Позначка: ЄС

  • Гарантії безпеки Києву: Греція озвучила свої плани

    Гарантії безпеки Києву: Греція озвучила свої плани

    Греція повідомила, що не має наміру брати участь у військових зобов’язаннях, але підтвердила свою готовність продовжувати дипломатичну, гуманітарну та фінансову підтримку Києва. Про це заявив міністр закордонних справ Греції Георгос Герапетрітіс в інтерв’ю Real News.

    Він акцентував, що країна активно підтримує Україну на міжнародній арені, забезпечує гуманітарну допомогу та сприяє розвитку, однак військові гарантії не входять до її планів. Герапетрітіс також зазначив, що на відміну від Греції, Туреччина із другою за чисельністю армією в НАТО і власно розвиненою оборонною промисловістю має більше можливостей для здійснення подібних ініціатив.

    Міністр наголосив, що останні дипломатичні зусилля є позитивним сигналом, але говорити про швидке завершення конфлікту ще занадто рано. Важливими є як самі переговори, так і їхні умови та запропоновані механізми припинення війни. При цьому він підкреслив, що будь-які рішення повинні враховувати позицію України, а Греція залишається прибічником принципів міжнародного права й виступає проти агресії, що суперечить нормам Статуту ООН.

    Додатково повідомляється, що президент України Володимир Зеленський нещодавно спілкувався телефоном із прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом. Зеленський підняв питання нових механізмів закупівлі американської зброї й наголосив на важливості внеску кожної країни НАТО для посилення українських військових. У свою чергу Міцотакіс висловив готовність долучитися до процесу відбудови України.

    Тим часом стало відомо, що Зеленський і Ердоган обговорили гарантії безпеки для України.

    Раніше повідомлялося, що європейські лідери планують зустріч у Парижі, щоб обговорити гарантії безпеки для України. Президент України Володимир Зеленський зустрінеться з європейськими лідерами 4 вересня у Парижі, на тлі міжнародних зусиль щодо припинення трирічного вторгнення Росії, повідомило джерело AFP.

  • Дублін обіцяє протекцію руху Україна-Молдова до ЄС

    Дублін обіцяє протекцію руху Україна-Молдова до ЄС

    Ірландія, яка головуватиме в ЄС через рік, запевнила у своїй підтримці спільного шляху України та Молдови на шляху до членства. Таку інформацію президент України Володимир Зеленський оприлюднив на платформі Х у понеділок, 1 вересня, за результатами телефонної розмови з прем’єр-міністром Ірландії Міхолом Мартіном.

    Президент зазначив, що подякував ірландському прем’єру за сприяння у створенні укриттів у школах та обговорив можливість фінансової допомоги для забезпечення безкоштовного харчування учнів.

    Однією з ключових тем розмови стали також питання безпеки. Зеленський підкреслив готовність Ірландії долучитися до їхнього забезпечення, а також наголосив на важливості посилення санкційного тиску на Росію, включаючи введення вторинних санкцій.

    Окремо президент висловив вдячність за підтримку європейської інтеграції України. Він відзначив значущість позиції Ірландії про необхідність спільного прогресу України та Молдови в рамках переговорного процесу.

    Варто зазначити, що Ірландія виконуватиме роль голови Ради Європейського Союзу у другій половині 2026 року.

    Раніше з’явилися повідомлення, що ЄС розглядає можливість початку переговорів про вступ із Молдовою, при цьому відкладаючи цей процес для України. Однак підтримка такої ініціативи пізніше зменшилася.

    Нагадаємо, в Ірландії примусово ліквідували низку компаній, що раніше залучали мільярди доларів для російських банків і держкорпорацій.

  • Буферна зона: захисна смуга чи ризикований проєкт

    Буферна зона: захисна смуга чи ризикований проєкт

    Що відомо про лінію розмежування У європейських столицях нині обговорюють можливість формування 40-кілометрової буферної смуги між позиціями Збройних сил України та військами РФ. Така ініціатива розглядається як один зі способів досягнення припинення бойових дій.
    Як повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, опрацьовується алгоритм щодо потенційного розгортання багатонаціональних сил на території України після завершення активної фази війни. “Гарантії безпеки є надзвичайно важливими і абсолютно необхідними. У нас є чітка дорожня карта. Ми досягли згоди в Білому домі. І ця робота просувається дуже добре”,- зазначила вонав інтерв’ю Financial Times. Фон дер Ляєн сказала, що європейські країни працюють над планом розгортання іноземних військ в Україні у співпраці зі США – президент Трамп неодноразово запевнив, що американська присутність буде частиною підтримки.
    Видання нагадує, що йдеться про десятки тисяч військових, які діятимуть під європейським командуванням, а американська сторона забезпечить підтримку – розвідку, управління, логістику.
    Планується, що наступна зустріч щодо цього питання має відбутися в Парижі. Серед учасників – канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр Великої Британії Кір Стармер, генсек НАТО Марк Рютте та сама фон дер Ляєн.
    Окрім того, Єврокомісія також шукає джерела сталого фінансування для підтримки ЗСУ. “Після укладення будь-якої мирної угоди Києву знадобиться досить значна кількість солдатів, і їм потрібні хороші зарплати і, звичайно, сучасне обладнання. Це, безсумнівно, ЄС повинен буде докластися”,- пояснила очільниця Єврокомісії. За її словами, ЄС планує продовжити підготовку українських військових навіть після завершення бойових дій і зберегти фінансування підготовки українських солдатів після укладення будь-якої мирної угоди. Він заохочує держави-члени використовувати фонд у розмірі 150 млрд євро для надання кредитів на озброєння, щоб укласти угоди про спільне виробництво з українськими оборонними компаніями або придбати зброю, яку можна передати Києву. Критика проєкту Інше впливове видання – Politico – повідомляє, що європейські дипломати та військові експерти розглядають план із залученням миротворчого контингенту для контролю за дотриманням режиму тиші. Однак ця ідея вже спричинила неоднозначну реакцію, оскільки вона, ймовірно, потребуватиме поступок зі сторони України.
    Журналісти зазначають, що сама поява ідеї щодо відведення військ і створення нейтральної смуги на українській території, аби забезпечити хоча б тимчасовий мир, свідчить про глибоку стурбованість союзників по НАТО. “Вони хапаються за соломинку. Росіяни не бояться європейців. І якщо думають, що кілька спостерігачів зможуть зупинити вторгнення, то вони помиляються”,- з обуренням висловився колишній представник Пентагону Джим Таунсенд. У той же час деякі європейські представники порівнюють потенційну буферну зону не з демілітаризованою лінією в Кореї, а радше з поділом Німеччини під час Холодної війни.
    Для реалізації цього плану пропонують залучити військових з інших країн у кількості від 4 000 до 60 000 осіб. Проте Польща та Німеччина відмовляються відправляти свої військові підрозділи; Естонія готова лише на обмежену участь. А більшість держав очікують, що основне навантаження все ж візьме на себе Україна.
    Тим часом НАТО висловлює занепокоєння стосовно того, що перенаправлення військ до зони безпеки ослабить обороноздатність східного флангу, а Польща остерігається, що такий крок зробить її більш вразливою до потенційних атак.
    Зважаючи на ці фактори, експерти попереджають, що буферна зона може лише на перший погляд виглядати як стабілізуючий фактор – на практиці вона може створити додаткові умови для нового наступу на українські міста.
    За словами європейських дипломатів, участь Вашингтона буде обмеженою – США, ймовірно, забезпечать лише супутникову розвідку і повітряну підтримку, оскільки лише вони мають належні ресурси для моніторингу дотримання умов перемир’я.
    Але все це лише обговорення, адже поки що рішення щодо створення буферної зони та формату миротворчої місії не ухвалено. Де криється небезпека В Україні це питання теж викликало жваві дискусії. “Ми пам’ятаємо попередні зони в Мінських угодах, які застосовувалися вже безпосередньо під час цієї війни, котра триває з 2014 року. Є приклади міжнародні. Тобто було б бажання”, – зазначив колишній заступник начальника Генштабу ЗСУгенерал-лейтенант Ігор Романенко в ефірі Радіо NV. Він також застеріг, що небезпека криється в тому, що, наприклад, зараз лінія зіткнення там, де в нас є фортифікації, потужні райони оборони, а нам будуть пропонувати відійти на 40 км. Це треба покинути на окремих ділянках все і десь вийти в поле і, мовляв, ладнайте щось, якщо це вам потрібно. На окремих ділянках може бути і таке.
    Романенко підкреслив, що необхідно враховувати ситуацію на всій лінії фронту та готуватись до складних компромісів – це важка робота, важкі компроміси, але вона важлива та потрібна, і цим питанням треба займатися.
    Тим часом офіцер ЗСУ Сергій Цехоцький наголосив, що іноземні миротворці можуть увійти на українську територію лише після узгодження всіх умов. “Повинні бути міжнародні спостерігачі, міжнародні збройні сили, щоб будь-яка спроба порушити це була загрозою нападу на країну-агресора. Тобто, щоб була реакція”,- сказав він в ефірі каналу FREEДОМ. На думку військового, питання про миротворчу місію мають ухвалювати не лише політики – це має бути колективне і добре продумане рішення, а не популістські виступи.
    Також, на думку Цехоцького, будь-який перепочинок призведе до того, що Путін наростить сили, збільшить випуск ракет та “Шахедів” і буде далі робити капості, вже з урахуванням помилок 2022 року. Він порівняв країну-агресорку з хуліганом, який захотів когось убити, пограбувати, зґвалтувати – і йому це дозволили. Це неправильно. Його слід покарати відповідно до закону, щоб він більше навіть не захотів щось подібне робити.
    Галина Гірак

  • FT: Лідери ЄС у Парижі обговорять відправку військ

    FT: Лідери ЄС у Парижі обговорять відправку військ

    Європейські лідери планують зустріч у Парижі, щоб обговорити гарантії безпеки для України, повідомляє Financial Times у неділю, 31 серпня.

    Згідно з виданням, у четвер, 4 вересня, до Парижа прибудуть високопосадовці Європейського Союзу, які раніше брали участь у зустрічі з президентом США Дональдом Трампом 18 серпня.

    Очікується, що серед учасників будуть канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністр Великої Британії сер Кір Стармер, генеральний секретар НАТО Марк Рютте та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Єлисейський палац наразі утримується від будь-яких коментарів з цього приводу.

    За словами Урсули фон дер Ляєн, на недавній зустрічі глави оборонних відомств так званої “Коаліції охочих” працюють над “досить чітким планом” щодо потенційного розгортання військових сил в Україні в рамках гарантій безпеки, які матимуть повну підтримку можливостей США.

    “Звичайно, це завжди потребує політичного рішення відповідної країни, оскільки розгортання військ є одним із найважливіших суверенних рішень нації. [Але] відчуття терміновості дуже високе… Це рухається вперед. Це дійсно набуває форми”, – зазначила вона.

    За даними Financial Times, Україна очікує від своїх західних партнерів більш конкретних безпекових гарантій, включаючи наземні війська як частину можливої мирної угоди. До складу цих сил можуть увійти десятки тисяч військових під європейським командуванням із підтримкою США, включаючи системи управління, розвідку та засоби спостереження.

    Домовленість щодо цього питання була досягнута під час серпневої зустрічі між Дональдом Трампом, Володимиром Зеленським і ключовими європейськими лідерами, резюмує видання.

    Нагадаємо, що Дональд Трамп підтвердив готовність США долучитися до таких гарантій, однак наголосив на необхідності більшої участі європейських партнерів, при цьому виключивши можливість відправки американських військових до України. Також повідомлялося, що прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні запропонувала альтернативний формат колективної допомоги Україні. Її план не передбачає членства у НАТО, але має сприяти посиленню безпеки країни в умовах воєнної агресії.

  • Польща підтримала посилення санкцій проти Росії

    Польща підтримала посилення санкцій проти Росії

    Польщаповністю підтримує посилення санкцій проти Росії. Позиція польської влади у цьому питанні є незмінною, заявив міністр закордонних справ Радослав Сікорський.
    “Дуже важливо ухвалювати чергові пакети. Адже прошу пам’ятати, що, наприклад, санкції проти російського тіньового флоту необхідно актуалізувати, доповнювати новими назвами суден та екіпажів, які ми повинні вилучати з наших портів, коли вони порушують санкції, уможливлюючи Путіну фінансувати його війну”, – акцентував Сікорський.

    Na nieformalnym spotkaniu ministrów spraw zagranicznych Unii Europejskiej w Kopenhadze same trudne tematy: wojna w Ukrainie i katastrofa humanitarna w Gazie. Dzięki życzliwości Polskich Sił Powietrznych, teraz powrót do kraju. pic.twitter.com/gs2rvoF4Lr — Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) August 30, 2025 Європейський Союз востаннє запровадив санкції проти Росії понад місяць тому. Нині у Брюсселі готують ще один, 19-й пакет обмежень.
    Раніше глава дипломатії ЄС Кая Каллас розповідла, що у своєму 19 пакеті антиросійських санкцій Євросоюз планує вдарити на енергетичному і фінансовому секторах РФ. Вона закликала європейські столиці представити конкретні пропозиції посилення санкцій проти Росії. Учасники ЄС мають подати свої ідеї наступного тижня.
    Також розглядаються вторинні санкції проти партнерів Москви.
    Тим часом видання Politico повідомило, що 19 пакет санкцій ЄС не міститиме нових серйозних обмежень на продаж енергоносіїв, які фінансують війну Росії проти України.

  • Обійти вето Угорщини: ЄС розглядає нові правила

    Обійти вето Угорщини: ЄС розглядає нові правила

    В Євросоюзі обговорюють зміну правила ухвалення рішень в блоці для обходження постійних вето Угорщини. Про це у суботу, 30 серпня, повідомило Bloomberg.
    Видання ознайомилося з документом, який був поширений серед держав-членів ЄС напередодні неформальної зустрічі міністрів закордонних справ.
    Зазначається, що група з 12 країн розглянула правові можливості для прийняття рішення кваліфікованою більшістю замість одноголосності. До цього в ЄС всі рішення могли ухвалюватися лише одноголосно.
    Як зазначає Bloomberg, зміна підходу до голосування дозволить Європейському Союзу діяти швидше, уникаючи блокування рішень.
    Bloomberg нагадує, що Угорщина послідовно виступала проти ініціатив щодо України – від виділення коштів до процесу вступу країни до ЄС. Це призвело до запеклих дипломатичних суперечок та переговорів, спрямованих на те, щоб схилити її до таких питань, як поновлення санкцій проти Росії.
    Зокрема 29 серпня, Угорщина відмовилася підписати спільну заяву ЄС, яка засуджує російські удари по Україні цього тижня.
    Також вже тривалий час в Європейському фонді миру через Угорщину заблоковано 6,6 млрд євро на військову допомогу Україні.
    Раніше прем’р Угорщиги Віктор Орбан пригрозив Євросоюзу, що буде голосувати проти бюджету ЄС на 2028-2034 роки, бо там передбачено 100 млрд євро для України.

  • Генсек Ради Європи потрапив до лікарні

    Генсек Ради Європи потрапив до лікарні

    Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе госпіталізований. Про це повідомила пресслужба організації у суботу, 30 серпня.
    “Генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе було госпіталізовано в ніч з п’ятниці на суботу. Його стан не викликає занепокоєння, але як запобіжний захід він залишатиметься під наглядом протягом кількох днів”, – йдеться в повідомленні.
    Вказано, що участь Берсе у Бледському стратегічному форумі скасували, про що повідомили владу Словенії.
    Крім того, залишається невизначеною його участь у заходах, запланованих на наступний тиждень.

  • В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів

    В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів

    Росія не одержить назад свої заморожені активи, поки не компенсує завдані Україні збитки. Про це заявила верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас перед початком неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у форматі Гімніх у Копенгагені, повідомляє Укрінформ.
    Нині понад 205 млрд євро російських активів заморожено в рамках санкцій ЄС, накладених на Москву за її вторгнення.
    “Нам треба глибоко зануритися в тему заморожених активів. Є за і проти. Є певні чутливі моменти, але слід аргументовано обговорити можливі ризики. Звичайно, має бути стратегія виходу із кризи, але ми навіть не можемо уявити, що у випадку припинення вогню ці активи повернуть Росії без того, щоб вона виплатила репарації”, – сказала Каллас.
    Україна та деякі країни ЄС, зокрема Польща та країни Балтії, закликали ЄС конфіскувати активи та використати їх для підтримки Києва.
    Франція, Німеччина та Бельгія, що володіє більшістю активів, відкинули такі заклики.
    Країни додали, що ЄС призначив майбутні прибутки від активів для повернення підтримки Україні, та поставили під сумнів наявність правових підстав для їх конфіскації.

  • У Фінляндії заявили, що ЄС має готувати 19-й пакет санкцій разом зі США

    У Фінляндії заявили, що ЄС має готувати 19-й пакет санкцій разом зі США

    Розробка 19-го пакету санкцій ЄС проти Росії має відбуватися у координації зі США. Про це заявила голова МЗС Фінляндії Еліна Валтонен, спілкуючись з журналістами перед початком неформального засідання голів МЗС ЄС у Копенгагені 30 серпня.
    “Тепер ми працюємо над 19-м пакетом санкцій, і, на мою думку, вкрай важливо, щоб це відбувалося у координації з нашими трансатлантичними партнерами, особливо зі Сполученими Штатами”, – заявила чиновниця.
    За її словами, Євросоюз “має посилити тиск, який уже чинить на Росію”.
    “Нам потрібні санкції, але Фінляндія також виступає за тарифну схему, яка дозволила б посилити тиск на Росію щодо всіх груп товарів”, – резюмувала Валтонен.

  • Буферна зона. Гарантії безпеки Україні

    Буферна зона. Гарантії безпеки Україні

    Президент Володимир Зеленський охарактеризував три основні блоки гарантій безпеки для України. Перший стосується армії — збереження її нинішньої чисельності та забезпечення зброєю з трьох джерел: українського, європейського та американського. Другий блок пов’язаний з НАТО — домовленості з партнерами на рівні лідерів про їх готовність підтримати Україну у разі нової агресії. Третій блок включає санкції проти Росії та використання заморожених російських активів для відновлення України.
    Ідея з буферною зоною
    Європейські лідери розглядають можливість створення 40-кілометрової буферної зони між українськими та російськими військами в рамках майбутньої мирної угоди, повідомило видання Politico з посиланням на слова п’яти європейських дипломатів.
    За словами п’яти співрозмовників видання, ця пропозиція є однією з кількох, які військові та цивільні чиновники обговорюють як можливий сценарій післявоєнного врегулювання.
    Чиновники не мають єдиної думки щодо глибини зони, і незрозуміло, чи прийме Київ такий план, адже він, ймовірно, передбачатиме територіальні поступки. США, здається, не беруть участі в обговореннях щодо цієї буферної зони.
    Європейські дипломати уникають порівнянь зі строго охоронюваним кордоном між Північною та Південною Кореєю, які технічно досі перебувають у стані війни. Вони радше порівнюють це з поділом Німеччини під час холодної війни.
    Кількість військових, необхідних для патрулювання кордону, також залишається під питанням. Обговорюється діапазон від 4 тисяч до близько 60 тисяч військових. Однак країни поки не взяли на себе жодних зобов’язань, а президент США Дональд Трамп відмовився від можливості участі американських військових.
    Будь-які миротворчі сили, за словами двох дипломатів, виконували б подвійну роль: патрулювання поблизу демілітаризованої зони та одночасне навчання українських військових.
    Союзники утримуються від публічних обіцянок щодо військ, очікуючи ключових деталей, зазначив один із європейських чиновників. Серед питань, які потрібно з’ясувати – правила застосування сили для військових НАТО на передовій, як реагувати на можливу ескалацію з боку Росії, і чи буде потрібно залучати треті країни для патрулювання зони, якщо Кремль виступить проти присутності сил Альянсу.
    “Всі намагаються якнайшвидше домовитися про гарантії безпеки, щоб Трамп не передумав щодо тиску на Путіна з метою досягнення врегулювання шляхом переговорів”, – сказав один із європейських чиновників.
    Пропозиція про буферну зону не обговорювалася під час відеоконференції керівників оборонних відомств НАТО в понеділок, зазначив один із європейських дипломатів.
    Французькі та британські війська, ймовірно, складуть ядро іноземної військової присутності, повідомили два європейські дипломати, додавши, що ці країни переконують інших союзників допомогти в забезпеченні військових ресурсів.
    Реакція Зеленського на буферну зону
    Президент України розповів, що неодноразово чув ідею про буферну зону від європейців та американців.
    За його словами, таку ідею можуть пропонувати лише ті, “хто не розуміє, в якому технологічному стані зараз іде війна”.
    “Сьогодні важке озброєння і так у нас знаходиться в 10 плюс кілометрах одне від одного, бо все уражається дронами. Ця буферна зона, я її називаю мертва зона, хтось називає “сірa” зона, вона вже існує”, – зазначив український президент.
    ЄС обіцяє інструкторів
    Держави ЄС планують направити військових інструкторів в Україну в рамках тренувальної місії EUMAM, яка стане внеском Євросоюзу в гарантії безпеки України після встановлення перемир’я. Про це заявила висока представниця ЄС з закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас на пресконференції в Копенгагені після неформального засідання міністрів оборони ЄС.
    “Сьогодні міністри обговорили європейську роль у питаннях гарантій безпеки, роль Європейського Союзу, і очевидно, що Європа повністю виконає свою частину. Я вітаю те, що сьогодні існує широка підтримка розширення мандату нашої військової місії ЄС EUMAM для проведення навчань та надання консультацій всередині України після встановлення перемир’я”, — зазначила Каллас.