Реальний Київ

Позначка: ЄС

  • Притулок у Нідерландах для українців здорожчає удвічі

    Притулок у Нідерландах для українців здорожчає удвічі

    Уряд Нідерландів вирішив підвищити щомісячну плату для українців, які перебувають у притулках. З жовтня сума зросте зі 105 євро на місяць до 244 євро. Про це у п’ятницю, 4 липня, повідомляє RTL з посиланням на міністерку з питань притулку та міграції Мону Кейзер.

    Як пояснила Кейзер, збільшення особистої плати спрямоване на покриття витрат, пов’язаних із експлуатацією притулку, таких як газ, вода та електроенергія. Ця ініціатива має на меті скоротити різницю у фінансових зобов’язаннях між українськими біженцями та шукачами притулку з інших країн.

    Як зазначає RTL, наразі самотній українець сплачує 105 євро щомісяця, однак вже в жовтні ця сума зросте до 244 євро. Для сімей із двома неповнолітніми дітьми максимальний платіж визначатиметься залежно від їх обставин і може становити до 488 євро на місяць.

    На початку 2025 року уряд країни скоротив розмір компенсації за розміщення біженців з 61 до 44 євро на добу. Водночас, згідно з даними чотирьох найбільших міст Нідерландів – Амстердама, Роттердама, Утрехта і Гааги – фактичні витрати на одного біженця становлять від 55 до 60 євро на день.

    Раніше повідомлялося, що ЄС розглядає можливість продовження Директиви про тимчасовий захист для українців ще на рік, до березня 2027 року, але це може бути останнє продовження через правові обмеження.

    Переселенців перевірять: які підстави є для цього і що виявлятимуть

  • У Кишиневі розпочався перший саміт Молдова-ЄС

    У Кишиневі розпочався перший саміт Молдова-ЄС

    У Кишиневі 4 липня розпочався перший саміт Молдова-ЄС, на якому взяли участь керівництво Молдови та Євросоюзу. Президентка Єврокомісії та президент Євроради прибули до столиці Молдови, де їх зустріла президентка Молдови. Вони відзначили важливість саміту для обох сторін, підкресливши, що успіх Молдови є успіхом Європи. На саміті планується обговорення співпраці, безпекові питання, євроінтеграція та реалізація Плану економічного зростання для Молдови, на який ЄС виділяє 1,9 млрд євро.

  • ЄС збільшив квоти на імпорт української агропродукції – ЗМІ

    ЄС збільшив квоти на імпорт української агропродукції – ЗМІ

    Європейський Союз збільшив квоти на імпорт сільськогосподарської продукції з України в рамках угоди про вільну торгівлю. Зокрема, було збільшено квоти на пшеницю, цукор, ячмінь та м’ясо птиці. Україна може експортувати ці продукти до ЄС без мит. Це рішення було ухвалено після тимчасового скасування мит і квот на українську продукцію у зв’язку з вторгненням Росії та загрозою її чорноморським шляхам. Переглянута угода охоплює 40 товарів і має бути ухвалена кваліфікованою більшістю держав-членів ЄС. За прогнозами Національного банку України, країна може втратити близько 800 млн доларів після відновлення квот для агропродукції, яка буде експортуватися до Європейського Союзу.

  • Україна отримає доступ до Резерву кібербезпеки ЄС

    Україна отримає доступ до Резерву кібербезпеки ЄС

    Україна отримає можливість скористатися Резервом кібербезпеки ЄС. Це стало відомо через зміни, які були внесені до угоди про участь України в програмі Європейського Союзу “Цифрова Європа”. Ця ініціатива спрямована на підвищення цифрової безпеки країни. Якщо відбудеться серйозна кібератака на важливі об’єкти інфраструктури, Україна зможе отримати підтримку від кваліфікованих експертів ЄС у галузі кіберзахисту. Це допоможе зупинити атаку, захистити інформацію та швидко відновити роботу систем. Такий крок підсилить українські можливості у протидії кіберзагрозам та забезпечить більш стабільну роботу критично важливих об’єктів.

  • Україна та ЄС досягли угоди про нові правила торгівлі

    Україна та ЄС досягли угоди про нові правила торгівлі

    Європейська комісія оголосила про досягнення угоди щодо перегляду торговельної угоди між ЄС та Україною – “Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі” (DCFTA). Ця угода встановлює нові правила торгівлі, які замінять попередні Автономні торгові заходи (АТМ). Нова угода передбачає обмеження квот для певних сільськогосподарських продуктів, а також збільшення квот для інших товарів. Європейські країни також будуть мати можливість застосовувати захисні механізми для захисту власних ринків. Угоду буде надіслано на ратифікацію країнам ЄС та Європейському парламенту. Експерти вважають, що угода є компромісом між інтересами України та ЄС, проте деякі питання щодо товарів залишаються невирішеними. Угода вважається кроком у напрямку подальшої інтеграції України до ЄС.

  • В ЄС закликали Китай припинити підтримку війни РФ проти України

    В ЄС закликали Китай припинити підтримку війни РФ проти України

    Підтримка Росії у війні проти України з боку китайських компаній становить серйозну загрозу для європейської безпеки. Про це заявила головна дипломатка ЄС Кая Каллас голові МЗС Китаю Ван Ї в Брюсселі під час 13-го стратегічного діалогу між Європейським Союзом і Китаєм, повідомляє Дипломатична служба ЄС.
    Європейська чиновниця наголосила на серйозній загрозі, яку підтримка китайськими компаніями незаконної війни Росії становить для європейської безпеки.
    Вона закликала Китай припинити будь-яку матеріальну підтримку на користь військово-промислового комплексу Росії.
    Каллас звернулася до Китаю із закликом підтримати повне і беззастережне припинення вогню та справедливий і тривалий мир в Україні на основі повної поваги до Статуту Організації Об’єднаних Націй.

  • ЄС планує скоротити викиди парникових газів на 90% до 2040 року

    ЄС планує скоротити викиди парникових газів на 90% до 2040 року

    Єврокомісія 2 липня запропонувала внести зміни до Кліматичного закону ЄС, встановивши нову ціль на 2040 рік – скорочення викидів парникових газів на 90% від рівня 1990 року. Про це заявив журналістам в Брюсселі єврокомісар з питань клімату Вопке Хукстра, передає Європейська правда.
    “Те, що ми робимо сьогодні, – це наступний крок на шляху Європейського Союзу до підвищення та зміцнення його конкурентоспроможності, посилення незалежності та скорочення викидів. Ми запропонували поправку до Кліматичного закону ЄС, яка передбачає скорочення викидів на 90% до 2040 року”, – заявив Хукстра.
    Він наголосив, що йдеться про захист громадян держав ЄС від екстремальних погодних явищ і глобального потепління.
    “Йдеться також про захист наших економік від економічних втрат, спричинених зміною клімату. Приклад, який я часто наводжу, тому що ця цифра справді вражає, – це втрата 11% ВВП Словенією внаслідок руйнівної повені. На жаль, подібних прикладів вистачає по всьому Європейському Союзу. Йдеться про те, щоб стати більш незалежними та стійкими”, – додав єврокомісар.
    Після оприлюднення пропозиція Єврокомісії щодо встановлення кліматичної цілі на 2040 рік буде передана до Європейського парламенту та Ради ЄС для обговорення й ухвалення за звичайною законодавчою процедурою.

  • Експорт російського газу в Європу впав до рівня 1970-х

    Експорт російського газу в Європу впав до рівня 1970-х

    Росія скорочує постачання трубопровідного газу до Європи до історичних мінімумів. За перше півріччя 2025 року російський Газпром поставив у країни Європи лише 8,33 млрд кубометрів газу, що на 47% менше ніж за той самий період 2024 року. Про це повідомляє Reuters у середу, 2 липня, з посилання настатистику Турецького потоку – останнього діючого трубопроводу для постачання російського газу в Європу.
    Після завершення транзитного контракту з Україною 1 січня 2025 року Туреччина залишилася єдиною транзитною країною для російського газу до Європи.
    Аналітики зауважили, що обсяги експорту не перевищать 16 млрд кубометрів за рік – максимальної пропускної здатності європейської гілки.
    Це найнижчий рівень постачань російського газу до Європи з початку 1970-х років, коли, для прикладу, у 1975 році обсяг становив19,3 млрд кубометрів, а у 1980-му після великого контракту з Німеччиною – вже 54,8 млрд, пише The Moscow Times.
    До повномасштабної війни з Україною експорт Газпрому до Європи сягав 200 млрд кубометрів, тобто знизився майже у 12 разів.
    Зайвий газ Газпрому наразі практично нікуди дівати. Запущений у 2019 році газопровід Сила Сибіру до Китаю компенсує лише близько 20% втрачених європейських обсягів, тоді як проєкти нових трубопроводів та газових хабів провалилися.
    У 2024 році Газпром отримав прибуток 1,2 трлн рублів, однак основний газовий бізнес компанії зазнав збитків у розмірі 1 трлн рублів. За оцінками компанії, у 2025-2034 роках через неможливість експорту загальні втрати сягатимуть 15 трлн рублів.
    Газпром припинив публікувати щомісячну статистику ще з початку 2023 року й наразі не коментує ситуацію.
    Як повідомлялося, Європейський Союз відмовився від запровадження заборони на імпорт російського скрапленого природного газу в майбутніх пакетах санкцій.

  • В ЄК заявили, що угорське опитування про вступ України до ЄС не має сили

    В ЄК заявили, що угорське опитування про вступ України до ЄС не має сили

    Опитування про вступ України до ЄС, яке провели в Угорщині, необов’язкове для виконання. Про це повідомив на брифінгу спікер Єврокомісії Гійом Мерсьє.
    “Ми беремо до уваги результати цих національних консультацій (опитування – ред.). Угорський уряд призначив і організував ці необов’язкові для виконання консультації. Як ви знаєте, національні консультації є справою влади окремої країни, тому Угорщина та угорський уряд мають пояснити, що вони планують робити з ними далі”, – зазначив Мерсьє.
    За його словами, Україна впроваджує реформи, які необхідні для членства в ЄС, в умовах повномасштабної війни.
    Спікер ЄК нагадав, що, згідно з висновками Єврокомісії, Україна відповідає критеріям для відкриття першого кластера переговорів про вступ до ЄС.
    Мерсьє додав, що в ЄК позитивно оцінили план України щодо нацменшин. Тема нацменшин є головним джерелом протиріч з Угорщиною.
    Він наголосив, що жодних об’єктивних причин, щоб блокувати початок вступних переговорів з Україною, немає. На цьому тлі Мерсьє висловив сподівання, що такі переговори розпочнуться “дуже скоро”.

  • Данія почала головування в Раді ЄС

    Данія почала головування в Раді ЄС

    Данія розпочала головування у Раді Євросоюзу, яке триватиме з 1 липня до 31 грудня 2025 року. Про це повідомив сайт данського головування у ЄС у вівторок.
    “Сьогодні… розпочинається головування Данії в ЄС. Уряд Данії обрав два основні пріоритети головування, які ми з нетерпінням чекаємо на виконання: безпечніша Європа, включаючи сильніше управління міграцією до ЄС та постійну підтримку України, а також конкурентоспроможна та “зелена” Європа. Головування триватиме до кінця року”, – йдеться в повідомленні.
    При цьому зазначається, що головним завданням буде створення більш стійкого та незалежного Євросоюзу, який здатен самостійно відповідати на геополітичні виклики: “Мета полягає в тому, щоб Європа була здатною захищати себе до 2030 року. Це також стане вагомим внеском у євроатлантичну безпеку”.
    У контексті повномасштабної війни Росії проти України в Копенгагені акцентують на необхідності подальшої політичної, військової та економічної підтримки нашої країни, а також збереженні тиску на Москву – зокрема, через санкції.
    “ЄС повинен зміцнювати свій геополітичний вплив, прагнучи взаємовигідних глобальних партнерств. Це має включати угоди про торговельну політику, економічну співпрацю та мобілізацію фінансування. ЄС повинен продовжувати захищати міжнародний порядок, заснований на правилах, та ефективний багатосторонній діалог”, – вказано у заяві.
    Як відомо, з 1 січня 2025 року у Раді ЄС головувала Польща. Кожні півроку головування переходить від однієї країни ЄС до іншої на ротаційній основі.
    Минулого тижня стало відомо, що у поточному році Данія виділить 1,26 млрд євро для українського виробництва дронів дальнього радіуса дії. Також Данія стане першою країною, з якою буде створено спільне виробництво далекобійних дронів і ракет за межами України.