Європейська комісія відреагувала на санкції, які вели 24 грудня США проти одного з колишніх єврокомісарів та кількох представників європейських організацій з протидії дезінформації за нібито “цензуру”. Про це свідчить офіційна заява Європейської комісії.
ЄК засудила рішення США запровадити обмеження на в’їзд для п’яти європейських громадян, зокрема, для колишнього єврокомісара Тьєррі Бретона.
“Свобода слова є основоположним правом у Європі та спільною основною цінністю зі Сполученими Штатами в усьому демократичному світі”, – зазначили в Єврокомісії.
В ЄК додали, що європейські цифрові правила забезпечують “безпечні, чесні та рівні умови для всіх компаній”, а також застосовуються цілком справедливо та без дискримінацій.
ЄС висунув США вимогу надати роз’яснення, а в Єврокомісії пообіцяли “швидко та рішуче” відреагувати за потреби.
“За потреби ми швидко та рішуче відреагуємо, щоб захистити нашу регуляторну автономію від невиправданих заходів”, – сказано у повідомленні. Зауважимо, що США 24 грудня запровадили санкції проти колишнього єврокомісара з цифрових послуг Тьєррі Бретона та ще чотирьох осіб, які борються з дезінформацією у ЗМІ та соціальних мережах. Вашингтон звинуватив їх у нібито “зусиллях з примусу до цензури”.
Під санкції також потрапили керівник Center for Countering Digital Hate (CCDH) Імран Ахмед, керівник Global Disinformation Index (GDI) Клер Мелфорд, керівник та засновник HateAid Анна-Лен фон Ходенберг та співголова HateAid Жозефіна Балон.
Бретон – один з творців європейського Закону про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA), який змушує неєвропейські цифрові платформи, в тому числі американські, додержуватися європейського законодавства.
Раніше державний секретар США Марко Рубіо заявив про намір заборонити в’їзд на територію країни особам, причетним до тиску на американські онлайн-платформи.
Додамо, що Єврокомісія наклала на X штраф у 120 млн євро за порушення вимог прозорості, встановлених Digital Services Act. Після чого Ілон Маск закликав “розпустити” Євросоюз після того, як Єврокомісія оштрафувала його соцмережу X.
Позначка: ЄС
-
В ЄС розкритикували санкції США проти європейських посадовців
-
Росіяни здобувають паспорти ЄС, привласнюючи особи загиблих українців – ЗМІ
Росіяни уникають санкцій та здобувають “європейське громадянство” за підробленими румунськими документами. Про це мовиться в публікації французької газети Le Monde.
З моменту повномасштабного вторгнення в Україну сотні громадян Росії шахрайським шляхом здобули громадянство Румунії, щоб обійти санкції або жити в Євросоюзі.
На тлі скорочення населення Румунії, яке триває з 1989 року, та виїзду громадян в інші країни ЄС, невеликий муніципалітет Варфу Кимпулуй подвоїв чисельність населення протягом десятиліття. Він зріс з 3420 мешканців у 2011 році до понад 7000 у 2021 році.
“У цьому місті на півночі країни, поблизу України, майже 10 000 осіб було зареєстровано для голосування у 2024 році, але деякі виборчі дільниці зафіксували лише 2% явки на муніципальних виборах, що відбулися в червні того ж року”, – йдеться у статті.
Це викликало підозри у центральної влади. У листопаді 2024 року десятки рейдів викрили шахрайство: жодного буму економіки чи бебі-буму не було, але майже 10 000 громадян Молдови, України та Росії шахрайським шляхом добули собі румунські документи, встановивши фіктивні адреси у Вирфу Кампулуй, іноді без попередньої згоди власників нерухомості.
Фальшиві документи, які нібито виготовлялися роками в обмін на хабарі, як повідомляється, були видані посадовцями двох відділів РАЦС за співучасті місцевих жителів.
За оцінками влади, понад 18 700 вихідців з колишнього СРСР мають у Румунії фіктивні адреси, а деякі з них уже дістали собі румунські паспорти.
“За інформацією журналістських розслідувань і судових джерел, у деяких випадках росіяни навіть привласнювали особи загиблих на фронті українських військових”, – пише видання.
ЗМІ підкреслив, що з 1991 року діє процедура “відновлення” громадянства для тих, хто може довести, що його предки народилися чи проживали на територіях колишнього Королівства Румунія в період 1918−1940 років. До таких територій належать сучасна Молдова та окремі регіони України, зокрема частина Одеської та Чернівецької областей.
У Румунії там сформувалися організовані групи, які використовують прогалини в адміністративній системі для оформлення фальшивих документів. Вони діють відкрито й активно просувають свої послуги: у соцмережах масово з’являється реклама для російськомовної аудиторії з пропозиціями “європейського громадянства”.
Генеральна прокуратура Румунії повідомила про викриття злочинної групи, створеної у 2022 році, що складалась з семи громадян України і співпрацювала з місцевими адвокатами та чиновниками. -
Вступ України “відбере сили в ЄС” – Орбан
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив проти членства України в Євросоюзі і заявив, що підтримка України “ослаблює” Європу. Про це йдеться в його інтерв’ю угорській провладній пропагандистській газеті Magyar Nemzet.
Згідно з його твердженням, присутність членства в ЄС для України в усіх варіантах плану завершення російсько-української війни – це “тільки підсолодження гіркої пігулки”
У відповідь на запитання, чи буде прийнятним для Угорщини те, що ціною миру стане членство України в ЄС, він заявив, що “такого зв’язку не існує”.
“Членство в ЄС не є гарантією захисту. Цього ніколи не станеться. Членство України в ЄС не є реалістичним. Угорщина вже відкрито виступає проти початку переговорів, але є кілька західноєвропейських країн, де необхідне рішення парламенту або референдум. Вони не відбудуться…
Усі в коридорах Брюсселя це знають і говорять про це. Але в залах панує віра. Народи Європи бачать саме те, що вступ України не додасть сили ЄС, а відбере її”, – переконує Орбан.
Він також згадав про твердження, що військова сила України підвищує безпеку Європи.
“Це неправда. Утримання України поглинає енергію та ресурси Європи. Україна з кожним днем слабшає”, – запевнив він. Довідка
Найбільшим одержувачем коштів ЄС (реципієнтом) у 2024 році, як і роком раніше, була Польща з населенням 37,4 млн осіб, яка одержала на 8,2 млрд євро більше, ніж внесла до бюджету Євросоюзу. На другому місці опинилася Румунія з населенням 19 млн осіб (6,0 млрд євро), а на третьому – та ж таки Угорщина з населенням 9,6 млн осіб (4,6 млрд євро).
У розрахунку на душу населення найбільшим донором Євросоюзу в 2024 році була Ірландія з насленням 5 млн осіб. Кожен житель Ірландії у 2023 році заплатив ЄС близько 236 євро. Німеччина (84 млн осіб) – на другому місці з сумою 206 євро на кожного жителя країни.
Раніше Орбан заявив, що Будапешт не зацікавлений в падінні України, бо такий розвиток подій став би серйозною проблемою для Угорщини.
Орбан пророкує останній рік “миру в Європі” -
США заборонять в’їзд урядовцям ЄС, причетним до тиску на Х – Рубіо
Державний секретар США Марко Рубіо заявив про намір заборонити в’їзд на територію країни особам, причетним до тиску на американські онлайн-платформи. Про це Рубіо написав у вівторок, 23 грудня, у соцмережі X.
“Занадто довго ідеологи в Європі організовували спроби змусити американські платформи карати за американські погляди, яким вони протистоять. Адміністрація Трампа більше не терпітиме ці кричущі акти екстериторіальної цензури. Сьогодні Державний департамент вживатиме заходів, щоб заборонити провідним діячам світового цензурно-промислового комплексу в’їзд до Сполучених Штатів. Ми налаштовані розширити цей список, якщо інші не змінять курс”, – написав Рубіо.
У липні 2025 року Комітет з питань правосуддя Конгресу США опублікував звіт, в якому Закон про цифрові послуги (DSA) ЄС визнано “загрозою іноземної цензури”. -
Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест
Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) у ЄС може стати одним із найсерйозніших ударів по українській промисловості у 2026 році. Про це заявив керівник Проєктного офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції Україна та світ попереду 2026, організованої NV та The Economist у Києві.
За його словами, Метінвест, який до 2022 року був найбільшим приватним інвестором країни та щороку вкладав 1 млрд доларів у модернізацію виробництва, сьогодні працює в режимі виживання. Компанія втратила підприємства в Маріуполі, а кількість працівників скоротилася з 120 тисяч до 50 тисяч. Через лави ЗСУ пройшли понад 11 тисяч співробітників групи.
На цьому тлі ключову загрозу для експорту та економіки становить екологічне мито СВАМ, яке має запрацювати для України вже з 2026 року. Цей механізм зобов’язує імпортерів сталі та інших енергоємних товарів сплачувати додатковий вуглецевий податок залежно від рівня викидів. Для української металургії це означає додаткові витрати у розмірі 50-100 євро на кожну тонну сталі – тобто, фактично втрату конкурентоспроможності на європейському ринку, який є основним для України.
Водовіз наголосив, що без змін підходів ЄС СВАМ може призвести до різкого падіння експорту, зупинки виробництв і втрати робочих місць у секторі, який забезпечує критично важливі валютні надходження та до 10% ВВП країни. Частина металургійних підприємств працює за кількадесят кілометрів від лінії фронту, і будь-яке додаткове фінансове навантаження може стати для них критичним.
Наразі Метінвест вивчає можливість інвестування у виробництво HBI – низьковуглецевого продукту, який може мати попит у Євросоюзі. Однак такі проєкти потребують мільярдних вкладень і гарантій безпеки. Ситуацію додатково ускладнює кадрова криза.
Крім того, гострим залишається питання енергостійкості: обстріли енергетичної інфраструктури регулярно призводять до зупинки комбінатів і багатомільйонних збитків. Метінвест розвиває власну генерацію – сонячні та вітрові проєкти, резервні системи й локальні енергетичні рішення.
Як відомо, Єврокомісія не передбачила виняток для України у СВАМ, хоча країна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами, і вони забезпечують близько 2% українського ВВП. 81% українського експорту сталі йде саме до ЄС.
Нагадаємо, раніше бізнес закликав владу до переговорів з Європою щодо вуглецевого мита.
-
До України доправили теплову електростанцію з Литви
Європейська Комісія успішно здійснила найбільшу за свою історію скоординовану логістичну операцію з переміщення теплової електростанції з Литви до України. Про це інформує Міненерго у понеділок, 22 грудня.
Як зазначається, підтримка Польського урядового агентства стратегічних резервів відіграла важливу роль у забезпеченні складного транспортування компонентів.
Складна операція, що тривала 11 місяців, включала 149 постачань обладнання загальною вагою 2399 тонн. Серед них 40 були негабаритними вантажами, включаючи надзвичайно важкі трансформатори та статори вагою близько 172 тонн кожен.
Надане обладнання допомогло провести аварійні ремонти в кількох регіонах, де енергетична інфраструктура була істотно пошкоджена внаслідок російських ударів.
Єврокомісарка з питань готовності, кризового управління та рівності Хаджа Лахбіб наголосила: “Поставка цієї електростанції – це європейська солідарність у дії та наша найвимогливіша логістична операція на сьогодні. Я дякую Литві, Польщі, Румунії та всім партнерам, які забезпечили успіх цієї колосальної операції. Це потужна демонстрація непохитної відданості ЄС стійкості України, яка допомагає забезпечити світлом і теплом один мільйон людей, які стикаються з четвертою зимою російської агресивної війни”.
На сьогодні загальна підтримка ЄС енергетичного сектору України допомогла мільйонам людей, включаючи доставку 9500 генераторів та 7200 трансформаторів через Механізм UCPM.
Загалом Комісія виділила понад 1,2 мільярда євро на програми гуманітарної допомоги в Україні та доправила понад 160 000 тонн допомоги.
Раніше ЄС надав підтримку енергосистемі України на €3 млрд.
Україна цілодобово імпортує електроенергію -
90 млрд євро для України знайдено
ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро, але без використання заморожених російських активів. Таке рішення ухвалили лідери ЄС під час переговорів у Брюсселі. Без активів РФ За результатами засідання Ради ЄС, лідери держав-членів ЄС підтвердили готовність допомогти Україні у забезпеченні фінансової стійкості у 2026–2027 рр., зокрема для покриття нагальних бюджетних, військових і оборонних потреб.
Початковий план передбачав залучення до 210 млрд євро заморожених активів РФ, однак країни-члени ЄС так і не змогли дійти згоди щодо цього питання.
Головним противником використання російських активів виступила Бельгія. Саме в цій країні, у фінансовій установі Euroclear, зберігається більшість заморожених коштів (185 млрд євро). Премʼєр-міністр Бельгії Барт де Вевер наполягав, що такий крок несе надто високі юридичні ризики для країни. “Щодо репараційного кредиту було так багато запитань, що я сказав: Я ж казав вам, я ж казав. Там дуже багато недопрацювань. І якщо ви почнете тягнути за ці ниточки, вся конструкція розвалиться. Для мене репараційний кредит не був гарною ідеєю”, – сказав він після саміту. До Бельгії також приєдналися Італія, Угорщина, Словаччина та Чехія. У підсумку лідери зосередилися на запасному варіанті – спільному борговому інструменті ЄС. Альтернативний план став основним Кредити будуть надаватися за рахунок запозичень ЄС на ринках капіталу, забезпечених Pезервами бюджету ЄС. Погашати його Україна буде лише після того, як Росія компенсує збитки, завдані своєю агресивною війною.
У межах компромісу під час грудневого саміту країни ЄС погодилися: спільно позичити 90 млрд євро на фінансових ринках;
надати Україні кредит строком на два роки; гарантувати його за рахунок бюджету ЄС.
При цьому три країни – Угорщина, Словаччина та Чехія – не братимуть участі у цій схемі.
Для України важливо те, що підтримка від ЄС буде, а звідки кошти інша справа.
Мінфін України привітав рішення Ради ЄС щодо наміру надати Україні 90 млрд євро фінансової допомоги на 2026-2027 рр. “Це рішення має на меті забезпечити безперервне фінансування України, зокрема бюджетних і оборонних потреб, починаючи з другого кварталу 2026 р. Воно також підтверджує довгострокову підтримку України з боку ЄС”,- зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко. Реакція країн ЄС на рішення В ЄС різні думки щодо прийнятого рішення. Лідери одних країн шкодують, що кредит буде забезпечено резервами ЄС, а не російськими активами, інших – про те, що взагалі такий кредит надається, а третіх – раді, що так чи інакше зараз Україна забезпечена коштами на два роки для протистояння агресії РФ.
Так, відомо, що Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини, який намагався зберегти жорстку фінансову дисципліну (дотримання “боргового гальма”), раніше прямо висловлювався проти створення нового загальноєвропейського боргу.
Попри публічне схвалення результату, для Мерца це рішення було політично складним, оскільки він наполягав, що “Європа не повинна оголошувати війну Росії через активи”, але й не повинна перекладати тягар на європейських платників податків. Зрештою, Німеччина погодилася на бюджетне забезпечення як на “тимчасовий аванс”, фактично залишивши російські активи в заставі до моменту виплати репарацій.
Своєю чергою після грудневого саміту 2025 р. Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини виступив із різкою критикою ухваленого рішення, назвавши його “фінансовим божевіллям”та “грабунком майбутніх поколінь європейців”. Оскільки лідери ЄС використали процедурні механізми, щоб обійти його вето, він зосередився на дискредитації самої моделі кредитування.
Орбан заявив, що рішення забезпечити кредит за рахунок бюджету ЄС, а не самих активів РФ, свідчить про слабкість Брюсселя. “Брюссель програв цей раунд. Вони обіцяли, що за все заплатить Росія, але натомість виставили рахунок європейським сім’ям. Це рішення є визнанням того, що ЄС не може юридично впоратися з російськими грошима, тому вирішив просто залізти в кишеню до власних громадян”, – сказав він. Орбан наголосив, що запозичення на ринках капіталу під гарантії бюджету ЄС знищують суверенітет національних держав. За його словами, ми стали свідками народження боргової супердержави. Кожен євро, взятий у борг сьогодні для України під заставу нашого спільного бюджету, – це податок, який наші діти будуть платити десятиліттями. Угорщина не братиме участі в цьому колективному самогубстві.
Також Орбан висловив обурення тим, що рішення було прийнято в обхід принципу одностайності. На його думку, якщо правила заважають Брюсселю, вони їх просто змінюють. Використання надзвичайних повноважень для фінансування війни – це не демократія, це адміністративний диктат. Вони виштовхнули Угорщину з процесу прийняття рішень, але вони не зможуть змусити нас платити за їхні помилки, – сказав він.
Він також натякнув на те, що Угорщина оскаржуватиме ці механізми в судах, оскільки вважає використання бюджетних резервів для військових позик нецільовим. Орбан пообіцяв детально вивчити юридичну сторону цього “фокусу” зі статтею 122. За його словами бюджет ЄС – це не бездонна бочка для кредитування третіх країн, особливо коли йдеться про запозичення під такі величезні суми без згоди всіх членів клубу.
Водночас більшість країн ЄС це рішення привітали. “Головне, що підтримка України після цього рішення гарантована”, – сказала премʼєр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. Що буде з замороженими російськими активами в ЄС Щоб зняти напругу з Берліна, у фінальних домовленостях залишили можливість у майбутньому використати заморожені російські активи для погашення цього кредиту. Однак конкретних термінів чи механізмів наразі немає. “Я хотів уникнути того, щоб держави-члени або ЄС зараз залазили в борги. Ми робимо авансовий платіж, але він забезпечений російськими активами, які знерухомлені на тривалий термін. Цей пакет фінансування є хорошим сигналом для України та поганим для Путіна. Якщо Росія не виплатить репарації, ми – у повній відповідності до міжнародного права – використаємо російські активи для повернення цього кредиту”, – сказав Мерц. На тлі затяжної війни та ризику фінансового дефіциту вже навесні наступного року, ухвалене рішення дає Україні критично важливий фінансовий ресурс. Водночас воно оголило глибокі розбіжності всередині ЄС щодо того, як саме має виглядати довгострокова підтримка Києва. Реакція Москви Реакція Москви на рішення саміту була поєднанням публічної агресії та спроб подати ситуацію як власну юридичну перемогу. У Кремлі заявили, що відмова ЄС від прямої конфіскації тіла активів свідчить про страх Брюсселя перед крахом євро та судовими позовами. Російські фінансисти назвали це перемогою “здорового глузду”, оскільки Захід був змушений залучати власні бюджетні резерви замість того, щоб використати заморожені кошти РФ.
Водночас президент РФ Володимир Путін назвав нову кредитну модель грабунком і попередив про миттєву конфіскацію європейських активів у Росії у відповідь на будь-які операції з доходами Центробанку РФ. Паралельно з цим російська пропаганда почала поширювати наратив про те, що Європа не допомагає Україні, а лише заганяє її у боргову пастку, перекладаючи фінансові ризики на майбутні покоління.
Таким чином Росія намагається одночасно залякати європейський бізнес та підірвати довіру до лідерів ЄС.
Вікторія Хаджирадєва -
Україна отримала понад 2 млрд євро від ЄС
Україна у межах Ukraine Facility отримала новий транш прямої бюджетної допомоги від Європейського Союзу у розмірі близько 2,3 млрд євро. Про це 22 грудня повідомляє Мінфін.
Зазначається, що це шостий регулярний транш, передбачений у межах Pillar I Інструменту. Кошти буде спрямовано на фінансування першочергових соціальних і гуманітарних видатків держави.
Для отримання цього траншу від ЄС Україна виконала вісім реформаційних кроків, необхідних для виділення шостого траншу, та один крок, який був передбачений ще в рамках четвертого траншу.
“Підтримка в рамках Ukraine Facility є ключовою для зміцнення макрофінансової стабільності України та безперебійного функціонування державного управління в умовах війни. Успішне виконання понад 60 кроків Плану України підтверджує нашу відданість реформам, відновленню та руху до членства в Європейському Союзі”, – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
Ukraine Facility є програмою фінансової підтримки України від ЄС у розмірі 50 млрд євро впродовж 2024-2027 років. Програма спрямована на забезпечення макроекономічної стабільності країни, відбудову, модернізацію країни та поглиблення євроінтеграції України. З 2024 року до державного бюджету України вже надійшло понад 26,7 млрд євро за цією програмою; у 2025 році – понад 10,6 млрд євро. -
ЄС продовжив економічні санкції проти РФ
Рада ЄС 22 грудня продовжила ще на шість місяців, до 31 липня 2026 року, дію економічних обмежувальних заходів проти Росії через її війну в Україні. Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС.
Ці економічні заходи, вперше запроваджені у 2014 році, були значно розширені з лютого 2022 року у відповідь на неспровоковану, невиправдану та незаконну військову агресію Росії проти України.
Наразі вони складаються з широкого спектру секторальних заходів, включаючи обмеження на торгівлю, фінанси, енергетику, технології та товари подвійного використання, промисловість, транспорт та предмети розкоші. Вони також охоплюють: заборону на імпорт або передачу морської сирої нафти та деяких нафтопродуктів з Росії до ЄС, де-SWIFT-транзакцію кількох російських банків. Крім того, конкретні заходи дозволяють ЄС протидіяти санкціям за обхід.
Як зазначають у пресслужбі Ради ЄС, доки незаконні дії Російської Федерації продовжують порушувати фундаментальні норми міжнародного права, доцільно зберігати чинними всі заходи, запроваджені ЄС, та вживати додаткових заходів, якщо необхідно.
У ЄС нагадали, що з 24 лютого 2022 року Євросоюз ухвалив 17 безпрецедентних та жорстких пакетів санкцій у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
У своїх висновках від 19 грудня 2024 року Європейська Рада повторила своє рішуче засудження війни Росії проти України, яка є явним порушенням Статуту ООН, та підтвердила свою незмінну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Європейська Рада також підтвердила непохитну відданість ЄС наданню постійної політичної, фінансової, економічної, гуманітарної, військової та дипломатичної підтримки Україні та її народу стільки, скільки потрібно, і такої інтенсивності, як це необхідно.
Європейський Союз залишається готовим посилити тиск на Росію, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій.
Рагіше ЗМІ писали, що презентація 20-го пакета санкцій ЄС проти Росії запланована на початок 2026 року. -
КНР запроваджує тимчасові мита на молочні продукти з ЄС
Китай з 23 грудня запроваджує тимчасові мита у розмірі від 21,9% до 42,7% на певні молочні продукти, імпортовані з Європейського Союзу. Про це повідомляє Міністерство торгівлі КНР.
“Орган розслідування встановив, що імпортовані молочні продукти походженням із Європейського Союзу субсидуються і це завдає значної шкоди внутрішній промисловості молочних продуктів Китаю, тобто існує причинно-наслідковий зв’язок між субсидіями і суттєвою шкодою”, – йдеться в заяві.
Зазначається, що рішення є тимчасовим, китайська сторона продовжить розслідування й пізніше оголосить остаточні висновки, на підставі яких сьогоднішні мита можуть бути скореговані як у бік зменшення, так і в бік вищих ставок.
Найнижчу ставку на свою продукцію в розмірі 21,9% отримала італійська Sterilgarda Alimenti SpA, тоді як бельгійська FrieslandCampina Belgium N.V. та нідерландська FrieslandCampina Nederland B.V. сплатять найвищу ставку у 42,7%.
Найвищу ставку також повинні будуть сплачувати всі інші компанії-виробники молочної продукції з ЄС, які відмовилися брати участь у розслідуванні й не співпрацювали з Китаєм.
Більшість же компаній-імпортерів сплачуватимуть додаткові мита в розмірі 28,6% – 29,7%.
Як відомо, торговельна суперечка між Китаєм та ЄС спалахнула у 2023 році, коли Єврокомісія розпочала антисубсидійне розслідування стосовно електромобілів китайського виробництва, у відповідь на що Пекін розпочав власні антисубсидійні розслідування щодо імпортованих із країн ЄС бренді, свинини та молочних продуктів.