Реальний Київ

Позначка: ЄС

  • Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової підтримки та підготовки українських військових (NSATU). Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.

    Рішення підтримали 44 депутати, п’ятеро проголосували проти, ще двоє утрималися.

    Це рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яка була затверджена ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич домовилися, що участь чорногорських військових у NSATU буде обмежена територією країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО у підготовці українських сил безпеки та інші форми допомоги.

    Міністр оборони Драган Крапович підкреслив, що Чорногорія продовжує дотримуватись курсу на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Він наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні: “Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС – у Польщі та Німеччині”.

    Водночас Демократична народна партія (DNP), яка є частиною правлячої коаліції, виступила проти цього кроку. Її представник Владислав Бойович застеріг, що це рішення може ускладнити відносини з Росією, і зазначив, що країна повинна уникати втручання у чужі конфлікти.

    Це вже другий випадок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Чорногорія вирішує приєднатися до місії підтримки України. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою схвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні. Тоді документ довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий своїми проросійськими поглядами та критикою НАТО.

    Тим часом залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною. Ця угода передбачає взаємну підтримку у випадку нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Її мають підписати прем’єр Спаїч і президент України Володимир Зеленський, однак документ ще не винесено на розгляд парламенту.

    На цей момент близько 30 країн, переважно членів НАТО, вже уклали подібні угоди з Україною.

    Дев’ять країн підготують бригаду ЗСУ за стандартами НАТО

  • Посли ЄС погодили новий механізм призупинення безвізу

    Посли ЄС погодили новий механізм призупинення безвізу

    Посли ЄС погодили спрощений механізм призупинення лібералізації візового режиму з третіми країнами. Першою державою, де можуть застосувати нову норму, стане Грузія. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода Рікард Йозвяк на платформі X у середу, 12 листопада.

    Механізм набуде чинності вже у грудні.

    “Посли Євросоюзу щойно дали зелене світло, щоб спростити призупинення лібералізації візового режиму”, – написав Йозвяк.

    🇪🇺 ambassadors have just given green light to make it easier to suspend EU visa liberalization. 17 Nov: ministers to rubber stamp the deal 26 Nov: signing ceremony in 🇪🇺 parliament Dec: enters into force could be used against sections of 🇬🇪passport holders soon — Rikard Jozwiak (@RikardJozwiak) November 12, 2025 Так, 17 листопада міністри зовнішніх справ країн Євросоюзу мають схвалити угоду, водночас на 26 листопада запланована церемонія підписання відповідного документу у Європарламенті.
    Погоджений механізм може бути використаний проти певних груп власників паспортів Грузії вже незабаром.
    Раніше посол ЄС у Грузії Павел Герчинський заявив, що звіт Єврокомісії щодо розширення має “протверезити” владу Грузії.
    Євросоюз заборонив багаторазові візи для росіян

  • Бельгія все ще проти “репараційного кредиту” Україні

    Бельгія все ще проти “репараційного кредиту” Україні

    Європейська комісія та Бельгія не змогли узгодити питання “репараційного кредиту” для України, яке передбачало використання заморожених російських активів для фінансування відновлення країни протягом двох років. Додатково, ще дві країни ЄС виступають проти цієї ініціативи. Поки не з’явилося альтернативного плану “Б” для допомоги Україні, оскільки консенсусу щодо цього питання не досягнуто. Недавно відбулася технічна зустріч між представниками ЄС та урядом Бельгії, де обговорювалася пропозиція щодо використання заморожених російських активів для фінансування відновлення України.

  • Фіцо зробив заяву щодо використання активів Росії на користь України

    Фіцо зробив заяву щодо використання активів Росії на користь України

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не підтримає ідею Європейського Союзу щодо використання активів Росії для покриття військових витрат України. Він відмовився використовувати 140 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні, стверджуючи, що такі кошти на озброєння та військові витрати не повернуться. Фіцо також заявив, що поки він є прем’єр-міністром, він не буде підтримувати жодні спроби конфіскації російських активів через юридичні або фінансові механізми.

  • Євросоюз заборонив багаторазові візи для росіян

    Євросоюз заборонив багаторазові візи для росіян

    Європейський Союз прийняв рішення ужесточити візові правила для громадян Росії та скасувати можливість отримання багаторазових віз. Це означає, що росіяни тепер повинні будуть подавати заявки на візи кожного разу, коли планують поїздку до країн ЄС. Таке рішення було ухвалено через безпекові загрози, які постають внаслідок дій Росії, зокрема в Україні. Влада ЄС стверджує, що нові правила допоможуть краще контролювати осіб, які отримують візи, та зменшити можливі ризики. Також буде забезпечено винятки для журналістів та правозахисників, але загально вважається, що ці заходи є необхідними для захисту безпеки громадян Європи.

  • ЄС активізує переговори з Бельгією щодо €140 млрд для України – ЗМІ

    ЄС активізує переговори з Бельгією щодо €140 млрд для України – ЗМІ

    У п’ятницю Єврокомісія спробує вирішити стурбованість Бельгії щодо ризиків перепрофілювання російських активів. Єврокомісія планує надати Україні важливий кредит на репарації у розмірі 140 мільярдів євро, оскільки у країни закінчаться гроші навесні. Однак прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер є на заході, що може ускладнити прийняття рішення про кредит. Європарламент також може мати слово щодо цього питання. Ці переговори відбуваються важким часом для Де Вевера, оскільки уряд Бельгії має проблеми з узгодженням бюджету країни. Єврокомісія намагається переконати бельгійське керівництво, що всі фінансові та юридичні ризики будуть усунені. Якщо Бельгія не погодиться, це може загрожувати підтримці України від Росії.

  • Трамп вимагатиме від Орбана погодити вступ України до ЄС – ЗМІ

    Трамп вимагатиме від Орбана погодити вступ України до ЄС – ЗМІ

    Президент США Дональд Трамп збирається зустрітися з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном у Білому домі. Ця зустріч може бути шансом для Трампа вплинути на Орбана і переконати його зняти блокування євроінтеграції України. Орбан став головним опонентом України в ЄС, підтримуючи російські наративи та поглиблюючи співпрацю з Росією. Зустріч може також стосуватися послаблення санкцій проти Росії, що цікавить Угорщину з економічних міркувань. Аналітики вважають, що Трамп може вимагати від Орбана припинити блокування рішень про Україну в обмін на певні економічні поступки.

  • ЄС відкриє Україні доступ до оборонного фонду

    ЄС відкриє Україні доступ до оборонного фонду

    Європейський союз 5 листопада уклав угоду щодо приєднання України до Європейського оборонного фонду, який має бюджет приблизно 8 млрд євро. Цей Фонд фінансує спільні дослідження та розробки в оборонній сфері між країнами ЄС з метою підвищення конкурентоспроможності та технологічної незалежності оборонної промисловості Євросоюзу. Україна отримає можливість брати участь у спільних європейських дослідженнях і розробках в оборонній сфері. Головна мета угоди – підвищення оборонних витрат та зміцнення військових можливостей ЄС, що реалізовується через план ReArm Europe, який передбачає залучення до 800 млрд євро на оборону.

  • В ЄС визнали плани обмежити видачу віз росіянам

    В ЄС визнали плани обмежити видачу віз росіянам

    Європейська комісія підтвердила свої плани щодо обмеження видачі Шенгенських віз громадянам Росії, але конкретні деталі ще не уточнені. Речник комісії Маркус Ламмерт заявив, що розглядаються додаткові заходи у співпраці з країнами-членами. У 2022 році ЄС призупинив дію Угоди про спрощення візового режиму з Росією та рекомендував державам-членам відмовляти у пріоритеті для російських заявників і зосереджуватися на питаннях безпеки та контролю кордонів. Кількість виданих російським громадянам шенгенських віз зменшилася з 4 мільйонів у 2019 році до близько 500 тисяч у 2023 році.

  • У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України

    У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України

    Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив обурення щодо впливу Європейського вуглецевого мита (CBAM), яке почне діяти з 2026 року, на економіку України. Він зазначив, що ця нова ініціатива Євросоюзу може призвести до серйозного зниження ВВП країни на 5% у 2026 році та на 10% у 2030 році. Водовіз закликав уряд України шукати спільні рішення з Євросоюзом, щоб відтермінувати введення CBAM або знайти альтернативні рішення. Він також висловив побоювання, що українські компанії не отримають таких же грантів на декарбонізацію, як їхні європейські конкуренти, і просив відтермінувати введення мита хоча б на п’ять років. Крім того, Водовіз наголосив на необхідності створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю в Україні для підтримки декарбонізації.