Європейський парламент остаточно офіційно схвалив поступову відмову від імпорту російського газу до кінця 2027 року після відповідної угоди з Радою ЄС. Про це повідомили на сайті Європарламенту в середу, 17 грудня.
“Російський скраплений природний газ (ЗПГ) на спотовому ринку буде заборонено в ЄС після набрання чинності регламенту на початку 2026 року, тоді як імпорт трубопровідного газу буде поступово припинено до 30 вересня 2027 року”, – мовиться в повідомленні Європарламенту.
Законодавці ЄС “прискорили терміни поступового припинення імпорту для більшості імпортних контрактів”.
Нове законодавство встановлює штрафи, які держави-члени блоку мусять застосовувати до операторів за порушення.
Законодавство, яке вже було узгоджено з Радою ЄС, було ухвалене у Європарламенті 500 голосами “за”, 120 “проти” та 32 “утрималися”.
Тепер воно має бути офіційно схвалене Радою ЄС перед публікацією в Офіційному журналі ЄС.
Депутати Європарламенту, під час переговорів з данським головуванням у Раді ЄС, “наполягали на забороні всього імпорту російської нафти та заручилися зобов’язанням Європейської комісії представити законодавство з цього питання на початку 2026 року, щоб ефективна заборона могла набути чинності якомога швидше, але не пізніше кінця 2027 року”.
Вони також наполягали “на суворіших умовах, за яких може відбуватися тимчасове призупинення заборони на імпорт, у надзвичайних ситуаціях, пов’язаних з енергетичною безпекою ЄС”.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук позитивно відреагував на рішення Європейського парламенту.
Позначка: ЄС
-

В ЄС схвалили повну відмову від газу Росії до кінця 2027 року
-

В чому полягає суть європейського плану гарантій безпеки для України
ЄС в Берліні представив свій план гарантій безпеки Україні від РФ на випадок нового нападу. США заявили, що працюватимуть над ним разом з ЄС. У чому полягає суть плану та якою може бути реакція РФ на нього? 6 ключових пунктів європейського плану Вчора в Берліні відбулася зустріч між президентом України Володимиром Зеленським, командою Трампа і європейськими лідерами щодо надання Україні гарантій безпеки на випадок, якщо після перемир’я Росія нападе знову.
Усі сторони заявили про прогрес, але поки незрозуміло, чи буде згодна РФ на нові доопрацювання документа. “Лідери погодилися, що забезпечення безпеки, суверенітету і процвітання України є невід’ємною частиною широкої євроатлантичної безпеки. Вони ясно дали зрозуміти, що Україна та її народ заслуговують на процвітаюче, незалежне і суверенне майбутнє, вільне від страху перед можливою майбутньою агресією Росії”,- йдеться в заяві лідерів ЄС. Спільну заяву підписали: канцлер Німеччини Фрідріх Мерц; прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен; президент Фінляндії Александр Стубб; президент Франції Еммануель Макрон; прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні; прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схоф; прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере; прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск; прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон; прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер; голова Європейської ради Антоніу Кошта; голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Європейський план містить 6 ключових пунктів.
Перший – постійна військова підтримка України. ЗСУ мають залишатися на рівні до 800 тис. військових у мирний час для стримування агресії та захисту території.
Другий – формування в рамках “коаліції рішучих” за підтримки США “Багатонаціональної сили України” для відновлення сил нашої країни, захисту неба і безпеки на морі, з можливими діями всередині України.
Третій – розробка механізму контролю припинення вогню, який зокрема передбачає моніторинг на чолі зі США з міжнародною участю – для раннього попередження атак, фіксації порушень і реагування на них.
Четвертий – надання юридично зобов’язуючих гарантій безпеки Україні. У разі нового нападу – обов’язок реагувати військовими, розвідувальними, економічними та дипломатичними засобами.
П’ятий – інвестиції у відновлення України. Фінансування реконструкції, торговельні угоди та компенсація збитків з боку Росії. Російські активи в ЄС залишаються замороженими.
Шостий – підтримка вступу України до ЄС. Лідери зобов’язалися рішуче підтримувати вступ України до ЄС. Можливо доведеться відмовитись від НАТО Відомо також, що у ході мирних переговорів Українупідштовхують до відмови від вступу в НАТО.
Про це повідомила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
Вона заявила, що міністри закордонних справ під час недавньої зустрічі погодилися, що будь-яка угода про мир має передбачати сильні гарантії безпеки для України, оскільки Україну підштовхують до відмови від вступу в НАТО, вони будуть єдиним запобіжником від повторного вторгнення РФ.
Вона високо оцінила відкритість України до мирних переговорів, водночас визнавши, що поступки, які нібито очікується від України, є “надзвичайно складними” та ілюструють російську переговорну тактику.
За словами Каллас росіяни просто йдуть вперед і чинять на нас ще більший тиск. Натомість видно, що Росія зараз не в найкращому становищі, тому союзники повинні об’єднатися, щоб чинити тиск на Росію. “Ми знаємо, що НАТО закріплено в їхній конституції. Тож, якщо вони погодяться на це, по-перше, всі держави-члени, включаючи американців, повинні надати їм дуже, дуже сильні, відчутні гарантії безпеки. Не лише на папері, а й реально відчутні – включаючи кількість військ на місцях. Тому що тоді це буде єдине, що їх дійсно захистить”, – сказала Каллас, додавши, що зрештою, українці самі вирішують, на які поступки піти заради миру. Коментуючи хід мирних переговорів, Каллас зазначила, що тиск слід чинити на агресора, Росію, а не на жертву, “бо жертва не зробила нічого поганого”. “Тому ми очікуємо, що тиск також буде посилено на Росію, оскільки ми не бачимо, щоб вони сіли за стіл переговорів і справді добросовісно їх вели – чи вели їх взагалі”, – підкреслила Каллас. США працюють разом з ЄС Президент США Дональд Трамп заявив, що США разом з Європою працюють над гарантіями безпеки для України. За його словами, Європа буде великою частиною цього процесу.
Судячи з усього, для України формується угода на кшталт 5-ї статті НАТО, але без членства Києва в Альянсі.
Стаття 5 Статуту НАТО (Вашингтонський договір 1949 р.) передбачає принцип колективної оборони. У ній ідеться про те, що напад на одну або кілька країн-членів НАТО вважається нападом на всіх членів Альянсу. В такому разі кожна країна-учасниця зобов’язується надати допомогу атакованому союзнику, включно з, у разі необхідності, застосуванням збройних сил – для відновлення та підтримання безпеки.
Під час трансляції з Білого дому, репортери запитали в Трампа, що якщо Україні запропонують такі гарантії, то який стимул віддавати території. “Вони вже втратили територію, якщо чесно. Я маю на увазі, що території вже втрачено. Але що стосується гарантій безпеки – ми працюємо, ми працюємо разом з Європою. Європа буде великою частиною цього. І ми працюємо над гарантією безпеки, щоб війна не почалася знову”,- відповів Трамп. За словами джерел The Wall Street Journal (WSJ), США пообіцяли захист від будь-якої агресії, намагаючись “вийти з глухого кута” в мирних переговорах.
США пообіцяли захистити Україну від будь-яких майбутніх нападів з боку РФ, запропонувавши підтримати європейські гарантії безпеки.
Це зрушення може прибрати одну з найсерйозніших перешкод на шляху до укладення мирної угоди, однак зберігається ще більш серйозна перепона – питання територій, зазначає WSJ.
За словами американських чиновників, безпекові заходи “включатимуть моніторинг, перевірку та запобігання конфліктам, а також визначать роль США в разі порушення Росією мирної угоди та відновлення нападу на Україну”. Крім того, вони передбачатимуть надання зброї для стримування російських військових.
Відомо також, що Вашингтон готовий надавати сприяння, наприклад, у вигляді розвідувальної та логістичної допомоги.
За словами офіційних осіб, президент США готовий винести пакет гарантій безпеки на голосування. Союзники Трампа, зокрема сенатор Ліндсі Грем, наполягають, щоб Білий дім спрямував пакет безпекових гарантій до Сенату для голосування. Їхнє схвалення стало б сигналом про те, що Вашингтон підтримує Київ незалежно від того, хто є президентом США. Якою може бути реакція РФ Водночас існують сумніви щодо того, чи погодиться Росія на будь-яку угоду, яка змусить її піти на компроміс щодо території та чи не відкине вона ті гарантії безпеки для України, на які погодиться Київ.
Росія традиційно негативно ставиться до будь-яких планів, які передбачають посилення обороноздатності України, її інтеграцію до ЄС та НАТО-подібних гарантій, а також до питання компенсації збитків за рахунок заморожених активів.
Російські експерти та політики регулярно критикують будь-які гарантії, які не передбачають контролю з боку РФ, називаючи їх “провокацією” та “подовженням конфлікту”. “Усі ці “гарантії безпеки”, які колективний Захід хоче надати Україні, насправді є лише засобами продовження конфлікту і запобігання будь-якому мирному врегулюванню, яке б відповідало нашим законним інтересам. Ми вважаємо їх агресивними”, – зокрема казав Сергій Лавров, міністр закордонних справ РФ. Водночас в ЄС вважають, що реакція РФ з цього приводу не важлива.
Зокрема Каллас сказала, що потрібно тверезо оцінювати ситуацію. У нас є один агресор і одна жертва, і гарантії безпеки потрібні Україні, а не Росії. Росія не має права голосу в тому, як ми захищаємося.
Вікторія Хаджирадєва -

Сербія вперше за понад 10 років проігнорує саміт ЄС-Західні Балкани
Сербія вперше за понад десятиліття не візьме участі у саміті ЄС-Західні Балкани у Брюсселі 17 грудня. Про це заявив президент Александар Вучич, передає N1.
Ліде країни зазначив, що не їде на саміт і від Сербії не буде на ньому жодного представника.
“Вперше за останні 13 чи 14 років ані я, ані хтось інший від нас не поїде на цю міжурядову конференцію. Ніхто не представлятиме Республіку Сербія”, – сказав Вучич.
Політик пояснив, що це “його особисте рішення”, аби у цьому не звинувачували нікого іншого.
Вучич додав, що багато спілкувався з європейськими лідерами за останню добу.
“Я справді вдячний за повагу, виявлену до Сербії з боку Урсули фон дер Ляєн та Антоніу Кошти. Також вдячний президенту Макрону, з яким я говорив вчора увечері. Я вірю, що все, що я роблю, я роблю задля сербських громадян… Таким чином я захищаю Сербію та її Інтереси”, – заявив він. Вучич підкреслив, що Сербія “залишатиметься на шляху євроінтеграції, доки він є президентом”.
Ймовірною причиною бойкоту стало рішення ЄС не відкривати третій кластер переговорів, на що Сербія розраховувала.
-

Угорщина заблокувала заяву ЄС про розширення
Угорщина, яка виступає проти вступу України до Європейського Союзу, заблокувала щорічну заяву ЄС щодо процесу розширення. Про це повідомляє DW.
Уряд прем’єр-міністра Віктора Орбана не підтримав позитивну оцінку зусиль України на шляху євроінтеграції, повідомила на консультаціях у Брюсселі у вівторок, 16 грудня, Данія, яка наразі є головою ЄС.
Решта держав Євросоюзу підтвердили, що Україна досягла прогресу у виконанні вимог Брюсселя.
“Вето Угорщини означає, що Україна як і раніше не може розпочати формальні переговори про вступ до ЄС. Разом з тим вже йдуть неформальні консультації про умови членства України”, – зазначила міністр у справах Європи Данії Марі Бьєрре.
-

Мерц оцінив шанси на передачу Україні активів РФ
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що шанси Євросоюзу на укладання угоди про використання на користь України заморожених активів РФ є “50 на 50”. Про це він у вівторок, 16 грудня сказав в інтервʼю телеканалу ZDF, передає Reuters.
Мерц зазначив, що ЄС повинен ухвалити рішення щодо “репараційної позики”, оскільки Україна потребуватиме фінансування ще принаймні два роки після того, як у першому кварталі 2026 року закінчиться поточний раунд європейського фінансування.
“У всій Європі є застереження, і я добре розумію ці застереження. Але… якщо ми не діятимемо зараз і не приймемо рішення, яке ми могли б прийняти, щоб зупинити цей наступ російської армії, то коли ж ми це зробимо?”, – сказав він. -

Активи Росії для України. ЄС ближче до рішення
Країни Європейського союзу наблизилися до рішення про використання для допомоги Україні заморожених російських активів, повідомляє Reuters з посиланням на свої джерела. Більшість країн ЄС виступають за використання цих коштів для репараційного кредиту Україні, але до останнього моменту проти цього виступала Бельгія, де знаходиться більша частина активів. Брюссель заявляє, що не хоче брати на себе всі пов’язані з використанням активів юридичні та фінансові ризики.
Скільки грошей
В ЄС заморожено 210 млрд євро, зокрема 185 млрд — у Бельгії, 18 млрд — у Франції та менші суми — у Люксембурзі, Німеччині та Швеції.
Спочатку європейські країни пропонували використовувати для фінансування України у 2026 та 2027 роках лише активи, які знаходилися у Бельгії. Але Брюссель наполягав, що погодиться на це лише за умови участі інших власників російських коштів.
Робота з Бельгією
Посли ЄС у понеділок були змушені вести переговори до пізньої ночі, намагаючись переконати Бельгію підтримати використання заморожених російських активів для фінансування України, однак бельгійська сторона вимагає додаткових гарантій, повідомляє Politico.
Як пише видання, посли ЄС були “заблоковані” у будівлі Європейської ради до пізньої ночі, намагаючись переконати Бельгію підтримати плани використання 210 млрд євро російських активів для фінансування України до 2027 року.
Бельгія фактично хоче, щоб їй компенсували будь-які витрати, які вона може понести в майбутньому у зв’язку з використанням російських активів. З цим поки що не всі в Євросоюзі згодні.
Інші проблеми
ЄС вимагає від країн-членів розірвати двосторонні договори з Росією про інвестиції. Москва та російські олігархи використовують їх, щоб боротися з санкціями у судах, і вони також можуть стати підставою для позовів у зв’язку з використанням активів.
Франція вимагає, щоб Україна використовувала репараційний кредит лише для купівлі зброї в Європі.
Президент України Володимир Зеленський підкреслює безальтернативність рішення щодо заморожених активів Росії.
Він заявив, що Україна розраховує повністю використати 210 млрд євро заморожених російських активів у ЄС протягом кількох років – для того, щоб перекрити невідкладні фінансові потреби.
“Ми розраховуємо, що можемо отримати 40-45 млрд євро на 26-й рік і так далі, розраховуючи на загальну суму 210 мільярдів”, – заявив він.
Президент підкреслив, що Україна хотіла б використати кошти РФ на відновлення, але вартість завданої шкоди вже така, що її не покрити наявними арештованими грошима.
“Безумовно, ми дуже хотіли б використати це на відновлення нашої держави… Це справедливо, що росіяни повинні платити за руйнування. Але все одно навіть 210 млрд буде недостатньо. Сума втрат у три рази більша”, – пояснив він.
Враховуючи це, президент підкреслив, що є необхідність пустити кошти РФ на невідкладні витрати, серед яких – витрати на закупівлю зброї. Він не став заперечувати, що зараз Україна зіткнулася зі зменшенням цієї допомоги.
“Заморожені активи могли б збалансувати зменшення підтримки в деяких країнах. Я не бачу можливості для України без цього стояти міцно. Я не бачу, що ми зможемо покрити такий дефіцит якимись незрозумілими альтернативами або незрозумілими обіцянками”, – заявив він. -

ЄС готує €90 млрд кредиту Україні коштом РФ
Франція та Європейська комісія розглядають можливість надати Україні репараційний кредит на 90 млрд євро у 2026-2027 роках коштом заморожених російських активів, дві третини якого планують спрямувати на військову підтримку. Про це у вівторок розповіли на брифінгу в Єлисейському палаці, передає Укрінформ.
“Пріоритетом, виходячи з російських активів, заморожених нещодавно на довший термін, є робота над сумою 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, перш ніж з 1 січня 2028 року перейти до більш регулярного фінансування, яке є більш звичним у межах наступного бюджету ЄС, наступної фінансової рамки”, – заявили в Єлисейському палаці.
Згідно з канцелярією французького президента, пріоритетом Єврокомісії є активи, котрі знаходяться у центральних депозитаріях Euroclean, а не суверенними активами РФ в комерційних банках.
“Це дозволяє працювати над гарантіями, які є цільовими та специфічними для центральних депозитаріїв, без додавання рівня юридичної складності. Сьогодні механізм надання позики на відшкодування суверенних активів, які знаходяться в комерційних банках, передбачає надання позик за діючими контрактами, які передбачають додаткові гарантії на випадок ризику судових спорів або системних ризиків”, – пояснили в Єлисейському палаці.
Кошти, які планують виділити України, мають піти, передусім, на військову підтримку.
“У цьому репараційному кредиті буде військова складова, яка буде суттєвою, і робота, яку ми зараз проводимо, спрямована, з одного боку, на забезпечення всієї необхідної фінансової прозорості в цивільній галузі, з реформами, які також необхідні на європейському шляху України, а з іншого боку, що стосується військової сфери, ми наполягаємо, щоб були чіткі умови європейської преференції”, – заявив представник Єлисейського палацу.
Раніше депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України.
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики -

Зеленський: Україна прагне одержати €45 млрд з активів РФ вже в 2026 році
Президент України Володимир Зеленський надіється на одержання Україною 40-45 млрд євро коштом заморожених активів РФ вже в 2026 році. Проте голова держави наголошує: загальна сума збитків, завданих Україні російською агресією, значно більша, ніж загальний розмір цих активів. Про це український лідер сказав на спільній з прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом прес-конференції у Гаазі у вівторок, 16 грудня.
“Ми розраховуємо, що можемо отримати 40-45 мільярдів євро на 26-й рік і так далі, розраховуючи на загальну суму 210 мільярдів… Навіть ніхто б не думав про ті чи інші альтернативи, бо зруйновано все на втроє більшу суму, ніж 200 мільярдів. Це справедливо, що росіяни повинні платити за руйнування, але все одно навіть 210 буде недостатньо”, – сказав Зеленський.
Він наголосив, що відновлення – “це наступні кроки”.
“Ми сьогодні говоримо про термінові речі: ми маємо виробляти дрони, ми маємо недостатнє фінансування, ми маємо виробляти іншу зброю, ми маємо купувати в Америці ППО, в Європі інші засоби, включаючи також ППО. Ми розуміємо, що подарунків у нас немає”, – пояснив президент.
Водночас він зауважив значну підтримку та двосторонні договори з країнами-партнерами, зокрема Нідерландами.
“Але сьогодні заморожені активи, вони могли б, напевно, якось збалансувати деякі зменшення в тих чи інших країнах. Тому що це була, дійсно, така серйозна підтримка. Я не бачу без цієї підтримки можливості стояти економічно міцно для України. Я не бачу, що ми зможемо покрити такий дефіцит якимось незрозумілими альтернативами або незрозумілими обіцянками… Тут важливо, що в цілому лідери, більшість, за те, щоб знайти Україні цю фінансову підтримку”, – додав Зеленський. -

Європарламент прискорив розгляд “репараційного кредиту” Києву
Депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України. Про це повідомляє прес-служба Європарламенту.
“У вівторок (16 грудня – ред.) парламент шляхом голосування підняттям рук підтримав запит на прискорення законодавчого процесу за проектом закону про надання кредиту Україні”, – мовиться в повідомленні.
Гроші від “репараційного кредиту” планують спрямувати на підтримку фінансових потреб України та її державного бюджету, зокрема й військові спроможності, а також оборонною промисловістю країни та її інтеграцією в європейську оборонно-промислову базу.
Після рішення про прискорення процедури депутати Європарламенту ухвалять свою позицію щодо “репараційного кредиту” перед початком переговорів з урядами держав-членів на наступній пленарній сесії, яка пройде з 19 по 22 січня 2026 року.
У Європарламенті звернули увагу, що рішення про “репараційний кредит” має бути схвалено лідерами країн-членів ЄС на саміті, який відбудеться 18-19 грудня.
Як відомо, 12 грудня Євросоюз ухвалив рішення про безстрокову заморозку російських активів на території Європи в обсязі близько 210 млрд євро. Переважна частина активів належить Центральному банку РФ і зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear.
Згодом стало відомо, що 18 грудня Єврорада збереться, щоб остаточно узгодити деталі репараційного кредиту для України і розв’язати проблеми, що залишаються, зокрема гарантії всіх урядів ЄС для Бельгії.
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики -

МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики
Рішення щодо репараційного кредиту за рахунок активів Росії є терміновим і критично важливим для України. Його необідно ухвалити вже цього тижня. Про це повідомило МЗС з посиланням на заяву очільника відомства Андрія Сибігу у вівторок, 16 грудня.
За його словами, “настав час дозволити повне використання заморожених активів Росії для підтримки України”.
На думку Сибіги, є щонайменше п’ять причин, чому цей крок необхідно здійснити саме зараз.
Він нагадав, що глава Кремля Володимир Путін “вважає, що Європа роздроблена і слабка”.
“Він розраховує, що європейська підтримка України поступово ослабне. Навпаки, цей крок зірве його плани і змусить його перерахувати свої сили”, – написав міністр.
Сибіга вважає, що “це рішення зміцнить суверенітет, самостійність і єдність Європи як потужної геополітичної сили”.
“Воно продемонструє всім, що загроза довгостроковому миру і безпеці Європи шляхом нападу на суверенну європейську країну має свою ціну”, – зазначив глава МЗС.
Також Сибіга наголосив, що цей крок дозволить Європі забезпечити довгострокову підтримку України, підвищити самостійність нашої країни і підняти моральний дух українців в той момент, коли це найбільш необхідно.
“По-четверте, це питання справедливості: в першу чергу за завдані збитки повинен платити агресор, а не європейські платники податків. Немає нічого більш справедливого. Цей крок також послужить уроком для всіх потенційних агресорів у всьому світі: агресія не приносить винагороди, навпаки, ви заплатите за свої дії”, – заявив він.
Наостанок Сибіга підкреслив, що рішення про повне використання заморожених активів Росії не завадить мирному процесу, а, навпаки, зміцнить українську позицію за столом переговорів і стимулює мирний процес, посиливши тиск на Росію і змінивши розрахунки Москви.