Реальний Київ

Позначка: ЄС

  • ЄС відкрив технічні перемови щодо трьох кластерів з Молдовою

    ЄС відкрив технічні перемови щодо трьох кластерів з Молдовою

    Молдова починає технічні переговори по трьох кластерах з Європейським Союзом щодо вступу. Про це заявили віцепрем’єрка з європейської інтеграції Молдови Крістіна Герасімов та єврокомісар з питань розширення ЄС Марта Кос у вівторок, 16 грудня.
    За словами Кос, вона має “рекомендації від усіх 27 держав-членів, які будуть направляти нашу роботу з реформ у Молдові”.
    “Ще один крок, щоб наблизити громадян Молдови до Європейського Союзу”, – підкреслила Кос.
    Герасімов, своєю чергою, зазначила, що три кластери складають ядро переговорів про вступ, і є визначальними для будь-якої держави-члена ЄС.
    Бюро з питань євроінтеграції Молдови повідомило, що мовиться про три кластери:

  • фундаментальні цінності;
  • внутрішній ринок;
  • зовнішні відносини.

    • Раніше стало відомо, що міністри закордонних справ ЄС мають ухвалити рішення про продовження перемов про вступ до ЄС з Молдовою на технічному рівні – так само, як 11 грудня у Львові зробили це для України.
    Зазначимо, про офіційне відкриття кластерів поки що не йдеться, адже Угорщина блокує його для для України, а Молдова просувається шляхом євроінтеграції “в парі” з Україною.
    Як ми вже писали, було узгоджено план реформ України, що має підтвердити її готовність до вступу до Евросоюзу.
    Україна починає рух до ЄС за новою схемою

  • В Україні викрили мережу call-центрів, яка ошукала громадян ЄС на 50 млн

    В Україні викрили мережу call-центрів, яка ошукала громадян ЄС на 50 млн

    Поліція викрила транснаціональну мережу шахрайських call-центрів, яка ошукала громадян Європейського Союзу майже на 50 мільйонів гривень. Про це повідомила пресслужба Нацполіції у вівторок, 16 грудня. Злочинна організація діяла одночасно в кількох регіонах України – у Києві, Дніпрі та Івано-Франківську. Звідти зловмисники телефонували громадянам Чехії, Латвії та Литви, представляючись співробітниками банківських установ або правоохоронних органів цих держав. Потерпілим повідомляли про нібито злам банківських рахунків, спроби незаконного оформлення кредитів або втручання третіх осіб у фінансові операції. Далі шахраї переконували негайно “рятувати кошти” шляхом переказу на так звані безпечні рахунки, купівлі криптовалюти або передачі готівки кур’єрам.

    В окремих випадках потерпілих змушували встановлювати програми віддаленого доступу до комп’ютерів і смартфонів. Це давало зловмисникам можливість повністю контролювати банківські акаунти ошуканих осіб та самостійно керувати рухом їхніх коштів. У такий спосіб шахраї встигли ошукати щонайменше 47 громадян країн ЄС.

    Щоб уникнути мовного бар’єра та підвищити рівень довіри, до роботи в call-центрах залучали носіїв відповідних мов – громадян іноземних держав, які спілкувалися з потерпілими без акценту та за заздалегідь підготовленими сценаріями. Оператори підтримували легенду банкірів або поліцейських, використовуючи сучасні технології deepfake. Для цього застосовували платне високоякісне програмне забезпечення, дороговартісні камери та професійне освітлення. У результаті під час відеозв’язку потерпілі бачили перед собою нібито працівника банку або правоохоронного органу зі зміненими зовнішністю та голосом, адаптованими під міміку й контури обличчя реального виконавця.

    У злочинній організації діяла чітка ієрархія та розподіл функцій. До протиправної діяльності були залучені тім-лідери та керівники змін, оператори call-центрів, перекладачі, ІТ-фахівці, спеціалісти з технічної підтримки, охоронці, водії, HR-менеджери, а також ментори-наставники, які відповідали за підготовку нових учасників та контроль якості шахрайських сценаріїв і поліграфологи, які перевіряли новоприбулих на звязок з конкурентами та правоохоронними органами. Фінансисти створювали холодні криптогаманці на підконтрольних осіб та підшукували ДРОПів, через яких виводили гроші на рахунки, відкриті в іноземних банках.
    Правоохоронці провели понад 70 обшуків у різних регіонах України. Слідчі дії відбувалися за місцями проживання фігурантів, в офісних приміщеннях та транспортних засобах. Під час обшуків вилучено сотні ноутбуків і мобільних телефонів, серверне обладнання, носії інформації, підробні посвідчення “працівників банків і поліції іноземних держав”, обладнання для створення deepfake, чорнову бухгалтерію, грошові кошти, транспортні засоби, а також зброю і боєприпаси.

    Співорганізатора та п’ятьох активних виконавців затримано. Їм повідомлено про підозру у шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах та у складі злочинної організації, а також у створенні та участі в злочинній організації. Усім підозрюваним обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Організатор – 43-річний мешканець Київської області – незаконно перетнув державний кордон України та переховується за кордоном. Його оголошено в міжнародний розшук. Йому та ще чотирьом підконтрольним учасникам також повідомлено про підозру. Наразі всі вони перебувають у державному розшуку. Фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Також поліцейські затримали шістьох громадян Латвії та Чехії, які перебували на території України та виконували функції операторів call-центрів, фінансових координаторів і технічних спеціалістів. Вони перебували в міжнародному розшуку за лінією Інтерполу за вчинення шахрайств у своїх країнах. Наразі іноземців узято під варту з метою подальшої екстрадиції.

    Крім того, встановлено, що 19 іноземців, які працювали в call-центрі, перебували на території України з порушенням міграційного законодавства. Стосовно них ухвалено рішення про примусове повернення до країн походження, шість з яких уже виконано.

    На майно та транспортні засоби, придбані за кошти злочинного походження, готується накладення арешту. Поліція встановлює повне коло учасників злочинної організації, додаткові епізоди шахрайської діяльності, а також можливих потерпілих в інших країнах ЄС.

  • Трамп проведе розмову з Зеленським та ЄС – ЗМІ

    Трамп проведе розмову з Зеленським та ЄС – ЗМІ

    Президент США Дональд Трамп проведе телефонну розмову з українським колегою Володимиром Зеленським та лідерами країн ЄС в понеділок, 15 грудня. Про це повідомляє німецька газета Die Welt, цитуючи американського високопосадовеця.
    Співрозмовник розповів виданню, що Трамп проведе переговори з Зеленським та європейськими лідерами стосовно “мирного плану”.
    Угода, яка тепер обговорюється у Німеччині, включає “дуже сильні” гарантії безпеки для України від США, схожі на пакт про взаємну оборону НАТО, стверджує джерело.
    Мовиться про “дуже сильне стримування” за допомогою американської зброї, запевнив чиновник журналістів.
    Сполучені Штати нині сподіваються від Росії схвалення цієї угоди.
    Раніше західні ЗМІ, посилаючись на обізнані джерела, заявили, що Сполучені Штати й Україна під час переговорів досягли консенсусу з багатьох питань – президент США Дональд Трамп “задоволений прогресом”.

  • Виступ Віткоффа та Кушнера в Раді ЄС зірвався через техпроблеми

    Виступ Віткоффа та Кушнера в Раді ЄС зірвався через техпроблеми

    Голови МЗС Євросоюзу, які зібралися на засідання Ради ЄС у Брюсселі 15 грудня, не змогли провести онлайн-розмову зі спецпредставниками президента США Стівеном Віткоффом та Джаредом Кушнером через технічні проблеми. Про це повідомила висока представниця ЄС у закордонних справах Кая Каллас після завершення Ради ЄС у закордонних справах.
    За її словами, виступ Віткоффа та Кушнера на Раді ЄС 15 грудня не відбувся через технічні перешкоди.
    “Я не маю багато чого повідомити за підсумками обговорень зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, оскільки не знаю, чи це була кібератака, але технічні засоби точно спрацювали некоректно”, – розповіла вона.
    Каллас додала, що не можна сказати, що “вони провели обговорення”.
    Як відомо, 14-15 грудня відбулися два раунди переговорів між делегаціями України і США, який тривав понад п’ять годин.
    Раніше спецпредставник американського президента Стів Віткофф заявив про “великий прогрес”.
    Зеленський оцінив переговори з представниками США

  • Два мільйони боєприпасів Києву: ЄС оголосив про досягнення мети

    Два мільйони боєприпасів Києву: ЄС оголосив про досягнення мети

    Мета ЄС щодо постачання двох мільйонів боєприпасів великого калібру до України у 2025 році досягнута вчасно. Про це заявила головна дипломатка ЄС Кая Каллас напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС у понеділок, 15 грудня, повідомляє Euractiv.
    “Ми досягли цілі ініціативи щодо двох мільйонів набоїв. Це необхідно для того, щоб Україна могла захистити себе”, – оголосила Каллас.
    Каллас представила ініціативу щодо подвоєння поставок у 2025 році після того, як до листопада 2024 року країни ЄС відправили понад 1 мільйон набоїв Україні.
    Цього року Каллас запланувала до 2026 року витратити 5 млрд євро на два мільйони патронів великокаліберних артилерійських боєприпасів. Це частина пропозиції на суму 40 млрд євро, висунутої в березні для підтримки Києва. Проте ініціатива перебувала в глухому куті з червня, коли головна дипломатка ЄС вперше оголосила про виконання 80% зобов’язань.
    Паралельно Чехія торік запустила кампанію під назвою “чеська ініціатива”, щоб відправляти Україні дефіцитні 155-мм снаряди та інші боєприпаси, що відповідають стандартам НАТО. Прага координувала закупівлі з більш ніж 16 країнами.
    В умовах зменшення підтримки з боку США дві ініціативи з постачання боєприпасів виявилися недостатніми, щоб заповнити прогалину, зазначає видання.
    З початку літа військова допомога Європи Києву у вересні-жовтні склала 4,24 млрд євро, що значно менше за 9,8 млрд євро, які європейці надали в травні-червні.
    З літа ЄС прагнуть закупити пакети американської зброї на суму 500 млн доларів (близько 429 млн євро) для України через інструмент НАТО PURL. Але такі “важковаговики”, як Франція та Італія, не зробили жодних внесків через цей механізм.

  • ЄС погодив санкції проти “тіньового флоту” Росії

    ЄС погодив санкції проти “тіньового флоту” Росії

    Рада ЄС 15 грудня запровадила санкції проти дев’яти осіб та компаній, котрі підтримують так званий “тіньовий флот” Росії та його ланцюг постачання. Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС.

    Мета – обмежити доходи РФ, що фінансують війну проти України.

    До списку увійшли бізнесмени, пов’язані з державними російськими нафтовими компаніями Роснефть та Лукойл, які контролюють судна для транспортування нафти та нафтопродуктів, приховуючи їхнє походження та застосовуючи ризиковані схеми судноплавства.

    Під санкції потрапили також судноплавні компанії зі Сполучених Арабських Еміратів, В’єтнаму та Росії, що володіють або керують танкерами, які перевозять нафту або нафтопродукти з порушенням правил та підпадають під обмежувальні заходи ЄС або інших країн.
    Активи тих, хто потрапив до санкціонованого списку, заморожуються, а громадянам і компаніям ЄС заборонено надавати підсанкційним особам кошти.
    Фізичні особи також підлягають забороні на в’їзд до країн-членів ЄС або транзит.
    Санкції вже застосовуються до понад 2600 фізичних та юридичних осіб, які були включені у список на фоні невиправданої та неспровокованої військової агресії Росії проти України.
    Увідповідь на військове вторгнення Росії проти України в лютому 2022 року ЄС значно розширив санкції проти Росії з метою значного послаблення її економічної бази, позбавлення її критично важливих технологій та ринків, а також значного обмеження її здатності вести війну.
    У висновках від 19 грудня 2024 року Європейська Рада повторила рішуче засудження війни агресії Росії проти України, підтвердила незмінну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, а також заявила, що зусилля щодо подальшого обмеження можливостей Росії вести війну повинні продовжуватися, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій.
    Росія на тлі західних санкцій накопичила тіньовий флот для перевезення своєї нафти по всьому світу, а тепер з’являється все більше свідчень того, що Москва почала робити те саме щодо скрапленого природного газу.

  • Євросоюз розширив санкції проти Росії та Білорусі

    Євросоюз розширив санкції проти Росії та Білорусі

    Рада Євросоюзу ввела обмежувальні заходи щодо ще 12 осіб та двох організацій через подальші гібридні дії Росії, включно з маніпулюванням іноземною інформацією та кібератаками проти ЄС, його держав-членів та партнерів. ЄС також розширює межі санкційного режиму проти Білорусі, щоб він охоплював також гібридні недружні дії Білорусі проти її європейських сусідів. Про це йдеться в офіційній заяві Ради ЄС.
    Рада ЄС внесла у список осіб, що просувають проросійську пропаганду, антиукраїнські та антинатівські наративи. Серед них є колишні військові та поліцейські з країн Західної Європи. Загалом тепер під обмежувальні заходи підпадають 59 осіб та 17 організацій.
    Санкції накладені на Міжнародний русофільський рух за поширення дестабілізуючих наративів від імені російського уряду, а також на 142-й окремий батальйон електронної війни в Калінінграді, який проводить навчання та кібератаки, включно зі збоєм сигналу GPS у кількох державах-членах ЄС.
    Під санкції потрапили члени російської військової розвідки (підрозділ 29155) та групи кіберзагроз Cadet Blizzard, які здійснювали атаки на урядові органи України, держави-члени ЄС та союзників НАТО для збору конфіденційної інформації та дестабілізації політичної ситуації.
    Рада також запровадила новий критерій для накладання санкцій на компанії та на фізичних осіб, що “матимуть переваги, залучені чи сприяють діям або політиці, яку пов’язують з Республікою Білорусь, що спрямовані проти демократії, верховенства права, стабільності чи безпеки у ЄС та його країнах-членах”.
    Рішення пов’язане передусім із системними нальотами метеозондів з контрабандою з Білорусі до Литви.
    Новий критерій охоплює також втручання, пошкодження чи нищення критичної інфраструктури, або ж системні дії, що призводять до збоїв у роботі такої інфраструктури – під таке формулювання підпадає, зокрема, ситуація, що склалася для аеропорту Вільнюса через метеозонди з Білорусі.
    В описі проблеми, з якою зіткнулася Литва, наголошують, що метеозонди з Білорусі вплинули вже на сотні рейсів і тисячі пасажирів та спричинили великі збитки для авіакомпаній.

  • Україна ближче до отримання репараційного кредиту, але не все ще вирішено

    Україна ближче до отримання репараційного кредиту, але не все ще вирішено

    У ЄС ухвалили рішення про безстрокове замороження російських активів, відкривши шлях для репараційного кредиту для України. Водночас серед європейських країн все ще є такі, які проти ідеї такого кредиту. Боротьба за нього триває. Важливе рішення “‎Я вітаю рішення Ради щодо нашої пропозиції продовжити замороження російських суверенних активів. Ми надсилаємо Росії чіткий сигнал: доки триває ця жорстока агресивна війна, витрати для Росії зростатимуть”‎, − повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вона зазначила також, що це є потужним сигналом для України. “Ми хочемо зробити так, щоб наш хоробрий сусід став ще сильнішим − і на полі бою, і за переговорним столом”, − додала президентка ЄК. Своєю чергою президент Ради ЄС Антоніу Кошта, сказав, що ЄС працюватиме над фінансуванням України у 2026-2027 роках. “На жовтневому засіданні лідери ЄС зобов’язалися заморозити російські активи доти, доки Росія не припинить агресивну війну проти України та не відшкодує завдані збитки. Сьогодні ми виконали це зобов’язання. Наступний крок: забезпечення фінансових потреб України на 2026–2027 роки”,– заявив він. Крім того, прийняте рішення усуває необхідність кожні шість місяців голосувати за продовження блокування активів РФ, яке вимагало одностайного схвалення усіх країн членів ЄС.
    Таким чином європейці усунули ризик того що влада Угорщини або Словаччини зірве цей процес.
    Безстрокове заморожування також мало переконати Бельгію підтримати план ЄС щодо використання російських коштів для надання Україні кредиту обсягом до 165 млрд євро для покриття бюджетних потреб у 2026−2027 роках.
    Водночас остаточне рішення щодо надання репараційного кредиту Україні лідери ЄС мають ухвалити на саміті 18 грудня. Як рішення про “вічну” заморозку допоможе Україні Експерти та політики наголошують, що рішення про вічну заморозку сприятиме прискоренню прийняття рішення про передачу заморожених активів РФ Україні, що, своєю чергою, суттєво зміцнить оборону та фінансує воєнні потреби. Фінансові ресурси необхідні Україні для продовження боротьби, особливо на тлі дискусій про скорочення підтримки з боку деяких партнерів. Використання активів може забезпечити фінансування воєнних потреб протягом кількох років.
    Крім того, це забезпечило б відбудову та гуманітарну допомогу. Хоча загальна сума збитків, завданих Україні, значно перевищує обсяг заморожених активів, ці кошти можуть стати першим і значним внеском у Фонд для підтримки та відбудови України.
    Також це зменшить фінансове навантаження на західних партнерів. Використання російських коштів дозволить європейським урядам менше збільшувати власні борги для підтримки Києва, а також підвищити власні витрати на оборону.
    Крім того, передача активів РФ Україні – це важіль впливу та тиск на Росію. Вона сигналізувала б про рішучість ЄС. Це політичний сигнал для Росії про те, що агресія матиме високу економічну ціну.
    Також передача коштів Україні зміцнила б переговорну позицію України. Фінансова незалежність, забезпечена російськими активами, дасть Україні можливість відмовитися від невигідних мирних угод, оскільки Росія розумітиме, що Україна має ресурси для ведення війни ще тривалий час.
    Це рішення розглядається як реалізація принципу, що агресор має заплатити за свої протиправні дії та завдану шкоду.
    Українські експерти підкреслюють, що використання активів є потужним інструментом стримування майбутніх агресорів. “Фактично, використання російських активів стане новим елементом міжнародного права, час якого вже настав. Не дивлячись на певні правові колізії, це рішення буде додатковим запобіжником від майбутніх конфліктів у світі. Адже свої гроші вміють рахувати всі, навіть держави-терористи.”, – каже Ілля Котов, кандидат наук з державного управління та експертом з публічної політики. США доведеться враховувати позицію ЄС Ще одним позитивним моментом прийняття рішення про “вічну заморозку” активів РФ є те, що віднині США змушені будуть дослуховуватись до позиції ЄС.
    “Раніше російські активи “заморожувалися” певний період. Щоб продовжити заморожування, щоразу доводилося голосувати, до чого консенсусно. Тобто кілька країн могли легко заблокувати продовження заморожування. Як відомо, США у рамках свого мирного плану хочуть взяти керування цими грошима під свій контроль: половину інвестувати в Україну, другу – у сировинні проекти спільно з Росією.
    Європа в такому разі залишається не при справах, хоча саме ЄС ніс основний тягар фінансування України під час війни.
    Після закінчення війни можна було використовувати ту ж Угорщину – “переконати” її не голосувати за продовження подальшого блокування російських активів та використання їх на власний розсуд, тобто “за планом”. “А от якщо активи “заморожені” надовго, то їхнє розблокування можливе лише шляхом консенсусу всіх країн ЄС. Тобто США доведеться враховувати позицію ЄС щодо використання цих активів.”,- каже Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об’єднана Україна”. Реакція Москви Москва вкрай різко відреагувала на безстрокове заморожування своїх активів у ЄС, назвавши це “відвертою банальною крадіжкою”, незважаючи на всі юридичні спроби Брюсселя прикрити це рішення. Кремль та МЗС РФ попередили, що Росія обов’язково вживе симетричних та асиметричних заходів у відповідь, які будуть спрямовані проти країн та компаній, що беруть участь у цьому процесі. Крім того, російська влада вважає заморозку порушенням міжнародного права та суверенного імунітету, і ЦБ РФ вже почав вдаватися до юридичних кроків, зокрема, подавши позов проти бельгійського депозитарію Euroclear, де знаходиться значна частина заморожених коштів. Президент РФ Володимир Путін доручив уряду розробити детальний пакет дій у відповідь на випадок, якщо ЄС наважиться використати ці активи для фінансування України. Країн, що виступають проти репараційного кредиту побільшало Водночас є й погана новина. Країн, які виступають проти ідеї репараційного кредиту для України коштом активів РФ в ЄС побільшало.
    Нещодавно ще три країни приєднались до Бельгії та заявили, що проти ідеї використанню грошових коштів для підтримки військових зусиль України. “Чотири країни заявили, що підтримують нещодавню пропозицію ЄК щодо безстрокового заморожування суверенних фондів Москви, що зберігаються в ЄС, але попередили, що цей крок не повинен “запобігати” будь-якому потенційному використанню грошових коштів для підтримки військових зусиль Києва”,- йдеться в спільній заяві цих країн. Італія, Болгарія, Мальта і Бельгія також закликали ЄК та Єврораду продовжувати вивчати й обговорювати альтернативні варіанти відповідно до законодавства ЄС і міжнародного права, з передбачуваними параметрами, що становлять значно менші ризики, для задоволення фінансових потреб України на основі кредитної лінії ЄС або тимчасових рішень, щоб забезпечити безперервність підтримки до того, як будь-який із запропонованих варіантів зможе ефективно набути чинності.
    Тож боротьба за репараційний кредит для України коштом активів РФ триває.
    Вікторія Хаджирадєва

  • WSJ: Мирні переговори стають боротьбою США і Києва

    WSJ: Мирні переговори стають боротьбою США і Києва

    Переговори між Україною та США перетворилися на протистояння, в якому Росія навіть не бере прямої участі. Процес пошуку миру між Україною, Європейським Союзом і Сполученими Штатами стикається з серйозними розбіжностями. Вашингтон прагне швидкого завершення війни, бажано до кінця року, тоді як Київ і Брюссель наполягають на врегулюванні значущих суперечностей перед ухваленням будь-яких рішень. Про це повідомляє Wall Street Journal.

    Як зазначає видання, адміністрація Дональда Трампа чинить тиск на президента України Володимира Зеленського, закликаючи його погодитися на мирну угоду з Росією. Україна ж не готова відводити війська з контрольованих територій Донецької та Луганської областей. Київ і європейські партнери вимагають чітких гарантій від США щодо дій у разі порушення Росією можливих домовленостей або нового нападу.

    У публікації зазначено, що офіційні представники РФ називають американський мирний план прийнятною базою для обговорення, проте його остаточне схвалення залишається під питанням. При цьому європейські лідери переконані, що Москва не зацікавлена у завершенні війни. Вони побоюються, що перемога Росії в Україні може стати прецедентом для нових конфліктів із сусідами в Європі.

    “Те, що відбувається в Україні, може статися і з країнами-союзниками”, – цитує ЗМІ слова генерального секретаря НАТО Марка Рютте, які він промовив у Берліні.

    Журнал також підкреслює, що американський план передбачає пункт, згідно з яким Київ мав би відмовитися від спроб повернути окуповані Росією території. Це може трактуватися як фактичне визнання анексії Росією частини України.

    Також угода може ускладнити перспективи вступу України до НАТО. У разі підтримки цього плану Вашингтоном можливе відновлення російського доступу до глобальної економіки та міжнародних проєктів.

    У матеріалі зазначаєтсбя, що Велика Британія, Франція та інші європейські держави підготували детальні пропозиції щодо надання допомоги Україні, включаючи ймовірне використання сил безпеки. Ці ініціативи вже обговорювалися з американськими військовими посадовцями, однак офіційного рішення щодо допомоги від США ще немає. Українська сторона натомість наполягає на оформленні юридично зобов’язуючих гарантій безпеки на кшталт статті 5 НАТО.

    З іншого боку, Кремль категорично проти включення до мирного плану пропозицій, розроблених Києвом і Брюсселем, особливо тих, що стосуються створення демілітаризованої зони в Донецькій області. Радник Кремля Юрій Ушаков заявляє, що Росія готова твердо відстоювати свої позиції.

    Нагадаємо, українсько-американські переговори, що тривали понад п’ять годин у Берліні 14 грудня, поки що не привели до остаточних рішень і продовжаться наступного дня.

    Як ми писали, спеціальний представник президента США Стів Віткофф повідомив, що під час переговорів у Берліні з українською делегацією щодо “мирного плану” для України було “досягнуто відчутного прогресу”.

  • Фінляндія скликає саміт країн східного флангу ЄС

    Фінляндія скликає саміт країн східного флангу ЄС

    У столиці Фінляндії, Гельсінкі, 16 грудня зберуться лідери восьми країн східного флангу Європейського Союзу. Основна мета зустрічі полягає в обговоренні кроків із посилення обороноздатності блоку та забезпечення надійного захисту його кордонів у контексті потенційного ризику з боку Росії. Про майбутній саміт у неділю, 14 грудня, повідомив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, якого цитує Bloomberg.

    До участі в саміті запрошені представники Фінляндії, Швеції, Польщі, Естонії, Латвії, Литви, Румунії та Болгарії. Коментуючи значення цієї зустрічі, Петтері Орпо наголосив, що Росія залишається джерелом серйозної загрози для Європи як сьогодні, так і в майбутньому. Особливо це стосується східних кордонів ЄС.

    “Росія є загрозою сьогодні, завтра і в довгому майбутньому. Найбільший тиск чиниться на східні околиці Європи”, – наголосив Орпо.

    Під час саміту учасники планують звернутися до керівництва ЄС із закликом активізувати фінансування оборонних програм. Найбільша увага буде приділена зміцненню прикордонних заходів безпеки, розвитку протиповітряної оборони, боротьбі з безпілотниками та розширенню можливостей сухопутних військ.

    Як зазначив Орпо, на пілотні проєкти наразі виділено приблизно 1,5 мільярда євро. Проте країни Східного флангу сподіваються на значно більші обсяги фінансування у наступному багаторічному бюджеті ЄС, який почнеться з 2027 року. Очікується, що фонд на оборону в цьому бюджеті може досягти 135 мільярдів євро.

    Також Європейський Союз зіткнувся з труднощами у виконанні планів масштабного переозброєння. Оборонна галузь стикається з нестачею кваліфікованих кадрів, необхідних для задоволення зростаючих потреб блоку. У відповідь на цю проблему Європейська комісія підготувала план перекваліфікації до 600 тисяч працівників для роботи у сферах оборонної промисловості.