Позначка: ЄС

  • Європа переживає економічний реверс – ЗМІ

    Європа переживає економічний реверс – ЗМІ

    Держави південної Європи вражають своїми успіхами, випереджаючи країни півночі регіону. Економіки Іспанії та Греції демонструють помітно вищі темпи зростання, що можна частково пояснити ефектом від програм жорсткої економії, які раніше впроваджувалися в цих країнах, які колись вважали слабкими ланками ЄС. Про це в понеділок, 3 листопада, пише Semafor.

    За даними видання, цьогоріч Іспанія зафіксувала 3,5% економічного зростання, Греція – 2,3%, тоді як Франція досягла лише 0,7%, а Німеччина – 0,2%. На додачу, у південних державах спостерігається скорочення бюджетного дефіциту, у той час як у північних країнах він стає більшим, хоча й стартував із нижчих показників.

    Як зазначається, цей успіх південних країн значною мірою обумовлений розвитком туризму та активним залученням інвестицій. Греція та Кіпр переживають будівельний бум, що також сприяє зростанню. Водночас північ Європи стикається з труднощами у впровадженні бюджетних скорочень. Наприклад, у Великій Британії уряд відклав плани скорочення витрат на соціальні програми, зокрема виплат за інвалідністю, а у Франції за останній рік уже тричі змінювався кабінет міністрів через несприйняття суспільством жорстких бюджетних заходів.

    Раніше повідомлялося про стрімке економічне зростання Польщі, яка навіть в умовах агресивної політики Росії та її погроз продовжує міцніти як стратегічна опора Європейського Союзу. Вперше з часу свого приєднання до ЄС у 2004 році Польща стала лідером за темпами економічного зростання на континенті.

    ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси

  • У Брюсселі оголосять звіт щодо розширення ЄС – ЗМІ

    У Брюсселі оголосять звіт щодо розширення ЄС – ЗМІ

    Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. Про це повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Йозвяк у соцмережі Х в понеділок, 3 листопада.
    За його даними, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.
    “Завтра Єврокомісія опублікує свій щорічний звіт про країни-кандидати на вступ до ЄС. Рейтинги: здебільшого позитивно: Молдова, Україна, Чорногорія, Албанія; середньо: Сербія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Косово; жахливо: Грузія”, – написав він.
    У свою чергу Euronews пише, що 4 листопада в Брюсселі відбудеться саміт з питань розширення з представництвом країн на рівні лідерів, який називають “безпрецедентною подією” і “визначальним моментом” для політики розширення ЄС.
    Країни будуть представлені на рівні лідерів, також офіційно підтверджена участь президента Євроради Антоніу Кошти.
    Стверджується, що на саміті буде присутній президент України Володимир Зеленський. Водночас Європейська правда стверджує, що український лідер долучиться до події дистанційно.

  • Сербія не проти продавати ЄС снаряди для України

    Сербія не проти продавати ЄС снаряди для України

    Президент Сербії Александар Вучич запропонував Європейському Союзу купувати сербські боєприпаси, які потім можна передавати Україні. Він зазначив, що Сербія виробляє більше боєприпасів, ніж Франція, і має переповнені склади. Вучич вважає, що угода про продаж боєприпасів до Євросоюзу може сприяти безпеці в Європі. Президент також зазначив, що Сербія прагне стати членом ЄС, але також підтримує контакти з Росією через різні причини, включаючи споживання газу та невизнання Косова як окремої держави. Вучич також висловив бажання виступити посередником між Україною і Росією для скорішшого завершення війни.

  • У ЄС хочуть позбавити Словаччину права голосу через конституційні зміни

    У ЄС хочуть позбавити Словаччину права голосу через конституційні зміни

    У словацькому парламенті прийняли спірні конституційні зміни, які обмежують права ЛГБТ+ спільноти. Це викликало занепокоєння серед країн-членів ЄС, зокрема Нідерландів. Нідерланди розглядають можливість ініціювати дисциплінарну процедуру проти Словаччини за цими змінами з метою позбавлення її права голосу в Раді ЄС. Також ухвалено резолюцію, де закликають уряд Нідерландів втрутитися у цю ситуацію. Словаччина відмовляється брати участь у європейських ініціативах стосовно військової підтримки України та критикує рішення ЄС щодо передачі Україні заморожених російських активів.

  • Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України

    Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України

    Польща вирішила залишити безстрокову заборону на імпорт певних товарів з України, яка діє з 2023 року, незважаючи на укладення оновленої торговельної угоди між ЄС та Україною. Польське міністерство сільського господарства заявило, що нова угода не враховує всіх пропозицій, які були внесені Польщею, спрямованих на захист свого сільського господарства від негативного впливу українських товарів. Це означає, що для Польщі продовжує діяти заборона на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику, борошна, макухи та висівок з України. Міністерство наголосило, що нова угода не змінює ці обмеження, навіть після вступу в силу оновленої торговельної угоди між Україною та ЄС.

  • В Єврокомісії зреагували на виведення військ США з Європи

    В Єврокомісії зреагували на виведення військ США з Європи

    У Європейській комісії заявили, що рішення США скоротити військову присутність у країнах східного флангу ЄС не вплине на плани Євросоюзу щодо зміцнення власних оборонних спроможностей. Про це повідомили речники Єврокомісії, передає Укрінформ.
    “Звісно, ми взяли це повідомлення до уваги. Але це не змінює наших планів щодо оборонної дорожньої карти та чотирьох ключових флагманських проєктів у її межах, включаючи Варту Східного флангу”, ​​– сказав речник Тома Рейньє.
    ЄС прагне запустити Варту в першому кварталі 2026 року, а до кінця 2026 року планується фактичне введення в експлуатацію окремих елементів цього оборонного проєкту, додав Рейньє.
    На запитання щодо того, чи вплине скорочення присутності США на східному фланзі Європи на практичну роботу по дорожній карті обороноздатності Європи, речник відповів: “Ми працюємо пліч-о-пліч з нашими державами-членами, з Україною, а також з нашими партнерами по НАТО, тому одне не можна повністю відокремити від іншого, що очевидно. Але коли йдеться виключно про оборону Європи, у нас є наш план, наша дорожня карта для системної роботи, яку ми здійснюємо з нашими державами-членами”.
    Що стосується виявлення прогалин в обороноздатності, ця робота також проводиться на основі цілей НАТО.
    Своєю чергою, речник Єврокомісії Ануар ель-Ануні нагадав заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що “Європа повинна нести відповідальність за власну оборону”.
    Водночас роль США як ключового партнера в трансатлантичній та європейській безпеці “залишається безперечною”, в той час як ЄС бере на себе більше відповідальності за власну безпеку.
    Втім, Рейньє ухилився від прямої відповіді на питання, чи став крок США несподіванкою для ЄС.
    “Не є несподіванкою, наскільки важливим для нас є Варта Східного флангу. Не є несподіванкою, наскільки нам потрібно зміцнити близько 3000 кілометрів на нашому східному кордоні. Тож робота з нашого боку триває”, – пояснив речник.
    Сьогодні Міністерство оборони Румунії підтвердило інформацію, що раніше з’явилась у ЗМІ, про скорочення чисельності американських військ, розгорнутих у Європі. Після чого, у НАТО заявили, що перебувають з американською стороною у тісному контакті щодо позицій військ.

  • Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності

    Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності

    Набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та Європейським союзом. Про це повідомила Європейська комісія в прес-релізі, опублікованому в середу, 29 жовтня.
    “Відсьогодні ЄС та Україна матимуть вигоду від покращеної, стабільної, справедливої та постійної торговельної системи з набранням чинності Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною”, – мовиться в повідомленні.
    Оновлена ПВЗВТ забезпечує додаткову, взаємовигідну лібералізацію торгівлі, водночас повністю враховуючи чутливість певних сільськогосподарських секторів ЄС.
    “Вона дуже відчутно ілюструє непохитну відданість ЄС підтримці України. Водночас вона обмежує імпорт чутливої сільськогосподарської продукції в ЄС”, – наголошується в заяві.
    Оновлена угода спрямована на розширення торговельних потоків. Угода забезпечує баланс між забезпеченням чіткої системи правил для підтримки вирішальної торгівлі України з ЄС.
    “Для найбільш чутливих товарів, таких як цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза та мед спостерігається лиш незначне збільшення порівняно з початковою Угодою про повну та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Для інших продуктів було внесено покращення на користь обох сторін, виходячи з наших взаємодоповнюючих ринків. І, нарешті, для деяких нечутливих продуктів було погоджено повну лібералізацію”, – деталізували в ЄК.
    Ще одним важливим напрямком зазначено узгоджені стандарти виробництва: новий доступ до ринку обумовлений поступовим приведенням України до стандартів виробництва ЄС, таких як добробут тварин, використання пестицидів та ветеринарних препаратів.
    “Україна щорічно звітуватиме про свій прогрес у цьому відношенні. Цей підхід відповідає логіці процесу вступу України до ЄС та прийняття acquis ЄС”, – наголошується в пресрелізі.
    Обидві сторони домовилися про вивчення заходів, спрямованих на допомогу українським експортерам у виході на їхні традиційні ринки в третіх країнах.

  • В ЄС працюють над збільшенням експорту агропродукції з України

    В ЄС працюють над збільшенням експорту агропродукції з України

    В ЄС шукають можливостей збільшити експорт агропродукції з України. Зокрема сьогодні набере чинності рішення про скасування частини тарифів та збільшення квот на експорт аграрної продукції з України до ЄС. Частину тарифів скасують Після закінчення дії Автономних торговельних заходів (АТМ), або так званого “торговельного безвізу” для України 5 червня 2025 р., Рада ЄС схвалила оновлену торговельну угоду з Україною, яка набуде чинності сьогодні.
    Віцепрем’єрміністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка зазначив, що Україна та ЄС схвалили рішення про скасування частини тарифів та збільшення квот на експорт аграрної продукції до ЄС. Рішення Комітету асоціації набере чинності через 29 жовтня.
    За його словами, українські експортери матимуть можливість скористатися новим торговельним режимом вже цього року.
    Окремо він підкреслив, що порівняно з реальними обсягами торгівлі – 21 з 34 квот має обсяг більший, ніж максимум за час дії преференцій, ще в 3 квотах обсяг більший за експорт 2024 р.
    Рішення є двостороннім і діє безстроково, наголосив він. Наступний перегляд у бік збільшення доступу на ринок ЄС відбудеться у 2028 р.
    Качка особливо підкреслив, що Україна добре знає, як організувати торгівлю між Україною та ЄС. “Угода, якої ми досягли цього літа перекалібрує торгівлю. У нас є хороші й деякі сумні уроки, але водночас ми дуже добре знаємо, як організувати торгівлю між Україною та ЄС. “,– наголосив Качка. Водночас нова угода крім скасування або зниження мит на низку сільськогосподарських продуктів та повної лібералізації торгівлі (скасування всіх мит) для деяких нечутливих продуктів, зокрема молочних продуктів, передбачає значне збільшення тарифних квот на чутливі товари (наприклад, квоти на мед, цукор, яйця та м’ясо птиці зросли в рази порівняно з попередніми).
    Також вона передбачає захист ринку ЄС. Зокрема зберігаються захисні механізми (так звані “запобіжники”), які дозволяють ЄС тимчасово обмежити імпорт певної продукції у разі виникнення серйозних збоїв на внутрішньому ринку, особливо для сусідніх країн. В ЄС обговорили можливість збільшення експорту з України Міністри сільського господарства ЄС на засіданні Ради ЄС у Люксембурзі обговорили можливість збільшення українського експорту.
    Міністр продовольства, сільського господарства та водної промисловості Данії Якоб Єнсен сказав, щовід імені данського головування в Раді ЄС спробує зосередитися на тому, як допомогти українцям збільшити свою торгівлю з ЄС, і таким чином підтримати українську економіку. “Торгівля сільськогосподарською продукцією є життєво важливим джерелом доходу для української економіки, а також з огляду на постійні жорстокі атаки Росії”, – підкреслив він. Своєю чергою єврокомісар з питань сільського господарства і продовольства Крістоф Хансен сказав, що Єврокомісія вважає доцільним збільшувати обіг сільськогосподарської продукції між Україною та ЄС.
    Він також наголосив на важливості забезпечення збільшення торгівлі в обох напрямках: не лише імпорт України до ЄС, але й експорт ЄС до України. “При цьому робити це в обох напрямках для забезпечення вигоди як українським, так і європейським виробникам.Дуже важливо знайти баланс між наданням більшого доступу та економічних переваг українським виробникам, а також підтримкою солідарності з нашою фермерською спільнотою”, – сказав він. Єврокомісар навів як приклад м’ясний та інші сектори, які “отримують величезну вигоду” від експорту до України.
    Він зазначив, що ця солідарність супроводжується модернізацією торговельної угоди між Україною та ЄС, що включає збільшення багатьох тарифних квот.
    Також він підкреслив, як важливо, щоб європейці показали, що вони єдині поруч з Україною в її боротьбі за свободу, в її боротьбі за незалежність від Росії.
    Також на засіданні обговорили нову “зелену архітектуру”, а саме: яку мотивацію можуть дати фермерам правила ЄС щодо збереження клімату для виконання умов переходу до більш екологічного виробництва. Узгодження зі стандартами ЄС Варто зазначити також, що нова угода чітко прив’язує розширений доступ до ринку до поступового приведення українського сільського господарства у відповідність до виробничих стандартів ЄС (добробут тварин, пестициди, ветеринарні препарати). “Під час засідання Ради ЄС у Люксембурзі, сторони обговорили важливість наближення України до сільськогосподарських стандартів ЄС, включаючи у виробництві засобів захисту рослин”, – заявив Хансен. Єврокомісар відзначив непохитну підтримку України з боку міністрів та висловив сподівання, що оновлена торговельна угода з Україною надасть більше передбачуваності сільськогосподарському сектору, визнавши, що в період дії автономних торговельних заходів для України ця сфера зазнала певних “турбулентностей”.
    Нова угода, наголосив єврокомісар, “пропонує більш стабільне рішення на майбутнє”.
    Єврокомісар наголосив, що Україна зобов’язалася досягти відповідності нашим виробничим стандартам до 2028 р. Це дуже важливо.
    З українського боку було підкреслено те, що Україна працюватиме над приведенням нашої продукції у повну відповідність до стандартів ЄС.
    Качка сказав, що більшість стандартів, згаданих у новій угоді, є частиною порядку денного політики України на кілька наступних років та навіть десятиліть. Він висловив переконання, що не буде жодних проблем із дотриманням більшості цих стандартів.
    За словами урядовця, Україна є “одним із найкращих і найнадійніших торговельних партнерів ЄС”, що забезпечує продовольчу безпеку ЄС, а її агроекспорт часто слугує корисним інструментом для забезпечення економічної прибутковості сільгоспвиробників в ЄС, особливо у сфері тваринництва. “Ось чому ми продовжуватимемо працювати над інтеграцією нашої сільськогосподарської та продовольчої системи з системою ЄС, і я сподіваюся, що разом ми будемо глобальними гравцями у сфері продовольчої безпеки”, – підсумував Качка. Об’єднання ринків ЄС та України створює взаємовигідні умови Поступове відкриття європейського ринку для українських товарів є важливим кроком у контексті майбутнього приєднання України до спільного ринку. Про це каже голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа.
    Вона наголосила, що об’єднання ринків ЄС та України створює взаємовигідні умови. Наприклад, європейські виробники наразі продають Україні більше товарів, ніж Україна експортує до ЄС, що й зумовлює торговельний дефіцит у 10,4 млрд дол. за дев’ять місяців цього року.
    Загалом за підсумками січня – вересня 2025 р. загальний торговельний дефіцит України становив 29,6 млрд дол.
    Серед шляхів розв’язання цієї проблеми Підласа назвала підтримку експорту, розвиток внутрішнього виробництва, а також антикорупційну та судову реформи і бюджетну підтримку аграріїв і промисловості. Так, на наступний рік з держбюджету заплановано спрямувати близько 1 млрд дол. на підтримку аграрного сектору та бізнесу.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Нова схема в’їзду до ЄС запрацювала на всіх пунктах кордону з Угорщиною

    Нова схема в’їзду до ЄС запрацювала на всіх пунктах кордону з Угорщиною

    Нова система в’їзду до Євросоюзу з 28 жовтня запрацювала на усіх пунктах пропуску на угорському кордоні. Про це повідомили у Держприкордонслужбі України.
    Зазначається, що з 28 жовтня систему Entry/Exit System (EES), який включає збір біометричних даних для громадян третіх країн, запровадили на усіх угорських пунктах пропуску на кордоні з Україною.
    Перед цим 12 жовтня до EES було підключено автомобільний пункт пропуску Берегшурань, який навпроти українського Лужанка, а з 21 жовтня – залізничний пункт пропуску Захонь.
    З 27 жовтня цифрова Система в’їзду/виїзду запрацювала на ще трьох ККП на кордоні з Польщею, у зв’язку з чим українців попереджали про можливі затримки.

  • Репараційний кредит для України: Нідерланди обнадіяли заявою

    Репараційний кредит для України: Нідерланди обнадіяли заявою

    Європейський Союз може надати Україні “різдвяний подарунок”, якщо погодитися на репараційний кредит за рахунок заморожених російських активів. Про це заявив міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві, передає РБК-Україна у вівторок, 28 жовтня.

    За його словами, Нідерланди підтримують ідею використовувати заморожені активи Росії для надання Україні кредиту. Ці гроші необхідні для полегшення навантаження на український бюджет. Зараз ЄС необхідно розглянути юридичні та фінансові питання.

    Ван Віл звернув увагу, що Бельгія, на рахунках якої перебуває найбільша частина заморожених активів РФ, хоче отримати гарантії, що Захід діятиме колективно. Для цього необхідно заручитися підтримкою не тільки Європи, а й G7.

    “Але, враховуючи все, що ще потрібно опрацювати, я сподіваюся, що ми зможемо досягти угоди з цього питання. Чи буде це до Різдва – я люблю різдвяні подарунки, тому сподіваюся, що так”, – додав глава МЗС Нідерландів.