Рада Європейського Союзу та Європейський парламент досягли попередньої угоди щодо продовження ще на два роки чинних зобов’язань держав-членів ЄС із накопичення газу перед опалювальним сезоном. Про це поінформувала пресслужба Єврокомісії напередодні, 24 червня.
Зміни до регламенту про зберігання газу спрямовані на зменшення залежності ЄС від нестабільних цін і зовнішніх енергетичних загроз, спричинених агресією Росії проти України.
Міністерка промисловості Польщі Мажена Чарнецька назвала домовленість “стратегічною перемогою”.
“Сьогоднішня угода є стратегічною перемогою для нашого енергетичного суверенітету та європейської стійкості до маніпуляцій на газовому ринку. Забезпечуючи достатні запаси газу перед зимою, ми не лише захищаємо наших громадян і бізнес від цінових шоків та перебоїв із постачанням, але й надсилаємо чіткий сигнал, що ми не дозволимо тримати себе в заручниках зовнішнього енергетичного тиску”, – наголосила вона.
Згідно з домовленістю, обов’язкова ціль у 90% заповнення сховищ зберігається, однак тепер її можна досягти у гнучкіший спосіб – у період з 1 жовтня до 1 грудня, а не лише до 1 листопада.
Крім того, проміжні цілі заповнення сховищ носитимуть рекомендаційний характер, що дозволить учасникам ринку закуповувати газ у найвигідніші періоди протягом року.
Це рішення дозволить державам-членам ЄС швидше реагувати на мінливі ринкові умови, забезпечуючи стабільність внутрішнього ринку та енергетичну безпеку напередодні кожного зимового періоду.
Позначка: ЄС
-
ЄС пом’якшив правила заповнення газосховищ
-
Орбан зробив заяву про Зеленського на саміті НАТО
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив думку, що деякі країни-члени НАТО не хочуть бачити президента України Володимира Зеленського на саміті Альянсу. Він стверджує, що Угорщина, разом з Америкою, Туреччиною та Словаччиною, відмовляється сидіти за одним столом з Зеленським. Орбан вважає відсутність Зеленського на саміті важливим сигналом і стверджує, що не хоче бути частиною будь-якого співтовариства з Україною в НАТО або ЄС. Він також часто критикує Україну та українців, називаючи їх загрозою для угорців і вважаючи вступ України до ЄС найбільшою загрозою.
-
Наступні санкції ЄС мають вдарити по військовому бюджету Путіна – МЗС
Міністр закордонних справ України, Андрій Сибіга, заявив про очікування посилення санкційного тиску Євросоюзом на Росію. Він підкреслив це після зустрічі з главою європейської дипломатії Каєю Каллас. Сибіга також обговорив з нею питання щодо вступу України до ЄС, вказавши, що Україна виконала всі вимоги для початку переговорів. Він висловив подяку Євросоюзу за підтримку України, зокрема в оборонній сфері, і подякував Каллас за лідерство в цьому питанні.
-
Угоду про спецтрибунал для РФ підпишуть 25 червня – нардеп
Україна і Рада Європи підпишуть угоду про створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів агресії Росії проти України. Член постійної делегації Верховної Ради у Парламентській асамблеї Ради Європи Євгенія Кравчук повідомила, що підписання угоди відбудеться на позачерговому засіданні Комітету міністрів Ради Європи 24 червня. Це крок, який наблизить відповідальність Росії за її дії до реальності і допоможе забезпечити справедливість.
-
Посли ЄС підтримали €300 млн для української оборонки
Комітет постійних представників Європейського Союзу на рівні послів схвалив план для початку переговорів з Європарламентом про запуск Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Ця програма передбачає виділення €1,5 мільярда грантів до кінця 2027 року, з яких €300 мільйонів підуть на підтримку українського оборонного комплексу. Мета EDIP – підвищення готовності оборонної промисловості ЄС, розвиток європейської оборонно-технологічної та промислової бази, а також прискорення виробництва та зміцнення ланцюжків поставок. Програма сприятиме також відновленню та модернізації української оборонної індустрії та її інтеграції до європейської бази. ЄС планує виділити €1,2 мільярда на проєкти програми та €300 мільйонів через Інструмент підтримки України. Важливо, що при залученні українських компонентів буде дотримана юридична та процедурна сумісність з EDIP. Це рішення враховує пропозиції Єврокомісії щодо підтримки України та було прийняте після важливих подій, що відбулися в Європі.
-
Що вже виконала Україна, аби стати членом ЄС, що ще треба зробити
Три роки тому Європейська Рада у Брюсселі надала Україні статус країни-кандидата на вступ до ЄС. Для становлення повноправним членом Євросоюзу Україна повинна виконати ряд реформ, таких як судова система, боротьба з корупцією та імплементація антиолігархічного закону. Україна вже зробила багато для наближення до ЄС, включаючи законодавчі зміни та реформи в різних сферах. Проте ще залишається багато роботи, такі як відкриття та закриття переговорних кластерів. Наразі Угорщина ускладнює переговорний процес, блокуючи початок переговорів по кластерах. Прогнозують, що Україна може стати членом ЄС до 2030 року, якщо продовжить реформи та адаптацію до стандартів ЄС. Голова Європейського центрального банку вважає, що Україна може стати важливим фактором економічного зростання в регіоні після вступу до ЄС.
-
Дві країни ЄС заблокували пакет санкцій проти Росії
Угорщина та Словаччина відмовилися підтримати план Європейського Союзу щодо 18-го пакету санкцій проти Росії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто пояснив, що вони проти заборони на купівлю російського природного газу та нафти. Єврокомісія запропонувала цей пакет санкцій, спрямований на доходи Росії від енергоносіїв, банків та військової промисловості. Проте прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо також відмовився підтримати санкції, якщо не буде знайдено рішення щодо поступового відмовлення від російських енергоносіїв. Європейська Рада планує ухвалити ці санкції на наступному засіданні 26-27 червня.
-
Євросоюз готує “потужні” санкції проти Росії
Європейський Союз готується до введення рекордного пакету санкцій проти Росії через її “безмежну жорстокість”. Міністр закордонних справ Франції заявив, що Росія нанесла смертоносні удари по цивільних об’єктах, і російська економіка стає жертвою “колоніальної кампанії” Путіна. Пакет санкцій має на меті підвищити тиск на Путіна для припинення війни в Україні. ЄС сподівається ухвалити ці санкції на наступному засіданні Європейської Ради. Попередньо планувалося знизити ціни на нафту з РФ, але ця ініціатива була відкликана. Наразі немає підтвердження заяви G7 щодо України.
-
В ЄС заявили про майже повне постачання обіцяних снарядів
Глава дипломатичної служби Європейського союзу Кая Каллас повідомила, що ЄС виконав 80% своєї обіцянки надати українським військовим два мільйона снарядів до 2025 року. Вона підкреслила важливість продовження тиску на Росію через конфлікт на сході України, незважаючи на інші глобальні події. Каллас також зазначила необхідність підтримки України у війні та продовження введення санкцій проти Росії для забезпечення мирного врегулювання конфлікту.
-
Канада і ЄС без Трампа готують договір з оборони
Європейський Союз і Канада підписують угоду про партнерство в галузі безпеки та оборони, що відкриє шлях для співпраці в цих сферах. Канада бажає взяти участь у спільному фонді ЄС для фінансування військових закупівель. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні зустрінеться з керівниками Європейської комісії та Європейської ради для обговорення співпраці. Канадські компанії матимуть можливість продавати свою продукцію у рамках проєкту SAFE, що дасть їм нові ринки збуту. НАТО скасувало обговорення війни в Україні на саміті, оскільки США не зацікавлені у посиленні уваги до цього конфлікту.