Міністри закордонних справ ЄС під час засідання у форматі “Гімніх” 29-30 серпня в Копенгагені обговорять новий пакет санкцій проти Росії, зокрема заходи щодо тіньового флоту. Про це на умовах анонімності розповів дипломат однієї з держав ЄС у Брюсселі у коментарі ЄП.
“Під час неформальної зустрічі в форматі Гімніх в Копенгагені наприкінці серпня, міністри закордонних справ обговорять новий пакет санкцій проти Російської Федерації”, – зазначив дипломат.
У порядку денному заходу виділять окремий пункт щодо обговорення “посилення тиску на Росію, зокрема шляхом санкцій та протидії тіньовому флоту Росії”.
“Нині над проєктом 19-го пакета санкцій працює Єврокомісія, і зокрема Європейська служба зовнішніх справ”, – додав співрозмовник. Зустріч у форматі “Гімніх” – неформальна зустріч міністрів закордонних справ держав-членів Європейського Союзу, яка організовується кожні шість місяців, згідно з ротаційним головуванням в Раді ЄС з 1974 року. Міністри проводять відверті закриті розмови без присутності помічників. Цей тип зустрічей отримав назву від першого подібного заходу, що відбувся в замку Гімніх в Ерфтштадті (земля Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина).
Стало відомо, що Європейський Союз не планує скасовувати чи ослаблювати запроваджені санкції проти Росії. Натомість готує новий, 19-й санкційний пакет, який може бути ухвалений вже у вересні 2025 року.
Позначка: ЄС
-
Стало відомо, коли розглянуть 19-й пакет санкцій проти РФ
-
Сіярто звинуватив ЄС у намірах скинути уряди трьох країн
Угорський міністр закордонних справ Петер Сіярто звинуватив Європейський Союз у спробах зовнішнього втручання в роботу урядів Угорщини, Сербії та Словаччини. Про це він написав у Facebook.
За словами глави МЗС, Брюссель нібито перестав “бути чинником світової політики”. Доказом Сіярто назвав те, що представників ЄС не запросили на переговори РФ та США на Аляску.
Міністр також написав, що через це посилився тиск на уряди, які “підтримують мир, національні інтереси та не підпорядковуються Брюсселю”. Такими Сіярто назвав уряди Угорщини, Сербії та Словаччини.
“Сьогодні ясніше за день, що в Центральній Європі проходять експерименти зовнішнього втручання з дестабілізації, повалення уряду проти патріотів словацького, угорського та сербського уряду”, – заявив політик.
Сійярто також додав, що президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн нібито відкрито підтримує угорську опозиційну партію Тиса.
-
Україна хоче миру, але не за будь-яку ціну – посолка ЄС
Україна хоче миру, але “не за будь-яку ціну”. Про це напередодні зустрічі на Алясці нагадала посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова на своїй сторінці у Facebook.
За її словами, поки світ з надією очікує на саміт, сподіваючись на припинення вогню, росіяни продовжують робити те, що робили до цього.
“Вбивають цивільних. Минулої ночі в Херсонській області. Семеро загиблих. Дев’ятеро поранених. Понад 100 зруйнованих будинків. А коли рятувальники виносили тіла загиблих, російський безпілотник знову завдав удару, поранивши трьох офіцерів”, – зазначила вона.
Посолка ЄС зауважила, що завтрашній саміт на Алясці відбудеться без України та інших європейських країн.
“Проте всі екзистенційні питання щодо її майбутнього, щодо закінчення війни, має вирішувати Україна. З гарантіями безпеки від своїх друзів і союзників. Інакше Путін знову завдасть удару”, – акцентувала вона.
Матернова наголосила, що Україна хоче миру, але не за будь-яку ціну.
“Я щиро сподіваюся, що Сполучені Штати та президент Трамп пам’ятатимуть про це завтра. В ім’я сьогоднішніх українських жертв – і всіх інших, хто загинув від російських атак”, – підсумувала вона. -
Швейцарія приєдналася до 18-го пакету санкцій ЄС проти Росії
Швейцарія запровадила додаткові обмеження проти Росії, приєднавшись до 18-го пакету санкцій ЄС. Чи робила вона це раніше та якою є її політика щодо війни Росії проти України? Додаткові обмеження для РФ Федеральний департамент економіки, освіти та досліджень (EAER) Швейцарії розширив обмежувальні заходи щодо Росії, доєднавшись до 18-го пакету санкцій ЄС. Про це йдеться на сайті швейцарського уряду. “У відповідь на тривалу війну Росії проти України ЄС вжив додаткових заходів проти Росії в межах свого 18-го пакету санкцій. Діючи в межах своїх повноважень EAERсхвалив додаткові списки швейцарських санкцій”, – ідеться в повідомленні. Одним із рішень стало зниження граничної ціни на російську сиру нафту до 47,60 дол за барель, що відповідає заходам ЄС та поточним цінам на світовому ринку. Зміна набере чинності 3 вересня.
Під санкції потрапили ще 14 фізичних осіб та 41 юридична особа. Для них передбачено заморожування активів, заборонено в’їзд та транзит через територію Швейцарії, їм не можна надавати економічні ресурси.
Також санкції ввели проти російських та міжнародних компаній, які керують суднами “тіньового флоту”, торговців російською сирою нафтою та постачальників російського військово-промислового комплексу.
Зокрема, під повну заборону на купівлю, продаж і надання послуг потрапили ще 105 суден з третіх країн. Це переважно танкери російського “тіньового флоту”, який обходить обмеження цін на російську сиру нафту та нафтопродукти, або перевозять військові товари для Росії. “У торгівельному секторі 26 нових суб’єктів господарювання, зокрема деякі з третіх країн, потрапили під суворіші обмеження експортного контролю, зокрема за обхід експортних обмежень на безпілотні літальні апарати (БпЛА)”,– ідеться в заяві EAER. Крім цього, обмеження поширено на вісім білоруських підприємств оборонної промисловості та на сім фізичних і три юридичні особи з Молдови. Нові заходи почали діяти 12 серпня. Швейцарія погоджувала багато санкцій ЄС Приєднання з боку Швейцарії до 18-го пакету ЄС проти РФ не перший акт солідарності з боку країни з політикою ЄС щодо війни РФ проти України.
Швейцарія підтримувала та погоджувала багато санкцій ЄС проти Росії. Зокрема, 28 лютого 2022 р. Федеральна рада Швейцарії прийняла перші пакети санкцій, застосовані ЄС 25 лютого. Санкції включали заморожування активів, зокрема президента РФ Володимира Путіна, прем’єр-міністра Михайла Мішустіна та глави МЗС Сергія Лаврова, обмеження на торгівлю та переривання бізнес-відносин.
Таке рішення стало різким відходом від традиційного нейтралітету країни. Деякі швейцарські експерти казали, що це стало “порушенням банківського нейтралітету”, але виправданням стала відповідь на “серйозне порушення міжнародного права”.
12 лютого 2025 р. Швейцарія запровадила додаткові заходи, що відповідають 15-му пакету санкцій ЄС, включаючи зміни у законодавстві, продовження термінів виходу та уточнення поведінки судів щодо російських компаній.
4 березня 2025 р. Федеральний департамент економічних справ розширив список санкцій: заморожування активів ще 48 фізосіб і 35 компаній, заборони на транзит, відключення від фінансування і посилення експортного контролю.
У жовтні 2024 р. Швейцарія відмовилася виконувати 14-й пакет санкцій ЄС щодо зобов’язань щодо дочірніх компаній. Пояснення було таким: національне законодавство вже дозволяє боротися з обходом санкцій, і такі справи активно розглядаються.
Проте вона погодилася з більшістю інших заходів цього пакету, включаючи обмеження на фінансові системи, ЗПГ та санкції щодо “тіньового флоту” РФ.
Це рішення викликало критику з боку Соціал-демократичної партії: її лідер Крістіан Леврат назвав відмову від частини заходів “величезним кроком назад”.
Тож, Швейцарія регулярно синхронізує свою політику санкцій з ЄС – починаючи з лютого 2022 р. аж до весни 2025 р. “Швейцарія підтримала санкції ЄС проти Росії – впроваджувала їх на постатейній основі: активно приймала більшість пакетів (2022–2025 рр.), з невеликими винятками (наприклад, позиція щодо 14-го пакету). Вона послідовно розширює санкційний режим, синхронно з ЄС попри традиційний нейтралітет країни”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Швейцарія приєдналася до санкцій ЄCпроти Росії, включаючи заморожування активів, обмеження на фінансові операції та заборону на в’їзд для осіб, пов’язаних з режимом.
Станом на кінець березня 2025 р. заморожені активи Росії у Швейцарії досягли 7.4 млрд швейцарських франків, що на 1.6 млрд більше, ніж роком раніше. Серед активів – нерухомість, автомобілі, літаки, витвори мистецтва. Ставлення Швейцарії до війни в Україні Щодо інших аспектів політики Швейцарії щодо війни РФ проти України, то ця країна активно підтримує Україну в гуманітарній сфері. У січні 2024 р. уряд Швейцарії ухвалив нову зовнішньополітичну стратегію на 2024–2027 рр., в якій Україна вперше була визначена пріоритетною країною. У квітні 2024 р. Швейцарія вирішила виділити 5 млрд швейцарських франків на відновлення України до 2036 р.
Водночас військової допомоги від Швейцарії Україна не отримує. “Швейцарія дотримується принципу нейтралітету, що обмежує її участь у військовій допомозі”, – каже Охрименко. Вона заборонила реекспорт зброї, виготовленої на її території, до України. Наприклад, Швейцарія відхилила запити Данії та Німеччини на передачу бронетехніки та боєприпасів до України.
Попри приєднання до санкцій, ЄС часто критикує Швейцарію за недостатню послідовність у їхньому застосуванні. Зокрема, вона не повністю імплементувала деякі пакети санкцій ЄС, що викликало розчарування серед західних партнерів.
Своєю чергою, Росія офіційно заявила, що більше не вважає Швейцарію нейтральною країною через її участь у західних санкціях. У відповідь Швейцарія підкреслила, що її політика нейтралітету залишається незмінною, і вона продовжує пропонувати свої послуги для мирного врегулювання конфлікту. Переосмислення нейтралітету Російське вторгнення в Україну стало серйозним тестом для нейтралітету. Експерти та урядові аналітики пропонують переглянути класичне розуміння нейтралітету, адаптуючи його до сучасних загроз. Йдеться про: участь у спільних військових навчаннях НАТО без формального вступу до блоку, сприяння міжнародним миротворчим ініціативам активніше, ніж раніше, вибіркову військову співпрацю з союзниками у випадку агресії, яка загрожує міжнародному порядку. Мета таких дій: зберегти незалежність і безпеку, одночасно бути більш активним у міжнародній політиці та відповідати на нові загрози.
Швейцарія демонструє, що нейтралітет – не абсолютне утримання від політичної позиції, а гнучка політика, яка дозволяє реагувати на агресію та підтримувати міжнародне право.
Також країна активно пропонує мирні переговори та посередництво, що відповідає традиційній ролі нейтрального посередника.
Загалом, війна в Україні сприяла переосмисленню швейцарської політики нейтралітету.
Вікторія Хаджирадєва -
США вимагатимуть від ЄС санкцій проти нафти з РФ в разі провалу переговорів
В разі невдачі американо-російських переговорів європейські країни мають бути готовими підтримати санкції і мита США щодо Росії або покупців російської нафти. Про це у середу, 13 серпня, заявив міністр фінансів США Скотт Бессент в інтерв’ю Bloomberg TV.
“Європейці повинні приєднатися до нас у наших санкціях. Вони повинні”, – сказав він у середу.
За даними видання, йдеться про мита щодо Китаю, Індії та інших країн, які купують енергоносії у РФ.
Бессент зазначив, що санкції щодо РФ можуть бути посилені або ослаблені залежно від результату зустрічі президентів США і РФ на Алясці, яка відбудеться в п’ятницю. Водночас глава Мінфіну США зазначив, що обговорював ідею мит щодо покупців нафти з РФ країнами G7 раніше, проте не отримав підтримки.
“Я подивився на всіх лідерів за столом і запитав, чи готові всі за цим столом запровадити 200% вторинні мита щодо Китаю. І знаєте що? Усі ховали очі, їм різко захотілося дізнатися, яке взуття вони взули”, – заявив він про зустріч G7, що відбулася раніше цього року в Канаді. -
Європейське слово: чи вдасться переконати Трампа не слухати Путіна
Атмосфера секретності Напередодні саміту Трампа з президентом РФ Путіним на 13 серпня було заплановано три сесії онлайн-зустрічі президента США Дональда Трампа та лідерів європейських країн за участю президента України Володимира Зеленського.
Перша конференція планувалась о 15:00 за Києвом за участю Трампа, Зеленського та лідерів Німеччини, Франції, Фінляндії, Великобританії, Італії, Польщі і ЄС. До розмови також мав приєднатися генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
Для відеоконференції у Берліні встановили рекордні заходи безпеки. Як пише Bild, це було зроблено, аби запобігти можливим спробам прослуховування – зокрема, з боку російських спецслужб.
Так, перемовини проходять на четвертому поверсі Відомства федерального канцлера, щовважається “секретним”, саме тут розташований “ситуаційний центр”. Це кімната без вікон, захищена від “жучків”. Усі учасники підключаються через монітори у спеціально обладнаній конференц-залі.
Мобільні телефони учасників залишаються поза кімнатою, у спеціальному “шумоприймачі”. Там пристрої нейтралізуються за допомогою штучного шуму, щоб навіть вимкнені телефони не могли бути використані для прослуховування.
Як повідомляє видання, навіть перекладачам не дозволяється брати участь у цих перемовинах, тому усі розмови ведуться англійською.
При цьому присутніми єлише найближчі радники канцлера ФРН Фрідріха Мерца та президента Володимира Зеленського.
Ще одним заходом безпек є виділення власної захищеної кімнати кожному з лідерів, що дозволяє гарантувати максимальний рівень конфіденційності та безпеки переговорів. “Розігрів” Трампа Про що ж йтиметься на цьому історичному онлайн-саміті лідерів західного світу?
Звичайно, виток будь-якої інформації є абсолютно виключеним. Але цій надважливій розмові передувала низка заяв перших осіб Євросоюзу, з яких все-таки можна зробити якість певні побічні і перші висновки.
Так, канцлер Німеччини Мерц три дні тому заявив, що Зеленського теж треба запросити на Аляску – чого, як вже відомо, не відбудеться.
При цьому він вважає: події саміту Трампа і Путіна не повинні залишитися без наслідків. За його словами, наслідком може бути або в бік посилення тиску на Росію, або Росія “сама визнає, що ця війна не може тривати”. Канцлер також висловив надію, що саміт завершиться рішенням про припинення вогню.
Ще більш різкою у своїх оцінках виявилася лідер європейської дипломатії Кая Каллас. “Путін зараз сідає за стіл переговорів, але зрозуміло, чого він хоче. Він хоче можливості сфотографуватися з президентом Трампом, найвпливовішою людиною на землі, а потім хоче відстрочки загрози санкцій, щоб зробити вигляд, що веде переговори, щоб загрози більше не було”, – підкреслила у свою чергу вона. Загалом же європейські лідери дуже стривожені майбутньою зустріччю очільників США та РФ: з моменту оголошення саміту вони поспішили з дипломатичними кроками – минулого тижня вони зустрілися з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом у Великій Британії.
До речі, Венс вкрай ухильно висловився у інтерв’ю FoxNews щодо вірогідних результатів аляскінського саміту. “Президент (Дональд Трамп – ред.) сказав мені особисто: дивись, можливо, це спрацює, можливо ні, але це варто того, щоб спробувати. І ми збираємось продовжувати використовувати дипломатичний вплив президента США, щоб досягнути кінця цього конфлікту”,- заявив він днями. Незважаючи на це, 11 серпня Каллас скликала екстрене засідання міністрів закордонних справ країн-членів блоку, куди, як завжди, запросили і їхнього українського колегу Андрія Сибігу. Неофіційна Рада ЄС із закордонних справ у форматі відеоконференції без участі ЗМІ тривала близько чотирьох годин.
Головні висновки цього засідання: Євросоюз не сприймає переговорів про мир в Україні без України і наполягає, що міжнародні кордони не можуть бути змінені силою і жодні переговори не можуть вважатися серйозними до припинення вогню. Про це йдеться у заяві, опублікованій прес-службою Ради ЄС від імені лідерів Європейського Союзу вранці 12 серпня. Його пункти відтворюють спільні заяви лідерів низки європейських країн, оприлюднені кількома днями раніше.
Між тим Велика Британія закликала лідерів ЄС утриматися від коментарів щодо майбутньої зустрічі Трампа та кремлівського диктатора Путіна. За даними джерел The Telegraph, такі коментарі, зокрема Макрона, Мерца та високого представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Каллас можуть мати зворотний ефект і змусити Трампа виключити Європу з переговорного процесу. Сам же британський прем’єр Кір Стармер не зробив жодних публічних заяв про переговори з моменту спільного звернення 9 серпня, воліючи натомість впливати кулуарно. Перші прогнози і новини Що ж, коментувати майбутні кроки непередбачуваного Трампа – дійсно невдячна справа. Кілька європейських чиновників на умовах анонімності розповіли Радо Свобода, що повідомлення з Вашингтону досі були “хаотичними”, і, очевидно, кілька фракцій в адміністрації США мають різні цілі щодо зустрічі на Алясці.
Коментатори також зазначили: існують різні інтерпретації того, що спецпосланець Трампа Стів Віткофф привіз зі своєї зустрічі з Путіним минулого тижня.
Втім Путін перетворює припинення вогню з попередньої умови для переговорів у їхній можливий результат. Й треба цьому опиратися – зазначила запрошена наукова співробітниця Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), аналітичного центру в Брюсселі, директор Центру безпеки ім. Сагайдачного Леся Огризко у коментарі DW. “Контроль над тим, коли і як обговорюється це питання, має центральне значення для стратегії Москви щодо збереження ініціативи. Путін вважає припинення вогню передчасним, оскільки це означало би відмову від потужного козиря без отримання достатньої вигоди”, – вказує вона. При цьому експерт констатує, що Путін вже отримав зиск з цієї ситуації: адже, замість покарання за злочини, Трамп винагороджує його самітом після трьох із половиною років політичної ізоляції.
Тож пріоритетне завдання Брюсселю зараз – продемонструвати Вашингтону, що позиції України та Європи повністю збігаються, й що територіальні поступки не є варіантом, – каже Огризко.
У той же час Європа має продовжувати кроки по підтримці військових зусиль України, зокрема взявши на себе зобов’язання щодо довгострокового фінансування та закупівлі американського оборонного обладнання для постачання в Україну, додає вона.
Ірина Носальська -
Пекін запровадив контрсанкції проти банків ЄС
Китай ввів контрзаходи проти двох банків у Європейському Союзі у відповідь на включення двох китайських фінансових установ до списку санкцій проти Росії. Ця інформація була оприлюднена агентством Reuters. Китай негайно заборонив литовським банкам UAB Urbo Bankas та AB Mano Bankas здійснювати транзакції та співпрацювати з китайськими організаціями та особами. Міністерство торгівлі Китаю закликало ЄС переглянути своє рішення та не завдавати шкоди відносинам між Китаєм та ЄС. Раніше Китай висловив своє невдоволення Європейському Союзу через санкції проти російських банків. Президентка Єврокомісії також заявила, що торговельні відносини між ЄС та Китаєм перебувають на “точці зламу”.
-
Трамп, Зеленський і лідери ЄС зустрінуться онлайн
Президент України Володимир Зеленський планує провести сьогодні розмову з лідерами країн Європи та президентом США Дональдом Трампом через онлайн-зустрічі. Ці зустрічі відбудуться перед самітом Трампа з російським лідером Володимиром Путіним. На першій відеоконференції о 12:00 за Гринвічем візьмуть участь лідери Німеччини, Фінляндії, Франції, Британії, Італії, Польщі, ЄС та генсек НАТО. Пізніше відбудуться ще дві онлайн-зустрічі: Трамп і віцепрезидент США поспілкуються з європейськими лідерами, а також відбудеться зустріч “коаліції охочих” для підтримки України в разі припинення вогню. Є думки, що Трамп може укласти угоду з Путіним без участі України та Європи, але це може викликати проблеми з Києвом та ЄС. Також нагадають, що 15 серпня відбудеться зустріч Трампа та Путіна на Алясці, а раніше Трамп висловив ідею “певного обміну територіями” у вирішенні конфлікту між Росією та Україною, але Зеленський підтримує незмінність кордонів України.
-
Зеленський відреагував на заяву лідерів ЄС
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія готується до нових військових наступів, а не до припинення війни. Він закликав Україну, країни Європи та США не дозволяти Росії обманувати світ і підтримувати єдність для забезпечення безпеки. Зеленський також висловив подяку лідерам ЄС за підтримку України та президенту США Дональду Трампу за активну дипломатію. Він закликав продовжувати тиск на Росію шляхом силових заходів, санкцій і дипломатії, щоб завершити війну в Україні достойним миром.
-
Орбан пояснив, чому не підтримав заяву ЄС щодо України
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відмовився підтримати спільну заяву лідерів ЄС перед самітом президентів США та Росії. Він опублікував свою відмову на платформі X, вказавши три причини: перша – заява намагалася встановити умови для зустрічі, на яку лідерів ЄС не запросили; друга – відсутність ЄС на саміті була названа ним “сумною”; і третя – Орбан вважає, що лідерам ЄС слід ініціювати саміт з Росією, як це зробили США. Він закликав дати шанс миру.