Країна-агресор Росія начебто немає намірів нападати на якусь країну зі складу НАТО і Євросоюзу. Про це сказав очільник МЗС РФ Сергій Лавров, виступаючи в Мінську на Міжнародній конференції з євразійської безпеки, повідомило російське відомство у вівторок, 28 жовтня/
“Ми готові закріпити цю позицію в майбутніх гарантіях безпеки для цієї частини Євразії”, – заявив він.
Лавров дорікнув, що лідери Євросоюзу нібито уникають обговорення подібних гарантій, стверджуючи, за його словами, що після війни в Україні безпека має бути забезпечена “не за участю Росії, а проти неї”.
Водночас російський міністр поклав на Захід відповідальність “за ескалацію”. Він звинуватив західні країни у підготовці “нової великої європейської війни”, заявивши, що вони “не приховують” відповідних приготувань. Як приклади він навів угоди про військове та ядерне співробітництво між Великою Британією, Францією та Німеччиною.
Лавров додав, що “перспективи осмисленого діалогу з більшістю еліт у Європі не проглядаються”, поклавши провину на їхній курс на ізоляцію тих, хто проводить “самостійну політику”. При цьому він не виключив, що “у перспективі належить подумати і про нову модель відносин у Європі у сфері безпеки”.
Також глава російського МЗС традиційно звинуватив НАТО в тому, що його розширення “не припиняється ні на хвилину”, незважаючи на начебто “дані ще за радянських часів обіцянки не рухатися на схід”.
Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Європа становить загрозу для Росії. Саме дії країн Євросоюзу “змушують нас робити те, що ми робимо зараз”, зазначив він.
Також речник Кремля вважає, що зараз “Європа тріщить по швах”.
Зеленський назвав сигнал щодо нападу Росії на Європу
Позначка: ЄС
-
У Москві заговорили про “гарантії” для ЄС і НАТО
-
ЄС планує приєднати Україну до космічної програми
Європейська комісія передала до Ради ЄС пропозицію про відкриття переговорів з Україною стосовно її участі у компоненті урядового супутникового зв’язку (Govsatcom) в межах Космічної програми Європейського Союзу та Програми ЄС із забезпечення захищеної супутникової конективності (Union Secure Connectivity Programme). Про це повідомив речник Єврокомісії (ЄК) Тома Реньє в Брюсселі у вівторок, 28 жовтня.
“Ми прагнемо повністю залучити Україну до програми урядового супутникового зв’язку, також відомої як Govsatcom. Чому це важливо? Тому що оборона і космос тісно пов’язані”, – пояснив спікер ЄК.
Україна вже повністю залучена до програми ЄС у сфері оборони, а тепер “настав час зробити те саме у сфері космосу”, – наголосив посадовець.
“Залучення України до Govsatcom забезпечить безпечну космічну конективність. Це має вирішальне значення для конкурентоспроможності України, для країни загалом і для її громадян”, – пояснив Реньє.
Наступним кроком стануть перемови на рівні держав-членів ЄС та прийняття рішення про залучення України в космічні програми Євросоюзу Радою ЄС. Остаточно участь України буде підтверджено після укладення відповідної міжнародної угоди відповідно до статті 218 Договору про функціонування Європейського Союзу (TFEU). Govsatcom – забезпечує стійкі супутникові комунікації, шляхом об’єднання та спільного використання наявних супутникових ресурсів держав-членів Євросоюзу і приватних операторів.
Як відомо, перший крок до участі України в Космічній програмі ЄС було зроблено у квітні 2025 року, коли ЄС і Україна підписали угоду про участь України в таких компонентах Космічної програми ЄС, як Copernicus, Space Weather Events та Near-Earth Objects.
Україна приєдналася до космічних і медичних програм ЄС -
Угорщина формує в ЄС новий антиукраїнський альянс
Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс. Про це в інтерв’ю Politico заявив головний політичний радник прем’єр-міністра Віктора Орбана, його тезко Балаж Орбан.
Угорський прем’єр планує налагодити співпрацю з Андреєм Бабішем, чия права популістська партія недавно перемогла на виборах у Чехії та зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо. Мета такого союзу полягатиме в тому, щоб узгоджувати позиції перед зустрічами лідерів ЄС і проводити спільні консультації до самітів, зокрема, стосовно допомоги Україні.
“Думаю, це станеться – і стане дедалі помітніше. Це добре працювало під час міграційної кризи – так ми змогли чинити опір”, – наголосив Орбан-радник, коментуючи можливість створення блоку скептично налаштованих до України країн у Європейській раді.
Він також згадав про співпрацю країн Вишеградської четвірки (Угорщина, Чехія, Словаччина і Польща) у 2015 році, коли при владі у Варшаві перебувала євроскептична партія Право і справедливість. Тоді польський прем’єр Матеуш Моравецький відігравав провідну роль, а Вишеградська група просувала сімейні цінності, посилювала зовнішні кордони ЄС і виступала проти обов’язкового перерозподілу мігрантів між країнами блоку.
Цей союз розпався після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, адже Польща зайняла тверду антиросійську позицію. Угорщина ж обрала протилежний курс.
Тепер замість неї буде “Вишеградська трійка” – без Польщі, чий нинішній уряд на чолі з Дональдом Туском теж виступає за підтримку України.
Фіцо і Бабіш, навпаки, поділяють підхід Орбана, закликаючи до діалогу з Москвою замість посилення санкцій. Проте нині Фіцо не вибудовує спільної політики з Угорщиною, а Бабіш ще не сформував уряд після виборів. -
ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ
Країни ЄС можуть спільно взяти на себе боргове зобов’язання на десятки мільярдів євро в межах Плану Б для підтримки України на плаву після того, як Бельгія відхилила плани використати для цього заморожені активи РФ. Про це повідоляє Politico із посиланням на трьох дипломатів ЄС в понеділок, 27 жовтня.
Очікується, що цей план буде включено до документа, який Єврокомісія надасть країнам ЄС найближчими тижнями. Також буде надано доопрацьований план щодо використання заморожених активів РФ та третю опцію – взагалі відмовитися від фінансової підтримки України. Дипломати наголошують, що цей третій варіант може підтримати лише Угорщина.
За даними видання, кілька лідерів європейських країн виступили з пропозицією про те, щоб спільно взяти кредит під час саміту ЄС, що пройшов минулого тижня, після того, як стало зрозуміло, що Бельгія все ще боїться можливих наслідків використання активів РФ.
Журналісти пишуть, багато європейських країн і так перебувають у боргах, а тому – воліли б все ж таки використовувати заморожені активи РФ.
У свою чергу Україна зіткнеться з серйозними фінансовими труднощами наприкінці першого кварталу 2026 року, якщо не отримає нового вливання. Європа наразі є єдиним надійним варіантом. -
Чехія встановила рекорд ЄС за кількістю українських біженців
Рекордна кількість українських біженців зафіксована в Чехії – майже 400 тисяч людей – найвищий показник ЄС на душу населення. Про це повідомляє місцеве видання Novinky, посилаючись на дані МВС країни.
За останні два місяці кількість нових дозволів подвоїлась. Зокрема, раніше видавали 1,5 тисячі таких документів на місяць, а тепер – понад 3 тисячі.
Причина цих змін полягає в дозволі українського уряду безперешкодно виїжджати за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років.
Дозволів на в’їзд в Чехію громадянам України у вересні поточного року було видано 13,5 тисяч.
Як ми вже писали, лідер партії-переможця парламентських виборів у Чехії ANO Андрей Бабіш заявив, що в разі формування уряду на чолі з його політсилою той не виділятиме бюджетні гроші на зброю для України.
У Чехії партія проросійського Бабіша перемогла на виборах -
Фіцо: Словаччина не підтримує “українські” проєкти ЄС
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо наголосив, що Словаччина не має наміру ставати частиною фінансових програм, пов’язаних із військовими витратами та управлінням війною в Україні, натомість має зосередитися на захисті власних інтересів та економічної стабільності. Про це в неділю, 26 жовтня, повідомил словацьке видання Aktuality.sk.
Фіцо підкреслив, що його країна не братиме участі в ініціативах Європейського Союзу, спрямованих на військову підтримку України. Він пояснив це тим, що участь у подібних ініціативах суперечить позиції нового уряду, орієнтованої на внутрішні пріоритети, а не на зовнішньополітичні конфлікти.
Також словацький прем’єр висловив критику на адресу санкцій Євросоюзу проти Росії, зауваживши, що, на його думку, обмежувальні заходи завдають більше шкоди європейським країнам, ніж самій Москві.
Окремо Фіцо назвав рішення ЄС передати Україні 140 мільярдів євро, отриманих від заморожених російських активів, “великою помилкою”.
Він підкреслив, що такі дії підривають довіру до міжнародної фінансової системи та створюють небезпечний прецедент, який може негативно вплинути на економічну безпеку Європи.
Нагадаємо, що Словаччина готова схвалити 19-й пакет санкцій проти Росії, однак за умови, що до фінальних документів саміту Євросоюзу буде внесено пункти, які відображають вимоги Братислави.
Словаччина приєднається до обговорення “стіни дронів” – речник ЄК
-
ЄС увійшов до трійки торгових партнерів Москви
Попри санкції, запроваджені за війну проти України, Євросоюз залишається серед головних торговельних партнерів Росії – обсяг торгівлі у 2024 році сягнув €67,5 млрд. Про це повідомляє Bild із посиланням на Німецький економічний інститут.
Загальний обсяг товарообігу між сторонами становив 67,5 млрд євро. Втім, більшість країн ЄС скоротили закупівлі в Росії. Зокрема Німеччина зменшила імпорт на 92% порівняно з довоєнним 2021 роком, проте, загальний обсяг торгівлі між країнами все ще сягає 9,5 млрд доларів.
Різке падіння обсягів торгівлі з РФ також зафіксовано в Італії (-83%), Бельгії (-67%), Іспанії (-63%), Чехії (-51%) і Словаччині (-31%). Водночас Угорщина, навпаки, збільшила цей показник на 31%, до 6,2 млрд доларів. Товарообіг із Францією та Нідерландами становив по 6 млрд доларів для кожної.
За підрахунками IW, у 2024 році загальний обсяг російського експорту зріс на 18% у річному вимірі – до 330 млрд доларів. Головним торговельним партнером Росії залишається Китай, на який припадає 244,8 млрд доларів товарообігу, переважно завдяки постачанню нафти, газу та вугілля. Загалом Москва продала Пекіну енергоносіїв на 130 млрд доларів. На другому місці серед імпортерів російських товарів опинилася Індія.
Окрім того, торговельні відносини з Росією розширили Вірменія (+423%), Ізраїль (+240%), Узбекистан (+135%), Бразилія (+98%), Азербайджан (+76%), Єгипет (+70%) і Туреччина (+53%).
-
Росіяни кружляють навколо Трампа – глава Фінляндії
Москва сьогодні намагається вплинути на президента США Дональда Трампа. Про це європейських союзників президент Фінляндії Александр Стубб, повідомляє The Telegraph.
За його словами, “росіяни кружляють навкруг Трампа”, намагаючись переконати його прийняти плани російського диктатора Володимира Путіна щодо припинення війни в Україні.
Під час зустрічі “коаліції охочих” Стубб закликав партнерів України продовжувати активний діалог із Білим домом, щоб “ворог не був єдиним, хто говорить із Трампом”.
Він зазначив, що Трамп тепер задоволений роллю Європи у його зусиллях з припинення війни, проте навколо нього знову з’явилися російські емісари.
Його застереження пролунало після того, як так званий переговорник Путіна Кирило Дмитрієв прибув до Вашингтона, щоб спробувати послабити нові американські санкції проти Роснафти та Лукойлу.
Європейські союзники побоюються, що Москва прагне схилити Трампа до підтримки ідеї припинення вогню в Україні в обмін на територіальні поступки Києва.
The Telegraph зазначає, Трамп уже скасував заплановану зустріч із Путіним у Будапешті, коли той відмовився від компромісу щодо вимоги передати Росії частину Донбасу. -
Буданов пояснив, нащо Росія запускає дрони в Європі
Росіяни мають три цілі, запускаючи свої безпілотники по країнах Європи, одна з яких є, швидше за все, психологічною та призначена для внутрішнього використання. Про це розповів очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони Кирило Буданов в інтервʼю Il Foglio.
За словами Буданова, дрони у небі країн Європи мають практичну мету, яка стосується їхніх жителів.
“Росіяни перевіряють вашу реакцію, вашу здатність приймати рішення, вашу готовність застосовувати силу. Тим часом вони проводять розвідку, виявляють ваші системи, розуміють, як вони працюють і де розташовані”, – підкреслив керівник ГУР.
На його думку, це подвійний тест РФ – політичний та військовий.
“Але якщо взяти все разом – дрони, саботаж на заводах і залізницях, кібератаки – то ми бачимо, що метою росіян є розпалювання антивоєнних настроїв у європейських країнах і вашій громадській думці. Для них це подвійна вигода: якщо ви, європейці, втомитеся від війни, то допомога, яка надходить до нас, до України, зменшиться”, – вважає Буданов.
Коли у нього запитали, як він оцінює реакцію Європи на такі інциденти, він розсміявся.
Після чого журналісти поцікавилися в очільника ГУР, як Україна може допомогти європейцям захиститися від таких атак, на що він відповів:
“Теоретично ми можемо вам допомогти, але поки триває війна, наші можливості досить обмежені. Це питання стосується майбутнього і зміни архітектури безпеки в Європі. З географічної точки зору відповідь очевидна: всім вигідно зробити Україну якомога сильнішою, щоб вона служила буфером, щитом або як ви там хочете це назвати”, – резюмував Буданов.
Як відомо, за даними західних спецслужб, Росія використовує свій “тіньовий флот” для запуску безпілотників у повітряний простір Європи.
Дрони РФ: ЄС обговорив план оборонної готовності -
Данія наполягає на передачі Україні російських активів
Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен наполягає на необхідності надання Україні репараційного кредиту з російських активів, попри висновки саміту лідерів Євросоюзу. Про це Фредеріксен, чия країна нині головує в Раді Європейського Союзу, заявила за підсумками зустрічі “Коаліції охочих” у п’ятницю, 24 жовтня, повідомляє Радіо Свобода.
“Я не бачила жодної альтернативи, і ідея дозволити Росії заплатити за збитки, завдані Україні – це єдиний шлях уперед. Звичайно, є деякі технічні питання, на які потрібно відповісти, і є багато деталей, над якими нам потрібно попрацювати, але, перш за все, це політичне рішення та політичний вибір”, – зазначила вона.
Прем’єрка Данії зазначила, що вважає оптимальним варіантом схвалити рішення до Різдва, тобто 24 грудня, “щоб ми могли забезпечити фінансування України протягом наступних років”.
“Я знаю, що деякі колеги вважають цей шлях вперед складнішим, ніж я. І ми повинні вирішити проблеми, але… альтернатива полягає в тому, щоб не дозволити Росії виграти цю війну, і в тому, щоб не просити всіх європейців платити замість Росії”, – наполягла Фредеріксен.
За її словами, потрібно лише вирішити технічні питання. Зауважимо, що з 2022 року після початку великої війни в Україні країни ЄС заморозили активи РФ на загальну суму приблизно 210 млрд євро.
Більша частина з цієї суми – 185 млрд євро – зберігаються на бельгійському депозитарії Euroclear.