Лобійована Європейською комісією схема надання Україні “репараційних позик” з використанням заморожених активів Росії “початково є неправильною” і “не бере до уваги” озвучені раніше застереження бельгійської влади. Про це йдеться в листі від прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, датованому 27 листопада, повідомляє Європейська правда, що ознайомилась з його змістом.
“Дозвольте мені ще раз наголосити на нашій принциповій позиції з цього питання, оскільки до наступного засідання Європейської Ради залишилося лише кілька тижнів. Запропонована схема репараційного кредиту, на мій погляд, є фундаментально неправильною”, – йдеться в тексті листа.
За його словами, ніколи в історії заморожені суверенні активи не були “перепрофільовані” під час триваючої війни – більш того, зазвичай були предметом післявоєнного врегулювання у контексті військових репарацій з боку сторони, що програла.
“Цією пропозицією (“репараційних позик” для України – “ЄП”) ми не тільки порушимо фундаментальний принцип міжнародного права, але й додатково викличемо невизначеність і страх на міжнародних фінансових ринках, де довіра є ключовим елементом”, – стверджує де Вевер.
Він переконаний, що “постраждає не лишень європейський фінансовий ринок, але й позиція та вартість самого євро як валюти”.
“Таке сприйняття може зменшити бажання тримати або купувати облігації ЄС, підвищуючи прибутковість і збільшуючи витрати на запозичення держав-членів, а також підірвати довіру до Euroclear, що… спричинить подальший відтік клієнтів”, – написав прем’єр Бельгії.
Позначка: Єврокомісія
-
Бельгія пояснила свою позицію щодо “репараційної позики” Україні
-
У Єврокомісії відреагували на обшуки в Єрмака
Антикорупційні розслідування в Україні свідчать про те, що антикорупційні органи в Україні працюють. Про це заявив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, коментуючи проведення обшуків у керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, передає Радіо Свобода 28 листопада. “Ми бачили новини про сьогоднішні обшуки, проведені НАБУ і САП. Наша позиція – добре відома: будь-які розслідування показують, що антикорупційні органи діють і мають дозвіл на роботу в Україні. Боротьба з корупцією була центральним елементом нашого пакета розширення, який визначає нашу загальну позицію з цього питання”, – зазначив він.
Речник наголосив, що боротьба з корупцією є ключовою для вступу країни до Європейського Союзу.“Це вимагає постійних зусиль для гарантування сильної спроможності боротися з корупцією і дотримання верховенства права”, – сказав Мерсьє.
Речник додав, що Єврокомісія продовжуватиме “уважно стежити за ситуацією”.
-
Голова Єврокомісії застерегла від поділу України
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила стурбованість тим, що Україну не можна розділяти на частини, оскільки це може призвести до нових конфліктів. Вона зазначила, що Росія не показує насправді бажання завершити конфлікт і продовжує діяти відповідно до старих підходів. Фон дер Ляєн вважає, що важливо утримувати тиск на Росію і водночас шукати шляхи до миру.
-
Росія не готова піти на мирну угоді – Єврокомісія
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія не проявляє готовності припинити війну в Україні та укласти мирну угоду. Вона закликає продовжувати тиск на Росію до тих пір, поки Кремль не змуситься припуститися миру. Фон дер Ляєн стверджує, що поки що немає жодних відомостей про реальну готовність Росії завершити конфлікт. Вона наголошує на необхідності дотримуватися ключових принципів в угоді, включаючи повернення викрадених росіянами українських дітей.
-
Перемови щодо України: глава ЄК наголосила на важливості участі Євросоюзу
Скоординована участь представників ЄС у переговорах щодо миру для України, які пройшли у неділю в Женеві за участю США, України та ЄС, дозволила досягти значного прогресу. Про це заявила президент Європейської комісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн за результатами неформального засідання лідерів Євросоюзу, яке пройшло в гібридному форматі в Луанді (Ангола), де пізніше стартував саміт ЄС-Африканський союз.
“Хоч іще є над чим працювати, нині є міцна основа для руху вперед. При цьому ми мусимо бути єдиними та й надалі ставити інтереси України в центр наших зусиль. Ідеться про безпеку всього нашого континенту тепер і в майбутньому”, – наголосила вона.
За її словами, слід поважати територію та суверенітет України.
“Тільки Україна як суверенна країна може приймати рішення щодо своїх збройних сил. Вибір їхньої долі в їхніх руках. Я також хочу наголосити на центральній ролі Європи в майбутньому країни. Завтра ми продовжимо співпрацю з нашими партнерами з Коаліції охочих”, – додала вона.
Фон дер Ляєн також повідомила, що вона знову порушила питання тяжкого становища викрадених та зниклих безвісти українських дітей.
“Кожна дитина має повернутися додому. Я була рада, що ця тема турбує лідерів”, – підкреслила президент ЄК.
Як відомо, 23 листопада в швейцарській Женеві відбулися переговори між представниками України, держав Європи та США. За їх підсумками Україна та США підготували оновлений рамковий документ щодо миру.
Держсекретар США Марко Рубіо згодом заявив про “гнучкість” дедлайну, який встановив президент Дональд Трамп для України.
Переговори у Женеві: Зеленський анонсував доповідь -
Євросоюз розпочав провадження проти Словаччини
Європейська комісія розпочала юридичну процедуру проти Словаччини після того, як країна внесла поправки до конституції, яка проголошує пріоритет національного законодавства над нормами ЄС. Про це повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 21 листопада.
У вересні словацькі депутати на вимогу консервативного кабінету Роберта Фіцо схвалили зміни, що закріплюють перевагу місцевих законів у питаннях “національної ідентичності”. Поправка нібито має захистити країну від “прогресивної нісенітниці”, включно з одностатевими шлюбами та усиновленням. Уряд Словаччини наполягає, що поправка “відображає суспільні настрої” та “зміцнює суверенітет держави”. Водночас ЄК попереджає, що таке рішення підриває єдність правового простору Євросоюзу та може вплинути на виконання спільних правил.
Сьогодні Єврокомісія направила Братиславі офіційне повідомлення – перший крок процедури, яка може завершитися розглядом у суді ЄС. Словаччина має два місяці на відповідь. У разі відсутності прогресу країні можуть загрожувати фінансові санкції.
Нагадаємо, конституційні зміни, прийняті словацьким парламентом, передбачають закріплення лише двох біологічних статей – чоловічої та жіночої, а також переглядають правила усиновлення. Як відомо, Фіцо заявив, що Словаччина не має наміру ставати частиною фінансових програм, пов’язаних із військовими витратами та управлінням війною в Україні, натомість має зосередитися на захисті власних інтересів та економічної стабільності.
-
Переговори про вступ України: в ЄС знайшли спосіб обійти вето Орбана
Європейський союз почне переговори щодо вступу України на рівні робочих груп, не розпочинаючи офіційно переговорних кластерів. Причиною цього стало вето Угорщини. Однак, єврокомісарка Марта Кос заявила, що процес вступу України до ЄС не заблоковано, лише ускладнено. Деякі країни-члени ЄС висловлюють опір розширенню через страх конкуренції та впливу на безпеку. Деякі країни підтримують ідею прийняття нових країн без права голосу до внесення внутрішніх реформ у ЄС. Єврокомісія підтвердила готовність до відкриття переговорних кластерів з Україною. Україна отримала позитивні відзнаки за свої досягнення у впровадженні законодавства ЄС.
-
ЄК почала розслідування діяльності хмарних сервісів Amazon і Microsoft
Європейська комісія розпочала три розслідування діяльності хмарних сервісів Amazon Web Services і Microsoft Azure в рамках закону про цифрові ринки. Ці розслідування спрямовані на обмеження впливу технологічних гігантів та забезпечення рівних умов для менших конкурентів. Проведені два розслідування для визначення можливості присвоєння статусу “сторожових платформ” хмарним сервісам цих компаній, а також третє розслідування для оцінки ефективності закону DMA у боротьбі з антиконкурентною практикою у секторі хмарних обчислень. Рішення Єврокомісії було ухвалено в контексті напружених відносин з адміністрацією президента США Дональда Трампа, який підтримує американських технологічних гігантів. Проведені розслідування мають допомогти визначити конкурентність і інноваційність ринку хмарних послуг. Єврокомісія планує завершити розслідування протягом року, а остаточне рішення щодо регулювання хмарного сектора в рамках закону DMA буде ухвалене протягом 18 місяців.
-
ЄК відреагувала на корупційний скандал в Україні
Розкриття масштабної корупційної схеми в енергетиці України означає, що антикорупційні органи в нашій державі вже працюють. Про це сказав речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, повідомляє Європейська правда в четвер, 13 жовтня.
“Це розслідування показує, що в Україні діють і функціонують антикорупційні органи”, – заявив він і додав, що “боротьба з корупцією є центральним елементом нашого пакета з питань розширення”.
Мерсьє нагадав, що боротьба з корупцією є ключовою умовою для країни, яка прагне вступити до Євросоюзу.
“Вона вимагає постійних зусиль, щоб забезпечити потужну спроможність боротися з корупцією та повагу до верховенства права”, – додав речник.
За його словами, роль незалежних антикорупційних органів, які є наріжним каменем верховенства права в Україні як майбутній державі-члені ЄС, має бути захищеною.
“Комісія продовжить моніторинг ситуації”, – запевнив Гійом Мерсьє.
Як відомо, 10 листопада НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах.
Пізніше стало відомо, що зловмисники легалізували кошти через офіс колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. Учасники схеми “відмили” близько 100 млн доларів.
Наразі підозри оголошено семи фігурантам, з них п’ятеро затримані і суд отбрав їм запобіжні заходи. Два міністри написали заяви про звільнення.
Також президент Володимир Зеленський ввів санкції проти двох осіб. -
Євросоюз заборонив багаторазові візи для росіян
Європейський Союз прийняв рішення ужесточити візові правила для громадян Росії та скасувати можливість отримання багаторазових віз. Це означає, що росіяни тепер повинні будуть подавати заявки на візи кожного разу, коли планують поїздку до країн ЄС. Таке рішення було ухвалено через безпекові загрози, які постають внаслідок дій Росії, зокрема в Україні. Влада ЄС стверджує, що нові правила допоможуть краще контролювати осіб, які отримують візи, та зменшити можливі ризики. Також буде забезпечено винятки для журналістів та правозахисників, але загально вважається, що ці заходи є необхідними для захисту безпеки громадян Європи.