Європейська комісія оголосила про виділення €1 млрд на розвиток і впровадження технологій штучного інтелекту у десяти провідних галузях економіки, повідомляє Euronews. Ініціатива має на меті зменшити залежність Європейського Союзу від технологій США та Китаю.
У межах нової “Стратегії застосування ШІ” Єврокомісія прагне зробити штучний інтелект пріоритетом у таких секторах, як охорона здоров’я, фармацевтика, енергетика, промисловість, логістика, сільське господарство, оборона, будівництво, зв’язок і культура. Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен заявила, що компанії мають перейти від використання ШІ у рутинних офісних процесах до масштабного впровадження технологій у виробництві та промисловості.
Реальний ефект від нової програми може бути обмеженим через недостатній рівень фінансування. У 2024 році ЄС витратив близько €256 млн на підтримку передових технологій, тоді як США спрямували на ті самі цілі понад €5 млрд. Загальні інвестиції у ШІ також демонструють суттєвий розрив: ЄС – €7 млрд, США – €58,5 млрд, Китай – €12,9 млрд.
Щоб підвищити ефективність програми, до кінця року Єврокомісія планує зменшити регуляторний тиск на бізнес, спростивши звітність і переглянувши чинне законодавство. Під перевірку потрапить і ухвалений раніше “Акт про штучний інтелект”, який має повністю набути чинності у 2027 році. Пропозиції щодо відтермінування цього терміну було відхилено.
Єврокомісія не виключає, що в майбутньому до програми буде додано й інші напрямки, зокрема фінансові технології, туризм та електронну комерцію.
Позначка: Єврокомісія
-
ЄС інвестує €1 млрд у впровадження штучного інтелекту в десяти галузях
-
В ЄС створюють групу для розслідування шпигунства Угорщини
Брюссель створює спеціальну групу для розслідування інформації європейських ЗМІ про шпигунські операції угорської розвідки, спрямовані в тому числі проти посадовців органів ЄС. Про це заявив речник Єврокомісії Балаш Ужварі під час брифінгу в четвер, 9 жовтня.
“Єврокомісія вивчає всі повідомлення з цього питання, згідно з якими угорська розвідувальна служба проводила шпигунські операції проти ЄС та його персоналу.
Європейська комісія, як завжди, дуже серйозно ставиться до таких звинувачень, і ми залишаємося відданими захисту персоналу, інформації та мереж Єврокомісії від незаконних дій зі збору розвідувальних даних”, – сказав спікер.
За його словами, через питання операційної безпеки на даний момент інших коментарів дати не може.
Проте він запевнив, що “буде створено внутрішню групу для розслідування цих звинувачень”.
Мова про спільне розслідування німецького Der Spiegel, бельгійської щоденної газети De Tijd, угорського видання Direkt36 та інших ЗМІ. Журналісти встановили, що угорські шпигуни та вербувальники як “дипломати” намагалися проникнути до інституцій ЄС. За тих часів європейський комісар Олівер Варгеї був ще послом Угорщини при ЄС.
Оперативник, ім’я якого поки що не розкривається (ЗМІ називали його “В”), перебував у Брюсселі між 2015 і 2017 роками як дипломат, що працював у відділі політики згуртованості посольства Угорщини.
Як відомо, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що Угорщині не слід переходити на євро, адже Європейський Союз “розпадається”, і країні не варто тісніше пов’язувати свою долю з цим блоком. -
ЄП відхилив два вотуми недовіри фон дер Ляєн
Європарламент не підтримав два подання про вотум недовіри Єврокомісії на чолі з президентом Урсулою фон дер Ляєн. Про це стало відомо під час пленарного засідання у четвер, 9 жовтня.
В обох голосуваннях взяли участь 594 депутати Європарламенту. За подання щодо вотуму недовіри ЄК від політичної групи Ліві проголосували 179 євродепутатів, 378 – проти, 37 – утрималися.
А за подання від ультраправої групи Патріоти для Європи проголосували 133 депутати, проти – 383, утрималися – 78.
Таким чином, обидві пропозиції набрали значно менше від необхідних для результативного голосування двох третин голосів членів ЄП, які беруть участь у засіданні. Чинний склад Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн залишився на посадах. -
Грузинська влада веде російську пропаганду – речниця ЄК
У Брюсселі речниця з закордонних справ Єврокомісії Анітта Гіппер заявила журналістам, що грузинська влада поширює дезінформацію, подаючи російську пропаганду. Вона зазначила, що влада Грузії веде нападки на посла ЄС і поширює неправдиву інформацію про дії Європейського Союзу. Гіппер також підкреслила, що ЄС завжди підтримує мирні протести та демонстрації, але рішуче засуджує будь-яке насильство, наголосивши, що це є офіційна позиція Єврокомісії.
-
Україна отримала 4 млрд євро за рахунок активів РФ
Європейський союз надав Україні дев’ятий транш допомоги у розмірі 4 млрд євро. Це є ще один крок у підтримці України від ЄС під час конфлікту з Росією. Загалом, підтримка України від Єврокомісії становить 14 млрд євро з початку 2025 року. Ці гроші допоможуть задовольнити фінансові потреби країни, зокрема у оборонному секторі. Частина цієї суми буде використана на виробництво безпілотників згідно угоди між ЄС та Україною. Також важливо відзначити, що цей транш був забезпечений коштами від заморожених активів Центрального банку Росії в Євросоюзі.
-
Єврокомісія дозволила купівлю Versace модним домом Prada
Європейська комісія, яка відповідає за антимонопольні питання у Євросоюзі, затвердила угоду, за якою Prada купує бренд Versace у компанії Capri Holdings. Зазначено, що ця угода не порушує конкуренцію на ринку, оскільки компанії є обмеженими після злиття. Угода має бути завершена у другому півріччі цього року. Зазначено, що вартість Versace оцінюється у 1,375 млрд доларів, проти 1,8 млрд євро, за які Capri придбала цей бренд у 2018 році. Акції Capri підвищились на 0,4% під час попередніх торгів у вівторок.
-
Єврокомісія зробила заяву про вступ України до ЄС
Україна успішно завершила процес перевірки свого законодавства у рамках підготовки до початку переговорів про вступ до Європейського Союзу. Цю новину оголосила Європейська Комісія. Зазначено, що Україна успішно пройшла двосторонній скринінг з ЄС, що стало можливим завдяки реформам, відданості та відсутності відступників в цьому процесі. Тепер держави-члени ЄС отримають рекомендації щодо початку переговорів з Україною у відповідних сферах політики. Очікується, що переговори можуть розпочатися навесні наступного року.
-
Україна завершила процес скринінгу – Єврокомісія
Україна успішно завершила процес перевірки свого законодавства в контексті підготовки до початку переговорів про вступ до Європейського Союзу. Європейська Комісія підтвердила цю новину, підкресливши важливість досягнутого прогресу. Після завершення двосторонньої перевірки Україна може розпочати переговори з країнами-членами ЄС у різних сферах політики. Цей крок є важливим в контексті війни Росії проти України, оскільки він свідчить про стійкість та рішучість країни пройти необхідні реформи для наближення до європейських стандартів. Очікується, що переговори можуть розпочатись навесні наступного року після узгодження з державами-членами ЄС.
-
Скринінг законодавства України завершено – ЄК
Європейська комісія завершила перевірку українського законодавства, яка тривала менше, ніж за рік. Єврокомісар Марта Кос повідомила про це під час брифінгу в Ужгороді. Спеціальна команда фахівців дослідила понад 100 тисяч сторінок українських законів і порівняла їх з законами Європейського Союзу. Далі будуть обговорювати результати у Києві. Також повідомлено, що Україна розпочала двосторонні зустрічі з Єврокомісією за останнім розділом про регіональну політику та координацію структурних інструментів. Якщо результати будуть позитивними, то переговори про вступ України в ЄС можуть розпочатися вже наступної весни.
-
В Єврокомісії оцінили ймовірність початку Третьої світової
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що зараз немає загрози початку Третьої світової війни, але світ живе у складній і небезпечній епосі. Вона підкреслила важливість збереження миру і свободи в Європі, підсилюючи оборонні можливості. Фон дер Ляєн також наголосила на необхідності зміцнення європейської безпеки і автономії. Європейський Союз планує виділити значні кошти на оборону та захист території. Також було відомо, що ЄС готує нові санкції проти Росії, але їх презентацію тимчасово відклали через тиск президента США на європейські країни.