Реальний Київ

Позначка: Єврокомісія

  • Євросоюз розпочав провадження проти Словаччини

    Євросоюз розпочав провадження проти Словаччини

    Європейська комісія розпочала юридичну процедуру проти Словаччини після того, як країна внесла поправки до конституції, яка проголошує пріоритет національного законодавства над нормами ЄС. Про це повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 21 листопада.

    У вересні словацькі депутати на вимогу консервативного кабінету Роберта Фіцо схвалили зміни, що закріплюють перевагу місцевих законів у питаннях “національної ідентичності”. Поправка нібито має захистити країну від “прогресивної нісенітниці”, включно з одностатевими шлюбами та усиновленням. Уряд Словаччини наполягає, що поправка “відображає суспільні настрої” та “зміцнює суверенітет держави”. Водночас ЄК попереджає, що таке рішення підриває єдність правового простору Євросоюзу та може вплинути на виконання спільних правил.

    Сьогодні Єврокомісія направила Братиславі офіційне повідомлення – перший крок процедури, яка може завершитися розглядом у суді ЄС. Словаччина має два місяці на відповідь. У разі відсутності прогресу країні можуть загрожувати фінансові санкції.

    Нагадаємо, конституційні зміни, прийняті словацьким парламентом, передбачають закріплення лише двох біологічних статей – чоловічої та жіночої, а також переглядають правила усиновлення. Як відомо, Фіцо заявив, що Словаччина не має наміру ставати частиною фінансових програм, пов’язаних із військовими витратами та управлінням війною в Україні, натомість має зосередитися на захисті власних інтересів та економічної стабільності.

  • Переговори про вступ України: в ЄС знайшли спосіб обійти вето Орбана

    Переговори про вступ України: в ЄС знайшли спосіб обійти вето Орбана

    Європейський союз почне переговори щодо вступу України на рівні робочих груп, не розпочинаючи офіційно переговорних кластерів. Причиною цього стало вето Угорщини. Однак, єврокомісарка Марта Кос заявила, що процес вступу України до ЄС не заблоковано, лише ускладнено. Деякі країни-члени ЄС висловлюють опір розширенню через страх конкуренції та впливу на безпеку. Деякі країни підтримують ідею прийняття нових країн без права голосу до внесення внутрішніх реформ у ЄС. Єврокомісія підтвердила готовність до відкриття переговорних кластерів з Україною. Україна отримала позитивні відзнаки за свої досягнення у впровадженні законодавства ЄС.

  • ЄК почала розслідування діяльності хмарних сервісів Amazon і Microsoft

    ЄК почала розслідування діяльності хмарних сервісів Amazon і Microsoft

    Європейська комісія розпочала три розслідування діяльності хмарних сервісів Amazon Web Services і Microsoft Azure в рамках закону про цифрові ринки. Ці розслідування спрямовані на обмеження впливу технологічних гігантів та забезпечення рівних умов для менших конкурентів. Проведені два розслідування для визначення можливості присвоєння статусу “сторожових платформ” хмарним сервісам цих компаній, а також третє розслідування для оцінки ефективності закону DMA у боротьбі з антиконкурентною практикою у секторі хмарних обчислень. Рішення Єврокомісії було ухвалено в контексті напружених відносин з адміністрацією президента США Дональда Трампа, який підтримує американських технологічних гігантів. Проведені розслідування мають допомогти визначити конкурентність і інноваційність ринку хмарних послуг. Єврокомісія планує завершити розслідування протягом року, а остаточне рішення щодо регулювання хмарного сектора в рамках закону DMA буде ухвалене протягом 18 місяців.

  • ЄК відреагувала на корупційний скандал в Україні

    ЄК відреагувала на корупційний скандал в Україні

    Розкриття масштабної корупційної схеми в енергетиці України означає, що антикорупційні органи в нашій державі вже працюють. Про це сказав речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, повідомляє Європейська правда в четвер, 13 жовтня.
    “Це розслідування показує, що в Україні діють і функціонують антикорупційні органи”, – заявив він і додав, що “боротьба з корупцією є центральним елементом нашого пакета з питань розширення”.
    Мерсьє нагадав, що боротьба з корупцією є ключовою умовою для країни, яка прагне вступити до Євросоюзу.
    “Вона вимагає постійних зусиль, щоб забезпечити потужну спроможність боротися з корупцією та повагу до верховенства права”, – додав речник.
    За його словами, роль незалежних антикорупційних органів, які є наріжним каменем верховенства права в Україні як майбутній державі-члені ЄС, має бути захищеною.
    “Комісія продовжить моніторинг ситуації”, – запевнив Гійом Мерсьє.
    Як відомо, 10 листопада НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах.
    Пізніше стало відомо, що зловмисники легалізували кошти через офіс колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. Учасники схеми “відмили” близько 100 млн доларів.
    Наразі підозри оголошено семи фігурантам, з них п’ятеро затримані і суд отбрав їм запобіжні заходи. Два міністри написали заяви про звільнення.
    Також президент Володимир Зеленський ввів санкції проти двох осіб.

  • Євросоюз заборонив багаторазові візи для росіян

    Євросоюз заборонив багаторазові візи для росіян

    Європейський Союз прийняв рішення ужесточити візові правила для громадян Росії та скасувати можливість отримання багаторазових віз. Це означає, що росіяни тепер повинні будуть подавати заявки на візи кожного разу, коли планують поїздку до країн ЄС. Таке рішення було ухвалено через безпекові загрози, які постають внаслідок дій Росії, зокрема в Україні. Влада ЄС стверджує, що нові правила допоможуть краще контролювати осіб, які отримують візи, та зменшити можливі ризики. Також буде забезпечено винятки для журналістів та правозахисників, але загально вважається, що ці заходи є необхідними для захисту безпеки громадян Європи.

  • ЄС активізує переговори з Бельгією щодо €140 млрд для України – ЗМІ

    ЄС активізує переговори з Бельгією щодо €140 млрд для України – ЗМІ

    У п’ятницю Єврокомісія спробує вирішити стурбованість Бельгії щодо ризиків перепрофілювання російських активів. Єврокомісія планує надати Україні важливий кредит на репарації у розмірі 140 мільярдів євро, оскільки у країни закінчаться гроші навесні. Однак прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер є на заході, що може ускладнити прийняття рішення про кредит. Європарламент також може мати слово щодо цього питання. Ці переговори відбуваються важким часом для Де Вевера, оскільки уряд Бельгії має проблеми з узгодженням бюджету країни. Єврокомісія намагається переконати бельгійське керівництво, що всі фінансові та юридичні ризики будуть усунені. Якщо Бельгія не погодиться, це може загрожувати підтримці України від Росії.

  • В ЄС визнали плани обмежити видачу віз росіянам

    В ЄС визнали плани обмежити видачу віз росіянам

    Європейська комісія підтвердила свої плани щодо обмеження видачі Шенгенських віз громадянам Росії, але конкретні деталі ще не уточнені. Речник комісії Маркус Ламмерт заявив, що розглядаються додаткові заходи у співпраці з країнами-членами. У 2022 році ЄС призупинив дію Угоди про спрощення візового режиму з Росією та рекомендував державам-членам відмовляти у пріоритеті для російських заявників і зосереджуватися на питаннях безпеки та контролю кордонів. Кількість виданих російським громадянам шенгенських віз зменшилася з 4 мільйонів у 2019 році до близько 500 тисяч у 2023 році.

  • Зеленський відреагував на звіт Єврокомісії

    Зеленський відреагував на звіт Єврокомісії

    Президент Володимир Зеленський вважає позитивним звіт Єврокомісії в межах Пакета розширення Євросоюзу, який підтверджує, що Україна впевнено рухається до членства у ЄС. Про це він написав у Телеграм у вівторок, 4 листопада. Зеленський нагадав, що прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів громадян.
    “Я вдячний кожному українцю, хто щоденно працює заради нашої незалежності, нашої держави, усім, хто підтримує ці зусилля, і, безумовно, всім нашим хоробрим воїнам, які б’ються заради України, за своїх побратимів і за саму можливість безпечної, об’єднаної та вільної Європи, у якій Україна є невід’ємною частиною”, – написав він.
    За словами президента, тепер Україна очікує “рішучих дій Євросоюзу для подолання всіх штучних перешкод на шляху до сильної та єдиної Європи”.
    “Єдність і сила – це два ключові елементи для того, щоб європейський проєкт був успішним і забезпечив безпеку, добробут і гарантований мир для всіх європейських народів, громад і родин. Ми продовжимо спільну роботу задля зміцнення Європи та наших спільних цінностей”, – резюмував Зеленський.
    В Офісі президента нагадали, що сьогодні Єврокомісія презентувала звіт у межах Пакета розширення Євросоюзу 2025 року. Україна отримала найкраще за три роки відзначення своєї роботи: у кожному з 36 розділів – позитивний результат.
    У звіті йдеться про те, що Україна послідовно просувається в імплементації законодавства відповідно до норм Євросоюзу. Єврокомісія підтвердила, що є готовність до відкриття першого, другого та шостого переговорних кластерів. Такі результати демонструють, що це питання – серед основних пріоритетів роботи президента України, Верховної Ради та уряду.

  • У Брюсселі оголосять звіт щодо розширення ЄС – ЗМІ

    У Брюсселі оголосять звіт щодо розширення ЄС – ЗМІ

    Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. Про це повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Йозвяк у соцмережі Х в понеділок, 3 листопада.
    За його даними, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.
    “Завтра Єврокомісія опублікує свій щорічний звіт про країни-кандидати на вступ до ЄС. Рейтинги: здебільшого позитивно: Молдова, Україна, Чорногорія, Албанія; середньо: Сербія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Косово; жахливо: Грузія”, – написав він.
    У свою чергу Euronews пише, що 4 листопада в Брюсселі відбудеться саміт з питань розширення з представництвом країн на рівні лідерів, який називають “безпрецедентною подією” і “визначальним моментом” для політики розширення ЄС.
    Країни будуть представлені на рівні лідерів, також офіційно підтверджена участь президента Євроради Антоніу Кошти.
    Стверджується, що на саміті буде присутній президент України Володимир Зеленський. Водночас Європейська правда стверджує, що український лідер долучиться до події дистанційно.

  • В Єврокомісії зреагували на виведення військ США з Європи

    В Єврокомісії зреагували на виведення військ США з Європи

    У Європейській комісії заявили, що рішення США скоротити військову присутність у країнах східного флангу ЄС не вплине на плани Євросоюзу щодо зміцнення власних оборонних спроможностей. Про це повідомили речники Єврокомісії, передає Укрінформ.
    “Звісно, ми взяли це повідомлення до уваги. Але це не змінює наших планів щодо оборонної дорожньої карти та чотирьох ключових флагманських проєктів у її межах, включаючи Варту Східного флангу”, ​​– сказав речник Тома Рейньє.
    ЄС прагне запустити Варту в першому кварталі 2026 року, а до кінця 2026 року планується фактичне введення в експлуатацію окремих елементів цього оборонного проєкту, додав Рейньє.
    На запитання щодо того, чи вплине скорочення присутності США на східному фланзі Європи на практичну роботу по дорожній карті обороноздатності Європи, речник відповів: “Ми працюємо пліч-о-пліч з нашими державами-членами, з Україною, а також з нашими партнерами по НАТО, тому одне не можна повністю відокремити від іншого, що очевидно. Але коли йдеться виключно про оборону Європи, у нас є наш план, наша дорожня карта для системної роботи, яку ми здійснюємо з нашими державами-членами”.
    Що стосується виявлення прогалин в обороноздатності, ця робота також проводиться на основі цілей НАТО.
    Своєю чергою, речник Єврокомісії Ануар ель-Ануні нагадав заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що “Європа повинна нести відповідальність за власну оборону”.
    Водночас роль США як ключового партнера в трансатлантичній та європейській безпеці “залишається безперечною”, в той час як ЄС бере на себе більше відповідальності за власну безпеку.
    Втім, Рейньє ухилився від прямої відповіді на питання, чи став крок США несподіванкою для ЄС.
    “Не є несподіванкою, наскільки важливим для нас є Варта Східного флангу. Не є несподіванкою, наскільки нам потрібно зміцнити близько 3000 кілометрів на нашому східному кордоні. Тож робота з нашого боку триває”, – пояснив речник.
    Сьогодні Міністерство оборони Румунії підтвердило інформацію, що раніше з’явилась у ЗМІ, про скорочення чисельності американських військ, розгорнутих у Європі. Після чого, у НАТО заявили, що перебувають з американською стороною у тісному контакті щодо позицій військ.