Позначка: Єврокомісія

  • Єврокомісія звинуватила Meta і TikTok у порушенні вимог прозорості

    Єврокомісія звинуватила Meta і TikTok у порушенні вимог прозорості

    Європейська комісія висунула звинувачення американській компанії Meta Platforms Inc. (власниці Facebook та Instagram) і китайській ByteDance Ltd. (власниці TikTok) у порушенні зобов’язань щодо забезпечення аналітикам адекватного доступу до публічних даних відповідно до Закону про цифрові послуги (DSA). Про це мовиться у заяві ЄК у п’ятницю, 24 жовтня.
    Попередні висновки ЄК свідчать, що процедури подання запитів на доступ до даних у Facebook, Instagram та TikTok є надмірно складними.
    “У результаті експерти часто отримують неповні або недостовірні дані, які негативно впливають на проведення ними досліджень, наприклад, щодо того, чи піддаються користувачі, зокрема неповнолітні, впливу незаконного або шкідливого контенту”, – мовиться у заяві.
    Регулятор попередньо встановив, що Facebook та Instagram не виконують вимоги DSA щодо надання користувачам простих механізмів повідомлення про незаконний контент і можливості ефективно оскаржувати рішення про модерацію.
    Механізми повідомлення про незаконний контент на платформах Meta включають кілька зайвих кроків і додаткових вимог до користувачів. Крім того, як Facebook, так і Instagram використовують елементи інтерфейсу, що заплутують користувачів і заважають їм ефективно користуватися механізмом повідомлень.
    Платформи наразі мають можливість усунути виявлені порушення. Водночас ЄК продовжить консультації з Європейською радою з цифрових послуг.
    У разі підтвердження позиції регулятора Meta та ByteDance можуть бути оштрафовані на суму до 6% від їхнього глобального річного обороту.

  • Репараційний кредит для України: в ЄС назвали строки підготовки плана

    Репараційний кредит для України: в ЄС назвали строки підготовки плана

    Комісар ЄС з питань економіки та продуктивності Валдіс Домбровскіс заявив, що план “репараційного кредиту” для України може бути представлений найближчими тижнями, якщо лідери європейських країн дійдуть згоди на засіданні Європейської Ради 23-24 жовтня. Цей план передбачає мобілізацію нових коштів для України і покладається на принципи міжнародного права. Угода також передбачає, що Україна поверне цей кредит лише після того, як Росія виплатить компенсації за завдані збитки. Домбровскіс зазначив, що кошти з розблокування відсотків з російських активів будуть використані для цього кредиту. До цього часу було виплачено 25,3 мільярда євро партнерами G7 і ЄС з раніше наданих кредитів.

  • Візит Путіна в Будапешт: в ЄС заявили, що Угорщина має виконувати ордер МКС

    Візит Путіна в Будапешт: в ЄС заявили, що Угорщина має виконувати ордер МКС

    Угорщина повинна співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом, навіть після свого рішення вийти з нього, яке набуде чинності через рік після повідомлення депозитарію. Речник Європейської комісії підкреслив, що це не впливає на обов’язок держави співпрацювати у розслідуваннях та провадженнях, що розпочалися до цієї дати. Європейська рада закликала всі держави забезпечити співпрацю з судом, зокрема виконавши ордери на арешт. Речник вирішив не відповідати на питання щодо дій інших держав-членів ЄС, які ратифікували Римський Статут, у разі проліту літака Путіна над їхньою територією. Угорщина проголосувала за вихід з МКС у 2025 році, а ордер на арешт Путіна був виданий у 2023 році.

  • Візит Путіна в Будапешт: в ЄС заявили, що Угорщина має виконати ордер МКС

    Візит Путіна в Будапешт: в ЄС заявили, що Угорщина має виконати ордер МКС

    Європейська комісія заявила, що Угорщина повинна повністю співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом, незважаючи на рішення країни вийти з цього суду. Це стосується і випадку можливого прибуття президента Росії Володимира Путіна до Угорщини на зустріч з президентом США Дональдом Трампом. Речник Європейської комісії наголосив, що обов’язок Угорщини співпрацювати з МКС залишається, якщо розслідування або провадження розпочалися до виходу з суду. Рішення про вихід Угорщини з МКС вступить в силу лише після року від повідомлення депозитарію. Крім того, відмовившись відповісти на питання щодо дій інших держав-членів ЄС у разі прольоту літака Путіна над їхньою територією, речник зазначив, що наразі робити прогнози щодо майбутнього є неприпустимо. Угорщина прийняла рішення вийти з МКС у квітні 2025 року, тоді як ордер на арешт Путіна був виданий у березні 2023 року.

  • Єврокомісія представила “дорожню карту” оборони

    Єврокомісія представила “дорожню карту” оборони

    Європейська комісія та Верховний представник Кая Каллас представили “Дорожню карту збереження миру – оборонної готовності до 2030 року”, яка спрямована на зміцнення європейського оборонного потенціалу. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що цей документ включає чотири ключові ініціативи: європейську ініціативу з оборони від безпілотників, східне флангове спостереження, європейський повітряний щит та оборонний космічний щит. Ці кроки мають зміцнити оборонну промисловість, прискорити виробництво та допомогти підтримати Україну. Документ також визначає конкретні кроки для розвитку оборонних спроможностей та закликає держави-члени сформувати коаліції можливостей у дев’яти галузях, таких як кібербезпека та морська оборона. Єврокомісія прагне створити єдиний ринок оборонного обладнання ЄС до 2030 року з метою зміцнення оборонної стійкості. Документ буде обговорений на саміті Європейської ради у жовтні у Брюсселі.

  • Шмигаль зустрівся з єврокомісарами в Брюсселі

    Шмигаль зустрівся з єврокомісарами в Брюсселі

    Міністр оборони України Денис Шмигаль повідомив про зустріч у Брюсселі з Єврокомісаром з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом і Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос. Основною темою обговорення стала фінансування українського сектору оборони. Сторони обговорили можливість залучення України до ініціативи SAFE для підтримки розвитку європейської оборонної промисловості. Також розглянули питання використання заморожених російських активів для підтримки України та можливість започаткування репараційного кредиту. Шмигаль також зазначив, що Україна має унікальний бойовий досвід та готова співпрацювати у реалізації європейської ініціативи “Стіна дронів”, інтегруючи свої технологічні рішення. Раніше ЗМІ повідомляли про розбіжності у поглядах країн ЄС на питання створення “стіни дронів” для захисту від безпілотників, запущених Росією.

  • Колишній чоловік Sia вимагає від співачки понад $250 тисяч щомісяця

    Колишній чоловік Sia вимагає від співачки понад $250 тисяч щомісяця

    Колишній чоловік співачки Sia, Ден Бернард, подав до суду вимогу, щоб артистка виплачувала йому понад $250,000 на місяць. Він стверджує, що після розлучення він залишився без доходу і повністю залежить від колишньої дружини. Бернард заявив, що покинув роботу в медицині, щоб зайнятися спільним бізнесом з Sia, але після розлучення вона припинила фінансування проєкту, і він залишився без зарплати. Він також вимагає, щоб Sia покрила його юридичні та судові витрати. Співачка вважає ці вимоги безпідставними і не має наміру задовольняти їх.

  • У ЄК планують ухвалити оборонну “дорожню карту”

    У ЄК планують ухвалити оборонну “дорожню карту”

    Європейська комісія планує прийняти стратегічний план з оборонної готовності Європейського Союзу до 2030 року. Головна речниця комісії Паула Піньо повідомила, що “дорожня карта” буде оприлюднена у четвер, 16 жовтня, після засідання колегії. Презентацію стратегічного плану проведуть висока представниця ЄС з закордонних справ та політики безпеки Каллас, виконавча віцепрезидентка Віркунен та єврокомісар Кубілюс.

  • ЄС інвестує €1 млрд у впровадження штучного інтелекту в десяти галузях

    ЄС інвестує €1 млрд у впровадження штучного інтелекту в десяти галузях

    Європейська комісія оголосила про виділення €1 млрд на розвиток і впровадження технологій штучного інтелекту у десяти провідних галузях економіки, повідомляє Euronews. Ініціатива має на меті зменшити залежність Європейського Союзу від технологій США та Китаю.
    У межах нової “Стратегії застосування ШІ” Єврокомісія прагне зробити штучний інтелект пріоритетом у таких секторах, як охорона здоров’я, фармацевтика, енергетика, промисловість, логістика, сільське господарство, оборона, будівництво, зв’язок і культура. Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен заявила, що компанії мають перейти від використання ШІ у рутинних офісних процесах до масштабного впровадження технологій у виробництві та промисловості.
    Реальний ефект від нової програми може бути обмеженим через недостатній рівень фінансування. У 2024 році ЄС витратив близько €256 млн на підтримку передових технологій, тоді як США спрямували на ті самі цілі понад €5 млрд. Загальні інвестиції у ШІ також демонструють суттєвий розрив: ЄС – €7 млрд, США – €58,5 млрд, Китай – €12,9 млрд.
    Щоб підвищити ефективність програми, до кінця року Єврокомісія планує зменшити регуляторний тиск на бізнес, спростивши звітність і переглянувши чинне законодавство. Під перевірку потрапить і ухвалений раніше “Акт про штучний інтелект”, який має повністю набути чинності у 2027 році. Пропозиції щодо відтермінування цього терміну було відхилено.
    Єврокомісія не виключає, що в майбутньому до програми буде додано й інші напрямки, зокрема фінансові технології, туризм та електронну комерцію.

  • В ЄС створюють групу для розслідування шпигунства Угорщини

    В ЄС створюють групу для розслідування шпигунства Угорщини

    Брюссель створює спеціальну групу для розслідування інформації європейських ЗМІ про шпигунські операції угорської розвідки, спрямовані в тому числі проти посадовців органів ЄС. Про це заявив речник Єврокомісії Балаш Ужварі під час брифінгу в четвер, 9 жовтня.
    “Єврокомісія вивчає всі повідомлення з цього питання, згідно з якими угорська розвідувальна служба проводила шпигунські операції проти ЄС та його персоналу.
    Європейська комісія, як завжди, дуже серйозно ставиться до таких звинувачень, і ми залишаємося відданими захисту персоналу, інформації та мереж Єврокомісії від незаконних дій зі збору розвідувальних даних”, – сказав спікер.
    За його словами, через питання операційної безпеки на даний момент інших коментарів дати не може.
    Проте він запевнив, що “буде створено внутрішню групу для розслідування цих звинувачень”.
    Мова про спільне розслідування німецького Der Spiegel, бельгійської щоденної газети De Tijd, угорського видання Direkt36 та інших ЗМІ. Журналісти встановили, що угорські шпигуни та вербувальники як “дипломати” намагалися проникнути до інституцій ЄС. За тих часів європейський комісар Олівер Варгеї був ще послом Угорщини при ЄС.
    Оперативник, ім’я якого поки що не розкривається (ЗМІ називали його “В”), перебував у Брюсселі між 2015 і 2017 роками як дипломат, що працював у відділі політики згуртованості посольства Угорщини.
    Як відомо, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що Угорщині не слід переходити на євро, адже Європейський Союз “розпадається”, і країні не варто тісніше пов’язувати свою долю з цим блоком.