На саміті Європейської Ради у грудні планують вирішити питання передачі заморожених російських активів Україні. Польський прем’єр Дональд Туск зазначив, що дискусії на цю тему тривають, але деякі країни, наприклад, Бельгія, висловлюють побоювання щодо відповідальності за таке рішення. Польща пропонує створення загальноєвропейського механізму спільної відповідальності. Також Туск підкреслив, що Україні потрібна фінансова підтримка для війни та оборони, і використання заморожених коштів РФ для цілей відбудови країни є доцільним. Це питання планують остаточно вирішити на саміті Європейської Ради у грудні.
Позначка: Європа
-

Євросоюз схвалив 19 пакет санкцій проти Росії
Європейський союз прийняв 19 пакетів санкцій проти Росії через її втручання в Україну. Цю новину оголосила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. Санкції спрямовані на російські банки, криптовалютні біржі та підприємства в Індії та Китаї. ЄС також обмежує пересування російських дипломатів для запобігання дестабілізації. Ці кроки роблять фінансування війни Росії ускладненим для Путіна. Серед інших санкцій є заборона на імпорт природного газу з Росії, санкції проти російських банків та криптобірж, а також торговельні обмеження проти китайських та індійських компаній. Кілька країн блокували ухвалення цих санкцій, але пізніше вони відмовилися від своїх заперечень.
-

Тайвань запустив для союзників “дипломатію дронів”
Тайвань планує запустити ініціативу “Дипломатія дронів”, яка передбачає постачання безпілотників країнам-дипломатичним союзникам та однодумцям у Європі, які стикаються з військовими загрозами з боку Росії. Ця ініціатива передбачає створення “цільової групи з питань дипломатії дронів”, яка буде працювати у два етапи. Перший етап передбачає постачання цивільних безпілотників для використання у сільському господарстві, логістиці та інших галузях, а другий – військових безпілотників для застосування у бойових операціях. Постачки будуть призначені для країн-однодумців і міжнародних партнерів Тайваню в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та Європі, зокрема Японію, Філіппіни, Естонію, Латвію, Литву, Польщу, Чехію і Німеччину. Точні строки початку поставок поки не названі, але планується обговорення цього питання з Міністерством економіки.
-

Компенсація жертвам агресії Росії: Європа підтримала новий механізм
Комітет міністрів Європи підтримав ініціативу щодо створення Міжнародної комісії з розгляду претензій для України, яку привітав глава МЗС України Андрій Сибіга. Ця конвенція є важливим кроком у створенні міжнародного механізму компенсації жертвам російської агресії. Механізм дозволить розглядати позови фізичних та юридичних осіб, а також держав, що постраждали від агресії. Також оголошено про запуск нових категорій заяв для осіб, які були насильно переміщені або депортовані внаслідок конфлікту. Ці кроки важливі для забезпечення справедливості та відповідальності за порушення прав людини внаслідок російської агресії.
-

Генерал НАТО: Москва усвідомила попередження альянсу
Генерал ВПС США Алексус Гринкевич в інтерв’ю Reuters заявив, що НАТО вважає, що Росія була стримана після реакції Альянсу на порушення повітряного простору Польщі та Естонії, але Москва продовжить випробовувати межі. 19 вересня три російські військові літаки порушили естонський повітряний простір, і НАТО відповіла швидко, піднявши винищувачі. Генерал підкреслив, що Росія намагається бути обережнішою, але НАТО вважає, що вона продовжить використовувати гібридні методи для тестування меж. Росія заперечує порушення, стверджуючи, що літаки летіли над нейтральними водами, але після попередження НАТО вони обійшли Естонію, що свідчить про розуміння наслідків. НАТО продовжить постачати Україні системи протиповітряної оборони, а країни Європи працюють над захистом від дронів та підготовкою до можливих атак.
-

Україна й Європа готують план зупинки війни – ЗМІ
Україна спільно з європейськими союзниками розробляє план припинення війни по поточній лінії фронту, який має 12 пунктів. За інформацією від агентства Bloomberg, план передбачає участь мирної комісії під керівництвом президента США Дональда Трампа. Після погодження Росією ініціативи, угода між сторонами передбачає повернення дітей, обмін військовополоненими та гарантії безпеки для України. Санкції проти Росії будуть послаблені, але лише після співпраці в післявоєнному відновленні України. Європейські офіційні особи збираються поїхати до США для обговорення плану, який відповідає закликам Трампа заморозити конфлікт до початку переговорів.
-

Кінець війни: Україна і Європа підтримали Трампа
Лідери Європи виступили зі спільною заявою, в якій підтримали Україну та зусилля президента США Дональда Трампа щодо припинення бойових дій. Вони висловили підтримку ідеї негайного припинення бойових дій на лінії зіткнення та закликали до мирних переговорів. Лідери також підкреслили, що будуть збільшувати тиск на Росію до тих пір, поки вона не буде готова укласти мир. Плануються зустрічі для обговорення подальших дій з підтримки України.
-

Євросоюз схвалив заборону на експорт газу з Росії
Рада Євросоюзу підтримала пропозицію Єврокомісії з повної заборони імпорту російського газу з 1 січня 2026 року. Проте існуватиме перехідний період для існуючих контрактів, зокрема короткострокові контракти можуть бути продовжені до 17 червня 2026 року, а довгострокові – до 1 січня 2028 року. Зміни до контрактів дозволені лише для обмежених операційних цілей. Рішення ще має схвалити Європарламент. Угорщина і Словаччина проголосували проти відмови від російського газу, але для прийняття рішення потрібна була кваліфікована більшість.
-

Каллас назвала поїздку Путіна до Угорщини “неприємною”
Висока представниця ЄС у закордонних справах та з питань оборони Кая Каллас незадоволена тим, що російський диктатор Владімір Путін приїде на територію держави Євросоюзу. Про це вона заявила перед початком засідання Ради ЄС у закордонних справах у Люксембурзі, передає Європейська правда в понеділок, 20 жовтня.
“Щодо Будапешта… звісно, неприємно бачити, що особа, на яку Міжнародним кримінальним судом видано ордер на арешт, приїжджає до європейської країни. І знову ж таки, питання полягає в тому, чи буде якийсь результат від цього”, – заявила Каллас.
Висока представниця ЄС додала, що Євросоюз має слідкувати за тим, як розвиватимуться події в Будапешті, й не забувати, що “Росія погоджується на переговори лише тоді, коли перебуває під тиском”.
“Ми сподіваємося, що і президент Трамп чинитиме цей тиск. Важливо, аби президент Зеленський також зустрівся з Путіним”, – наголосила Каллас.
Політкиня висловила переконання, що США “мають достатньо важелів впливу, щоб змусити Росію сісти за стіл переговорів, і якщо вони їх використають, тоді, звісно, буде добре, якщо Росія припинить цю війну”.
-

Швеція закликала Європу перейти “у режим війни”
Європа повинна бути готова до можливої війни з Росією як морально, так і технічно. Про це заявив міністр оборони Швеції Пол Йонсон в інтерв’ю RND.
“Потрібна зміна ментальності: ми маємо перейти у “режим війни”, щоб рішуче стримувати загрозу, захищати і зберігати мир. Росія постійно перевіряє нашу єдність і рішучість. Але Путін не досягне успіху. Поточна ситуація в галузі безпеки загострила нашу пильність”, – наголосив Йонсон.
За його словами, 90% населення Швеції підтримують цей курс, виступаючи за збільшення витрат на оборону, а також хочуть зберегти або розширити допомогу Україні.
“Близькість до Росії навчила нас одному: мир – це не дар, мир – це те, що ми повинні захищати щодня”, – зазначив Йонсон.
У зв’язку з цим він закликав європейських союзників нарощувати військові постачання Україні та посилювати санкції проти Росії. На думку Йонсона, передусім слід посилити обмеження щодо енергетичного сектору та “тіньового флоту” Кремля, а також використати заморожені активи Росії для інвестицій в оборону України.
“Тільки так Путін зрозуміє, що ця війна загрожує його власній владі і не може бути виграна”, – акцентував міністр. Він також додав, що Росія не здатна досягти успіху на полі бою: за минулий рік “понад 300 тисяч її солдат були вбиті або поранені” заради захоплення “менше 0,5% території України”.
Окрім того, Йонсон закликав союзників завдавати у відповідь удари у разі вторгнення російських винищувачів і безпілотників на територію НАТО.
“Ми – оборонний альянс, це правда, і наші заходи продумані й пропорційні, але ми завжди будемо реагувати. Росія має знати: якщо її військовий корабель або винищувач вторгнеться в наш повітряний простір або води, ми будемо змушені видворити його, а якщо того вимагатимуть обставини – навіть збити”, – наголосив міністр.
У вересні Йонсон заявляв, що Швеція буде захищати свої кордони і за потреби використовувати Збройні сили. Зокрема, військовослужбовцям дозволили застосовувати зброю проти об’єктів, що вдираються у повітряний простір країни, – з попередженням або без нього.
Раніше у НАТО попередили, що Росія має амбіції, які не обмежуються її агресією проти України і становлять реальну загрозу для союзників по Північноатлантичному альянсу. Рютте попередив про зростаючу загрозу з боку РФ
