Європейський союз вирішив продовжити індивідуальні санкції проти Росії на ще один рік до 2026 року через її гібридні загрози. Ці заходи вживаються через діяльність Росії, яка включає маніпуляції та втручання у сферу іноземної інформації проти ЄС та її партнерів. Загалом санкції зараз поширені на 47 осіб та 15 компаній, серед яких є український політик Віктор Медведчук. Ці заходи передбачають замороження активів та заборону на фінансування чи транзит через ЄС для осіб, які увійшли до списку.
Позначка: Європа
-
У Бельгії над військовою базою помітили 15 дронів – ЗМІ
У ніч на 3 жовтня в Бельгії біля кордону з Німеччиною було помічено 15 безпілотників над військовою базою Ельзенборн. Міністерство оборони Бельгії повідомило, що поки невідомо, звідки вони з’явилися та хто ними керував, але вони вилетіли до Німеччини після прольоту над базою. Цей інцидент став частиною хвилі збоїв, пов’язаних з безпілотниками, у повітряному просторі Європи.
-
В ЄС не домовилися про “стіну дронів” – ЗМІ
Країни Європейського Союзу не погодилися з ідеєю будівництва “стіни дронів”, яка мала б захищати їх від безпілотників, запущених Росією. Деякі країни вважають цей план нереалістичним і надто дорогим, а також бояться, що це може призвести до втрати контролю над національною оборонною політикою. Питання це обговорювалося на зустрічі лідерів ЄС в Копенгагені. Президент Франції Емманюель Макрон наголосив, що захист від дронів є пріоритетом, але ідеальної стіни для Європи не існує. Різні країни мають різні погляди на цю проблему. Наприклад, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив проти цього плану, а аеропорт Мюнхена призупинив рух літаків через безпілотники, що з’явилися над територією. Єврокомісар з оборони заявив, що на створення системи виявлення дронів знадобиться час, а кошти на цей проєкт можуть бути виділені з європейського бюджету. Розбіжності у підходах до цього питання обумовлені різними інтересами країн ЄС.
-
ЄС підвищить квоти на експорт української агропродукції
Рада ЄС планує ухвалити рішення про перегляд тарифних квот для деяких товарних ліній агроекспорту України. Нові квоти для більшості експортних позицій перевищуватимуть попередні обсяги експорту. Це рішення має бути ухвалене 13 жовтня і набуде чинності через 15 днів. Уряд раніше повідомляв про намір збільшити розміри квот. Також було узгоджено оновлену угоду про вільну торгівлю з ЄС, де передбачаються “нульові тарифні квоти” для чутливих товарів. Для деяких видів продукції розмір квот збільшиться на значну кількість від показників 2021 року.
-
Зеленський провів переговори з керівництвом ЄС
Президент України Володимир Зеленський побував на зустрічі з керівниками Євросоюзу в Копенгагені, де обговорили питання щодо вступу України до ЄС. Зеленський також розповів про ініціативу Стіна дронів та відкриття першого переговорного кластеру разом з Молдовою. Він висловив подяку партнерам за підтримку та підкреслив важливість співпраці для забезпечення спільної безпеки. Зеленський також акцентував на важливості ролі Європи та висловив надію на подальшу плідну співпрацю.
-
Зеленський прибув у Данію на саміт Євроспільноти
Президент України Володимир Зеленський прибув на саміт Європейської політичної спільноти у Копенгагені. Він провів зустріч з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен. Саміт відбувається після неформального зустрічі лідерів ЄС, де Зеленський виступив віддалено.
-
Україна отримала 4 млрд євро за рахунок активів РФ
Європейський союз надав Україні дев’ятий транш допомоги у розмірі 4 млрд євро. Це є ще один крок у підтримці України від ЄС під час конфлікту з Росією. Загалом, підтримка України від Єврокомісії становить 14 млрд євро з початку 2025 року. Ці гроші допоможуть задовольнити фінансові потреби країни, зокрема у оборонному секторі. Частина цієї суми буде використана на виробництво безпілотників згідно угоди між ЄС та Україною. Також важливо відзначити, що цей транш був забезпечений коштами від заморожених активів Центрального банку Росії в Євросоюзі.
-
У Європі обговорюють закриття неба над частиною України – ЗМІ
У Європі обговорюють можливість встановлення систем протиповітряної оборони над західною частиною України та пізніше над Києвом. Це реакція на зростання провокацій з боку Росії, спрямованих на тестування реакції НАТО. Останнім часом Росія проводила дії, що сприймаються як випробування готовності НАТО. Такі дії включають зліт російських літальних апаратів у повітряний простір країн-членів НАТО та кібератаки на європейські аеропорти. Під час цих інцидентів Росія перевіряє, як США та НАТО реагують на порушення повітряного простору. Експерти вважають, що Володимир Путін намагається скористатися внутрішньополітичною нестабільністю у США, щоб послабити НАТО та підірвати незалежність України. Одним із варіантів реагування на цю ситуацію є розгортання європейських систем ППО над західною Україною з можливим розширенням до Києва, що має показати готовність Європи взяти на себе відповідальність за власну безпеку.
-
Європа готує масштабний оборонний план із чотирьох проєктів – ЗМІ
Європейська комісія внесла пропозиції щодо чотирьох оборонних проектів для протистояння повітряній агресії Росії. Ці проекти включають створення “дронової стіни” та інші ініціативи, такі як спостереження на сході, протиповітряний щит та оборонні космічні щити. Щоб реалізувати ці проекти, необхідно одноголосно схвалити виділення коштів, що означає, що країни ЄС, навіть віддалені від російської загрози, також будуть залучені. Проєкти будуть відкриті для всіх країн-членів та можуть бути частково профінансовані Європейською програмою оборонної промисловості. У зв’язку з порушенням повітряного простору кількох європейських країн, лідери ЄС зберуться у Копенгагені для обговорення цих питань. Єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс вказав, що ЄС потребує більше можливостей для виявлення дронів і формування повноцінної мережі для їх відстеження та знищення.
-
Три країни ЄС витратилися на газ РФ більше, ніж на Україну – Greenpeace
За даними Greenpeace, Франція, Бельгія та Іспанія витратили на закупівлю російського скрапленого природного газу більше грошей, ніж витратили на фінансову допомогу Україні. З 2022 по червень 2025 року ці країни спільно витратили 34,3 млрд євро на газ, тоді як підтримка України складала 21,2 млрд євро. Європейський Союз почав активно зменшувати залежність від російських енергоресурсів після вторгнення Росії в Україну. Єврокомісія запропонувала повністю припинити імпорт російських викопних видів палива до 2027 року, але деякі країни, зокрема Словаччина та Угорщина, виступили проти цієї ініціативи. Щоб знизити залежність від Росії, ЄС планує збільшити закупівлі СПГ у США. Російська компанія Yamal LNG збільшила свою виручку та податкові внески до бюджету Росії завдяки експорту СПГ до Європи. Водночас, Європейський Союз відмовився від запровадження заборони на імпорт російського СПГ у майбутніх пакетах санкцій.