Позначка: Європа

  • Європа не вірить обіцянкам Трампа Україні – ЗМІ

    Європа не вірить обіцянкам Трампа Україні – ЗМІ

    Союзники України в Європі нарешті почули від президента Дональда Трампа риторику, котру очікували тривалий час – жорстку щодо РФ. Проте, як пише Politico у четвер, 10 липня, попри публічні заяви про підтримку, в європейських столицях панує недовіра через раптові розвороти в американській політиці щодо Києва.
    Зокрема минулого тижня Пентагон несподівано зупинив постачання протиповітряної оборони та летальної зброї Києву, а вже цього тижня Трамп зробив різкий розворот і пообіцяв більше систем ППО, заявивши, що йому остогидли “дурниці Путіна”. Однак, союзники не впевнені, що за цими словами підуть реальні дії.
    “Нас уже нічого не дивує; ми маємо бути готові до будь-чого”, – зазначив дипломат однієї з країн НАТО.
    За даними джерел, українська сторона з 1 липня намагається організувати розмову міністра оборони Рустема Умерова з американським колегою Пітом Гегсетом, втім, команда останнього досі не погодилася на дзвінок.
    “Складно зрозуміти, що відбувається всередині адміністрації”, – пояснив європейський посадовець. – “Трамп почав звучати більш послідовно у підтримці України, але в Пентагоні – інший підхід”.
    Щобільше, днями CNNповідомив, що Гегсет не інформував Білий дім про своє рішення зупинити постачання зброї Україні до того, як це відбулося.
    Союзники також непокояться можливим скороченням військової присутності США в Європі. Перегляд глобального військового розміщення очолює Елбрідж Колбі, відомий скепсисом щодо присутності американських військ на континенті. Очікується, що його пропозиції оголосять у серпні.
    Урядовці Німеччини, Польщі, Італії та Великої Британії, на території яких дислоковані американські сили, не мають жодного уявлення про плани США.
    “Загальне враження в Європі таке, що адміністрація діє вкрай неузгоджено”, – заявив ще один європейський посадовець.
    Всього в Європі розміщено близько 80 тисяч американських військових, а в Старому Світі вони вже почали готуватися до втрати частини з них. Поки що розглядаються сценарії виведення 10-20 тисяч солдатів.
    Нині в Європі фіксують дедалі більшу плутанину та втрату керованості.
    “В адміністрації дуже багато непередбачуваності. Це суцільний хаос і, чесно кажучи, відсутність належного керування з найвищого рівня”, – європейський високопосадовець.
    Зауважується, що наразі Білий дім після перших виступів Гегсета обмежив громадську діяльність міністра, скасувавши його поїздки на Близький Схід і в Європу; вони тепер воліють там, щоб він подорожував з Трампом і по можливості не спілкувався з союзниками.

  • Безпека України невіддільна від безпеки Європи – президент Італії

    Безпека України невіддільна від безпеки Європи – президент Італії

    Безпека України є невіддільною від безпеки Європи. Італія твердо підтримує український народ. Про це заявив президент Італії Серджо Маттарелла, який приймав свого українського колегу Володимира Зеленського в Римі, повідомляє видання ANSA.
    “Як було заявлено в декларації саміту НАТО, безпека України невіддільна від безпеки Європи, у боротьбі з тими, хто хоче повернутися до концепції панування у відносинах між державами, що змусило б нас зробити крок назад майже на століття.
    Посилення жорстоких бомбардувань Росією населення та цивільної інфраструктури зміцнює нашу рішучість стояти на боці України”, – наголосив глава італійської держави.
    Він також заявив про пошук можливостей, “щоб покласти край цій драматичній ситуації”.
    Як ми вже писали раніше, Володимир Зеленський прибув з візитом до Риму в Італію.
    Зеленський зустрівся з Келлогом у Римі

  • В Європі внаслідок спеки померли понад 2000 людей

    В Європі внаслідок спеки померли понад 2000 людей

    Внаслідок сильної спеки в 12 містах Європи померло близько 2300 людей. Про це 9 липня повідомляє Reuters із посиланням на дослідження Імперського коледжу Лондона та Лондонської школи гігієни та тропічної медицини.

    Дослідження охоплювало 10 днів, протягом яких великі частини Західної Європи постраждали від екстремальної спеки. У цей період температура в Іспанії перевищила 40 градусів за Цельсієм, а у Франції спалахнули лісові пожежі.

    За оцінками, з 2300 людей, які загинули протягом цього періоду, 1500 смертей були пов’язані зі зміною клімату, яка посилила спеку.

    “Зміна клімату зробила погоду значно спекотнішою, ніж вона була б без цього, що своєю чергою робить її набагато небезпечнішою”, – сказав дослідник Імперського коледжу Лондона, доктор Бен Кларк.

    Дослідження охопило 12 міст, включно із Барселоною, Мадридом, Лондоном і Міланом, де, за словами вчених, зміна клімату підвищила температуру під час спекотної хвилі на 4 градуси за Цельсієм.
    Нагадаємо, Західна Європа пережила найтепліший червень за всю історію спостережень. 28 червня в Іспанії зафіксували рекордну температуру 46 градусів за Цельсієм.

  • ЄС готує фонд у €100 млрд для України – ЗМІ

    ЄС готує фонд у €100 млрд для України – ЗМІ

    Євросоюз розглядає можливість створення фонду у розмірі 100 млрд євро (близько $117 млрд) для підтримки України, оскільки її війна з Росією не показує ознак закінчення. Про це напередодні повідомило агентство Bloomberg з посиланням на джерела.
    “За словами людей, знайомих з цим питанням, ці гроші можуть стати частиною пропозиції ЄС щодо його наступного семирічного бюджету, який має бути представлений пізніше цього місяця. Якщо країни-члени ЄС приймуть цю пропозицію в рамках бюджетних переговорів, фінансування почнеться у 2028 році, щоб підтримувати стабільну фінансову допомогу постраждалій від війни країні”, – йдеться у публікації.
    Вказано, що цей крок ще більше перекладе тягар підтримки України на Європу, а не на США. Адже адміністрація президента США Дональда Трампа раніше скептично ставилася до надання додаткової допомоги України і навіть призупинила постачання деякої зброї минулого тижня, хоча напередодні змінила курс.
    За даними агентства, нова схема фінансування відповідатиме вже існуючій моделі, в якій Єврокомісія надає допомогу Україні у вигляді грантів та дешевих кредитів. Більшість виплат були пов’язані з реформами, які український уряд повинен здійснити, щоб стати членом ЄС.
    “Ця ідея розглядається разом з іншими варіантами і буде обговорена до того, як будуть оприлюднені деталі наступної Багаторічної фінансової програми. Це має відбутися 16 липня, хоча деякі елементи можуть з’явитися і пізніше”, – пишуть журналісти.
    Як відомо, ЄС надав Україні майже 160 млрд євро різної підтримки з початку вторгнення Росії. Ця сума включає ініціативу країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), що передбачає виділення Україні $50 млрд, з яких $20 млрд надасть Євросоюз за рахунок російських активів.
    А напередодні ЗМІ повідомили, що ЄС шукає $19 млрд для України на 2026 рік. Мета полягає в тому, щоб забезпечити задоволення потреб Києва задовго до зими, особливо з урахуванням невизначених перспектив подальшої підтримки США.

  • У Західній Європі зафіксували новий температурний рекорд

    У Західній Європі зафіксували новий температурний рекорд

    Західна Європа офіційно пережила найтепліший червень за всю історію метеоспостережень. Хвиля виняткової спеки охопила регіон і, за оцінками вчених, такі явища ставатимуть частішими та інтенсивнішими на тлі прогресуючих змін клімату. Про це інформує Financial Times у середу, 9 липня.
    За підрахунками служби зі зміни кліматуCopernicus, середня температура у червні в Західній Європі становила 20,49°C, що на 2,81°C вище середнього значення за 1991-2020 роки. Зокрема, 30 червня середньодобова температура сягнула 24,9°C, що стало новим рекордом для цього місяця в регіоні. Це одна з найвищих середніх літніх температур, яку будь-коли фіксували в Західній Європі. Подібні значення раніше траплялися лише під час пікових хвиль спеки в липні та серпні.
    Аномалії спостерігалися й у західній частині Середземномор’я: температура поверхні моря досягла 27°C, що на 3,7°C перевищує норму. Це найвищий середньодобовий показник для червня за весь час спостережень.
    Попри те, що глобальна температура в червні була трохи нижчою, ніж торік – через прохолодніші зимові умови в Південній півкулі – середній температурний приріст за минулі 12 місяців залишався на рівні +1,55°C відносно доіндустріального періоду.
    Науковці пояснюють, що Європа нагрівається швидше за інші регіони світу, зокрема через її географічну близькість до Арктики. Танення льодовиків відкриває темні поверхні, які активніше поглинають сонячне випромінювання, формуючи так званий ефект альбедо, що прискорює нагрівання.
    За даними Copernicus, у червні у багатьох регіонах Європи температура за відчуттями сягала щонайменше 38°C. Цей показник враховує не лише температуру повітря, а й вологість, вітер, хмарність і рівень сонячної радіації.
    Особливо складною ситуація була в Іспанії. Там у деяких регіонах зафіксували до 24 тропічних ночей – тобто таких, коли температура не опускалася нижче 20°C. Це на 18 ночей більше, ніж у середньому для червня. Вчені попереджають, що такі умови не дають організму достатньо часу для охолодження після денної спеки, що підвищує ризик теплових ударів і серцево-судинних ускладнень.
    Глобально червень 2025 року став третім найспекотнішим у світовій історії спостережень. Температури були вищими за норму в США, північній Канаді, Центральній та Східній Азії, а також у Західній Антарктиді.
    Водночас в окремих регіонах Індії, а також на півдні Південної Америки, зокрема в Аргентині та Чилі, червень видався аномально холодним – там фіксувалися рекордно низькі температури.
    Деякі кліматологи дійшли висновку, що світ уже перебуває на етапі стійкого потепління на 1,5°C – саме ця межа вважається критичною для уникнення незворотних змін. Щоб стабілізувати ситуацію, викиди парникових газів мають бути різко скорочені.
    Як зазначив професор кліматології з Університету Редінга Річард Аллан, “знакові хвилі спеки в Європі, а також недавні повені в Техасі й Китаї – це сигнал про загрозливу траєкторію, яку створює потепління. Екстремальні погодні явища триватимуть і посилюватимуться, поки викиди не будуть скорочені до рівня, що дозволить стабілізувати клімат”.

  • Європа домінує: останній неєвропейський переможець КЧС був у 2012 році

    Європа домінує: останній неєвропейський переможець КЧС був у 2012 році

    Домінування європейських клубів на міжнародній арені продовжує залишатися непорушним.
    Зазначається, що після того як Челсі вибив Флуміненсе в півфіналі Клубного чемпіонату світу, європейське представництво у фіналі стало гарантованим – в іншому півфіналі зійдуться Реал і ПСЖ. Таким чином, жодна неєвропейська команда знову не зможе виграти турнір. Востаннє це вдавалося Корінтіанс у 2012 році, коли бразильський клуб у фіналі здолав… той самий Челсі. Відтоді Клубний чемпіонат світу вигравали виключно представники Європи, підтверджуючи тотальну перевагу континентальних грандів на клубному рівні.
    Голи вихованців допомогли Реалу впевнено подолати Боруссію

  • Європа готується до війни. Обіцяють не залишити Україну

    Європа готується до війни. Обіцяють не залишити Україну

    Президент Франції Еммануель Макрон говорить, що на карта в Україні поставлена стабільність Європи та мир, яким насолоджувалися цілі покоління європейців.
    “Ми будемо боротися до останньої хвилини, щоб домогтися припинення вогню, почати переговори з метою побудови цього міцного і тривалого миру, тому що на карта в Україні поставлена наша безпека та наші спільні принципи”, — заявив президент Франції у своїй промові, виголошеній у Вестмінстерському парламенті перед членами Палати лордів і Палати громад. Тим часом, європейські держави все активніше готуються до війни проти Росії.
    Порти готуються приймати військові вантажі
    Найбільший порт Європи – нідерландський Роттердам – готується до можливого конфлікту з Росією, резервуючи місце для кораблів з військовими вантажами і плануючи, куди перенаправляти комерційні вантажі у випадку війни, повідомляє Financial Times.
    Генеральний директор адміністрації порту Роттердама Баудевейн Сіменс в інтерв’ю виданню розповів, що порт координує свої дії з сусіднім портом Антверпен у Бельгії на випадок прибуття британської, американської та канадської техніки і поставок.
    “Не кожен термінал підходить для обробки військових вантажів”, – зазначив Сіменс.
    “Якщо доведеться перевозити великі обсяги військової техніки, ми будемо звертатися до Антверпена або інших портів, щоб вони частково взяли на себе вантажі, і навпаки. Ми все менше сприймаємо один одного як конкурентів. Звичайно, конкуруємо, де потрібно, але співпрацюємо, де можемо”, – додав він.
    Сіменс повідомив, що один або кілька кораблів зможуть пришвартовуватися до порту протягом кількох тижнів – чотири або п’ять разів на рік, хоча місце швартування може змінюватися. Контейнерний термінал Роттердама – єдине місце, де порт може безпечно перевантажувати боєприпаси з одного судна на інше.
    Також кілька разів на рік тут проходитимуть амфібійні військові навчання.
    Порт уже мав досвід обробки привезеного озброєння – особливо під час війни в Перській затоці у 2003 році, – однак навіть у розпал холодної війни він не мав спеціалізованого військового причалу. Порт Антверпен регулярно приймає вантажі для американських військових, дислокованих у Європі.
    Витрати на оборону
    Німецький міністр фінансів Ларс Клінгбайль виправдав значне збільшення військових витрат Німеччини, заявивши, що це необхідно для протистояння загрозі з боку російського правителя Володимира Путіна і для того, щоб німецькі діти ніколи не відчули війни.
    Представляючи Бундестагу фінансовий план на 2025 рік, Клінгбайль сказав, що “мир в Європі перебуває під загрозою” і збройні сили терміново потребують інвестицій після того, як у останні десятиліття вони були “паралізовані бюджетною економією”.
    “Я знаю, як важко багатьом людям змиритися з тим, що війна повернулася в Європу. Але наша власна сила є необхідною умовою для того, щоб ми могли повернутися до справжнього миру в Європі, де кордони не можуть бути змінені силою”, – сказав міністр.
    За його словами, у уряді не хочуть, щоб “хоч одна дитина в нашій країні коли-небудь відчула війну, і ми повинні зробити все, що в наших силах, щоб цього досягти”.

  • Макрон зробив заяву щодо підтримки України

    Макрон зробив заяву щодо підтримки України

    Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що європейці “ніколи не відмовляться від України”, адже на кону стоїть європейська безпека. Про це він сказав під час виступу у парламенті Великої Британії перед членами Палати лордів і Палати громад. Про це у понеділок, 8 липня, пише Le Monde.
    “Ми будемо боротися до останньої хвилини, щоб досягти припинення вогню, розпочати переговори щодо побудови міцного та тривалого миру, тому що на кону в Україні наша безпека й наші спільні принципи”, – сказав Макрон.
    Він зазначив, що протягом останніх кількох років союзники наполегливо працювали, щоб підтримати український народ, допомагаючи йому чинити опір. Президент Франції підкреслив, що в Україні на карту поставлені стабільність Європи та мир, якими останні десятиліття “насолоджуються покоління”.
    Як відомо, Міністерство оборони США оголосило про поставки Україні додаткової оборонної зброї згідно з розпорядженням президента Дональда Трампа.
    Додамо, видання Axios повідомляє, що США вже відправили необхідну зброю для української армії.
    Трамп пригрозив Путіну “невеличким сюрпризом”

  • Спека, пожежі та град: Європу охопили стихійні лиха через зміни клімату

    Спека, пожежі та град: Європу охопили стихійні лиха через зміни клімату

    Європа переживає пекельне літо: масштабні лісові пожежі, рекордна спека, шторми та раптові повені охопили Португалію, Іспанію, Францію, Угорщину, Хорватію та Сербію. Фахівці пов’язують це з наслідками зміни клімату, пише видання Euronews.
    У Португалії зафіксовано щонайменше 284 смерті від перегріву. У Франції та Хорватії – поранені та масштабні руйнування. В Угорщині та Сербії – стихія паралізувала інфраструктуру.
    Наприкінці червня на материковій частині Португалії було зафіксовано найвищу температуру в історії – 46,6 градуса Цельсія. Генеральний директорат охорони здоров’я (DGS) країни повідомив, що “під час тривалої жари в Португалії зареєстровано 284 смерті”.
    Понад 70% смертей, які сталися між 28 червня та початком липня, були серед людей віком понад 85 років. Існує потенційний ризик того, що це число може зрости ще більше. Нинішня спека триватиме щонайменше до середини тижня, вважають експерти.
    Тим часом влада сусідньої Іспанії закрила на карантин понад 18 тисяч жителів північно-східної провінції Таррагона через продовження лісової пожежі.
    У вівторок рано вранці було направлено підрозділ екстреної допомоги для допомоги понад 300 пожежникам, які працюють у цьому районі.
    Франція також намагається загасити лісові пожежі. Щонайменше 10 людей – п’ятеро цивільних осіб та п’ятеро пожежників – отримали поранення внаслідок пожежі в південній префектурі Од, яка призвела до часткового перекриття автомагістралі A9.
    У вівторок місцева влада повідомила, що в аеропорту Марселя рейси призупинено через лісову пожежу, яка вирує поблизу південного французького портового міста.
    В Угорщині шторм у понеділок завдав величезної шкоди: вітер вирвав з корінням дерева, повалив лінії електропередач, паралізував залізничний рух і залишив 150 тисяч домогосподарств без електроенергії.
    Вітер зніс дах будівлі Сегедського університету, а вежа церкви в Шапі обвалилася.
    Град повалив дерева у Хорватії. У вівторок вранці сильний град повалив дерева та зривав дахи, коли обрушився на хорватський порт Спліт.
    Водночас у сусідній Сербії вирували сотні пожеж після періоду надзвичайно посушливої погоди в деяких частинах Балканського регіону. Внаслідок них постраждало шестеро людей. Сербські пожежники боролися з понад 600 лісовими пожежами в понеділок. Принаймні три муніципалітети на півдні країни оголосили надзвичайний стан через пожежі.

  • Найбільший порт Європи готують до війни з РФ – ЗМІ

    Найбільший порт Європи готують до війни з РФ – ЗМІ

    Найбільший порт Європи – Роттердам – почав готуватися до потенційного конфлікту з Росією, виділяючи місце для кораблів із військовими вантажами та плануючи, як перенаправити цивільні перевезення у разі війни. Про це повідомляє Financial Times у вівторок, 8 липня.
    Генеральний директор Адміністрації порту Будевейн Сімонс повідомив, що порт координує дії з Антверпеном у сусідній Бельгії на випадок прибуття техніки та матеріалів із Великої Британії, США і Канади.
    “Не кожен термінал підходить для обробки військових вантажів”, – пояснив Сімонс. – “Якщо доведеться перевозити великі обсяги, ми розглянемо можливість частково передати потужності Антверпену або іншим портам, і навпаки. Ми дедалі менше бачимо один одного як конкурентів. Звісно, конкуруємо там, де це потрібно, але співпрацюємо, де можемо”.
    Ці кроки – частина загальноєвропейських підготовчих заходів. ЄС готує план переозброєння на суму до €800 млрд, прагнучи стати більш самостійним у галузі оборони на тлі вимог президента США Дональда Трампа та для стримування Росії.
    Нідерланди, як і інші члени НАТО, зобов’язалися підвищити оборонні витрати до 5% ВВП. У травні Міністерство оборони країни оголосило, що Роттердам повинен буде приймати кілька кораблів із військовими вантажами на вимогу НАТО.
    За словами Сімонса, один або кілька кораблів швартуватимуться біля причалів на кілька тижнів чотири-п’ять разів на рік. Локація може змінюватися, однак, лише контейнерний термінал має технічну змогу безпечно перевантажувати боєприпаси з одного судна на інше.
    Також у порту регулярно проводитимуться військові навчання.
    Порт має досвід збройних перевезень, зокрема, під час війни в Перській затоці у 2003 році. Однак навіть у період Холодної війни він не мав спеціалізованого військового причалу.
    Тоді як Антверпен регулярно приймає вантажі для американських військ, дислокованих у Європі.
    У червні генеральний секретар НАТО Марк Рютте попередив, що Росія може напасти на одну з країн Альянсу вже до 2030 року.
    Порт Роттердама простягається на 42 км уздовж річки Маас. Щороку він обробляє близько 436 млн тонн вантажів і приймає 28 000 морських та 91 000 річкових суден. Після запровадження санкцій ЄС проти Росії порт втратив близько 8% обсягів торгівлі – переважно нафтопродукти.
    Порт Антверпена, другий за величиною в ЄС, обробляє 240 млн тонн вантажів щорічно.
    Сімонс зазначив, що обидва порти посилюють співпрацю задля зростання стійкості Європи.
    “Наші команди дедалі більше працюють разом у різних напрямах, зокрема в питаннях стійкості”, – наголосив він.
    Порт Роттердам також використовується як сховище стратегічного запасу нафти. У цьому контексті у Нідерландах закликали європейські країни подбати і про інші критично важливі ресурси, включаючи мідь, літій та графіт.