Країна-агресор Росія готується до великої війни у Європі. Бойові дії можуть розпочатися у 2029, або 2030 році. Про це написав президент Володимир Зеленський у Telegram в четвер, 13 листопада.
“Потрібно більше тиску на Росію. Зважаючи на ситуацію на полі бою, ми не бачимо, щоб Росія хотіла зупинитися. Коли ми дивимося на військову промисловість РФ, ми бачимо, що вони збільшують своє виробництво. І, за нашими оцінками, вони хочуть продовжувати цю війну”, – заявив Зеленський.
За словами президента, варто визнати, що росіяни “хочуть великої війни, готуються, щоб бути спроможними у 2029 або 2030 році – у цей період – розпочати таку велику війну на Європейському континенті”.
“Ми розглядаємо це як дійсно великий виклик. Я вважаю, що ми повинні думати про те, як зупинити їх зараз в Україні. Але також зробити все, щоб зменшити їхні спроможності. Не давати їм грошей, які вони все ще можуть отримати з енергоносіїв. І не давати їм зброї”, – резюмував глава держави.
Раніше Зеленський назвав сигнал щодо нападу РФ на Європу. На його думку, якщо глава Кремля Володимир Путін наважиться на проведення мобілізації в Росії, то це означатиме виклик Європі і високу можливість початку великої війни.
Позначка: Європа
-
Зеленський розповів, коли РФ може атакувати Європу
-
Україна отримала від Євросоюзу майже 6 млрд євро
Євросоюз надав Україні транш у розмірі 5,9 млрд євро. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм в четвер, 13 листопада.
За її словами, з цієї суми – 4,1 млрд євро у межах механізму ERA Loans. Це завершальний транш у рамках програми на 18 млрд євро, профінансованої з прибутків від заморожених російських активів.
“Це – приклад того, як Росія починає платити за свої злочини. І водночас – сигнал європейської солідарності та рішучості підтримувати нашу здатність вистояти”, – написала очільниця уряду.
Окрім того, 1,8 млрд євро надано у межах ініціативи Ukraine Facility. Свириденко підкреслила, що це підтвердження того, що Україна впевнено рухається шляхом реформ і європейської інтеграції.
“Обидва рішення – результат стратегічного партнерства та довіри між Україною та Європейським Союзом… Це допомагає нам зберегти макрофінансову стабільність навіть в умовах викликів війни – найбільшої у Європі з часів Другої світової. Ці кошти про врятовані життя, відновлену інфраструктуру, зміцнену економіку. Це означає, що більше внутрішніх ресурсів ми можемо спрямовувати на головне – оборону”, – зазначила Свириденко.
Вона подякувала президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарам Валдісу Домбровскісу та Марті Кос за лідерство й непохитну підтримку України. -
Пілот без кваліфікації керував пасажирськими літаками в Європі
Скандал із пілотом, який кілька місяців літав із пасажирами, видаючи себе за капітана авіалайнера розслідують у Європі. Чоловік з ініціалами L.A.B., який працював у литовській авіакомпанії Avion Express, підробив документи та дістав посаду командира екіпажу, хоча насправді мав кваліфікацію лише другого пілота. Про це повідомляє профільне видання Aero Telegraph.
За даними видання, він встиг виконати десятки рейсів Європою з сотнями пасажирів на борту.
Торік чоловік начебто працював першим пілотом в індонезійській авіакомпанії Garuda.
“Недавно нам стали відомі відомості, що ставить під сумнів його професійний досвід. Ми одразу розпочали внутрішню перевірку”, – заявили в Avion Express.
Чоловік міг також управляти літаками дочірньої компанії Lufthansa – Eurowings, для якої Avion Express надає екіпажі та літаки.
Представник Eurowings заявив у коментарі німецькому таблоїду BILD, що в компанії тепер проводиться перевірка.
Avion Express має більш як 50 літаків Airbus A320 та A321, які виконують рейси для європейських перевізників, включаючи easyJet, LOT та SunExpress. -
Євросоюз заборонив багаторазові візи для росіян
Європейський Союз прийняв рішення ужесточити візові правила для громадян Росії та скасувати можливість отримання багаторазових віз. Це означає, що росіяни тепер повинні будуть подавати заявки на візи кожного разу, коли планують поїздку до країн ЄС. Таке рішення було ухвалено через безпекові загрози, які постають внаслідок дій Росії, зокрема в Україні. Влада ЄС стверджує, що нові правила допоможуть краще контролювати осіб, які отримують візи, та зменшити можливі ризики. Також буде забезпечено винятки для журналістів та правозахисників, але загально вважається, що ці заходи є необхідними для захисту безпеки громадян Європи.
-
ЄС активізує переговори з Бельгією щодо €140 млрд для України – ЗМІ
У п’ятницю Єврокомісія спробує вирішити стурбованість Бельгії щодо ризиків перепрофілювання російських активів. Єврокомісія планує надати Україні важливий кредит на репарації у розмірі 140 мільярдів євро, оскільки у країни закінчаться гроші навесні. Однак прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер є на заході, що може ускладнити прийняття рішення про кредит. Європарламент також може мати слово щодо цього питання. Ці переговори відбуваються важким часом для Де Вевера, оскільки уряд Бельгії має проблеми з узгодженням бюджету країни. Єврокомісія намагається переконати бельгійське керівництво, що всі фінансові та юридичні ризики будуть усунені. Якщо Бельгія не погодиться, це може загрожувати підтримці України від Росії.
-
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив обурення щодо впливу Європейського вуглецевого мита (CBAM), яке почне діяти з 2026 року, на економіку України. Він зазначив, що ця нова ініціатива Євросоюзу може призвести до серйозного зниження ВВП країни на 5% у 2026 році та на 10% у 2030 році. Водовіз закликав уряд України шукати спільні рішення з Євросоюзом, щоб відтермінувати введення CBAM або знайти альтернативні рішення. Він також висловив побоювання, що українські компанії не отримають таких же грантів на декарбонізацію, як їхні європейські конкуренти, і просив відтермінувати введення мита хоча б на п’ять років. Крім того, Водовіз наголосив на необхідності створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю в Україні для підтримки декарбонізації.
-
У Бельгії скликають екстрене засідання ради безпеки через дрони
Прем’єр-міністр Бельгії скликав екстрене засідання Ради безпеки у зв’язку з появою дронів біля аеропортів країни. Це відбулося після того, як безпілотники зупинили польоти в кількох аеропортах. Інциденти призвели до скасування десятків рейсів. Останнім часом в Бельгії декілька разів фіксували появу дронів у повітряному просторі, що створює загрозу для безпеки.
-
Орбан має запропонувати щось Україні, а не навпаки – Зеленський
Україна проти того, щоб прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підтримував Росію: блокування України до шляху до ЄС є підтримкою Путіна. Ба навіть більше – Україна не має “щось” пропонувати Орбану. Це радше він мусить запропонувати щось нашій державі, яка захищає всю Європу від Росії. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час саміту розширення ЄС у вівторок, 4 листопада.
“Я не думаю, що я маю щось запропонувати Віктору Орбану. Я думаю, що Віктор Орбан повинен запропонувати щось Україні, яка захищає всю Європу від Росії. І навіть тепер, під час цієї війни, ми не маємо від нього жодної підтримки, підтримки нашого бачення життя…
Ми все одно не хотіли б, щоб Віктор підтримував Росію, тому що блокування України в ЄС є дуже конкретною підтримкою Путіна. І це, на мою думку, точно не дуже добре”, – наголосив голова держави.
За його словами, угорці підтримують українців, так само як й українці поважають будь-яку націю Європи.
“Ми як лідери (країн – ред.) не маємо права думати про себе і про наші вибори, тому що це лиш одна хвилина в історії наших народів. Це ніщо порівняно з тим, що може бути зруйновано, зруйновані відносини між людьми. Найважливіше – не втратити це добросусідство”, – резюмував Зеленський.
Як відомо, антиукраїнська позиція Орбана та його адміністрації активізувалася максимально з 2022 року. Офіційний Будапешт з того часу раз у раз робить недружні заяви або навіть дії проти України. Зокрема, недавно стало відомо, що Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс.
Раніше Орбан заявив, що мирна угода між Росією та Україною буде підписана в Будапешті. Він зазначив, що проведення Будапештського мирного саміту “вже є вирішеним ділом”, проте конкретних термінів він не назвав. -
Зеленський відреагував на звіт Єврокомісії
Президент Володимир Зеленський вважає позитивним звіт Єврокомісії в межах Пакета розширення Євросоюзу, який підтверджує, що Україна впевнено рухається до членства у ЄС. Про це він написав у Телеграм у вівторок, 4 листопада. Зеленський нагадав, що прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів громадян.
“Я вдячний кожному українцю, хто щоденно працює заради нашої незалежності, нашої держави, усім, хто підтримує ці зусилля, і, безумовно, всім нашим хоробрим воїнам, які б’ються заради України, за своїх побратимів і за саму можливість безпечної, об’єднаної та вільної Європи, у якій Україна є невід’ємною частиною”, – написав він.
За словами президента, тепер Україна очікує “рішучих дій Євросоюзу для подолання всіх штучних перешкод на шляху до сильної та єдиної Європи”.
“Єдність і сила – це два ключові елементи для того, щоб європейський проєкт був успішним і забезпечив безпеку, добробут і гарантований мир для всіх європейських народів, громад і родин. Ми продовжимо спільну роботу задля зміцнення Європи та наших спільних цінностей”, – резюмував Зеленський.
В Офісі президента нагадали, що сьогодні Єврокомісія презентувала звіт у межах Пакета розширення Євросоюзу 2025 року. Україна отримала найкраще за три роки відзначення своєї роботи: у кожному з 36 розділів – позитивний результат.
У звіті йдеться про те, що Україна послідовно просувається в імплементації законодавства відповідно до норм Євросоюзу. Єврокомісія підтвердила, що є готовність до відкриття першого, другого та шостого переговорних кластерів. Такі результати демонструють, що це питання – серед основних пріоритетів роботи президента України, Верховної Ради та уряду. -
ЄС погодив транш у 1,8 млрд євро для України
Рада Євросоюзу схвалила п’ятий платіж Україні на суму понад 1,8 млрд євро в рамках механізму Ukraine Facility. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС у вівторок, 4 листопада.
Ця сума відображає успішне виконання Україною дев’яти кроків, необхідних для п’ятого траншу, а також один невиконаний крок з четвертого траншу. Фінансування спрямоване, головним чином, на зміцнення макрофінансової стабільності України та підтримку подальшої роботи її державного управління, – йдеться у повідомленні.
У Раді ЄС нагадали, що виплати в межаї Ukraine Facility тісно пов’язані з Планом України (Ukraine Plan), який окреслює стратегію нашої держави щодо відновлення, реконструкції та модернізації, а також графік впровадження реформ, необхідних для вступу до ЄС протягом наступних років.