Європа переживає найгірші перебої в логістиці з часів пандемії COVID-19. Через непередбачувану тарифну політику Дональда Трампа та обміління річок баржі й контейнеровози змушені тижнями чекати завантаження в ключових портах ЄС. Про це повідомляє Financial Times у понеділок, 30 червня.
Така ситуація, за прогнозами аналітиків, триватиме ще кілька місяців.
Найскладніша ситуація нині в Роттердамі, Антверпені та Гамбурзі. Порти перевантажені і працюють на межі можливостей.
Керівник логістичної компанії Euro-Rijn Group Альберт ван Оммен зазначив, що такого рівня заторів у європейських портах не було з часів пандемії. Тоді порти не справлялися з обсягами вантажів через нестачу персоналу, хоча ланцюги постачання залишались напрочуд стійкими.
За даними компанії Contargo, середній час очікування барж у порту Антверпена сягає 66 годин, у Роттердамі – 77 годин. Зазвичай баржі працюють у фіксовані часові вікна, щоб оперативно вантажити контейнери.
DHL поки не повідомляє про зупинку виробництв, але визнає, що ризики існують.
“Поки що ніхто з наших клієнтів не зупинив виробництво через нестачу комплектуючих. Але така драма – цілком можлива”, – прокоментував керівник DHL у Німеччині Каспер Еллербек.
Втім, орім тарифних війн США, причинами проблем стали зміни в альянсах судноплавних компаній, зокрема завершення співпраці між Maersk і MSC. Це змусило перевізників перебудувати графіки та маршрути.
Ще один чинник – зростання імпорту з Азії до Європи. За оцінками аналітиків, обсяги зросли на 7% у річному вимірі.
Тим часом порти намагаються розширити потужності, наймають персонал і закуповують обладнання. У Роттердамі оператор ECT визнав, що “термінал дійсно дуже завантажений”, однак така ситуація спостерігається по всій Північній Європі. У компанії HHLA у Гамбурзі від коментарів утримались.
DP World, власник терміналів у Роттердамі й Антверпені, заявив, що працює над зменшенням заторів.
“Ми зосереджені на підтримці високого рівня обслуговування, інвестуємо в потужності та забезпечуємо стійкість нашої європейської мережі терміналів”, – наголосив комерційний директор DP World Марк Розенберг.
В адміністрації порту Антверпен-Брюгге підтвердили, що мають “тривалі проблеми із завантаженістю”, тож, наразі це створює короткострокові труднощі, одначе, запевнили, що система працює в межах запланованих буферів.
Утім, деякі учасники ринку не вірять у швидке вирішення, вважаючи, що така ситуація триватиме місяцями.
Позначка: Європа
-
Європейські порти переповнені через мита Трампа
-
Європа готується до першої хвилі спеки
Європейські країни готуються до першої потужної хвилі спеки цього року, повідомляє The Guardian. У кількох регіонах температура може сягнути рекордних +42 °C.
В Іспанії 27 червня державне метеоагентство оголосило спеціальне попередження. Найбільше постраждають південні області країни. Влада закликає громадян уникати перебування на сонці, пити достатньо води та дбати про людей з підвищеним ризиком – зокрема літніх і вагітних.
У Португалії спека може спровокувати масштабні лісові пожежі – небезпека охоплює до двох третин території країни. У Лісабоні синоптики прогнозують температуру до +42 °C.
Французький Марсель, де стовпчики термометрів наближаються до +40 °C, відкрив безкоштовні громадські басейни – це спроба допомогти населенню пережити спеку.
В Італії, зокрема в Неаполі, Палермо та на Сицилії, температура підніметься до +39 °C. Там вже заборонено працювати на відкритому повітрі в найспекотніші години. Профспілки закликають запровадити подібні обмеження й в інших регіонах.
У Греції, де температура також перевищує +40 °C, 26 червня на південь від Афін спалахнула масштабна пожежа. Влада провела евакуацію та закрила частину дороги до мису Суніон, де розташований древній храм Посейдона — одна з ключових туристичних пам’яток. -
Російська пропаганда найбільш активна в Німеччині та Польщі – ЦПД
Найбільшу активність російська пропаганда проявляє в Німеччині та Польщі, зазначив у п’ятницю, 27 червня, в ефірі телемарафону керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко.
За словами очільника ЦПД, в Німеччині діє широка мережа організацій, створена завдяки значній російській діаспорі. Проте діяльність російської пропаганди простягається також і на інші європейські країни.
Зокрема, активно працюють у Нідерландах, які мають важливе значення для російських спецслужб через Гаагу, де ухвалюється багато ключових рішень.
“Звісно, Угорщина, Словаччина – ми не маємо відкидати це. Але там так сталося, що низка місцевих олігархів володіють медіа, і ці олігархи заробляють на російських енергоресурсах і, відповідно, таким чином саме вони підігрують росіянам”, – зазначив Коваленко.
Росія вправно маніпулює інформацією в найбільш активних за прийняттям рішень країнах, резюмував керівник Центру протидії дезінформації.
Раніше ЦПД спростував фейк РФ про “диверсії в Балтійському морі”. Глава російської Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін звинуватив Україну та Велику Британію в нібито підготовці диверсій у Балтійському морі. Зокрема, за його словами, один зі сценаріїв включає інсценування російської торпедної атаки на американський військовий корабель.
Росія навчає чат-боти ШІ поширювати пропаганду
-
Зеленський оцінив результати засідання Євроради
За результатами засідання Європейської Ради є хороші рішення щодо безпекової підтримки України та тиску на Росію. Про це написав президент Володимир Зеленський у Телеграм в п’ятницю, 27 червня.
“Важливі результати засідання Європейської ради. Дякую партнерам за підтримку. Є справді хороші рішення щодо безпекової підтримки, подальшого тиску на Росію та висока оцінка нашої внутрішньої трансформації. Навіть у час війни ми ухвалюємо та імплементуємо рішення, які наближають нас до вступу в ЄС”, – заначив він.
За словами Зеленського, кожен об’єднаний сигнал підтримки України – сигнал гарантії того, що у Європи є нормальне майбутнє.
“Зараз усе залежить від нас, від єдності держав – членів ЄС та всіх країн, які щиро прагнуть євроінтеграції. Дякую президенту Європейської ради Антоніу Кошті та президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн за лідерство, працюємо далі, щоб посилювати одне одного”, – додав президент. -
Став відомий найбільший імпортер агропродукції України серед країн ЄС
Іспанія, Нідерланди, Італія та Німеччина стали найбільшими імпортерами української агропродукції у 2024/2025 маркетинговому році. Сумарний обсяг імпорту сягнув 6,5 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Апарату Верховної Ради, посилаючись на дані Мінагрополітики.
“Найбільшими імпортерами української агропродукції є європейські країни, серед яких Іспанія, які закупили продукції на 2,7 млрд дол., Нідерланди – 1,6 млрд дол., Італія – 1,3 млрд дол. та Німеччина – 1,2 млрд дол.”, – мовиться в повідомленні.
Сьогодні з початку 2024/25 маркетингового року Україна експортувала 40,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,67 млн т було відвантажено від початку поточного місяця.
З початку поточного сезону Україна експортувала пшениці 15,56 млн т (у 2023/2024 маркетинговому році – 18,12 млн т), ячменю – 2,31 млн т (2,46 млн т), жита – 10,8 тис. т (1,6 тис. т), а кукурудзи – 21,56 млн т (28,41 млн т).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону нині оцінюється в 68,7 тис. т (у 2023/24 МР – 96,7 тис. т), у т. ч. пшеничного – 61,2 тис. т (91,3 тис. т).
В межах оновленої експортної стратегії Україна планує вихід на нові ринки після втрати торгового безвізу з ЄС.
У планах на поточний рік вихід на 31 новий ринок, зокрема в країнах Африки, Близького Сходу та Китаю. Водночас головним завданням є перехід від сировинної моделі економіки до моделі з доданою вартістю.
“Сьогодні український агроекспорт – це 24,5 млрд дол. в рік. А агроекспорт Польщі – 56 млрд дол. Тому що середня ціна тонни, яку експортує України складає 309 дол., а в Польщі 1560 дол. Це завдяки тому, що в ЄС переробляють продукцію і експортують її з доданою вартістю, а Україна продає за кордон зерно, майже не переробляючи його”, – наголосили у відомстві. -
Єврорада не ухвалила 18-й пакет санкцій проти РФ
Європейська Рада не змогла ухвалити 18-й пакет санкцій для Росії за війну, яку вона веде проти України. Це випливає з висновків по Україні, які були ухвалені в ході засідання Євроради на рівні глав держав та урядів у четвер, 26 червня, повідомляє Інтерфакс-Україна.
“Європейський Союз разом з партнерами має намір обмежити здатність Росії продовжувати вести свою агресивну війну… Європейська Рада закликає до подальших заходів проти російського тіньового флоту, який використовується Росією для обходу санкцій та створює значні екологічні та безпекові ризики. У цьому контексті вона закликає Раду швидко прийняти новий пакет санкцій. Вона також підкреслює важливість подальшого посилення заходів проти обходу”, – йдеться в документі.
Крім того, лідери ЄС заявили, що, відповідно до законодавства ЄС, активи Росії повинні залишатися знерухомленими, доки “Росія не припинить свою війну агресії проти України та не компенсує їй збитки, завдані цією війною”. Редактор Радіо Свободи Рікард Юзвяк повідомив, що лідери ЄС домовилися продовжити всі санкції проти Росії ще на шість місяців.
“Лідери не дійшли згоди щодо останнього пакета санкцій – 18-го. Словаччина досі не дала зеленого світла. Дискусії, ймовірно, відновляться між послами найближчими днями”, – написав журналіст у соцмережі Х.
При цьому Юзвяк не згадав про Угорщину, яка теж погрожувала блокувати санкції.
-
Макрон: Європа має визначити умови для діалогу з Росією
Президент Франції Еммануель Макрон акцентував на важливості для європейських країн якомога швидше визначитися з умовами для можливого відновлення контактів з Російською Федерацією в майбутньому. Таку заяву він зробив під час спілкування з журналістами на саміті НАТО в Гаазі 25 червня, трансляцію якого здійснював телеканал France24.
Він зазначив, що війна Росії проти України є вже третьою війною, яку ця держава веде на європейському континенті.
Він закликав європейські нації чітко окреслити рівень готовності до оборони і визначити умови для майбутнього діалогу з Росією щодо обмеження озброєнь та відновлення довіри. Французький президент наголосив, що ці питання потребують стратегічного планування вже сьогодні, аби забезпечити більше почуття безпеки в майбутньому.
Макрон також наголосив на необхідності єдності та координації зусиль всередині Європи. Він застеріг від розбіжностей між країнами і закликав уникати будь-яких комерційних конфліктів. За його словами, тільки об’єднані підходи дозволять ефективно реагувати на потенційні загрози.
Окрему увагу президент Франції звернув на реальність російської загрози. Він підкреслив, що російська агресія продемонструвала нелогічність певних кроків у минулому і змусила переглянути політику, включаючи необхідність переозброєння як частини стратегії захисту.
Зауважимо, що раніше канцлер ФРН Фрідріх Мерц звернувся до США, заявивши, що для вирішення припинення війни в Україні необхідно посилити економічний тиск на Росію.
-
ЄС пом’якшив правила заповнення газосховищ
Рада Європейського Союзу та Європейський парламент досягли попередньої угоди щодо продовження ще на два роки чинних зобов’язань держав-членів ЄС із накопичення газу перед опалювальним сезоном. Про це поінформувала пресслужба Єврокомісії напередодні, 24 червня.
Зміни до регламенту про зберігання газу спрямовані на зменшення залежності ЄС від нестабільних цін і зовнішніх енергетичних загроз, спричинених агресією Росії проти України.
Міністерка промисловості Польщі Мажена Чарнецька назвала домовленість “стратегічною перемогою”.
“Сьогоднішня угода є стратегічною перемогою для нашого енергетичного суверенітету та європейської стійкості до маніпуляцій на газовому ринку. Забезпечуючи достатні запаси газу перед зимою, ми не лише захищаємо наших громадян і бізнес від цінових шоків та перебоїв із постачанням, але й надсилаємо чіткий сигнал, що ми не дозволимо тримати себе в заручниках зовнішнього енергетичного тиску”, – наголосила вона.
Згідно з домовленістю, обов’язкова ціль у 90% заповнення сховищ зберігається, однак тепер її можна досягти у гнучкіший спосіб – у період з 1 жовтня до 1 грудня, а не лише до 1 листопада.
Крім того, проміжні цілі заповнення сховищ носитимуть рекомендаційний характер, що дозволить учасникам ринку закуповувати газ у найвигідніші періоди протягом року.
Це рішення дозволить державам-членам ЄС швидше реагувати на мінливі ринкові умови, забезпечуючи стабільність внутрішнього ринку та енергетичну безпеку напередодні кожного зимового періоду. -
Ринок елекрокарів Європи росте, продажі Tesla валяться
Продажі нових автомобілів Tesla у Європі у травні впали на 27,9% порівняно з аналогічним місяцем минулого року на фоні зростання продажів електромобіліву регіоні на 27,2%. Про це повідомляє Reuters у середу, 25 червня.
За даними Європейської асоціації виробників автомобілів (ACEA), загальні продажі автомобілів у Європі зросли на 1,9%, причому найбільше зростання спостерігалося за рахунок гібридів із підзарядкою та автомобілів на альтернативному паливі.
“Європейські продажі Tesla падають вже п’ять місяців поспіль, оскільки клієнти переходять на дешевші китайські електромобілі, а в деяких випадках протестують проти політики генерального директора Tesla Ілона Маска. Частка Tesla на європейському ринку впала до 1,2% у травні з 1,8% рік тому”, – пише Reuters. -
Ціни на газ обвалилися на тлі новин з Близького Сходу
Ціни на природний газ на нідерландському ринку TTF стрімко впали на 12% до 35,3 євро за МВт-годину через заяву президента США про досягнення припинення вогню між Ізраїлем та Іраном. Це спричинилося зменшенням геополітичного напруження та перспективою відновлення видобутку газу в Ізраїлі для експорту до Єгипту. Внаслідок цього падіння цін український ринок газу також може очікувати зниження. Крім того, ціни на нафту також зменшилися через стабільне постачання та відсутність ризиків перекриття Ормузької протоки. Ця ситуація може призвести до активізації імпорту газу та нафти приватними компаніями в Україну та в Європу.