Позначка: Європа

  • Європа переживає економічний реверс – ЗМІ

    Європа переживає економічний реверс – ЗМІ

    Держави південної Європи вражають своїми успіхами, випереджаючи країни півночі регіону. Економіки Іспанії та Греції демонструють помітно вищі темпи зростання, що можна частково пояснити ефектом від програм жорсткої економії, які раніше впроваджувалися в цих країнах, які колись вважали слабкими ланками ЄС. Про це в понеділок, 3 листопада, пише Semafor.

    За даними видання, цьогоріч Іспанія зафіксувала 3,5% економічного зростання, Греція – 2,3%, тоді як Франція досягла лише 0,7%, а Німеччина – 0,2%. На додачу, у південних державах спостерігається скорочення бюджетного дефіциту, у той час як у північних країнах він стає більшим, хоча й стартував із нижчих показників.

    Як зазначається, цей успіх південних країн значною мірою обумовлений розвитком туризму та активним залученням інвестицій. Греція та Кіпр переживають будівельний бум, що також сприяє зростанню. Водночас північ Європи стикається з труднощами у впровадженні бюджетних скорочень. Наприклад, у Великій Британії уряд відклав плани скорочення витрат на соціальні програми, зокрема виплат за інвалідністю, а у Франції за останній рік уже тричі змінювався кабінет міністрів через несприйняття суспільством жорстких бюджетних заходів.

    Раніше повідомлялося про стрімке економічне зростання Польщі, яка навіть в умовах агресивної політики Росії та її погроз продовжує міцніти як стратегічна опора Європейського Союзу. Вперше з часу свого приєднання до ЄС у 2004 році Польща стала лідером за темпами економічного зростання на континенті.

    ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси

  • У Брюсселі оголосять звіт щодо розширення ЄС – ЗМІ

    У Брюсселі оголосять звіт щодо розширення ЄС – ЗМІ

    Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. Про це повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Йозвяк у соцмережі Х в понеділок, 3 листопада.
    За його даними, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.
    “Завтра Єврокомісія опублікує свій щорічний звіт про країни-кандидати на вступ до ЄС. Рейтинги: здебільшого позитивно: Молдова, Україна, Чорногорія, Албанія; середньо: Сербія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Косово; жахливо: Грузія”, – написав він.
    У свою чергу Euronews пише, що 4 листопада в Брюсселі відбудеться саміт з питань розширення з представництвом країн на рівні лідерів, який називають “безпрецедентною подією” і “визначальним моментом” для політики розширення ЄС.
    Країни будуть представлені на рівні лідерів, також офіційно підтверджена участь президента Євроради Антоніу Кошти.
    Стверджується, що на саміті буде присутній президент України Володимир Зеленський. Водночас Європейська правда стверджує, що український лідер долучиться до події дистанційно.

  • Лукашенко мріє, що ЄС платитиме Білорусі за “чисте повітря”

    Лукашенко мріє, що ЄС платитиме Білорусі за “чисте повітря”

    Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко висловив думку, що Європа буде платити Білорусі за чисте свіже повітря, яке зберігається завдяки лісам і болотам у країні. Він вважає, що у майбутньому це може стати джерелом доходу для країни. Лукашенко також зазначив, що в Європейському Союзі не дуже дбають про екологію, тоді як чисте повітря з Білорусі переносяться в Європу. Він вважає, що замість санкцій Європа буде платити Білорусі за збереження природи у майбутньому.

  • ЗМІ дізналися зміст мирного плану від Європи

    ЗМІ дізналися зміст мирного плану від Європи

    Європейці готують мирний план для України, який складатиметься із 12 пунктів, що розписані довкола двох фаз: “припинення вогню” і “переговори”. Про зміст цього плану у середу, 29 жовтня, пише Радіо Свобода.
    Зазначається, що ініційований Фінляндією план не є готовою мирною угодою, про що свідчить його попередня назва “Елементи миру в Україні”. Він не обговорювався на вищому рівні ЄС і офіційно не був схвалений жодною країною. Очевидно, це просто “чернетка” мирного плану.
    12 пунктів плану розподілені навколо двох фаз: перша – “припинення вогню”, друга – “переговори”.
    Пункти мирного плану ЄС
    У документі зазначається, що таке припинення вогню “розпочнеться через 24 години після того, як сторони приймуть цей план”. При цьому лінія зіткнення “буде заморожена в точці, де вона знаходиться на початку припинення вогню”.
    Натякаючи на те, що Сполучені Штати відіграють провідну роль у переговорах, також пропонується, що моніторинг припинення вогню розпочнеться “негайно під керівництвом США, використовуючи супутники, безпілотники та інші технологічні засоби”.
    Також під час фази припинення вогню планується, що Україна та Росія домовляться про “пакт про ненапад”, що означає, що Москва припинить атаки на Україну.
    Київ також повинен утримуватися від спроб повернути контрольовані РФ території в українських регіонах, таких як Крим, Донбас, Херсон та Запоріжжя, військовим шляхом.
    Запорізьку АЕС пропонують передати з-під контролю Росії неназваній третій стороні та розпочати переговори про те, щоб дозволити Україні знову взяти під контроль станцію.
    Згідно з планом, також будуть передбачені “заходи щодо зміцнення довіри”, які викладені як “вибрані символічні санкції, що скасовуються після того, як припинення вогню триватиме узгоджену кількість днів”.
    Інша ідея полягає в тому, що Росію знову запросять до міжнародних організацій. Хоча це прямо не зазначено, можна припустити, що йдеться про Раду Європи, з якої РФ виключили у 2022 році, та Міжнародний олімпійський комітет.
    Також пропонується, щоб під час фази припинення вогню було створено “Раду миру” під головуванням Трампа для нагляду за реалізацією остаточного мирного плану – ідею, яка, очевидно, запозичена з нещодавно оприлюдненого мирного плану для Гази.
    Гарантії безпеки для України, над якими “коаліція рішучих” працює вже кілька місяців, є восьмим пунктом плану, хоча жодних додаткових деталей не надається.
    Дев’ятий пункт є суперечливим, оскільки стосується діалогу на високому рівні між Києвом та Москвою з метою “посилення взаєморозуміння та поваги до різноманітності мов, культур та релігій”
    Десятий пункт передбачає початок перемовин щодо управління окупованими територіями.
    Одинадцятий пункт стосується відновлення України, в рамках якого буде створено фонд, для якого можуть бути використані заморожені російські активи.
    Останній пункт передбачає поступове скасування санкцій проти РФ в міру реалізації плану. Також Україна та Росія розпочнуть процес узгодження компенсації за воєнні збитки за допомогою заморожених активів на Заході, загальна сума яких становить понад 200 млрд євро, які пропонується повернути після досягнення угоди між Києвом та Москвою.
    Також пропонується так званий механізм швидкого відновлення, за яким усі санкції та ізоляційні заходи проти РФ автоматично запроваджуються у разі повторного нападу на Україну.

  • У США пояснили скорочення військ у Європі

    У США пояснили скорочення військ у Європі

    США повертають з Європи бойову бригадну групу повітрянодесантної дивізії без її заміни. Про це повідомило Командування армії США в Європі в середу, 29 жовтня.
    “У рамках цілеспрямованої діяльності міністра війни США щодо забезпечення збалансованого розміщення американських збройних сил 2-а піхотна бойова бригадна група 101-ї повітряно-десантної дивізії буде передислокована до штату Кентуккі за графіком без заміни”, – йдеться у повідомленні.
    Вказано, що “це не виведення американських військ з Європи та не сигнал про ослаблення зобов’язань перед НАТО”.
    “Швидше, це позитивна ознака зростання європейського потенціалу і відповідальності. Наші союзники по НАТО відгукуються на заклик президента Трампа взяти на себе основну відповідальність за конвенційну оборону Європи. Ця зміна в розміщенні збройних сил США не змінить ситуацію з безпекою в Європі”, – заявили в командуванні.
    Підкреслюється, що США зберігають потужну присутність на всьому європейському театрі військових дій і зберігають здатність перегруповувати сили та засоби для досягнення цілей та підтримки американських пріоритетів, включаючи зобов’язання президента Дональда Трампа захищати союзників по НАТО, інформує командування.
    Відомо, що ця бригада розміщувалася на румунській базі Михайло Когелничану. З її відходом ротація американських сил там припиниться.

  • В Єврокомісії зреагували на виведення військ США з Європи

    В Єврокомісії зреагували на виведення військ США з Європи

    У Європейській комісії заявили, що рішення США скоротити військову присутність у країнах східного флангу ЄС не вплине на плани Євросоюзу щодо зміцнення власних оборонних спроможностей. Про це повідомили речники Єврокомісії, передає Укрінформ.
    “Звісно, ми взяли це повідомлення до уваги. Але це не змінює наших планів щодо оборонної дорожньої карти та чотирьох ключових флагманських проєктів у її межах, включаючи Варту Східного флангу”, ​​– сказав речник Тома Рейньє.
    ЄС прагне запустити Варту в першому кварталі 2026 року, а до кінця 2026 року планується фактичне введення в експлуатацію окремих елементів цього оборонного проєкту, додав Рейньє.
    На запитання щодо того, чи вплине скорочення присутності США на східному фланзі Європи на практичну роботу по дорожній карті обороноздатності Європи, речник відповів: “Ми працюємо пліч-о-пліч з нашими державами-членами, з Україною, а також з нашими партнерами по НАТО, тому одне не можна повністю відокремити від іншого, що очевидно. Але коли йдеться виключно про оборону Європи, у нас є наш план, наша дорожня карта для системної роботи, яку ми здійснюємо з нашими державами-членами”.
    Що стосується виявлення прогалин в обороноздатності, ця робота також проводиться на основі цілей НАТО.
    Своєю чергою, речник Єврокомісії Ануар ель-Ануні нагадав заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що “Європа повинна нести відповідальність за власну оборону”.
    Водночас роль США як ключового партнера в трансатлантичній та європейській безпеці “залишається безперечною”, в той час як ЄС бере на себе більше відповідальності за власну безпеку.
    Втім, Рейньє ухилився від прямої відповіді на питання, чи став крок США несподіванкою для ЄС.
    “Не є несподіванкою, наскільки важливим для нас є Варта Східного флангу. Не є несподіванкою, наскільки нам потрібно зміцнити близько 3000 кілометрів на нашому східному кордоні. Тож робота з нашого боку триває”, – пояснив речник.
    Сьогодні Міністерство оборони Румунії підтвердило інформацію, що раніше з’явилась у ЗМІ, про скорочення чисельності американських військ, розгорнутих у Європі. Після чого, у НАТО заявили, що перебувають з американською стороною у тісному контакті щодо позицій військ.

  • Нашестя чоловіків-біженців з України розкритикували у Берліні та Варшаві

    Нашестя чоловіків-біженців з України розкритикували у Берліні та Варшаві

    Політики в Німеччині та Польщі – країнах із найбільшими українськими громадами в ЄС – висловили занепокоєння через різке збільшення кількості молодих українських чоловіків, які прибувають після послаблення правил виїзду з України. Про це повідомляє Politico.

    Хоча загальна суспільна підтримка українців у цих країнах залишається високою, їхня зростаюча присутність стала приводом для критики з боку ультраправих партій. Дискусія загострюється на тлі четвертої зими повномасштабного вторгнення Росії, коли мільйони людей ризикують залишитися без опалення, води та електроенергії через обстріли Кремля.

    Зокрема у Німеччині члени правлячої консервативної партії канцлера Фрідріха Мерца попереджають, що підтримка України може зменшитися, якщо молоді емігранти сприйматимуться як ті, що ухиляються від служби у ЗСУ.

    “Нам не цікаво, щоб молоді українські чоловіки проводили час у Німеччині замість захисту своєї країни”, – заявив Юрген Гардт, старший депутат із зовнішньої політики від консерваторів Мерца.

    Своєю чергою, у Польщі ультраправі з партії “Конфедерація” заявили, що “Польща не може продовжувати бути притулком для тисяч чоловіків, які мали б захищати власну країну, натомість обтяжуючи польських платників податків”.

    Українське законодавство дозволило чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати та повертатися без ризику переслідування. Це мало на меті полегшити проблеми мобілізації та запобігти ранньому виїзду неповнолітніх.

    Згідно з даними прикордонної служби Польщі, кількість українських чоловіків віком 18-22 років зросла з 45 300 на початку 2025 року до 98 500 у вересні-жовтні. У Німеччині потік молодих чоловіків підвищився з 19 на тиждень у серпні до 1 400-1 800 на тиждень у жовтні.

    У двох країнах крім цього тривають дискусії про соціальні виплати. В Німеччині близько 490 000 українців працездатного віку отримують довгострокові допомоги по безробіттю. Низка політиків пропонує обмежити право на такі виплати, особливо для молодих чоловіків призовного віку.

    Представники соціал-демократів наголошують, що Німеччина не повинна вирішувати, кого Україна відправляє на війну. Водночас деякі політики виступають за обмеження тимчасового захисту українців на рівні ЄС, якщо Київ не зменшить потік прибулих.

    Раніше прем’єр-міністр Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу Маркус Зьодер виступив за обмеження в’їзду до Німеччини молодих українських чоловіків, вважаючи, що вони мають залишатися в Україні для її захисту.

  • Румунія підтвердила скорочення американських військ у Європі

    Румунія підтвердила скорочення американських військ у Європі

    Міністерство оборони Румунії підтвердило інформацію, що раніше з’явилась у ЗМІ, про скорочення чисельності американських військ, розгорнутих у Європі. Про це повідомяє Reuters.

    Бухарест був поінформований про рішення США “змінити чисельність своїх військ в Європі”.

    “Міністерство національної оборони було поінформоване про скорочення частини американських військ, розгорнутих на східному фланзі НАТО, в межах процесу переоцінки глобальної позиції збройних сил США”, – мовиться у заяві.

    Відзначено, що серед підрозділів, котрі припинять ротацію, є сили, призначені для Румунії, дислоковані на авіабазі ім. Михаїла Когелнічану.

    “Це рішення було очікуваним, оскільки Румунія перебуває в постійному контакті зі своїм американським стратегічним партнером”, – додали в Міноборони.

    У відомстві наголосили, що скорочення чисельності військ відображає “нові пріоритети” адміністрації Дональда Трампа, оголошені ще у лютому.

    “При ухваленні рішення також був врахований той факт, що НАТО посилив свою присутність і діяльність на східному фланзі, що дозволяє Сполученим Штатам скоригувати свою військову позицію в регіоні”, – акцентували в оборонному відомстві.

    США припиняють ротацію бригади, котра мала підрозділи у кількох країнах НАТО, проте близько 1000 американських військовослужбовців залишаться у Румунії.

  • У Москві заговорили про “гарантії” для ЄС і НАТО

    У Москві заговорили про “гарантії” для ЄС і НАТО

    Країна-агресор Росія начебто немає намірів нападати на якусь країну зі складу НАТО і Євросоюзу. Про це сказав очільник МЗС РФ Сергій Лавров, виступаючи в Мінську на Міжнародній конференції з євразійської безпеки, повідомило російське відомство у вівторок, 28 жовтня/
    “Ми готові закріпити цю позицію в майбутніх гарантіях безпеки для цієї частини Євразії”, – заявив він.
    Лавров дорікнув, що лідери Євросоюзу нібито уникають обговорення подібних гарантій, стверджуючи, за його словами, що після війни в Україні безпека має бути забезпечена “не за участю Росії, а проти неї”.
    Водночас російський міністр поклав на Захід відповідальність “за ескалацію”. Він звинуватив західні країни у підготовці “нової великої європейської війни”, заявивши, що вони “не приховують” відповідних приготувань. Як приклади він навів угоди про військове та ядерне співробітництво між Великою Британією, Францією та Німеччиною.
    Лавров додав, що “перспективи осмисленого діалогу з більшістю еліт у Європі не проглядаються”, поклавши провину на їхній курс на ізоляцію тих, хто проводить “самостійну політику”. При цьому він не виключив, що “у перспективі належить подумати і про нову модель відносин у Європі у сфері безпеки”.
    Також глава російського МЗС традиційно звинуватив НАТО в тому, що його розширення “не припиняється ні на хвилину”, незважаючи на начебто “дані ще за радянських часів обіцянки не рухатися на схід”.
    Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Європа становить загрозу для Росії. Саме дії країн Євросоюзу “змушують нас робити те, що ми робимо зараз”, зазначив він.
    Також речник Кремля вважає, що зараз “Європа тріщить по швах”.
    Зеленський назвав сигнал щодо нападу Росії на Європу

  • ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ

    ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ

    Країни ЄС можуть спільно взяти на себе боргове зобов’язання на десятки мільярдів євро в межах Плану Б для підтримки України на плаву після того, як Бельгія відхилила плани використати для цього заморожені активи РФ. Про це повідоляє Politico із посиланням на трьох дипломатів ЄС в понеділок, 27 жовтня.
    Очікується, що цей план буде включено до документа, який Єврокомісія надасть країнам ЄС найближчими тижнями. Також буде надано доопрацьований план щодо використання заморожених активів РФ та третю опцію – взагалі відмовитися від фінансової підтримки України. Дипломати наголошують, що цей третій варіант може підтримати лише Угорщина.
    За даними видання, кілька лідерів європейських країн виступили з пропозицією про те, щоб спільно взяти кредит під час саміту ЄС, що пройшов минулого тижня, після того, як стало зрозуміло, що Бельгія все ще боїться можливих наслідків використання активів РФ.
    Журналісти пишуть, багато європейських країн і так перебувають у боргах, а тому – воліли б все ж таки використовувати заморожені активи РФ.
    У свою чергу Україна зіткнеться з серйозними фінансовими труднощами наприкінці першого кварталу 2026 року, якщо не отримає нового вливання. Європа наразі є єдиним надійним варіантом.