Перемови з головою кремлівського режиму Володимиром Путіним відбудуться на певному етапі процесу встановлення миру в Україні. В них візьме участь і ЄС. Про це заявила головна речниця Європейської комісії Паула Пінью (також трапляється написання “Піньо”, “Піньйо”) під час розмови з журналістами в Брюсселі 12 січня.
За її словами, переговори з Путіним неминучі, але сьогодні він не має наміру брати участь у них.
“Ми дуже-дуже наполегливо працюємо заради миру в Україні. Нині мир в Україні залежить від однієї єдиної особи – це, як ви дуже добре знаєте, президент Путін. Тому, очевидно, в певний момент доведеться провести переговори й з Путіним”, – заявила Піньо.
Тим часом у цьому напрямку “ведеться багато роботи”, наголосила вона.
“На жаль, ми не бачимо жодних ознак того, що Путін має намір брати участь у таких переговорах… Але в певний момент ми справді надіємося, що відбудуться якісь такі переговори, які зрештою призведуть до миру в Україні”, – вважає речниця.
Пінью додала, що в ЄС стурбовані також тому, що “йдеться і про нашу безпеку, оскільки Україна є і ми розглядаємо її як частину нашої Європи”.
Позначка: Євросоюз
-
На “певному етапі” доведеться провести перемови з Путіним – ЄС
-
Замість армії США: ЄС розглядає ідею єдиних військ
У Європейському Союзі розглядають ідею створення єдиних військових сил, які могли б поступово замінити присутність американських військових на території Європи. Таку пропозицію озвучив європейський комісар з питань оборони Андрюс Кубілюс під час виступу у Швеції. Про це в неділю, 11 січня, повідомляє литовський суспільний мовник LRT.
Кубілюс зазначив, що альтернативним підходом могло б стати формування потужного постійного європейського війська, чисельністю приблизно 100 тисяч осіб, що підвищило б обороноздатність континенту.
“Як нам замінити 100-тисячні американські регулярні військові сили, які є основою європейських збройних сил?” – запитав він у своїй промові у Швеції.
Також єврокомісар виступив із пропозицією створити Європейську раду безпеки, до якої мають увійти провідні країни ЄС та Велика Британія. На його думку, такий орган сприяв би оперативнішому ухваленню рішень у сфері європейської безпеки. Він запропонував, щоб до складу ради входило близько 10-12 членів – ключові постійні представники та деякі ротаційні.
Ця ініціатива пролунала на тлі останніх подій, пов’язаних із намірами президента США Дональда Трампа зміцнити позиції Америки у Гренландії. За даними The Economist, Сполучені Штати навіть готують угоду з місцевою владою Гренландії, оминаючи уряд Данії, аби укласти стратегічний договір COFA.
Тим часом європейські держави спільно з Копенгагеном працюють над заходами для протидії планам США.
Трамп наказав розробити план вторгнення в Гренландію – ЗМІ
-
Каллас пропонує відповідь на застосування Орєшніка
Використання Росією балістичної ракети Орєшнік є ескалацією проти України та має на меті попередити Європу та США. Про це написала високий представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас у соцмережі Х в п’ятницю, 9 січня.
“Путін не хоче миру, відповіддю Росії на дипломатичні зусилля є ще більше ракет і руйнувань. Ця смертоносна схема повторюваних масштабних російських ударів буде повторюватися, доки ми не допоможемо Україні її зламати. За повідомленнями Росії, застосування ракети Орєшнік є явною ескалацією проти України і має на меті попередити Європу та США”, – зазначила вона.
Каллас наголосила, що країни ЄС повинні “глибше зануритися у свої запаси засобів протиповітряної оборони і негайно їх поставити”.
“Ми також повинні ще більше підвищити вартість цієї війни для Москви, зокрема шляхом введення більш жорстких санкцій”, – резюмувала вона. -
ЄС торік купив скрапленого газу з Росії на 7,2 млрд євро – ЗМІ
У 2025 році Кремль отримав приблизно 7,2 млрд євро від експорту скрапленого природного газу до ЄС. Про це повідомляє The Guardian з посиланням на звіт правозахисної НУО Urgewald.
Євросоюз пообіцяв заборонити імпорт російського СПГ до 2027 року, але аналіз показує, що Європа все ще отримує величезні обсяги газу з російського СПГ-комплексу на півострові Ямал у Сибіру.
За даними правозахисної НУО Urgewald, у 2025 році до терміналів ЄС було транспортовано понад 15 млн тонн СПГ з Ямалу, що принесло Кремлю приблизно 7,2 млрд євро.
Як йдеться у звіті, хоча Європа скоротила постачання трубопровідного газу з Росії після повномасштабного вторгнення в Україну, частка ЄС у світових поставках з Ямалу зросла за останній рік з 75,4% у 2024 році до 76,1% у 2025 році.
Цей імпорт є законним, і ЄС не поспішає забороняти російські поставки СПГ, зокрема через залежність Центральної та Східної Європи від цього джерела енергії.
Однією з двох європейських судноплавних компаній, яка надає логістичні послуги для Ямал СПГ, є Seapeak, що базується у Великій Британії. Останній аналіз показує, що Seapeak транспортувала 37,3% СПГ з Ямалу на своїх суднах, а грецька компанія Dynagas – 34,3%.
Як повідомляється, російський завод Ямал залежить від доступу до портів ЄС та використання криголамних танкерів класу Arc7 для перевезення СПГ, які були побудовані спеціально для цього проєкту.
Одинадцять із 14 спеціалізованих криголамних танкерів Arc7, які транспортують СПГ з Ямалу, належать компанії Seapeak, що є власністю американської інвестиційної фірми Stonepeak, та компанії Dynagas.
Британія заявила, що цього року перейде до заборони надання морських послуг суднам, що перевозять російський СПГ. Суднам довелося б погоджуватися на значно довші маршрути транспортування, якби вони не мали можливості розвантаження або перевантаження в портах ЄС, включаючи Зебрюгге в Бельгії.
За даними Urgewald, у 2025 році 58 суден прибули до бельгійського терміналу, доставивши 4,2 млн тонн СПГ. За той самий період лише 51 судно прибуло до китайських портів, доставивши 3,6 млн тонн.
Торік2025 році 87 суден доставили 6,3 млн тонн СПГ до французьких портів Дюнкерк і Монтуар, що зробило Францію найбільшим імпортером. Французька енергетична компанія TotalEnergies залишається ключовим інвестором російського проєкту Ямал.
Доступ до європейських портів дозволяє танкерам льодового класу швидко повертатися в Арктику, щоб забрати більше СПГ, замість того, щоб здійснювати тижневі рейси до Азії. -
Євросоюз готує кілька планів на випадок нападу США на Гренландію – ЗМІ
Країни Євросоюзу готуються до можливих дій проти США у випадку, якщо президент Дональд Трамп спробує захопити Гренландію. Європейські чиновники розглядають різні сценарії реагування, включаючи політичний компроміс, збільшення фінансування для Гренландії та можливість застосування економічних важелів проти США. Якщо дипломатичні зусилля не допоможуть, ЄС може розглянути розміщення військ на Гренландії у разі звернення Данії. Експерти зауважують, що хоча такі сили не зупинять США, вони можуть зіграти стримуючу роль. Франція також працює над планом дій у разі захоплення Гренландії.
-
Зеленський прибув з візитом до Кіпру
Президент України Володимир Зеленський прибув до Кіпру з офіційним візитом. Під час візиту він планує зустрітися з президентом Кіпру, архієпископом та кількома високопосадовцями Європейського Союзу. Також заплановано участь у церемонії відкриття головування Кіпру в Раді ЄС.
-
Качка назвав ймовірну дату вступу України до ЄС
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що партнери розуміють, що такі елементи вступу України до Європейського Союзу, як укладання міжнародного договору про умови вступу і його ратифікація, однозначно можна політично скоротити. Про це він сказав на брифінгу за підсумками зустрічі радників з питань національної безпеки європейських країн, передає Укрінформ.
На уточнююче запитання журналістів віцепремʼєр назвав 2027 рік дуже теоретичною і надзвичайно рекордною, але можливою датою.
За словами Качки, існує стандартний календар очікувань, про який восени під час презентації Звіту щодо розширення говорила Європейська комісія. Згідно з ним мова йде про завершення підготовки до вступу до кінця 2027 року і в 2028 році завершити переговори. Після чого вестимуться переговори щодо Договору про умови вступу до Європейського Союзу і його ратифікація.
“Відповідно календар: 2030 рік – вступ України в Європейський Союз. Ці елементи: міжнародний договір, ратифікація – однозначно можна політично скоротити. Тому та більш амбітна цифра, яка зараз обговорюється в рамках мирного плану з 20 пунктів, теж є реалістичною, і є вже певні розуміння, як цей календар можна скоротити”, – зазначив Качка. -
Україна приєдналась до “роумінгового безвізу”
Вже з 1 січня українці зможуть користуватися мобільним зв’язком та інтернетом на території ЄС без додаткових витрат. Україна сала повноправним членом європейської політики Roam Like at Home (Роумінг як удома). Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. “Домашні тарифи для українців у Європі будуть сталою практикою – раніше це були домовленості з європейськими операторами. Roam Like at Home – це можливість для українців, котрі тимчасово подорожують або перебувають у країнах ЄС, дзвонити та користуватися інтернетом за тарифами свого оператора без жодних доплат. Міністр зауважив, що Україна стала першою країною-кандидатом, яка приєдналася до Roam Like at Home ще до вступу в Євросоюз.
Зауважимо, що перед цим український президент Володимир Зеленський підписав закон щодо імплементації норм законодавства ЄС з питань електронних комунікацій. Таким чином Україна зробила черговий крок на шляху до приєднання до ініціативи Європейського Союзу Роумінг як вдома.
Як ми вже писали, Верховна Рада 15 квітня ухвалила в другому читанні законопроєкт №12150 у межах приєднання України до єдиної роумінгової зони з Європейським Союзом.
Рада підтримала єдину роумінгову зону з Євросоюзом -
Кіпр відсьогодні розпочинає головувати у Раді ЄС
Кіпр З 1 січня 2026 року розпочинає піврічне головування у Раді Європейського Союзу. Про це повідомляє Європейська правда.
Кіпр за ротаційним принципом перебрав на себе головування у Раді ЄС, що триватиме до 1 липня. У цій ролі середземноморська країна замінила Данію.
Держава, яка головує, організовує та головує на засіданнях Ради ЄС (крім Ради із закордонних справ), формує порядок денний і визначає пріоритети на пів року, веде переговори між країнами ЄС.
Раніше президент Кіпру Нікос Христодулідіс пообіцяв, що його країна зробить підтримку України пріоритетом свого головування у Раді Європейського Союзу. -
Вступ України до ЄС: фон дер Ляєн зробила заяву
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила про важливість вступу України до ЄС для гарантування миру. Про це вона написала в соціальній мережі Х у вівторок, 30 грудня.
“Сьогодні відбулася гарна дискусія з європейськими лідерами щодо нашої підтримки України, її безпеки та відбудови країни”, – написала фон дер Ляєн.
Очільниця Єврокомісії наголосила, що вступ до ЄС є критичним елементом гарантій безпеки для України.
“Зрештою, процвітання вільної Української держави полягає у вступі до ЄС. Це також є ключовою гарантією безпеки”, – заявила фон дер Ляєн. Президентка ЄК зазначила, що вступ до Євросоюзу вигідний не лише країнам, які приєднуються, а й самій Європі, про що свідчать послідовні хвилі розширення.