Позначка: Євросоюз

  • ЄС змінює правила в’їзду та виїзду: що варто знати

    ЄС змінює правила в’їзду та виїзду: що варто знати

    Нова біометрична система перевірки в’їзду-виїзду на кордонах Євросоюзу почне діяти з неділі, 12 жовтня. Вона має назву EES і буде стосуватися усіх громадян третіх країн (включно з Україною), які не є членами ЄС та не входять до Шенгенської зони. Чому ЄС вводить зміни Нова електронна система скасує вимогу проставляти штампи в паспортах вручну, а натомість створить цифрові записи.
    ЄС хоче модернізувати управління своїми зовнішніми кордонами, запобігти нелегальній міграції, боротися з шахрайством з особистими даними та ідентифікувати осіб, які перевищили термін перебування.
    Таким чином в блоці переконані, що зможуть стежити за тим, чи дотримуються люди, які подорожують до ЄС без візи, правил перебування до 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. Що передбачається З 12 жовтня під час в’їзду та виїзду з країн Шенгенської зони тепер буде:

  • Заміна штампів у паспортах на цифрові записи та фіксацію біометричних даних на в’їзді та виїзді.
  • Потрібно надавати персональні дані щоразу, коли ви перетинаєте зовнішні кордони європейських країн, які використовують EES.
  • Зберігатись дані біометричного документа (закордонного паспорта), дату і місце кожного в’їзду та виїзду; фото обличчя і відбитки пальців; попередні випадки відмови у в’їзді.
  • Створена база біометричних профайлів на кожну людину, які мають поновлюватися кожні три роки.
  • Getty Images/Кіоск EES у Євротунелі в Англії Де будуть проводитись перевірки: після прибуття до міжнародних аеропортів, портів, залізничних терміналів та автомобільних пунктів пропуску через кордон у Шенгенській зоні. Строки реалізації Нова система впроваджується поступово. Зокрема, EES є попередником іншої системи, яка має запрацювати наприкінці 2026 року – Європейської системи інформації та авторизації подорожей (ETIAS).
    Громадянам країн, що не входять до Шенгенської зони, необхідно буде подати заявку на отримання авторизації ETIAS, надати особисту інформацію та деталі про свою поїздку, а також сплатити збір у розмірі 20 євро перед поїздкою.
    Дозвіл буде дійсним протягом трьох років або до закінчення терміну дії паспорта, залежно від того, що настане раніше.

  • ЄС погодив план щодо російських енергоносіїв – ЗМІ

    ЄС погодив план щодо російських енергоносіїв – ЗМІ

    Посли країн Євросоюзу погодилися передати на розгляд міністрів план щодо припинення імпорту російської нафти та газу до 2028 року. Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на дипломатичні джерела в середу, 8 жовтня.
    Зазначається, що цей крок означає подолання першої політичної перепони на шляху ухвалення закону, за який уряди держав-членів голосуватимуть пізніше цього місяця.
    ЄС веде переговори щодо законодавчих пропозицій, які передбачають поетапну відмову від російської нафти та газу до січня 2028 року, намагаючись позбавити Кремль доходів для фінансування війни проти України, – йдеться у публікація.
    Сьогодні під час закритої зустрічі посли ЄС домовилися передати запропонований законопроєкт на розгляд міністрів для схвалення на засіданні 20 жовтня, повідомили агентству три дипломати.
    За їхніми словами, майже всі країни блоку висловили підтримку плану, що свідчить про його високу ймовірність ухвалення – попри критику з боку Угорщини та Словаччини. Переговори щодо технічних деталей напередодні голосування 20 жовтня ще тривають.
    Одне з питань, яке ще не вирішено, це чи потрібно, щоб поставки скрапленого природного газу (СПГ) до Європи отримували попередній дозвіл перед відвантаженням і проходили перевірку походження митними органами під час прибуття в порти ЄС, щоб гарантувати, що газ не має російського походження.
    Згідно з планом, імпорт російського газу за новими контрактами має припинитися з січня 2026 року, за короткостроковими чинними контрактами – з червня 2026 року, а за довгостроковими – з січня 2028 року.
    Наразі такі країни, як Угорщина, Франція та Бельгія усе ще імпортують російський газ, який становить близько 12% від загального імпорту газу до ЄС. Закон зобов’яже Угорщину та Словаччину розробити національні плани з припинення цих поставок до 2028 року.
    Для ухвалення плану буде потрібна кваліфікована більшість держав-членів ЄС – 55%. Після цього країни ЄС та Європарламент розпочнуть переговори щодо остаточного тексту закону.
    Окремо ЄС також веде переговори щодо нового пакета санкцій проти Росії, який передбачає заборону на імпорт скрапленого природного газу на рік раніше – з січня 2027 року.

  • Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.

    Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.

    “З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.

    Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.

    Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.

    Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.

    Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

  • Європарламент спростив позбавлення безвізу країн

    Європарламент спростив позбавлення безвізу країн

    Європейський парламент підтримав новий закон, який впроваджує спрощений механізм для призупинення безвізового режиму для держав, які загрожують безпеці ЄС або порушують права людини. За цей закон проголосували 518 депутатів, 96 були проти, а 24 утримались. Цей закон ще має бути схвалений Радою ЄС. Зміни торкнуться 61 країни, громадяни яких можуть подорожувати до Шенгенської зони без віз на короткий термін. Згідно з новими правилами, Єврокомісія може самостійно або за запитом іншої сторони призупинити безвізовий режим для громадян певної країни, спочатку тимчасово, а потім назавжди. До цього моменту безвізовий режим було скасовано лише для громадян Вануату.

  • З Орбаном і без. Тернистий шлях України до ЄС

    З Орбаном і без. Тернистий шлях України до ЄС

    Європейські чиновники, які відвідали Україну, надіслали суворе повідомлення Києву щодо необхідності виконання реформ для членства в Європейському Союзі. Європейці заявляють, що працюють над подоланням опозиції Угорщини щодо вступу України. Комісар ЄС Марта Кос підкреслила, що Україна повинна дотримуватися верховенства права на 100%. Європейські чиновники обіцяють допомогти Україні у вступі до ЄС, якщо та продовжуватиме робити реформи та дотримуватися правових норм.

  • Євро “ослаб” через політичну кризу у Франції

    Євро “ослаб” через політичну кризу у Франції

    На французьких ринках сталося різке падіння через несподівану відставку прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Інвестори вважають, що для вирішення політичної кризи в країні можуть знадобитися нові вибори. Ця ситуація призвела до зростання ризиків для володіння французькими облігаціями, що призвело до збільшення доходності цих облігацій. Ринок акцій також зазнав втрат, особливо постраждали банки. Це відставка стала останнім кроком у тривалій політичній кризі, яка вразила економіку Франції. Проблема полягає в тому, що парламент не може ухвалити бюджет через розбіжності у поглядах, що може призвести до непопулярних заходів зі скорочення витрат і підвищення податків. Експерти вважають, що ця ситуація може негативно позначитися на економіці Франції і всієї Єврозони. Кредитні рейтинги Франції також знаходяться під певним тиском, зокрема Moody’s та S&P оцінюють їх з негативним прогнозом.

  • ЄC готує правові підстави для зупинки танкери “тіньового флоту” – ОП

    ЄC готує правові підстави для зупинки танкери “тіньового флоту” – ОП

    Європейський Союз готує нові правові основи для зупинки танкерів, які належать до “тіньового флоту” Росії у Балтійському морі. Про це повідомив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак. Він зазначив, що ЄС планує додати ще 120 нафтотанкерів до “чорного списку”, збільшивши кількість суден до 568. Це спрямовано на обмеження можливостей Росії, яка веде гібридну війну проти Європи. За допомогою міжнародного права та спільної дії країн НАТО, ЄС намагається позначити Кремль, що спроби обійти санкції будуть припинені. Наразі близько 20% нафтових танкерів належать до “тіньового флоту” Росії, які часто порушують міжнародні правила.

  • ЄС залишив Медведчука під “гібридними” санкціями

    ЄС залишив Медведчука під “гібридними” санкціями

    Європейський союз вирішив продовжити індивідуальні санкції проти Росії на ще один рік до 2026 року через її гібридні загрози. Ці заходи вживаються через діяльність Росії, яка включає маніпуляції та втручання у сферу іноземної інформації проти ЄС та її партнерів. Загалом санкції зараз поширені на 47 осіб та 15 компаній, серед яких є український політик Віктор Медведчук. Ці заходи передбачають замороження активів та заборону на фінансування чи транзит через ЄС для осіб, які увійшли до списку.

  • Нідерланди проти прискореного вступу України до ЄС

    Нідерланди проти прискореного вступу України до ЄС

    Прем’єр-міністр Нідерландів висловив проти прискореного вступу України до Європейського Союзу, стверджуючи, що необхідно дотримуватися принципу одностайності при ухваленні рішень. Нідерланди вважають, що будь-які зміни правил повинні бути погоджені всіма країнами-членами ЄС. Хоча прем’єр підтримує європейську перспективу для України та Молдови, він відкинув ініціативу зміни правил для прискорення вступу. Нідерланди також не підтримують скасування права вето, навіть якщо це дозволить Україні швидше вступити до ЄС. Прем’єр Схооф підкреслив важливість дотримання Копенгагенських критеріїв. Україна завершила скринінг на відповідність законодавству ЄС та закликала Єврокомісію прискорити підготовку до вступу. Угорщина продовжує блокувати переговори про вступ України до ЄС.

  • Зеленський провів переговори з керівництвом ЄС

    Зеленський провів переговори з керівництвом ЄС

    Президент України Володимир Зеленський побував на зустрічі з керівниками Євросоюзу в Копенгагені, де обговорили питання щодо вступу України до ЄС. Зеленський також розповів про ініціативу Стіна дронів та відкриття першого переговорного кластеру разом з Молдовою. Він висловив подяку партнерам за підтримку та підкреслив важливість співпраці для забезпечення спільної безпеки. Зеленський також акцентував на важливості ролі Європи та висловив надію на подальшу плідну співпрацю.