Позначка: Євросоюз

Три країни ЄС домовилися про заморожені активи РФ

Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини досягли згоди щодо використання заморожених російських активів для підтримки української армії. Вони також підкреслили важливість координації зі США для зміцнення міжнародної позиції та узгодження дій. Про це 10 жовтня повідомило агентство Reuters.

За інформацією агентства, ця домовленість була досягнута під час телефонної розмови, у ході якої обговорювалося активне просування механізму використання російських активів, заблокованих в європейських фінансових структурах. За оприлюдненою заявою уряду Німеччини, ці заходи спрямовані на посилення тиску на Росію та стимулювання її до мирних переговорів.

Європейські лідери акцентували увагу на необхідності глибокої співпраці зі Сполученими Штатами для забезпечення синхронізації міжнародних зусиль із ціллю максимального ефекту. Така спільна стратегія передбачає детальну оцінку та правильний розподіл заморожених активів, що, як вважають експерти, стане важливим елементом продовження економічного та політичного тиску на Росію в умовах триваючого конфлікту.

Окрім військової складової, під час перемовин було порушено питання гуманітарного аспекту. Лідери обговорили досягнення нової угоди про перемир’я в Газі, висловивши готовність поновити гуманітарну допомогу відразу після його вступу в силу.

Ці спільні кроки розглядаються в контексті ширшої стратегії тиску, яка включає застосування економічних санкцій і дипломатичних ініціатив. На думку аналітиків, взаємодія між ЄС і США суттєво підсилює здатність європейських країн впливати на глобальні політичні процеси, одночасно сприяючи підтримці України в протидії російській агресії.

Раніше президент України провів переговори з очільницею Європейського центрального банку (ЕЦБ) Крістін Лагард. Сторони обговорили, як справедливо використати заморожені російські активи заради захисту від російської війни та відновлення життя в Україні. Рішення, як це зробити, є, – підкреслив Володимир Зеленський.

11.10.2025
ЄС виділяє 6,6 млн євро на підтримку українських медіа

Євросоюз запускає три нових проєкти загальною вартістю 6,6 мільйона євро, спрямованих на зміцнення незалежного медіасектору України. Про це повідомила пресслужба представництва ЄС в Україні.
З цієї суми 3 мільйони євро будуть спрямовані на проєкт Передові та розслідувальні ЗМІ в Україні, який реалізують InternewsInternationalта Фонд розвитку ЗМІ.
Проєкт надасть основні гранти 40 медіа, що працюють на передовій, індивідуальне наставництво та навчання для 20 інших медіа, а також інституційну підтримку командам журналістів-розслідувачів, які викривають корупцію та воєнні злочини Росії.
Ще 2 мільйони євро виділені на проєкт Зміцнення стійкості незалежної, вільної та плюралістичної медіаекосистеми в Україні, який очолює організація Репортери без кордонів (RSF). Ця ініціатива надасть екстрену допомогу та захисне обладнання 400 журналістам, сприятиме стійкості ЗМІ через Ініціативу журналістської довіри та Міжнародний фонд відновлення українських ЗМІ (IFRUM), а також виступатиме за включення ЗМІ до програми відновлення України.
Також 1,65 млн євро виділяють на проєкт Розширення можливостей українських ЗМІ для сталого майбутнього, який координується Інститутом масової інформації та Детектор медіа. Він сприятиме зміцненню регіональних та місцевих ЗМІ, протидії дезінформації та надаватиме юридичну, безпекову та професійну підтримку понад 500 журналістам через 15 новостворених регіональних медіахабів.

10.10.2025
ЄС інвестує €1 млрд у впровадження штучного інтелекту в десяти галузях

Європейська комісія оголосила про виділення €1 млрд на розвиток і впровадження технологій штучного інтелекту у десяти провідних галузях економіки, повідомляє Euronews. Ініціатива має на меті зменшити залежність Європейського Союзу від технологій США та Китаю.
У межах нової “Стратегії застосування ШІ” Єврокомісія прагне зробити штучний інтелект пріоритетом у таких секторах, як охорона здоров’я, фармацевтика, енергетика, промисловість, логістика, сільське господарство, оборона, будівництво, зв’язок і культура. Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен заявила, що компанії мають перейти від використання ШІ у рутинних офісних процесах до масштабного впровадження технологій у виробництві та промисловості.
Реальний ефект від нової програми може бути обмеженим через недостатній рівень фінансування. У 2024 році ЄС витратив близько €256 млн на підтримку передових технологій, тоді як США спрямували на ті самі цілі понад €5 млрд. Загальні інвестиції у ШІ також демонструють суттєвий розрив: ЄС – €7 млрд, США – €58,5 млрд, Китай – €12,9 млрд.
Щоб підвищити ефективність програми, до кінця року Єврокомісія планує зменшити регуляторний тиск на бізнес, спростивши звітність і переглянувши чинне законодавство. Під перевірку потрапить і ухвалений раніше “Акт про штучний інтелект”, який має повністю набути чинності у 2027 році. Пропозиції щодо відтермінування цього терміну було відхилено.
Єврокомісія не виключає, що в майбутньому до програми буде додано й інші напрямки, зокрема фінансові технології, туризм та електронну комерцію.

09.10.2025
ЄП відхилив два вотуми недовіри фон дер Ляєн

Європарламент не підтримав два подання про вотум недовіри Єврокомісії на чолі з президентом Урсулою фон дер Ляєн. Про це стало відомо під час пленарного засідання у четвер, 9 жовтня.
В обох голосуваннях взяли участь 594 депутати Європарламенту. За подання щодо вотуму недовіри ЄК від політичної групи Ліві проголосували 179 євродепутатів, 378 – проти, 37 – утрималися.
А за подання від ультраправої групи Патріоти для Європи проголосували 133 депутати, проти – 383, утрималися – 78.
Таким чином, обидві пропозиції набрали значно менше від необхідних для результативного голосування двох третин голосів членів ЄП, які беруть участь у засіданні. Чинний склад Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн залишився на посадах.

09.10.2025
ЄС змінює правила в’їзду та виїзду: що варто знати

Нова біометрична система перевірки в’їзду-виїзду на кордонах Євросоюзу почне діяти з неділі, 12 жовтня. Вона має назву EES і буде стосуватися усіх громадян третіх країн (включно з Україною), які не є членами ЄС та не входять до Шенгенської зони. Чому ЄС вводить зміни Нова електронна система скасує вимогу проставляти штампи в паспортах вручну, а натомість створить цифрові записи.
ЄС хоче модернізувати управління своїми зовнішніми кордонами, запобігти нелегальній міграції, боротися з шахрайством з особистими даними та ідентифікувати осіб, які перевищили термін перебування.
Таким чином в блоці переконані, що зможуть стежити за тим, чи дотримуються люди, які подорожують до ЄС без візи, правил перебування до 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. Що передбачається З 12 жовтня під час в’їзду та виїзду з країн Шенгенської зони тепер буде:
Заміна штампів у паспортах на цифрові записи та фіксацію біометричних даних на в’їзді та виїзді.
Потрібно надавати персональні дані щоразу, коли ви перетинаєте зовнішні кордони європейських країн, які використовують EES.
Зберігатись дані біометричного документа (закордонного паспорта), дату і місце кожного в’їзду та виїзду; фото обличчя і відбитки пальців; попередні випадки відмови у в’їзді.
Створена база біометричних профайлів на кожну людину, які мають поновлюватися кожні три роки.

Getty Images/Кіоск EES у Євротунелі в Англії Де будуть проводитись перевірки: після прибуття до міжнародних аеропортів, портів, залізничних терміналів та автомобільних пунктів пропуску через кордон у Шенгенській зоні. Строки реалізації Нова система впроваджується поступово. Зокрема, EES є попередником іншої системи, яка має запрацювати наприкінці 2026 року – Європейської системи інформації та авторизації подорожей (ETIAS).
Громадянам країн, що не входять до Шенгенської зони, необхідно буде подати заявку на отримання авторизації ETIAS, надати особисту інформацію та деталі про свою поїздку, а також сплатити збір у розмірі 20 євро перед поїздкою.
Дозвіл буде дійсним протягом трьох років або до закінчення терміну дії паспорта, залежно від того, що настане раніше.

08.10.2025

Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.

Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.

“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.

Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.

Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.

Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.

Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит