Реальний Київ

Позначка: Євросоюз

  • Мерц розповів про власні зусилля у просуванні 18 пакету санкцій проти РФ

    Мерц розповів про власні зусилля у просуванні 18 пакету санкцій проти РФ

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у вівторок, 1 липня, в інтерв’ю для Тagesschau поділився інформацією про те, як він намагається просувати найжорсткіший пакет санкцій проти Росії.

    Нові санкції з 18-го пакету, за його словами, перебувають на фінальній стадії обговорень зі словацькою владою.

    “Вчора я розмовляв із прем’єр-міністром Словаччини. Він говорить про об’єктивну проблему. Вся промисловість Словаччини, у тому числі багато німецьких компаній, потребує постачання енергії з Росії, тому що наразі у них немає інших джерел постачання. Ми намагаємось вирішити проблему, я беру участь у цих спробах вирішення,” – сказав Мерц.

    Канцлер повідомив, що компроміс все ще формується в рамках робочих зустрічей, але висловив упевненість, що угода буде досягнена, після чого новий пакет санкцій набуде чинності.

    На уточнююче питання, чи впевнений він у прийнятті рішення Конгресом, Мерц висловив упевненість у позитивному результаті, оскільки понад 80 сенаторів уже висловили підтримку.

    Проте, за словами Фрідріха Мерца, доведеться ще переконувати Трампа в необхідності економічного тиску на Путіна заради припинення війни.

    “Я не впевнений, що Трамп справді реалізує його, оскільки має вибір – діяти чи утриматися. Тому я обговорюю це з ним і намагаюся стимулювати його до дій. Я пояснюю, що саме він має унікальні інструменти та важелі тиску, здатні економічно вплинути на Путіна і припинити цю війну”, – наголосив канцлер Німеччини.

    Цей набір заходів, на думку Мерца, є найбільш жорстким за останні три з половиною роки проти Росії.

    Раніше повідомлялося, що Євросоюз повернеться до обговорення 18-го пакету санкцій проти Росії після того, як Словаччина владнає з Єврокомісією питання щодо відмови від російсько газу.

    Макрон пояснив, яким має бути 18 пакет санкцій ЄС

  • Мерц розповів, як він просуває 18-й пакет санкцій проти РФ

    Мерц розповів, як він просуває 18-й пакет санкцій проти РФ

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у вівторок, 1 липня, в інтерв’ю для Тagesschau поділився інформацією про те, як він намагається просувати найжорсткіший пакет санкцій проти Росії.

    Нові санкції з 18-го пакету, за його словами, перебувають на фінальній стадії обговорень зі словацькою владою.

    “Вчора я розмовляв із прем’єр-міністром Словаччини. Він говорить про об’єктивну проблему. Вся промисловість Словаччини, у тому числі багато німецьких компаній, потребує постачання енергії з Росії, тому що наразі у них немає інших джерел постачання. Ми намагаємось вирішити проблему, я беру участь у цих спробах вирішення,” – сказав Мерц.

    Канцлер повідомив, що компроміс все ще формується в рамках робочих зустрічей, але висловив упевненість, що угода буде досягнена, після чого новий пакет санкцій набуде чинності.

    На уточнююче питання, чи впевнений він у прийнятті рішення Конгресом, Мерц акцентував на позитивному результаті, оскільки понад 80 сенаторів уже висловили підтримку.

    Проте, за словами Фрідріха Мерца, доведеться ще переконувати Трампа в необхідності економічного тиску на Путіна заради припинення війни.

    “Я не впевнений, що Трамп справді реалізує його, оскільки має вибір – діяти чи утриматися. Тому я обговорюю це з ним і намагаюся стимулювати його до дій. Я пояснюю, що саме він має унікальні інструменти та важелі тиску, здатні економічно вплинути на Путіна і припинити цю війну”, – наголосив канцлер Німеччини.

    Цей набір заходів, на думку Мерца, є найбільш жорстким за останні три з половиною роки проти Росії.

    Раніше повідомлялося, що Євросоюз повернеться до обговорення 18-го пакету санкцій проти Росії після того, як Словаччина владнає з Єврокомісією питання щодо відмови від російсько газу.

    Макрон пояснив, яким має бути 18 пакет санкцій ЄС

  • Данія почала головування в Раді ЄС

    Данія почала головування в Раді ЄС

    Данія розпочала головування у Раді Євросоюзу, яке триватиме з 1 липня до 31 грудня 2025 року. Про це повідомив сайт данського головування у ЄС у вівторок.
    “Сьогодні… розпочинається головування Данії в ЄС. Уряд Данії обрав два основні пріоритети головування, які ми з нетерпінням чекаємо на виконання: безпечніша Європа, включаючи сильніше управління міграцією до ЄС та постійну підтримку України, а також конкурентоспроможна та “зелена” Європа. Головування триватиме до кінця року”, – йдеться в повідомленні.
    При цьому зазначається, що головним завданням буде створення більш стійкого та незалежного Євросоюзу, який здатен самостійно відповідати на геополітичні виклики: “Мета полягає в тому, щоб Європа була здатною захищати себе до 2030 року. Це також стане вагомим внеском у євроатлантичну безпеку”.
    У контексті повномасштабної війни Росії проти України в Копенгагені акцентують на необхідності подальшої політичної, військової та економічної підтримки нашої країни, а також збереженні тиску на Москву – зокрема, через санкції.
    “ЄС повинен зміцнювати свій геополітичний вплив, прагнучи взаємовигідних глобальних партнерств. Це має включати угоди про торговельну політику, економічну співпрацю та мобілізацію фінансування. ЄС повинен продовжувати захищати міжнародний порядок, заснований на правилах, та ефективний багатосторонній діалог”, – вказано у заяві.
    Як відомо, з 1 січня 2025 року у Раді ЄС головувала Польща. Кожні півроку головування переходить від однієї країни ЄС до іншої на ротаційній основі.
    Минулого тижня стало відомо, що у поточному році Данія виділить 1,26 млрд євро для українського виробництва дронів дальнього радіуса дії. Також Данія стане першою країною, з якою буде створено спільне виробництво далекобійних дронів і ракет за межами України.

  • Євросоюз продовжив економічні санкції проти РФ

    Євросоюз продовжив економічні санкції проти РФ

    Євросоюз офіційно продовжив ще на шість місяців економічні обмежувальні заходів проти Росії через її агресивну війну в Україні – до 31 січня 2026 року. Про це повідомила Європейська рада в понеділок, 30 червня.
    “Ці економічні заходи, вперше запроваджені у 2014 році, були значно розширені з лютого 2022 року у відповідь на неспровоковану, невиправдану та незаконну військову агресію Росії проти України”, – йдеться у повідомленні.
    У Європейській раді нагадали, що наразі санкції складаються з широкого спектру секторальних заходів, включаючи обмеження на торгівлю, фінанси, енергетику, технології та товари подвійного використання, промисловість, транспорт та предмети розкоші, заборону мовленнєвої діяльності дезінформаційних ЗМІ, що підтримуються Кремлем. Запроваджено заходи, які дозволяють ЄС протидіяти обходу санкцій.
    Загалом з 24 лютого 2022 року ЄС ухвалив 17 жорстких пакетів санкцій у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
    “Доки незаконні дії Російської Федерації продовжують порушувати фундаментальні норми міжнародного права, включаючи, зокрема, заборону на застосування сили, доцільно зберігати чинність усі заходи, запроваджені ЄС, та вживати додаткових заходів, якщо це необхідно… Європейський Союз залишається готовим посилити тиск на Росію, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій”, – додали європейські дипломати.

  • Угорщина заблокувала вступ України до ЄС: що буде далі

    Угорщина заблокувала вступ України до ЄС: що буде далі

    Саміт ЄС не зміг прийняти підсумкову заяву щодо України, в одному з пунктів якої йшлося про підтримку початку переговорів щодо прийняття країни до ЄС. Проти цієї заяви виступила Угорщина. Чи можна подолати вето цієї країни та коли все ж таки почнуться переговори про вступ? 26 – за, одна проти Усі країни ЄС, окрім Угорщини, заявили, що Європейська рада підтверджує невід’ємне право України на самовизначення та твердо підтримує її прагнення до членства в ЄС.
    Текст комюніке “рішуче” підтримали 26 країн ЄС із 27.
    Вони також високо оцінили швидкість проведення реформ в Україні та відзначили значний прогрес у цьому напрямку.
    Крім того, 26 держав закликали Україну та Єврокомісію активізувати роботу з підготовки до вступу до Євросоюзу.
    Той факт, що ці висновки Європейської ради підтримали лише 26 з 27 країн-членів ЄС (всі, крім Угорщини), означає, що офіційного рішення про відкриття першого переговорного кластеру не буде, поки Угорщина не змінить свою позицію.
    У проєкті підсумкової заяви також йшлося про те, що Європейська рада засуджує російські обстріли територій України, продовжить всебічно підтримувати Київ, а також “підтримує шлях України до членства в ЄС”. “Європейська рада запрошує Раду ЄС (на рівні міністрів) вжити наступних дій у процесі вступу України до ЄС на підставі підходу з урахуванням заслуг, у рамках якого переговорні розділи мають бути відкриті, як тільки будуть виконані всі умови”, – йдеться у заяві. Ця фраза є прямою вказівкою на те, що Рада Євросоюза хотіла запустити переговори про вступ України до ЄС.

  • Європейські порти переповнені через мита Трампа

    Європейські порти переповнені через мита Трампа

    Європа переживає найгірші перебої в логістиці з часів пандемії COVID-19. Через непередбачувану тарифну політику Дональда Трампа та обміління річок баржі й контейнеровози змушені тижнями чекати завантаження в ключових портах ЄС. Про це повідомляє Financial Times у понеділок, 30 червня.
    Така ситуація, за прогнозами аналітиків, триватиме ще кілька місяців.
    Найскладніша ситуація нині в Роттердамі, Антверпені та Гамбурзі. Порти перевантажені і працюють на межі можливостей.
    Керівник логістичної компанії Euro-Rijn Group Альберт ван Оммен зазначив, що такого рівня заторів у європейських портах не було з часів пандемії. Тоді порти не справлялися з обсягами вантажів через нестачу персоналу, хоча ланцюги постачання залишались напрочуд стійкими.
    За даними компанії Contargo, середній час очікування барж у порту Антверпена сягає 66 годин, у Роттердамі – 77 годин. Зазвичай баржі працюють у фіксовані часові вікна, щоб оперативно вантажити контейнери.
    DHL поки не повідомляє про зупинку виробництв, але визнає, що ризики існують.
    “Поки що ніхто з наших клієнтів не зупинив виробництво через нестачу комплектуючих. Але така драма – цілком можлива”, – прокоментував керівник DHL у Німеччині Каспер Еллербек.
    Втім, орім тарифних війн США, причинами проблем стали зміни в альянсах судноплавних компаній, зокрема завершення співпраці між Maersk і MSC. Це змусило перевізників перебудувати графіки та маршрути.
    Ще один чинник – зростання імпорту з Азії до Європи. За оцінками аналітиків, обсяги зросли на 7% у річному вимірі.
    Тим часом порти намагаються розширити потужності, наймають персонал і закуповують обладнання. У Роттердамі оператор ECT визнав, що “термінал дійсно дуже завантажений”, однак така ситуація спостерігається по всій Північній Європі. У компанії HHLA у Гамбурзі від коментарів утримались.
    DP World, власник терміналів у Роттердамі й Антверпені, заявив, що працює над зменшенням заторів.
    “Ми зосереджені на підтримці високого рівня обслуговування, інвестуємо в потужності та забезпечуємо стійкість нашої європейської мережі терміналів”, – наголосив комерційний директор DP World Марк Розенберг.
    В адміністрації порту Антверпен-Брюгге підтвердили, що мають “тривалі проблеми із завантаженістю”, тож, наразі це створює короткострокові труднощі, одначе, запевнили, що система працює в межах запланованих буферів.
    Утім, деякі учасники ринку не вірять у швидке вирішення, вважаючи, що така ситуація триватиме місяцями.

  • Зеленський оцінив результати засідання Євроради

    Зеленський оцінив результати засідання Євроради

    За результатами засідання Європейської Ради є хороші рішення щодо безпекової підтримки України та тиску на Росію. Про це написав президент Володимир Зеленський у Телеграм в п’ятницю, 27 червня.
    “Важливі результати засідання Європейської ради. Дякую партнерам за підтримку. Є справді хороші рішення щодо безпекової підтримки, подальшого тиску на Росію та висока оцінка нашої внутрішньої трансформації. Навіть у час війни ми ухвалюємо та імплементуємо рішення, які наближають нас до вступу в ЄС”, – заначив він.
    За словами Зеленського, кожен об’єднаний сигнал підтримки України – сигнал гарантії того, що у Європи є нормальне майбутнє.
    “Зараз усе залежить від нас, від єдності держав – членів ЄС та всіх країн, які щиро прагнуть євроінтеграції. Дякую президенту Європейської ради Антоніу Кошті та президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн за лідерство, працюємо далі, щоб посилювати одне одного”, – додав президент.

  • Єврорада не ухвалила 18-й пакет санкцій проти РФ

    Єврорада не ухвалила 18-й пакет санкцій проти РФ

    Європейська Рада не змогла ухвалити 18-й пакет санкцій для Росії за війну, яку вона веде проти України. Це випливає з висновків по Україні, які були ухвалені в ході засідання Євроради на рівні глав держав та урядів у четвер, 26 червня, повідомляє Інтерфакс-Україна.

    “Європейський Союз разом з партнерами має намір обмежити здатність Росії продовжувати вести свою агресивну війну… Європейська Рада закликає до подальших заходів проти російського тіньового флоту, який використовується Росією для обходу санкцій та створює значні екологічні та безпекові ризики. У цьому контексті вона закликає Раду швидко прийняти новий пакет санкцій. Вона також підкреслює важливість подальшого посилення заходів проти обходу”, – йдеться в документі.

    Крім того, лідери ЄС заявили, що, відповідно до законодавства ЄС, активи Росії повинні залишатися знерухомленими, доки “Росія не припинить свою війну агресії проти України та не компенсує їй збитки, завдані цією війною”. Редактор Радіо Свободи Рікард Юзвяк повідомив, що лідери ЄС домовилися продовжити всі санкції проти Росії ще на шість місяців.

    “Лідери не дійшли згоди щодо останнього пакета санкцій – 18-го. Словаччина досі не дала зеленого світла. Дискусії, ймовірно, відновляться між послами найближчими днями”, – написав журналіст у соцмережі Х.

    При цьому Юзвяк не згадав про Угорщину, яка теж погрожувала блокувати санкції.

  • Вступ Молдови в ЄС: переговори розпочнуться 4 липня

    Вступ Молдови в ЄС: переговори розпочнуться 4 липня

    Європейський Союз відкриє перший кластер про переговори про вступ Молдови до ЄС 4 липня. Про це повідомив президент Румунії Нікушор Дан під час саміту лідерів Євросоюзу в четвер, 26 червняя.

    За його словами, це відбудеться під час саміту ЄС – Молдова у Кишиневі. А переговори будуть відкриті за кластером Фундаментальні цінності.

    “Як ви знаєте, в процесі приєднання є переговори за 33 розділами, і на саміті, який відбудеться в Кишиневі 4 липня за участю представників Європейської комісії, буде відкрито перший розділ”, – сказав Дан.

    Нагадаємо, саміт Європейської ради відбудеться у Брюсселі 26-27 червня. Серед ключових тем зустрічі – оцінка прогресу України на шляху до членства в ЄС. Українська сторона вже передала Єврокомісії документи для початку переговорів щодо трьох кластерів: Основи процесу вступу, Внутрішній ринок і Зовнішні відносини. Процедура ЄС визначає 35 переговорних розділів. За ними Єврокомісія спочатку проводе офіційний скринінг відповідності законодавства України праву ЄС. 33 з 35 переговорних розділів згруповані в шість тематичних кластерів, тоді як розділи 34 Інституції та 35 Інші питання розглядатимуть окремо, поза кластерами. Що вже виконала Україна, аби стати членом ЄС, що ще треба зробити

  • Фон дер Ляєн загрожує вотум недовіри: деталі

    Фон дер Ляєн загрожує вотум недовіри: деталі

    Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн постала перед ініціативою вотуму недовіри через скандал, пов’язаний із закупівлею вакцин проти COVID-19. Про це повідомляє Financial Times у четвер, 26 червня.
    Депутат Європарламенту від ультраправих Георге Піперя повідомив, що у четвер подасть офіційний запит про вотум недовіри Єврокомісії. За його словами, йому вдалося зібрати понад 72 підписи.
    Підставою для ініціативи став так званий скандал Pfizergate – рішення суду ЄС, що Єврокомісія незаконно відмовилася оприлюднити текстові повідомлення між фон дер Ляєн та главою Pfizer Альбертом Бурлою під час перемовин про постачання вакцин у 2021 році. Суд визнав, що комісія “порушила принцип належного управління”.
    Шанси на відставку комісії мізерно малі, адже для цього потрібно понад дві третини голосів усіх присутніх депутатів. Втім, ініціатива стала платформою для критики з боку як правих, так і лівоцентристських партій. Деякі з них звинувачують фон дер Ляєн у надмірній покірності урядам країн-членів та нехтуванні парламентом.
    Крім того, Єврокомісію звинувачують у спробі згорнути законопроєкт щодо заборони “гринвошингу” – безпідставних екологічних заяв бізнесу. Соціалісти та ліберали направили листа голові Європарламенту Роберті Мецолі з вимогою викликати відповідальних комісарів для пояснень.
    Додатково юридичний комітет парламенту проголосував за ініціативу подати до суду на Єврокомісію за ухвалення рішення про новий борг без погодження з Європарламентом.
    У проєкті резолюції Піперя закликає Єврокомісію подати у відставку через нібито “неспроможність забезпечити прозорість, системне ігнорування демократичного контролю та верховенства права”.
    Раніше Фон дер Ляєн нагадала, що Брюссельвже розподілив 400 млн доз COVID-вакцинта планував підписати контракт з компаніями Pfizer і BioNTech на поставку 1,8 млрд доз вакцини.
    Фон дер Ляєн відзначили премією Карла Великого