На засіданні Керівного комітету Українського інвестиційного плану (Ukraine Investment Framework, UIF) погоджено виділення додаткового фінансування під гарантії ЄС для спільного проєкту МОЗ України та Світового банку Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя (HEAL Ukraine). Про це 29 жовтня повідомляє Міністерство охорони здоровʼя.
Орієнтовно 50 млн євро планується спрямувати на реконструкцію лікарень, що зазнали значних ушкоджень внаслідок воєнних дій або працюють із підвищеним навантаженням. Йдеться насамперед про лікарні, які обслуговують в тому числі внутрішньо переміщених осіб.
Очікується, що додаткове фінансування дозволить покрити підготовчі та будівельні етапи реалізації проєктів. Зокрема, йдеться про проведення техніко-економічних досліджень, екологічно-соціальних оцінок, розробку проєктної та тендерної документації, здійснення будівельно-монтажних робіт, технічного нагляду, а також закупівлю сучасного медичного та лабораторного обладнання.
Відбір конкретних закладів для реалізації заходів відбуватиметься після остаточного підтвердження наявності фінансування.
Також окремо під час засідання обговорили формат залучення коштів Чеської Республіки через NRB (в межах програми Renovation and Modernization of Hospitals).
Ці кошти будуть спрямовані на оновлення матеріально-технічної бази лікарень, включаючи постачання обладнання, а також проведення ремонтних робіт в разі потреби.
За даними МОЗ, станом на 1 жовтня 2025 року, підтверджено пошкодження або повне руйнування 2 489 об’єктів у складі 804 закладів охорони здоров’я. Із них 2 162 зазнали часткових пошкоджень, ще 327 зруйновані повністю. Найбільших втрат зазнали Донецька, Харківська, Луганська, Чернігівська та Миколаївська області.
Позначка: Євросоюз
-
ЄС погодив додаткові 50 млн євро на реконструкцію лікарень в Україні
-
Репараційний кредит для України: Нідерланди обнадіяли заявою
Європейський Союз може надати Україні “різдвяний подарунок”, якщо погодитися на репараційний кредит за рахунок заморожених російських активів. Про це заявив міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві, передає РБК-Україна у вівторок, 28 жовтня.
За його словами, Нідерланди підтримують ідею використовувати заморожені активи Росії для надання Україні кредиту. Ці гроші необхідні для полегшення навантаження на український бюджет. Зараз ЄС необхідно розглянути юридичні та фінансові питання.
Ван Віл звернув увагу, що Бельгія, на рахунках якої перебуває найбільша частина заморожених активів РФ, хоче отримати гарантії, що Захід діятиме колективно. Для цього необхідно заручитися підтримкою не тільки Європи, а й G7.
“Але, враховуючи все, що ще потрібно опрацювати, я сподіваюся, що ми зможемо досягти угоди з цього питання. Чи буде це до Різдва – я люблю різдвяні подарунки, тому сподіваюся, що так”, – додав глава МЗС Нідерландів.
-
У Москві заговорили про “гарантії” для ЄС і НАТО
Країна-агресор Росія начебто немає намірів нападати на якусь країну зі складу НАТО і Євросоюзу. Про це сказав очільник МЗС РФ Сергій Лавров, виступаючи в Мінську на Міжнародній конференції з євразійської безпеки, повідомило російське відомство у вівторок, 28 жовтня/
“Ми готові закріпити цю позицію в майбутніх гарантіях безпеки для цієї частини Євразії”, – заявив він.
Лавров дорікнув, що лідери Євросоюзу нібито уникають обговорення подібних гарантій, стверджуючи, за його словами, що після війни в Україні безпека має бути забезпечена “не за участю Росії, а проти неї”.
Водночас російський міністр поклав на Захід відповідальність “за ескалацію”. Він звинуватив західні країни у підготовці “нової великої європейської війни”, заявивши, що вони “не приховують” відповідних приготувань. Як приклади він навів угоди про військове та ядерне співробітництво між Великою Британією, Францією та Німеччиною.
Лавров додав, що “перспективи осмисленого діалогу з більшістю еліт у Європі не проглядаються”, поклавши провину на їхній курс на ізоляцію тих, хто проводить “самостійну політику”. При цьому він не виключив, що “у перспективі належить подумати і про нову модель відносин у Європі у сфері безпеки”.
Також глава російського МЗС традиційно звинуватив НАТО в тому, що його розширення “не припиняється ні на хвилину”, незважаючи на начебто “дані ще за радянських часів обіцянки не рухатися на схід”.
Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Європа становить загрозу для Росії. Саме дії країн Євросоюзу “змушують нас робити те, що ми робимо зараз”, зазначив він.
Також речник Кремля вважає, що зараз “Європа тріщить по швах”.
Зеленський назвав сигнал щодо нападу Росії на Європу -
Угорщина формує в ЄС новий антиукраїнський альянс
Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс. Про це в інтерв’ю Politico заявив головний політичний радник прем’єр-міністра Віктора Орбана, його тезко Балаж Орбан.
Угорський прем’єр планує налагодити співпрацю з Андреєм Бабішем, чия права популістська партія недавно перемогла на виборах у Чехії та зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо. Мета такого союзу полягатиме в тому, щоб узгоджувати позиції перед зустрічами лідерів ЄС і проводити спільні консультації до самітів, зокрема, стосовно допомоги Україні.
“Думаю, це станеться – і стане дедалі помітніше. Це добре працювало під час міграційної кризи – так ми змогли чинити опір”, – наголосив Орбан-радник, коментуючи можливість створення блоку скептично налаштованих до України країн у Європейській раді.
Він також згадав про співпрацю країн Вишеградської четвірки (Угорщина, Чехія, Словаччина і Польща) у 2015 році, коли при владі у Варшаві перебувала євроскептична партія Право і справедливість. Тоді польський прем’єр Матеуш Моравецький відігравав провідну роль, а Вишеградська група просувала сімейні цінності, посилювала зовнішні кордони ЄС і виступала проти обов’язкового перерозподілу мігрантів між країнами блоку.
Цей союз розпався після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, адже Польща зайняла тверду антиросійську позицію. Угорщина ж обрала протилежний курс.
Тепер замість неї буде “Вишеградська трійка” – без Польщі, чий нинішній уряд на чолі з Дональдом Туском теж виступає за підтримку України.
Фіцо і Бабіш, навпаки, поділяють підхід Орбана, закликаючи до діалогу з Москвою замість посилення санкцій. Проте нині Фіцо не вибудовує спільної політики з Угорщиною, а Бабіш ще не сформував уряд після виборів. -
ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ
Країни ЄС можуть спільно взяти на себе боргове зобов’язання на десятки мільярдів євро в межах Плану Б для підтримки України на плаву після того, як Бельгія відхилила плани використати для цього заморожені активи РФ. Про це повідоляє Politico із посиланням на трьох дипломатів ЄС в понеділок, 27 жовтня.
Очікується, що цей план буде включено до документа, який Єврокомісія надасть країнам ЄС найближчими тижнями. Також буде надано доопрацьований план щодо використання заморожених активів РФ та третю опцію – взагалі відмовитися від фінансової підтримки України. Дипломати наголошують, що цей третій варіант може підтримати лише Угорщина.
За даними видання, кілька лідерів європейських країн виступили з пропозицією про те, щоб спільно взяти кредит під час саміту ЄС, що пройшов минулого тижня, після того, як стало зрозуміло, що Бельгія все ще боїться можливих наслідків використання активів РФ.
Журналісти пишуть, багато європейських країн і так перебувають у боргах, а тому – воліли б все ж таки використовувати заморожені активи РФ.
У свою чергу Україна зіткнеться з серйозними фінансовими труднощами наприкінці першого кварталу 2026 року, якщо не отримає нового вливання. Європа наразі є єдиним надійним варіантом. -
Фіцо: Словаччина не підтримує “українські” проєкти ЄС
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо наголосив, що Словаччина не має наміру ставати частиною фінансових програм, пов’язаних із військовими витратами та управлінням війною в Україні, натомість має зосередитися на захисті власних інтересів та економічної стабільності. Про це в неділю, 26 жовтня, повідомил словацьке видання Aktuality.sk.
Фіцо підкреслив, що його країна не братиме участі в ініціативах Європейського Союзу, спрямованих на військову підтримку України. Він пояснив це тим, що участь у подібних ініціативах суперечить позиції нового уряду, орієнтованої на внутрішні пріоритети, а не на зовнішньополітичні конфлікти.
Також словацький прем’єр висловив критику на адресу санкцій Євросоюзу проти Росії, зауваживши, що, на його думку, обмежувальні заходи завдають більше шкоди європейським країнам, ніж самій Москві.
Окремо Фіцо назвав рішення ЄС передати Україні 140 мільярдів євро, отриманих від заморожених російських активів, “великою помилкою”.
Він підкреслив, що такі дії підривають довіру до міжнародної фінансової системи та створюють небезпечний прецедент, який може негативно вплинути на економічну безпеку Європи.
Нагадаємо, що Словаччина готова схвалити 19-й пакет санкцій проти Росії, однак за умови, що до фінальних документів саміту Євросоюзу буде внесено пункти, які відображають вимоги Братислави.
Словаччина приєднається до обговорення “стіни дронів” – речник ЄК
-
Орбан пояснив, чому Угорщина підтримала 19-й пакет санкцій ЄС проти РФ
Будапешт не ветував останній пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії тому, що з нього прибрали все шкідливе для Угорщини. Про це заявив угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан, передає Telex у п’ятницю, 24 жовтня.
“Ми прибрали все, що було погано для Угорщини”, – сказав політик про новий пакет санкцій, ухвалений напередодні.
За словами Орбана, хоча це рішення “продовжує політику санкцій, яка є фундаментально неправильною”, воно “не впливає на Угорщину негативно”.
“Я думаю, що сума, яку угорська економіка втратила у війні, становить від 20 до 30 мільярдів євро”, – сказав Орбан. Прем’єр не уточнив, скільки з цього він пов’язує з санкціями ЄС проти Росії.
-
Доходи Euroclear від заморожених активів РФ знизилися на 25%
Європейський депозитарій Euroclear за підсумками перших трьох кварталів 2025 року отримав 3,9 млрд євро у вигляді процентних доходів від інвестування заблокованих російських активів, що на 25% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Про це йдеться у звіті компанії, передають ЗМІ.
Euroclear пояснює таку динаміку поступовим зниженням відсоткових ставок.
Зазначається, що у першому півріччі 2025 року заморожені російські активи принесли Euroclear 2,7 млрд. євро. За підсумками 2024 року ці доходи досягли 6,9 млрд євро, у 2023 році – 4,4 млрд євро, у 2022 році – 821 млн євро.
Відповідно до вимог регламенту ЄС про непередбачені внески, Euroclear виділив 2,6 млрд євро як непередбачений внесок на 2025 рік, з яких 1,6 млрд євро було виплачено Європейській комісії в липні 2025 року. Другий платіж за 2025 очікується на початку 2026 року.
Euroclear оцінює прямі витрати за дев’ять місяців 2025 року, до яких привели санкції та заходи у відповідь з боку Росії, у розмірі 82 млн євро, втрати доходу від бізнесу – в 25 млн євро.
На кінець вересня 2025 року баланс Euroclear становив 227 млрд євро, з яких 193 млрд євро припадає на російські активи, які перебувають під санкціями.
Наадаємо, лідери Великої Британії, Франції та Німеччини досягли згоди щодо використання заморожених російських активів для підтримки української армії.
Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ -
Зеленський: ЄС збереже фінансову підтримку України
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Європейський Союз погодився надавати фінансову допомогу Україні у 2026 та 2027 роках. Цю інформацію він оприлюднив після засідання Європейської Ради. За словами Зеленського, ЄС підтвердив свою готовність підтримувати Україну не лише у наступному році, а й у наступні два роки. Також було зазначено політичну підтримку щодо використання заморожених російських активів для захисту від російської агресії. Зеленський висловив надію, що інші європейські країни, такі як Британія, Норвегія та Швейцарія, також підтримають санкції проти Росії. Він зазначив, що санкції та економічні заходи є важливими для припинення війни. Також було сказано, що 26 країн-членів ЄС проголосували за підтримку України у 2026-2027 роках, а рішення щодо використання російських активів було відкладено.
-
Саміт Євроради затвердив допомогу Україні: Орбан знову проти
На засіданні більшості країн-членів Європейського союзу було прийнято рішення щодо підтримки України у фінансовій та військовій сферах у 2026-2027 роках. Проте Угорщина, під керівництвом прем’єр-міністра Віктора Орбана, відмовилася приєднатися до цього рішення, яке передбачає подальшу допомогу Україні від Євросоюзу. Це вже не перший раз, коли Угорщина боїться підтримати позицію ЄС щодо України. Євросоюз підтвердив свою підтримку Україні, але відмова Угорщини стала чимось звичним.