Позначка: Євросоюз

  • Євросоюз погрожує США 30% митами

    Євросоюз погрожує США 30% митами

    Європейський союз планує ввести 30% мита на американський експорт загальною вартістю близько 100 мільярдів євро (117 млрд доларів), у разі коли США не відмовляться від своїх намірів запровадити такі тарифи після 1 серпня. Таке рішення є відповіддю на погрозу президента Дональда Трампа накласти нові митні ставки на більшість товарів з ЄС. Про це повідомляє інформагенція Bloomberg.
    Речник Європейської комісії повідомив, що перша хвиля контрзаходів об’єднає вже затверджені мита на 21 млрд євро та додаткові тарифи на 72 млрд євро в один пакет. Під загрозою – американський експорт промислових товарів, зокрема літаків Boeing, автомобілів та віскі бурбон.
    Тарифи мають набути чинності наступного місяця, але тільки у випадку, якщо США почнуть вводити свої мита після 1 серпня і не буде досягнуто угоди між сторонами.
    Переговори між ЄС і США триватимуть у серпні з надією уникнути загострення.
    На тлі загострення переговорів Німеччина навіть розглядає можливість застосування так званого інструменту проти примусу (ACI) – найпотужнішого торговельного механізму ЄС.
    ACI дозволяє Євросоюзу вводити санкції проти країн, що порушують правила торгівлі, включаючи мита на американські технологічні гіганти, обмеження інвестицій та доступу до європейського ринку.
    Проте запуск цього інструменту можливий лише за підтримки кваліфікованої більшості країн-членів ЄС і наразі розглядається як крайній захід.

  • Китай розкритикував ЄС через санкції за підтримку Росії

    Китай розкритикував ЄС через санкції за підтримку Росії

    Китай висловив офіційне невдоволення Європейському Союзу через включення двох банків КНР до нового пакета санкцій проти Росії. Про це повідомляє La Repubblica в середу, 23 липня.

    Міністр торгівлі Китаю Ван Веньтао подав офіційні скарги під час відеоконференції з єврокомісаром з питань торгівлі Марошем Шефчовичем.

    “Дві сторони провели відверті та поглиблені обговорення економічного та торгівельного співробітництва між Китаєм та ЄС та пов’язаних з цим питань”, – йдеться у заяві китайського міністерства.

    Ван подав офіційні скарги щодо включення ЄС двох китайських фінансових установ до 18-го пакету санкцій проти Росії.

    Нагадаємо, країни ЄС схвалили 18 пакет санкцій проти Росії. До списку увійшли 22 російські та два китайські банки, чотири компанії, пов’язані з Російським фондом прямих інвестицій, 34 нових суб’єктів, пов’язаних з ВПК Росії і Білорусі. Китай пригрозив вжити заходів у відповідь на новий санкційний пакет ЄС.

  • Єврокомісія оцінила рішення Ради щодо НАБУ і САП

    Єврокомісія оцінила рішення Ради щодо НАБУ і САП

    Єврокомісія висловила серйозну стурбованість рішенням Верховної Ради обмежити незалежністьі Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про це повідомила єврокомісар з питань розширення Марта Кос у соцмережі X у вівторок, 22 липня.

    “Серйозно стурбовані сьогоднішнім голосуванням у Раді. Ліквідація ключових гарантій незалежності НАБУ – це серйозний крок назад. Незалежні органи, такі як НАБУ та САП, є важливими для шляху України до ЄС. Верховенство права залишається в самому центрі переговорів про вступ до ЄС”, – зазначила вона.

    Перед цим речник Єврокомісії Гійом Мерсьє прокоментував, що Євросоюз стурбований ситуацією довкола НАБУ і САП. Він нагадав, що ЄС надає Україні значну фінансову допомогу “за умови прогресу в прозорості, судовій реформі та демократичному управлінні”.

    Як відомо, сьогодні Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ та САП. За відповідний законопроєкт №12414 у другому читанні та в цілому проголосувало 263 нардепів.
    У свою чергу керівництво НАБУ і САП заявило про знищення антикорупційної інфраструктури в Україні і звернулось до президедента Володимира Зеленського із закликом накласти вето на цей закон.
    Тим часом спікер Ради Руслан Стефанчук дуже оперативно підписав закон і відправив його на підпис Зеленському. Marta Kos

  • Рютте закликав активніше купувати зброю Україні

    Рютте закликав активніше купувати зброю Україні

    Під час онлайн-засідання Контактної групи з питань оборони України у штаб-квартирі НАТО Рютте звернувся до міністрів оборони країн-членів НАТО із закликом активніше купувати американську зброю для допомоги Україні. Про це після зустрічі у понеділок, 21 липня, повідомила пресслужба Альянсу.

    Генеральний секретар наголосив на важливості ініціативи, яку він спільно із президентом США Дональдом Трампом представив минулого тижня. Ініціатива передбачає розширення підтримки України через інвестування союзників з Європи та Канади у нові американські військові розробки.

    Рютте також зазначив, що таке рішення допоможе країнам НАТО досягти трьох ключових завдань, які були визначені на саміті Альянсу в Гаазі: збільшення військових витрат, нарощування військового виробництва та всебічну допомогу Україні.

    Дональд Трамп підкреслив під час зустрічі з Рютте у Вашингтоні, що подальше постачання зброї Україні від США відбуватиметься на платній основі. Витрати на її закупівлю мають покривати європейські держави та Канада.

    Нагадаємо, 21 липня під керівництвом Німеччини та Великої Британії відбулось 29-те засідання Контактної групи з питань оборони України. Ця зустріч, що проходила в онлайн-форматі, стала першою для нового українського міністра оборони Дениса Шмигаля, який назвав ключові рішення на Рамштайні.
    Раніше під час Рамштайну міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус пообіцяв, що його країна і США забезпечать постачання п’яти систем Patriot в Україну.
    Також сьогодні стало відомо, що за два останні місяці Велика Британія надала Україні боєприпаси для ППО і артилерії на 150 млн фунтів стерлінгів (понад 200 млн доларів).

  • “ЄС потребує Туреччину”: Ердоган закликав ЄС прискорити інтеграцію

    “ЄС потребує Туреччину”: Ердоган закликав ЄС прискорити інтеграцію

    Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав Європейський Союз позбутися політичних бар’єрів, які стоять на шляху повноцінного членства його країни у європейському блоці. Про це у понеділок, 21 липня, повідомило видання TRT Haber.

    Згідно з повідомленням, турецький лідер наголосив на необхідності активізації переговорів про вступ Туреччини до ЄС, заявивши, що цей процес має рухатися без найменших відтермінувань.
    Ердоган підкреслив, що членство в Євросоюзі є стратегічною метою Туреччини, окресливши країну як “динамічного та рішучого партнера”, чиї можливості та внесок особливо актуальні для ЄС на тлі регіональних викликів та внутрішніх суперечностей.

    Своє звернення до ЄС президент зробив після зустрічі з представниками самопроголошеної Турецької республіки Північного Кіпру на честь 51-ої річниці військової операції, яка призвела до поділу острова. Дії Туреччини на Кіпрі офіційна влада острова вважає окупацією, втім Ердоган не визнає Республіку Кіпр, яка з 2004 року є членом Європейського Союзу.

    Туреччина є кандидатом на вступ до ЄС з 1999 року, і переговори, розпочаті у 2005-му, були призупинені в 2016 році через політичні розбіжності і критику щодо порушення прав людини та демократії в Туреччині.

  • “ЄС потребує Туреччину”: Ердоган вимагає прискорити інтеграцію

    “ЄС потребує Туреччину”: Ердоган вимагає прискорити інтеграцію

    Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав Європейський Союз позбутися політичних бар’єрів, які стоять на шляху повноцінного членства його країни у європейському блоці. Про це у понеділок, 21 липня, повідомило видання TRT Haber.

    Згідно з повідомленням, турецький лідер наголосив на необхідності активізації переговорів про вступ Туреччини до ЄС, заявивши, що цей процес має рухатися без найменших відтермінувань.
    Ердоган підкреслив, що членство в Євросоюзі є стратегічною метою Туреччини, окресливши країну як “динамічного та рішучого партнера”, чиї можливості та внесок особливо актуальні для ЄС на тлі регіональних викликів та внутрішніх суперечностей.

    Своє звернення до ЄС президент зробив після зустрічі з представниками самопроголошеної Турецької республіки Північного Кіпру на честь 51-ої річниці військової операції, яка призвела до поділу острова. Дії Туреччини на Кіпрі офіційна влада острова вважає окупацією, втім Ердоган не визнає Республіку Кіпр, яка з 2004 року є членом Європейського Союзу.

    Туреччина є кандидатом на вступ до ЄС з 1999 року, і переговори, розпочаті у 2005-му, були призупинені в 2016 році через політичні розбіжності і критику щодо порушення прав людини та демократії в Туреччині.

  • Пекін оголосив проведення майбутнього саміту Китай-ЄС

    Пекін оголосив проведення майбутнього саміту Китай-ЄС

    Лідери Китаю та Євросоюзу проведуть 24 липня в Пекіні ювілейний 25-й саміт Китай-ЄС, присвячений 50-й річниці встановлення дипломатичних відносин між двома сторонами. Про це повідомило Міністерство закордонних справ КНР.
    “За домовленістю між Китаєм і ЄС президент Європейської ради Антоніу Кошта та президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 24 липня відвідають Китай”, – ідеться в повідомленні.
    Голова КНР Сі Цзіньпін окремо зустрінеться з лідерами ЄС.
    “Прем’єр Державної ради (уряду КНР – ред.) Лі Цян та двоє лідерів Євросоюзу спільно головуватимуть на 25-му саміті Китай-ЄС”, – додали в зовнішньополітичному відомстві.
    За черговістю цей саміт мав проходити в Брюсселі, та Пекін поінформував європейців, що лідер країни Сі Цзіньпін не планує поїздки в Європу.
    Європейська сторона погодилась на проведення саміту вдруге поспіль у столиці Китаю, щоб очільники ЄС мати можливість особисто обговорити з головою КНР найбільш чутливі питання європейсько-китайських відносин. Серед цих питань буде і триваюча агресивна війна Росії проти України.
    Як відомо, Євроcоюз остаточно схвалив 18 пакет санкцій проти Росії, у який увійшло зниження цінової стелі на нафту.
    У Китаї відреагували на санкції ЄС проти РФ

  • Євросоюз опублікував санкційний список з 18 пакета

    Євросоюз опублікував санкційний список з 18 пакета

    Євросоюз опублікував список фізичних та юридичних осіб, які потрапили до 18 пакета санкцій проти Росії. Він був оприлюднений в Офіційному журналі в суботу, 19 липня.
    До списку увійшли 22 російські та два китайські банки, чотири компанії, пов’язані з Російським фондом прямих інвестицій (РФПІ), 26 нових суб’єктів, пов’язаних з російським ВПК і вісім компаній ВПК Білорусі.
    Так, під санкції потрапили такі російські банки: Т-банк, банк Санкт-Петербург, банк Центрокрєдіт, Яндекс банк, Сургутнєфтєгазбанк, Меткомбанк, Сєвєргазбанк, Гєнбанк, Бистробанк, Енерготрансбанк, Татсоцбанк, банк Зеніт, Трансстройбанк, банк Фінам, Озон банк, Експобанк, Локко Банк, банк Дом.РФ, МСП Банк, Ланта Банк, Банк 131, банк РостФінанс.
    Вперше під європейські санкції потрапили два банки Китаю за надання криптовалютних послуг: Heihe Rural Commercial Bank і Heilongjiang Suifenhe Rural Commercial Bank.
    До санкційного списку включили вісім компаній військово-промислового комплексу Білорусі: Бєлвнєшпромсєрвіс, ОКБ ТСП, КБ Безпілотниє Вертольоти, завод Лєгмаш, науково-технічний центр ЛЕМТ БєлОМО, ТОВ Лазєрниє прібори і тєхнології, Вістан, Рухсервомотор.
    Також до санкційного списку внесли 14 осіб та 41 організацію, відповідальних за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Загальна кількість фізичних і юридичних осіб, включених до санкційного переліку, перевищила 2500.
    Як відомо, 18 липня Євросоюз затвердив 18 пакет санкцій проти Росії. Одним з головних його пунктів стало суттєве зниження стелі цін на російську нафту. Також у пакет увійшли санкції проти 105 суден “тіньового флоту” РФ.
    У той же день Велика Британія приєдналась до рішення ЄС знизити стелю цін на російську нафту.

  • Єврокомісія пропонує утричі підвищити плату за вʼїзд до ЄС

    Єврокомісія пропонує утричі підвищити плату за вʼїзд до ЄС

    Єврокомісія пропонує збільшити майже втричі плату за дозвіл на в’їзд на територію Євросоюзу громадянам третіх країн, які користуються безвізовим режимом, у межах Європейської системи інформації та авторизації подорожей (ETIAS). Про це повідомила пресслужба ЄК у п’ятницю, 18 липня.

    Згідно з рішенням, прийнятим у 2018 році, збір передбачено у розмірі 7 євро, та з огляду на зростання інфляції та додаткові операційні витрати його пропонується збільшити до 20 євро за одну заявку, дійсну протягом трьох років.
    У ЄК наголошують, що таким чином збір буде приведено у відповідність до аналогічних програм, зокрема Електронного дозволу на подорожі до Великої Британії (ETA) та Електронної системи авторизації подорожей у США (ESTA).

    Тепер протягом двох місяців коригування розміру збору мають розглянути Рада ЄС та Європарламент, рішення набуде чинності, щойно ETIAS буде введено в дію, а саме в останньому кварталі 2026 року.

    При цьому зауважується, що від сплати збору звільняються особи, яким на момент подання заявки на подорож не виповнилося 18 або було більше 70 років, а також члени сімей громадян ЄС або громадян країн, що не входять до ЄС, які мають право вільно пересуватися територією ЄС.

    Після того, як ETIAS запрацює, громадяни країн, що не входять до ЄС, які мають право подорожувати до ЄС без візи, в тому числі громадяни України, повинні будуть заповнити перед поїздкою онлайн-заявку. Вона буде опрацьована автоматично, дозвіл буде оформлено протягом кількох хвилин.

  • Україна навряд чи буде у ЄС до 2034 року – Мерц

    Україна навряд чи буде у ЄС до 2034 року – Мерц

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що сумнівається у вступі України до Європейського Союзу до завершення наступного бюджетного періоду, який триватиме до 2034 року. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 18 липня.

    “Для нас сьогодні абсолютний пріоритет – зробити все можливе для припинення цієї війни. Після цього ми говоритимемо про відбудову України… але це триватиме роки. Ймовірно, навіть не зачепить поточну середньострокову фінансову перспективу Євросоюзу”, – сказав політик, маючи на увазі семирічний бюджетний цикл 2028-2034 років.

    Мерц також зазначив, що доки Україна зазнає нападу, вступ до Європейського Союзу у будь-якому разі неможливий.

    У проєкті довгострокового бюджету Європейського Союзу на 2028-2034 роки на підтримку України заплановано 100 млрд євро. Якщо Україна вступить до ЄС 2034 року, то бюджет зі 100 млрд євро допомоги для України буде переглянуто.