Європейська комісія виділила 150 мільярдів євро на нову програму безпекової допомоги SAFE для 19 країн-членів Євросоюзу. Головні отримувачі коштів – Польща, Румунія, Франція і Угорщина. Програма була створена відповідно до російської агресії проти України та потреби підвищити європейську обороноздатність. Країни-учасниці зможуть отримати довгострокові кредити з низькими ставками для закупівлі оборонного обладнання, такого як артилерійські системи, ракети, системи протиповітряної оборони та інше. Ці кошти спрямовані на посилення оборони східного флангу НАТО, включаючи розвиток безпілотних систем та засобів протиповітряної та протиракетної оборони. Україна не може отримати прямі кредити, але може брати участь у спільних закупівлях та продажах з оборонними підприємствами ЄС. Країни-учасниці мають подати свої заявки до 30 листопада, а перші кредити можуть бути отримані вже на початку 2026 року.
Позначка: Євросоюз
-
Україна і ЄС вийшли на фініш у скринінгу кластерів
Україна наближається до завершення перевірки свого законодавства на відповідність стандартам Євросоюзу. Віцепрем’єр-міністр Тарас Качка повідомив у соціальній мережі про завершення скринінгу, який є важливим етапом на шляху до вступу до ЄС. Обговорення останнього кластера, який стосується ресурсів, сільського господарства та політики згуртованості, розпочали з представниками Європейської комісії. Особливу увагу приділяють аграрній політиці, підтримці фермерів, розвитку сільських територій та системам контролю. Віцепрем’єр зауважив, що аграрні питання є надзвичайно важливими в переговорах з ЄС і потребують участі всіх зацікавлених сторін та взаєморозуміння між ними.
-
У Путіна назвали “винних” у затягуванні війни
Речник Кремля, Дмитро Пєсков, заявив, що країни Євросоюзу ускладнюють мирний діалог щодо України та затягують завершення війни. Він вважає, що Європа займає шалену позицію, наводячи як приклад слова президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про необхідність перетворити Україну на “сталевого дикобраза”. Пєсков стверджує, що все більше країн у світі розуміють позицію Росії щодо України. Він також висловив негативне ставлення до можливого розміщення європейських військ у Україні, наголошуючи, що більшість європейських країн є членами НАТО. ЗМІ також повідомили про плани Заходу щодо захисту України, включаючи розташування сил стримування під керівництвом Європи та підтримку американських ресурсів з тилу.
-
ЄС відправив переговірників у Вашингтон – Кошта
Необхідно більше санкцій, щоб змусити Росію зупинити війну в Україні. Європейська команда прямує до столиці США, щоб працювати над цим з американцями. Про це у п’ятницю. 5 вересня, повідомив президент Європейської Ради Антоніу Кошта на спільній пресконфренції з президентом України Володимиром Зеленським в Ужгороді.
“Ми працюємо з США та іншими партнерами, щоб посилити наш тиск за допомогою подальших санкцій, прямих санкцій і вторинних санкцій. Більше економічних заходів, щоб змусити Росію зупинити цю війну, припинити вбивати людей, зупинити цю війну в Україні. В Брюсселі розпочинається робота над новим санкційним пакетом, і наша європейська команда направляється у Вашингтон, щоб працювати з нашими американськими друзями”, – заявив Кошта.
Він зазначив, що Європа працює разом з Україною над спільним майбутнім, підтримуючи відбудову України і її шлях до вступу до ЄС.
“Ми вас підтримуємо у вашій боротьбі у цій війні, оскільки вона продовжується. Ми вас підтримуємо у зусиллях, спрямованих на досягнення миру, у мирних переговорах. І ми також підтримуємо ваше майбутнє як повноправного члена у Європейському Союзі”, – заявив президент Євроради.
Напередодні стало відомо про напруженість у розмові між президентом США Дональдом Трампом і європейськими лідерами, а також президентом України Володимиром Зеленським. Трамп був дуже незадоволений тим, що Європа досі купує російську нафту.
Зеленський закликав Орбана почути сигнали від Трампа -
Сі Цзіньпін доручив Фіцо просувати інтереси Китаю в ЄС
Лідер КНР Сі Цзіньпін подякував Словаччині за “прихильність”до Китаю, а також висловив надію, що Братислава й надалі помагатиме Пекіну в “зміцненні відносин” з Євросоюзом. Про це він заявив словацькому прем’єр-міністру Роберту Фіцо, який був присутній на військовому параді в Пекіні, повідомляє Reuters.
Китай покладає надії, що окремі країни ЄС відстоюватимуть його інтереси на тлі введених Брюсселем мит на китайські електромобілі. Слід зауважити, що Словаччина виявилася однією з п’яти країн Євросоюзу, які виступили проти цих заходів.
Сі Цзіньпін гадає, що Словаччина справить “позитивну” роль у просуванні діалогу між Китаєм і ЄС.
Слід зазначити, що Фіцо раніше заявляв про плани щодо переведення відносин з Китаєм у “швидкісний режим”.
Словаччина, як і Угорщина, прагне залучити інвестиції китайських компаній, орієнтованих на європейський ринок. Проте на відміну від Будапешта, Братислава поки що не змогла здобути значні вигоди від співпраці з КНР. Лиш торік відносини вдалося вивести на рівень стратегічного партнерства.
Як відомо, Роберт Фіцо підтвердив, що вже у п’ятницю, 5 вересня, зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським.
Єврокомісія відреагувала на зустріч Фіцо з Путіним в Пекіні -
Запрацювала нова стеля цін на російську нафту
Починаючи з 3 вересня, “стеля” цін на російську нафту становитиме 47,6 доларів за барель замість попередніх 60 доларів. Про це повідомив керівник Офісу президента Андрій Єрмак в Телеграм у середу.
“Відсьогодні запрацювала нова “стеля” цін на російську нафту. Ліміт тепер становить $47,6 за барель замість попередніх $60. Таке рішення було ухвалене раніше в межах 18-го пакету санкцій ЄС проти РФ”, – зазначив він.
Єрмак подякував європейським партнерам за врахування рекомендацій санкційної групи щодо зниження “стелі” цін на нафту РФ.
Раніше стало відомо, що нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити бюджет РФ кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів. Мова йде про суму у $19 млрд.
Мерц пропонує економічно виснажити Росію -
Більшість населення ЄС підтримує розширення – опитування
ГромадяниЄС підтримують подальше розширення ЄС, опитування громадської думки в країнах-кандидатах вказують на загальну підтримку вступу до ЄС. Про це свідчать результати нещодавно опублікованого спеціального опитування Eurobarometer.
Зазначається, що 56% громадян ЄС підтримують подальше розширення ЄС. Підтримка особливо висока серед молоді: близько двох третин респондентів віком від 15 до 39 років вважають, що (потенційні) кандидати повинні приєднатися до ЄС, щойно вони виконають необхідні умови.
Більшість (56%) також вважає, що їхня власна країна виграє від майбутнього розширення ЄС. Найбільш визнаними перевагами називають сильніший глобальний вплив, більший ринок для підприємств ЄС, більше можливостей працевлаштування та більша солідарність і безпека.
Разом з тим, респонденти висловлюють занепокоєння щодо міграції, корупції та злочинності, а також фінансових витрат на розширення. Вони підкреслюють важливість забезпечення того, щоб країни-кандидати дотримувалися верховенства права, боролися з корупцією та захищали основні права, що є важливими елементами надійного та заснованого на заслугах процесу вступу.
67% громадян зазначають, що вони недостатньо поінформовані про розширення. Єврокомісія у цьому зв’язку прагне підвищити обізнаність громадськості, надаючи чітку та доступну інформацію та взаємодіючи з громадянами по всьому ЄС.
Результати показують, що громадяни ЄС, і особливо молодь, підтримують розширення. Євробарометр надсилає ще один чіткий сигнал: люди хочуть надійного процесу, заснованого на цінностях, який керується реальними реформами. Разом з державами-членами ми будемо безпосередньо взаємодіяти з громадянами, вирішувати їхні проблеми та показувати, як розширення забезпечує мир, процвітання та більш об’єднану Європу, – зазначила єврокомісар з питань розширення Марта Кос.
Опитування показують загальну підтримку вступу до ЄС на Західних Балканах, за винятком Сербії. Підтримка вступу до ЄС є помітно високою в Албанії (91%) та Північній Македонії (69%), причому громадяни очікують таких переваг, як покращення якості життя та відкриті кордони. Натомість, Сербія демонструє найнижчу підтримку вступу до ЄС у регіоні – 33%. У Східному сусідстві країни-кандидати Грузія та Україна лідирують із відповідно 74% та 68% підтримки членства в ЄС. Загалом, ентузіазм щодо вступу до ЄС залишається сильним, водночас на нього впливають конкретні економічні та геополітичні проблеми кожної країни.
На Західних Балканах позитивний імідж ЄС найвищий в Албанії (82%), де громадяни цінують підтримку ЄС економічного розвитку та зусиль боротьби з корупцією. Тим часом імідж ЄС у Сербії (38%) спричинений низьким рівнем довіри. У країнах-кандидатах країн Східного сусідства імідж ЄС також неідеальний: Молдова (55%), Україна (49%) та Грузія (43%).
Загалом, імідж ЄС, як правило, більш позитивний на Західних Балканах, ніж у державах на схід від ЄС, за винятком Сербії, визнає Єврокомісія. Низький рівень обізнаності про Європейський Союз та політику розширення є спільною проблемою для всіх країн-кандидатів та потенційних кандидатів, при цьому значна частина громадян відчуває себе недостатньо поінформованою. Лише 48% у Молдові та 39% у Чорногорії вважають себе «добре» або «дуже добре» поінформованими, тоді як в Україні ці показники впали до 23%, та до 20% – у Сербії. Це вказує на необхідність активніших, більш адаптованих до місцевих умов комунікаційних зусиль ЄС.
У Туреччині 50,7% громадян повідомляють про позитивне ставлення до ЄС, проте лише 40,6% вважають себе добре поінформованими про ЄС та його політику. Підтримка членства в ЄС становить 49,9%. За словами респондентів, основними перешкодами для вступу Туреччини залишаються відсутність політичної волі, недоліки у верховенстві права та поширена корупція.
Опитування проводилося з лютого по березень 2025 року серед понад 26300 громадян у 27 державах-членах ЄС. Опитування сприйняття були проведені в Албанії, Боснії та Герцеговині, Косово, Грузії, Молдові, Чорногорії, Північній Македонії, Сербії та Україні. Вибірка з 1000 осіб була відібрана за допомогою двоетапного стратифікованого методу вибірки; а особисті інтерв’ю (метод CAPI) були проведені з травня по червень 2025 року. -
В ЄС відзвітували про рекордні витрати на оборону
Витрати країн Євросоюзу на оборону у 2024 році сягнули рекордних 343 млрд євро. Про це свідчить звіт Європейського оборонного агентства (EDA).
Згідно з документом, обсяг витрат зріс на 19% порівняно з 2023 роком, а їх частка від ВВП становила 1,9%, що лише на 0,1% менше за попередню ціль НАТО у 2%.
Згідно з прогнозами, у 2025 році оборонні витрати ЄС зростуть до 381 млрд євро, тоді як частка ВВП перевищить поріг у 2% – до 2,1%.
Раніше мінімальний орієнтир НАТО для країн-членів становив 2% ВВП, втім, у червні цього року Альянс ухвалив рішення підвищити цільовий показник до 5% ВВП до 2035 року.
Окрім загального зростання витрат, 2024 рік став рекордним за інвестиціями у наукові дослідження, розробки та закупівлі військової техніки. Вперше цей показник перевищив 100 млрд євро, досягнувши 106 млрд євро, що на 42% більше, ніж минулого року. -
Обійти вето Угорщини: ЄС розглядає нові правила
В Євросоюзі обговорюють зміну правила ухвалення рішень в блоці для обходження постійних вето Угорщини. Про це у суботу, 30 серпня, повідомило Bloomberg.
Видання ознайомилося з документом, який був поширений серед держав-членів ЄС напередодні неформальної зустрічі міністрів закордонних справ.
Зазначається, що група з 12 країн розглянула правові можливості для прийняття рішення кваліфікованою більшістю замість одноголосності. До цього в ЄС всі рішення могли ухвалюватися лише одноголосно.
Як зазначає Bloomberg, зміна підходу до голосування дозволить Європейському Союзу діяти швидше, уникаючи блокування рішень.
Bloomberg нагадує, що Угорщина послідовно виступала проти ініціатив щодо України – від виділення коштів до процесу вступу країни до ЄС. Це призвело до запеклих дипломатичних суперечок та переговорів, спрямованих на те, щоб схилити її до таких питань, як поновлення санкцій проти Росії.
Зокрема 29 серпня, Угорщина відмовилася підписати спільну заяву ЄС, яка засуджує російські удари по Україні цього тижня.
Також вже тривалий час в Європейському фонді миру через Угорщину заблоковано 6,6 млрд євро на військову допомогу Україні.
Раніше прем’р Угорщиги Віктор Орбан пригрозив Євросоюзу, що буде голосувати проти бюджету ЄС на 2028-2034 роки, бо там передбачено 100 млрд євро для України. -
Генсек Ради Європи потрапив до лікарні
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе госпіталізований. Про це повідомила пресслужба організації у суботу, 30 серпня.
“Генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе було госпіталізовано в ніч з п’ятниці на суботу. Його стан не викликає занепокоєння, але як запобіжний захід він залишатиметься під наглядом протягом кількох днів”, – йдеться в повідомленні.
Вказано, що участь Берсе у Бледському стратегічному форумі скасували, про що повідомили владу Словенії.
Крім того, залишається невизначеною його участь у заходах, запланованих на наступний тиждень.