Євросоюз обговорив питання оборонної готовності, зокрема співпрацю з Україною, через зростання випадків порушення повітряного простору дронами. Міністри оборони країн-членів ЄС обговорили майбутню стратегію до 2030 року, яка передбачає усунення прогалин у військових можливостях та підтримку загальноєвропейських проєктів. Особливу увагу приділили захисту від дронів, підкреслюючи важливість співпраці з Україною в цьому питанні. Євросоюз також доповнюватиме роботу НАТО, допомагаючи членам у реалізації спільних оборонних проєктів.
Позначка: Євросоюз
-
Україна та ЄС схвалили оновлені умови торгівлі
Україна та Європейський Союз прийняли рішення про зниження тарифів та збільшення квот на експорт аграрної продукції до ЄС. Цю новину оголосив Тарас Качка, віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Рішення вступить в силу через 15 днів і дозволить українським експортерам швидше використовувати нові торговельні можливості. Ця угода є двосторонньою і постійною, а наступний перегляд питання про збільшення доступу на ринок ЄС відбудеться у 2028 році.
-
У ЄК планують ухвалити оборонну “дорожню карту”
Європейська комісія планує прийняти стратегічний план з оборонної готовності Європейського Союзу до 2030 року. Головна речниця комісії Паула Піньо повідомила, що “дорожня карта” буде оприлюднена у четвер, 16 жовтня, після засідання колегії. Презентацію стратегічного плану проведуть висока представниця ЄС з закордонних справ та політики безпеки Каллас, виконавча віцепрезидентка Віркунен та єврокомісар Кубілюс.
-
Рада ЄС схвалила нову торговельну угоду з Україною
Країни Європейського Союзу 13 жовтня погодили умови нової торговельної угоди з Україною, яка замінить “торговельний безвіз”. Ця угода є продовженням попередньої угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС та має на меті підтримку України у контексті вступу до Європейського Союзу. Рішення ЄС підтверджує підтримку України після військової агресії Росії. Угода сприятиме збільшенню торговельних потоків між сторонами та забезпечить відповідність стандартам ЄС. До ринку ЄС буде обмежений доступ до деяких продуктів, але для інших продуктів буде розглянута повна лібералізація. Після схвалення угоди Радою ЄС, Комітет асоціації Україна-ЄС також ухвалить рішення щодо угоди.
-
Рада ЄС ухвалила нову торговельну угоду з Україною
Держави Європейського Союзу 13 жовтня погодили умови нової торговельної угоди з Україною, яка замінить “торговельний безвіз”, термін якого закінчився у червні 2025 року. Це рішення є продовженням угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, укладеної у червні 2025 року з метою підтримки довгострокових та взаємовигідних торговельних відносин та інтеграції України до Європейського Союзу. Представник Ради ЄС Ларс Льокке Расмуссен заявив, що це рішення підтверджує підтримку ЄС Україні після військової агресії Росії. Угода сприятиме збільшенню торговельних потоків та регулюванню доступу України до ринку ЄС, зокрема стосовно виробничих стандартів та сільськогосподарських продуктів. Угода також передбачає обмеження доступу до ринку найбільш чутливих продуктів, як от цукор, м’ясо птиці та інші. Після схвалення рішення Радою ЄС, Комітет асоціації Україна-ЄС прийме відповідне рішення у рамках процесу перегляду.
-
Тепер час грає на користь України – Каллас
Європейський Союз продовжує збільшувати тиск на Росію, щоб виснажити її військову економіку, тим самим підтримуючи Україну. Верховний представник ЄС з питань закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас заявила це на пресконференції в Києві разом з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою. Вона наголосила, що кожен євро, який ЄС забирає у Росії, не може бути використаний на війну. ЄС підтримує Україну і виділив рекордні обсяги військової допомоги, а санкції суттєво обмежили фінансування війни Росії. Каллас також оголосила про нові заходи, спрямовані на позбавлення Росію енергетичних, фінансових і торговельних доходів. Ці кроки мають зробити військову економіку Росії ще слабшою через її внутрішні проблеми. Крім того, ЄС виділив додаткові 100 млн євро на допомогу Україні на зиму та перші 10 млн євро на створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів Росії.
-
Каллас прибула з візитом до Києва
Високопосадова представниця Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас прибула до Києва. Вона зазначила у соціальних мережах у понеділок, 13 жовтня, що українці вражають світ своєю хоробрістю, і їхній стійкості потрібна повна підтримка. Каллас зазначила, що перебуває в Києві для обговорення фінансової та військової допомоги, безпеки енергетичного сектору України та притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зустрів Каллас на київському вокзалі після її прибуття потягом.
-
ЄС впровадив нову систему в’їзду
На зовнішніх кордонах країн Європейського Союзу та Шенгенської зони з 12 жовтня почали впроваджувати нову цифрову систему в’їзду та виїзду (Entry/Exit System, EES). Про це нформує пресслужба ДПСУ.
“Планується поетапний запуск функціонування системи вже з 12 жовтня 2025 року у пунктах пропуску, зокрема і на кордоні з країнами-членами ЄС – Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією”, – зазначили у повідомленні.
Діяльність системи EES стосуватиметься усіх громадян третіх країн (включаючи Україну), котрі перетинають зовнішні кордони Шенгенської зони для короткострокового перебування (до 90 днів протягом 180-денного періоду).
Система EES є автоматизованою централізованою базою даних, призначеною для електронного відстеження перетину кордону без проставлення штампів у паспортах.
Під час першого в’їзду до Шенгенської зони, після запуску EES, особа проходитиме розширену реєстрацію, яка включатиме збір біометричних даних: зображення обличчя та чотири відбитки пальців. При наступних перетинах кордону процес буде спрощено та прискорено, оскільки біометричні дані звірятимуться з уже наявною цифровою інформацією. Система автоматично фіксуватиме дату, час і місце в’їзду/виїзду.
Очікується, що прикордонні відомства країн-учасниць будуть поступово вводити систему в експлуатацію протягом шестимісячного перехідного періоду.
Як зазначається, провадження EES має на меті прискорення прикордонного контролю, підвищення рівня безпеки, точний облік термінів перебування громадян у країнах ЄС, протидію незаконній міграції тощо. EES – це передова технологічна система, яка буде цифровим чином реєструвати в’їзд і виїзд громадян країн, що не входять до ЄС, які подорожують до 29 європейських країн, включаючи країни, що входять до Шенгенської угоди, з метою короткострокового перебування. -
Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ
Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.
У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.
Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.
8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.
Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.
Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.
-
Три країни ЄС домовилися про заморожені активи РФ
Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини досягли згоди щодо використання заморожених російських активів для підтримки української армії. Вони також підкреслили важливість координації зі США для зміцнення міжнародної позиції та узгодження дій. Про це 10 жовтня повідомило агентство Reuters.
За інформацією агентства, ця домовленість була досягнута під час телефонної розмови, у ході якої обговорювалося активне просування механізму використання російських активів, заблокованих в європейських фінансових структурах. За оприлюдненою заявою уряду Німеччини, ці заходи спрямовані на посилення тиску на Росію та стимулювання її до мирних переговорів.
Європейські лідери акцентували увагу на необхідності глибокої співпраці зі Сполученими Штатами для забезпечення синхронізації міжнародних зусиль із ціллю максимального ефекту. Така спільна стратегія передбачає детальну оцінку та правильний розподіл заморожених активів, що, як вважають експерти, стане важливим елементом продовження економічного та політичного тиску на Росію в умовах триваючого конфлікту.
Окрім військової складової, під час перемовин було порушено питання гуманітарного аспекту. Лідери обговорили досягнення нової угоди про перемир’я в Газі, висловивши готовність поновити гуманітарну допомогу відразу після його вступу в силу.
Ці спільні кроки розглядаються в контексті ширшої стратегії тиску, яка включає застосування економічних санкцій і дипломатичних ініціатив. На думку аналітиків, взаємодія між ЄС і США суттєво підсилює здатність європейських країн впливати на глобальні політичні процеси, одночасно сприяючи підтримці України в протидії російській агресії.
Раніше президент України провів переговори з очільницею Європейського центрального банку (ЕЦБ) Крістін Лагард. Сторони обговорили, як справедливо використати заморожені російські активи заради захисту від російської війни та відновлення життя в Україні. Рішення, як це зробити, є, – підкреслив Володимир Зеленський.