Президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон про допомогу певній категорії українських біженців. Про це повідомляє Onet у понеділок, 25 серпня.
Він заявив, що соціальні виплати 800+ мають отримувати лише ті українці, котрі працюють у Польщі, та пообіцяв підготувати власний законопроєкт.
За його словами, попередній документ не врахував корекцій, довкола яких точилася публічна дискусія.
“Я переконаний, що право на отримання 800+ повинно належати тільки тим українцям, які беруть на себе обов’язок працювати в Польщі”, – наголосив Навроцький.
Навроцький також акцентував, що Польща залишається солідарною з Україною, втім, після 3,5 років війни потрібно враховувати зміну фінансової та суспільної ситуації в країні, а також дотримуватися соціальної справедливості як для польських громадян, так і для гостей з України.
Раніше повідомляли, що уряд Німеччини планує запровадити більш суворі правила отримання соціальної допомоги безробітними, яку отримують, зокрема і біженці з України.
Також стало відомо, що у Швейцарії пропонують скасувати захист для українських біженців.
Українцям у серпні припинять виплати від ООН
Позначка: Заборона
-
Навроцький заблокував виплати непрацюючим українцям
-
ЗМІ: США переоцінили залежність Києва від їх ракет
Адміністрація президента США Дональда Трампа, надіючись схилити російського диктатора Володимира Путіна до мирних переговорів, вирішила заборонити Україні удари далекобійними ракетами ATACMS і британськими Storm Shadow по території РФ. Одначе, не слід переоцінювати вплив цих ракет на хід війни, заявляє видання The Telegraph.
Заборона стає дедалі менш суттєвою для України в міру того, як Київ зміцнює власну оборонну промисловість, вважають журналісти.
Після зняття обмеження на удари торік ракети ATACMS “завдали серйозної шкоди” серії збройових заводів і складів боєприпасів на території Росії, зазначав адмірал Роб Бауер, вищий військовий офіцер НАТО.
“Але завжди залишалося питання масштабу. Поставок цієї далекобійної зброї ніколи не вистачало для ведення Києвом тривалої повітряної кампанії. Починаючи з жовтня 2023 року, Пентагон поставив Україні загалом приблизно 500 ракет ATACMS, але, як повідомили The New York Times офіційні особи США, в арсеналі Києва залишилося тільки приблизно 50 таких ракет”, – йдеться в статті.
Вето на застосування ATACMS не позбавило Київ можливості вражати цілі в глибині Росії. Замість цього він просто використовував свій арсенал безпілотників, а серія недавніх ударів призвела до того, що зросли ціни на російський бензин.
“Враховуючи, що Україна фактично посилила свої удари в глибині Росії, це, схоже, не стало для них великою проблемою. Це стало особливістю адміністрації Трампа з моменту їхнього приходу до влади: вони переоцінили свій вплив на Україну”, – заявив Андерс Пак Нільсен, офіцер і військовий аналітик Данської академії оборони.
Київ засвоїв, що не варто покладатися на досить ненадійну підтримку США. Крім зростаючого арсеналу далекобійних безпілотників, він розробив власну крилату ракету Фламінго. І хоч вона поки що не може зрівнятися за швидкістю зі Storm Shadow і ATACMS, та за умови їх достатньої кількості, наступний етап війни може виявитися для Путіна болючішим, зазначає ЗМІ. -
Президент прокоментував заборону на удари вглиб РФ
Президент Володимир Зеленський, під час пресконференції з прем’єр-міністром Канади Марком Карні у Києві, прокоментував повідомлення про те, що Пентагон нібито блокує застосування західної далекобійної зброї по території Росії.
Так, глава держави, відповідаючи на питання про те, що США нібито скасували своє дозволення на удари по глибині Росії західною зброєю, заявив, що Україна останнім часом використовує власну зброю для ударів по Росії і не консультується з Вашингтоном з цього питання.
Напередодні американська газета Wall Street Journal із посиланням на анонімні джерела повідомила, що у новій адміністрації в Міністерстві оборони США була введена процедура високого рівня для затвердження застосування поставленої Україні зброї великої дальності по цілях у глибині російської території.
Мова про ракети ATACMS, а також британсько-французькі крилаті ракети Storm Shadow, оскільки вони отримують дані для наведення на ціль від США, зазначалося в публікації. -
Росія відповіла на “конфронтаційний курс Лондона”
Міністерство закордонних справ Росії оголосило про запровадження санкцій проти 21 громадянина Великої Британії. Заборона на в’їзд поширюється на представників ЗМІ, неурядових організацій, консалтингових структур та експертного середовища, інформує Радіо Свобода.
Як зазначили в РФ, ці дії стали відповіддю на “конфронтаційний курс Лондона”, який, за версією Москви, спрямований на “демонізацію Росії”. У списку опинилися ті, кого Кремль звинувачує у “поширенні дезінформації” про війну проти України та у закликах до посилення антиросійської політики Заходу.
До “стоп-листа” потрапили директор Центру з проблем фінансів і безпеки Королівського інституту оборонних досліджень Том Кітінг, начальник Контртерористичного управління Лондонської поліції Домінік Мерфі, науковий співробітник Університету Квінс Іен Роланд Гарнер, колумніст The Guardian Рафаель Бер, кореспондент The Telegraph Девід Джозеф Блер та кілька журналістів телеканалу Byline TV, зокрема ті, що працюють в Україні.
Раніше російська влада вже вносила до “стоп-листа” сотні громадян Великої Британії, США та країн ЄС, серед яких журналісти й дослідники, що писали про Росію та Україну. -
Трамп планує заборонити голосування поштою в США
Президент США Дональд Трамп “добиватиметься заборони” в країні на голосування поштою, бо цей спосіб – “ненадійний”. Про це він заявив у своїй соцмережі Truth Social у понеділок, 18
“Я очолю рух, мета якого – позбутися голосування поштою. Крім того, якщо вже ми взялися за цю проблему, потрібно позбутися і електронних пристроїв для голосування, що викликають суперечки: вони допускають неточності і коштують дуже багато грошей”, – написав американський лідер.
За його словами, використання безпосередньо на виборчих дільницях звичайних бюлетенів, виготовлених на папері з водяними знаками, – це швидший спосіб, який до кінця дня голосування не залишає сумнівів щодо того, хто виграв, а хто програв.
Він додав, що першим етапом боротьби за відміну голосування поштою буде указ, який він збирається підписати “для того, щоб забезпечити чесні проміжні вибори у 2026 році”.
Трамп після програшу на президентських виборах 2020 року звинувачував політичних опонентів у використанні голосування поштою, щоб приписати його супернику Джо Байдену більше голосів.
З погляду команди Трампа, при голосуванні поштою одна й та сама людина нібито може відправити більше одного бюлетеня. Республіканці стверджували, що бюлетені для такого голосування видавалися без ретельної перевірки документів.
Цей тип голосування раніше набув популярності, оскільки давав американцям можливість легко проголосувати навіть в умовах пандемії коронавірусу.
Суперники Трампа з Демократичної партії висловилися за продовження практики голосування поштою. -
Українку у Польщі звинуватили у плануванні диверсії
У Польщі висунули звинувачення проти українки за відправку посилки з вибуховими матеріалами. Жінку звинувачують у плануванні диверсійних дій разом з іншими українцями та росіянами. Посилка з вибухівкою була виявлена на складі кур’єрської компанії. Як виявили експерти, вибух може бути небезпечним для інфраструктури. Жінці загрожує до 8 років ув’язнення. Розслідування триває. Також раніше у Польщі затримали іншу українку за сприяння нелегальним мігрантам.
-
УАФ просить футбольних функціонерів скасувати присутність російських клубів
Українська асоціація футболу висловила своє обурення дозволом російським футбольним клубам брати участь у міжнародних матчах, незважаючи на заборону, введену ФІФА та УЄФА у зв’язку з війною Росії проти України. УАФ звернулася до міжнародних футбольних організацій з вимогою запобігти участі російських команд у міжнародних змаганнях у знак солідарності з Україною. Також було зазначено, що запланований товариський матч між національними збірними Росії та Йорданії у Москві порушує заборону на участь російських команд у міжнародних змаганнях. УАФ закликає ФІФА, УЄФА та інші футбольні організації прийняти відповідні заходи для недопущення участі російських команд у міжнародних матчах. В той же час в Грузії відбулися протести проти російських фехтувальників на чемпіонаті світу.
-
Словенія заборонила торгівлю зброєю з Ізраїлем
Словенія стала першою країною ЄС, яка повністю заборонила торгівлю зброєю з Ізраїлем. Прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб оголосив про це рішення, намагаючись викласти тиск на ізраїльський уряд через війну в Секторі Газа. Він заявив, що дії Ізраїлю становлять серйозні порушення міжнародного права та що палестинцям відмовляють у гуманітарній допомозі. Це вже другий важливий крок Словенії проти Ізраїлю, оскільки минулого місяця країна вислала двох ізраїльських міністрів зі своїх кордонів. Словенія також раніше визнала Палестину як незалежну державу.
-
В Росії заблокували сервіс перевірки швидкості інтернету
У Росії обмежили доступ до популярного сервісу для вимірювання швидкості інтернету Speedtest від компанії Ookla. У Роскомнагляді пояснили це “виявленими загрозами для безпеки Рунету” та порадили користуватись російськими аналогами. Про це повідомило агентство Інтерфакс з посиланням на пресслужбу відомства.
“Доступ до сервісу Speedtest обмежено згідно з постановою уряду РФ №127 від 12.02.2020 у зв’язку з виявленими загрозами безпеці роботи мережі зв’язку загального користування та російського сегмента мережі “Інтернет”, – зазначили у повідомленні.
Також у Роскомнагляді рекомендували “користуватися довіреними російськими сервісами”.
У відомстві додали, що підвідомчий їм Центр моніторингу і управління мережею зв’язку загального користування розробив власний додаток ПроСеть – для перевірки швидкості передачі даних, рівня мобільного сигналу та доступності інтернет-ресурсів. Сервіс Speedtest було створено американською компанією Ookla у 2006 році. Він дозволяє тестувати швидкість інтернет-з’єднання та затримку. За даними компанії, станом на минулий рік через платформу було провели понад 50 мільярдів тестів у всьому світі. -
Австралія введе часткову заборону на Youtube
В Австралії заборонять користування відеохостингом YouTube дітям молодше 16 років, щоб захистити дітей від “хижацьких алгоритмів”, що підміняють ідентичність. Про це заявила міністр комунікацій Австралії Аніка Уеллс, передає BBC.
Про намір внести до законодавства поправки, що вводять віковий ценз для соціальних мереж, таких як Facebook, Tiktok та Instagram, в Австралії заявили ще торік, однак спочатку не планувалося включати до цього списку Youtube, який широко використовується в школах.
У відеохостингу відреагували на дане рішення, заявивши, що YouTube є платформою для публікації відео, а не соціальною мережею.