Ізраїльські ВПС провели авіаудари на бойову техніку урядових військ Сирії та їх постачання після того, як сирійська армія увійшла до міста Сувейда, де проживає друзька етнорелігійна меншість. Це було спрямовано на захист цієї меншини від можливого насильства та демілітаризацію районів поблизу ізраїльського кордону. Сирійська держава підтвердила удари, але не надала деталей. У результаті був знищений щонайменше один танк і поранений один військовослужбовець. Конфлікт у Сувейді виник після сутичок між бедуїнами-сунітами та друзами, що призвело до численних жертв. Загинули щонайменше 135 людей, за даними організації, що веде моніторинг прав людини. Міністр оборони Сирії оголосив про досягнення угоди про припинення вогню. Після повалення президента Асада посилилося побоювання за права та безпеку меншин у країні.
Позначка: Загроза
-
Ізраїльську систему оповіщення у Києві не впроваджуватимуть – КМВА
Ізраїльську локалізовану систему оповіщення про загрозу у Києві не впроваджуватимуть. Про це заявив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко в інтерв’ю Укрінформу.
За його словами, військові не вважають цей формат технічно доцільним.
“Через щільність міської забудови й специфіку загроз – зокрема шахедів, які вже фактично діють як реактивні снаряди, – немає змоги оперативно й точно розрізняти загрозу по районах. Тому впровадження локального оповіщення наразі не розглядається”, – зазначив Ткаченко. -
Найбільший порт Європи готують до війни з РФ – ЗМІ
Найбільший порт Європи – Роттердам – почав готуватися до потенційного конфлікту з Росією, виділяючи місце для кораблів із військовими вантажами та плануючи, як перенаправити цивільні перевезення у разі війни. Про це повідомляє Financial Times у вівторок, 8 липня.
Генеральний директор Адміністрації порту Будевейн Сімонс повідомив, що порт координує дії з Антверпеном у сусідній Бельгії на випадок прибуття техніки та матеріалів із Великої Британії, США і Канади.
“Не кожен термінал підходить для обробки військових вантажів”, – пояснив Сімонс. – “Якщо доведеться перевозити великі обсяги, ми розглянемо можливість частково передати потужності Антверпену або іншим портам, і навпаки. Ми дедалі менше бачимо один одного як конкурентів. Звісно, конкуруємо там, де це потрібно, але співпрацюємо, де можемо”.
Ці кроки – частина загальноєвропейських підготовчих заходів. ЄС готує план переозброєння на суму до €800 млрд, прагнучи стати більш самостійним у галузі оборони на тлі вимог президента США Дональда Трампа та для стримування Росії.
Нідерланди, як і інші члени НАТО, зобов’язалися підвищити оборонні витрати до 5% ВВП. У травні Міністерство оборони країни оголосило, що Роттердам повинен буде приймати кілька кораблів із військовими вантажами на вимогу НАТО.
За словами Сімонса, один або кілька кораблів швартуватимуться біля причалів на кілька тижнів чотири-п’ять разів на рік. Локація може змінюватися, однак, лише контейнерний термінал має технічну змогу безпечно перевантажувати боєприпаси з одного судна на інше.
Також у порту регулярно проводитимуться військові навчання.
Порт має досвід збройних перевезень, зокрема, під час війни в Перській затоці у 2003 році. Однак навіть у період Холодної війни він не мав спеціалізованого військового причалу.
Тоді як Антверпен регулярно приймає вантажі для американських військ, дислокованих у Європі.
У червні генеральний секретар НАТО Марк Рютте попередив, що Росія може напасти на одну з країн Альянсу вже до 2030 року.
Порт Роттердама простягається на 42 км уздовж річки Маас. Щороку він обробляє близько 436 млн тонн вантажів і приймає 28 000 морських та 91 000 річкових суден. Після запровадження санкцій ЄС проти Росії порт втратив близько 8% обсягів торгівлі – переважно нафтопродукти.
Порт Антверпена, другий за величиною в ЄС, обробляє 240 млн тонн вантажів щорічно.
Сімонс зазначив, що обидва порти посилюють співпрацю задля зростання стійкості Європи.
“Наші команди дедалі більше працюють разом у різних напрямах, зокрема в питаннях стійкості”, – наголосив він.
Порт Роттердам також використовується як сховище стратегічного запасу нафти. У цьому контексті у Нідерландах закликали європейські країни подбати і про інші критично важливі ресурси, включаючи мідь, літій та графіт. -
Рютте: Путін може здійснити напад на Естонію
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що наразі президент Росії Володимир Путін не планує нападати на Естонію. Водночас він не виключає, що це може статися через 5-7 років. Про це у суботу, 5 липня, Рютте сказав для The New York Times.
Під час розмови ведуча нагадала йому про матеріал у The New Yorker, в якому йшлося про військові навчання в Естонії, організовані для перевірки готовності її армії до можливого російського вторгнення.
Зокрема, у статті зазначалося, що Естонія не має власних військово-повітряних і військово-морських сил. Крім того, під час навчань умовна армія противника мала перевагу в озброєнні – включаючи важку бронетехніку та далекобійну зброю. На цьому тлі Рютте запитали, чи не стали ці навчання сигналом для занепокоєння.
“Ні. Описане в The New Yorker відповідає дійсності, але для нас це не стало сигналом тривоги, оскільки ми вже маємо всі необхідні плани на випадок нападу на Естонію – і росіяни це знають. Наша відповідь буде нищівною”, – наголосив генеральний секретар.
Він зазначив, що не може розкривати подробиці, бо переконаний: Путін дивиться ці програми. Водночас підкреслив, що “нам потрібно” не лише мати такі плани, а й забезпечити їхню реалізацію – через наявність особового складу й військової техніки. Саме тому, за словами Рютте, “необхідно збільшувати оборонні витрати”.
Рютте пояснив, що Путін наразі не наважиться на атаку проти Естонії, оскільки її захищатиме вся міць НАТО разом зі Сполученими Штатами. Проте в майбутньому така загроза можлива.
“Йдеться не про те, що естонці залишаться сам на сам. Буде задіяна вся міць НАТО, з повною підтримкою з боку США, які прийдуть на допомогу. Путін це усвідомлює. Саме тому він не нападе на Естонію зараз. Але він може зробити це за п’ять чи сім років, якщо ми не здійснимо всіх необхідних додаткових інвестицій”, – зазначив генеральний секретар Альянсу.
Коли Рютте запитали, чи впевнений він у тому, що США стануть на захист Естонії, враховуючи, що президент Дональд Трамп не дав чітких гарантій захисту Європи, він відповів, що так.
“На всі сто відсотків. У мене немає жодного сумніву, і це було абсолютно зрозуміло під час фінальної пресконференції в Гаазі. Крім того, все, про що я говорив із новою адміністрацією США за останні пів року, не залишило жодного натяку на невпевненість: США повністю віддані НАТО та повністю підтримують п’яту статтю”, – сказав Рютте.
Генерал ВПС США Алексус Гринкевич офіційно став новим головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR), змінивши на посаді генерала армії США Крістофера Каволі. -
Росія спробує напасти на Сполучені Штати – Рютте
Перед державами-членами НАТО, насамперед перед Сполученими Штатами, постає надзвичайно серйозний геополітичний виклик. Адже Росія з безпрецедентною швидкістю готується до нової війни, і спроба захопити Європу може стати лише проміжним етапом на шляху до головної мети – нападу на США. Про це у суботу, 5 липня, пише The New York Times з посиланням на інтерв’ю генерального секретаря НАТО Марка Рютте, яке він дав американському виданню.
Рютте зазначив, що безпека Сполучених Штатів залежить від ситуації у трьох стратегічно важливих регіонах світу: Арктиці, Атлантичному океані та Європі. Він наголосив, що Арктика перетворилася на зону впливу Росії та Китаю, а безпека Атлантики є критично важливою, адже це – “наше море”.
“США потрібна безпечна Європа, бо саме поруч знаходиться Росія, і вона з неймовірною швидкістю переозброюється – не для того, щоб атакувати Норвегію, а щоб зрештою здійснити напад на США. Якщо Арктика, Атлантика і Європа не будуть безпечними, Сполучені Штати зіткнуться з надзвичайною проблемою”, – підкреслив він.
Рютте додав, що нинішня ситуація утворює серйозний геополітичний виклик.
“Росія здійснює переозброєння з темпами, що не мають аналогів у новітній історії. Наразі вони виробляють у три рази більше боєприпасів за три місяці, ніж усе НАТО разом узяте – за рік. Росіяни співпрацюють з Північною Кореєю, Китаєм, Іраном у своїй неспровокованій війні агресії проти України”, – підсумував Рютте. -
В Ірані погрожують користувачам Starlink ударами батогом
Парламент Ірану проголосував за офіційну заборону на використання супутникового інтернету Starlink від компанії SpaceX. Про це повідомляє агентство ISNA.
Депутати запровадили покарання за використання, купівлю, продаж, імпорт, виробництво або поширення будь-яких засобів доступу до інтернету та комунікаційних пристроїв, які не пройшли внутрішню сертифікацію та “використовуються з наміром протидії системі”. До таких засобів, зокрема, належить і обладнання Starlink.
За порушення закону передбачені штрафи, удари батогом або позбавлення волі терміном до двох років.
Раніше іранська влада вже забороняла використання Starlink і запроваджувала жорсткі обмеження на ввезення обладнання. Втім, громадяни обходили ці обмеження, купуючи термінали нелегально та за завищеними цінами.
Як повідомляє агентство West Asia News Agency, за минулі два роки кількість користувачів значно зросла, і вже досягла 30 тисяч.
За оцінками аналітиків, на котрих посилається Jerusalem Post, нині в Ірані діють приблизно 20 тисяч терміналів Starlink. Кожен із них коштує на чорному ринку понад 2000 доларів – це майже у 20 разів перевищує середню місячну зарплату у країні.
У розпал 12-денної війни з Ізраїлем іранська влада запровадила “майже повне відключення інтернету по всій країні”, писало Bloomberg із посиланням на дані сервісу NetBlocks. У звіті від 22 червня зазначалося, що обмеження продовжуються.
15 червня Маск повідомив про активацію системи Starlink над Іраном. Утім, як зауважує Jerusalem Post, без наземного термінала цей сигнал не працює.
Тегеран звернувся до міжнародної спільноти з проханням допомогти відключити Starlink. У березні Рада з регулювання радіозв’язку, створена під егідою Міжнародного союзу електрозв’язку, заявила про “серйозну стурбованість повною відсутністю прогресу” в цьому питанні. У Раді наголосили, що в Ірані заборонено користуватись телекомунікаційними послугами, не схваленими національним урядом. -
Загроза енергетиці: Китай заявив про розробку нової бомби
У Китаї повідомили про розробку нової зброї, яка може становити серйозну загрозу для енергетичної інфраструктури. За даними South China Morning Post, опублікованими в неділю, 29 червня, державний телеканал CCTV 26 червня демонстрував анімаційне відео запуску такої бомби.
Народно-визвольна армія Китаю (НОАК) потенційно може отримати цей боєприпас, який спричиняє короткі замикання й виводить з ладу енергетичні системи. Бомба детонує у повітрі, розкидаючи різноманітні суббоєприпаси – їх кількість сягає 90.
Ключовими елементами впливу є хімічно оброблені нитки з вуглецю, що містяться в контейнерах бомби. Після її детонації нитки осідають на електричних проводах та трансформаторах, викликаючи короткі замикання у високовольтних мережах. Одна така бомба може паралізувати електропостачання на території до 10 тисяч квадратних метрів. Її ймовірне використання пов’язують із порушенням функціонування систем командного управління супротивника через масштабні відключення електрики – про це може бути заявлено офіційно.
Однак зараз немає підтверджень про бойове розгортання цієї зброї на озброєння повітряних, ракетних чи артилерійських сил НОАК. У повідомленнях китайського телебачення немає деталей щодо етапу її готовності – ймовірно, бомба перебуває на стадії розробки, оскільки представлене відео було виготовлено у вигляді анімації, а не демонстрації реальних випробувань.
Що стосується України, українські інженери займаються прогресивними розробками з інноваційного підходу до озброєння. Наприклад, команда “Дикі шершні” створила безпілотник-перехоплювач, який здатний досягати висоти до 11 кілометрів – це ефективний засіб протидії тактикам застосування російських дронів.
Крім того, Україна вже має власні аналоги російських керованих авіаційних бомб (КАБ). Їх дальність польоту сягає 60 кілометрів. Але для продовження успіху потрібне подальше фінансування, щоб вдосконалити ці розробки та збільшити їхню ефективність.
-
Росія прагне підпорядкувати армії ОДКБ – ISW
Росія активізує спроби включити війська країн ОДКБ до командної вертикалі власних Збройних сил. Зокрема 24 червня Держдума РФ ратифікувала новий протокол ОДКБ, який дозволяє перекидати війська країн-учасниць на територію інших членів альянсу вже через одну добу після ухвалення рішення Радою ОДКБ. Про це мовиться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) у середу, 25 червня.
Раніше цей процес займав до 30 днів.
Документ також запроваджує поняття “командування формуваннями” – централізовану структуру, яка керуватиме військами, задіяними у спільних операціях. На думку аналітиків ISW, ця структура буде переважно російською та може стати інструментом Кремля для домінування над військовими союзників.
ISW наголошує, що Москва прагне відновити контроль над збройними силами колишніх радянських республік, формуючи умовну багатонаціональну армію під російським керівництвом.
Тож, західним аналітикам варто враховувати не лише потужності ЗС РФ, а й можливість залучення військ ОДКБ у майбутніх конфліктах – включно з потенційною війною проти НАТО.
Паралельно з цим Росія продовжує адаптуватися до сучасних умов війни, розширюючи використання мотоциклів на передовій в Україні. За даними ISW, ці тактики Кремль може застосовувати і в майбутніх конфліктах за межами України.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росія є найбільшою загрозою для Альянсу і готується до затяжної війни. За його словами, Кремль може бути готовим до нападу на НАТО вже за 3-7 років. Водночас президент України Володимир Зеленський вважає, що Росія не зможе це зробити раніше 2030 року – війна в Україні стримує її ресурси та здатність до підготовки. До ОДКБ входять: Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія та Таджикистан. Вірменія призупинила свою участь 2024 року.
Раніше Організація договору про колективну безпеку пообіцяла підтримати Росію, якщо в Україну зайдуть європейські миротворці.
Білорусь заявила, що готова відправляти війська на поміч союзникам -
ФБР займеться боротьбою з тероризмом після ударів Ірану
Федеральне бюро розслідувань у США збільшує свої ресурси для посилення боротьби з тероризмом, зокрема внутрішніми загрозами. Це сталося після нападів на іранські ядерні об’єкти та американську авіабазу в Катарі. Директорам польових підрозділів ФБР було вислано вказівки зосередити увагу на терористичних загрозах всередині країни. Раніше бюро планувало зосередити ресурси на Ірані, але тепер пріоритетом стало підтримання тиску на Ісламську Республіку. Це рішення було прийнято після скарг співробітників, які стверджували, що їх відволікають від боротьби з тероризмом на користь імміграційного контролю. Також важливою новиною є заява президента США про можливе перемир’я між Ізраїлем та Іраном, а також доручення глави ФБР розслідувати допомогу Україні від Конгресу.
-
Британія купує F-35A, що здатні нести ядерну зброю
Велика Британія планує придбати 12 нових винищувачів F-35A п’ятого покоління та приєднатися до ядерної місії НАТО. Ця інформація була оголошена представниками уряду Великої Британії. Країна також має намір купити ще 138 таких літаків протягом програми. Це стане найбільшим посиленням ядерного потенціалу Великої Британії за останні роки. Після припинення використання ядерної авіаційної зброї після Холодної війни, Велика Британія тепер планує повернутися до цієї стратегії. Причиною такого рішення може бути загострення ситуації в Україні, а також ядерні загрози від Росії, Ірану та Північної Кореї. Також варто згадати, що президент США Дональд Трамп підписав укази щодо реформування науки та ядерних технологій, що свідчить про загострення ситуації у глобальній ядерній гонці.