У вівторок, 15 липня, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. Ця подія сталася після звільнення Тараса Кременя з цієї посади. Активісти висловлювали критику на кандидатурі Полянського та Івановської, вказуючи на їхній відсутній досвід у сфері правозахисту чи захисту державної мови. Рішення про призначення Івановської було прийняте на основі відкритого голосування. Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець закликав повторно призначити Тараса Кременя на новий термін, але мовний омбудсман висловив занепокоєння щодо уповільнення процесу українізації.
Позначка: Захист
-
Притулок у Нідерландах для українців здорожчає удвічі
Уряд Нідерландів вирішив підвищити щомісячну плату для українців, які перебувають у притулках. З жовтня сума зросте зі 105 євро на місяць до 244 євро. Про це у п’ятницю, 4 липня, повідомляє RTL з посиланням на міністерку з питань притулку та міграції Мону Кейзер.
Як пояснила Кейзер, збільшення особистої плати спрямоване на покриття витрат, пов’язаних із експлуатацією притулку, таких як газ, вода та електроенергія. Ця ініціатива має на меті скоротити різницю у фінансових зобов’язаннях між українськими біженцями та шукачами притулку з інших країн.
Як зазначає RTL, наразі самотній українець сплачує 105 євро щомісяця, однак вже в жовтні ця сума зросте до 244 євро. Для сімей із двома неповнолітніми дітьми максимальний платіж визначатиметься залежно від їх обставин і може становити до 488 євро на місяць.
На початку 2025 року уряд країни скоротив розмір компенсації за розміщення біженців з 61 до 44 євро на добу. Водночас, згідно з даними чотирьох найбільших міст Нідерландів – Амстердама, Роттердама, Утрехта і Гааги – фактичні витрати на одного біженця становлять від 55 до 60 євро на день.
Раніше повідомлялося, що ЄС розглядає можливість продовження Директиви про тимчасовий захист для українців ще на рік, до березня 2027 року, але це може бути останнє продовження через правові обмеження.
Переселенців перевірять: які підстави є для цього і що виявлятимуть
-
Кабмін звільнив Кременя з посади мовного омбудсмена
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про звільнення Тараса Кременя з посади Уповноваженого із захисту державної мови у зв’язку із завершенням п’ятирічного строку його повноважень. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у середу, 2 липня.
Згідно з рішенням уряду, звільнення набуде чинності 8 липня. Саме тоді спливає каденція Кременя, котрий перебував на посаді мовного омбудсмена з липня 2020 року.
Відповідно до законодавства, кандидатури на посаду Уповноваженого із захисту державної мови можуть подавати Міністерство культури та інформаційної політики, Міністерство юстиції та Уповноважений Верховної Ради з прав людини.
Призначення здійснює Кабмін на основі відкритого рейтингового голосування.
Раніше у Раді закликали Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця повторно подати Кременя для призначення на новий термін.
Як ми вже писали, Володимир Зеленський також анонсував зміни деяких кадрових позицій, зокрема, в дипломатичному корпусі.
Мовний омбудсман заявив про уповільнення українізації -
Швеція виділила ₴590 млн на кібербезпеку України
Швеція виділила понад 590 мільйонів гривень на кібербезпеку України в межах міжнародної ініціативи Талліннського механізму. Кошти спрямують на модернізацію ІТ-інфраструктури. Про це інформує Міністерство цифрової трансформації у середу, 2 липня.
“Шведське агентство з міжнародного розвитку Sida – Styrelsen för Internationellt Utvecklingssamarbete виділяє новий пакет допомоги в межах Талліннського механізму – міжнародної ініціативи, яка координує допомогу від 11 країн-партнерів у зміцненні кіберстійкості”, – зазначили у повідомленні.
У пресслужбі уточнили, що кошти спрямують на оновлення ІТ-інфраструктури, посилення захисту цифрових продуктів та навчання співробітників ключових держустанов.
Лише за 2024 рік понад 2 000 кібератак здійснили на публічний сектор і держоргани. У Мінцифри додали, що завдяки підтримці Sida реалізовуватимуть проєкти, щоб “цифрова держава працювала безперебійно, а українці користувалися онлайн-сервісами за будь-яких умов”.
Фінансування Sida безпосередньо надходитиме через Estonian Centre for International Development – урядовий фонд Естонії, який відповідає за управління та реалізацію проєктів міжнародного розвитку й гуманітарної допомоги.
Раніше стало відомо, що Швеція виділить близько 1,7 млрд шведських крон на гуманітарну підтримку України. -
Глава МЗС Німеччини назвав пріоритетом захист України
Глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль 30 червня прибув до Києва з першим візитом, наголосивши, що підтримка України – його пріоритет. Про це міністр заявив на спільній пресконференції з українським колегою Андрієм Сибігою у Києвіу понеділок, 30 червня.
Він запевнив, що Німеччина “твердо стоятиме на боці України”.
Також додав, що Німеччина продовжуватиме супроводжувати Київ на шляху до Європейського Союзу, позаяк Україна є “частиною нашої вільної європейської сім’ї”.
“Для мене захист України є центральним, найважливішим завданням Німеччини та Європи”, – заявив Вадефуль.
Водночас міністр назвав блефом заяви Володимира Путіна про нібито готовність до миру у війні.
“Його нібито до переговорів – це лише фасад. Він хоче, про що він ще раз чітко заявив, підкорити всю Україну і одночасно налякати всю Європу”, – поянив він.
Вадефуль зауважив, що останні тижні Росія зокрема посилила свої атаки на Україну. Глава відомства впевнений, що “Путін готовий пожертвувати будь-якими людськими життями і розраховує на те, що наша увага ослабне” та “переключиться” на інші кризи.
“Тому я чітко заявляю, що йому це не вдасться в Німеччині та з Німеччиною”, – запевнив міністр. -
Німеччина планує кіберкупол спільно з Ізраїлем
Після візиту до Ізраїлю, міністр МВС Німеччини Александр Добріндт запропонував створити Кіберкупол – оборонну ініціативу, натхненну досвідом ізраїльської ППО та кіберзахисту під час війни з Іраном. Про це інформує Bild у неділю, 29 чернвя.
Добріндт став першим німецьким політиком, котрий відвідав Ізраїль після 12-денної війни з Іраном. Метою його візиту було висловлення солідарності та планування нового оборонного партнерства.
Міністр ФРН відзначив високу ефективність ізраїльської системи протиповітряної оборони: майже всі ракети та дрони, випущені Іраном, були успішно перехоплені. Крім того, у захисті активно діяли фахівці з кібербезпеки, котрі блокували спроби іранських атак у кіберпросторі. Саме цей аспект надихнув главу відомства на ідею створення в Німеччині власного Кіберкупола.
План Добріндта зокрема передбачає:- Посилення співпраці Німеччини та Ізраїлю в галузі кібероборони, включно зі створенням німецько-ізраїльського центру кібердосліджень;
- Розширення взаємодії між спецслужбами, зокрема Федеральною розвідувальною службою Німеччини (BND) та Моссадом;
- Розвиток технологій для боротьби з дронами;
- Зміцнення цивільної оборони та систем раннього оповіщення у Німеччині. Під час останнього конфлікту в Ізраїлі саме бомбосховища та ефективна система сповіщення через мобільні додатки допомогли врятувати чимало життів.
Раніше начальник штабу Космічних сил США генерал Бредлі Ченс Зальцман заявляв, що система протиракетної оборони Золотий купол, запропонована президентом Дональдом Трампом, може коштувати понад $1,5 трлн.
Ізраїль наростив експорт зброї: основний покупець – Європа -
Фортифікації адаптують до тактики росіян – Умєров
Україна відмовляється від радянських шаблонів у фортифікації та переходить до сучасних, компактних укріплень з ефективним захистом від дронів. Міністр оборони Рустем Умєров заявив, що нові опорні пункти мають коротші ходи сполучень, маскування за рельєфом та антидронові засоби. Про це повідомляє РБК-Україна у п’ятницю, 27 червня.
“Фортифікація – не лише бетон і траншеї, а й адаптивна інженерна система, яка враховує тактику ворога і завжди працює на одне: захист наших воїнів”, – зазначив міністр.
Раніше фортифікації зводилися за принципом батальйонних районів оборони та ротних опорних пунктів зі значною протяжністю ходів сполучень (2-5 км). Втім, нині тактика РФ змінилася: зараз окупанти не діють класичними батальйонами й ротами, переважно застосовуючи під час штурмових дій невеликі піхотні формування з підтримкою безпілотних систем.
Тож у відповідь на зміну тактики противника в Україні запровадили нову модель: просторово менші опорні пункти з протяжністю ходів сполучень 60-70 метрів, з обов’язковим антидроновим накриттям, які важче виявити та які ефективно виконують завдання оборони, стримування і нанесення вогневого ураження, зокрема й щодо FPV-дронів.
На відміну від традиційних фортифікаційних споруд, сучасні укріплення маскуються відповідно до рельєфу місцевості і спеціально зменшуються в розмірах, щоб не демаскувати позиції та зберегти ефективність на полі бою.
Глава відомства переконує, що фортифікації адаптуються до пріоритетів на конкретних напрямках. Так, на Сумщині посилюються оборонні рубежі на найбільш загрозливих напрямках. Там відбувається додаткове нарощення інженерного обладнання оборонних рубежів згідно з потребами командування.
Також, за даними Умєрова, у 2024 році, за тими напрямами, де будівництво здійснювали військові частини, виконано від 96% до 99,9% поставлених завдань. Станом на середину 2025 року вже виконано понад 50% обсягів запланованих робіт.
Додамо, фортифікаційні споруди суттєво знижують можливості наступу російської армії, проте Україна не вчиться на помилках і ігнорує такі можливості. Так, у Сумській області декілька місяців валялися “зуби дракона”, в результаті – та територія майже окупована.
На Київщині звели нові фортифікації -
Макрон: Європа має визначити умови для діалогу з Росією
Президент Франції Еммануель Макрон акцентував на важливості для європейських країн якомога швидше визначитися з умовами для можливого відновлення контактів з Російською Федерацією в майбутньому. Таку заяву він зробив під час спілкування з журналістами на саміті НАТО в Гаазі 25 червня, трансляцію якого здійснював телеканал France24.
Він зазначив, що війна Росії проти України є вже третьою війною, яку ця держава веде на європейському континенті.
Він закликав європейські нації чітко окреслити рівень готовності до оборони і визначити умови для майбутнього діалогу з Росією щодо обмеження озброєнь та відновлення довіри. Французький президент наголосив, що ці питання потребують стратегічного планування вже сьогодні, аби забезпечити більше почуття безпеки в майбутньому.
Макрон також наголосив на необхідності єдності та координації зусиль всередині Європи. Він застеріг від розбіжностей між країнами і закликав уникати будь-яких комерційних конфліктів. За його словами, тільки об’єднані підходи дозволять ефективно реагувати на потенційні загрози.
Окрему увагу президент Франції звернув на реальність російської загрози. Він підкреслив, що російська агресія продемонструвала нелогічність певних кроків у минулому і змусила переглянути політику, включаючи необхідність переозброєння як частини стратегії захисту.
Зауважимо, що раніше канцлер ФРН Фрідріх Мерц звернувся до США, заявивши, що для вирішення припинення війни в Україні необхідно посилити економічний тиск на Росію.
-
У Швейцарії пропонують скасувати захист для українських біженців
Швейцарська народна партія виступила з ініціативою скасувати статус захисту S для українських біженців у Швейцарії, оскільки значна частина української території вважається стабілізованою і врятованою від бойових дій. У травні 2025 року статус S мали понад 69 тисяч осіб, але близько 2600 осіб повернулися в Україну. Швейцарський парламент раніше підтримав ініціативу обмежити доступ до статусу S для українців із безпечних регіонів. Федеральна рада Швейцарії має визначити, які регіони України можна вважати безпечними до літніх канікул. Євросоюз також продовжив тимчасовий захист для українських біженців до 2027 року.
-
Британія захищатиме кабелі та трубопроводи підводним дроном
Лабораторія оборонної науки і технологій (Dstl) Міноборони Великої Британії провела випробовування підводного безпілотника, що має запобігати пошкодженню кабелів та трубопроводів. Про це йдеться в прес-релізі британського уряду.
Dstl додала до дрона кілька систем, які дозволяють безпілотнику виявляти боєприпаси, що не вибухнули, і дистанційно розміщувати вибухівки для безпечної їхньої нейтралізації.
Робот може працювати на глибині, більшій за ту, яку можуть досягати дайвери та може безпечно працювати там набагато довше.
Дрон можна запускати з корабля або берегової лінії, і ним можна керувати дистанційно, надсилаючи операторам відео та зображення гідролокатора.
Підводний безпілотник також можна використовувати кілька разів, що забезпечує ліпше співвідношення ціни та якості на додаток до економічної вигоди від партнерства з британською промисловістю.
Цей дрон, крім самої Великобританії, вже пройшов випробування й у водах Норвегії.
Як ми вже писали, Німеччина конфіскувала нафтовий танкер Eventin, який ходить під прапором Панами та є складовою “тіньового флоту” Росії.
Польща відігнала російське судно через підозрілі дії біля енергокабелю