Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) покликана використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці
Позначка: Захист
-
Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будуть криголам
-
Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будують криголам
Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) має використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці -
Литва формує трирівневу лінію оборони на кордоні
Литва переходить від поодиноких інженерних рішень до створення трирівневої, глибоко ешелонованої оборонної системи з протитанковими ровами, блокпостами та інфраструктурою для протиповітряного захисту. Про це повідомив заступник міністра національної оборони Литви Томас Годляускас, передає УНН.
“Сьогодні ми переходимо від ідеї індивідуальних інженерних контрмобільних заходів, яка була розроблена досі, до розробки єдиної лінії глибоко ешелонованої оборони”, – зазначив він.
План передбачає три ешелони захисту. Перший – до трьох кілометрів від державного кордону з протитанковими ровами, “зубами дракона” та мінними полями. Другий – у радіусі до 20 км з укріпленими опорними пунктами та блокованими плацдармами. Третій – до 50 км із меліоративними ровами, мостами, підготовленими до бомбардування, та деревами вздовж шляхів, призначеними для вирубки.
Литва інтегрує план із Балтійською оборонною лінією Латвії та Естонії. Польський проєкт Східний щит планується пов’язати на військово-оперативному рівні вже восени.
Особливу увагу приділено протиповітряній обороні: системи ППО, боротьба з безпілотниками та радіоелектронна протидія отримають сотні мільйонів євро інвестицій. Загальна програма розрахована на десять років і потребує 1,1 млрд євро, з яких 800 млн призначено на будівництво шахт та укріплень.
Раніше повідомляли, що уряд Литви ухвалив рішення про встановлення додаткового фізичного бар’єра на кордоні з Білоруссю та Росією в болотистій місцевості.
Як ми вже писали, Литва встановлює фортифікаційні споруди на кордоні з Білоруссю. -
Над дорогами Сумщини зводять “антидронові тунелі”
На Сумщині 47 окрема інженерна бригада ЗСУ облаштовують “антидронові тунелі” – спеціальні конструкції з рибальської сітки, що захищають військові та цивільні маршрути від атак FPV-дронів. Генштаб оприлюднив фотозвіт процесу у суботу, 9 серпня.
“Антидронові тунелі” – спеціально облаштовані конструкції з натягнутих сіток, які дозволяють безпечно переміщати особовий склад, військову техніку, озброєння, поранених, а також цивільний транспорт у прифронтових районах. Вони створюють бар’єр від дронів-камікадзе.
Найефективнішим матеріалом для побудови таких безпечних коридорів є рибальська сітка, оскільки вона міцна та малопомітна для операторів ворожої техніки.
“Для облаштування укриття з боковим і верхнім захистом необхідна значна кількість сітчастого матеріалу. Об’єм покриття залежить від довжини та розмірів конструкції, тому загальна площа може сягати кількох тисяч квадратних метрів. Враховуючи стандартні параметри сітки, потрібно заготовити чималу кількість погонних метрів”, – розповідає капітан Віталій Кособуцький, котрий нині перебуває з особовим складом бригади на виконанні завдань.
Подібні споруди ще називають “коридорами життя”, оскільки служать для зменшення вогневого впливу FPV-дронів.
За словами Кособуцького, військові інженери спорудили у прикордонні десятки кілометрів коридорів, деякі з яких дозволяють рух тралів з технікою.
У Генштабі відзначили, що у сучасних умовах війни це один з найефективніших методів забезпечення захищеної логістики, зважаючи на те, що FPV-дрони здатні точно вражати цілі навіть у відкритому просторі.
Тож, з огляду на зростаючу загрозу з боку дронів, такі споруди є критично важливим елементом сучасної оборонної інфраструктури України. -
Уряд посилив захист викривачів корупції у війську
У середу, 6 серпня, Кабінет Міністрів підтримав законопроєкт, який забезпечує додаткові права та захист для військовослужбовців, які розкривають випадки корупції або пов’язаних з нею порушень. Згідно з цим законопроєктом, військовослужбовці зможуть надсилати повідомлення про корупцію до спеціальних підрозділів або осіб, вибирати канал для звернення, а також не повідомляти безпосередньому начальнику про такі випадки. Мета цих змін – збільшити прозорість у Збройних Силах, забезпечити безпечний механізм для повідомлення про корупцію та надійний захист від репресій.
-
НАТО планує в Естонії сформувати об’єднаний корпус
НАТО планує створити союзний корпус в Естонії до кінця року, який буде об’єднувати військових з Естонії, Німеччини та Нідерландів. Місцем розташування корпусу може стати місто Пярну на заході країни через його стратегічне розташування. Планується побудувати інфраструктуру для розміщення близько 200 осіб за 17 мільйонів євро. Заходи зміцнення східного флангу НАТО включають і розгортання німецької бригади в Литві, яка має бути повністю готова до 2027 року. Також відомо, що НАТО разом зі США розробляє новий механізм постачання озброєння Україні. Генеральний секретар НАТО вважає, що Росія не планує нападати на Естонію зараз, але це можливо через 5-7 років.
-
Зеленський анонсував посилення захисту звільнених з полону
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що українці, які були звільнені з російського полону, матимуть захист і належне відновлення. Готується законопроєкт, який передбачатиме реабілітацію після полону, гарантування прав, відновлення документів та соціальну адаптацію. Координаційний штаб вже розробив рішення, які реалізуються, а також готується законопроєкт щодо захисту і відновлення після полону, зокрема у випадках хвороб, набутих в полоні. У міністра внутрішніх справ було доповідано про реабілітацію полонених, а керівник ГУР розповів про підготовку нових обмінів полоненими. За останніми даними, в рамках домовленостей в Стамбулі, Україна і Росія провели шостий обмін полоненими та шість етапів повернення тіл загиблих. Кількість звільнених полонених не була вказана.
-
Мовний омбудсман зафіксував понад 500 порушень за пів року
У першому півріччі 2025 року мовний омбудсмен зафіксував 524 випадки порушень закону про державну мову. Цю інформацію оприлюднила пресслужба мовного омбудсмана у п’ятницю, 1 серпня. Згідно з повідомленням, на 15 липня було завершено 521 захід державного контролю, ще 135 тривають. За результатами проведених заходів було виявлено 524 порушення, складено 388 протоколів про адміністративні правопорушення та видано 136 попереджень суб’єктам підприємницької діяльності. Найбільше порушень було виявлено у сферах користувацьких інтерфейсів (36%), обслуговування споживачів (26%) та інформації для загального ознайомлення (22%). Найвища кількість порушень була виявлена в містах Київ, Одеса, Харків та у Дніпропетровській області.
-
На Запорізькому напрямку з’явився антидроновий тунель
У Запорізькій області почали зводити захисні тунелі для прикриття доріг від атак ворожих FPV-дронів. Перший такий об’єкт уже завершили на одному з найнебезпечніших напрямків – Оріхівській трасі. Про це поінформував начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров, повідомляє Zprz.city.
“Ми побудували першу антидронову дорогу на Оріхівській трасі – її протяжність 6,5 кілометра. Це лише початок. У нас амбітний план – понад 200 кілометрів захищених шляхів у межах області”, – зазначив Федоров.
Проєкт реалізується за кошти Спільного оборонного фонду. У роботах задіяні військові, котрі поділилися власним бойовим досвідом для розробки конструкції.
Тунелі дозволяють безпечніше транспортувати особовий склад, спорядження та евакуювати поранених. Для цивільних це означає менші ризики під час руху прифронтовими дорогами.
Останнім часом FPV-дрони стали однією з головних загроз. Вони здатні швидко і прицільно вражати як техніку, так і живу силу, особливо на відкритих ділянках доріг. Тож нові захисні споруди – відповідь на реалії сучасної війни. -
Уряд призначив мовного омбудсмена
У вівторок, 15 липня, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. Ця подія сталася після звільнення Тараса Кременя з цієї посади. Активісти висловлювали критику на кандидатурі Полянського та Івановської, вказуючи на їхній відсутній досвід у сфері правозахисту чи захисту державної мови. Рішення про призначення Івановської було прийняте на основі відкритого голосування. Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець закликав повторно призначити Тараса Кременя на новий термін, але мовний омбудсман висловив занепокоєння щодо уповільнення процесу українізації.