У середу, 6 серпня, Кабінет Міністрів підтримав законопроєкт, який забезпечує додаткові права та захист для військовослужбовців, які розкривають випадки корупції або пов’язаних з нею порушень. Згідно з цим законопроєктом, військовослужбовці зможуть надсилати повідомлення про корупцію до спеціальних підрозділів або осіб, вибирати канал для звернення, а також не повідомляти безпосередньому начальнику про такі випадки. Мета цих змін – збільшити прозорість у Збройних Силах, забезпечити безпечний механізм для повідомлення про корупцію та надійний захист від репресій.
Позначка: Захист
-
НАТО планує в Естонії сформувати об’єднаний корпус
НАТО планує створити союзний корпус в Естонії до кінця року, який буде об’єднувати військових з Естонії, Німеччини та Нідерландів. Місцем розташування корпусу може стати місто Пярну на заході країни через його стратегічне розташування. Планується побудувати інфраструктуру для розміщення близько 200 осіб за 17 мільйонів євро. Заходи зміцнення східного флангу НАТО включають і розгортання німецької бригади в Литві, яка має бути повністю готова до 2027 року. Також відомо, що НАТО разом зі США розробляє новий механізм постачання озброєння Україні. Генеральний секретар НАТО вважає, що Росія не планує нападати на Естонію зараз, але це можливо через 5-7 років.
-
Зеленський анонсував посилення захисту звільнених з полону
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що українці, які були звільнені з російського полону, матимуть захист і належне відновлення. Готується законопроєкт, який передбачатиме реабілітацію після полону, гарантування прав, відновлення документів та соціальну адаптацію. Координаційний штаб вже розробив рішення, які реалізуються, а також готується законопроєкт щодо захисту і відновлення після полону, зокрема у випадках хвороб, набутих в полоні. У міністра внутрішніх справ було доповідано про реабілітацію полонених, а керівник ГУР розповів про підготовку нових обмінів полоненими. За останніми даними, в рамках домовленостей в Стамбулі, Україна і Росія провели шостий обмін полоненими та шість етапів повернення тіл загиблих. Кількість звільнених полонених не була вказана.
-
Мовний омбудсман зафіксував понад 500 порушень за пів року
У першому півріччі 2025 року мовний омбудсмен зафіксував 524 випадки порушень закону про державну мову. Цю інформацію оприлюднила пресслужба мовного омбудсмана у п’ятницю, 1 серпня. Згідно з повідомленням, на 15 липня було завершено 521 захід державного контролю, ще 135 тривають. За результатами проведених заходів було виявлено 524 порушення, складено 388 протоколів про адміністративні правопорушення та видано 136 попереджень суб’єктам підприємницької діяльності. Найбільше порушень було виявлено у сферах користувацьких інтерфейсів (36%), обслуговування споживачів (26%) та інформації для загального ознайомлення (22%). Найвища кількість порушень була виявлена в містах Київ, Одеса, Харків та у Дніпропетровській області.
-
На Запорізькому напрямку з’явився антидроновий тунель
У Запорізькій області почали зводити захисні тунелі для прикриття доріг від атак ворожих FPV-дронів. Перший такий об’єкт уже завершили на одному з найнебезпечніших напрямків – Оріхівській трасі. Про це поінформував начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров, повідомляє Zprz.city.
“Ми побудували першу антидронову дорогу на Оріхівській трасі – її протяжність 6,5 кілометра. Це лише початок. У нас амбітний план – понад 200 кілометрів захищених шляхів у межах області”, – зазначив Федоров.
Проєкт реалізується за кошти Спільного оборонного фонду. У роботах задіяні військові, котрі поділилися власним бойовим досвідом для розробки конструкції.
Тунелі дозволяють безпечніше транспортувати особовий склад, спорядження та евакуювати поранених. Для цивільних це означає менші ризики під час руху прифронтовими дорогами.
Останнім часом FPV-дрони стали однією з головних загроз. Вони здатні швидко і прицільно вражати як техніку, так і живу силу, особливо на відкритих ділянках доріг. Тож нові захисні споруди – відповідь на реалії сучасної війни. -
Уряд призначив мовного омбудсмена
У вівторок, 15 липня, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. Ця подія сталася після звільнення Тараса Кременя з цієї посади. Активісти висловлювали критику на кандидатурі Полянського та Івановської, вказуючи на їхній відсутній досвід у сфері правозахисту чи захисту державної мови. Рішення про призначення Івановської було прийняте на основі відкритого голосування. Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець закликав повторно призначити Тараса Кременя на новий термін, але мовний омбудсман висловив занепокоєння щодо уповільнення процесу українізації.
-
Притулок у Нідерландах для українців здорожчає удвічі
Уряд Нідерландів вирішив підвищити щомісячну плату для українців, які перебувають у притулках. З жовтня сума зросте зі 105 євро на місяць до 244 євро. Про це у п’ятницю, 4 липня, повідомляє RTL з посиланням на міністерку з питань притулку та міграції Мону Кейзер.
Як пояснила Кейзер, збільшення особистої плати спрямоване на покриття витрат, пов’язаних із експлуатацією притулку, таких як газ, вода та електроенергія. Ця ініціатива має на меті скоротити різницю у фінансових зобов’язаннях між українськими біженцями та шукачами притулку з інших країн.
Як зазначає RTL, наразі самотній українець сплачує 105 євро щомісяця, однак вже в жовтні ця сума зросте до 244 євро. Для сімей із двома неповнолітніми дітьми максимальний платіж визначатиметься залежно від їх обставин і може становити до 488 євро на місяць.
На початку 2025 року уряд країни скоротив розмір компенсації за розміщення біженців з 61 до 44 євро на добу. Водночас, згідно з даними чотирьох найбільших міст Нідерландів – Амстердама, Роттердама, Утрехта і Гааги – фактичні витрати на одного біженця становлять від 55 до 60 євро на день.
Раніше повідомлялося, що ЄС розглядає можливість продовження Директиви про тимчасовий захист для українців ще на рік, до березня 2027 року, але це може бути останнє продовження через правові обмеження.
Переселенців перевірять: які підстави є для цього і що виявлятимуть
-
Кабмін звільнив Кременя з посади мовного омбудсмена
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про звільнення Тараса Кременя з посади Уповноваженого із захисту державної мови у зв’язку із завершенням п’ятирічного строку його повноважень. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у середу, 2 липня.
Згідно з рішенням уряду, звільнення набуде чинності 8 липня. Саме тоді спливає каденція Кременя, котрий перебував на посаді мовного омбудсмена з липня 2020 року.
Відповідно до законодавства, кандидатури на посаду Уповноваженого із захисту державної мови можуть подавати Міністерство культури та інформаційної політики, Міністерство юстиції та Уповноважений Верховної Ради з прав людини.
Призначення здійснює Кабмін на основі відкритого рейтингового голосування.
Раніше у Раді закликали Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця повторно подати Кременя для призначення на новий термін.
Як ми вже писали, Володимир Зеленський також анонсував зміни деяких кадрових позицій, зокрема, в дипломатичному корпусі.
Мовний омбудсман заявив про уповільнення українізації -
Швеція виділила ₴590 млн на кібербезпеку України
Швеція виділила понад 590 мільйонів гривень на кібербезпеку України в межах міжнародної ініціативи Талліннського механізму. Кошти спрямують на модернізацію ІТ-інфраструктури. Про це інформує Міністерство цифрової трансформації у середу, 2 липня.
“Шведське агентство з міжнародного розвитку Sida – Styrelsen för Internationellt Utvecklingssamarbete виділяє новий пакет допомоги в межах Талліннського механізму – міжнародної ініціативи, яка координує допомогу від 11 країн-партнерів у зміцненні кіберстійкості”, – зазначили у повідомленні.
У пресслужбі уточнили, що кошти спрямують на оновлення ІТ-інфраструктури, посилення захисту цифрових продуктів та навчання співробітників ключових держустанов.
Лише за 2024 рік понад 2 000 кібератак здійснили на публічний сектор і держоргани. У Мінцифри додали, що завдяки підтримці Sida реалізовуватимуть проєкти, щоб “цифрова держава працювала безперебійно, а українці користувалися онлайн-сервісами за будь-яких умов”.
Фінансування Sida безпосередньо надходитиме через Estonian Centre for International Development – урядовий фонд Естонії, який відповідає за управління та реалізацію проєктів міжнародного розвитку й гуманітарної допомоги.
Раніше стало відомо, що Швеція виділить близько 1,7 млрд шведських крон на гуманітарну підтримку України. -
Глава МЗС Німеччини назвав пріоритетом захист України
Глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль 30 червня прибув до Києва з першим візитом, наголосивши, що підтримка України – його пріоритет. Про це міністр заявив на спільній пресконференції з українським колегою Андрієм Сибігою у Києвіу понеділок, 30 червня.
Він запевнив, що Німеччина “твердо стоятиме на боці України”.
Також додав, що Німеччина продовжуватиме супроводжувати Київ на шляху до Європейського Союзу, позаяк Україна є “частиною нашої вільної європейської сім’ї”.
“Для мене захист України є центральним, найважливішим завданням Німеччини та Європи”, – заявив Вадефуль.
Водночас міністр назвав блефом заяви Володимира Путіна про нібито готовність до миру у війні.
“Його нібито до переговорів – це лише фасад. Він хоче, про що він ще раз чітко заявив, підкорити всю Україну і одночасно налякати всю Європу”, – поянив він.
Вадефуль зауважив, що останні тижні Росія зокрема посилила свої атаки на Україну. Глава відомства впевнений, що “Путін готовий пожертвувати будь-якими людськими життями і розраховує на те, що наша увага ослабне” та “переключиться” на інші кризи.
“Тому я чітко заявляю, що йому це не вдасться в Німеччині та з Німеччиною”, – запевнив міністр.