Уряд Російської Федерації затвердив законопроект, який надає президенту Володимиру Путіну можливість залучати резервістів із мобілізаційного резерву не лише під час війни, але й у мирний час. Це означає, що громадяни, які уклали контракт із військовим відомством, можуть бути викликані для виконання завдань у галузі оборони при збройних конфліктах або контртерористичних операціях, навіть за межами країни. Їх будуть запрошувати на “спеціальні військові збори”, рішення про які буде приймати президент. Ці збори будуть тривати не більше двох місяців, і резервісти отримають додаткові виплати за участь у них. Цей законопроект вносить зміни до декількох федеральних законів і встановлює нове поняття “спеціальні збори” як третю категорію військових зборів.
Позначка: Закон
-
У США зростає напруга через погрози Трампа ввести Закон про повстання
Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий застосувати Закон про повстання – документ, який дозволяє залучати військові сили всередині країни. Це може стати необхідним, якщо суди або губернатори продовжуватимуть блокувати розгортання підрозділів Нацгвардії в містах, що перебувають під керівництвом демократів. Така позиція президента лише загострила дискусії про потенційне використання армії для придушення заворушень. Про це повідомляє агенція Reuters.
У публікації йдеться, щло Закон про повстання має тривалу історію і вважається одним із ключових інструментів у разі надзвичайних ситуацій. Попри те, що він відомий під назвою Закону 1807 року, чинна версія об’єднує положення низки актів, ухвалених між 1792-м і 1871-м роками. Документ передбачає використання військових у діях, зазвичай неприйнятних у мирний час, таких як арешти або обшуки. Активувати закон президент може у випадках заколотів або змов, які становлять загрозу урядовій владі, дозволяючи армії “примусово відновлювати закон і порядок”.
Раніше глава Білого дому посилався на окрему норму – розділ 12406 Кодексу США, що дає можливість задіяти Нацгвардію для охорони федеральних установ. Однак цей розділ не дозволяє використовувати її для виконання поліцейських функцій.
Дискусії навколо закону мають глибші корені, адже американська політична традиція обмежує роль армії у цивільному житті. Ще засновники США побоювались надто широких повноважень президента у військовій сфері, аби уникнути загрози демократії. У зв’язку з цим було ухвалено Закон Поссе Комітатус 1878 року, який забороняє армії втручатися у внутрішні правоохоронні процеси. Проте Закон про повстання є суттєвим винятком, що викликає стурбованість правозахисників. Вони застерігають, що його необачне використання може перетворити військових на інструмент внутрішньої поліції.
Відповідаючи на запитання журналістів у Білому домі, Трамп наголосив, що наразі не активував закон, але готовий зробити це за потреби. Він заявив, що у випадках смертельної загрози або протидії судів і губернаторів дії були б виправданими.
“У нас є Закон про повстання не просто так. Якби люди гинули, а суди чи губернатори нас стримували – звісно, я б це зробив”, – заявив він.
Варто зазначити, що у 2020 році під час протестів після смерті Джорджа Флойда Трамп уже погрожував скористатися цим законом, однак тоді такого кроку уникнув.
За даними Служби досліджень Конгресу, Закон про повстання застосовували десятки разів, але після 60-х років минулого століття це робилось винятково рідко. Востаннє його активували у 1992 році, коли через масові заворушення в Лос-Анджелесі після виправдання поліцейських у справі побиття афроамериканця Родні Кінга до міста були направлені федеральні війська на прохання губернатора Каліфорнії.
Припускається, що Трамп може діяти без згоди місцевої влади. Хоч закон передбачає сценарії як за погодженням із губернатором, так і без нього, в таких випадках важливе дотримання балансу між федеральними і місцевими рішеннями. Наприклад, у 2005 році Джордж Буш-молодший утримався від використання закону під час кризи через ураган Катріна за причини спротиву місцевої влади.
Судова влада зазвичай уникає втручання у військові рішення президента, однак юристи наголошують, що повага до повноважень не означає повної відсутності контролю. Нещодавно суддя в Орегоні призупинив відправку військ до Портленда, підкреслюючи, що суди мають право оцінювати дії влади, якщо вони можуть становити загрозу для громадян.
Нагадаємо, раніше президент США Дональд Трамп наказав направити 2000 військовослужбовців Нацгвардії у Лос-Анджелес через протести і сутички, які виникли через рейди Імміграційної та митної служби США (ICE). Він також наказав силовим відомствам придушити протести та видворити осіб, які перебувають у місті нелегально.
-
Вбивство Заруцької: у США ухвалили “закон Ірини”
У штаті Північна Кароліна підписали новий закон, який отримав назву “Закон Ірини” на честь української біженки Ірини Заруцької, яку вбив рецидивіст. Цей закон посилює перевірку злочинців перед їхнім звільненням під заставу, забороняє внесення безготівкової застави за певні насильницькі злочини та для рецидивістів. Документ також обмежує повноваження магістратів та суддів у прийнятті рішень про досудове звільнення та вимагає психічного обстеження обвинувачених перед виходом під заставу. Губернатор Джош Штайн вважає, що цей закон допоможе забезпечити безпеку громадян та закликає судову владу більше уваги приділяти людям, які можуть становити підвищений ризик насильства перед вирішенням питання про заставу.
-
ВР ухвалила закон про посилення безпеки в школах
18 вересня Верховна Рада прийняла закон, який стосується безпеки в школах. Цей закон містить обов’язкові заходи, щоб забезпечити безпеку учнів і вчителів у закладах загальної середньої освіти. Раніше не було чітких правил щодо безпеки в школах, що створювало ризики. Тепер закон встановлює правила перебування на території шкіл, доступу до них, обов’язковість наявності “тривожної кнопки” для виклику поліції, а також заборони на перебування осіб у стані сп’яніння чи з небезпечними предметами. Також заборонено працевлаштування осіб із судимостями за насильницькі злочини чи цькування у школах.
-
Італія першою в ЄС ухвалила закон про регулювання ШІ
У Італії був схвалений новий закон про штучний інтелект, що став першим у країнах Європейського Союзу. Закон встановлює основні принципи, такі як орієнтованість на людину, прозорість і безпека використання штучного інтелекту. Також він наголошує на важливості інновацій, кібербезпеці та захисті приватного життя. Закон передбачає введення міжгалузевих правил, які охоплюють різні сфери, від охорони здоров’я до освіти. Для захисту громадян закон обмежує доступ дітей до штучного інтелекту без згоди батьків. Також він передбачає кримінальні покарання за незаконне використання штучного інтелекту, такі як поширення діпфейків або крадіжка особистих даних. Уряд також виділив кошти на інвестиції у компанії, які працюють у галузі штучного інтелекту та кібербезпеки.
-
У Польщі ухвалили закон про допомогу українцям
У Польщі Сенат ухвалив новий закон про іноземців і допомогу громадянам України, який був підготовлений після вето президента Кароля Навроцького на попередню законодавчу ініціативу щодо статусу українців у країні. Закон передбачає продовження легального перебування в Польщі українців, які втікали від війни, до 2026 року, а також посилює контроль над отриманням соціальної допомоги, зокрема програми 800+. Тепер отримати цю допомогу можна буде лише з професійною активністю та навчанням дітей у польських школах. Є певні виключення, наприклад, для батьків дітей з інвалідністю. Також вводяться обмеження щодо медичних послуг для дорослих громадян України, включаючи лікарські програми, реабілітацію та стоматологічне лікування. Закон очікує підпису президента, щоб стати чинним.
-
У Києві протестують проти посилення покарання для військових
У Києві на Майдані незалежності ввечері вересня проходить акція протесту проти проголосованого у першому читанні проголосували закон про посилення кримінальної відповідальності для військових за непокору. Про це повідомляє Українська правда.
Протестувальники тримають у руках саморобні плакати: “Ви караєте не тих”, “Ми маємо захистити тих, хто захищає нас”, “Репресії – не дисципліна”.
Раніше ветеранка Аліна Сарнатська на своїй сторінці у Facebook зазначала про вимоги до влади припинити утиски військовослужбовців. Зокрема, не ухвалювати законопроект №13452, скасувати норми закону №8271 від 2022 року, а також прийняти закон про військового омбудсмена.
За її словами, акція мирна і закликала уникати голосних звуків та вогню, фаєрів, колонок, гучномовців, слідкуємо за безпекою і запобігати провокаціям. -
Президент підписав закон про держполітику у сфері нацпам’яті
Президент Володимир Зеленський 29 серпня підписав закон “Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу”. Про це свідчать дані у картці законопроєкту.
Документ, підготовлений Українським інститутом національної пам’яті, визначає, що рашизм – це різновид тоталітарної ідеології та практик, які лежать в основі російського нацистського тоталітарного режиму, сформованого у державі-агресорі, та ґрунтуються на традиціях російського шовінізму й імперіалізму, практиках комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.
Закон передбачає внесення змін до інших нормативних актів, зокрема законів “Про культуру”, “Про національну безпеку України”, “Про географічні назви”, “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні”, “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”. Це спрямовано на системне врегулювання питань увічнення пам’яті, повернення історичних назв та протидії антиукраїнським наративам, зокрема пропаганді рашизму.
Серед ключових нововведень:- Визначено основні принципи, завдання та напрями політики національної пам’яті, окреслено форми її увічнення та механізми збереження місць пам’яті;
- Відновлення та збереження національної пам’яті, захист державної мови й охорона культурної спадщини стають питаннями національної безпеки;
- Передбачено розроблення та ухвалення Державної стратегії відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу;
- Підсилення процесів декомунізації та деколонізації цілою низкою ініціатив, зокрема забороною впродовж 10 років змінювати назви, що ухвалені відповідно до законодавства; Запроваджені УНР та УГВР відзнаки, що вручалися борцям за незалежність у ХХ столітті, визнано державними нагородами України;
- Вперше у правове поле вводиться низка понять, зокрема: “злочини проти Українського народу”, “державна політика національної пам’яті Українського народу”, “історична антиукраїнська пропаганда”, “місце пам’яті Українського народу” тощо.
Впровадження закону має на меті подолати російську імперсько-тоталітарну спадщину, зменшити розбіжності у сприйнятті минулого в суспільстві, а також усунути вплив держави-агресора в інформаційній, освітній і культурній сферах, що сприятиме зміцненню єдності України перед обличчям агресора.
Відповідно до закону, Український інститут національної пам’яті отримає чітко визначений правовий статус центрального органу виконавчої влади. Для виконання нових завдань його штат збільшать на 12 одиниць. -
Президент підписав закон про держполітику національної пам’яті
Президент Володимир Зеленський 29 серпня підписав закон “Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу”. Про це свідчать дані у картці законопроєкту.
Документ, підготовлений Українським інститутом національної пам’яті, визначає, що рашизм – це різновид тоталітарної ідеології та практик, які лежать в основі російського нацистського тоталітарного режиму, сформованого у державі-агресорі, та ґрунтуються на традиціях російського шовінізму й імперіалізму, практиках комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.
Закон передбачає внесення змін до інших нормативних актів, зокрема законів “Про культуру”, “Про національну безпеку України”, “Про географічні назви”, “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні”, “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”. Це спрямовано на системне врегулювання питань увічнення пам’яті, повернення історичних назв та протидії антиукраїнським наративам, зокрема пропаганді рашизму.
Серед ключових нововведень:- Визначено основні принципи, завдання та напрями політики національної пам’яті, окреслено форми її увічнення та механізми збереження місць пам’яті;
- Відновлення та збереження національної пам’яті, захист державної мови й охорона культурної спадщини стають питаннями національної безпеки;
- Передбачено розроблення та ухвалення Державної стратегії відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу;
- Підсилення процесів декомунізації та деколонізації цілою низкою ініціатив, зокрема забороною впродовж 10 років змінювати назви, що ухвалені відповідно до законодавства; Запроваджені УНР та УГВР відзнаки, що вручалися борцям за незалежність у ХХ столітті, визнано державними нагородами України;
- Вперше у правове поле вводиться низка понять, зокрема: “злочини проти Українського народу”, “державна політика національної пам’яті Українського народу”, “історична антиукраїнська пропаганда”, “місце пам’яті Українського народу” тощо.
Впровадження закону має на меті подолати російську імперсько-тоталітарну спадщину, зменшити розбіжності у сприйнятті минулого в суспільстві, а також усунути вплив держави-агресора в інформаційній, освітній і культурній сферах, що сприятиме зміцненню єдності України перед обличчям агресора.
Відповідно до закону, Український інститут національної пам’яті отримає чітко визначений правовий статус центрального органу виконавчої влади. Для виконання нових завдань його штат збільшать на 12 одиниць. -
У Південній Кореї розслідують можливі порушення закону репером Psy
Поліція Сеула розпочала розслідування щодо південнокорейського репера Psy (справжнє ім’я -Пак Че Сан), відомого завдяки світовому хіту Gangnam Style. Артиста підозрюють у порушенні закону про охорону здоров’я. Про це повідомляє Yonhap.
За даними слідства, починаючи з 2022 року співак отримував рецепти на психотропні препарати Ксанакс і Золпідем через посередників, зокрема менеджера, не відвідуючи лікаря особисто. Інформація про це надійшла від анонімного джерела, після чого поліція провела обшук у медичному закладі та вилучила документи.
Лікар виконавця заперечує порушення, наголошуючи, що Psy лікувався дистанційно. У свою чергу агентство артиста P Nation оприлюднило заяву, де йдеться:
“Psy діагностували хронічний розлад сну, тож він приймає снодійні таблетки, як призначив лікар. Але він не отримував ніяких рецептів через посередників, хоча були випадки, коли треті особи отримували ліки від його імені”.