Позначка: Закон

  • Європарламент визнав ризик порушення Угорщиною цінностей ЄС

    Європарламент визнав ризик порушення Угорщиною цінностей ЄС

    Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій визнав, що в Угорщині порушуються цінності Європейського Союзу. Євродепутати висловили занепокоєння щодо деградації демократії, погіршення ситуації з правовою державою, корупцією та незалежністю судів у країні. Вони попередили про можливе використання штучного інтелекту для впливу на вибори 2026 року. Резолюція, яку підтримали 415 голосів, є другим проміжним звітом у процедурі за статтею 7 Договору про ЄС, ініційованій проти Угорщини у 2018 році. Європарламент висловив стурбованість зростанням використання дипфейків та закликав до подальших дій щодо Угорщини. Крім того, депутати вимагають швидкого завершення розслідування щодо можливого шпигунства Угорщини в інституціях ЄС, зокрема стосовно чинного єврокомісара Олівера Варгеї. Було також висловлено заклик заморозити фінансування для Угорщини через порушення європейських цінностей.

  • Зеленський підписав закон для стабільного та швидкого мобільного інтернету

    Зеленський підписав закон для стабільного та швидкого мобільного інтернету

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який спрямований на поліпшення якості та стабільності мобільного інтернету та зв’язку для всіх громадян, особливо в умовах війни. Згідно з цим законом, буде контролюватися швидкість мобільного інтернету як офіційний показник якості послуг операторів. Також вдосконалено механізм національного роумінгу, щоб у разі надзвичайних ситуацій мережі могли підтримувати одна одну та забезпечувати зв’язок для людей. Закон призначений для підвищення якості мобільного зв’язку для українців та наближення стандартів до європейських. Тепер мобільні оператори повинні надавати послуги відповідно до встановлених швидкісних показників, щоб забезпечити стабільний та швидкий зв’язок. Також українці зможуть самостійно перевіряти якість мобільного інтернету за допомогою смартфонів, а результати цих тестів будуть передаватися до відповідного органу для аналізу та реагування на проблеми. Закон також сприятиме швидшій побудові базових станцій в сільській місцевості після скасування мораторію на їх перевірку. Національний роумінг залишиться доступним і після завершення воєнного стану, що допоможе забезпечити зв’язок у надзвичайних ситуаціях.

  • Сліпе наслідування турецьким футболістом Гаррі Поттера привело до позову

    Сліпе наслідування турецьким футболістом Гаррі Поттера привело до позову

    Будь-який шанувальник великих і малих мистецтв того чи того роду, перш ніж відкриватися наслідуванню, має подумати про наслідки свого душевного пориву.

    Такий висновок слід зробити з повідомлень турецьких ЗМІ про те, що нападнику Фенербахче та збірної Туреччини Керему Актюркоглу надійшов позов від Warner Bros. з претензіями на унікальність.

    Свою самобутність американська кіностудія вирішила відстоювати в цивільному суді Стамбула, куди надійшла заява з обвинуваченнями на адресу Актюркоглу, якого підозрюють у порушенні авторських прав.

    Справа стосується унікальної франшизи Гаррі Поттера. Зауважимо, що футболіст є чималим фанатом Гаррі Поттера.

    У своїх соціальних мережах гравець викладає кадри з фільмів про Гаррі Поттера, удається до використання саундтреків поттеріани. І навіть на полі залишається прихильним улюбленому кіно, коли відзначає забиття голів помахом руки, у якому вбачають використання магічної палички з фільмів про Гаррі Поттера.

    Юристи Warner Bros. бачать у цьому порушення авторських прав кіностудії і звернулися до турецької влади провести власне розслідування.

    Зокрема, указано, що багато назв, таких як Гоґвортс чи Грифіндор, озвучувані як наслідування франшизі, є загальновизнаними торговими марками та пройшли реєстрацію в Туреччині. Юристи відстоюватимуть думку керівництва Warner Bros., що все, що винайдено студією, представляє не лише виняткову цінність, а й має власну ціну.

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

  • В Росії вилучають з продажу романи Стівена Кінга

    В Росії вилучають з продажу романи Стівена Кінга

    Культовий роман американського письменника Стівена Кінга Воно (It) вилучили з продажу в Росії. Його видання більше не вдається знайти на сайтах інтернет-магазинів, які реалізують книжкову продукцію. В об’єднаній компанії Wildberries та Russ повідомили, що ця книга “може бути заборонена в РФ”, повідомляє пропагандистське інформагентство ТАСС.
    Раніше про вилучення тиражу роману з книжкових писали новосибірські ЗМІ. За їхніми даними, це сталося відповідно до закону про заборону пропаганди ЛГБТ.
    У лютому 2024 року журналіст Олександр Плющов опублікував список із 252 книг, які підпадали під заборону пропаганди ЛГБТ і мали бути вилучені з продажу.
    Справжність списку підтвердили у Мегамаркеті. У переліку був роман Воно Кінга, а також Маленьке життя Ханьї Янагіхари, Декамерон Джованні Боккаччо, Бенкет Платона, У пошуках втраченого часу Марселя Пруста.
    Після початку повномасштабної війни в Україні Кінг засудив Росію і передрік Володимиру Путіну проблеми.
    Письменник призупинив співпрацю з видавництвом АСТ, яке мало контракт на випуск його книг російською мовою. Проте права на більшість творів Кінга продовжили ще на 3–4 роки.
    Останнім романом письменника, який офіційно вийшов у Росії, став Біллі Саммерс, який розповідає про найманого вбивцю. Роман Кінга Воно було видано 1986 року в США і неодноразово екранізувалося. Твір розповідає про сімох друзів з вигаданого міста Деррі, які борються з монстром, здатним прийняти будь-яку фізичну подобу на основі страхів жертв.
    Як ми вже писали раніше, американський письменник Стівен Кінг очолив список авторів, чиї твори найчастіше забороняють у школах США.
    Стівен Кінг висловився про Трампа

  • Зеленський підписав закон про виплату 50 тисяч при народженні дитини

    Зеленський підписав закон про виплату 50 тисяч при народженні дитини

    Президент Володимир Зеленський підписав закон, що передбачає виплату 50 тисяч гривень при народженні дитини та запроваджує нові види державної допомоги для сімей із дітьми. Про це стало відомо з картки законопроєкту на сайті Верховної Ради.

    Закон визначає різні види державної допомоги, такі як допомога на вагітність і пологи, допомога при народженні дитини (“пакунок малюка”), допомога для догляду за дитиною до року, а також допомога для одиноких матерів та дітей з інвалідністю.
    Право на допомогу при народженні дитини має один із батьків або опікун, з яким дитина постійно проживає, і який подав відповідну заяву. Допомога призначається на підставі заяви, до якої додаються копії свідоцтва про народження дитини або рішення про встановлення опіки.

    Якщо народжено двоє і більше дітей, допомога надається на кожну дитину окремо. Розмір допомоги при народженні дитини становить 50 000 гривень на кожну дитину.

    Передбачена також допомога жінкам у зв’язку з вагітністю і пологами (у разі відсутності страхового стажу) – 7 000 грн/міс.
    Допомогу “пакунок малюка” надають у натуральній формі або у вигляді грошової компенсації на вибір батьків. Пакунок можна отримати з 36 тижня вагітності, але не пізніше трьох місяців з дня народження дитини.

    Допомога для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку встановлюється у державному бюджеті (7000 грн/міс.) і збільшується на 50% для дітей з інвалідністю.

    Допомога для догляду за дитиною єЯсла надається тим, хто почав працювати на повний робочий день після досягнення дитиною одного року. Виплата (до 8000 грн/міс.) здійснюється до трирічного віку дитини та збільшується для дітей з інвалідністю.

    Щомісячна грошова виплата єСадок (до 8000 грн/міс.) призначається для дітей від трьох до шести років (до семи – для дітей з особливими потребами) за умови, що мати або законний представник дитини почали працювати на повний робочий день.

    Крім того, закон передбачає надання першокласникам у 2026 році “пакунку школяра” у розмірі 5000 гривень для придбання шкільного приладдя, книжок, дитячого одягу та взуття.

    Нові виплати грошової допомоги почнуть діяти з 1 січня 2026 року, розмір яких встановлюватиметься кожного року окремо законом про держбюджет.

  • Путін запровадив в РФ цілорічний призов до армії

    Путін запровадив в РФ цілорічний призов до армії

    Російський диктатор Володимир Путін підписав закон про запровадження цілорічного призову до армії. який з 28 жовтня затвердила Держдума.
    Документ пеердбачає, що з 2026 року заходи щодо відбору до армії відбуватимуться з 1 січня до 31 грудня, не тільки під час сезонних кампаній.
    Новобранців відправлятимуть до військ як і раніше — з 1 квітня до 15 липня і з 1 жовтня до 31 грудня — під час весняного та осіннього призову, але призовні комісії та лікарські комісії в військкоматах працюватимуть цілий рік.
    Закон встановлює граничний термін явки у військкомат після розміщення електронного порядку денного у реєстрі – 30 діб.
    За умови, що призовник втратив право на відстрочку або не одержав повістку до початку сезонного відправлення до військ, він зобов’язаний самостійно з’явитися у військкомат протягом двох тижнів з моменту старту цього періоду для звірки даних. Призовні комісії зможуть ухвалювати рішення про відстрочку або звільнення від призову заочно.
    Автори поправок – голова комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов та його перший заступник Андрій Красов – заявили, що нові заходи нібито дозволять “рівномірно розподілити навантаження” на військкомати та “підвищити якість призову”.
    Проект Ідіть лісом заявив, що насправді новий формат “означає постійну активність військкоматів, що створює умови для безперервного проведення облав, вручення повісток та тиску на призовників протягом усього року”.
    Раніше Центр нацспротиву заявив, що Росія активізує примусову мобілізацію українців на окупованих територіях, намагаючись прискорити її темпи
    Росія почала мобілізацію на всій ТОТ – ЗСУ

  • Зеленський підписав закон про тимчасове бронювання в підприємствах ОПК

    Зеленський підписав закон про тимчасове бронювання в підприємствах ОПК

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану. Згідно з цим законом, працівники, які мають військове зобов’язання, можуть бути тимчасово призначені на підприємства критичної інфраструктури та оборонно-промислового комплексу. Вони будуть бронюватися на 45 днів після підписання трудового договору і обов’язково повинні вирішити всі питання щодо військового обліку. Закон спрямований на підтримку функціонування важливих підприємств у зоні конфлікту.

  • В РФ ухвалили закон про цілорічний призов до армії

    В РФ ухвалили закон про цілорічний призов до армії

    Держдума РФ узаконила цілорічний призов на військову службу. Відповідні поправки прийнято у третьому, остаточному читанні. Тепер заходи щодо відбору до армії відбуватимуться з 1 січня до 31 грудня, а не лише під час сезонних кампаній, як зараз. Про це повідомляє TheМoscow Тimes.
    Зміни набирають чинності з 2026 року. Вони стосуються медичного огляду, психологічного відбору та засідань призовної комісії. При цьому відправлятимуть новобранців до військ як і раніше – з 1 квітня до 15 липня і з 1 жовтня до 31 грудня – на підставі указу президента.
    Також закон встановлює граничний термін явки у військкомат після розміщення електронного порядку денного у реєстрі – 30 діб. Крім того, якщо призовник втратив право на відстрочку або не отримав повістку до початку сезонного відправлення до військ, він зобов’язаний самостійно з’явитися у військкомат протягом двох тижнів з моменту старту цього періоду для звірки даних. При цьому призовні комісії можуть ухвалювати рішення про відстрочку або звільнення від призову заочно.
    Закон встановлює нові терміни подання заяв про заміну військової служби на альтернативну цивільну. Тепер призовникові потрібно звернутися до військкомату до 1 квітня, якщо його вирішили відправити в армію з 1 жовтня по 31 жовтня того ж року, і до 1 жовтня – якщо він має опинитися у військах з 1 квітня по 15 липня наступного року.
    За словами авторів поправок, нові заходи дозволять “рівномірно розподілити навантаження” на військкомати та “підвищити якість призову”.
    Правозахисники вважають, що влада хоче створити постійно діючу інфраструктуру для поповнення армії на тлі війни з Україною.

  • В Україні ухвалили закон про перепоховання загиблих військових

    В Україні ухвалили закон про перепоховання загиблих військових

    Верховна Рада 23 жовтня ухвалила закон щодо врегулювання питання перепоховання загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також регулює фінансові аспекти цих процесів.
    Згідно з документом, поховання осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, таких як Герої України, нагороджені орденами Золота Зірка, Богдана Хмельницького, княгині Ольги та За мужність, а також учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, здійснюється безкоштовно для родичів або осіб, які беруть на себе відповідальність за поховання. Витрати на поховання таких осіб покриваються з державного бюджету.
    Перепоховання останків може бути здійснено в особливих випадках на підставі рішення органів місцевого самоврядування. Перепоховання відбувається за рахунок осіб, які ініціюють цей процес, за винятком випадків, коли перепоховання стосується осіб, що захищали незалежність та територіальну цілісність України – для таких осіб витрати покриваються з джерел, передбачених для поховання героїв.
    Також закон встановлює вимоги до перепоховання останків загиблих воїнів, які були поховані в братських та одиночних могилах. Зокрема, вимагається дотримання стандартів охорони культурної спадщини та увічнення пам’яті загиблих героїв.
    Передбачено можливість створення родинного поховання для кількох осіб безкоштовно, якщо таке бажання висловить один з родичів, що відповідатиме за організацію поховання.

  • У Греції парламент ухвалив норму про 13-годинний робочий день

    У Греції парламент ухвалив норму про 13-годинний робочий день

    Парламент Греції прийняв закон, який дозволяє працювати до 13 годин на день за певних умов. Згідно з цим законом, працівники можуть працювати додаткові години за винагороду, але не більше певної кількості днів на рік. Водночас, норма робочого тижня залишається 40 годин, а за понаднормову роботу має бути виплачена надбавка у 40 відсотків. Ця нова реформа передбачає також гнучкий графік, можливість розбивання відпустки на частини, дводенні контракти і швидкий прийом на роботу. Проте профспілки стурбовані тим, що роботодавці можуть використовувати ці нові правила на свою користь, особливо в умовах слабкого контролю на робочих місцях.