Президент США Дональд Трамп підтримує законопроект про санкції проти РФ, але все ж таки з однією умовою. Про це йдеться в його інтерв’ю для Fox News.
Інтерв’юер його запитав його прямо, чи підтримує він законопроект про санкції.
“Я думаю, там 84 або 85 сенаторів хочуть… Так (підтримую – ред.), але тільки якщо він буде підпорядкований мені. І знаєте, я його підтримую”, – відповів голова Білого дому.
Однак журналіст ще раз його запитав, чи підтримує він законопроєкт.
“Я надіюся, що нам не доведеться його застосовувати. У нас уже є серйозні санкції проти Росії”, заявив Трамп.
За його словами, економіка Росії нині в дуже поганому стані. Він також додав, що це “більша і потужніша країна” порівняно з Україною.
Позначка: Закон
-
Закон про санкції проти РФ: Трамп висунув умову
-
Стало відомо, скільки громад перешли до ПЦУ з 2022 року
За останні чотири роки майже 1,4 тисячі релігійних громад Української православної церкви Московського патріархату прийняли рішення про перехід до Православної церкви України. Найбільше цих громад було в Київській, Хмельницькій, Вінницькій, Житомирській та Черкаській областях. У той же час, найменше громад змінили свою підлеглість у Києві, Херсонській, Харківській, Миколаївській, Івано-Франківській та Дніпропетровській областях, а також в Луганській, Донецькій та Запорізькій областях не було жодного переходу. На початок 2025 року в Україні було 10118 релігійних організацій УПЦ МП, з них 9792 – релігійні громади.
-
В Естонії переглянуть закон про обмеження проросійських церков
Колегія з конституційного нагляду Державного суду Естонії на початку лютого розгляне клопотання президента Алара Каріса про визнання такими, що суперечать Конституції, поправок до Закону про церкви та парафії, які передбачають обмеження церков, що підтримують агресію Росії. Про це повідомляє естонський мовник ERR.
Клопотання буде розглянуто в усній формі. Засідання відбудеться 3 лютого 2026 року о 10:15 в Тарту.
До участі в процесі запрошені представники парламенту, уряду, канцлера права, міністра юстиції та цифрових технологій, а також представники релігійних організацій, включаючи Раду церков Естонії, православну церкву та Пюхтіцький ставропігійний жіночий монастир Успіння Пресвятої Богородиці.
Алар Каріс на початку жовтня направив до Державного суду закон про внесення змін до Закону про церкви та парафії, клопочучи про визнання його таким, що суперечить Конституції. Каріс вже двічі відмовлявся затверджувати зміни до закону про релігійні свободи, в яких передбачена можливість накласти обмеження на церкви, що виправдовують російську агресію.
Ініціативу обмежити діяльність церков, повʼязаних з особами чи організаціями, які підтримують агресію Росії, висунуло ще в жовтні 2024 року Міністерство внутрішніх справ Естонії. -
Алжир вимагає у Франції репарації “за злочини колоніалізму”
Парламент Алжиру підтримав радикальний законопроєкт, що офіційно визнає 130-річну окупацію з боку Франції актом агресії, воєнним злочином та злочином проти людяності. Ухвалений нижньою палатою закон класифікує 27 видів злочинів, скоєних французами в період з 1830 по 1962 роки. Про це повідомляє Bloomberg.
Документ зобов’язує Париж виплатити компенсації та офіційно попросити вибачення за скоєні злочини. Зокрема, масові вбивства цивільного населення, тортури та використання нетрадиційної зброї.
Окремий пункт вимагає від Парижа провести дезактивацію територій у пустелі Сахара, де у 1960-х роках проводилися французькі ядерні випробування та передати карти заражених районів і виплатити відшкодування постраждалим.
Нове законодавство вводить суворе покарання за схвалення або виправдання колоніального минулого в медіа, книгах чи публічних заявах. Порушникам загрожує до 10 років позбавлення волі та штраф – близько 7720 доларів США.
Для остаточного набуття чинності документ мають схвалити верхня палата парламенту та президент Абдельмаджид Теббун.
“Законопроєкт не спрямований проти жодного народу, не прагне помсти, не розпалює ненависть. Скоріше, він ґрунтується на встановленому принципі, що злочини проти людяності не можуть бути стерті з плином часу, виправдані силою чи замовчані”, – пояснив голова парламенту Ібрагім Бугалі. Рішення парламенту з’явилося на тлі найглибшого за десятиліття розриву відносин між країнами.
Напруженість загострилася після того, як президент Франції Еммануель Макрон підтримав претензії Марокко на Західну Сахару, що Алжир розцінив як зраду.
Попри політичний конфлікт, Франція залишається залежною від поставок алжирського газу, а компанія TotalEnergies продовжує роботу над спільними нафтовими проєктами. -
У Венесуелі ухвалили закон, що криміналізує захоплення нафтових танкерів
Законодавці Венесуели 23 грудня ухвалили закон, що криміналізує дії, які можуть перешкоджати торгівлі та комерції в країні, зокрема захоплення нафтових танкерів. Про це повідомляє DW.
Рішення було прийнято після того, як цього місяця США захопили два танкери з венесуельською нафтою в міжнародних водах. Новий закон, який обговорювали та приймали протягом двох місяців, став відповіддю на ці дії американських військових.
Згідно з новим законодавством, будь-хто, хто сприяє, запитує, підтримує, фінансує або бере участь у “актах піратства, блокадах чи інших міжнародних незаконних діях” проти комерційних структур, що діють у Венесуелі, може зіткнутися зі штрафами або ув’язненням терміном до 20 років.
Закон також доручає виконавчій гілці влади розробити “стимули та механізми економічного, комерційного та іншого захисту” для національних або іноземних організацій, які ведуть бізнес з Венесуелою, у разі піратської діяльності, морської блокади чи інших незаконних дій.
На екстреному засіданні ООН, скликаному на прохання Венесуели, Китай та РФ звинуватили США у “цькуванні” південноамериканської країни. -
У Фінляндії підвищили вік резервістів до 65 років
Президент Фінляндії Александр Стубб підписав закон, який підвищує граничний вік перебування у військовому резерві до 65 років. Про це повідомляє Міноборони країни.
Призовники належатимуть до резерву незалежно від військового звання до кінця року, в якому їм виповнюється 65 років. Відтак, для рядового складу термін перебування в резерві збільшується на 15 років, тоді як для молодшого офіцерського та офіцерського складу – на 5 років.
Офіцери з військовим званням полковника, коммодора або вище підлягають військовій службі без верхньої вікової межі і продовжують належати до резерву, поки вони придатні до служби.
Як наголосив глава Міноборони Фінляндії Антті Хяккянен, чисельність резерву зросте на 125 тисяч призовників упродовж п’ятирічного перехідного періоду. Та вже у 2031 році загальна кількість резервістів у країні становитиме близько одного мільйона осіб.
Закон набуде чинності 1 січня 2026 року. Віковий ценз у 65 років застосовуватиметься лише до тих громадян, які підлягатимуть військовій службі на момент набуття законом чинності. -
Стефанчук: Закон про вибори під час війни матиме одноразову дію
Спеціальний закон про проведення виборів в умовах воєнного стану застосують одноразово. Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час заходу до Дня працівників дипломатичної служби, повідомляє Суспільне.
Стефанчук підписав розпорядження про створення робочої групи для підготовки законопроєкту про вибори під час війни. Групу очолить перший заступник спікера парламенту Олександр Корнієнко. До її складу увійдуть представники всіх фракцій і депутатських груп, громадянського суспільства та Центральної виборчої комісії.
Завдання групи – напрацювати документ, який дозволить провести “безпечні демократичні вибори”, результатам яких довірятимуть в Україні та за кордоном.
“Це фахова робоча група, яка напрацює той документ, який дасть можливість провести в Україні не просто вибори, а безпечні демократичні вибори, до яких буде довіра в усьому світові”, – йдеться в повідомленні.
Робоча група буде опрацьовувати всі нюанси застосування Виборчого кодексу з урахуванням війни.- голосування військовослужбовців і їхнє право балотуватися;
- участь у виборах українців, які перебувають за кордоном;
- проведення виборів на тимчасово окупованих територіях;
- присутність іноземних спостерігачів.
Стефанчук наголосив, що за підсумками роботи планують запропонувати окремий закон, який застосують одноразово – для проведення цих виборів.
-
Трамп підписав оборонний бюджет з $800 млн Україні
Президент США Дональд Трамп підписав закон про оборонний бюджет на 2026 фінансовий рік, який передбачає рекордне фінансування у розмірі 901 мільярда доларів. Одним із ключових пунктів цього документу є виділення Україні 800 мільйонів доларів у рамках Ініціативи з безпекової допомоги. Ці кошти заплановано спрямувати на закупівлю американського озброєння для Збройних сил України, по 400 мільйонів доларів на кожен із наступних двох років. Про це стало відомо з сайту Білого дому у п’ятницю, 19 грудня.
За його даними, законопроєкт S. 1071 “Закон про національну оборону на фінансовий 2026 рік” вже підписано та він офіційно набрав чинності. Документ регламентує фінансування програм Міністерства оборони, військового будівництва, а також програм національної безпеки, які координуються Міністерством енергетики та Державним департаментом.
Він також охоплює заходи щодо покращення добробуту військовослужбовців та визначає нові повноваження для впровадження змін у сфері національної й міжнародної безпеки, торгівлі та судової системи.
У тексті бюджету передбачено окремий розділ “Розширення та модифікація ініціативи з оборонної допомоги Україні”, згідно з яким Україна отримає ще 400 мільйонів доларів на 2026 рік та таку ж суму на 2027 рік.
Нагадаємо, сенат США 17 грудня схвалив масштабний законопроєкт про оборонну політику 2026 року в 901 мільярд доларів, котрий серед іншого, передбачає допомогу Україні у 400 мільйонів доларів.
США схвалили наймасштабнішу в історії військову допомогу Тайваню
-
У Грузії посилили правила проведення протестів
У Грузії було прийнято новий закон, який посилює правила проведення протестних акцій. Згідно з цим законом, організатори мітингів повинні попереджати поліцію за п’ять днів до початку акції, інакше їх можуть затримати. Також в законі передбачено, що поліція може втручатися і припиняти акції, якщо вони вважаються незаконними. Порушникам загрожує адміністративний арешт або навіть кримінальна відповідальність. Ці нові правила спростовують попередню практику, коли організатори не зобов’язані були погоджувати мітинги з поліцією.
-
Рада прийняла Бюджет-2026
Верховна Рада прийняла бюджет на 2026 рік, який передбачає зростання зарплат вчителям. Згідно з новим бюджетом, зарплати вчителів збільшаться на 30% з 1 січня і на ще 20% з 1 вересня. Мінімальна зарплата також підвищиться, з 8 000 гривень до 8 647 гривень. Крім того, у бюджеті передбачено збільшення загального прожиткового мінімуму. Відбулося також збільшення доходів держбюджету за рахунок підвищення ставки оподаткування прибутку банків і збільшення видатків на резервний фонд, освіту, соціальний захист громадян та інше. Загальний обсяг дефіциту держбюджету зросло до 1,9 трлн гривень. Важливим пунктом є також передбачення, що місцевим бюджетам буде спрямовано 64% від податку на доходи фізичних осіб, щоб уникнути підвищення тарифів на комунальні послуги для населення.