Реальний Київ

Позначка: Закон

  • Президент підписав закон про держполітику у сфері нацпам’яті

    Президент підписав закон про держполітику у сфері нацпам’яті

    Президент Володимир Зеленський 29 серпня підписав закон “Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу”. Про це свідчать дані у картці законопроєкту.
    Документ, підготовлений Українським інститутом національної пам’яті, визначає, що рашизм – це різновид тоталітарної ідеології та практик, які лежать в основі російського нацистського тоталітарного режиму, сформованого у державі-агресорі, та ґрунтуються на традиціях російського шовінізму й імперіалізму, практиках комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.
    Закон передбачає внесення змін до інших нормативних актів, зокрема законів “Про культуру”, “Про національну безпеку України”, “Про географічні назви”, “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні”, “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”. Це спрямовано на системне врегулювання питань увічнення пам’яті, повернення історичних назв та протидії антиукраїнським наративам, зокрема пропаганді рашизму.
    Серед ключових нововведень:

  • Визначено основні принципи, завдання та напрями політики національної пам’яті, окреслено форми її увічнення та механізми збереження місць пам’яті;
  • Відновлення та збереження національної пам’яті, захист державної мови й охорона культурної спадщини стають питаннями національної безпеки;
  • Передбачено розроблення та ухвалення Державної стратегії відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу;
  • Підсилення процесів декомунізації та деколонізації цілою низкою ініціатив, зокрема забороною впродовж 10 років змінювати назви, що ухвалені відповідно до законодавства; Запроваджені УНР та УГВР відзнаки, що вручалися борцям за незалежність у ХХ столітті, визнано державними нагородами України;
  • Вперше у правове поле вводиться низка понять, зокрема: “злочини проти Українського народу”, “державна політика національної пам’яті Українського народу”, “історична антиукраїнська пропаганда”, “місце пам’яті Українського народу” тощо.

    • Впровадження закону має на меті подолати російську імперсько-тоталітарну спадщину, зменшити розбіжності у сприйнятті минулого в суспільстві, а також усунути вплив держави-агресора в інформаційній, освітній і культурній сферах, що сприятиме зміцненню єдності України перед обличчям агресора.
    Відповідно до закону, Український інститут національної пам’яті отримає чітко визначений правовий статус центрального органу виконавчої влади. Для виконання нових завдань його штат збільшать на 12 одиниць.

  • Президент підписав закон про держполітику національної пам’яті

    Президент підписав закон про держполітику національної пам’яті

    Президент Володимир Зеленський 29 серпня підписав закон “Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу”. Про це свідчать дані у картці законопроєкту.
    Документ, підготовлений Українським інститутом національної пам’яті, визначає, що рашизм – це різновид тоталітарної ідеології та практик, які лежать в основі російського нацистського тоталітарного режиму, сформованого у державі-агресорі, та ґрунтуються на традиціях російського шовінізму й імперіалізму, практиках комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.
    Закон передбачає внесення змін до інших нормативних актів, зокрема законів “Про культуру”, “Про національну безпеку України”, “Про географічні назви”, “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні”, “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”. Це спрямовано на системне врегулювання питань увічнення пам’яті, повернення історичних назв та протидії антиукраїнським наративам, зокрема пропаганді рашизму.
    Серед ключових нововведень:

  • Визначено основні принципи, завдання та напрями політики національної пам’яті, окреслено форми її увічнення та механізми збереження місць пам’яті;
  • Відновлення та збереження національної пам’яті, захист державної мови й охорона культурної спадщини стають питаннями національної безпеки;
  • Передбачено розроблення та ухвалення Державної стратегії відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу;
  • Підсилення процесів декомунізації та деколонізації цілою низкою ініціатив, зокрема забороною впродовж 10 років змінювати назви, що ухвалені відповідно до законодавства; Запроваджені УНР та УГВР відзнаки, що вручалися борцям за незалежність у ХХ столітті, визнано державними нагородами України;
  • Вперше у правове поле вводиться низка понять, зокрема: “злочини проти Українського народу”, “державна політика національної пам’яті Українського народу”, “історична антиукраїнська пропаганда”, “місце пам’яті Українського народу” тощо.

    • Впровадження закону має на меті подолати російську імперсько-тоталітарну спадщину, зменшити розбіжності у сприйнятті минулого в суспільстві, а також усунути вплив держави-агресора в інформаційній, освітній і культурній сферах, що сприятиме зміцненню єдності України перед обличчям агресора.
    Відповідно до закону, Український інститут національної пам’яті отримає чітко визначений правовий статус центрального органу виконавчої влади. Для виконання нових завдань його штат збільшать на 12 одиниць.

  • У Південній Кореї розслідують можливі порушення закону репером Psy

    У Південній Кореї розслідують можливі порушення закону репером Psy

    Поліція Сеула розпочала розслідування щодо південнокорейського репера Psy (справжнє ім’я -Пак Че Сан), відомого завдяки світовому хіту Gangnam Style. Артиста підозрюють у порушенні закону про охорону здоров’я. Про це повідомляє Yonhap.
    За даними слідства, починаючи з 2022 року співак отримував рецепти на психотропні препарати Ксанакс і Золпідем через посередників, зокрема менеджера, не відвідуючи лікаря особисто. Інформація про це надійшла від анонімного джерела, після чого поліція провела обшук у медичному закладі та вилучила документи.
    Лікар виконавця заперечує порушення, наголошуючи, що Psy лікувався дистанційно. У свою чергу агентство артиста P Nation оприлюднило заяву, де йдеться:
    “Psy діагностували хронічний розлад сну, тож він приймає снодійні таблетки, як призначив лікар. Але він не отримував ніяких рецептів через посередників, хоча були випадки, коли треті особи отримували ліки від його імені”.

  • Зеленський підписав закон про відпустки військовим

    Зеленський підписав закон про відпустки військовим

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який гарантує щонайменше 15 днів відпустки військовим. Вони також матимуть додаткові 14 днів відпочинку. Про це заявив заступник голови Офісу президента Павло Паліса в Telegram.
    Згідно з документом, 15 днів відпустки тепер надаються обов’язково, а решта 15 днів (із загальних 30 днів на календарний рік) – залежно від можливостей конкретного підрозділу.
    Документ також передбачає серію нововведень: учасники бойових дій зможуть скористатися додатковими 14 днями відпустки, норма про які раніше не діяла під час воєнного стану.
    Контрактники віком від 18 до 24 років, без вищої освіти, за умови, що вони ще навчаються, матимуть право на відпустку для складання іспитів.
    Закон набирає чинності через місяць з дня його офіційного опублікування.
    Як ми вже писали, Зеленський підписав закон, згідно з яким дозволено військову службу за добровільним контрактом для громадян віком 60 років і старше.
    Президент підписав укази щодо служби в ЗСУ

  • Федоров анонсував покращення мобільного зв’язку

    Федоров анонсував покращення мобільного зв’язку

    Український президент Володимир Зеленський підписав закон, який спрощує умови для розвитку мобільного зв’язку в країні. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров розповів, що новий закон передбачає прискорення будівництва мобільних мереж. Основні зміни включають скорочення строків отримання дозволів на будівництво базових станцій та можливість використовувати пересувні базові станції без ризику демонтажу. Це дозволить покращити доступ до мобільного зв’язку в сільських районах, на трасах та на віддалених територіях. Метою є забезпечення якісного мобільного зв’язку для 98% населення України до 2030 року.

  • Мінʼюст отримав доступ до банківської таємниці

    Мінʼюст отримав доступ до банківської таємниці

    Міністерство юстиції отримало право на отримання інформації, яка є банківською таємницею, для представництва інтересів України у закордонних судах. Це стало можливим завдяки новому закону, який підписав президент. Раніше відомство мало проблеми з доступом до доказів у справах проти осіб, пов’язаних з Росією через обмеження на отримання банківської інформації. Тепер новий механізм дозволяє запитувати цю інформацію у банків, що допомагає захищати інтереси України у міжнародних судових органах.

  • Виплати і додаткові дні відпустки: президент анонсував рішення для армійців

    Виплати і додаткові дні відпустки: президент анонсував рішення для армійців

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про запровадження додаткових 15 днів відпустки для українських військовослужбовців та підписання важливого закону щодо виплат захисникам. Про це сказав глава держави у своєму зверненні у четвер, 31 липня.

    Як повідомляє президент, підписано закон, який забезпечить належне фінансування для Сил оборони. Зокрема, йдеться про кошти на зброю, дрони, виплати військовим та сім’ям загиблих героїв.

    Президент підкреслив, що це рішення гарантує своєчасні виплати військовим на передовій, а також підтримку для родин загиблих захисників.

    Окрім цього, Зеленський повідомив про погодження з військовим командуванням додаткової 15-денної відпустки для українських воїнів. Це нововведення має набрати чинності вже в серпні.

    У той же час ухвалено закон, який розширює можливості для ветеранських підприємств, сприяючи їхньому розвитку та підтримці. Як зазначив глава держави, сьогоднішній день видався продуктивним.

    Нагадаємо, сьогодні, 31 липня, Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №13573 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення видатків на оборону на 412,3 млрд грн.

    Також повідомлялося, що Кабінет Міністрів 30 липня ухвалив рішення на виконання закону щодо призначення одноразової грошової допомоги родинам загиблих добровольців.

  • Закон щодо НАБУ та САП набув чинності

    Закон щодо НАБУ та САП набув чинності

    Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спепіалізованої антикорупційної прокуратури” 31 липня набув чинності. Документ опублікували в офіційному виданні Верховної Ради Голос України.
    Глава держави підписав документ після того, як його підтримав 331 народний депутат. При цьому взагалі не було голосів “проти” або “утримався”.
    Також нардепи віддали 326 голосів за те, щоб законопроєкт було невідкладно підписано.
    Документ закріплює процесуальну незалежність керівника і прокурорів САП від генпрокурора. Він встановлює, що детектив НАБУ виконує вказівки лише прокурора САП, а також передбачає, що детективи НАБУ при здійсненні оперативної та оперативно-технічної діяльності виконують доручення лише детектива НАБУ або прокурора САП.
    Також закон повертає прокурору САП право віднести кримінальне провадження детективам НАБУ, при цьому, генпрокурор таке право втрачає. Детективам НАБУ повертається право за рішенням саме директора НАБУ за погодженням з прокурором САП розслідувати кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності слідчих інших органів. Погодження генпрокурора вимагатись не буде.
    Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
    Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
    Єврокомісія оцінила закон про НАБУ і САП

  • Єврокомісія оцінила закон про НАБУ і САП

    Єврокомісія оцінила закон про НАБУ і САП

    В Єврокомісії позитивно оцінили ухвалений Радою 31 липня закон про НАБУ і САП, вважаючи його відповіддю на ключові виклики щодо незалежності антикорупційних органів. Водночас у Брюсселі наголосили, що це ще не завершення процесу реформ. Про це заявив спікер Єврокомісії Гійом Мерсьє на брифінгу в Брюсселі, інформує РБК-Україна.
    “ЄС чітко висловив своє серйозне занепокоєння щодо ухвалення минулого тижня змін до Кримінального процесуального кодексу в Україні. Відтоді ми перебуваємо в тісному контакті з українською владою, щоб виправити ситуацію”, – зазначив речник.
    Він нагадав, що меседжі Єврокомісії завжди були однозначними, зауваживши, що Україна має будувати майбутнє як держава-член ЄС на міцному фундаменті та зберігати незалежні антикорупційні органи, які є “наріжним каменем верховенства права”.
    В ЄК констатували, що голосування закону відновило ключові запобіжники для забезпечення незалежності антикорупційних органів.
    “Ухвалений закон відповідає основним викликам щодо незалежності НАБУ та САП. Водночас нам потрібно ознайомитися з остаточним текстом… Це ще не завершення процесу”, – мовиться у коментарі.
    Також Єврокомісії додали, що шлях України до членства в ЄС вимагатиме постійних зусиль для забезпечення ефективної боротьби з корупцією та дотримання принципів верховенства права.
    Своєю чергою, Європейський комісар з питань розширення Марта Кос заявила, що Рада виправила свої помилки. Втім, додала, що боротьба з корупцією має залишатися пріоритетом.
    “Рада виправила рішення минулого тижня, яке завдало шкоди, підриваючи незалежність НАБУ та САП. Сьогоднішній закон відновлює ключові гарантії, але проблеми залишаються. ЄС підтримує вимоги українських громадян щодо реформ. Підтримка фундаментальних цінностей та боротьба з корупцією мають залишатися пріоритетом”, – зазначила Кос.

    The Rada corrected last week’s damaging vote undermining NABU’s & SAPO’s independence. Today’s law restores key safeguards, but challenges remain. The EU supports 🇺🇦 citizens’ demands for reform. Upholding fundamental values & fighting corruption must remain the priority. — Marta Kos (@MartaKosEU) July 31, 2025 Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
    Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
    А сьогодні Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533 про відновлення незалежності НАБУ і САП.Згодом глава держави підписав документ.

  • Трамп підвищив мита для Бразилії і пригрозив Індії

    Трамп підвищив мита для Бразилії і пригрозив Індії

    Індія платитиме США мита у 25% та “штрафні” тарифи за членство в БРІКС і торгівлю з Росією. На додачу до цього, підписано указ про запровадження тарифів у 40% проти Бразилії. Про це свідчить заява президента США Дональда Трампа перед журналістами та повідомлення від Білого дому.
    “Нині ми ведемо переговори. І це також пов’язано із БРІКС. Вони (індійці – ред.) мають БРІКС – по суті, група країн, налаштованих проти Сполучених Штатів. І Індія є членом цієї групи. Це атака на долар. А ми не дозволимо нікому атакувати долар”, – сказав лідер США.
    Трамп додав, що остаточний підсумок переговорів стане відомим дуже скоро – “до кінця цього тижня”.
    За його словами, в Індії “дуже високі тарифи”, тому скоро стане зрозуміло – або Індія укладає з США торгівельну угоду, або Делі платить буквально за все.
    Трамп також 30 липня підписав виконавчий указ, який з 1 серпня запроваджує додатковий тариф у 40% на всі товари з Бразилії. Разом зі “стандартним” митом у 10% загальний обсяг тарифів складе 50%.
    У Білому домі заявили, що причиною стала політика Бразилії. Адміністрація президента США не погоджується з тим, що робить президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва стосовно колишнього президента країни Жаїра Болсонару. Останнього в Бразилії переслідують за “спробу державного перевороту”.
    Незадовго до підписання указу Лула да Сільва заявив в інтерв’ю американському виданню The New York Times, що Бразилія не піддасться залякуванню, незважаючи на ризики для бразильської економіки.
    “Бразилія ніколи не буде вести переговори так, ніби вона маленька країна протистоїть великій країні. Бразилія вестиме переговори як суверенна країна…”, – заявив він американським журналістам.