Президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав закони, які відкривають шлях до націоналізації закритого акціонерного товариства Електричні мережі Вірменії, що перебуває під контролем проросійського бізнесмена Самвела Карапетяна. Про це повідомила пресслужба глави держави.
Згідно з ухваленими поправками до законів “Про енергетику” та “Про Комісію з регулювання суспільних послуг”, національний регулятор отримує розширені повноваження щодо енергетичних компаній.
Зокрема, він може тимчасово усувати власників від управління, призначати зовнішнє керівництво та ініціювати примусовий продаж підприємства. Держава, своєю чергою, отримує пріоритетне право на його викуп.
ЗАТ Електричні мережі Вірменії є монополістом у галузі розподілу електроенергії в країні. Компанія входить до групи Ташир, яка належить Карапетяну – мільярдеру вірменського походження, якого пов’язують із високопосадовцями силових структур Росії, зокрема міністром внутрішніх справ РФ Володимиром Колокольцевим.
Парламент Вірменії остаточно ухвалив пакет законів про можливість націоналізації ЕМВ 3 липня. Намір націоналізувати компанію прем’єр-міністр Нікол Пашинян озвучив 24 червня.
18 червня Карапетяна затримали в Єревані за обвинуваченням у публічних закликах до насильницького захоплення влади (ч. 2 ст. 422 Кримінального кодексу Вірменії). Затримання відбулося на тлі загострення конфлікту між Пашиняном і Вірменською Апостольською церквою. Карапетян підтримав духовенство, звинуватив владу в “нападах на церкву і народ” і заявив, що у разі бездіяльності політиків буде змушений “взяти участь” у подіях. Захист стверджує, що саме ці слова стали підставою для звинувачень. Карапетян заперечує заклики до участі в будь-яких політичних процесах.
Ще з листопада 2022 року ГУР України назвало його спонсором ПВК, що складається з ув’язнених, завербованих у в’язницях на окупованих Росією територіях. Цю структуру очолював кримінальний авторитет Армен Саркісян (Армен Горловський), якого вбили у Москві на початку лютого 2025 року.
За даними Forbes, 59-річний Самвел Карапетян посідає 44-те місце в рейтингу найбагатших людей Росії та 1102-ге у світовому списку мільярдерів. Його статки оцінюються в 3,2 мільярда доларів США. Самвел Карапетян – засновник і керівник холдингу Таширі мережею ТРЦ Ріо. Він посідає 44-те місце в рейтингу російських мільярдерів за версією Forbes, його статки оцінюються в 3,2 млрд доларів. Карапетян керує ЗАТ “Електричні мережі Вірменії”, купленою у “Інтер РАО” в 2015 році, через зареєстровану на Кіпрі компанію Liormand Holdings Limited.
Глава МЗС Вірменії порадив Лаврову не втручатися у справи країни
Позначка: Закон
-
У Вірменії націоналізували компанію проросійського мільярдера
-
Трамп підписав “великий прекрасний закон”
Президент США Дональд Трамп підписав новий закон, який визначає податкову, міграційну політику та бюджетні питання у країні. Це сталося у День незалежності США. Трамп назвав закон “великим прекрасним законом” і стверджує, що він виконав свої обіцянки перед народом. Закон передбачає збереження податкових пільг та виконання певних обіцянок Трампа, таких як скасування податку з чайових та заробітної плати за понаднормову роботу. Також у законі передбачено виділення коштів на імміграційний контроль та оборону, але це буде компенсуватися скороченням видатків на програми охорони здоров’я, що викликає обурення у деяких груп населення.
-
Угода про надра: Зеленський підписав закон про виплати з бюджету
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про виплати з державного бюджету відповідно до угоди зі США щодо використання надр на території України. Зміни до Бюджетного кодексу необхідні для створення американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, у який Україна внесе половину коштів від ренти на видобування корисних копалин, видачі спецдозволів на користування надрами та реалізації державної частини продукції. Отримані кошти будуть спрямовані до спеціального фонду державного бюджету і перераховані до Фонду відбудови.
-
Президент Ірану оголосив про припинення співпраці з МАГАТЕ
Президент Ірану Масуд Пезешкіян 2 липня оголосив про призупинення співпраці Тегерана з Міжнародним агентством з атомної енергії. Про це інформує Mehr News у середу, 2 липня.
Пезешкіан затвердив закон про призупинення співпраці з МАГАТЕ, котрий схвалив парламент Ірану. Законопроєкт також підтримала Рада вартових конституції Ірану.
Відповідно до ухваленої резолюції, інспектори МАГАТЕ не отримають доступу до ядерних об’єктів Ірану, якщо не буде гарантовано безпеку ядерних об’єктів країни та мирної ядерної діяльності. Гарантії має затвердити Вища рада національної безпеки Ірану.
Іран також розглядає можливість запровадження заборони на в’їзд генеральному директору МАГАТЕ Рафаелю Гроссі.
Після того, як Гроссі представив звіт, який в Ірані вважають політично вмотивованим, Рада керуючих МАГАТЕ ухвалила резолюцію проти Ірану, що стало першим звинуваченням у порушенні гарантійних зобов’язань з боку Ірану за майже 20 років.
Резолюцію ініціювала Британія, Франція та Німеччина за підтримки США. В Ірані різко розкритикували її та у відповідь анонсували створення нового ядерного об’єкта й модернізацію центрифуг на заводі у Фордо.
Як стверджують іранські аналітики, звіт Гроссі та подальша резолюція МАГАТЕ створили передумови для ізраїльського нападу 13 червня, внаслідок якого загинули кілька іранських ядерних науковців і високопосадовців.
Після атаки на ядерний об’єкт у Натансі глава МАГАТЕ не засудив напад, що, за твердженнями Ірану, є порушенням міжнародного права. Також Гроссі не засудив авіаудари США по трьох ключових ядерних об’єктах Ірану – Фордо, Натанс і Ісфахан.
Зазначимо, 25 червня іранський парламент ухвалив рішення про припинення співпраці з МАГАТЕ.Згодом в Ірані заборонили відвідувати ядерні обʼєкти гендиректору МАГАТЕ.
Іран оголосив про припинення співпраці з МАГАТЕ -
Зеленський підписав зміни до Митного кодексу
Президент Володимир Зеленський підписав закон, що вносить зміни до Митного кодексу щодо відповідальності за порушення митних правил. Документ №10257 вже повернули до парламенту з підписом глави держави. Про це свідчить інформація у картці законопроєкту.
Закон ухвалили 25 березня. Його розробили на виконання рішень Конституційного Суду, який визнав неконституційними низку статей кодексу.
Згідно з новими нормами:- штрафи визначатимуться диференційовано – сталий розмір, якщо рішення ухвалює митниця, і діапазон мінімального та максимального штрафу, якщо рішення ухвалює суд (як вимагав КСУ);
- скасовано обов’язкову конфіскацію транспорту, який використовували під час порушення – суд сам вирішуватиме міру покарання;
- запроваджено штраф за порушення у поштових відправленнях (30-50% вартості товару) з можливістю конфіскації. Раніше за це передбачалася лише конфіскація;
- також введено санкції за імпорт товарів із порушенням прав інтелектуальної власності – штраф від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів плюс конфіскація (не стосується особистих речей).
Також закон:
- встановлює строки розгляду скарг у справах про порушення митних правил;
- розширює права бізнесу під час оскарження рішень митниці;
- додає нові органи, які можуть оформлювати військову техніку та товари за формою 302;
- дозволяє припиняти тарифні пільги до товарів із країн, з якими є угоди про вільну торгівлю.
-
Сенат США ухвалив “великий гарний закон” Трампа
У Сенаті США республіканці з перевагою в один голос ухвалили масштабний бюджетний законопроєкт, відомий як “великий прекрасний закон”. Про це у вівторок, 1 липня, повідомляє CNN.
Документ передбачає значне скорочення податків і одночасне збільшення державних витрат. Голосування в Сенаті пройшло після довгих дебатів, а фінальний результат став можливим завдяки вирішальному голосу віцепрезидента США Джей Ді Венса.
При цьому троє республіканців проголосуваи проти цього закону.
Зазначається, що тепер законопроєкт повернеться до Палати представників для повторного голосування з урахуванням правок, після чого його має підписати президент Дональд Трамп.
Як пише Bloomberg, очікується, що Палата представників проголосує за законопроект цього тижня, але успіх не гарантований. Кілька республіканців можуть проголосувати “проти” на додачу до об’єднаної демократичн опозиції.
Нещодавнє опитування Pew Research показало, що 49% американців виступають проти законопроекту, тоді як 29% його підтримують. Близько 21% не змогли відповісти.
Після ухвалення законопроєкту індекс Bloomberg Dollar Spot Index піднявся до сесійного максимуму, сигналізуючи про короткострокову впевненість інвесторів у стабільності американської валюти. Проте економісти застерігають, що ухвалення пакету зменшення податків на тлі зростаючих державних витрат може мати серйозні фіскальні наслідки у середньостроковій перспективі.
Аналітики зазначають, що таке поєднання різко знижує податкові надходження при збереженні або навіть збільшенні бюджетних витрат, що створює ризик значного зростання державного боргу. За прогнозами незалежних дослідницьких центрів, ухвалений законопроєкт збільшить на приблизно 3 трлн доларів бюджетний дефіцит США протягом наступного десятиліття.
Раніше колишній соратник Трампа Ілон Маск різко розкритикував податковий законопроєкт Трампа та називав його “абсолютно божевільним і деструктивним”. Після цього Трамп заговорив про депортацію Маска. -
Всюди свої: навіщо Україна запроваджує множинне громадянство
Український парламент ухвалив закон, який дозволяє множинне громадянство в Україні. Це рішення спрямоване на усунення недоліків у законодавстві, які призводили до того, що українці отримували громадянство інших країн без втрати українського. Закон також створює можливості для збереження зв’язку з українцями, які залишили країну через війну з Росією. Це рішення допомагатиме українцям за кордоном легалізувати свій статус, а також дозволить іноземцям отримати українське громадянство. Новий закон також спростить процес отримання громадянства для діаспори та іноземців. Важливою метою закону є залучення закордонних легіонерів до служби в українських силах оборони, а також сприяння поверненню українців на Батьківщину.
-
Корупціонерів не візьмуть до ЗСУ: як парламент оновив законодавство
Покарати стане складніше Верховна Рада ухвалила закон №13271-1, який має посилити відповідальність за корупційні правопорушення.
У пояснювальній записці вказано, що головна мета – оновити критерії кримінальної та адміністративної відповідальності у сфері декларування та незаконного збагачення.
Однією з основних змін став перегляд порогів відповідальності за недостовірне декларування та незаконне збагачення.Поріг для кримінальної відповідальності за неправдиву інформацію в декларації буде підвищено з 1,5 млн грн до 2,27 млн грн. В НАБУ пояснили це тим, що за останні роки відбулося суттєве знецінення гривні та зростання вартості життя.
А ось адміністративна відповідальність за помилки в деклараціях буде застосовуватися лише у тих випадках, коли вартість недостовірних відомостей перевищить 454 200 грн. Зараз вона починається від 302 800 грн.
Відповідні зміни до Кримінального кодексу передбачають, що за умисне декларування неправдивої інформації на суму понад 2,27 млн грн посадовцю загрожуватиме штраф до 136 тис. грн, громадські роботи або навіть позбавлення волі до двох років. “Законопроєкт пропонує збільшити суми, за які настає відповідальність за неправдиві дані в деклараціях. Адміністративна відповідальність – якщо брехня перевищує 150 прожиткових мінімумів, це 454 тис. грн. Зараз ця норма встановлена на рівні 100 прожиткових мінімумів – 302 тис. грн. Кримінальна відповідальність – якщо сума перевищує 750 прожиткових мінімумів – 2,27 млн грн. У чинному законі це від 500 прожиткових мінімумів, тобто 1,51 млн грн. Це означає, що посадовців буде складніше покарати за неправдиві декларації”, – так прокоментували новий закон експерти Центру протидії корупції. Документ також вносить зміни до закону “Про запобігання корупції”, якими обмежується право НАЗК проводити моніторинг способу життя декларантів: він зможе проводитися лише за період перебування особи на визначених законом посадах.
Окрім того, НАЗК не зможе здійснювати моніторинг способу життя таких суб’єктів декларування, як, наприклад, особи, котрі не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді тощо).
У свою чергу, Центр протидії корупції звернув увагу на те, що законопроєкт суттєво обмежує моніторинг способу життя посадовців. Адже Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) зможе перевіряти тільки те майно та статки, які посадовець набув за час перебування на посаді. Це означає, що будь-які активи, оформлені до або після того часу, не можна буде перевірити. “Таким чином, посадовці зможуть до вступу на посаду вписувати суми коштів та майно, яке насправді не мають, аби потім виправдати награбоване. А після звільнення – зможуть взагалі не переживати, що у них знайдуть вкрадені у держави кошти, та встигнути їх легалізувати. Крім того, НАЗК не зможе перевірити майно, якщо декларант оформив на третіх осіб або користується ним, не будучи безпосереднім власником. За таких змін моніторинг способу життя взагалі втрачає весь свій сенс”, – підсумували у Центрі. У війську не сховатися від відповідальності Прийнятий закон доповнить новою нормою закон України “Про військовий обов’язок і військову службу” (частина 2 статті 4).
Відповідно до цієї норми, Збройні сили України та інші військові формування не зможуть комплектуватися такими особами:
– які обвинувачуються у скоєнні тяжкого та/або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення;
– стосовно яких кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду. “Тобто особам, які обвинувачуються у скоєнні тяжкого чи особливо тяжкого корупційного злочину, не можна буде мобілізовуватися – щоб таким чином відтерміновувати можливе покарання (якщо справа слухається в суді). Варто зазначити також, що, згідно зі статтею 335 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України “Зупинення судового провадження”, розгляд справи судом може зупинятись стосовно обвинуваченого, який був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період – до звільнення з військової служби”,- повідомляє РБК-Україна. Надалі ж у перехідних положеннях КПК буде передбачено, що суд може зупинити розгляд справи стосовно людини, яку обвинувачують у тяжкому або особливо тяжкому корупційному злочині і яка служить в армії (за мобілізацією чи за контрактом), тільки якщо встановить, що ця людина ніяк не може брати участь у суді (навіть за допомогою відеозв’язку), бо безпосередньо бере участь у заходах із захисту України.
А у випадку, якщо раніше судове провадження було зупинене на підставі статті 335 КПК (через службу в армії), за клопотанням сторони кримінального провадження або за власною ініціативою суд зможе його відновити – якщо людина перестала брати безпосередню участь в обороні країни та може брати участь у суді (хоча б у форматі відеоконференції). Друга найсерйозніша проблема Корупція лишається однією з тих проблем, яка широко представлена в медіа просторі та на яку особливо гостро реагують українці. Згідно з результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), громадяни України вважають корупцію другою найсерйознішою проблемою після війни. Але лише 10% українців повідомляють про корупцію, з якою стикаються.
Як стало відомо з опитування, проведеного у лютому-березні цього року, 92% населення вважає, що корупція є скоріше серйозною або дуже серйозною проблемою (війну вважають скоріше серйозною або дуже серйозною проблемою – 95%). При цьому якщо в 2022-2023 роках 43% вважали корупцію дуже розповсюдженою в Україні, то в 2024 році такої думки притримувалися вже 63%. У 2024 році 49% респондентів висловили думку про те, що за останні 12 місяців рівень корупції зріс, зниження помітили лише 5%, а решта вважали, що рівень не змінився або не змогли визначитися з відповіддю.
Галина Гірак -
Не усім. В Україні дозволили множинне громадянство
Верховна Рада підтримала законопроект, що дозволяє українцям множинне громадянство. Як повідомив нардеп Ярослав Железняк, документ підтримали 243 народні обранці, тоді як 19 проголосували проти. Зокрема, дев’ять депутатів утрималися від голосування. Чому Україні потрібен цей закон Міністерство національної єдності зазначає, що множинне громадянство дозволить нашим громадянам, які були змушені виїхати за кордон під час повномасштабного вторгнення Росії, підтримувати зв’язки з Україною.
Цей крок також допоможе залучити інвестиції та спеціалістів з-за кордону та визнати внесок діаспори у розвиток та оборону держави.
“Законопроєкт №11469 вперше на законодавчому рівні врегульовує питання множинного громадянства. Документ розроблено як відповідь на демографічні та безпекові виклики, а також на потребу відновлення та збереження зв’язку з мільйонами українців за межами держави”, – пояснили в міністерстві.
У відомстві також наводять ключові цифри:- 130+ країн світу визнають множинне громадянство, включно з більшістю країн Європейського Союзу.
- 90% українців за кордоном знаходяться в країнах, де дозволено множинне громадянство.
Зміни, які передбачає документ Новий закон передбачає, що українці зможуть:
- мати іноземне громадянство без загрози втрати українського (за умови, що інша держава входить до переліку країн, визначених Кабінетом Міністрів).;
- отримати право офіційно отримати громадянство іншої країни, не відмовляючись від українського, за умови, що ця держава включена до урядового переліку.
Для громадян інших країн:
- Право на набуття громадянства України за скороченою процедурою для осіб українського походження.
- Впровадження нової процедури набуття громадянства для іноземців, які не мають українського етнічного коріння.
- Можливість отримати українське громадянство без вимоги відмови від наявного громадянства, крім випадків, коли йдеться про громадянство держави-агресора.
- Спрощену процедуру отримання громадянства для іноземців, які проходять службу в ЗСУ.
- Право на українське громадянство для осіб, яких переслідують у їх країнах з політичних мотивів.
unity.gov.ua “Для обох категорій встановлюється чітке правило: особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території України визнається лише як громадянин України”, – говорять у Кабміні. Критика закону Зазначимо, що в соцмережах українці розкритикувати законопроєкт. За їхніми словами, множинне громадянство – це загроза нацбезпеці, зокрема в умовах війни.
У Кабміні пояснюють, що документ передбачає механізми контролю та втрати громадянства у випадку порушень.
Також для держслужбовців і суддів множинне громадянство надалі буде заборонено законодавством, закон цього не змінює.
Окрім цього документ забороняє множинне громадянство з Росією. Громадянство РФ – підстава для втрати українського, крім випадків примусу чи автоматичного надання.
“Це не “паспорт для всіх”, а механізм для своїх, українців. Він визнає на законодавчому рівні реальність, яка вже існує. Десятки тисяч українців мають кілька громадянств – без належного правового регулювання. Закон створює чіткі, контрольовані умови замість сірого поля – особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території нашої держави визнається лише громадянином України”, – пояснила голова комітету з питань організації держвлади, очільниця партії Слуга народу Олена Шуляк. -
Рада підтримала кримінальну відповідальність за депортацію дітей
Україна прийняла закон, який передбачає кримінальну відповідальність за депортацію та невиправдану затримку повернення дітей, зокрема з Росії та Білорусі. Цей законопроєкт внесено до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, де встановлено, що за порушення цих норм особи можуть бути позбавлені волі на від 8 до 12 років. Закон також визначає, які органи будуть займатися розслідуванням депортації. Документ прийнятий з метою забезпечення відповідальності за незаконне переміщення дітей та використання їх у військових цілях. За даними організацій, вже вдалося повернути певну кількість дітей, які були депортовані або примусово вивезені.