Позначка: Закон

  • Зеленський підписав зміни до Митного кодексу

    Зеленський підписав зміни до Митного кодексу

    Президент Володимир Зеленський підписав закон, що вносить зміни до Митного кодексу щодо відповідальності за порушення митних правил. Документ №10257 вже повернули до парламенту з підписом глави держави. Про це свідчить інформація у картці законопроєкту.
    Закон ухвалили 25 березня. Його розробили на виконання рішень Конституційного Суду, який визнав неконституційними низку статей кодексу.
    Згідно з новими нормами:

  • штрафи визначатимуться диференційовано – сталий розмір, якщо рішення ухвалює митниця, і діапазон мінімального та максимального штрафу, якщо рішення ухвалює суд (як вимагав КСУ);
  • скасовано обов’язкову конфіскацію транспорту, який використовували під час порушення – суд сам вирішуватиме міру покарання;
  • запроваджено штраф за порушення у поштових відправленнях (30-50% вартості товару) з можливістю конфіскації. Раніше за це передбачалася лише конфіскація;
  • також введено санкції за імпорт товарів із порушенням прав інтелектуальної власності – штраф від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів плюс конфіскація (не стосується особистих речей).
  • Також закон:

  • встановлює строки розгляду скарг у справах про порушення митних правил;
  • розширює права бізнесу під час оскарження рішень митниці;
  • додає нові органи, які можуть оформлювати військову техніку та товари за формою 302;
  • дозволяє припиняти тарифні пільги до товарів із країн, з якими є угоди про вільну торгівлю.
  • Сенат США ухвалив “великий гарний закон” Трампа

    Сенат США ухвалив “великий гарний закон” Трампа

    У Сенаті США республіканці з перевагою в один голос ухвалили масштабний бюджетний законопроєкт, відомий як “великий прекрасний закон”. Про це у вівторок, 1 липня, повідомляє CNN.
    Документ передбачає значне скорочення податків і одночасне збільшення державних витрат. Голосування в Сенаті пройшло після довгих дебатів, а фінальний результат став можливим завдяки вирішальному голосу віцепрезидента США Джей Ді Венса.
    При цьому троє республіканців проголосуваи проти цього закону.
    Зазначається, що тепер законопроєкт повернеться до Палати представників для повторного голосування з урахуванням правок, після чого його має підписати президент Дональд Трамп.
    Як пише Bloomberg, очікується, що Палата представників проголосує за законопроект цього тижня, але успіх не гарантований. Кілька республіканців можуть проголосувати “проти” на додачу до об’єднаної демократичн опозиції.
    Нещодавнє опитування Pew Research показало, що 49% американців виступають проти законопроекту, тоді як 29% його підтримують. Близько 21% не змогли відповісти.
    Після ухвалення законопроєкту індекс Bloomberg Dollar Spot Index піднявся до сесійного максимуму, сигналізуючи про короткострокову впевненість інвесторів у стабільності американської валюти. Проте економісти застерігають, що ухвалення пакету зменшення податків на тлі зростаючих державних витрат може мати серйозні фіскальні наслідки у середньостроковій перспективі.
    Аналітики зазначають, що таке поєднання різко знижує податкові надходження при збереженні або навіть збільшенні бюджетних витрат, що створює ризик значного зростання державного боргу. За прогнозами незалежних дослідницьких центрів, ухвалений законопроєкт збільшить на приблизно 3 трлн доларів бюджетний дефіцит США протягом наступного десятиліття.
    Раніше колишній соратник Трампа Ілон Маск різко розкритикував податковий законопроєкт Трампа та називав його “абсолютно божевільним і деструктивним”. Після цього Трамп заговорив про депортацію Маска.

  • Всюди свої: навіщо Україна запроваджує множинне громадянство

    Всюди свої: навіщо Україна запроваджує множинне громадянство

    Український парламент ухвалив закон, який дозволяє множинне громадянство в Україні. Це рішення спрямоване на усунення недоліків у законодавстві, які призводили до того, що українці отримували громадянство інших країн без втрати українського. Закон також створює можливості для збереження зв’язку з українцями, які залишили країну через війну з Росією. Це рішення допомагатиме українцям за кордоном легалізувати свій статус, а також дозволить іноземцям отримати українське громадянство. Новий закон також спростить процес отримання громадянства для діаспори та іноземців. Важливою метою закону є залучення закордонних легіонерів до служби в українських силах оборони, а також сприяння поверненню українців на Батьківщину.

  • Корупціонерів не візьмуть до ЗСУ: як парламент оновив законодавство

    Корупціонерів не візьмуть до ЗСУ: як парламент оновив законодавство

    Покарати стане складніше Верховна Рада ухвалила закон №13271-1, який має посилити відповідальність за корупційні правопорушення.
    У пояснювальній записці вказано, що головна мета – оновити критерії кримінальної та адміністративної відповідальності у сфері декларування та незаконного збагачення.
    Однією з основних змін став перегляд порогів відповідальності за недостовірне декларування та незаконне збагачення.Поріг для кримінальної відповідальності за неправдиву інформацію в декларації буде підвищено з 1,5 млн грн до 2,27 млн грн. В НАБУ пояснили це тим, що за останні роки відбулося суттєве знецінення гривні та зростання вартості життя.
    А ось адміністративна відповідальність за помилки в деклараціях буде застосовуватися лише у тих випадках, коли вартість недостовірних відомостей перевищить 454 200 грн. Зараз вона починається від 302 800 грн.
    Відповідні зміни до Кримінального кодексу передбачають, що за умисне декларування неправдивої інформації на суму понад 2,27 млн грн посадовцю загрожуватиме штраф до 136 тис. грн, громадські роботи або навіть позбавлення волі до двох років. “Законопроєкт пропонує збільшити суми, за які настає відповідальність за неправдиві дані в деклараціях. Адміністративна відповідальність – якщо брехня перевищує 150 прожиткових мінімумів, це 454 тис. грн. Зараз ця норма встановлена на рівні 100 прожиткових мінімумів – 302 тис. грн. Кримінальна відповідальність – якщо сума перевищує 750 прожиткових мінімумів – 2,27 млн грн. У чинному законі це від 500 прожиткових мінімумів, тобто 1,51 млн грн. Це означає, що посадовців буде складніше покарати за неправдиві декларації”, – так прокоментували новий закон експерти Центру протидії корупції. Документ також вносить зміни до закону “Про запобігання корупції”, якими обмежується право НАЗК проводити моніторинг способу життя декларантів: він зможе проводитися лише за період перебування особи на визначених законом посадах.
    Окрім того, НАЗК не зможе здійснювати моніторинг способу життя таких суб’єктів декларування, як, наприклад, особи, котрі не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді тощо).
    У свою чергу, Центр протидії корупції звернув увагу на те, що законопроєкт суттєво обмежує моніторинг способу життя посадовців. Адже Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) зможе перевіряти тільки те майно та статки, які посадовець набув за час перебування на посаді. Це означає, що будь-які активи, оформлені до або після того часу, не можна буде перевірити. “Таким чином, посадовці зможуть до вступу на посаду вписувати суми коштів та майно, яке насправді не мають, аби потім виправдати награбоване. А після звільнення – зможуть взагалі не переживати, що у них знайдуть вкрадені у держави кошти, та встигнути їх легалізувати. Крім того, НАЗК не зможе перевірити майно, якщо декларант оформив на третіх осіб або користується ним, не будучи безпосереднім власником. За таких змін моніторинг способу життя взагалі втрачає весь свій сенс”, – підсумували у Центрі. У війську не сховатися від відповідальності Прийнятий закон доповнить новою нормою закон України “Про військовий обов’язок і військову службу” (частина 2 статті 4).
    Відповідно до цієї норми, Збройні сили України та інші військові формування не зможуть комплектуватися такими особами:
    – які обвинувачуються у скоєнні тяжкого та/або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення;
    – стосовно яких кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду. “Тобто особам, які обвинувачуються у скоєнні тяжкого чи особливо тяжкого корупційного злочину, не можна буде мобілізовуватися – щоб таким чином відтерміновувати можливе покарання (якщо справа слухається в суді). Варто зазначити також, що, згідно зі статтею 335 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України “Зупинення судового провадження”, розгляд справи судом може зупинятись стосовно обвинуваченого, який був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період – до звільнення з військової служби”,- повідомляє РБК-Україна. Надалі ж у перехідних положеннях КПК буде передбачено, що суд може зупинити розгляд справи стосовно людини, яку обвинувачують у тяжкому або особливо тяжкому корупційному злочині і яка служить в армії (за мобілізацією чи за контрактом), тільки якщо встановить, що ця людина ніяк не може брати участь у суді (навіть за допомогою відеозв’язку), бо безпосередньо бере участь у заходах із захисту України.
    А у випадку, якщо раніше судове провадження було зупинене на підставі статті 335 КПК (через службу в армії), за клопотанням сторони кримінального провадження або за власною ініціативою суд зможе його відновити – якщо людина перестала брати безпосередню участь в обороні країни та може брати участь у суді (хоча б у форматі відеоконференції). Друга найсерйозніша проблема Корупція лишається однією з тих проблем, яка широко представлена в медіа просторі та на яку особливо гостро реагують українці. Згідно з результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), громадяни України вважають корупцію другою найсерйознішою проблемою після війни. Але лише 10% українців повідомляють про корупцію, з якою стикаються.
    Як стало відомо з опитування, проведеного у лютому-березні цього року, 92% населення вважає, що корупція є скоріше серйозною або дуже серйозною проблемою (війну вважають скоріше серйозною або дуже серйозною проблемою – 95%). При цьому якщо в 2022-2023 роках 43% вважали корупцію дуже розповсюдженою в Україні, то в 2024 році такої думки притримувалися вже 63%. У 2024 році 49% респондентів висловили думку про те, що за останні 12 місяців рівень корупції зріс, зниження помітили лише 5%, а решта вважали, що рівень не змінився або не змогли визначитися з відповіддю.
    Галина Гірак

  • Не усім. В Україні дозволили множинне громадянство

    Не усім. В Україні дозволили множинне громадянство

    Верховна Рада підтримала законопроект, що дозволяє українцям множинне громадянство. Як повідомив нардеп Ярослав Железняк, документ підтримали 243 народні обранці, тоді як 19 проголосували проти. Зокрема, дев’ять депутатів утрималися від голосування. Чому Україні потрібен цей закон Міністерство національної єдності зазначає, що множинне громадянство дозволить нашим громадянам, які були змушені виїхати за кордон під час повномасштабного вторгнення Росії, підтримувати зв’язки з Україною.
    Цей крок також допоможе залучити інвестиції та спеціалістів з-за кордону та визнати внесок діаспори у розвиток та оборону держави.
    “Законопроєкт №11469 вперше на законодавчому рівні врегульовує питання множинного громадянства. Документ розроблено як відповідь на демографічні та безпекові виклики, а також на потребу відновлення та збереження зв’язку з мільйонами українців за межами держави”, – пояснили в міністерстві.
    У відомстві також наводять ключові цифри:

  • 130+ країн світу визнають множинне громадянство, включно з більшістю країн Європейського Союзу.
  • 90% українців за кордоном знаходяться в країнах, де дозволено множинне громадянство.
  • Зміни, які передбачає документ Новий закон передбачає, що українці зможуть:

  • мати іноземне громадянство без загрози втрати українського (за умови, що інша держава входить до переліку країн, визначених Кабінетом Міністрів).;
  • отримати право офіційно отримати громадянство іншої країни, не відмовляючись від українського, за умови, що ця держава включена до урядового переліку.
  • Для громадян інших країн:

  • Право на набуття громадянства України за скороченою процедурою для осіб українського походження.
  • Впровадження нової процедури набуття громадянства для іноземців, які не мають українського етнічного коріння.
  • Можливість отримати українське громадянство без вимоги відмови від наявного громадянства, крім випадків, коли йдеться про громадянство держави-агресора.
  • Спрощену процедуру отримання громадянства для іноземців, які проходять службу в ЗСУ.
  • Право на українське громадянство для осіб, яких переслідують у їх країнах з політичних мотивів.
  • unity.gov.ua “Для обох категорій встановлюється чітке правило: особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території України визнається лише як громадянин України”, – говорять у Кабміні. Критика закону Зазначимо, що в соцмережах українці розкритикувати законопроєкт. За їхніми словами, множинне громадянство – це загроза нацбезпеці, зокрема в умовах війни.
    У Кабміні пояснюють, що документ передбачає механізми контролю та втрати громадянства у випадку порушень.
    Також для держслужбовців і суддів множинне громадянство надалі буде заборонено законодавством, закон цього не змінює.
    Окрім цього документ забороняє множинне громадянство з Росією. Громадянство РФ – підстава для втрати українського, крім випадків примусу чи автоматичного надання.
    “Це не “паспорт для всіх”, а механізм для своїх, українців. Він визнає на законодавчому рівні реальність, яка вже існує. Десятки тисяч українців мають кілька громадянств – без належного правового регулювання. Закон створює чіткі, контрольовані умови замість сірого поля – особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території нашої держави визнається лише громадянином України”, – пояснила голова комітету з питань організації держвлади, очільниця партії Слуга народу Олена Шуляк.

  • Рада підтримала кримінальну відповідальність за депортацію дітей

    Рада підтримала кримінальну відповідальність за депортацію дітей

    Україна прийняла закон, який передбачає кримінальну відповідальність за депортацію та невиправдану затримку повернення дітей, зокрема з Росії та Білорусі. Цей законопроєкт внесено до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, де встановлено, що за порушення цих норм особи можуть бути позбавлені волі на від 8 до 12 років. Закон також визначає, які органи будуть займатися розслідуванням депортації. Документ прийнятий з метою забезпечення відповідальності за незаконне переміщення дітей та використання їх у військових цілях. За даними організацій, вже вдалося повернути певну кількість дітей, які були депортовані або примусово вивезені.

  • Множинне громадянство: чи поверне воно українців

    Множинне громадянство: чи поверне воно українців

    Українська Рада планує введення множинного громадянства, що дозволить людям мати громадянство більше ніж однієї країни. Законопроєкт, внесений президентом Зеленським, спрямований на допомогу українцям, які вимушені були залишити країну через війну, а також на розширення можливостей для набуття українського громадянства іноземцями та людьми без громадянства. Законопроєкт пропонує ряд випадків, коли можна мати множинне громадянство. Важливо відзначити, що це не буде дозволено для громадян Росії або держав, що не визнають територіальну цілісність України. Ініціатива також має спростити процедуру набуття громадянства та вдосконалити правовий статус іноземців та людей без громадянства, які служили у українських військах. Закон про множинне громадянство вважається кроком до національного відновлення та розвитку України. Важливою є ініціатива для багатьох українців за кордоном, які прагнуть зберегти українську ідентичність. Однак існують критики, які висловлюють обурення стосовно можливих наслідків введення множинного громадянства. Суперечки відбуваються навколо питань національної безпеки та контролю над громадянами, які можуть отримати виборче право в Україні. Крім того, важливо враховувати всі ризики, пов’язані з втратою громадянства через набуття іншого громадянства. Незважаючи на критику, закон про множинне громадянство має на меті забезпечити справедливість та рівність для кожного українця.

  • Зеленський підписав закон про соцзахист журналістів

    Зеленський підписав закон про соцзахист журналістів

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до статті 15 Закону України “Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста” щодо приведення її положень у відповідність із Законом України “Про страхування”. Про це повідомляється на сайті ВР.
    Документ передбачає, що суб’єкти у сфері медіа за рахунок своїх коштів або за рахунок будь-яких інших не заборонених законом джерел зобов’язані застрахувати журналістів та інших своїх працівників на період їх відрядження в райони ведення бойових дій або на тимчасово окуповані території.
    Більш детальний порядок та умови такого страхування будуть визначені Міністерством культури та стратегічних комунікацій України.

  • Конкурс на голову БЕБ зупинили через застереження СБУ

    Конкурс на голову БЕБ зупинили через застереження СБУ

    Конкурс на посаду директора Бюро економічної безпеки було призупинено після того, як Служба безпеки України надіслала лист з застереженнями щодо трьох кандидатів, які можуть мати зв’язки з Росією. Представник уряду Юрій Пономаренко зазначив, що перевірка кандидатів потребує додаткового часу, хоча відкладення конкурсу може мати негативні наслідки. Члени комісії від України пропонували призупинити конкурс для додаткової перевірки, але був розділеним думками щодо цього. Конкурс формально продовжиться за участю міжнародних експертів, але остаточне рішення щодо його продовження буде ухвалене пізніше. Співбесіди з кандидатами були скасовані, а конкурс має поновитися з понеділка. Нардеп Ярослав Железняк вважає, що у понеділок конкурс не відбудеться через блокування українськими делегатами.

  • Президент підписав закон про обмеження виплати пенсій держзрадникам

    Президент підписав закон про обмеження виплати пенсій держзрадникам

    Президент України Володимир Зеленський підписав Закон щодо обмеження виплати пенсій особам, засудженим за злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки, миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку. Про це 5 червня повідомляється на сайті парламенту.
    Згідно закону, пенсія засудженим за колабораціонізм виплачується в розмірі, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – 2 361 грн.
    Зокрема такі пенсії будуть отримувати ті, хто засуджені та відбувають покарання за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, за фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України.
    Водночас такі виплати будуть отримувати особи, які були притягнуті до відповідальності за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору, диверсію, шпигунство, перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань.
    Після відбування покарання особи, які отримували спеціальні пенсії (зокрема державні службовці, військовослужбовці, працівники прокуратури тощо), втрачають на них право.