Позначка: Закон

  • Зеленський підписав закон про НАБУ і САП

    Зеленський підписав закон про НАБУ і САП

    Президент Володимир Зеленський підписав закон про підпорядкування НАБУ і САП генеральному прокурору. Про це свідчать дані у картці законопроєкту на сайті Верховної Ради.
    “Повернуто з підписом від Президента України”, – написано в останньому оновленні.
    Примітно, що незадовго до цього цей статус з’являвся, а потім знову зникав, після чого з’явився ще раз.
    Також у вівторок вперше за довгий час Зеленський не випустив своє традиційне вечірнє звернення.

  • Україну сколихнули акції протесту

    Україну сколихнули акції протесту

    Увечері у вівторок, 22 липня, у Києві, Львові, Дніпрі, Вінниці та низці інших міст України відбулися протести проти закону щодо позбавлення НАБУ та САП незалежності. Так, у Києві неподалік Офісу президента, на площі Івана Франка, станом на 20:30 за даними Інтерфакс-Україна зібралося близько 1200 учасників, і люди продовжують активно підходити.
    Також повідомляться, що на будівлю поряд з театром імені Івана Франка за допомогою проєктору вивели напис “Вето на закон”. Фото УП Протестувальники вигукують “Влада – це народ”, “Руки геть від САП і НАБУ” та “Поверніть Європу”.
    “Це вбиває незалежність антикорупційних органів. Якщо президент призначає генпрокурора, а генпрокурор втручається в роботу НАБУ і САП, то де тут незалежність?” – цитує Радіо Свобода учасницю акції в Києві, яка представилася Валерією.
    Схожі настрої були і у протестувальників у Дніпрі: “Я дуже сподіваюся, що наш президент не хоче поїхати до Ростова”, “ми просто скотимось у підконтрольну всім відомій партії державу”.
    Кількість людей на цій акції, за підрахунками кореспондентки Радіо Свобода, збільшилася до сотні, мітингувальники пройшли маршем до Європейської площі, щоб залучити до протесту більше учасників.
    В Одесі біля міського саду зібралися близько пів сотні людей, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода. Учасники акції вимагають, щоб президент Зеленський ветував законопроєкт, який вважають дорогою до авторитаризму.
    Фото з сотнями протестуючих у Львові опублікував мер міста Андрій Садовий, котрий вийшов до учасників акції. Протест у Львові Менш малочисельні акції протесту відбулися також у Вінниці та Сумах.

    «Вето на закон», – скандують на площі Івана Франка у Києві. Люди вийшли на акцію після того, як Рада проголосувала за ліквідацію незалежності НАБУ та САП. Зібрав акцію ветеран батальйону «Вовків Да Вінчі» Дмитро Козятинський pic.twitter.com/UcBWYkHVcB — Slidstvo (@Slidstvo_info) July 22, 2025 Як повідомлялося, сьогодні Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і робить їх залежними від рішень генерального прокурора. Низка депутатів перед голосуванням намагалися заблокувати трибуну, пояснюючи, що це – “єдиний варіант, як це можна хоч теоретично зупинити” прийняття законопроєкту. У НАБУ та САП заявили, що законопроєкт зруйнує антикорупційну інфраструктуру, яка була вибудувана з 2015 року.
    Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук відразу ж підписав законопроєкт, та направив його на підпис президенту.
    Єврокомісія висловила серйозну стурбованість рішенням Верховної Ради обмежити незалежність НАБУ та САП.

  • Стефанчук підписав законопроєкт щодо НАБУ та САП

    Стефанчук підписав законопроєкт щодо НАБУ та САП

    Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав законопроєкт №12414, який обмежує незалежність НАБУ та САП та направив його на підпис президенту Володимиру Зеленському. Про це свідчить картка законопроєкту на сайті парламенту у вівторок, 22 липня.
    “Такої швидкості не було всі шість років”, – прокоментував темпи підписанння спікером законопроєкту народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм.
    Як відомо, сьогодні Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ та САП. За відповідний законопроєкт №12414 у другому читанні та в цілому проголосувало 263 нардепів.
    У свою чергу керівництво НАБУ і САП заявило про знищення антикорупційної інфраструктури в Україні і звернулось до президедента Зеленського із закликом накласти вето на цей закон.

  • Суд оштрафував директора комплексу через російські пісні Вєрки Сєрдючки

    Суд оштрафував директора комплексу через російські пісні Вєрки Сєрдючки

    Бориспільський міськрайонний суд оштрафував директора розважального комплексу в Києві, в якому лунали пісні російською мовою у виконанні Вєрки Сердючки. Про це свідчить відповідна постанова від 11 липня.
    13 червня на концерті Вєрка Сєрдючка виконала “близько двох пісень” російською мовою.
    Виступ кваліфікували як порушення Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах та заборони відтворення музичної продукції походження держави-агресора”.
    Протокол про адміністративне правопорушення склали на директора відпочинкового комплексу.
    Його визнали винним у порушенні порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (ч.1 ст. 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
    У покарання призначили 425 гривень штрафу. Окремо він має сплатити 605 гривень судового збору.
    Раніше Уповноважений із захисту державної мови звернувся до правоохоронців через ознаки порушення національного законодавства на концерті Verka Serduchka & Band, під час якого артисти виконували деякі пісні російською.

  • У Вірменії націоналізували компанію проросійського мільярдера

    У Вірменії націоналізували компанію проросійського мільярдера

    Президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав закони, які відкривають шлях до націоналізації закритого акціонерного товариства Електричні мережі Вірменії, що перебуває під контролем проросійського бізнесмена Самвела Карапетяна. Про це повідомила пресслужба глави держави.
    Згідно з ухваленими поправками до законів “Про енергетику” та “Про Комісію з регулювання суспільних послуг”, національний регулятор отримує розширені повноваження щодо енергетичних компаній.
    Зокрема, він може тимчасово усувати власників від управління, призначати зовнішнє керівництво та ініціювати примусовий продаж підприємства. Держава, своєю чергою, отримує пріоритетне право на його викуп.
    ЗАТ Електричні мережі Вірменії є монополістом у галузі розподілу електроенергії в країні. Компанія входить до групи Ташир, яка належить Карапетяну – мільярдеру вірменського походження, якого пов’язують із високопосадовцями силових структур Росії, зокрема міністром внутрішніх справ РФ Володимиром Колокольцевим.
    Парламент Вірменії остаточно ухвалив пакет законів про можливість націоналізації ЕМВ 3 липня. Намір націоналізувати компанію прем’єр-міністр Нікол Пашинян озвучив 24 червня.
    18 червня Карапетяна затримали в Єревані за обвинуваченням у публічних закликах до насильницького захоплення влади (ч. 2 ст. 422 Кримінального кодексу Вірменії). Затримання відбулося на тлі загострення конфлікту між Пашиняном і Вірменською Апостольською церквою. Карапетян підтримав духовенство, звинуватив владу в “нападах на церкву і народ” і заявив, що у разі бездіяльності політиків буде змушений “взяти участь” у подіях. Захист стверджує, що саме ці слова стали підставою для звинувачень. Карапетян заперечує заклики до участі в будь-яких політичних процесах.
    Ще з листопада 2022 року ГУР України назвало його спонсором ПВК, що складається з ув’язнених, завербованих у в’язницях на окупованих Росією територіях. Цю структуру очолював кримінальний авторитет Армен Саркісян (Армен Горловський), якого вбили у Москві на початку лютого 2025 року.
    За даними Forbes, 59-річний Самвел Карапетян посідає 44-те місце в рейтингу найбагатших людей Росії та 1102-ге у світовому списку мільярдерів. Його статки оцінюються в 3,2 мільярда доларів США. Самвел Карапетян – засновник і керівник холдингу Таширі мережею ТРЦ Ріо. Він посідає 44-те місце в рейтингу російських мільярдерів за версією Forbes, його статки оцінюються в 3,2 млрд доларів. Карапетян керує ЗАТ “Електричні мережі Вірменії”, купленою у “Інтер РАО” в 2015 році, через зареєстровану на Кіпрі компанію Liormand Holdings Limited.
    Глава МЗС Вірменії порадив Лаврову не втручатися у справи країни

  • Трамп підписав “великий прекрасний закон”

    Трамп підписав “великий прекрасний закон”

    Президент США Дональд Трамп підписав новий закон, який визначає податкову, міграційну політику та бюджетні питання у країні. Це сталося у День незалежності США. Трамп назвав закон “великим прекрасним законом” і стверджує, що він виконав свої обіцянки перед народом. Закон передбачає збереження податкових пільг та виконання певних обіцянок Трампа, таких як скасування податку з чайових та заробітної плати за понаднормову роботу. Також у законі передбачено виділення коштів на імміграційний контроль та оборону, але це буде компенсуватися скороченням видатків на програми охорони здоров’я, що викликає обурення у деяких груп населення.

  • Угода про надра: Зеленський підписав закон про виплати з бюджету

    Угода про надра: Зеленський підписав закон про виплати з бюджету

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон про виплати з державного бюджету відповідно до угоди зі США щодо використання надр на території України. Зміни до Бюджетного кодексу необхідні для створення американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, у який Україна внесе половину коштів від ренти на видобування корисних копалин, видачі спецдозволів на користування надрами та реалізації державної частини продукції. Отримані кошти будуть спрямовані до спеціального фонду державного бюджету і перераховані до Фонду відбудови.

  • Президент Ірану оголосив про припинення співпраці з МАГАТЕ

    Президент Ірану оголосив про припинення співпраці з МАГАТЕ

    Президент Ірану Масуд Пезешкіян 2 липня оголосив про призупинення співпраці Тегерана з Міжнародним агентством з атомної енергії. Про це інформує Mehr News у середу, 2 липня.
    Пезешкіан затвердив закон про призупинення співпраці з МАГАТЕ, котрий схвалив парламент Ірану. Законопроєкт також підтримала Рада вартових конституції Ірану.
    Відповідно до ухваленої резолюції, інспектори МАГАТЕ не отримають доступу до ядерних об’єктів Ірану, якщо не буде гарантовано безпеку ядерних об’єктів країни та мирної ядерної діяльності. Гарантії має затвердити Вища рада національної безпеки Ірану.
    Іран також розглядає можливість запровадження заборони на в’їзд генеральному директору МАГАТЕ Рафаелю Гроссі.
    Після того, як Гроссі представив звіт, який в Ірані вважають політично вмотивованим, Рада керуючих МАГАТЕ ухвалила резолюцію проти Ірану, що стало першим звинуваченням у порушенні гарантійних зобов’язань з боку Ірану за майже 20 років.
    Резолюцію ініціювала Британія, Франція та Німеччина за підтримки США. В Ірані різко розкритикували її та у відповідь анонсували створення нового ядерного об’єкта й модернізацію центрифуг на заводі у Фордо.
    Як стверджують іранські аналітики, звіт Гроссі та подальша резолюція МАГАТЕ створили передумови для ізраїльського нападу 13 червня, внаслідок якого загинули кілька іранських ядерних науковців і високопосадовців.
    Після атаки на ядерний об’єкт у Натансі глава МАГАТЕ не засудив напад, що, за твердженнями Ірану, є порушенням міжнародного права. Також Гроссі не засудив авіаудари США по трьох ключових ядерних об’єктах Ірану – Фордо, Натанс і Ісфахан.
    Зазначимо, 25 червня іранський парламент ухвалив рішення про припинення співпраці з МАГАТЕ.Згодом в Ірані заборонили відвідувати ядерні обʼєкти гендиректору МАГАТЕ.
    Іран оголосив про припинення співпраці з МАГАТЕ

  • Зеленський підписав зміни до Митного кодексу

    Зеленський підписав зміни до Митного кодексу

    Президент Володимир Зеленський підписав закон, що вносить зміни до Митного кодексу щодо відповідальності за порушення митних правил. Документ №10257 вже повернули до парламенту з підписом глави держави. Про це свідчить інформація у картці законопроєкту.
    Закон ухвалили 25 березня. Його розробили на виконання рішень Конституційного Суду, який визнав неконституційними низку статей кодексу.
    Згідно з новими нормами:

  • штрафи визначатимуться диференційовано – сталий розмір, якщо рішення ухвалює митниця, і діапазон мінімального та максимального штрафу, якщо рішення ухвалює суд (як вимагав КСУ);
  • скасовано обов’язкову конфіскацію транспорту, який використовували під час порушення – суд сам вирішуватиме міру покарання;
  • запроваджено штраф за порушення у поштових відправленнях (30-50% вартості товару) з можливістю конфіскації. Раніше за це передбачалася лише конфіскація;
  • також введено санкції за імпорт товарів із порушенням прав інтелектуальної власності – штраф від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів плюс конфіскація (не стосується особистих речей).
  • Також закон:

  • встановлює строки розгляду скарг у справах про порушення митних правил;
  • розширює права бізнесу під час оскарження рішень митниці;
  • додає нові органи, які можуть оформлювати військову техніку та товари за формою 302;
  • дозволяє припиняти тарифні пільги до товарів із країн, з якими є угоди про вільну торгівлю.
  • Сенат США ухвалив “великий гарний закон” Трампа

    Сенат США ухвалив “великий гарний закон” Трампа

    У Сенаті США республіканці з перевагою в один голос ухвалили масштабний бюджетний законопроєкт, відомий як “великий прекрасний закон”. Про це у вівторок, 1 липня, повідомляє CNN.
    Документ передбачає значне скорочення податків і одночасне збільшення державних витрат. Голосування в Сенаті пройшло після довгих дебатів, а фінальний результат став можливим завдяки вирішальному голосу віцепрезидента США Джей Ді Венса.
    При цьому троє республіканців проголосуваи проти цього закону.
    Зазначається, що тепер законопроєкт повернеться до Палати представників для повторного голосування з урахуванням правок, після чого його має підписати президент Дональд Трамп.
    Як пише Bloomberg, очікується, що Палата представників проголосує за законопроект цього тижня, але успіх не гарантований. Кілька республіканців можуть проголосувати “проти” на додачу до об’єднаної демократичн опозиції.
    Нещодавнє опитування Pew Research показало, що 49% американців виступають проти законопроекту, тоді як 29% його підтримують. Близько 21% не змогли відповісти.
    Після ухвалення законопроєкту індекс Bloomberg Dollar Spot Index піднявся до сесійного максимуму, сигналізуючи про короткострокову впевненість інвесторів у стабільності американської валюти. Проте економісти застерігають, що ухвалення пакету зменшення податків на тлі зростаючих державних витрат може мати серйозні фіскальні наслідки у середньостроковій перспективі.
    Аналітики зазначають, що таке поєднання різко знижує податкові надходження при збереженні або навіть збільшенні бюджетних витрат, що створює ризик значного зростання державного боргу. За прогнозами незалежних дослідницьких центрів, ухвалений законопроєкт збільшить на приблизно 3 трлн доларів бюджетний дефіцит США протягом наступного десятиліття.
    Раніше колишній соратник Трампа Ілон Маск різко розкритикував податковий законопроєкт Трампа та називав його “абсолютно божевільним і деструктивним”. Після цього Трамп заговорив про депортацію Маска.