Президент США Дональд Трамп готовий підписати закон про введення санкцій проти Росії, якщо він матиме остаточне право вирішального голосу у цих питаннях. Цю інформацію передав високопосадовець Білого дому. Трамп висловив підтримку республіканців, які працюють над законопроєктом про санкції проти країн, що співпрацюють з Росією через конфлікт з Україною. Також він запропонував додати до цього законопроєкту Іран. Законопроєкт про санкції внесли два республіканці – сенатор Ліндсі Грем та конгресмен Браян Фітцпатрик. Трамп підтримає цей закон, якщо йому буде надано остаточне право прийняття рішень щодо санкцій. Білий дім продовжує переговори з Росією щодо припинення конфлікту, хоча ця тема не є головною у новинах, зауважив посадовець.
Позначка: Законопроект
-
Фінальний підпис Трампа: США вийшли з шатдауну
Президент США Дональд Трамп поставив фінальний підпис під законом про державне фінансування, що офіційно закриває цей історичний період, тривалістю 43 дні. Про це у четвер, 13 листопада, повідомляє АР.
За повідомленям агентства, процес був завершений після того, як законопроєкт отримав схвалення в Палаті представників – 222 голоси “за” проти 209 “проти” – після активних дебатів.
Церемонія підписання відбулася всього через кілька годин після голосування, і тепер документ уже набув чинності.
У своїй промові перед підписанням Трамп сказав: “Для мене честь зараз підписати цей неймовірний законопроєкт”.
Він сказав, що уряд більше ніколи не повинен закриватися, додавши: “Це не спосіб керувати країною”.
Підпис господаря Білого дому документу викликав оплески присутніх, проте запитання журналістів щодо інших тем, зокрема скандалу навколо Епштейна, залишилися без відповіді, оскільки пресу попросили залишити Овальний кабінет.
Нагадаємо, часткове призупинення роботи федерального уряду почалося 1 жовтня через брак домовленостей щодо фінансування. Проблема виникла на тлі розбіжностей між Республіканською партією та Демократами у Конгресі, які не змогли узгодити витрати, включаючи питання охорони здоров’я. Обидві сторони продовжують звинувачувати одна одну в затягуванні шатдауну та використанні цієї ситуації в політичних цілях.
Зазначимо, що з 1977 року уряд США припиняв роботу понад 20 разів через подібні конфлікти. Найдовший шатдаун до цього тривав 35 днів – від 22 грудня 2018 року до 25 січня 2019 року під час першого президентського терміну Дональда Трампа.
Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що шатдаун не завдає шкоди економіці Сполучених Штатів.
Найтриваліший в історії. Шатдаун у США
-
Конгрес США схвалив законопроєкт для припинення шатдауну
Конгрес Сполучених Штатів схвалив законопроєкт для завершення шатдауну, відновлюючи роботу американського уряду, яка була паралізована впродовж 43 днів. За даними кореспондента Укрінформу, законодавча ініціатива направлена на підпис президенту Дональду Трампу.
Проєкт отримав підтримку 222 членів Палати представників, тоді як 209 проголосували проти. Серед прихильників було шестеро демократів, а двоє республіканців виступили із запереченнями.
Цей компромісний документ забезпечує фінансування урядових структур до січня, а також передбачає три окремі бюджетні закони, що охоплюють програми у сферах сільського господарства, будівництва військової інфраструктури, підтримки ветеранів і діяльності законодавчих органів на більшу частину 2026 року.
Закон також гарантує повернення на роботу працівників, звільнених упродовж шатдауну, із виплатою заробітної плати за цей період.
Раніше повідомлялося, що Сенат схвалив законопроєкт щодо відновлення функціонування федерального уряду, зробивши вирішальний крок у завершенні найтривалішого шатдауну в історії США.
Раніше глава США Дональд Трамп заувив, що шатдаун не завдає шкоди економіці Сполучених Штатів.
-
Сенат США ухвалив документ, що припинить шатдаун
У понеділок, 10 листопада, сенатори США прийняли законопроєкт, що має завершити найтриваліший шатдаун у історії країни. За цей законопроєкт проголосували 60 сенаторів, а 40 – проти. Тепер цей документ має бути затверджений Палатою представників. Законопроєкт дозволяє відновити роботу урядових установ, які були закриті з 1 жовтня, і тимчасово блокує плани президента Дональда Трампа щодо скорочення державного апарату. Угода передбачає роботу уряду з дефіцитом близько 1,8 трлн доларів до 30 січня 2026 року. Багато демократів виступили проти цього документа, але вісім з них все-таки підтримали компроміс. Згідно з опитуванням Reuters/Ipsos, половина американців вважає, що республіканці несуть відповідальність за шатдаун, тоді як 43% – демократи. Планується, що документ буде підписаний президентом Трампом, який назвав угоду “дуже хорошою”.
-
Закон про борги: колектори без суду зможуть забрати єдину квартиру
У парламенті розглядається законопроєкт, який передбачає автоматичне заблокування майна боржників без судового втручання. Це стане частиною цифрової реформи виконавчого провадження, яка має спростити процедури виконання судових рішень. За нововведенням, система автоматично “заморожуватиме” майно боржників після їх занесення до спеціального реєстру. Це може призвести до блокування рахунків, заборони угод з нерухомістю та інших операцій. Система також передбачає можливість автоматично знімати арешти після погашення боргу. Хоча нововведення може спростити стягнення боргів для кредиторів, воно може обмежити права громадян та стати загрозою для соціальної стабільності. Експерти зауважують ризики помилок та неточностей у системі, які можуть призвести до блокування майна навіть у разі невеликих боргів. Це може вплинути на доступ українців до їхніх коштів та майна.
-
У Болгарії готують продаж бургаського заводу Лукойл
У Болгарії готують законопроєкт, що дозволить уряду взяти під контроль та продати нафтопереробний завод у Бургасі, який належить російській компанії Лукойл. Це рішення прийнято для захисту заводу від американських санкцій, які призвели до руйнування бізнесу російської компанії внаслідок санкцій США та Британії. Згідно з законопроєктом, спеціальний керівник матиме право продати підприємство без участі або оскарження з боку Лукойл. Цей крок спрямований на забезпечення енергетичної безпеки країни та запобігання кризі постачання. Лідер правлячої партії Болгарії заявив, що законопроєкт буде поданий до парламенту найближчим часом.
-
Рада збільшила виплати сім’ям полеглих героїв
Верховна Рада прийняла закон, який передбачає щомісячну грошову виплату членам сімей загиблих осіб з особливими заслугами перед країною. Розмір виплати буде збільшено з однієї до півтори мінімальної заробітної плати. Закон передбачає, що якщо у сім’ї є двоє або більше осіб з такими заслугами, вони отримають виплату порівну. Це рішення підтримали 259 депутатів. Очікується, що новий закон спростить процес отримання грошової допомоги сім’ям загиблих громадян, які мають особливі заслуги перед країною.
-
Вперше з 2014 року. Змінились виплати на дитину
У листопаді 2025 року Верховна Рада ухвалила закон про збільшення державної допомоги за народження дитини в Україні. Закон передбачає збільшення одноразової допомоги при народженні дитини з 10 320 гривень до 50 000 гривень. Також встановлено щомісячну виплату в розмірі 7000 гривень на догляд за дитиною до досягнення нею року віку, а для дітей з інвалідністю – 10 500 гривень. Виплати також передбачені для безробітних жінок під час вагітності та пологів. Крім того, ухвалено закон, який збільшує допомогу для родин загиблих героїв з 8 до 12 тисяч гривень на місяць для кожного члена родини. Зміни почнуть діяти з 1 січня 2026 року.
-
В Раді схвалили нову підставу для відстрочки від мобілізації
Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №13574 щодо 12-місячної відстрочки від мобілізації молоді, яка відслужила за контрактом під час воєнного стану. Про це йдеться в дописі парламенту, опублікованому на його Telegram-каналі.
Право на відстрочку матимуть військовозобов’язані та резервісти віком від 18 до 25 років, що уклали контракт на один рік під час воєнного стану та вже звільнені зі служби.
Протягом 12 місяців після звільнення такі громадяни не підлягатимуть повторному призову на військову службу під час мобілізації, якщо самі не виявлять бажання повернутися на службу.
Законопроєктом пропонується внести зміни до статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, доповнивши її новою частиною, яка передбачає відповідне право на відстрочку.
Така норма необхідна для врегулювання ситуації, коли молоді військовослужбовці після звільнення з контрактної служби втрачали право на відстрочку та могли бути мобілізовані знову вже наступного дня після постановки на облік, заявили у ВР.
Як ми вже писали, в суботу, 1 листопада, у Резерв+ набув чинності новий порядок оформлення і продовження відстрочок від мобілізації.
В Україні змінили правила оформлення відстрочок -
В Україні планують розширити можливості для іноземців, які захищають країну
Уряд зареєстрував у Верховній Раді проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення правового статусу іноземців та осіб без громадянства,.
Документ передбачає кілька важливих змін у правовому статусі іноземців та осіб без громадянства, які активно допомагають Україні в умовах війни.
Пропонується збільшити термін перебування іноземців, у яких завершився контракт, на законних підставах на території України. Якщо наразі цей період обмежений трьома місяцями, то після ухвалення змін він буде подовжений до шести місяців. Це дасть можливість іноземцям, які завершили контрактну службу, залишатися в країні ще певний час без порушення закону.
Законопроєкт також пропонує змінити умови імміграції для тих іноземців, які мали посвідку на тимчасове проживання в Україні. Зокрема, пропонується зараховувати період військової служби за контрактом до терміну безперервного проживання на території країни, що дозволить полегшити отримання дозволу на імміграцію для тих, хто служив в Україні.
Особлива увага приділяється іноземцям та особам без громадянства, які безпосередньо брали участь у захисті України в умовах воєнного стану. Зокрема, пропонується встановити квоти для імміграції для осіб, які надавали допомогу ЗСУ, Нацгвардії та іншим підрозділам, що перебували в районах бойових дій або брали участь у виконанні бойових завдань. Такі особи можуть отримати посвідку на тимчасове проживання, а також спеціальне посвідчення учасника бойових дій або інвалідності внаслідок війни.
Документом також пропонується запровадити “посвідчення іноземця для виїзду за кордон”.
Як очікується, ухвалення закону уточнить правові підстави та умови для перебування іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України, їхніх батьків і дітей на території України. Реалізація акта також позитивно впливатиме на інтереси іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті України.