Реальний Київ

Позначка: Закони

  • Рада ухвалила закони про спецрежим Defence City

    Рада ухвалила закони про спецрежим Defence City

    Верховна Рада 21 серпня ухвалила у другому читанні та в цілому два ключові законопроєкти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
    Мова про:

  • Законопроєкт №13420 – про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.
  • Законопроєкт №13421 – про внесення зміни до розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.

    • “Це фундамент для розвитку українського оборонно-промислового комплексу, який не лише посилить обороноздатність держави, а й створить нові можливості для інвестицій, технологій та робочих місць”, – прокоментував він.
    Гетманцев зауважив, що до документи були суттєво доопрацьовані. Відтак, правовий режим Defence City запроваджується до 1 січня 2036 року (або до вступу України в ЄС), замість переліку підприємств ОПК створюється реєстр Defence City під управлінням Міноборони.
    Окрім того, розроблені чіткі правила для резидентів: статус, умови його отримання та контроль, що визначаються законом “Про нацбезпеку”.
    Також передбачається, що частка кваліфікованого доходу резидента має становити від 75% (для літакобудування – від 50%)
    Стосовно інструментів підтримки резидентів режиму, – їм надаватимуться податкові пільги (звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, земельного, нерухомого та екоподатку), спрощені митні процедури та експортний контроль товарів військового призначення, можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду, а також підтримка релокації та підвищення безпеки виробничих потужностей.
    Згідно з онлайн-трансляцією на YouTube нардепа Олексія Гончаренка, рішення щодо прийняття законопроєкту №13420 підтримали 260 парламентарів, а за проєкт закону №13421 нардепи віддали 258 голосів (за необхідного мінімуму 226 голосів).

  • Рада транслюватиме засідання щодо НАБУ та САП

    Рада транслюватиме засідання щодо НАБУ та САП

    Засідання Верховної Ради щодо відновлення незалежності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури транслюватиметься онлайн 31 липня на YouTube каналі парламенту. Про це повідомив голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
    “Засідання Верховної Ради України про повернення незалежності НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури буде транслюватися онлайн на YouTube каналі парламенту. Нашу вимогу таки почули і, хоча б частково, реалізували. Вітаю всіх причетних. Вмикайте з 12.00 і контролюйте парламент”, – зазначив Юрчишин.
    Нардеп припустив, що “це перший крок до поновлення онлайн-трансляцій. Маємо домовленість з Ruslan Stefanchuk знайти рішення для цього”.
    Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
    Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
    Комітет Ради схвалив законопроєкт щодо НАБУ і САП

  • Зеленський підписав закон про реформу АРМА

    Зеленський підписав закон про реформу АРМА

    Президент Володимир Зеленський підписав закони про реформу АРМА та факторинг, що є вимогою надання фінансової допомоги ЄС за ініціативою Ukraine facility. Про це глава держави повідомив у Telegam після розмови з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у неділю, 27 липня.

    “Говорили про законопроєкт, який гарантує незалежність та ефективність антикорупційних органів України. Подякував Єврокомісії за надану експертизу. Маємо однакове бачення: важливо, щоб законопроєкт був ухвалений невідкладно, уже наступного тижня”, – зазначив президент.

    Зеленський поінформував, що Україна продовжує реалізацію необхідних реформ для отримання фінансової допомоги в межах механізму Ukraine Facility. “Сьогодні підписав закони про реформу АРМА та факторинг. Урсула відзначила прогрес у виконанні відповідних індикаторів”, – розповів глава держави.

    Президент подякував за ухвалення 18-го пакета санкцій ЄС проти Росії, передусім за зниження граничної ціни на російську нафту. Він підкреслив, що всі пакети санкцій синхронізовані та чинні в Україні.

    Також сторони обговорили подальші кроки, необхідні для відкриття першого переговорного кластеру щодо членства України в ЄС. Зеленський запевнив, що Україна працюватиме над цим максимально оперативно. Євроінтеграційний закон про реформу АРМА передбачає нові вимоги до голови Агентства, процедуру добору за участі міжнародних експертів, прозорий механізм управління активами та контроль за передачею активів. Його підписання розблоковує 600 млн євро від ЄС.

    Закон про факторинг передбачає, зокрема, імплементацію в українське законодавство положень Модельного закону Міжнародного інституту з уніфікації приватного права про факторинг, що наблизить український факторинг до кращих міжнародних відповідників.

  • Задній хід. НАБУ і САП повертають незалежність

    Задній хід. НАБУ і САП повертають незалежність

    Президент України Володимир Зеленський погодив текст законопроєкту, який повинен повернути незалежність Національному антикорупційному бюро (НАБУ) та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП).
    Також документ гарантує надійний захист системи правопорядку від будь-якого російського впливу чи втручання, каже глава держави і наголошує, що текст даного законопроекту є збалансованим. Обговорення із Заходом Цей документ Зеленський обговорив із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.
    Президент поінформував Стармера про підготовку законопроєкту, який посилить систему правопорядку та гарантує незалежність і дієвість антикорупційної інфраструктури.
    “Кір запропонував залучити експертів, які можуть бути корисними для довгострокової співпраці. Домовилися бути в контакті щодо цього питання. Ми однаково сприймаємо необхідність захищати цінності нормального життя, протидіяти будь-яким російським впливам і втручанням і робити все, щоб наша Європа стала сильнішою”, – зауважив президент. Законопроект 13531 Водночас низка депутатів зареєстровала у Раді свій законопроєкт №13531 Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України Про прокуратуру щодо відновлення інституційної незалежності органів, що здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у справах про корупційні правопорушення.
    Ця ініціатива спрямована убезпечити НАБУ й САП від тиску Генпрокурора, які були введені попереднім законом №12414.
    Що цікаво, то серед ініціаторів законопроєкту є нардепи, які голосували за скандальний документ №12414. Загалом, підписали його 48 народних депутатів від Голосу, Слуги, ЄС та Батьківщини. скрін сайту Ради “Що там? Повна відміна всіх норм, які стосувалися НАБУ та САП у злочинному 12414”, – прокоментував реєстрацію документу нардеп Ярослав Железняк. Екстрене голосування Зазначимо, що Рада після ухвалення законопроекту 12414 пішла на канікули на чотири тижні до кінця серпня. Проте, як Железняк, парламент може зібратися наступного тижня для скасування скандальних законодавчих норм щодо НАБУ.
    За його словами, конкретної дати ще немає, зараз ведеться узгодження явки депутатів. Він також заявив, що велику роль у цьому відіграла категорична позиція західних партнерів та суспільна реакція.

  • Рух Чесно опублікував список нардепів, як підтримали закон щодо НАБУ і САП

    Рух Чесно опублікував список нардепів, як підтримали закон щодо НАБУ і САП

    Рух “Чесно” опублікував список депутатів, які у вівторок, 22 липня, проголосували за законопроєкт, який позбавляє НАБУ та САП незалежності. “За” проголосували 263 нардепи, і лише 13 “проти”.
    Зазначається, що 185 голосів віддали депутати від Слуги народу, 17 від фракції Довіра, 15 від фракції Батьківщина. Єдиний голос від фракції Голос віддала Таміла Ташева.
    Серед пʼяти позафракційних – спікер Руслан Стефанчук та нардепка Марʼяна Безугла.
    Як повідомлялося, у вівторок Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність НАБУ та САП і робить їх залежними від рішень генерального прокурора.
    Після цього у Києві та низці міст почалися акції протесту. Люди зокрема вимагали ветувати закон, однак, Зеленський його підписав у цей же день.

  • Стефанчук підписав законопроєкт щодо НАБУ та САП

    Стефанчук підписав законопроєкт щодо НАБУ та САП

    Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав законопроєкт №12414, який обмежує незалежність НАБУ та САП та направив його на підпис президенту Володимиру Зеленському. Про це свідчить картка законопроєкту на сайті парламенту у вівторок, 22 липня.
    “Такої швидкості не було всі шість років”, – прокоментував темпи підписанння спікером законопроєкту народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм.
    Як відомо, сьогодні Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ та САП. За відповідний законопроєкт №12414 у другому читанні та в цілому проголосувало 263 нардепів.
    У свою чергу керівництво НАБУ і САП заявило про знищення антикорупційної інфраструктури в Україні і звернулось до президедента Зеленського із закликом накласти вето на цей закон.

  • Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових

    Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових

    16 липня Верховна Рада ухвалила закон, який регулює виплату одноразової грошової допомоги родинам військових, які загинули у полоні. Тепер смерть у російських застінках буде прирівнюватися до загибелі на полі бою, що дозволить сім’ям отримувати більшу допомогу. Закон також передбачає виплату грошової допомоги військовим, які отримали поранення або травми під час служби. Сума виплати буде прив’язана до прожиткового мінімуму, а також ураховуватиме статус особи. Ця ініціатива спрямована на підтримку родин воїнів та покращення умов служби українських військових.

  • Не усім. В Україні дозволили множинне громадянство

    Не усім. В Україні дозволили множинне громадянство

    Верховна Рада підтримала законопроект, що дозволяє українцям множинне громадянство. Як повідомив нардеп Ярослав Железняк, документ підтримали 243 народні обранці, тоді як 19 проголосували проти. Зокрема, дев’ять депутатів утрималися від голосування. Чому Україні потрібен цей закон Міністерство національної єдності зазначає, що множинне громадянство дозволить нашим громадянам, які були змушені виїхати за кордон під час повномасштабного вторгнення Росії, підтримувати зв’язки з Україною.
    Цей крок також допоможе залучити інвестиції та спеціалістів з-за кордону та визнати внесок діаспори у розвиток та оборону держави.
    “Законопроєкт №11469 вперше на законодавчому рівні врегульовує питання множинного громадянства. Документ розроблено як відповідь на демографічні та безпекові виклики, а також на потребу відновлення та збереження зв’язку з мільйонами українців за межами держави”, – пояснили в міністерстві.
    У відомстві також наводять ключові цифри:

  • 130+ країн світу визнають множинне громадянство, включно з більшістю країн Європейського Союзу.
  • 90% українців за кордоном знаходяться в країнах, де дозволено множинне громадянство.

    • Зміни, які передбачає документ Новий закон передбачає, що українці зможуть:

  • мати іноземне громадянство без загрози втрати українського (за умови, що інша держава входить до переліку країн, визначених Кабінетом Міністрів).;
  • отримати право офіційно отримати громадянство іншої країни, не відмовляючись від українського, за умови, що ця держава включена до урядового переліку.

    • Для громадян інших країн:

  • Право на набуття громадянства України за скороченою процедурою для осіб українського походження.
  • Впровадження нової процедури набуття громадянства для іноземців, які не мають українського етнічного коріння.
  • Можливість отримати українське громадянство без вимоги відмови від наявного громадянства, крім випадків, коли йдеться про громадянство держави-агресора.
  • Спрощену процедуру отримання громадянства для іноземців, які проходять службу в ЗСУ.
  • Право на українське громадянство для осіб, яких переслідують у їх країнах з політичних мотивів.

    • unity.gov.ua “Для обох категорій встановлюється чітке правило: особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території України визнається лише як громадянин України”, – говорять у Кабміні. Критика закону Зазначимо, що в соцмережах українці розкритикувати законопроєкт. За їхніми словами, множинне громадянство – це загроза нацбезпеці, зокрема в умовах війни.
    У Кабміні пояснюють, що документ передбачає механізми контролю та втрати громадянства у випадку порушень.
    Також для держслужбовців і суддів множинне громадянство надалі буде заборонено законодавством, закон цього не змінює.
    Окрім цього документ забороняє множинне громадянство з Росією. Громадянство РФ – підстава для втрати українського, крім випадків примусу чи автоматичного надання.
    “Це не “паспорт для всіх”, а механізм для своїх, українців. Він визнає на законодавчому рівні реальність, яка вже існує. Десятки тисяч українців мають кілька громадянств – без належного правового регулювання. Закон створює чіткі, контрольовані умови замість сірого поля – особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території нашої держави визнається лише громадянином України”, – пояснила голова комітету з питань організації держвлади, очільниця партії Слуга народу Олена Шуляк.

  • Зеленський підписав закон щодо зарплат чиновників

    Зеленський підписав закон щодо зарплат чиновників

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад. Про це повідомляє Нацагентство України з питань державної служби.
    Зазначається, що класифікація посад надасть змогу порівнювати оплату праці на держслужбі з ринком праці в Україні – бухгалтерів з бухгалтерами, юристів з юристами, HRз HR, а не держслужбовців загалом із знеособленим ринком.
    “Таким чином, запровадження нової системи оплати праці поступово посилить позиції держави як конкурентного роботодавця на ринку праці”, – заявили в нацагентстві.
    Відповідно до закону, складовими заробітної плати державного службовця є:
    Стала заробітна плата:

  • посадовий оклад (з 1 січня 2026 року мінімальний розмір посадового окладу на посадах державної служби не може становити менше 2,5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
  • надбавка за вислугу років (2% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30% посадового окладу) – з 1 квітня 2025 року.
  • надбавка за ранг (визначається Кабінетом міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби), у 2025 році передбачається, що розміри залишаться незмінними.

    • Варіативна заробітна плата:

  • місячна премія (не може перевищувати 30% розміру посадового окладу за фактично відпрацьований час протягом місяця).
  • квартальна премія (не може перевищувати 90% розміру посадового окладу державного службовця за фактично відпрацьований час протягом кварталу).
  • премія за результатами щорічного оцінювання.
  • У Раді готують законопроєкт про крипторезерв – нардеп

    У Раді готують законопроєкт про крипторезерв – нардеп

    Україна готується до створення крипторезерву, про що повідомив Ярослав Железняк. Законопроєкт щодо цього може бути зареєстрований у Верховній Раді наступного тижня. Ця ініціатива дозволить регулятору самостійно вирішувати, чи додавати віртуальні активи до державних резервів та які саме активи використовувати. Железняк вважає, що регулювання криптоіндустрії не має сенсу через її швидкий розвиток. Також він прокоментував заперечення голови комітету Данила Гетманцева щодо можливості запуску крипторезервів. Попередньо повідомлялося, що в Україні готують закон про віртуальні активи і введення податків з криптовалют. Гетманцев також зазначив, що людина може продати криптоактиви та задекларувати дохід за ставкою 5% протягом року без підтвердження витрат на їх придбання в минулому.