Угорщина подала позов проти Ради ЄС та Європейського фонду миру (EPF), оскарживши рішення щодо використання доходів від заморожених російських активів для підтримки України. Про це інформує Portfolio.
Уряд подав позов до Загального суду ЄС у Люксембурзі ще 11 липня 2025 року. 25 серпня справа була офіційно зареєстрована та опублікована в “Офіційному віснику ЄС”.
Будапешт оскаржує рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 року, яке передбачає, що 99,7% прибутку від управління замороженими активами російського Центробанку має перераховуватись до Європейського фонду миру. Із цих коштів ЄС фінансує військову допомогу Україні.
Угорщина також вимагає скасування рішення керівного комітету EPF від лютого 2025 року, яким ухвалили механізм реалізації цього рішення. За словами Будапешта, при ухваленні документа було порушено процедуру, зокрема, Угорщину позбавили права голосу.
Будапешт наполягає, що ухвалене рішення порушує принципи законності та процедури, закріплені в договорах ЄС, і вимагає його скасування. Водночас розгляд справи може тривати кілька років, і до ухвалення остаточного рішення виплати Україні не припинятимуться.
Рішення Суду ЄС у цій справі матиме прецедентне значення: якщо Угорщина виграє, подібні схеми ухвалення рішень без урахування права вето можуть стати неможливими. Якщо ж програє – інші держави отримають більше можливостей обходити блокування з боку Будапешта.
Позначка: Заморожені активи
-
Угорщина оскаржить передачу російських активів Україні
-
Німеччина і Бельгія виступили проти конфіскації активів РФ
Конфіскація активів російського Центробанку може негативно позначитися на фінансових ринках і є проблемною з юридичного погляду. Про це заявили канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер на спільній пресконференції у вівторок, 26 серпня, передає DW.
“Я знаю, що є уряди, які мріють конфіскувати ці кошти. Але я хотів би застерегти: з юридичного погляду, це не так просто”, – сказав Де Вевер.
Глава уряду Бельгії пояснив, що кошти центральних банків, включно з російським, мають імунітет, і якщо буде ухвалено політичне рішення про конфіскацію державних коштів, то інші країни можуть почати виводити свої активи з ЄС.
“І з юридичного погляду, це дуже небезпечно”, – додав бельгійський прем’єр.
Канцлер Німеччини поділив стурбованість свого бельгійського колеги. Особливо з огляду того, що депозитарій Euroclear, де заморожені активи ЦБ РФ, розташований на території Бельгії. Відповідно, ця країна має нести державну відповідальність, якщо доступ до цих коштів буде отримано незаконно.
Повідомляється, що в Euroclear зберігається понад 200 мільярдів євро, що належать Центробанку РФ. Країни G7 ухвалили рішення щодо замороження цих коштів, але відсотки та доходи від них вони використовують на користь України. Втім, всю суму, можливо, можна буде використати лише після укладення мирної угоди про припинення війни.
Раніше російський диктатор Володимир Путін поскаржився на конфіскацію резервів Росії, назвавши дії Заходу “відкритим грабунком”.
Не лише війна: чому ЄС не хоче розморожувати російські активи -
Зеленський закликав учасників конференції ОБСЄ конфіскувати активи РФ
Президент Володимир Зеленський закликав до повної конфіскації російських активів замість їх замороження, аби зупинити воєнну машину РФ. Про це глава держави заявив під час виступу з нагоди 50-річчя Гельсінського Заключного акту ОБСЄ.
“Потрібно повністю заблокувати військову машину Росії, відрізати її військову промисловість, обмежити її прибутки від енергетики і, нарешті, використати всі заморожені російські активи, включаючи вкрадені корупційним шляхом багатства, для захисту від російської агресії. Настав час конфіскувати російські активи, а не просто заморожувати їх. Конфіскувати їх і використовувати для служіння миру, а не війні”, – зазначив президент.
Він наголосив, що Росія відмовилась від приналежності до Європи та намагається диктувати, де повинні проходити кордони.
“Це повне заперечення світу після Другої світової війни. І це є основою нинішнього режиму в Росії. І ми в Європі повинні захищати себе від цього в довгостроковій перспективі. І ми будемо захищати себе”, – додав Зеленський.
За його словами, попри захоплення РФ великих територій, її реальний потенціал поступається можливостям Європи. Глава держави зокрема подякував президенту Фінляндії Александару Стуббу за підтримку України та зусилля в налагодженні контактів із президентом США Дональдом Трампом.
“Президент Трамп дійсно зацікавлений у припиненні війни, і ми маємо зробити все можливе, щоб США та Європа діяли спільно в інтересах безпеки. Я дякую всім європейським лідерам, кожній країні, яка допомагає нашій обороні, нашому повітряному щиту, нашій стійкості”, – зазначив він.
Зеленський також висловив переконання, що Україна обов’язково відновить мир та контроль над окупованими територіями. -
Путін назвав “корисною” конфіскацію активів Росії
Глава Росії Володимир Путін заявив, що вилучення західними країнами російських золотовалютних резервів, мовляв, прискорить регіоналізацію платіжних систем і матиме позитивний ефект для глобальної економіки. Його цитують росЗМІ.
“Постійно говорять про те, що збираються наші гроші вкрасти. Але щойно це станеться, рух у бік регіоналізації платіжних систем прискориться і набуде, без жодних сумнівів, незворотного характеру. А це загалом корисно для світової економіки. Можливо, за це й варто заплатити”, – сказав Путін.
Він також заявив, що з юридичного погляду правильніше називати такі дії не “крадіжкою”, а “грабунком”.
“Базова освіта у мене юридична. Крадіжка – це таємне викрадення майна. А тут усе відбувається відкрито, отже, це грабіж”, – вважає господар Кремля.
За його словами, Росія продовжить розвивати власні інструменти для міжнародних фінансових розрахунків.
Окремо Путін акцентував на обмеженості співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, зокрема Світовим банком, звинувативши у “політичній заангажованості”. Він наголосив, що Москва послідовно знижує залежність від західних економічних структур.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року країни Заходу запровадили санкції проти Центрального банку РФ і Фонду національного добробуту, заморозивши активи, розміщені у державах G7. Станом на початок 2022 року, за даними Центробанку РФ, міжнародні резерви Росії становили: $207 млрд у євро, $67 млрд у доларах США, $37 млрд у британських фунтах і ще $64 млрд в інших валютах, зокрема японській ієні, канадському та австралійському доларах.
У 2024 році країни G7 погодили механізм використання прибутків від заморожених активів РФ для підтримки України: ці кошти спрямують на погашення кредиту для Києва на суму близько $50 млрд.
У березні 2025 року група сенаторів США з обох партій закликала адміністрацію президента Дональда Трампа вжити рішучіших заходів. Вони запропонували не обмежуватися лише прибутками, а передати Україні всю заморожену суму – понад $300 млрд – та переконати союзників у G7 зробити так само.
Раніше повідомляли, що Росія у межах угоди з США може віддати 300 млрд доларів заморожених активів на відновлення України. -
ЄС посилить допомогу Україні коштом РФ – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -
ЄС інвестує заморожені російські 200 млрд євро – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків.