Лобійована Європейською комісією схема надання Україні “репараційних позик” з використанням заморожених активів Росії “початково є неправильною” і “не бере до уваги” озвучені раніше застереження бельгійської влади. Про це йдеться в листі від прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, датованому 27 листопада, повідомляє Європейська правда, що ознайомилась з його змістом.
“Дозвольте мені ще раз наголосити на нашій принциповій позиції з цього питання, оскільки до наступного засідання Європейської Ради залишилося лише кілька тижнів. Запропонована схема репараційного кредиту, на мій погляд, є фундаментально неправильною”, – йдеться в тексті листа.
За його словами, ніколи в історії заморожені суверенні активи не були “перепрофільовані” під час триваючої війни – більш того, зазвичай були предметом післявоєнного врегулювання у контексті військових репарацій з боку сторони, що програла.
“Цією пропозицією (“репараційних позик” для України – “ЄП”) ми не тільки порушимо фундаментальний принцип міжнародного права, але й додатково викличемо невизначеність і страх на міжнародних фінансових ринках, де довіра є ключовим елементом”, – стверджує де Вевер.
Він переконаний, що “постраждає не лишень європейський фінансовий ринок, але й позиція та вартість самого євро як валюти”.
“Таке сприйняття може зменшити бажання тримати або купувати облігації ЄС, підвищуючи прибутковість і збільшуючи витрати на запозичення держав-членів, а також підірвати довіру до Euroclear, що… спричинить подальший відтік клієнтів”, – написав прем’єр Бельгії.
Позначка: Заморожені активи
-
Бельгія пояснила свою позицію щодо “репараційної позики” Україні
-
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ
Країни Євросоюзу тиснуть на Бельгію, вимагаючи пояснити, що вона робить з податковими доходами від заморожених російських активів на 140 мільярдів євро, які зберігаються в Брюсселі. Члени ЄС звинувачують уряд Барта де Вевера в тому, що той не розкриває цю інформацію повністю. Про це повідомляє Politico.
Єврокомісія вимагає, щоб усі 27 країн ЄС погодилися надати ці російські резерви Україні як репараційний кредит для порятунку української економіки. Рішення мають ухвалити на саміті 18 грудня. Утім, бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер опирається, стверджуючи, що Бельгія “ризикує, якщо Росія колись вимагатиме повернути ці гроші”. Слід зауважити, що аналогічну заяву раніше робили в бельгійському депозитарії Euroclear, де й збергіються ці російські активи.
П’ять дипломатів із різних європейських країн поскаржилися, що Бельгія має приховану мотивацію: ці активи приносять податкові надходження, пише ЗМІ.
За словами дипломатів, у тому році Бельгія взяла міжнародне зобов’язання розкривати, як використовує податки з цих коштів – і що ці гроші йшли Україні. Податки ж зараховуються до бельгійського бюджету, і перевірити виконання обіцянок неможливо. Проте Бельгія наполягає, що “нічого не порушує”.
Дипломати попереджають, якщо Бельгія й далі буде блокувати передачу заморожених коштів Україні: до саміту ЄС країни все більше ставитимуть запитання, чи не заробляє Бельгія на цих податках або чи не затримує виплати Києву.
“З огляду на постійне затягування, виникає питання, чи розуміють у Брюсселі, що йдеться про безпеку всієї Європи”, – зазначив один високопоставлений дипломат ЄС.
Відстежити рух цих коштів складно. Інститут Кіля оцінює загальні зобов’язання Бельгії перед Україною у 3,44 млрд євро від початку війни до 31 серпня 2025 року. Тоді ж як тільки за 2024 рік податки з російських активів склали 1,7 млрд євро.
Бельгійський уряд відкидає критику й каже, що весь податок із доходів від активів, розміщених у Euroclear у Брюсселі, “зарезервовано” для України, але прямо не відповідає, чи ці кошти вже повністю перераховані.
Бельгія стягує з Euroclear 25% корпоративного податку з прибутків, отриманих як проценти.
Роздратування союзників у ЄС зростає, бо проблему непрозорості мали вирішити ще торік. У 2024 році деякі країни Заходу звинувачували Бельгію в тому, що та частину податкових надходжень витрачає на власні бюджетні потреби. Уряд країни тоді пообіцяв переказувати ці гроші у спільний фінансовий інструмент Євросоюзу і G7 для України. Проте так і не виконав свою обіцянку.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву. -
МВФ змушує Україну провести непопулярні податкові реформи – ЗМІ
Україна погодилася скасувати кілька податкових пільг, щоб забезпечити нове фінансування від Міжнародного валютного фонду. Новий кредитний пакет залежить від згоди союзників використовувати заморожені російські активи. Про це повідомляє інформагентство Bloomberg, посилаючись на анонімні джерела.
МВФ оголосив 26 листопада про угоду на рівні персоналу щодо чотирирічної програми вартістю близько 8 млрд доларів, що стало позитивним сигналом для союзників України. Рада директорів фонду має схвалити програму, як тільки Київ запровадить низку заходів щодо витрат.
Україна погодилася пришвидшити зусилля щодо запобігання ухиленню від сплати податків та їх уникненню, а також розширити свою податкову базу. Так звані попередні дії, які вимагаються від Києва, включають скасування кількох податкових пільг для бізнесу та домогосподарств, повідомляють джерела видання, знайомі з угодою.
Уряд планує запровадити податок на додану вартість для самозайнятих підприємців, які декларують понад 1 мільйон гривень річного доходу. Ця лазівка широко використовувалася, зокрема великими українськими компаніями та мережами ресторанів, для мінімізації податкових платежів.
Влада також планує скасувати пільги для посилок, замовлених з-за кордону. Сьогодні посилки вартістю до 150 євро звільняються від імпортних мит.
Українські законодавці також мають схвалити збалансований бюджет на 2026 рік, щоб здобути схвалення ради директорів МВФ.
Київ опинився під тиском щодо виконання вимог МВФ після кількох невдач цього року, включаючи втрати на полі бою та великий корупційний скандал.
Доля угоди залежить від того, чи продовжить Європейський Союз реалізацію плану використання заморожених активів РФ. Рішення мають оголосити наступного місяця. Провал цього плану може поставити під загрозу фінансування МВФ.
Як ми вже писали, Україна і Міжнародний валютний фонд досягли домовленості на рівні персоналу про нову програму кредитування обсягом 8,2 млрд доларів.
Раніше прем’єр Юлія Свириденко провела переговори з місією Міжнародного валютного фонду на чолі з Гевіном Греєм. Мовилося про програму розширеного фінансування на період 2026-2029 роки. -
ЄС готує “план Б” на випадок невдачі з репараційним кредитом – ЗМІ
Країни Європи розробляють “план Б” у разі недомовленості про використання російських активів для надання Україні репараційного кредиту. Цей план має забезпечити фінансування України на початку 2026 року. Європейські лідери мали надію узгодити пропозицію про використання російських резервів для кредиту на 140 млрд євро, але деякі країни, зокрема Бельгія, мають застереження. Тому розглядаються варіанти, включаючи “перехідний” кредит за рахунок коштів ЄС. Наприклад, можливий погашення цього кредиту після отримання репараційного кредиту. У разі недомовленості Бельгія може заблокувати рішення. Між тим, угорці виступають проти нових заходів на підтримку України.
-
ЄС і Бельгія не домовились щодо росактивів – ЗМІ
Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 8 листопада не дала результатів у плані передачі заморожених російських активів для підтримки України. Бельгія висловлює занепокоєння через відсутність інших пропозицій від Єврокомісії щодо фінансування України. Обидві сторони залишаються конструктивними, але часу на укладення угоди стає все менше.
-
Репараційний кредит для України: Бельгія назвала три умови
План Єврокомісії щодо видачі “репараційного кредиту” Україні на суму 140 млрд євро заморожених російських резервів стоїть на місці через позицію Бельгії. Керівники ЄК і бельгійського уряду планують зустрітися для обговорення вимог і рішення протиріччя. Бельгія хоче гарантій, щоб захистити себе від фінансових ризиків у разі відміни санкцій проти Росії чи вимоги повернути активи. Країни ЄС можуть поділити ризик і надати фінансові гарантії. Бельгія також пропонує виділити кошти з загального бюджету ЄС на цей кредит. Це важливо для отримання кредиту від МВФ. Без домовленості щодо кредиту від ЄС, країни можуть витратити власні кошти на допомогу Україні. ЄК планує запропонувати альтернативні варіанти фінансування України на зустрічі з Бельгією.
-
Репараційний кредит для України: Нідерланди обнадіяли заявою
Європейський Союз може надати Україні “різдвяний подарунок”, якщо погодитися на репараційний кредит за рахунок заморожених російських активів. Про це заявив міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві, передає РБК-Україна у вівторок, 28 жовтня.
За його словами, Нідерланди підтримують ідею використовувати заморожені активи Росії для надання Україні кредиту. Ці гроші необхідні для полегшення навантаження на український бюджет. Зараз ЄС необхідно розглянути юридичні та фінансові питання.
Ван Віл звернув увагу, що Бельгія, на рахунках якої перебуває найбільша частина заморожених активів РФ, хоче отримати гарантії, що Захід діятиме колективно. Для цього необхідно заручитися підтримкою не тільки Європи, а й G7.
“Але, враховуючи все, що ще потрібно опрацювати, я сподіваюся, що ми зможемо досягти угоди з цього питання. Чи буде це до Різдва – я люблю різдвяні подарунки, тому сподіваюся, що так”, – додав глава МЗС Нідерландів.
-
Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ
На саміті Європейської Ради у грудні планують вирішити питання передачі заморожених російських активів Україні. Польський прем’єр Дональд Туск зазначив, що дискусії на цю тему тривають, але деякі країни, наприклад, Бельгія, висловлюють побоювання щодо відповідальності за таке рішення. Польща пропонує створення загальноєвропейського механізму спільної відповідальності. Також Туск підкреслив, що Україні потрібна фінансова підтримка для війни та оборони, і використання заморожених коштів РФ для цілей відбудови країни є доцільним. Це питання планують остаточно вирішити на саміті Європейської Ради у грудні.
-
ЄС відклав рішення щодо використання 140 млрд євро активів Росії – ЗМІ
Європейський союз вирішив відкласти рішення про використання 140 мільярдів євро заморожених активів Центрального банку Росії для надання допомоги Україні до грудня. Це стало відомо з джерел агентства Bloomberg. Причиною відкладення стало вимога Бельгії про гарантії щодо відповідальності за можливі ризики. Лідери ЄС звернулися до Європейської комісії з проханням підготувати варіанти рішень для обговорення на наступному саміті. Головна мета – досягнення остаточної угоди до кінця року.
-
Британія та Канада використають заморожені активи РФ – ЗМІ
Велика Британія та Канада планують долучитися до ініціативи Євросоюзу щодо використання заморожених російських активів для підтримки України. Це може допомогти Києву отримати понад 50 мільярдів доларів. Гроші будуть витрачені на закупівлю зброї та підтримку економіки. Також планується укладання угоди про надання репараційного кредиту Європейськими країнами, щоб уникнути арешту російських активів. Україна отримає можливість купувати зброю, включаючи власну оборонну промисловість ЄС, та отримувати допомогу для економіки. Всього ЄС планує передати Україні 140 мільярдів євро. Також обговорюється укладення гарантій з іншими країнами ЄС для уникнення конфіскації російських активів.