Велика Британія та Канада планують долучитися до ініціативи Євросоюзу щодо використання заморожених російських активів для підтримки України. Це може допомогти Києву отримати понад 50 мільярдів доларів. Гроші будуть витрачені на закупівлю зброї та підтримку економіки. Також планується укладання угоди про надання репараційного кредиту Європейськими країнами, щоб уникнути арешту російських активів. Україна отримає можливість купувати зброю, включаючи власну оборонну промисловість ЄС, та отримувати допомогу для економіки. Всього ЄС планує передати Україні 140 мільярдів євро. Також обговорюється укладення гарантій з іншими країнами ЄС для уникнення конфіскації російських активів.
Позначка: Заморожені активи
-
ЄС наблизився до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” Україні – ЗМІ
Європейський Союз планує використати приблизно 200 мільярдів євро, заморожених російських активів, для фінансування України. Це стосується, зокрема, репараційного кредиту на суму 140 мільйонів євро. Це стало актуальним через те, що тепер Європа має більше відповідальності за фінансування військових і економічних потреб України, оскільки США припинили оплату постачання зброї. Президент України Володимир Зеленський відзначив, що деякі союзники затягують з фінансуванням програми закупівель озброєнь. Україна сподівається на закупівлі американської зброї на мільярди доларів щомісяця. Країни ЄС дискутують про використання цих коштів, зокрема на військові потреби чи економічний розвиток України. ЄС також шукає способи знизити юридичні ризики, пов’язані з цими кредитами. План обговорюватиметься разом з країнами “Великої сімки” із США включно. Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини вже погодились співпрацювати у цьому питанні. Разом країни G7 заморозили близько 300 мільярдів доларів російських активів і планують вводити нові санкції проти Росії.
-
Три країни ЄС домовилися про заморожені активи РФ
Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини досягли згоди щодо використання заморожених російських активів для підтримки української армії. Вони також підкреслили важливість координації зі США для зміцнення міжнародної позиції та узгодження дій. Про це 10 жовтня повідомило агентство Reuters.
За інформацією агентства, ця домовленість була досягнута під час телефонної розмови, у ході якої обговорювалося активне просування механізму використання російських активів, заблокованих в європейських фінансових структурах. За оприлюдненою заявою уряду Німеччини, ці заходи спрямовані на посилення тиску на Росію та стимулювання її до мирних переговорів.
Європейські лідери акцентували увагу на необхідності глибокої співпраці зі Сполученими Штатами для забезпечення синхронізації міжнародних зусиль із ціллю максимального ефекту. Така спільна стратегія передбачає детальну оцінку та правильний розподіл заморожених активів, що, як вважають експерти, стане важливим елементом продовження економічного та політичного тиску на Росію в умовах триваючого конфлікту.
Окрім військової складової, під час перемовин було порушено питання гуманітарного аспекту. Лідери обговорили досягнення нової угоди про перемир’я в Газі, висловивши готовність поновити гуманітарну допомогу відразу після його вступу в силу.
Ці спільні кроки розглядаються в контексті ширшої стратегії тиску, яка включає застосування економічних санкцій і дипломатичних ініціатив. На думку аналітиків, взаємодія між ЄС і США суттєво підсилює здатність європейських країн впливати на глобальні політичні процеси, одночасно сприяючи підтримці України в протидії російській агресії.
Раніше президент України провів переговори з очільницею Європейського центрального банку (ЕЦБ) Крістін Лагард. Сторони обговорили, як справедливо використати заморожені російські активи заради захисту від російської війни та відновлення життя в Україні. Рішення, як це зробити, є, – підкреслив Володимир Зеленський.
-
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
-
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
Лідери Європейського Союзу готуються до узгодження нового механізму допомоги Україні – кредиту на суму 140 мільярдів євро, який буде взятий за рахунок заморожених резервів Російського Центробанку. Цей кредит вже назвали “репараційним”. До цього моменту деякі країни ЄС, зокрема Німеччина та Франція, були проти використання російських активів для допомоги Україні через юридичні й фінансові ризики, а також побоювання нового напруження від Росії. Однак недавно канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтримав ідею видати кредит Україні за рахунок російських коштів. Планується узгодження деталей цього плану 1 жовтня, а сам кредит буде погашено лише після компенсації Україні збитків, завданих під час війни. Угорщина та Словаччина, які симпатизують Росії, можуть утруднити реалізацію цього плану. Росія ж негативно реагує на ці плани, називаючи їх крадіжкою на державному рівні та погрожуючи судовими діями.
-
В США знайшли спосіб платити Україні з активів РФ
Сенат США розгляне нову резолюцію, яка закликає передавати Україні по 10 мільярдів доларів щомісяця з російських активів. Резолюція також закликає виконавчу владу та лідерів країн G7 та Європейського союзу конфіскувати російські активи. Кошти пропонують виплачувати у вигляді траншів Україні до повного вичерпання активів. Автором резолюції є сенатор Джон Кеннеді з Луїзіани.
-
ЄС знайшов спосіб вилучити російські активи – ЗМІ
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив проти плану Євросоюзу щодо вилучення 140 мільярдів євро з російських активів і передачі їх в кредит Україні. Європейська комісія шукає юридичний спосіб обійти вето Орбана і ухвалити рішення більшістю голосів. Цей план передбачає замороження російських активів до закінчення війни в Україні. Єврокомісія планує використати висновки Євроради для підтримки своїх дій. Деякі країни, такі як Бельгія, також виступають проти плану, але готові обговорити його. Лідери ЄС зберуться на зустрічі в Копенгагені для обговорення цього питання.
-
В США пропонують регулярно передавати Україні заморожені російські активи
Група сенаторів у США представила законопроєкт, який передбачає передачу заморожених російських активів у США Україні кожні 90 днів. Цей законопроєкт, відомий як REPO 2.0, спонукає адміністрацію Трампа та інших країн G7 розпочати конфіскацію цих активів і передачу їх Україні для збільшення економічного тиску на Росію. Сенатори, які підтримують цей законопроєкт, наголосили, що в світі залишається замороженими понад 300 мільярдів доларів російських активів.
-
У G7 обговорили санкції і мита для прихильників РФ
Міністри фінансів країн G7 посилюють тиск на Росію, обговорюючи можливі нові санкції та замороження активів, які можуть бути введені проти неї. Одночасно Росія погрожує відповідними кроками. Зустріч учасників G7 підкреслила необхідність використання заморожених активів Росії для підтримки України, а також розгляд нових торгових обмежень проти країн, що співпрацюють із Росією. Канада, яка очолює G7, акцентує на допомозі Україні через заморожені активи. Російські офіційні особи протестують проти заморожування активів, називаючи це “крадіжкою”. Міністр закордонних справ Росії попереджає про відповідь на такі дії. Євросоюз продовжив санкції проти Росії, включаючи осіб, причетних до конфлікту на сході України. Японія також оголосила про новий пакет санкцій проти Росії та інших держав, включаючи Китай, Туреччину, ОАЕ та офшорні юрисдикції.
-
Угорщина оскаржить передачу російських активів Україні
Угорщина подала позов проти Ради ЄС та Європейського фонду миру (EPF), оскарживши рішення щодо використання доходів від заморожених російських активів для підтримки України. Про це інформує Portfolio.
Уряд подав позов до Загального суду ЄС у Люксембурзі ще 11 липня 2025 року. 25 серпня справа була офіційно зареєстрована та опублікована в “Офіційному віснику ЄС”.
Будапешт оскаржує рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 року, яке передбачає, що 99,7% прибутку від управління замороженими активами російського Центробанку має перераховуватись до Європейського фонду миру. Із цих коштів ЄС фінансує військову допомогу Україні.
Угорщина також вимагає скасування рішення керівного комітету EPF від лютого 2025 року, яким ухвалили механізм реалізації цього рішення. За словами Будапешта, при ухваленні документа було порушено процедуру, зокрема, Угорщину позбавили права голосу.
Будапешт наполягає, що ухвалене рішення порушує принципи законності та процедури, закріплені в договорах ЄС, і вимагає його скасування. Водночас розгляд справи може тривати кілька років, і до ухвалення остаточного рішення виплати Україні не припинятимуться.
Рішення Суду ЄС у цій справі матиме прецедентне значення: якщо Угорщина виграє, подібні схеми ухвалення рішень без урахування права вето можуть стати неможливими. Якщо ж програє – інші держави отримають більше можливостей обходити блокування з боку Будапешта.