Досвід уже є У зв’язку з запровадженням у Польщі пілотного проєкту переходу з п’ятиденного на чотириденний робочий тиждень у українців виникає запитання: що це дає і чи можливе таке у нашій країні.
В Держслужбі зайнятості пояснили, що в Україні чотириденний робочий тиждень на законодавчому рівні не передбачений. Згідно з Кодексом законів про працю стандартними передбачено 40 годин на тиждень. Скорочення цього часу можливе лише для неповнолітніх, людей з інвалідністю або за домовленістю з роботодавцем. Окрім того, в умовах воєнного стану на окремих об’єктах критичної інфраструктури тривалість робочого тижня збільшена до 60 годин.
За словами заступника начальника управління по роботі з роботодавцями Держслужби зайнятості Євгенії Підлісної, нині у нас відсутні законодавчі ініціативи стосовно скорочення тривалості робочого тижня, проте багато вакансій диференціюються за режимом робочого часу. Є робочі місця, які пропонують 5-денний робочий тиждень, неповний чи ненормований робочий час, підсумований облік робочого часу, роботу змінами, з поділом робочого дня на частини та у нічний час.
Разом з тим народний депутат Даніїл Гетманцев в інтервʼю Новини.LIVE припустив, що в Україні можуть запровадити чотириденний робочий тиждень, але лише за згодою роботодавця і працівників, без обов’язкового впровадження, особливо у воєнний час. “Як експеримент я б підтримав це, але точно не варто робити обов’язковим під час війни. Роботодавець разом із трудовим колективом має самостійно вирішувати це питання”,- зазначив він. На думку Гетманцева, така опція мала б бути добровільною, щоб працівник і роботодавець могли домовитися про зручний режим роботи. “Можливо, це буде збереження 40 годин на 4 дні або інші домовленості між працівниками і роботодавцями. Думаю, що навіть у воєнний час український бізнес і люди можуть самі обирати найбільш прийнятний режим роботи”,- підсумував парламентар, додавши, що українці достатньо дорослі, аби приймати такі рішення без примусу з боку держави. До слова, не лише закордонні компанії наважуються на подібні експерименти. У 2019 році у СЕО продуктової ІТ-компанії у сфері електронної освіти, розробки комплексних веб продуктів, партнерського та CPА-маркетингу Brightа з’явилася ідея перевірити на практиці, як чотириденний робочий тиждень вплине на роботу. І у вересні того ж року компанія запровадила додатковий вихідний у п’ятницю. Кількість робочих годин при цьому не змінилася – 8 на день. Не вплинув новий графік і на зарплату.
Про це повідомляє Happy Monday.
У такому режимі працювали з вересня 2019 року по квітень 2020-го. Потім карантин вніс свої корективи, і роботу переформатували на дистанційну. У кожного з’явилося багато додаткового вільного часу, що іноді негативно впливало на емоційний стан. Тож у компанії вирішили повернутися до формату традиційного 5-денного робочого тижня, щоб дати працівникам можливість зайняти свій час із користю, з огляду на те, що результати експерименту виявилися не такими, як очікувалося. Виявилося, що чотириденний робочий графік позитивно вплинув на психологічний стан співробітників, але негативно – на швидкість процесів. Але, все одно, в компанії планують ще повернутися до формату чотириденного робочого тижня. Що доводить новий тренд На думку науковців, які вивчали можливі наслідки скорочення робочого тижня, чотириденний робочий графік на тиждень збільшує у людей продуктивність і вони стають щасливішими. Зважаючи на це, у 2019 році на Всесвітньому економічному форумі експерти закликали підприємців переходити на чотириденний робочий тиждень. З того часу експерименти з третім вихідним почастішали в різних країнах світу.
Причому і приватні компанії, і державні структури вже впроваджують або ще тестують чотириденний формат роботи.
Ідея офіційного переходу на чотириденний робочий тиждень набуває дедалі більшої популярності. У деяких державах цей принцип уже закріплений на законодавчому рівні, щонайменше для частини державних службовців, повідомляє Condé Nast Traveler.
Просуванням концепції займається організація 4 Day Week Global, яка у 2023 році розпочала свою кампанію в Німеччині. Вона просуває модель під гаслом “100-80-100”: 100% оплати, 80% часу на роботі і збереження 100% продуктивності.
Основою для натхнення стали вдалі приклади з країн на кшталт Іспанії, Португалії та Великої Британії. Ці експерименти продемонстрували, що зменшення тривалості робочого тижня позитивно впливає на самопочуття працівників, покращує баланс між роботою та особистим життям, а також підвищує ефективність.
У статті також згадуються приклади 10 країн, які на практиці або законодавчо протестували коротший тиждень:
– Японія.У Токіо з квітня 2025 року державні службовці працюють чотири дні на тиждень. Рішення було анонсовано ще в грудні 2024 року з метою боротьби зі зменшенням народжуваності та хронічною втомою, що призводить до передчасної смерті;
– Бельгія. У 2022 році ця країна стала першою в Європі, де на рівні закону затвердили можливість працювати чотири дні на тиждень. Хоча 40-годинний тиждень зберігся, працівники можуть самі обирати розподіл годин;
– Німеччина. У межах шестимісячного пілотного проєкту у 2023–2024 роках 41 компанія перейшла на новий формат роботи. Результати були багатообіцяючими: 73% роботодавців виявили бажання зберегти такий графік;
– Ісландія. Тут експерименти проводилися з 2015 до 2019 року. До 2022 року більш ніж половина населення країни працювала чотири дні на тиждень, що позитивно вплинуло на якість життя і продуктивність;
– Данія. Хоча офіційно чотириденний тиждень не впроваджено, середня тривалість робочого тижня в країні становить лише 37 годин, що вже близько до цієї моделі;
– Австралія.У серпні 2022 року 26 компаній з Австралії взяли участь у тестуванні коротшого робочого тижня в межах пілотного проєкту;
– Іспанія. У 2023 році у Валенсії було протестовано короткий тиждень, що охопив близько 360 тисяч людей. Після цього уряд запустив трирічну програму з метою стимулювати бізнес до впровадження цієї практики;
– ОАЕ. З січня 2022 року емірат Шарджа перейшов на чотириденний робочий тиждень у держсекторі. Хоча це ще не національна політика, у країні точиться активна дискусія щодо поширення цього досвіду;
– Нідерланди. Ця країна маєнайкоротший робочий тиждень у світі – у середньому 29 годин. За законом працівники мають право на неповний день, і роботодавець має надати вагомі причини для відмови. Це створює умови для гнучкої організації праці;
– Велика Британія. У 2022 році тут провели наймасштабніше у світі тестування чотириденного тижня. До експерименту долучилося понад 60 компаній і майже 3 000 працівників. Його результати виявилися настільки успішними, що багато підприємств закріпили нову практику на постійній основі. Як зазначається, ця модель виявилася ефективною як для продуктових магазинів, так і для IT-компаній.
Галина Гірак
Позначка: Зарплата
-
Третій вихідний: чому Європа переходить на чотириденний робочий тиждень
-
Середня зарплата зросла на чверть
Попри складні економічні умови, викликані війною РФ проти України, ринок праці продовжує адаптуватися та демонструвати ознаки відновлення. Водночас в одних регіонах ситуація стає кращою, а в інших погіршується. Кого шукають роботодавці та скільки готові платити? Де платять найбільше Одним із показників адаптації ринку праці до війни стало зростання середньої заробітної плати. За інформацією Держстату середня зарплата в Україні зросла до 23 460 грн. У порівнянні з 2024 р. (+майже 2 тис. грн), це близько 560 дол. проти 535 дол. минулого року.
За даними платформи з пошуку роботи Work.ua, у червні 2025 р. середня зарплата в Україні досягла 25 тис. грн, що на 25% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас експерти відзначають, що зростання є нерівномірним – у різних регіонах динаміка суттєво відрізняється.
Деякі міста демонструють стрімке зростання доходів, тоді як в інших підвищення зарплат залишається помірним. “Чим далі від лінії фронту, тим роботодавці платять вищі зарплати. З гарячих зон бізнес взагалі переїжджає і знайти роботу там важко. Це особливості працевлаштування будь-якої країни, в якій точиться війна. Працювати в умовах високої ймовірності втрати бізнесу – це важко і в цьому немає сенсу”, -каже Олександр Охрименко, президент українського аналітичного центру. Найвищі середні зарплати платять: у Києві -29 500 грн, Львові -26 тис.грн, Ужгороді -25 тис.грн, Дніпрі -24 тис.грн, Одесі -23 600 грн, Чернівцях -23 500 грн, Івано-Франківську -22 800 грн та Хмельницькому -22 500 грн.
Далі йдуть регіони з середньою зарплатою від 20 тис.до 22 тис.грн. До них відносяться: Харків, Рівне, Тернопіль – по 22 тис.грн,
Вінниця, Черкаси – по 21 500 грн, Луцьк – 21 тис.грн, Полтава -20 500 грн, Запоріжжя, Житомир, Миколаїв – по 20 тис.грн.
Найнижчий рівень зарплат – менш як 20 тис.грн – зафіксовано у таких містах, як: Кропивницький -19 500 грн, Чернігів -19 100 грн, Херсон -18 500 грн, Суми -18 тис.грн.
Найпомітніше зростання середньої зарплати порівняно з червнем 2024 р.спостерігається у Рівному – на 26%. Високі темпи також демонструють Хмельницький та Ужгород (+25%).
Утім, у деяких регіонах зростання значно повільніше. У Житомирі, Миколаєві та Івано-Франківську середня заробітна плата збільшилася лише на 14% за рік. А найменше зростання зафіксовано у Херсоні -лише 9%.
Загалом, ситуація на ринку праці в Україні залишається нерівномірною. Попри те, що в середньому зарплати демонструють зростання, рівень доходів у різних регіонах істотно відрізняється. Факторами, що впливають на ці тенденції, залишаються рівень ділової активності, безпекова ситуація, попит на спеціалістів та розвиток локальних економік. Пропозиція та попит зростають Ринок праці в Україні у 2025 р. демонструє активність і зростання як пропозиції, так і попиту. Попри збільшення кількості вакансій і резюме, проблема браку кадрів і невідповідність професій залишається актуальною. Висока інфляція стримує зростання реальних зарплат, а перспективи підвищення мінімальної заробітної плати в найближчі роки залишаються обмеженими. “Учервні 2025 р. ринок праці відчуває зростання як попиту, так і пропозиції”, – йдеться в макроекономічному прогнозі НБУ. У травні зросла як кількість нових вакансій, так і резюме (у середньому вакансії зросли на 7% р/р, а резюме – на 36% р/р). Випереджаюче зростання резюме дещо пом’якшило проблему браку працівників, хоча вона залишається суттєвою й продовжує обмежувати діяльність підприємств. Зберігається також значна невідповідність між професіями.
Брак працівників і надалі підтримує зростання номінальних зарплат, проте висока інфляція зумовлює повільніше підвищення реальних зарплат.
За даними сайтів пошуку роботи, очікування шукачів роботи щодо оплати праці є зіставними з пропозиціями роботодавців, що обмежує потенціал суттєвішого зростання зарплат в майбутньому.
Зростає роль нецінових методів конкуренції за працівників (надання житла, дистанційна робота тощо). Кого шукають працедавці Попри покращення ситуації на ринку праці, головною проблемою залишається невідповідність між тим, кого шукають компанії, та тим, що готові пропонувати кандидати. Про це свідчить аналіз ринку праці, який провели Федерація роботодавців України разом із Державною службою зайнятості та Helvetas Ukraine.
Аналіз цей об’єднав два дослідження: “Зареєстроване безробіття в Україні: потреби, особливості, оцінки 2024–2025” і “Дослідження ринку праці 2024–2025: запит бізнесу, виклики та стратегія впливу”.
Дослідження продемонструвало, що найдефіцитнішими є професії у сферах водопостачання (53% незакритих вакансій), охорони здоров’я (46,2), енергетики (44,1), освіти (40) і в сільському господарстві (39%). Разом із тим 32% бізнесів планують наймати працівників 2025 р., щоб закрити вакансії. При цьому 31,7% роботодавців повідомили, що мали труднощі з пошуком персоналу торік. Найбільш відчутна ця проблема для малих і середніх підприємств. Разом з тим опитування зареєстрованих безробітних свідчать, що лише 31% із них готові офіційно працевлаштуватися.
Серед найбільш затребуваних робітничих спеціальностей – очікувано трактористи (3 тис. вакансій), електрогазозварники (1,9 тис.), водії (2,6 тис.), швачки (1,8 тис.), слюсарі (3 тис. вакансій).
Водночас значна частина безробітних прагне реалізувати себе у сферах, які мають низький попит із боку роботодавців. “Це створює замкнене коло: люди прагнуть до професій, які не гарантують зайнятості, але вони самі про це не знають. І замість системної переорієнтації та допомоги їм у розумінні професійного шляху ми спостерігаємо розчарування, зниження мотивації та втрату довіри до системи”, – прийшли до висновку організатори дослідження. Роботодавці під час опитування зазначили, що головною проблемою під час пошуку персоналу є нестача кваліфікації у працівників і відсутність мотивації.
Важливим кроком для розв’язання проблем ринку праці та безробіття повинна стати перекваліфікація тих, хто не має роботи. Однак, як свідчать результати дослідження, понад 44% безробітних не вірять, що нова професія щось змінить у їхньому житті, а ще 32% зупиняє на шляху до перекваліфікації сам процес навчання. Це свідчить про низьку мотивацію та недостатню профорієнтацію. Багато людей не знають, що перекваліфікація може бути адаптована до їхніх потреб і можливостей. Прогнози щодо зарплат Прогноз щодо збільшення зарплат на цей рік не дуже втішний. Державний бюджет на 2025 р. не передбачає підвищення мінімальної зарплати. Всі законопроєкти про підвищення зарплати, зокрема про поетапне підвищення з 1 липня 2025 р., були заслухані та зняті з розгляду.
За інформацією НБУ середня мінімальна зарплата наступного року зросте до 8 370 грн, а у 2027 р. становитиме 8 950 грн.
Своєю чергою Мінфін заклав наступні показники мінімальної заробітної плати у бюджетній декларації на 2026 – 2028 роки: 2026 р. – 8 688 грн; 2027 р. – 9 374 грн; 2028 р. – 10 059 грн.
Водночас Федерація профспілок України пропонує встановити мінзарплату на 2026 р. на рівні 12 195 грн.
Вікторія Хаджирадєва -
Вулвергемптон придбав універсального гравця, потроївши йому зарплату
Англійський футбольний клуб Вулвергемптон оголосив про успішний трансфер нападника Фер Лопеса зі шпанської команди Сельта з Віго. Лопес підписав контракт на 5 років з новим клубом, а трансфер обійшовся “вовкам” приблизно у 23 мільйони євро. Гравець отримає в Англії утричі більшу зарплату, ніж у Іспанії. Лопес може грати як на фланзі атаки, так і в ролі півзахисника. Це шостий гравець з агентства Gestifute, який грає за Вулвергемптон. У той же час, тренер Манчестер Юнайтед відсторонив четверо гравців від тренувань з першою командою.
-
Вулвергемптон залучив універсального гравця, потроївши йому зарплату
Англійський футбольний клуб Вулвергемптон оголосив про успішний трансфер нападника Фер Лопеса з іспанського клубу Сельта з Віго. Гравець підписав п’ятирічний контракт з командою. Вартість трансферу становить близько 23 мільйонів євро, а заробітна плата Лопеса зросте після переїзду до Англії. У минулому сезоні він забив 4 голи у 20 матчах. Лопес може грати на різних позиціях у нападі та півзахисті. Це вже шостий гравець агентства Gestifute, який грає за Вулвергемптон. Тим часом, головний тренер Манчестер Юнайтед відсторонив четверо гравців від тренувань з першою командою.
-
Яна Глущенко розповіла про нерівні виплати й борги Дизель шоу
Акторка Яна Глущенко, яка навесні цього року покинула Дизель шоу після десятиліття участі в проєкті, вперше публічно розповіла про умови роботи в команді та заборгованості, що залишилися після її виходу.
У YouTube-проєкті ТСН.ua Наодинці Глущенко зазначила, що всі учасники шоу мали фіксовану ставку, однак не всім платили однаково – частина акторів отримувала премії, а частина ні. Причини такої вибірковості їй не пояснювали.
“Ставка була одна у всіх. Але були акторам премії. І дехто їх не отримував. Я не запитувала чому так. Я спостерігала. Але я пішла не через гроші. Просто я хочу йти далі” – сказала акторка.
Звільнившись, Яна одразу отримала розрахунок по зарплаті, але досі чекає на виплати за участь у рекламних скетчах Дизель шоу. За її словами, система нарахування була складною – гонорари залежали від кількості епізодів, у яких знімався актор, та навіть від деталей, як-от поява в кадрі з їжею.
“Зарплата за рекламу залежала від того, скільки скетчів знімалося, в якій кількості ти знімаєшся, або якщо ти там в номерах їси. І потім вони якось там враховували і у нас у всіх була різна зарплата за рекламу. І нам, наскільки я знаю, вже давно, більше ніж півроку, не оплачується це все. Я навіть не знаю, яка сума. Але ще чекаю і сподіваюся, що дочекаюся” – зізнається Глущенко.
Нині акторка шукає нові шляхи для розвитку – як в кар’єрі, так і особисто. -
Українцям обіцяють зростання зарплат та пенсій
Уряд України підготував нові бюджетні орієнтири. За проєктом Бюджетної декларації, протягом двох наступних років українців чекає підвищення мінімальної зарплати та пенсій. Звідки планують брати кошти та які зарплати отримують українці зараз? Яким буде підвищення? На сьогодні мінімальна зарплата в Україні заморожена на рівні 8 тис. грн через складну економічну ситуацію, викликану війноюРФ проти України. Останній раз вона зросла 1 січня 2024 р. на 6%: з 6 700 грн до 7 100 грн. Крім того, з 1 березня в Україні разом із щорічною індексацією пенсій було здійснено перерахунок пенсій з урахуванням нового розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (мінімальної пенсії). Мінімальна пенсія зросла з 2 093 до 2361 грн.
Відомо, що Уряд пропонував відмовитися від підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, від яких залежать розміри соціальних виплат.
Згідно з оприлюдненим документом, у 2025-2027 рр. розмір мінімальної заробітної плати становитиме 8 000 грн, що забезпечить досягнутий рівень гарантії з урахуванням значного підвищення у 2024 р.
Проте Міністерство фінансів пропонує підвищити її вже наступного року на рівень інфляції.
Мінфін вже закладає зростання мінімалки у бюджетну декларацію, враховуючи інфляцію. Уряд планує поетапне зростання мінімальної заробітної плати. Зокрема, за проєктом Бюджетної декларації, вона має зрости у 2026 р. – до 8 688 грн; у 2027 р. – до 9 374 грн; у 2028 р. – до 10 059 грн.
Також урядовці пропонують підвищити мінімальну пенсію до 2 564 грн у 2026 р., до 2 715 грн у 2027 р. і до 2 859 грн у 2028 р.
Своєю чергою максимальну пенсію планується підвищити до 25 640 грн, що на 2 тис.грн більше за нинішній показник (23 610 грн).
Також планується підвищити посадовий оклад (тарифну ставку) працівника І тарифного розряду ЄТС у розмірі 3 470 грн (зараз – 3 195 грн).
Крім того, передбачена зміна розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, він становитиме: у 2026 р. – 3 288 грн (зараз – 3 028 грн), у 2027 р. – 3 482 грн, у 2028 р. – 3 667 грн.
Ці цифри оприлюднено у листі Міністерства фінансів “Про підготовку пропозицій до Бюджетної декларації на 2026–2028 роки”, опублікованому на офіційному сайті відомства.
Підвищення показників відбудеться з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2026 р. (108,6%).
Водночас підвищення стане можливим лише в разі наявності коштів. “У 2026 р. запропоновані розміри основних державних соціальних стандартів і гарантій може бути підвищено у разі позитивної динаміки розвитку економіки”,- кажуть в Мінфіні. Профспілки не задоволені Своєю чергою профспілкові об’єднання вважають, що прожити на гроші, які закладає Мінфін у Бюджетну декларацію, неможливо. На їх думку таке підвищення є надто повільним й таким, що не враховує реальні витрати громадян на фоні інфляції.
Вони наполягають, аби мінімальна зарплата з 1 січня 2026 р. становила щонайменше 12 195 грн. Це відповідає 50% від прогнозованої середньої зарплати станом на кінець минулого року. Профспілкові організації вимагають прирівняти тарифну ставку працівника I розряду ЄТС до фактичного прожиткового мінімуму для працездатних громадян.
Своєю чергоюзаступник голови СПО роботодавців Сергій Біленький зазначив, що профспілки вимагають збільшити мінімалку у 2025 р. до 8 500 грн. “Якщо фактичний прожитковий мінімум складе 9 639 грн, торішення підвищити мінімальну зарплату необхідно приймати з урахуванням реалій та фінансових можливостей бюджету”, – сказав він. З боку профспілки прозвучала теза про необхідність підвищення мінімальної зарплати у 2025 р. до 8 500 грн.
Своєю чергою, за оцінками експертів, реальний прожитковий мінімум становить щонайменше 6 685 грн, що відправляє одержувачів мінімальних пенсій за межу бідності. Звідки візьмуть кошти Джерел підвищення зарплат та пенсій може бути декілька. Серед ниї: податкові надходження та поліпшення адміністрування.
Передбачається покривати витрати на підвищення через додаткові надходження від боротьби з ухиленням, гуманітарну допомогу, гранти та скорочення витрат на обслуговування держборгу
Також зростання можливе завдяки макрофінансовій допомозі та міжнародній підтримці.
Представники Мінфіну підтверджували, що рішення про підвищення залежатиме від можливостей – а саме, обсягу макрофіндопомоги після завершення 2025 р. На 2026 рік поки йдеться про “чистий аркуш”: невідомо, чого очікувати від міжнародних партнерів (наприклад, США).
Також підвищення залежить від темпів економічного відновлення країни. Наразі прогнози НБУ й Мінекономіки вказують на поступове зростання ВВП(у 2026-2028 рр.). Якщо економіка відновлюватиметься, держбюджет зможе перенаправляти ресурси на зарплати, пенсії та соціальну допомогу. Номінальні зарплати зростають Щодо ситуації із зарплатами на сьогодні, то на ринку праці в Україні все ще бракує працівників, через що номінальні зарплати зростають. Але в реальному вимірі цей процес став повільнішим.
Про це йдеться у травневому Макроекономічному та монетарному огляді НБУ. “Зростання номінальних зарплат в Україні підтримується браком працівників. Та через високу інфляцію сповільнюється підвищення реальних зарплат”,- кажуть в НБУ. Потенціал суттєвішого зростання зарплат в майбутньому обмежується зіставністю очікувань шукачів роботи щодо оплати праці з пропозиціями роботодавців. Водночас посилюється роль нецінових методів конкуренції за працівників, серед яких: надання житла; дистанційна робота тощо. Українці хочуть більше Цікаво, що українці хочуть вищих зарплат, ніж їм пропонують роботодавці. В середньому, у своїх резюме шукачі вказують бажаний дохід у 28 265 грн, тоді як середня зарплата у вакансіях складає 23 421 грн. Тобто, роботодавці готові платити майже на 5 тис. грн менше того, що просять шукачі.
Найбільша різниця між бажаною зарплатою і тією, яку готові платити роботодавці, зафіксована у таких сферах: “Сільське господарство, агробізнес” та “Страхування” – різниця складає понад 16 тис. грн. Фахівці в сільському господарстві просять зарплату в середньому – 41 610 грн, а роботодавці готові платити їм лише 25 476 грн. Страховики хочуть заробляти в середньому 44 304 грн, а їм пропонують 28 127 грн.
У сфері будівництва та архітектури різниця складає майже 11 тис. грн. Зокрема претенденти сподіваються на зарплату в середньому 37 982 грн, а їм готові платити 27 289 грн. Зарплати держслужбовців високі Цікаво, що попри війну заробітні плати держслужбовців в Україні, серйозно перевищують середній рівень по країні. При цьому їх зростання відбувається не так швидко. Про це свідчать дані Мінфіну. Так, у березні 2025 р. середня зарплата в центральних держорганах України становила 54,2 тис. грн. Порівняно з березнем минулого року (46,9 тис. грн) вона збільшилася на 15,6%. За інформацією ПФУ, середня офіційна зарплата по Україні в березні склала 19,4 тис. грн, збільшившись за рік на 25,9%. Згідно з даними Мінфіна, лідирує за рівнем зарплат Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) – 115,9 тис. грн.
Вікторія Хаджирадєва -
Зеленський підписав закон щодо зарплат чиновників
Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад. Про це повідомляє Нацагентство України з питань державної служби.
Зазначається, що класифікація посад надасть змогу порівнювати оплату праці на держслужбі з ринком праці в Україні – бухгалтерів з бухгалтерами, юристів з юристами, HRз HR, а не держслужбовців загалом із знеособленим ринком.
“Таким чином, запровадження нової системи оплати праці поступово посилить позиції держави як конкурентного роботодавця на ринку праці”, – заявили в нацагентстві.
Відповідно до закону, складовими заробітної плати державного службовця є:
Стала заробітна плата:- посадовий оклад (з 1 січня 2026 року мінімальний розмір посадового окладу на посадах державної служби не може становити менше 2,5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
- надбавка за вислугу років (2% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30% посадового окладу) – з 1 квітня 2025 року.
- надбавка за ранг (визначається Кабінетом міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби), у 2025 році передбачається, що розміри залишаться незмінними.
Варіативна заробітна плата:
- місячна премія (не може перевищувати 30% розміру посадового окладу за фактично відпрацьований час протягом місяця).
- квартальна премія (не може перевищувати 90% розміру посадового окладу державного службовця за фактично відпрацьований час протягом кварталу).
- премія за результатами щорічного оцінювання.
-
Середня зарплата для розрахунку пенсій зросла майже до 20 тисяч гривень
У квітні середня заробітна плата, враховуючи страхові внески для обчислення пенсій, склала майже 19 856,19 грн, що є більшим показником порівняно з попередніми місяцями. Так, у березні 2025 року ця сума становила 19 430 грн, у лютому – 18 589 грн, а у січні – 18 660 грн. Порівняно з квітнем 2024 року, коли середня зарплата для обчислення пенсій складала 16 847,98 грн, відбувся зріст на 3008,21 грн або на 18%. Про це повідомив Пенсійний фонд України.
-
Кадровий голод трохи ослаб, а українцям почали “знижувати зарплати”
Роботодавці хочуть платити менше, ніж вимагають працівники, і це стається у багатьох галузях, таких як сільське господарство, страхування, будівництво та управління. Наприклад, фахівці з сільського господарства просять зарплату близько 41 тис. грн, але роботодавці готові платити лише 25 тис. грн. Ситуація з пошуком кадрів покращується, але все ще є проблеми з дефіцитом робочої сили. Більшість компаній не планують різких змін у найближчому майбутньому, але деякі можуть зменшити чисельність персоналу. На ринку праці популярні професії, такі як трактористи, слюсарі, медичні працівники та ІТ-фахівці. У великих містах, зокрема у Києві, є більше вакансій, а середня зарплата в столиці вища, ніж у решті країни.