Позначка: Зарплата

  • Французькому гранду знадобився Зінченко

    Французькому гранду знадобився Зінченко

    Олександр Зінченко, український гравець Арсеналу, під закриття трансферного вікна може бути проданий.

    Футболістом лінії захисту, згідно з даними інсайдера Девіда Орнштейна, цікавиться Марсель.

    “Каноніри” можуть отримати за свого гравця потрібну суму, із цим у французів проблем немає, але зарплатні вимоги українця перевищують усі допустимі межі.

    Саме в затребуваній непомірно високій, не лише за французькими мірками, зарплаті криється проблема з переходом. У цьому вся складність такого трансферу.

    Зауважимо, що Марсель, згідно з інсайдерською інформацією Санті Уни, ще цікавився Коббі Мейну, проте з Манчестер Юнайтед домовитися стосовно гравця у клубу не вийшло.

    в Telegram і WhatsApp. і WhatsApp

  • ПФУ зафіксував зниження середньої зарплати

    ПФУ зафіксував зниження середньої зарплати

    В Україні середня зарплата у липні знизилась до 20 455,65 гривні. Це на 1 981,41 гривні менше, ніж у червні (22 336,81 гривні). Про це повідомляє Пенсійний фонд.
    При цьому зарплата була на 17,9% більшою, ніж у липні минулого року (17 346,90 гривень).
    Як відомо, у липні інфляція в Україні впала до 14,1%. Таким чином, реальна зарплата за рік зросла приблизно на 3,8%.

  • В Україні борги із зарплати за рік зросли на 11%

    В Україні борги із зарплати за рік зросли на 11%

    В Україні зафіксовано 35 471 борг із заробітної плати у 2025 році, що на 11% більше, ніж наприкінці 2021 року. Такими є дані Opendatabot.
    Загалом заборгували працівникам 1 983 компанії. Найчастіше боржниками є державні підприємства – 11 562 (33%), акціонерні товариства – 10 308 (29%) та товариства з обмеженою відповідальністю – 6 298 (18%).
    За кількістю проваджень лідирує Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання – 4 063 відкриті справи. На другому місці Карпатнафтохім з 1 188 провадженнями, а далі Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання – Інжиніринг – 1 015.
    Найбільше заборгували підприємства у Сумській області – 6 305; у Києві – 3 784; у Дніпропетровській області – 2 456.
    Раніше ЗМІ писали, що на окупованому Донбасі десятки підприємств не виплачують зарплати.
    Кадровий голод трохи ослаб, а українцям почали “знижувати зарплати”

  • “Армія відновлення”: кому платять вдвічі більше, ніж мінімалка

    “Армія відновлення”: кому платять вдвічі більше, ніж мінімалка

    До роботи стануть навіть пенсіонери Проєкт “Армія відновлення” – це державний механізм залучення громадян, які тимчасово втратили роботу, до виконання суспільно корисних робіт, оплачуваних щонайменше на рівні мінімальної заробітної плати. Ця програма покликана згуртовувати людей для відбудови України.
    Цей проєкт створили через те, що війна спричинила падіння економіки України, і, відповідно, зростання безробіття серед населення. За офіційною інформацією на момент створення проєкту на одну вакансію претендували до 8 осіб. Тому Кабмін запропонував механізм залучення всіх, хто тимчасово втратив роботу, до “Армії відновлення” країни через виконання суспільно корисних робіт, оплачуваних щонайменше на рівні мінімальної зарплати.
    Від початку поточного року Державна служба зайнятості в межах цього проєкту видала понад майже 80 тис. направлень:
    – для тимчасово безробітних українців;
    – для внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
    До слова, до суспільно корисних робіт залучають лише працездатних людей, які не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров’я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану.
    Кабмін нещодавно підвищив розмір заробітної плати для учасників суспільно корисних робіт у прифронтових територіях. Тепер українці, які залучаються до таких тимчасових робіт отримуватимуть по дві мінімальні зарплати або 16 тис. грн.
    Роботи в межах “Армії відновлення” організовують на замовлення військових адміністрацій в період дії воєнного стану та спрямовані, насамперед, на відновлення інфраструктури, підтримку місцевого населення, допомогу Збройним силам України та забезпечення стабільності громад у тяжких умовах.
    Для працівників участь у таких суспільно корисних роботах – добровільна. Крім того, можливість участі у суспільно корисних роботах в регіонах, наближених до зони бойових дій, нині поширено на пенсіонерів у віці до 70 років. Раніше участь у суспільно корисних роботах могли брати тільки зареєстровані у Службі зайнятості безробітні та внутрішньо переміщені громадяни, які не мають постійної зайнятості. Завдяки нещодавно ухваленим змінам тепер буде залучена більша кількість працівників. “Суспільно корисні роботи, або ж “Армія відновлення” – це дуже важливий для України проєкт. Це реальна підтримка громад, які страждають від обстрілів та зазнають руйнувань. Бо мова не лише про відновлення інфраструктури та допомогу постраждалим внаслідок війни, але й реальний шанс знайти роботу у регіонах. Суспільно корисні роботи – це можливість і для громади, і для людей. І такі зміни необхідні були, аби до відновлення та допомоги могли долучитися всі, хто готовий працювати для відбудови свої громад”, – зазначила директор Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк. Як приєднатися до проєкту У Держслужбі зайнятості зазначають, що цей проєкт – більше, ніж просто тимчасова зайнятість, адже це можливість отримати нові знання, практичні навички та досвід у різних сферах.
    Оплата праці становить до 1,5 мінімальних заробітних плат, що на сьогодні еквівалентно 12 тис. грн за повний місяць роботи.
    Цьогоріч на заробітну плату 75 тисяч працівників, які отримали направлення на роботу в “Армії відновлення”, спрямовано 712 млн грн.
    Найпоширенішими напрямами робіт є:
    – Забезпечення життєдіяльності постраждалих громадян та ВПО, надання допомоги маломобільним групам.
    – Розвантаження, фасування та доставка гуманітарної допомоги.
    – Надання соціальних послуг у місцях зосередження ВПО та постраждалих внаслідок бойових дій громадян.
    – Допоміжні роботи для потреб ЗСУ.
    – Розбір завалів, відновлення житлових будинків, розчищення автомобільних доріг та залізничних колій.
    – Облаштування та укріплення блокпостів і фортифікацій.
    – Будівництво захисних споруд та укріплення дамб.
    Такі суспільно корисні роботи активно проводяться в 19 регіонах України, а найактивніше – в таких регіонах:
    – Харківська область – 41 тис. направлень;
    – Донецька – 32 тис. направлень;
    – Київська – 31 тис. направлень.
    Потрапити до “Армії відновлення” можна через найближчий центр зайнятості. Кожен регіон розробляє власний план робіт та узгоджує його з військовою адміністрацією. До чого готуватися на майбутнє У Держслужбі зайнятості також звернули увагу на те, яких фахівців Україна потребуватиме після війни.
    За прогнозами, найбільше працівників повоєнний ринок праці потребуватиме за такими напрямками:
    – військові, адже після завершення війни потреба в якісно укомплектованій армії не зникне;
    – медики, найактуальнішими будуть професії хірурга, кардіолога, реабілітолога, фізіотерапевта, спеціаліста лікувального масажу;
    – будівельники, адже відновлення країни передбачатиме масштабне будівництво, тому зварювальники, маляри, столяри, слюсарі, муляри, штукатури, теслі, сантехніки, зварювальники та інші представники цих професій будуть дуже потрібними для роботодавців;
    – енергетики, адже енергетична галузь України відноситься до однієї із найбільш постраждалих внаслідок війни, тому відновлення інфраструктури передбачатиме велику потребу в таких професіях, як інженери, техніки, електромонтери, конструктори, розробники, електромонтажники, електрохіміки, технологи, метеоенергетики та багато інших;
    – працівники судів, прокуратури, поліції, органів служби безпеки та антикорупційних органів потрібні будуть, щоб забезпечувати захист законів Україні на звільнених територіях та регіонах, де зараз ведуться бойові дії;
    – програмісти, зокрема фахівці з захисту інформації та персональних даних;
    – спеціалісти оборонної промисловості, адже власні виробництва товарів, які необхідні військовим, та спільні проєкти з іноземними партнерами, вимагатимуть великої кількості інженерів, науковців, економістів та розробників;
    – спеціалісти транспортної сфери – водії, залізничники, диспетчери, логісти, експедитори;
    – психологи, які допомагатимуть заліковувати повоєнні розлади ментального здоров’я;
    – освітяни – вчителі, майстри з виробничого навчання, методисти, соціальні педагоги тощо.
    Галина Гірак

  • Додатковий стимул: що може заохотити українців поповнювати лави ЗСУ

    Додатковий стимул: що може заохотити українців поповнювати лави ЗСУ

    Вони самі – зброя Президент України Володимир Зеленський заявив, що має намір звернутися до європейських партнерів із проханням допомогти фінансово для підвищення зарплат військових. За його словами, це необхідно для подолання нестачі новобранців та збереження оборонного потенціалу країни в умовах триваючої війни.
    Про це повідомив Bloomberg. “Раніше європейці відмовлялися фінансувати зарплати нашим військовослужбовцям, лише зброю. Але наші військовослужбовці самі можуть бути зброєю, яка захищає всіх”, – зазначив глава держави. Вже не секрет, що мобілізаційна кампанія поступово втрачає підтримку серед населення, втомленого від війни, що триває вже четвертий рік. На відміну від Росії, яка залучає військових значними грошовими винагородами, Україна й досі покладається на добровольців.
    Тому Зеленський уже обговорює суттєвішу фінансову підтримку військових з провідними західними лідерами, серед яких Урсула фон дер Ляєн, Марк Рютте, Еммануель Макрон, Кір Стармер та представники США. Він підкреслює, що йдеться не лише про допомогу, а – про стратегічну інвестицію в спільну безпеку.
    Окрім того, президент наголосив, що Україна активно переходить до розгортання власного оборонного виробництва. Щорічні витрати на дрони, ракети та засоби радіоелектронної боротьби, за його словами, складають близько 25 млрд доларів.
    Америка вже погодилися купувати українські безпілотники. Проте Україна прагне укласти більше договорів – на десятки мільярдів доларів. Переговори про це ведуть міністр оборони Денис Шмигаль, секретар РНБО Рустем Умєров та радник президента Олександр Камишин.
    Тим часом уряд має забезпечити першочергове фінансування для таких напрямів, як розробка і закупівля нових зразків озброєнь та військової техніки. Це включає сучасні високоточні ракети, безпілотні комплекси, роботизовані системи, засоби радіоелектронної боротьби, протиповітряну оборону, артилерію, бронетехніку та інші важливі напрямки.
    При цьому Кабмін має забезпечувати своєчасне та повне фінансування для утримання особового складу сил безпеки та оборони України, а також для виконання соціальних гарантій для військових і службовців. Охоронці в АТБ отримують більше Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський також вважає, що Україні важко змагатися з набагато більшою російською армією, яка має значні фінансові переваги. Він вважає, що для того, щоб заохотити українців приєднуватися до лав ЗСУ, необхідна фінансова мотивація.
    Про це він заявив в інтерв’ю The Washington Post. “Переміщення більшої кількості військ на фронт залишається серйозною проблемою”, – зазначив він, однак не вдавався в подробиці, підкресливши, що всі питання, що стосуються мобілізації, є надзвичайно конфіденційними. Головнокомандувач нагадав, що Україна запустила програму для залучення контрактників віком від 18 до 24 років, пропонуючи їм значні бонуси. Нещодавнє опитування щодо цієї ініціативи показало, що для більшості респондентів головною мотивацією є фінансова складова. “Якщо збільшити мотивацію, то буде більше охочих вступити”, – підсумував він. Тим часом народний депутат України, член комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський також сказав в інтерв’ю УНІАН, що збільшення фінансової мотивації для чоловіків могло б розв’язати проблему мобілізації в Україні.
    Він уточнив, що в парламенті є розуміння того, що необхідне фінансове стимулювання мобілізації. “Головне тут – наскільки ми можемо це собі дозволити. Генерал Сирський правильно говорить, що головним мотиватором в сучасній війні, в бажанні воювати проти ворога, захищаючи державний суверенітет, є фінансова складова. Після 3,5 років війни на виснаження мова йде виключно про мотивацію фінансову. Знайти гроші не так просто, тим більше, що наші західні партнери найменше надають допомоги для фінансового забезпечення ЗСУ, а більше допомагають технікою, в соціальну сферу кошти спрямовують. Тому це одне з найбільш складних питань, яке ми намагаємося вирішити”,- сказав він. За словами політика, Росія за останній рік наростила військо, яке воює в Україні, практично на понад 100 тисяч осіб. На цьому фоні ми маємо думати про і формування резервів, і про збільшення особового складу. А для цього потрібно фінанси.
    На питання про те, чи спрацювала мотиваційна ініціатива щодо залучення до підписання контракту в армію тих, кому 18-24 роки, Веніславський відповів, що не має права розголошувати цифри, бо це інформація для обмежено доступу. Але може сказати, що цей результат не такий, щоб був блискучим, але і провальним також його не назвеш.
    Інформація стосовно можливого збільшення зарплат військових поки що теж не конкретизується. А щодо часу, коли це може відбутися, експерти припускають, що це може статися уже в 2026 році.
    Зараз мінімальний розмір грошового забезпечення військового становить 20130 грн. На розмір грошового забезпечення також впливають чинники, за які військовим щомісячно нараховують надбавки: посада, військове звання, тривалість, інтенсивність та умови військової служби тощо.
    У разі якщо захисники виконують спеціальні бойові завдання на передовій, то їм мають доплачувати 100 тис. грн. В цю суму не входить оклад, тому сукупна зарплата військових є ще більшою.
    Самі військові теж говорять про те, що грошове забезпечення зокрема тих, хто служать у тилу, необхідно збільшувати. Про це сказав, наприклад, рекрутер Сил безпілотних систем Петро Конопля в інтерв’ю Радіо Свобода.
    Він вважає, що держава має збільшити грошове забезпечення військових, бо інколи буває соромно, що у цивільному житті можна заробляти більше, ніж під час служби на тиловій посаді.
    Він згадав, як до нього приходив чоловік, який має дружину і двох дітей, заробляє на своїй цивільній роботі 50 тис. грн. На аналогічній посаді, але у підрозділі, цей чоловік заробляв би значно лише 20 тис. грн. “Як йому йти – він заробляв 50, а зараз на 20 іти? Вважаю, що державі, людям, має бути соромно, що військовий отримує 20 тис. грн, а охоронець в АТБ 25”,- підсумував військовий. Галина Гірак

  • В Туреччині почались страйки на АЕС, яку будує РФ

    В Туреччині почались страйки на АЕС, яку будує РФ

    Акція протесту співробітників однієї із субпідрядних організацій пройшла на будівництві турецької АЕС «Аккую» у середу, 23 липня. Причина заходу полягає в затримці заробітної плати. Про це повідомляє російська провладна інформагенція РБК, посилаючись на коментар Росатому.
    Причиною затримок виплат “послужили дії недружніх країн”, які конкурують із російськими проектами атомної галузі, заявила російська компанія. Мова про блокування “істотного обсягу коштів внаслідок впливу третіх сторін”.
    Напередодні в соцмережах х з’явилися відеозаписи із будмайданчика, на яких робітники перекривають дорогу транспорту. На кадрах видно сутички та бійки, стверджувалося, що робітники протестують через невиплачену зарплату за кілька місяців.
    Компанія Аккую нуклеар – дочірнє підприємство Росатома, що реалізує проект будівництва станції – перебуває у тісній взаємодії з основними підрядними організаціями.
    У компанії запевнили, що реалізація проекту продовжується: на майданчику “ведуться роботи” на об’єктах чотирьох енергоблоків, допоміжних будівель та споруд атомної електростанції. Водночас “ведеться пошук вирішення питань” для забезпечення безперебійного фінансування проекту. АЕС Аккую зводиться на південному узбережжі Туреччини в провінції Мерсін.
    Проект включає будівництво та запуск чотирьох енергоблоків з реакторами типу ВВЕР-1200 покоління 3+. Потужність кожного блоку становитиме 1200 МВт, загальна потужність АЕС – 4800 МВт.

  • Третій вихідний: чому Європа переходить на чотириденний робочий тиждень

    Третій вихідний: чому Європа переходить на чотириденний робочий тиждень

    Досвід уже є У зв’язку з запровадженням у Польщі пілотного проєкту переходу з п’ятиденного на чотириденний робочий тиждень у українців виникає запитання: що це дає і чи можливе таке у нашій країні.
    В Держслужбі зайнятості пояснили, що в Україні чотириденний робочий тиждень на законодавчому рівні не передбачений. Згідно з Кодексом законів про працю стандартними передбачено 40 годин на тиждень. Скорочення цього часу можливе лише для неповнолітніх, людей з інвалідністю або за домовленістю з роботодавцем. Окрім того, в умовах воєнного стану на окремих об’єктах критичної інфраструктури тривалість робочого тижня збільшена до 60 годин.
    За словами заступника начальника управління по роботі з роботодавцями Держслужби зайнятості Євгенії Підлісної, нині у нас відсутні законодавчі ініціативи стосовно скорочення тривалості робочого тижня, проте багато вакансій диференціюються за режимом робочого часу. Є робочі місця, які пропонують 5-денний робочий тиждень, неповний чи ненормований робочий час, підсумований облік робочого часу, роботу змінами, з поділом робочого дня на частини та у нічний час.
    Разом з тим народний депутат Даніїл Гетманцев в інтервʼю Новини.LIVE припустив, що в Україні можуть запровадити чотириденний робочий тиждень, але лише за згодою роботодавця і працівників, без обов’язкового впровадження, особливо у воєнний час. “Як експеримент я б підтримав це, але точно не варто робити обов’язковим під час війни. Роботодавець разом із трудовим колективом має самостійно вирішувати це питання”,- зазначив він. На думку Гетманцева, така опція мала б бути добровільною, щоб працівник і роботодавець могли домовитися про зручний режим роботи. “Можливо, це буде збереження 40 годин на 4 дні або інші домовленості між працівниками і роботодавцями. Думаю, що навіть у воєнний час український бізнес і люди можуть самі обирати найбільш прийнятний режим роботи”,- підсумував парламентар, додавши, що українці достатньо дорослі, аби приймати такі рішення без примусу з боку держави. До слова, не лише закордонні компанії наважуються на подібні експерименти. У 2019 році у СЕО продуктової ІТ-компанії у сфері електронної освіти, розробки комплексних веб продуктів, партнерського та CPА-маркетингу Brightа з’явилася ідея перевірити на практиці, як чотириденний робочий тиждень вплине на роботу. І у вересні того ж року компанія запровадила додатковий вихідний у п’ятницю. Кількість робочих годин при цьому не змінилася – 8 на день. Не вплинув новий графік і на зарплату.
    Про це повідомляє Happy Monday.
    У такому режимі працювали з вересня 2019 року по квітень 2020-го. Потім карантин вніс свої корективи, і роботу переформатували на дистанційну. У кожного з’явилося багато додаткового вільного часу, що іноді негативно впливало на емоційний стан. Тож у компанії вирішили повернутися до формату традиційного 5-денного робочого тижня, щоб дати працівникам можливість зайняти свій час із користю, з огляду на те, що результати експерименту виявилися не такими, як очікувалося. Виявилося, що чотириденний робочий графік позитивно вплинув на психологічний стан співробітників, але негативно – на швидкість процесів. Але, все одно, в компанії планують ще повернутися до формату чотириденного робочого тижня. Що доводить новий тренд На думку науковців, які вивчали можливі наслідки скорочення робочого тижня, чотириденний робочий графік на тиждень збільшує у людей продуктивність і вони стають щасливішими. Зважаючи на це, у 2019 році на Всесвітньому економічному форумі експерти закликали підприємців переходити на чотириденний робочий тиждень. З того часу експерименти з третім вихідним почастішали в різних країнах світу.
    Причому і приватні компанії, і державні структури вже впроваджують або ще тестують чотириденний формат роботи.
    Ідея офіційного переходу на чотириденний робочий тиждень набуває дедалі більшої популярності. У деяких державах цей принцип уже закріплений на законодавчому рівні, щонайменше для частини державних службовців, повідомляє Condé Nast Traveler.
    Просуванням концепції займається організація 4 Day Week Global, яка у 2023 році розпочала свою кампанію в Німеччині. Вона просуває модель під гаслом “100-80-100”: 100% оплати, 80% часу на роботі і збереження 100% продуктивності.
    Основою для натхнення стали вдалі приклади з країн на кшталт Іспанії, Португалії та Великої Британії. Ці експерименти продемонстрували, що зменшення тривалості робочого тижня позитивно впливає на самопочуття працівників, покращує баланс між роботою та особистим життям, а також підвищує ефективність.
    У статті також згадуються приклади 10 країн, які на практиці або законодавчо протестували коротший тиждень:
    – Японія.У Токіо з квітня 2025 року державні службовці працюють чотири дні на тиждень. Рішення було анонсовано ще в грудні 2024 року з метою боротьби зі зменшенням народжуваності та хронічною втомою, що призводить до передчасної смерті;
    – Бельгія. У 2022 році ця країна стала першою в Європі, де на рівні закону затвердили можливість працювати чотири дні на тиждень. Хоча 40-годинний тиждень зберігся, працівники можуть самі обирати розподіл годин;
    – Німеччина. У межах шестимісячного пілотного проєкту у 2023–2024 роках 41 компанія перейшла на новий формат роботи. Результати були багатообіцяючими: 73% роботодавців виявили бажання зберегти такий графік;
    – Ісландія. Тут експерименти проводилися з 2015 до 2019 року. До 2022 року більш ніж половина населення країни працювала чотири дні на тиждень, що позитивно вплинуло на якість життя і продуктивність;
    – Данія. Хоча офіційно чотириденний тиждень не впроваджено, середня тривалість робочого тижня в країні становить лише 37 годин, що вже близько до цієї моделі;
    – Австралія.У серпні 2022 року 26 компаній з Австралії взяли участь у тестуванні коротшого робочого тижня в межах пілотного проєкту;
    – Іспанія. У 2023 році у Валенсії було протестовано короткий тиждень, що охопив близько 360 тисяч людей. Після цього уряд запустив трирічну програму з метою стимулювати бізнес до впровадження цієї практики;
    – ОАЕ. З січня 2022 року емірат Шарджа перейшов на чотириденний робочий тиждень у держсекторі. Хоча це ще не національна політика, у країні точиться активна дискусія щодо поширення цього досвіду;
    – Нідерланди. Ця країна маєнайкоротший робочий тиждень у світі – у середньому 29 годин. За законом працівники мають право на неповний день, і роботодавець має надати вагомі причини для відмови. Це створює умови для гнучкої організації праці;
    – Велика Британія. У 2022 році тут провели наймасштабніше у світі тестування чотириденного тижня. До експерименту долучилося понад 60 компаній і майже 3 000 працівників. Його результати виявилися настільки успішними, що багато підприємств закріпили нову практику на постійній основі. Як зазначається, ця модель виявилася ефективною як для продуктових магазинів, так і для IT-компаній.
    Галина Гірак

  • Середня зарплата зросла на чверть

    Середня зарплата зросла на чверть

    Попри складні економічні умови, викликані війною РФ проти України, ринок праці продовжує адаптуватися та демонструвати ознаки відновлення. Водночас в одних регіонах ситуація стає кращою, а в інших погіршується. Кого шукають роботодавці та скільки готові платити? Де платять найбільше Одним із показників адаптації ринку праці до війни стало зростання середньої заробітної плати. За інформацією Держстату середня зарплата в Україні зросла до 23 460 грн. У порівнянні з 2024 р. (+майже 2 тис. грн), це близько 560 дол. проти 535 дол. минулого року.
    За даними платформи з пошуку роботи Work.ua, у червні 2025 р. середня зарплата в Україні досягла 25 тис. грн, що на 25% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
    Водночас експерти відзначають, що зростання є нерівномірним – у різних регіонах динаміка суттєво відрізняється.
    Деякі міста демонструють стрімке зростання доходів, тоді як в інших підвищення зарплат залишається помірним. “Чим далі від лінії фронту, тим роботодавці платять вищі зарплати. З гарячих зон бізнес взагалі переїжджає і знайти роботу там важко. Це особливості працевлаштування будь-якої країни, в якій точиться війна. Працювати в умовах високої ймовірності втрати бізнесу – це важко і в цьому немає сенсу”, -каже Олександр Охрименко, президент українського аналітичного центру. Найвищі середні зарплати платять: у Києві -29 500 грн, Львові -26 тис.грн, Ужгороді -25 тис.грн, Дніпрі -24 тис.грн, Одесі -23 600 грн, Чернівцях -23 500 грн, Івано-Франківську -22 800 грн та Хмельницькому -22 500 грн.
    Далі йдуть регіони з середньою зарплатою від 20 тис.до 22 тис.грн. До них відносяться: Харків, Рівне, Тернопіль – по 22 тис.грн,
    Вінниця, Черкаси – по 21 500 грн, Луцьк – 21 тис.грн, Полтава -20 500 грн, Запоріжжя, Житомир, Миколаїв – по 20 тис.грн.
    Найнижчий рівень зарплат – менш як 20 тис.грн – зафіксовано у таких містах, як: Кропивницький -19 500 грн, Чернігів -19 100 грн, Херсон -18 500 грн, Суми -18 тис.грн.
    Найпомітніше зростання середньої зарплати порівняно з червнем 2024 р.спостерігається у Рівному – на 26%. Високі темпи також демонструють Хмельницький та Ужгород (+25%).
    Утім, у деяких регіонах зростання значно повільніше. У Житомирі, Миколаєві та Івано-Франківську середня заробітна плата збільшилася лише на 14% за рік. А найменше зростання зафіксовано у Херсоні -лише 9%.
    Загалом, ситуація на ринку праці в Україні залишається нерівномірною. Попри те, що в середньому зарплати демонструють зростання, рівень доходів у різних регіонах істотно відрізняється. Факторами, що впливають на ці тенденції, залишаються рівень ділової активності, безпекова ситуація, попит на спеціалістів та розвиток локальних економік. Пропозиція та попит зростають Ринок праці в Україні у 2025 р. демонструє активність і зростання як пропозиції, так і попиту. Попри збільшення кількості вакансій і резюме, проблема браку кадрів і невідповідність професій залишається актуальною. Висока інфляція стримує зростання реальних зарплат, а перспективи підвищення мінімальної заробітної плати в найближчі роки залишаються обмеженими. “Учервні 2025 р. ринок праці відчуває зростання як попиту, так і пропозиції”, – йдеться в макроекономічному прогнозі НБУ. У травні зросла як кількість нових вакансій, так і резюме (у середньому вакансії зросли на 7% р/р, а резюме – на 36% р/р). Випереджаюче зростання резюме дещо пом’якшило проблему браку працівників, хоча вона залишається суттєвою й продовжує обмежувати діяльність підприємств. Зберігається також значна невідповідність між професіями.
    Брак працівників і надалі підтримує зростання номінальних зарплат, проте висока інфляція зумовлює повільніше підвищення реальних зарплат.
    За даними сайтів пошуку роботи, очікування шукачів роботи щодо оплати праці є зіставними з пропозиціями роботодавців, що обмежує потенціал суттєвішого зростання зарплат в майбутньому.
    Зростає роль нецінових методів конкуренції за працівників (надання житла, дистанційна робота тощо). Кого шукають працедавці Попри покращення ситуації на ринку праці, головною проблемою залишається невідповідність між тим, кого шукають компанії, та тим, що готові пропонувати кандидати. Про це свідчить аналіз ринку праці, який провели Федерація роботодавців України разом із Державною службою зайнятості та Helvetas Ukraine.
    Аналіз цей об’єднав два дослідження: “Зареєстроване безробіття в Україні: потреби, особливості, оцінки 2024–2025” і “Дослідження ринку праці 2024–2025: запит бізнесу, виклики та стратегія впливу”.
    Дослідження продемонструвало, що найдефіцитнішими є професії у сферах водопостачання (53% незакритих вакансій), охорони здоров’я (46,2), енергетики (44,1), освіти (40) і в сільському господарстві (39%). Разом із тим 32% бізнесів планують наймати працівників 2025 р., щоб закрити вакансії. При цьому 31,7% роботодавців повідомили, що мали труднощі з пошуком персоналу торік. Найбільш відчутна ця проблема для малих і середніх підприємств. Разом з тим опитування зареєстрованих безробітних свідчать, що лише 31% із них готові офіційно працевлаштуватися.
    Серед найбільш затребуваних робітничих спеціальностей – очікувано трактористи (3 тис. вакансій), електрогазозварники (1,9 тис.), водії (2,6 тис.), швачки (1,8 тис.), слюсарі (3 тис. вакансій).
    Водночас значна частина безробітних прагне реалізувати себе у сферах, які мають низький попит із боку роботодавців. “Це створює замкнене коло: люди прагнуть до професій, які не гарантують зайнятості, але вони самі про це не знають. І замість системної переорієнтації та допомоги їм у розумінні професійного шляху ми спостерігаємо розчарування, зниження мотивації та втрату довіри до системи”, – прийшли до висновку організатори дослідження. Роботодавці під час опитування зазначили, що головною проблемою під час пошуку персоналу є нестача кваліфікації у працівників і відсутність мотивації.
    Важливим кроком для розв’язання проблем ринку праці та безробіття повинна стати перекваліфікація тих, хто не має роботи. Однак, як свідчать результати дослідження, понад 44% безробітних не вірять, що нова професія щось змінить у їхньому житті, а ще 32% зупиняє на шляху до перекваліфікації сам процес навчання. Це свідчить про низьку мотивацію та недостатню профорієнтацію. Багато людей не знають, що перекваліфікація може бути адаптована до їхніх потреб і можливостей. Прогнози щодо зарплат Прогноз щодо збільшення зарплат на цей рік не дуже втішний. Державний бюджет на 2025 р. не передбачає підвищення мінімальної зарплати. Всі законопроєкти про підвищення зарплати, зокрема про поетапне підвищення з 1 липня 2025 р., були заслухані та зняті з розгляду.
    За інформацією НБУ середня мінімальна зарплата наступного року зросте до 8 370 грн, а у 2027 р. становитиме 8 950 грн.
    Своєю чергою Мінфін заклав наступні показники мінімальної заробітної плати у бюджетній декларації на 2026 – 2028 роки: 2026 р. – 8 688 грн; 2027 р. – 9 374 грн; 2028 р. – 10 059 грн.
    Водночас Федерація профспілок України пропонує встановити мінзарплату на 2026 р. на рівні 12 195 грн.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Вулвергемптон придбав універсального гравця, потроївши йому зарплату

    Вулвергемптон придбав універсального гравця, потроївши йому зарплату

    Англійський футбольний клуб Вулвергемптон оголосив про успішний трансфер нападника Фер Лопеса зі шпанської команди Сельта з Віго. Лопес підписав контракт на 5 років з новим клубом, а трансфер обійшовся “вовкам” приблизно у 23 мільйони євро. Гравець отримає в Англії утричі більшу зарплату, ніж у Іспанії. Лопес може грати як на фланзі атаки, так і в ролі півзахисника. Це шостий гравець з агентства Gestifute, який грає за Вулвергемптон. У той же час, тренер Манчестер Юнайтед відсторонив четверо гравців від тренувань з першою командою.

  • Вулвергемптон залучив універсального гравця, потроївши йому зарплату

    Вулвергемптон залучив універсального гравця, потроївши йому зарплату

    Англійський футбольний клуб Вулвергемптон оголосив про успішний трансфер нападника Фер Лопеса з іспанського клубу Сельта з Віго. Гравець підписав п’ятирічний контракт з командою. Вартість трансферу становить близько 23 мільйонів євро, а заробітна плата Лопеса зросте після переїзду до Англії. У минулому сезоні він забив 4 голи у 20 матчах. Лопес може грати на різних позиціях у нападі та півзахисті. Це вже шостий гравець агентства Gestifute, який грає за Вулвергемптон. Тим часом, головний тренер Манчестер Юнайтед відсторонив четверо гравців від тренувань з першою командою.