В Україні починаючи з 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата підвищилася з 8 тисяч до 8 647 грн. Про це йдеться у законі “Про державний бюджет на 2026 рік”, який набув чинності з 1 січня.
Також зросла погодинна мінімальна зарплата – з 48 грн до 52 грн.
А загальний показник прожиткового мінімуму із 1 січня зріс із 2920 грн до 3209 грн.
Для дітей до шести років прожитковий мінімум тепер становить 2 817 грн, для дітей від шести до вісімнадцяти років – 3512 грн, для працездатних осіб – 3328 грн, для осіб, які втратили працездатність – 2595 грн, для осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду, – 1600 грн.
Також установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, установлено на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.
Крім того, документом унормовано, що у 2026 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до закону “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб – 60%; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю – 100%; для дітей – 145% відповідного прожиткового мінімуму.
В той же час, рівень забезпечення прожиткового мінімуму для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних закладах дошкільної освіти відповідно до закону “Про дошкільну освіту” у 2026 році не збільшується.
Позначка: Зарплата
-
В Україні з 1 січня збільшилася мінімальна зарплата
-
Кіліан Мбаппе в претензії на ПСЖ на 100 млн, але може отримати лише 25 млн
Кіліан Мбаппе, як усім відомо, раніше виступав за ПСЖ на позиції нападника. Пішов із клубу він улітку 2024 року.
Але які міцні виявилися узи, що пов’язували гравця та клуб. Клуб заборгував футболісту майже 100 млн євро.
Відповідно до даних RMC Sport, мова про зарплату разом із бонусами у розмірі 55 млн євро.
Також відомо, що на форварда чинився психологічний тиск, щоб він підписав новий контракт із ПСЖ, усе це відбувалося у 2023 році.
Мбаппе звернувся до дисциплінарного комітету LFP, який постановив виплатити Мбаппе 100 млн євро.
Але футболіст отримає лише 25 млн євро, бо, як сказав адвокат Мбаппе, із суми будуть вирахувані податки, які врахує держава.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
Стягнення зарплати через суд: КСУ дав роз’яснення щодо термінів
Велика палата Конституційного суду визнала неконституційним встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду щодо стягнення заробітної плати та інших виплат. Це рішення було ухвалене за поданням Верховного суду стосовно статті 233 Кодексу законів про працю. Конституційний суд вважає, що встановлення такого строку суперечить Конституції, оскільки обмежує право працівників на судовий захист і може позбавити їх можливості отримати винагороду за працю вчасно. Таким чином, частина перша статті 233 Кодексу втрачає чинність з моменту ухвалення рішення суду. У минулому Верховний суд задовольнив скаргу чоловіка, якому прикордонники відмовили у виїзді за кордон, і він вимагав стягнути з держави моральну шкоду.
-
Гравець Реала готовий піти на фінансові поступки задля нового контракту
Антоніо Рюдігер готовий погодитися на зменшення своєї зарплати, аби залишитися в мадридському Реалі, повідомляє Defensa Central.
Згідно з наявними даними, німецький захисник готовий відмовитися від пропозицій клубів із Саудівської Аравії, щоб продовжити свою кар’єру в Реалі.
Вказується, що 32-річний футболіст готовий знизити свою теперішню річну зарплату з 9 мільйонів євро до 7 мільйонів євро, щоб залишитися в команді ще на один сезон. -
Держбюджет-2026: чому обурились військові
Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Закон Про Державний бюджет України на 2026 рік. За документ проголосувало 257 народних депутатів, більшість з них (193) – це представники партії Слуга народу.
В соцмережах від учора розгорівся скандал і найбільше прийнятий держбюджет на наступний рік обурив військовослужбовців – чому далі у сюжеті. Основні статті розходів Зазначимо, що держбюджет-2026 передбачає:- Доходи – 2 трлн 904,6 млрд грн (+402 млрд грн до 2025 року).
- Видатки – 4 трлн 824,1 млрд грн (+121,2 млрд грн).
- Потреба у зовнішній підтримці – 2 трлн 79 млрд грн.
Зазначимо, що ще перед першим читанням до документу було чимало запитань, оскільки: законопроєкт включав рекордний дефіцит у 2,4 трильйона гривень, або 18,4% ВВП, тобто приблизно 45 мільярдів доларів. Також із цієї суми щонайменше половина поки що не має підтверджених джерел.
Основні пріоритети витрат:
▪︎ Оборона і безпека – 2 трлн 807,1 млрд грн (27,2% ВВП) ▪︎ Ветеранська політика – 18,9 млрд грн (+6,3 млрд грн) ▪︎ Соціальний захист – 468,5 млрд грн (+47,6 млрд грн) ▪︎ Освіта – 278,7 млрд грн (+79,8 млрд грн) ▪︎ Наука – 20,1 млрд грн (+5,6 млрд грн) ▪︎ Охорона здоров’я – 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн) ▪︎ Підтримка ВПО – 72,6 млрд грн (+16,5 млрд грн) ▪︎ Демографічні програми – 24,5 млрд грн ▪︎ Підтримка економіки – 51,8 млрд грн ▪︎ Житлова політика – 47 млрд грн ▪︎ Агросектор –14,1 млрд грн (+4,5 млрд грн) ▪︎ Трансферти місцевим бюджетам –283,9 млрд грн ▪︎ Публічні інвестиції – 111,5 млрд грн (+14,5 млрд грн) Збільшення витрат Прийнятий держбюджет передбачає, що з 1 січня зарплати вчителів зростуть на 30%, а з 1 вересня – ще на 20%.
Також із 1 січня підвищуються соціальні стандарти:- мінімальна зарплата – з 8 000 до 8 647 грн;
- прожитковий мінімум – з 2 920 до 3 209 грн;
- для працездатних осіб – з 3 028 до 3 328 грн;
- для людей, які втратили працездатність – з 2 361 до 2 595 грн.
Окрім цього парламент підтримав збільшення щомісячного фінансування для народних депутатів на 120 тисяч гривень. Тобто, з 1 січня кожному нардепу щомісяця виплачуватимуть по 200 тисяч гривень на “роботу з виборцями”, поїздки та канцелярію.
Варто зазначити, що ця сума не є особистою зарплатою депутата, а є фондом на виконання депутатських повноважень. Зарплата (грошове забезпечення) парламентаріїв є окремою статтею. Обурення військових Паралельно з підвищенням видатків на роботу депутатам, зарплата для військових не зросте. Це викликало хвилю хейту в соцмережах, особливо обурились військові.
“Роздавши хотілки в соціальній сфері, жертвуючи підвищення зарплат військових, депутати отримали плюшку у вигляді 200 тисяч гривень… Плюшка невелика по міркам деяких депутатів, але стабільна. І до того ж направлена на те, щоб готуватися до виборів. Моральну складову цього голосування не розглядаю”, – написав Дмитро Биков, виконавчий директор ГО Інститут геополітичного виміру та військовослужбовець ЗСУ. Українська поетеса, волонтерка та військовослужбовиця ЗСУ Ярина Чорногуз звертає увагу, що у військових четвертий рік взагалі не збільшується забезпечення.
“Поки Мирноград у майже повному оточенні через нестачу людей у Силах Оборони, ВР проголосувала бюджет без підвищення базової зп військовослужбовців, про необхідність чого написано стільки статей і дописів різними людьми. На важливості чого наголошували всі кому не лінь. І що – а нічого. Окупація зупинить себе сама”, – написала Чорногуз і піддала сумніву компетентність роботи теперішнього складу Верховної Ради.
Військовослужбовець ЗСУ та журналіст Ігор Луценко також висловив різку критику щодо прийняття бюджету країни на наступний рік.
“…ухвалили бюджет, де базове грошове забезпечення, зі слів окремих нардепів, знову не збільшать протягом усього 2026 року. По-перше, РЕАЛЬНЕ грошове забезпечення військовослужбовців з 2023 року упало більш ніж на 25%. (Я рахую інфляцію з офіційних джерел, котра за підсумками поточного року може сягнути 7.5%, і за 2023 склала 5.1%, а за 2024 – 12%.). Отже, ФАКТИЧНЕ грошове забезпечення військовослужбовця з 2023 року ЗМЕНШИЛОСЯ НА ЧЕТВЕРТЬ”, – зазначив Луценко.
Також він звертає увагу на те, що поки у військовослужбовців грошове забезпечення “стояло на місці”, то середня зарплата по країні зросла – приблизно удвічі.
“Таким чином, ми маємо зниження оплати “праці” солдатів у багатьох вимірах. Ті з них, хто отримує лише “базу”, стали біднішими за ці роки як в абсолютних вимірах, через інфляцію, так і у порівнянні зі своїми співгромадянами, котрі лишилися жити цивільне життя”, – додав військовий.
Ось ще низка коментарів інших українських оборонців: -
Росіяни масово скаржаться на невиплату зарплати
У Росії стрімко зросла кількість скарг на несплату зарплати. З початку 2025 року їх у Роструді зареєстровано у 1,6 раза більше, ніж у 2024 році. Про це у середу, 3 грудня, повідомило видання The Moscow Times.
Зазначається, що скарги на невиплату зарплати складають 37% від усього обсягу електронних звернень у відомство проти 31% минулого року. Загальна кількість скарг із початку року перевищила 70 тис. Це майже в 1,5 рази більше за порівнянням з 2024-м.
На думку провідного аналітика Freedom Finance Global Наталії Мільчакової, сплеск скарг обумовлений зростанням боргів російського бізнесу за зарплатою. За даними Росстату, за останній рік прострочена заборгованість по зарплатах в Росії зросла більш ніж утричі – до 2,2 млрд рублів на кінець жовтня. За місяць борги за зарплатами стали більшими на 11%, а їхній поточний рівень (без урахування інфляції) рекордний з серпня 2020 року. -
В Україні зросла середня зарплата для розрахунку пенсії
Показник середньої заробітної плати, який використовується для розрахунку пенсій зростає в Україні другий місяць поспіль. За жовтень він склав 21 578 грн 46 копійок. Про це свідчать дані ПФУ.
Відповідний показник було затверджено 25 листопада 2025 року. У вересні середня зарплата для розрахунку пенсії становила 21 190 гривень – підвищення склало 388 гривень.
Найвищий рівень фіксували в червні – 22 336 гривень.
Показники по місяцях у поточному році:- у вересні – 21 190 гривень 31 копійка;
- у серпні – 19 813 гривень 71 копійка;
- у липні – 20 455 гривень 65 копійок;
- у червні – 22 336 гривень 81 копійка;
- у травні – 20 355 гривень 40 копійок;
- у квітні – 19 856 гривень 19 копійок;
- у березні – 19 430 гривень 52 копійки;
- у лютому – 18 589 гривень 38 копійок;
- у січні – 18 660 гривень 32 копійки.
Станом на 27 листопада Пенсійний фонд України профінансував соціальні виплати на десятки мільярдів гривень.
На пенсійні виплати в цьому місяці вже передав загалом 68 млрд гривень:- 9 млрд гривень – через АТ Укрпошта;
- 59 млрд гривень – через уповноважені банки.
На інші соціальні напрями виділено:
- 2,6 млрд гривень – на житлові субсидії та пільги;
- 3 млрд гривень – на страхові виплати, з них 1,8 млрд гривень – на оплату лікарняних;
- 8,4 млрд гривень – на державні допомоги та інші соціальні виплати.
У листопаді органи Пенсійного фонду надали понад 1,35 млн гривень послуг громадянам, які звернулися за допомогою.
Як повідомлялося в серпні, в Україні середня зарплата у липні знизилась до 20 455,65 гривні. Це на 1 981,41 гривні менше, ніж у червні (22 336,81 гривні).
Уряд збільшив виплати родинам Героїв Небесної Сотні -
Мілан міняти воротаря не збирається: планується продовження контракту
За інформацією від Corrierre dello Sport, голкіпер Майк Меньян може залишитися у складі ФК Мілан на тривалий термін, оскільки тренер Массіміліано Аллегрі зацікавлений у його послугах. Раніше переговори між клубом і гравцем не давали результатів, можливо через інтерес до Меньяна з боку інших клубів, включаючи Ювентус. Голкіпер виступав у 13 матчах у цьому сезоні, де пропустив 13 м’ячів. Його контракт з Міланом діє до 2026 року, а зарплата становить близько 3,59 млн євро.
-
В Україні середньомісячна зарплата зросла на 2,7%
Увересні 2025 року середньомісячна заробітна плата штатних працівників збільшилася на 2,7% до показників серпня 2025 року і становила 26 623 грн. Про це повідомила Державна служба статистики.
Зазначається, що середньомісячна заробітна плата у сфері освіти зросла на 17,1% – до 16 901 грн, на підприємствах транспорту, поштової та кур’єрської служби – на 6,7%, до 27 793 грн, в будівництві – на 6,3%, до 24 456 грн, у сфері мистецтва, спорту та розваг – на 4,4%, до 19 319 грн, у професійній, науковій і технічній діяльності – на 3,7%, до 35 166 грн, у промисловості – на 3,5%, до 29 954 грн, на підприємствах водного транспорту – на 2,9%, до 25 601 грн, у сільському господарстві – на 2,4%, до 25 727 грн, у сферах надання інших видів послуг – на 2%, до 29 577 грн та адміністративного обслуговування теж на 2%, до 20 490 грн, у оптовій та роздрібній торгівлі – на 0,4%, до 31 266 грн.
Водночас зафіксовано зниження зарплати у сфері держуправління та оборони на 6,4%, до 32 871 грн, у фінансовій та страховій діяльності – на 3%, до 50 706 грн, у сфері охорони здоров’я – на 1,6%, до 18 373 грн, інформації та телекомунікацій – на 1,4%, до 64 330, на підприємствах авіаційного транспорту – на 1%, до 57 028 грн, у сфері тимчасового розміщення та організації харчування теж на 1%, до 18 807 грн, операцій з нерухомістю – на 0,2%, до 23 011 грн.
Загальна заборгованість з виплати заробітної плати в вересні зросла на 4,9% по відношенню до попереднього місяця і на 1 жовтня 2025 року склала 3,691 млрд грн.
Зазначається, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. -
Чиновнику військової частини судитимуть через “оборудку” з зарплатами
Працівники Державного бюро розслідування (ДБР) викрили начальника фінансової служби військової частини на Київщині, який незаконно продовжував нараховувати грошове забезпечення звільненим військовослужбовцям. Про це ДБР повідомила на своєму сайті в понеділок, 27 жовтня.
“Офіцер майже рік після звільнення двох військовослужбовців не припиняв їхні виплати, тому кошти з бюджету продовжували надходити на їхні рахунки.
Відповідно до висновку судово-економічної експертизи, державі було завдано збитків майже на 500 тис гривень”, – ідеться в поавідомленні.
Начальнику фінслужби повідомили про підозру в недбалому ставленні до служби, що заподіяло істотну шкоду, вчиненому в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 425 КК України).
Порушнику тепер загрожує передбачає до 8 років позбавлення волі.