Позначка: Зарплата

  • Яна Глущенко розповіла про нерівні виплати й борги Дизель шоу

    Яна Глущенко розповіла про нерівні виплати й борги Дизель шоу

    Акторка Яна Глущенко, яка навесні цього року покинула Дизель шоу після десятиліття участі в проєкті, вперше публічно розповіла про умови роботи в команді та заборгованості, що залишилися після її виходу.
    У YouTube-проєкті ТСН.ua Наодинці Глущенко зазначила, що всі учасники шоу мали фіксовану ставку, однак не всім платили однаково – частина акторів отримувала премії, а частина ні. Причини такої вибірковості їй не пояснювали.
    “Ставка була одна у всіх. Але були акторам премії. І дехто їх не отримував. Я не запитувала чому так. Я спостерігала. Але я пішла не через гроші. Просто я хочу йти далі” – сказала акторка.
    Звільнившись, Яна одразу отримала розрахунок по зарплаті, але досі чекає на виплати за участь у рекламних скетчах Дизель шоу. За її словами, система нарахування була складною – гонорари залежали від кількості епізодів, у яких знімався актор, та навіть від деталей, як-от поява в кадрі з їжею.
    “Зарплата за рекламу залежала від того, скільки скетчів знімалося, в якій кількості ти знімаєшся, або якщо ти там в номерах їси. І потім вони якось там враховували і у нас у всіх була різна зарплата за рекламу. І нам, наскільки я знаю, вже давно, більше ніж півроку, не оплачується це все. Я навіть не знаю, яка сума. Але ще чекаю і сподіваюся, що дочекаюся” – зізнається Глущенко.
    Нині акторка шукає нові шляхи для розвитку – як в кар’єрі, так і особисто.

  • Українцям обіцяють зростання зарплат та пенсій

    Українцям обіцяють зростання зарплат та пенсій

    Уряд України підготував нові бюджетні орієнтири. За проєктом Бюджетної декларації, протягом двох наступних років українців чекає підвищення мінімальної зарплати та пенсій. Звідки планують брати кошти та які зарплати отримують українці зараз? Яким буде підвищення? На сьогодні мінімальна зарплата в Україні заморожена на рівні 8 тис. грн через складну економічну ситуацію, викликану війноюРФ проти України. Останній раз вона зросла 1 січня 2024 р. на 6%: з 6 700 грн до 7 100 грн. Крім того, з 1 березня в Україні разом із щорічною індексацією пенсій було здійснено перерахунок пенсій з урахуванням нового розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (мінімальної пенсії). Мінімальна пенсія зросла з 2 093 до 2361 грн.
    Відомо, що Уряд пропонував відмовитися від підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, від яких залежать розміри соціальних виплат.
    Згідно з оприлюдненим документом, у 2025-2027 рр. розмір мінімальної заробітної плати становитиме 8 000 грн, що забезпечить досягнутий рівень гарантії з урахуванням значного підвищення у 2024 р.
    Проте Міністерство фінансів пропонує підвищити її вже наступного року на рівень інфляції.
    Мінфін вже закладає зростання мінімалки у бюджетну декларацію, враховуючи інфляцію. Уряд планує поетапне зростання мінімальної заробітної плати. Зокрема, за проєктом Бюджетної декларації, вона має зрости у 2026 р. – до 8 688 грн; у 2027 р. – до 9 374 грн; у 2028 р. – до 10 059 грн.
    Також урядовці пропонують підвищити мінімальну пенсію до 2 564 грн у 2026 р., до 2 715 грн у 2027 р. і до 2 859 грн у 2028 р.
    Своєю чергою максимальну пенсію планується підвищити до 25 640 грн, що на 2 тис.грн більше за нинішній показник (23 610 грн).
    Також планується підвищити посадовий оклад (тарифну ставку) працівника І тарифного розряду ЄТС у розмірі 3 470 грн (зараз – 3 195 грн).
    Крім того, передбачена зміна розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, він становитиме: у 2026 р. – 3 288 грн (зараз – 3 028 грн), у 2027 р. – 3 482 грн, у 2028 р. – 3 667 грн.
    Ці цифри оприлюднено у листі Міністерства фінансів “Про підготовку пропозицій до Бюджетної декларації на 2026–2028 роки”, опублікованому на офіційному сайті відомства.
    Підвищення показників відбудеться з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2026 р. (108,6%).
    Водночас підвищення стане можливим лише в разі наявності коштів. “У 2026 р. запропоновані розміри основних державних соціальних стандартів і гарантій може бути підвищено у разі позитивної динаміки розвитку економіки”,- кажуть в Мінфіні. Профспілки не задоволені Своєю чергою профспілкові об’єднання вважають, що прожити на гроші, які закладає Мінфін у Бюджетну декларацію, неможливо. На їх думку таке підвищення є надто повільним й таким, що не враховує реальні витрати громадян на фоні інфляції.
    Вони наполягають, аби мінімальна зарплата з 1 січня 2026 р. становила щонайменше 12 195 грн. Це відповідає 50% від прогнозованої середньої зарплати станом на кінець минулого року. Профспілкові організації вимагають прирівняти тарифну ставку працівника I розряду ЄТС до фактичного прожиткового мінімуму для працездатних громадян.
    Своєю чергоюзаступник голови СПО роботодавців Сергій Біленький зазначив, що профспілки вимагають збільшити мінімалку у 2025 р. до 8 500 грн. “Якщо фактичний прожитковий мінімум складе 9 639 грн, торішення підвищити мінімальну зарплату необхідно приймати з урахуванням реалій та фінансових можливостей бюджету”, – сказав він. З боку профспілки прозвучала теза про необхідність підвищення мінімальної зарплати у 2025 р. до 8 500 грн.
    Своєю чергою, за оцінками експертів, реальний прожитковий мінімум становить щонайменше 6 685 грн, що відправляє одержувачів мінімальних пенсій за межу бідності. Звідки візьмуть кошти Джерел підвищення зарплат та пенсій може бути декілька. Серед ниї: податкові надходження та поліпшення адміністрування.
    Передбачається покривати витрати на підвищення через додаткові надходження від боротьби з ухиленням, гуманітарну допомогу, гранти та скорочення витрат на обслуговування держборгу
    Також зростання можливе завдяки макрофінансовій допомозі та міжнародній підтримці.
    Представники Мінфіну підтверджували, що рішення про підвищення залежатиме від можливостей – а саме, обсягу макрофіндопомоги після завершення 2025 р. На 2026 рік поки йдеться про “чистий аркуш”: невідомо, чого очікувати від міжнародних партнерів (наприклад, США).
    Також підвищення залежить від темпів економічного відновлення країни. Наразі прогнози НБУ й Мінекономіки вказують на поступове зростання ВВП(у 2026-2028 рр.). Якщо економіка відновлюватиметься, держбюджет зможе перенаправляти ресурси на зарплати, пенсії та соціальну допомогу. Номінальні зарплати зростають Щодо ситуації із зарплатами на сьогодні, то на ринку праці в Україні все ще бракує працівників, через що номінальні зарплати зростають. Але в реальному вимірі цей процес став повільнішим.
    Про це йдеться у травневому Макроекономічному та монетарному огляді НБУ. “Зростання номінальних зарплат в Україні підтримується браком працівників. Та через високу інфляцію сповільнюється підвищення реальних зарплат”,- кажуть в НБУ. Потенціал суттєвішого зростання зарплат в майбутньому обмежується зіставністю очікувань шукачів роботи щодо оплати праці з пропозиціями роботодавців. Водночас посилюється роль нецінових методів конкуренції за працівників, серед яких: надання житла; дистанційна робота тощо. Українці хочуть більше Цікаво, що українці хочуть вищих зарплат, ніж їм пропонують роботодавці. В середньому, у своїх резюме шукачі вказують бажаний дохід у 28 265 грн, тоді як середня зарплата у вакансіях складає 23 421 грн. Тобто, роботодавці готові платити майже на 5 тис. грн менше того, що просять шукачі.
    Найбільша різниця між бажаною зарплатою і тією, яку готові платити роботодавці, зафіксована у таких сферах: “Сільське господарство, агробізнес” та “Страхування” – різниця складає понад 16 тис. грн. Фахівці в сільському господарстві просять зарплату в середньому – 41 610 грн, а роботодавці готові платити їм лише 25 476 грн. Страховики хочуть заробляти в середньому 44 304 грн, а їм пропонують 28 127 грн.
    У сфері будівництва та архітектури різниця складає майже 11 тис. грн. Зокрема претенденти сподіваються на зарплату в середньому 37 982 грн, а їм готові платити 27 289 грн. Зарплати держслужбовців високі Цікаво, що попри війну заробітні плати держслужбовців в Україні, серйозно перевищують середній рівень по країні. При цьому їх зростання відбувається не так швидко. Про це свідчать дані Мінфіну. Так, у березні 2025 р. середня зарплата в центральних держорганах України становила 54,2 тис. грн. Порівняно з березнем минулого року (46,9 тис. грн) вона збільшилася на 15,6%. За інформацією ПФУ, середня офіційна зарплата по Україні в березні склала 19,4 тис. грн, збільшившись за рік на 25,9%. Згідно з даними Мінфіна, лідирує за рівнем зарплат Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) – 115,9 тис. грн.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Зеленський підписав закон щодо зарплат чиновників

    Зеленський підписав закон щодо зарплат чиновників

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад. Про це повідомляє Нацагентство України з питань державної служби.
    Зазначається, що класифікація посад надасть змогу порівнювати оплату праці на держслужбі з ринком праці в Україні – бухгалтерів з бухгалтерами, юристів з юристами, HRз HR, а не держслужбовців загалом із знеособленим ринком.
    “Таким чином, запровадження нової системи оплати праці поступово посилить позиції держави як конкурентного роботодавця на ринку праці”, – заявили в нацагентстві.
    Відповідно до закону, складовими заробітної плати державного службовця є:
    Стала заробітна плата:

  • посадовий оклад (з 1 січня 2026 року мінімальний розмір посадового окладу на посадах державної служби не може становити менше 2,5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
  • надбавка за вислугу років (2% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30% посадового окладу) – з 1 квітня 2025 року.
  • надбавка за ранг (визначається Кабінетом міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби), у 2025 році передбачається, що розміри залишаться незмінними.
  • Варіативна заробітна плата:

  • місячна премія (не може перевищувати 30% розміру посадового окладу за фактично відпрацьований час протягом місяця).
  • квартальна премія (не може перевищувати 90% розміру посадового окладу державного службовця за фактично відпрацьований час протягом кварталу).
  • премія за результатами щорічного оцінювання.
  • Середня зарплата для розрахунку пенсій зросла майже до 20 тисяч гривень

    Середня зарплата для розрахунку пенсій зросла майже до 20 тисяч гривень

    У квітні середня заробітна плата, враховуючи страхові внески для обчислення пенсій, склала майже 19 856,19 грн, що є більшим показником порівняно з попередніми місяцями. Так, у березні 2025 року ця сума становила 19 430 грн, у лютому – 18 589 грн, а у січні – 18 660 грн. Порівняно з квітнем 2024 року, коли середня зарплата для обчислення пенсій складала 16 847,98 грн, відбувся зріст на 3008,21 грн або на 18%. Про це повідомив Пенсійний фонд України.

  • Кадровий голод трохи ослаб, а українцям почали “знижувати зарплати”

    Кадровий голод трохи ослаб, а українцям почали “знижувати зарплати”

    Роботодавці хочуть платити менше, ніж вимагають працівники, і це стається у багатьох галузях, таких як сільське господарство, страхування, будівництво та управління. Наприклад, фахівці з сільського господарства просять зарплату близько 41 тис. грн, але роботодавці готові платити лише 25 тис. грн. Ситуація з пошуком кадрів покращується, але все ще є проблеми з дефіцитом робочої сили. Більшість компаній не планують різких змін у найближчому майбутньому, але деякі можуть зменшити чисельність персоналу. На ринку праці популярні професії, такі як трактористи, слюсарі, медичні працівники та ІТ-фахівці. У великих містах, зокрема у Києві, є більше вакансій, а середня зарплата в столиці вища, ніж у решті країни.