Металургійний комбінат Запоріжсталь зупинив всі виробничі процеси після масованої атаки російських дронів на Запорізьку область. Про це повідомила пресслужба підприємтва у четвер, 8 січня.
“Команда підприємства оперативно та злагоджено відреагувала на позаштатну ситуацію, впровадивши антикризові заходи для безпечної зупинки обладнання. Чіткі та вивірені дії персоналу, а також координація з енергетичними службами області відповідно до напрацьованих безпекових протоколів дозволили уникнути техногенних аварій унаслідок раптового знеструмлення”, – йдеться у повідомленні.
Наразі працівники комбінату зосереджені на стабілізації внутрішньої енергомережі. В умовах обмеженого енергопостачання на основних агрегатах виконуються регламентні роботи для підготовки до поетапного та безпечного відновлення виробництва, яке стане можливим лише після повного відновлення зовнішнього електропостачання.
У преслужбі нагадали, що наприкінці грудня Запоріжсталь вже переживала знеструмлення через російську атаку: тоді теж відбулася вимушена аварійна зупинка виробництва та перехід підприємства на альтернативні джерела живлення. Це дозволило безпечно зупинити виробничі процеси, уникнути техногенної аварії та мінімізувати вплив на довкілля.
Позначка: Завод
-
Запоріжсталь призупинила виробництво через атаку Росії
-
США дозволили сербській NIS відновити роботу єдиного НПЗ
Сполучені Штати надали дозвіл сербській нафтопереробній компанії NIS, котра на 55% належить Газпрому та Газпром нафті, відновити виробництво після 36-денної паузи. Про це заявила міністерка енергетики країни Дубравка Джедович Ханданович, інформує Reuters.
За її словами, Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) видало компанії ліцензію на роботу до 23 січня. Це дозволяє відновити роботу нафтопереробного заводу в Панчево, котрий простоював понад місяць.
Санкції проти NIS OFAC запровадило у жовтні в межах ширших заходів проти енергетичного сектору Росії. Внаслідок обмежень було припинено постачання нафти трубопроводом хорватської компанії JANAF, що призвело до зупинки виробництва.
У середу ввечері JANAF також повідомила, що отримала ліцензію, яка дозволяє їй до 23 січня здійснювати діяльність, необхідну для транспортування нафти для NIS.
Минулого тижня OFAC надало NIS час до 24 березня для переговорів щодо продажу частки російських власників. Газпром володіє 11,3% акцій компанії, ще 44,9% належать його підсанкційному підрозділу Газпром нафті. Частка уряду Сербії становить 29,9%, тоді як решта акцій належить дрібним акціонерам і працівникам.
Президент Сербії Александар Вучич раніше заявляв, що Газпром веде переговори з угорською компанією MOL щодо можливого продажу контрольного пакета акцій NIS.
Як ми вже писали раніше, єдиний нафтопереробний завод NIS у Сербії зупинив роботу через відсутність сировини.
Сербія та Болгарія готуються націоналізувати російські НПЗ -
Hyundai не буде викупати свій колишній автозавод у Росії – ЗМІ
Південнокорейський автовиробник Hyundai наразі не перебуває в ситуації, яка дозволила б йому скористатися правом зворотного викупу колишнього автозаводу в Росії. Про це, як повідомляє Reuters, заявило джерело, обізнане з внутрішніми обговореннями в компанії. Ключовою причиною називають триваючу війну в Україні, на тлі якої західні санкції проти Росії залишаються чинними.
Hyundai разом із дочірньою компанією Kia до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну були найбільшими іноземними автовиробниками на російському ринку. Однак у 2024 році компанія продала свій завод у Санкт-Петербурзі російській AGR Automotive Group за символічну суму 140 тисяч вон (близько 97 доларів). Угода передбачала дворічну опцію зворотного викупу, термін дії якої спливає вже в січні.
За словами джерела, Hyundai фактично не має можливості реалізувати цю опцію в нинішніх умовах. Представник компанії водночас зазначив у коментарі Reuters, що остаточне рішення щодо викупу ще не ухвалене. Не було зрозуміло, чи пропуск січневого терміну призведе до того, що Hyundai остаточно відмовиться від свого права на викуп, чи компанія зможе домовитися про продовження терміну дії опціону.
Багато іноземних автовиробників залишали Росію, продаючи активи за символічні суми та закладаючи можливість повернення в майбутньому. Проте реалії війни та санкцій дедалі більше ускладнюють такі плани.
Завод Hyundai у Росії простоював із березня 2022 року – вже за місяць після початку вторгнення, яке спричинило хвилю західних санкцій і серйозно порушило логістику та фінансові розрахунки. Під час виходу з російського ринку Hyundai заявляла, що зазнає збитків у розмірі 287 млрд вон. -
У Японії на заводі чоловік у протигазі влаштував масову різанину
У місті Місіма в Японії на заводі компанії Yokohama Rubber Co стався напад, в результаті якого вісім людей постраждали. 38-річний чоловік, озброєний ножем для виживання, напав на працівників заводу, завдавши їм поранень. П’ять постраждалих у важкому стані. Нападника затримала поліція за підозрою у спробі вбивства. Крім ножових поранень, ще семеро співробітників отримали ушкодження від хімічної речовини, яку розкидав зловмисник. Чоловік діяв у протигазі, що може свідчити про плановану атаку. Усі постраждалі госпіталізовані. Мотиви нападника залишаються невідомими, але цей випадок ще раз підкреслює проблему з насильством у Японії.
-
Найбільший ГПЗ Росії атакували дрони СБУ – медіа
Далекобійні дрони Центру спецоперацій Альфа СБУ атакували нафтові резервуари в російському порту Темрюк і газопереробний завод в Оренбурзі. У результаті атаки два резервуари з нафтопродуктами у порту Темрюк загорілися, площа пожежі становить близько 2 тисяч квадратних метрів. На гасіння залучено 70 осіб та 18 одиниць техніки. Пізніше безпілотники вдарили по газопереробному заводу в Оренбурзі, де сталося займання газу в трубопроводі естакади установки 3У-70, що призвело до призупинення технологічного процесу на заводі. FIRMS зафіксував пожежі на заводі. СБУ планує продовжувати проводити подібні спецоперації.
-
У РФ атакований завод з виробництва каучуку
У місті Єфремов, що у Тульській області РФ, в ніч на середу, 24 грудня, був атакований завод синтетичного каучуку. На підприємстві спалахнула пожежа, повідомляє Telegram-канал Astra із посиланням на місцевих жителів.
“ВАТ “Єфремівський завод синтетичного каучуку” атакований та горить у Єфремові Тульської області, повідомляють місцеві жителі. Підтверджень цієї інформації поки що немає”, – йдеться у повідомленні.
Інші канали також повідомляють про атаку, публікуючи кадри пожежі. Зазначається, що в районі підприємства прогриміло близько десяти вибухів.
. -
Мінськ вироблятиме снаряди для армії РФ – опозиція
У Білорусі йде масштабне будівництво заводу, який спеціалізуватиметься на виробництві артилерійських і реактивних боєприпасів, призначених для російської армії. Про це заявив представник білоруської опозиційної організації BELPOL Володимир Жигар в інтерв’ю Укрінформу, оприлюдненому в понеділок, 22 грудня.
За його словами, реалізація проєкту під назвою “Участок” стартувала в листопаді 2023 року. Цей проєкт передбачає створення повного циклу виробництва боєприпасів радянських калібрів 122 мм і 152 мм. Продукція заводу буде спрямована як на експорт, так і на використання у війні проти України.
Жигар зазначив, що завершення будівництва планується до грудня 2026 року. Він упевнений, що завод суттєво підсилить матеріально-технічну базу російських військ у війні проти України.
Проєкт, за словами опозиціонера, розробляється в суворій секретності за вказівкою білоруського лідера Олександра Лукашенка. Для його реалізації був створений спеціальний Завод корпусних виробів, який у майбутньому має стати центральною ланкою нової галузі з виробництва боєприпасів у країні. Засновниками заводу є компанія Волатавто та державне підприємство Завод точної електромеханіки, а загальне кураторство здійснює державний військово-промисловий комітет Республіки Білорусь.
На думку опозиції, цей проєкт – це не лише спосіб політичної підтримки Росії, але й пряме забезпечення матеріальними ресурсами її збройної агресії. Зважаючи на специфіку та масштаби проєкту, кінцевим споживачем бойових припасів виступить саме Росія.
За даними BELPOL, нове виробництво розташоване в Слуцькому районі Мінської області, на місці колишнього військового арсеналу поблизу населених пунктів Павлівка і Шищиці. Раніше висловлювалися припущення, що ця територія може бути використана для створення закритої військової бази або стратегічного ракетного комплексу. Але дослідження документів і креслень організації BELPOL свідчать про інший характер об’єкта – це буде саме завод із виробництва боєприпасів.
Представник опозиції наголосив, що цей об’єкт є промисловим підприємством, розрахованим на масове виробництво боєприпасів у співпраці з Росією та орієнтованим на потреби війни проти України.
Окремо він зазначив, що Білорусь не володіє власними критично важливими ресурсами для виготовлення вибухових речовин. Тому завод залежатиме від імпортних матеріалів і технологій. Основними партнерами в цьому питанні є Росія і Китай. Росія забезпечує технологічне обладнання, комплектуючі, підготовку персоналу та постачання вибухових речовин і пороху. Китай бере участь у постачанні обладнання для спорядження головних частин калібрів 122 мм, постачанні вибухових речовин і підготовці робітників. Також ведуться переговори з Іраном та Пакистаном.
Організація BELPOL оприлюднила повне розслідування цієї ситуації на своєму YouTube-каналі.
Нагадаємо, в Росії на тлі “високого попиту та позапланових зупинок нафтопереробних заводів” відновилися поставки бензину з Білорусі через Петербурзьку біржу. Це сталося після майже річної перерви, що розпочалася восени 2024 року, повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Обхід через Білорусь: Київ закликав посилити контроль за санкціями проти РФ
-
Rheinmetall відкрив гібридний завод в Угорщині
Німецький збройовий концерн Rheinmetall відкрив у місті Сегед (Угорщина) новий гібридний завод, що об’єднує цивільне виробництво та військові технології. Церемонія відкриття відбулася 12 грудня за участі угорського міністра закордонних справ та торгівлі Петра Сіярто, мера Сегеда Ласло Ботки, депутата парламенту Бели Міхальффі та керівництва Rheinmetall. Про це повідомляє пресслужба компанії.
Новий завод став першим великим гібридним майданчиком компанії за межами Німеччини і керуватиметься спільно підрозділами Power Systems та Electronic Solutions. Загальна площа об’єкта становить 84 тис. кв. м, площа виробничих приміщень – понад 15 тис. кв. м, зокрема 8,6 тис. кв. м виробничих цехів.
Інвестиції Rheinmetall у завод вже перевищують 34 млн євро, загальна сума проєкту оцінюється на рівні 69 млн євро.
На заводі передбачено створення понад 300 висококваліфікованих робочих місць до 2030 року, понад 60 позицій вже заповнено.
Основні напрями виробництва включають компоненти для електромобілів, водневої енергетики, двигунів для вантажівок та електронні компоненти для військових систем.
Сіярто заявив, що завод допоможе Угорщині стати одним із провідних центрів європейських технологій майбутнього. Своєю чергою, CEO Rheinmetall Кристоф Мюллер зазначив, що Сегед стане “домашнім ринком” для компанії, де об’єднані передові цивільні та військові технології.
Нагадаємо, Rheinmetall розширює виробничі потужності в кількох країнах Європи – компанія має заводи в Іспанії та Угорщині, будує підприємство у Литві та веде переговори з урядом Латвії. Нещодавно Папперґер також оголосив про створення боєприпасного заводу і порохової фабрики в Болгарії.
Раніше стало відомо, що Rheinmetall таамериканська корпорація LockheedMartin створять спільне підприємство для виробництва у Європі ракет, зокрема для системи ППО Patriot. -
В російському Орську пожежа на оборонному заводі
У місті Орськ в Росії спалахнула пожежа на Механічному заводі, який входить до холдингу Технодинаміка. Це підприємство виробляє артилерійські гільзи і комплектуючі для реактивних систем залпового вогню. Наразі на місці працюють пожежники, інцидент не змінив технологічний процес підприємства, а загиблих та травмованих немає.
-
На оборонному заводі вкрали понад 100 млн гривень
Співробітники правоохоронних органів розкрили схему розкрадання державних коштів на закупівлі броні для танків ЗСУ на оборонному заводі. Зазначається, що дії відбувалися у Запорізькій та Дніпропетровській областях. Керівництво заводу, комерційний директор та власник підрядної компанії викрали 102 мільйони гривень, які були призначені на виробництво динамічного захисту для танків. Вони завищували ціни на комплектуючі та виводили отриману надбавку через тіньові фірми. Підозрюваним оголошено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу, один з них перебуває під вартою, інші підозрювані розслідуються. Раніше у Міноборони також виявили розтрату коштів на закупівлю продуктів для ЗСУ зі завищеними цінами, що спричинило збитки на мільярди гривень.