На Київщині викрито низку фактів протиправної діяльності у сфері місцевого самоврядування, використання бюджетних коштів та охорони довкілля. Державі завдано понад 49 мільйонів збитків. Про це повідомляє Київська обласна прокуратура.
Зазначається, що слідство встановлює факти неподання в декларації відомостей про майно членів сім’ї та значні витрати. Розбіжність – понад 3 млн грн.
Колишньому голові сільради повідомлено про підозру у підробленні рішень щодо передачі у приватну власність 18 ділянок (понад 32 га). Збитки громаді – понад 1,9 млн грн.
Депутату та трьом посадовцям селищної ВА інкримінують незаконне нарахування компенсації за “зруйнований” будинок, демонтований ще до повномасштабного вторгнення. Збитки державі – понад 2,9 млн грн.
Міському голові Вишгорода та керівнику підрядної структури повідомлено про підозру. Два епізоди: завищена закупівля техніки та оплата невиконаних робіт з днопоглиблення. Орієнтовні збитки – понад 6,6 млн грн.
Колишньому заступнику Ірпінського міського голови інкримінують схему з переоформленням земельної ділянки та будівлі бойлерної, які згодом перетворили на офіс і перепродали на підставних осіб. Орієнтовні збитки громаді – понад 300 тис. грн.
Також повідомляється, що посадовець транспортного підрозділу та підлеглі вносили неправдиві дані у подорожні листи, списуючи пальне за неіснуючими маршрутами. Збитки – майже 100 тис. грн.
Порушення під час ремонтних робіт підприємцями:
• Капремонт дороги у Бориспільському районі: невідповідність робіт проекту, потребують перероблення. Збитки – понад 3,8 млн грн.
• Ремонт покрівлі у Бучанському районі: використання неякісних матеріалів. Збитки – близько 370 тис. грн.
• Ремонт харчоблоку в закладі освіти Броварського району: акти з недостовірними обсягами. Збитки – понад 570 тис. грн.
Крім того, керівник фермерського господарства самовільно зайняв 1,38 га. Збитки державі – понад 4,6 млн грн.
Також виявлено порушення при закупівлях – невідповідне взуття для військових. Постачальник поставив утеплені черевики, що не відповідали ДСТУ та техспецифікації. Збитки громаді – 944 тис. грн.
А в закладі освіти посадовець отримав понад 70 тис. грн за «сприяння» у видачі посвідчень тракториста-машиніста поза процедурою.
Також посадові особи приватного підприємства підозрюються у заволодінні понад 20,5 млн грн, виділених на модульні укриття у закладах освіти громади.
Крім того, виявлено незаконний вилов риби в зоні відчуження. Задокументовано вилов забороненими знаряддями понад 400 особин різних видів та спробу вивезення без дозиметричного контролю. Збитки довкіллю – понад 3 млн грн.
Також викрито групу, яка за винагороду організовувала незаконний виїзд чоловіків призовного віку до сусідньої держави поза пунктами пропуску. Задокументовано отримання 2 тис. доларів США.
Готуються клопотання про обрання запобіжних заходів та відсторонення посадовців від займаних посад.
Позначка: Збитки
-
На Київщині чиновники завдали державі понад 49 мільйонів збитків
-
Найбільший виробник чипів в РФ став лідером за сумою збитків
Державний виробник мікросхем Ангстрем став найзбитковішою компанією в Росії у 2024 році з чистим збитком у розмірі 236,3 млрд рублів. Головною причиною таких втрат стало визнання зобов’язань перед державною корпорацією ВЕБ. Ангстрем отримав кредит для виробництва процесорів та електронних паспортів, але завод так і не запрацював. До 2019 року ВЕБ забрав обладнання та акції заводу та подав позов про банкрутство. Леонід Рейман, колишній власник заводу, відсторонився від проєкту, але компанія Рутек, з якою він пов’язаний, отримала державну підтримку для будівництва нового заводу з імпортозаміщенням в Саранську. Цей проект викликав питання, оскільки “вітчизняний” смартфон Р-фон виявився копією моделі з Бангладеш і продавався втроє дорожче.
-
На Кіровоградщині припинили незаконний видобуток гірської породи
Директор, головний інженер та маркшейдер гірничовидобувного товариства в Кіровоградській області отримали підозру у завданні мільйонних збитків навколишньому природному середовищу. Виявилося, що директор організував незаконне видобування корисних копалин на території родовища, коли дозвіл на це було призупинено. Загалом було вилучено 42 тис. тонн корисних копалин, при цьому завдавши 43 млн гривень збитків довкіллю. Підозрюваним інкримінують незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення шляхом вибуху.
-
Втрати Європи від екстремальної спеки сягнули понад 40 млрд євро
За даними The Guardian, екстремальна спека, посуха та повені цього літа призвели до збитків у європейській економіці на суму принаймні 43 мільярди євро. Економісти попереджають, що ці втрати можуть лише зростати, і до 2029 року можуть сягнути 126 мільярдів євро. Найбільше постраждали Кіпр, Греція, Мальта і Болгарія, де втрати перевищили 1% доданої вартості економіки. Учені зазначають, що екстремальні погодні явища цього літа були посилені глобальним потеплінням, що призвело до зростання ризику лісових пожеж. Вчені закликають звертати увагу не лише на прямі збитки, але й на непрямі наслідки екстремальної погоди, які можуть мати серйозний вплив на економіку.
-
Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку
У першому півріччі 2025 року група Метінвест зазнала збитків у розмірі $58 мільйонів, порівняно з прибутком у $179 мільйонів за аналогічний період 2024 року. Це стало наслідком припинення роботи Покровської вугільної групи, що призвело до втрати власного коксівного вугілля та послабило вертикальну інтеграцію компанії. Також на підприємство позитивно вплинули зупинка Інгулецького ГЗК та зниження світових цін на сталь і руду. Продажі в Україні скоротилися на 16%, а на зовнішніх ринках виручка зменшилася на 12%. Гірничодобувний бізнес втратив 30% обсягів, але металургійний сегмент скоротився лише на 2%. Компанія Метінвест акцентує увагу на оптимізації витрат та скороченні боргів, хоча фінансова стійкість піддається тиску. Важливою є диверсифікація ринків збуту та підтримка виробництва.
-
МВФ назвав втрати Угорщини після відмови ЄС від нафти і газу РФ
За даними МВФ, Угорщина може втратити до 4% свого ВВП через повну відмову ЄС від російських енергоресурсів. Росія продовжує відігравати ключову роль у постачанні енергії Угорщині, яка є однією з найбільш енергоємних країн Європи. Угорщина імпортує значну частину газу і нафти з Росії, що створює вразливість у випадку перебоїв чи цінових шоків. МВФ рекомендує угорській економіці швидко диверсифікувати джерела енергії, підвищувати енергоефективність та інтегруватися в регіональний ринок електроенергії. Проведення комплексу заходів може допомогти знизити енергетичні ризики на 30% та скоротити витрати на енергетику до 10% ВВП протягом п’яти років, а також виконати кліматичні цілі ЄС.
-
Частка збиткових компаній в Росії перевищила 30%
За результатами січня-червня 2025 року в Росії у збиток працювали 30,4% організацій – це найвищий показник із 2020 року, коли через пандемію збитковими були 35% підприємств. Про це повідомляють росЗМІ з посиланням на дані Росстату.
Загалом прибуток у 18,4 трлн рублів отримали 43 тисячі компаній, тоді як 19 тисяч підприємств зафіксували сукупні збитки у понад 5 трлн рублів.
Найбільші втрати зафіксували у вугільній промисловості, виробництві та розподілі гарячої води, водопостачанні та галузі утилізації відходів. Також збитковими залишаються сухопутний пасажирський транспорт і наукові дослідження, де у мінусі до половини компаній.
Аналітики зазначають, що зростання збитковості знижує податкові надходження, гальмує інвестиції та посилює боргове навантаження. Це може призвести до зростання банкрутств і додаткового тиску на банки та державний бюджет РФ.
На думку президента Торгово-промислової палати РФ Сергія Катиріна, ситуація загрожує відтермінуванням інвестиційних проєктів, зупинкою оновлення обладнання й ризиками для зайнятості. -
Австралія приєдналася до міжнародного Реєстру збитків
Австралія завершила офіційні процедури та приєдналася до Реєстру збитків, завданих агресією РФ у війні проти України. Про це поінформувало Міністерство юстиції.
Відтепер Учасниками та Асоційованими членами Реєстру є 44 держави та Європейський Союз.
У відомстві нагадали, що Реєстр є першим елементом міжнародного компенсаційного механізму, необхідність якого була визнана резолюцією Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5 “Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України” від 14 листопада 2022 року.
Про створення оголосили на IV Саміті глав держав та урядів Ради Європи, що відбувся у Рейк’явіку, Республіка Ісландія, 16-17 травня 2023 року.
Вже з 2 квітня 2024 року Реєстр приймає заяви про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих російською агресією проти України.
Наразі можливість подання заяв доступна за 11 категоріями. -
Бізнес звернувся до Ради щодо збільшення фінансування Укрзалізниці
Європейська Бізнес Асоціація (EBA) закликала народних депутатів підтримати положення законопроєкту №13439-3, який передбачає додаткове фінансування Укрзалізниці з держбюджету. Про це повідомляєтья на сайті асоціації.
“Найближчим часом у другому читанні планується розгляд законопроєкту №13439-3, який містить положення щодо нарощення Резервного фонду на фоні зростаючих загроз для критичної інфраструктури країни. Це дасть змогу уряду спрямовувати кошти на невідкладні потреби в галузях, критичних для функціонування української економіки – зокрема, передбачити від 8 млрд грн фінансової підтримки для АТ Укрзалізниця, яка в умовах тяжких ворожих обстрілів забезпечує безперебійне функціонування залізничної транспортної системи для потреб військових, економіки та цивільного населення”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що у 2025 році, за прогнозами, збитки Укрзалізниці від пасажирських перевезень сягнуть 22 млрд грн, адже тарифи для населення зафіксовані на час воєнного стану, а витрати постійно зростають.
В асоціації нагадують, що раніше ці збитки покривались шляхом крос-субсидування – з доходів, отриманих від вантажних перевезень. Кошти, які мали б спрямовуватись на розвиток інфраструктури та покращення логістичних сервісів, вимушено витрачались на покриття збитків пасажирського сегменту. Але, із суттєвим падінням обсягів вантажів через окупацію та руйнування промисловості, джерела для такого крос-субсидування вичерпані.
“Вантажовласники вже не можуть витримати додаткового навантаження, критично погіршилась їх конкурентоспроможність, зокрема в ситуації, коли багато підприємств знаходяться у скрутному становищі через вплив повномасштабної війни. З огляду на це Європейська Бізнес Асоціація закликає підтримати законопроєкт №13439-3, адже ухвалення згаданого положення сприятиме підтримці обороноздатності країни, економічної активності та виконання важливих соціальних функцій держави, при цьому не загострюючи критично проблеми для економіки”, – зазначили в EBA.
Раніше народна депутатка Людмила Буймістер зауважила, що профінансувати Укрзалізницю можна за рахунок податків з надприбутків банків. Для цього Верховна Рада має внести зміни, які дозволять дофінансувати УЗ на 8 млрд гривень. -
Санкції США загнали у збитки російського танкерного гіганта
Російська державна судноплавна компанія Совкомфлот за результатами першого півріччя 2025 року зафіксувала $435 млн чистого збитку проти $324 млн прибутку роком раніше. Про це повідомляє The Moscow Times.
За шість місяців компанія втратила половину прибутку від експлуатації суден (зниження до $306 млн) і 39% виручки (до $618 млн). Показник EBITDA впав на 55% – до $263 млн.
Результати Совкомфлоту суттєво погіршилися, і головною причиною стало посилення санкційного тиску з боку США та ЄС, зазначає аналітик Freedom Finance Global. Нові пакети обмежень та внесення танкерів компанії до “чорних списків” призвели до простою частини суден, зниження фрахтових ставок і операційних труднощів.
У січні 2025 року США відкликали у компанії ліцензію на управління флотом і запровадили блокуючі санкції проти десятків суден, що призвело до знецінення активів на 29,8 млрд рублів. ЄС додатково заборонив заходи суден російської компанії в європейські порти.
Станом на 1 червня під санкціями США, ЄС та Великої Британії перебували 426 танкерів “тіньового флоту” Росії. Частина цих суден простоює, але їхні перевезення частково замінили грецькі компанії.
Аналітики вважають, що зниження цінового обмеження на російську нафту з $60 до $47 за барель може суттєво вдарити по російських нафтовиках і бюджету, адже перевізники можуть відмовитися від роботи з РФ, тоді як замінити їх достатньою кількістю суден буде складно.
Зауважимо, Совкомфлот зафіксувала чистий збиток у розмірі $393 млн у першому кварталі 2025 року.