Газпром готується до кінця року продати холдингу Росхім великий нафтохімічний комплекс у Башкирії – Газпром нафтохім Салават. Про це повідомляє провладне видання Известия, посилаючись на поінформовані джерела з обох компаній.
Один з них уточнив, що сума угоди складе 250-270 млрд рублів та дозволить газовій монополії покрити збитки, пов’язані з обвальним скороченням поставок на європейський ринок. Проте офіційно в Газпромі та Росхімі інформацію коментувати не стали.
Газпром нафтохім Салават – найбільше підприємство Росії у своїй галузі та випускає понад 150 видів продукції з вуглеводневої сировини: бензин, дизельне та нафтове паливо, різні поліетилени, стирол, карбамід, аміак та ін.
За підсумками 2024 року виторг підприємства склав 302,8 млрд руб. — на 14% більше, ніж 2023-го, випливає зі звітності щодо РСБУ. Чистий прибуток за той же період скоротився майже в сім разів — до 4,4 млрд. дол.
Після початку повномасштабної війни в Україні Газпром втратив найбільших покупців газу в Європі. За січень—жовтень 2025 року експортна монополія прокачала європейським клієнтам 14,7 млрд. кубометрів газу. Це на 45% менше у порівнянні з тим же періодом 2024 року, коли постачання було на рівні 26,6 млрд кубометрів.
З поточними темпами прокачування за підсумками року газовий експорт із Росії до ЄС може становити близько 18 млрд кубометрів, що стане найнижчим обсягом з початку 1970-х рр., коли СРСР домовився про перший контракт на постачання газу до Австрії.
Продаж Газпром нафтохім Салават може дозволити частково скоротити борг держкомпанії.
Росхім має стратегічний інтерес у придбанні активу Газпрому, відзначило близьке до холдингу джерело.
Слід зауважити, що Росхім був створений у лютому 2021 року і до червня 2023-го називався Російський водень. Холдинг на 100% належить закритому пайовому інвестфонду Квінта, бенефіціари якого не розкриваються.
Утім, компанію пов’язують із мільярдером Аркадієм Ротенбергом, близьким другом Володимира Путіна.
Позначка: Збитки
-
Газпром продасть найбільший нафтохімічний комплекс РФ компанії друга Путіна
-
В Укрзалізниці заявили про мільярдні збитки з початку року
У період з січня по вересень цього року Укрзалізниця понесла чисті збитки у сумі 7,2 мільярда гривень. Заступник голови наглядової ради УЗ Сергій Лещенко вказав, що компанія втратила значну частину вантажних перевезень і більше не може компенсувати збитки від пасажирських перевезень. У зв’язку з цим Укрзалізниця пропонує підвищити вантажні тарифи на 41,5% у два етапи в наступному році та просить державну підтримку. Лещенко наголосив на необхідності індексації тарифів та зазначив, що ситуація з вантажними перевезеннями погіршується через війну на Донбасі та інциденти з пошкодженням інфраструктури залізниці. Компанія розглядає можливість отримання бюджетної допомоги для компенсації збитків від пасажирських перевезень.
-
Автоконцерн Volkswagen уперше за п’ять років заявив про збитки
Німецький автовиробник Volkswagen повідомив про збиток у розмірі 1,07 мільярда євро за третій квартал цього року, що стало першим квартальним збитком за останні п’ять років. За перші дев’ять місяців цього року чистий прибуток компанії скоротився більш ніж на 60%, до 3,4 мільярда євро, порівняно з минулим роком. Причинами такого падіння є вищі мита в США, а також зміна стратегії виробництва електромобілів бренду Porsche. Фінансовий директор Volkswagen зазначив, що без цих негативних факторів операційна рентабельність компанії становила б 5,4%. Вплив мит на компанію оцінюється приблизно у 5 мільярдів євро щорічно. Нова торговельна угода між ЄС та США призвела до зниження мита на експорт автомобілів з Європи з 27,5% до 15%, але все одно це значно вище, ніж до початку митної війни у 2,5%.
-
Компанія Boeing зазнала збитків у 5,4 млрд доларів
Американський авіагігант Boeing повідомив про збитки у 5,4 млрд доларів за третій квартал 2025 року. Про це повідомляє Finance.Yahoo в середу, 29 жовтня.
Попри збитки виручка Boeing зросла на 30% – до 23,3 млрд доларів, завдяки збільшенню поставок комерційних літаків. Водночас компанія зафіксувала одноразове списання у 4,9 млрд доларів за програмою 777X, сертифікацію якої Федеральне управління цивільної авіації США (FAA) продовжує ретельно перевіряти після низки попередніх інцидентів.Генеральний директор компанії Келлі Ортберг визнав, що процес затягнувся, та заявив, що літак Boeing 777X продовжує добре показувати результати льотних випробувань.
За його словами, FAA у жовтні дозволило збільшити обсяги виробництва 737 MAX – ключового продукту компанії. Водночас Boeing знову переніс терміни комерційного запуску 777X – тепер перші поставки очікуються у 2027 році, а не у 2026-му, як планувалося раніше.“Ми відстали від графіка отримання дозволів FAA на випробування, що вплинуло на нашу здатність літати та отримувати сертифікаційні кредити”, – сказав Ортберг.
На тлі фінансових труднощів Boeing також стикається з трудовими протестами. Понад 3000 працівників заводу в Сент-Луїсі відхилили останню пропозицію компанії щодо контракту.Нагадаємо, у 2019 році під час заключного етапу навантажувальних випробувань літак Boeing 777X розвалився на частини. У серпні 2025 року Boeing поставила 57 літаків – найвищий показник серпневих поставок з 2018 року, коли компанія передала замовникам 64 авіалайнери.
-
Компенсації воєнних ризиків для бізнесу: Кабмін запускає механізм
Кабінет міністрів запускає механізм компенсації воєнних ризиків для бізнесу. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Telegram у п’ятницю, 24 жовтня.
“Підприємства з територій підвищеного ризику (прифронтові регіони – ред.) зможуть отримати до 10 млн гривень компенсації за пошкоджене чи знищене майно внаслідок атак. Після фіксації збитків і подання документів до ПрАТ Експортно-кредитне агентство держава відшкодовує частину втрат у межах цього ліміту”, – написала глава уряду.
Що стосується дії програми на всю Україну, то за словами прем’єра, за моделлю, подібною до 5-7-9%, держава компенсує частину вартості страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків – щоб знизити тариф для бізнесу до 1%.
“Наприклад, якщо підприємство у Рівненській області страхує майно на 50 млн гривень за ставкою 3%, держава покриє дві третини вартості цієї страховки – але не більше 1 млн грн на рік”, – розповіла Свириденко.
Зазначається, що подати заявку можна онлайн на сайті ПрАТ Експортно-кредитне агентство або на платформі Дія.Бізнес.
За програмою компенсуються: збитки від ракетних і дронових ударів, уламків ППО, пожеж, вибухів і ударної хвилі.
“Важливо: після виплати компенсації, право вимоги до Росії відшкодувати збитки в межах цієї суми переходить державі”, – наголосила Свириденко.
За її словами, цей механізм – частина політики розвитку українських виробників Зроблено в Україні.
Нагадаємо, Україна отримала на житлові програми від Банку розвитку Ради Європи 170 млн євро. Втрачені під час війни документи: що робити, куди звертатися
-
У Києві “оптовики” привласнили товар на 128 млн гривень
У Києві двом особам, які займалися оптовою торгівлею тютюновими виробами, була пред’явлена підозра у тому, що вони привласнили товар, за який не заплатили. Це спричинило збитки для банку, який був гарантом угоди. Згідно з укладеним договором, підозрювані отримували товар від швейцарської компанії з двотижневим терміном оплати. У 2024 році вони отримали тютюнові вироби, які були заставним майном банку, але не розрахувались за них. Банк сплатив постачальнику всю суму, понад 143 млн грн, частина з якої була оплачена з коштів банку. Таким чином, банк поніс збитки на суму понад 128 млн гривень.
-
У Києві бізнесмени “кинули” банк на 128 млн гривень
У Києві двом особам, які торгували оптово тютюновими виробами, була пред’явлена підозра у тому, що вони привласнили товар, за який не заплатили. Це призвело до того, що банку довелося виплатити вартість цих товарів. Згідно з угодою, підозрювані мали двотижневий термін для розрахунку з швейцарською компанією, яка постачала їм цигарки. Однак, вони не розрахувались за отриманий товар, і банк вже виплатив постачальнику всю суму. Банк понесені збитки у розмірі понад 128 мільйонів гривень через цей інцидент.
-
На Київщині чиновники завдали державі понад 49 мільйонів збитків
На Київщині викрито низку фактів протиправної діяльності у сфері місцевого самоврядування, використання бюджетних коштів та охорони довкілля. Державі завдано понад 49 мільйонів збитків. Про це повідомляє Київська обласна прокуратура.
Зазначається, що слідство встановлює факти неподання в декларації відомостей про майно членів сім’ї та значні витрати. Розбіжність – понад 3 млн грн.
Колишньому голові сільради повідомлено про підозру у підробленні рішень щодо передачі у приватну власність 18 ділянок (понад 32 га). Збитки громаді – понад 1,9 млн грн.
Депутату та трьом посадовцям селищної ВА інкримінують незаконне нарахування компенсації за “зруйнований” будинок, демонтований ще до повномасштабного вторгнення. Збитки державі – понад 2,9 млн грн.
Міському голові Вишгорода та керівнику підрядної структури повідомлено про підозру. Два епізоди: завищена закупівля техніки та оплата невиконаних робіт з днопоглиблення. Орієнтовні збитки – понад 6,6 млн грн.
Колишньому заступнику Ірпінського міського голови інкримінують схему з переоформленням земельної ділянки та будівлі бойлерної, які згодом перетворили на офіс і перепродали на підставних осіб. Орієнтовні збитки громаді – понад 300 тис. грн.
Також повідомляється, що посадовець транспортного підрозділу та підлеглі вносили неправдиві дані у подорожні листи, списуючи пальне за неіснуючими маршрутами. Збитки – майже 100 тис. грн.
Порушення під час ремонтних робіт підприємцями:
• Капремонт дороги у Бориспільському районі: невідповідність робіт проекту, потребують перероблення. Збитки – понад 3,8 млн грн.
• Ремонт покрівлі у Бучанському районі: використання неякісних матеріалів. Збитки – близько 370 тис. грн.
• Ремонт харчоблоку в закладі освіти Броварського району: акти з недостовірними обсягами. Збитки – понад 570 тис. грн.
Крім того, керівник фермерського господарства самовільно зайняв 1,38 га. Збитки державі – понад 4,6 млн грн.
Також виявлено порушення при закупівлях – невідповідне взуття для військових. Постачальник поставив утеплені черевики, що не відповідали ДСТУ та техспецифікації. Збитки громаді – 944 тис. грн.
А в закладі освіти посадовець отримав понад 70 тис. грн за «сприяння» у видачі посвідчень тракториста-машиніста поза процедурою.
Також посадові особи приватного підприємства підозрюються у заволодінні понад 20,5 млн грн, виділених на модульні укриття у закладах освіти громади.
Крім того, виявлено незаконний вилов риби в зоні відчуження. Задокументовано вилов забороненими знаряддями понад 400 особин різних видів та спробу вивезення без дозиметричного контролю. Збитки довкіллю – понад 3 млн грн.
Також викрито групу, яка за винагороду організовувала незаконний виїзд чоловіків призовного віку до сусідньої держави поза пунктами пропуску. Задокументовано отримання 2 тис. доларів США.
Готуються клопотання про обрання запобіжних заходів та відсторонення посадовців від займаних посад. -
Найбільший виробник чипів в РФ став лідером за сумою збитків
Державний виробник мікросхем Ангстрем став найзбитковішою компанією в Росії у 2024 році з чистим збитком у розмірі 236,3 млрд рублів. Головною причиною таких втрат стало визнання зобов’язань перед державною корпорацією ВЕБ. Ангстрем отримав кредит для виробництва процесорів та електронних паспортів, але завод так і не запрацював. До 2019 року ВЕБ забрав обладнання та акції заводу та подав позов про банкрутство. Леонід Рейман, колишній власник заводу, відсторонився від проєкту, але компанія Рутек, з якою він пов’язаний, отримала державну підтримку для будівництва нового заводу з імпортозаміщенням в Саранську. Цей проект викликав питання, оскільки “вітчизняний” смартфон Р-фон виявився копією моделі з Бангладеш і продавався втроє дорожче.
-
На Кіровоградщині припинили незаконний видобуток гірської породи
Директор, головний інженер та маркшейдер гірничовидобувного товариства в Кіровоградській області отримали підозру у завданні мільйонних збитків навколишньому природному середовищу. Виявилося, що директор організував незаконне видобування корисних копалин на території родовища, коли дозвіл на це було призупинено. Загалом було вилучено 42 тис. тонн корисних копалин, при цьому завдавши 43 млн гривень збитків довкіллю. Підозрюваним інкримінують незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення шляхом вибуху.