Реальний Київ

Позначка: Збитки

  • В Росії заявили про втрату “трильйонів доларів” через ціну на нафту

    В Росії заявили про втрату “трильйонів доларів” через ціну на нафту

    Росія могла втратити “трильйони доларів” через заниження цін на російську нафту та нафтопродукти. Про це заявив голова Санкт-Петербурзької міжнародної товарно-сировинної біржі Ігор Артем’єв, передає TMT.

    За словами Артем’єва, ще з радянських часів і донині Росія, на його думку, втрачала не мільярди, а трильйони доларів через системне заниження вартості російської нафти. Він зазначив, що протягом десятиліть це пояснювали процесами на глобальних ринках, однак нині, з огляду на непрозорість розрахунку котирувань, “існують серйозні умови для можливих маніпуляцій”.

    Артем’єв заявив, що міжнародні цінові агентства формально використовують заявлені методики для розрахунку котирувань російської нафти, проте сам механізм розрахунку залишається незрозумілим. У відповідь на це Петербурзька сировинна біржа просуває створення власних російських цінових індикаторів.

    Раніше Артем’єв анонсував створення Національного біржового цінового агентства. За його словами, джерелами інформації для нього стануть ліквідні біржові торги, зокрема дані строкового ринку, ціни учасників, позабіржові дані, а також зовнішні джерела – галузеві відомства, міністерства, асоціації та союзи. Він наголошував, що поява власного цінового агентства дозволить збільшити надходження податків до федерального та регіональних бюджетів шляхом стягнення “справедливих” податків.

    Водночас, за даними Reuters, видобуток нафти для деяких російських нафтових компаній став збитковим через значні знижки, які вони надають покупцям в Індії та Китаї. У період з 22 по 28 грудня ціна російської нафти марки Urals знижувалася до 33-34 доларів за барель у портах Балтійського та Чорного морів, що стало найнижчим рівнем з часів пандемії.

    Водночас дисконт до марки Brent сягнув 27 доларів за барель. У результаті нафтова галузь РФ опинилася на межі рентабельності, тоді як низка нафтових проєктів уже стала збитковою, зокрема через складність видобутку.
    Раніше стало відомо, що ціна російську нафту впала до мінімуму з початку війни проти України. Середня знижка на Urals, яку дають російські нафтовики до марки Brent, досягла $25,8 за барель і наблизилася до історичних рекордів.

    Нафтові доходи РФ рекордно впали з початку війни

  • Екслісничому загрожує до десяти років за вирубку майже трьох тисяч дерев

    Екслісничому загрожує до десяти років за вирубку майже трьох тисяч дерев

    Колишнього директора ДП Рава-Руське лісове господарство обвинувачують у незаконній вирубці понад 3 тисяч дерев у Львівській області. Чоловік у 2023 році погоджував та підписував дозвільні документи на рубку у заборонених зонах, що призвело до знищення значної кількості дерев різних порід. Збитки від цих дій оцінюються приблизно у 14,5 млн гривень. Підозрюваному повідомили про підозру у червні цього року. Йому інкримінують перевищення службових повноважень та незаконну рубку дерев у лісах. За ці дії йому загрожує покарання до десяти років позбавлення волі.

  • Міжнародна комісія з компенсації Україні збитків працюватиме в Нідерландах

    Міжнародна комісія з компенсації Україні збитків працюватиме в Нідерландах

    Компенсаційна комісія, яка займатиметься питанням компенсації збитків, завданих Україні внаслідок повномасштабної російської агресії, буде розташовуватися в Нідерландах. Про це заявив прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф під час спільного з президентом України Володимиром Зеленським брифінгу в Гаазі, повідомляє Укрінформ.
    “Було прийнято резолюцію з проханням до Нідерландів прийняти Компенсаційну комісію. Ми із задоволенням погодимося на це”, – запевнив голова нідерландського уряду.
    За його словами, практично щодня Росія здійснює безжальні атаки проти українського населення, економіки та інфраструктури.
    “Будинки обстрілюють, підприємства знищують, енергетичні об’єкти зазнають серйозних пошкоджень. Такі цілеспрямовані напади не можуть бути безкарними. Сьогодні ми разом підписали рішення про створення компенсаційної комісії, яка зосередиться на компенсації завданих збитків вашій країні.
    Нідерланди також заявили про готовність розмістити тут цю інституцію під егідою Ради Європи… Раніше ми вже запропонували себе як країну для розміщення Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, що відповідає нашій традиції – саме тут, у цій міжнародній столиці миру і справедливості, у Гаазі”, – сказав він.
    Схооф також відзначив, що нині ще не вирішене питання, чи готовий Путін справді зробити кроки до миру.
    “Поки що ніщо на це не вказує. Тому ми маємо й надалі посилювати тиск на Росію та підтримувати Україну на всіх рівнях, насамперед у військовій сфері”, – наголосив урядовець.

  • Збитки довкіллю від війни перевищили ₴6 трильйонів

    Збитки довкіллю від війни перевищили ₴6 трильйонів

    Російська агресія на території України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. Загальна сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн. Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
    Це є найбільшими екологічними втратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.
    За підрахунками Держекоінспекції, у загальну суму збитків входять:

  • 1,29 трлн грн – шкода ґрунтам;
  • 967 млрд грн – шкода атмосферному повітрю;
  • 117,8 млрд грн – забруднення та засмічення водних ресурсів;
  • 3,63 трлн грн – руйнування територій природно-заповідного фонду.

    • Пожежі, вибухи та токсичні викиди
    Одними з найбільш руйнівних випадків є пожежі на нафтобазах. Наприклад, після удару по нафтобазі в селі Крячки Київської області токсичні викиди в атмосферу сягнули понад 41 тисячі тонн, а забруднення ґрунтів перевищило допустимі норми у 17 разів. Подібні випадки сталися у Чернігові, Сумській області, Рубіжному та Сєвєродонецьку, де російські ракети влучали у резервуари з аміаком та азотною кислотою, спричиняючи небезпечні хімічні викиди.
    Руйнування водних екосистем
    Руйнування гідроспоруд також має тривалі наслідки. Підрив дамби Каховської ГЕС у 2023 році спричинив масштабний еколого-гідрологічний колапс на півдні України та в Чорноморському регіоні. Знищено природні комплекси, змінено гідрологію, постраждали заповідні території. Аналогічні наслідки мало знищення греблі Оскільського водосховища, де було втрачено 76% об’єму води та знищено водну екосистему.
    Під ударом природоохоронні території
    Загалом від війни постраждали 20% природоохоронних територій України, включаючи 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі. Значної шкоди зазнали території Кінбурнська коса, Олешківські піски, Каховське водосховище, Нижній Дніпро, десятки Рамсарських угідь та інші цінні екосистеми. Під окупацією досі залишаються кілька національних парків та заповідників, серед них Асканія-Нова і Чорноморський біосферний заповідник.
    Забруднення ґрунтів
    Також суттєво постраждали українські ґрунти. Через вибухи, пожежі та хімічні речовини змінюється їх структура, зменшується родючість, накопичуються важкі метали та токсичні сполуки. У ґрунтах фіксується підвищений вміст міді, свинцю, нікелю, продуктів горіння, сполук сірки та азоту. Це впливає на якість сільськогосподарської продукції, здоров’я людей та відновлення екосистем.
    Водночас екологічні наслідки війни відчуває не лише Україна. Зафіксований транскордонний вплив – унаслідок російських ударів в атмосферу потрапило близько 3 млн тонн шкідливих речовин, які поширилися територією сусідніх європейських країн. Масштабні пожежі – на нафтопродуктах, критичній інфраструктурі та лісах – спричинили додаткові мільйони тонн токсичних викидів.
    Раніше повідомляли, що внаслідок агресії Росії проти України зафіксовано понад 9000 випадків руйнування довкілля, а сукупні екологічні збитки сягнули 108 мільярдів євро.
    В Україні подали перший позов проти росіян за екологічні збитки

  • Газпром продасть найбільший нафтохімічний комплекс РФ компанії друга Путіна

    Газпром продасть найбільший нафтохімічний комплекс РФ компанії друга Путіна

    Газпром готується до кінця року продати холдингу Росхім великий нафтохімічний комплекс у Башкирії – Газпром нафтохім Салават. Про це повідомляє провладне видання Известия, посилаючись на поінформовані джерела з обох компаній.
    Один з них уточнив, що сума угоди складе 250-270 млрд рублів та дозволить газовій монополії покрити збитки, пов’язані з обвальним скороченням поставок на європейський ринок. Проте офіційно в Газпромі та Росхімі інформацію коментувати не стали.
    Газпром нафтохім Салават – найбільше підприємство Росії у своїй галузі та випускає понад 150 видів продукції з вуглеводневої сировини: бензин, дизельне та нафтове паливо, різні поліетилени, стирол, карбамід, аміак та ін.
    За підсумками 2024 року виторг підприємства склав 302,8 млрд руб. — на 14% більше, ніж 2023-го, випливає зі звітності щодо РСБУ. Чистий прибуток за той же період скоротився майже в сім разів — до 4,4 млрд. дол.
    Після початку повномасштабної війни в Україні Газпром втратив найбільших покупців газу в Європі. За січень—жовтень 2025 року експортна монополія прокачала європейським клієнтам 14,7 млрд. кубометрів газу. Це на 45% менше у порівнянні з тим же періодом 2024 року, коли постачання було на рівні 26,6 млрд кубометрів.
    З поточними темпами прокачування за підсумками року газовий експорт із Росії до ЄС може становити близько 18 млрд кубометрів, що стане найнижчим обсягом з початку 1970-х рр., коли СРСР домовився про перший контракт на постачання газу до Австрії.
    Продаж Газпром нафтохім Салават може дозволити частково скоротити борг держкомпанії.
    Росхім має стратегічний інтерес у придбанні активу Газпрому, відзначило близьке до холдингу джерело.
    Слід зауважити, що Росхім був створений у лютому 2021 року і до червня 2023-го називався Російський водень. Холдинг на 100% належить закритому пайовому інвестфонду Квінта, бенефіціари якого не розкриваються.
    Утім, компанію пов’язують із мільярдером Аркадієм Ротенбергом, близьким другом Володимира Путіна.

  • В Укрзалізниці заявили про мільярдні збитки з початку року

    В Укрзалізниці заявили про мільярдні збитки з початку року

    У період з січня по вересень цього року Укрзалізниця понесла чисті збитки у сумі 7,2 мільярда гривень. Заступник голови наглядової ради УЗ Сергій Лещенко вказав, що компанія втратила значну частину вантажних перевезень і більше не може компенсувати збитки від пасажирських перевезень. У зв’язку з цим Укрзалізниця пропонує підвищити вантажні тарифи на 41,5% у два етапи в наступному році та просить державну підтримку. Лещенко наголосив на необхідності індексації тарифів та зазначив, що ситуація з вантажними перевезеннями погіршується через війну на Донбасі та інциденти з пошкодженням інфраструктури залізниці. Компанія розглядає можливість отримання бюджетної допомоги для компенсації збитків від пасажирських перевезень.

  • Автоконцерн Volkswagen уперше за п’ять років заявив про збитки

    Автоконцерн Volkswagen уперше за п’ять років заявив про збитки

    Німецький автовиробник Volkswagen повідомив про збиток у розмірі 1,07 мільярда євро за третій квартал цього року, що стало першим квартальним збитком за останні п’ять років. За перші дев’ять місяців цього року чистий прибуток компанії скоротився більш ніж на 60%, до 3,4 мільярда євро, порівняно з минулим роком. Причинами такого падіння є вищі мита в США, а також зміна стратегії виробництва електромобілів бренду Porsche. Фінансовий директор Volkswagen зазначив, що без цих негативних факторів операційна рентабельність компанії становила б 5,4%. Вплив мит на компанію оцінюється приблизно у 5 мільярдів євро щорічно. Нова торговельна угода між ЄС та США призвела до зниження мита на експорт автомобілів з Європи з 27,5% до 15%, але все одно це значно вище, ніж до початку митної війни у 2,5%.

  • Компанія Boeing зазнала збитків у 5,4 млрд доларів

    Компанія Boeing зазнала збитків у 5,4 млрд доларів

    Американський авіагігант Boeing повідомив про збитки у 5,4 млрд доларів за третій квартал 2025 року. Про це повідомляє Finance.Yahoo в середу, 29 жовтня.
    Попри збитки виручка Boeing зросла на 30% – до 23,3 млрд доларів, завдяки збільшенню поставок комерційних літаків. Водночас компанія зафіксувала одноразове списання у 4,9 млрд доларів за програмою 777X, сертифікацію якої Федеральне управління цивільної авіації США (FAA) продовжує ретельно перевіряти після низки попередніх інцидентів.

    Генеральний директор компанії Келлі Ортберг визнав, що процес затягнувся, та заявив, що літак Boeing 777X продовжує добре показувати результати льотних випробувань.
    За його словами, FAA у жовтні дозволило збільшити обсяги виробництва 737 MAX – ключового продукту компанії. Водночас Boeing знову переніс терміни комерційного запуску 777X – тепер перші поставки очікуються у 2027 році, а не у 2026-му, як планувалося раніше.

    “Ми відстали від графіка отримання дозволів FAA на випробування, що вплинуло на нашу здатність літати та отримувати сертифікаційні кредити”, – сказав Ортберг.
    На тлі фінансових труднощів Boeing також стикається з трудовими протестами. Понад 3000 працівників заводу в Сент-Луїсі відхилили останню пропозицію компанії щодо контракту.

    Нагадаємо, у 2019 році під час заключного етапу навантажувальних випробувань літак Boeing 777X розвалився на частини. У серпні 2025 року Boeing поставила 57 літаків – найвищий показник серпневих поставок з 2018 року, коли компанія передала замовникам 64 авіалайнери.

  • Компенсації воєнних ризиків для бізнесу: Кабмін запускає механізм

    Компенсації воєнних ризиків для бізнесу: Кабмін запускає механізм

    Кабінет міністрів запускає механізм компенсації воєнних ризиків для бізнесу. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Telegram у п’ятницю, 24 жовтня.

    “Підприємства з територій підвищеного ризику (прифронтові регіони – ред.) зможуть отримати до 10 млн гривень компенсації за пошкоджене чи знищене майно внаслідок атак. Після фіксації збитків і подання документів до ПрАТ Експортно-кредитне агентство держава відшкодовує частину втрат у межах цього ліміту”, – написала глава уряду.

    Що стосується дії програми на всю Україну, то за словами прем’єра, за моделлю, подібною до 5-7-9%, держава компенсує частину вартості страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків – щоб знизити тариф для бізнесу до 1%.

    “Наприклад, якщо підприємство у Рівненській області страхує майно на 50 млн гривень за ставкою 3%, держава покриє дві третини вартості цієї страховки – але не більше 1 млн грн на рік”, – розповіла Свириденко.

    Зазначається, що подати заявку можна онлайн на сайті ПрАТ Експортно-кредитне агентство або на платформі Дія.Бізнес.

    За програмою компенсуються: збитки від ракетних і дронових ударів, уламків ППО, пожеж, вибухів і ударної хвилі.

    “Важливо: після виплати компенсації, право вимоги до Росії відшкодувати збитки в межах цієї суми переходить державі”, – наголосила Свириденко.

    За її словами, цей механізм – частина політики розвитку українських виробників Зроблено в Україні.

    Нагадаємо, Україна отримала на житлові програми від Банку розвитку Ради Європи 170 млн євро. Втрачені під час війни документи: що робити, куди звертатися

  • У Києві “оптовики” привласнили товар на 128 млн гривень

    У Києві “оптовики” привласнили товар на 128 млн гривень

    У Києві двом особам, які займалися оптовою торгівлею тютюновими виробами, була пред’явлена підозра у тому, що вони привласнили товар, за який не заплатили. Це спричинило збитки для банку, який був гарантом угоди. Згідно з укладеним договором, підозрювані отримували товар від швейцарської компанії з двотижневим терміном оплати. У 2024 році вони отримали тютюнові вироби, які були заставним майном банку, але не розрахувались за них. Банк сплатив постачальнику всю суму, понад 143 млн грн, частина з якої була оплачена з коштів банку. Таким чином, банк поніс збитки на суму понад 128 млн гривень.