Російське Головне управління глибоководних досліджень кілька років тому встановило на затонулому поромі Естонія пристрої, котрі дозволяють точно орієнтуватися підводним дронам. Про це зазначили у спільному розслідуванні Sueddeutsche Zeitung та мовників NDR і WDR з посиланням на розвіддані кількох країн НАТО.
Російське відомство підпорядковується Міноборони Росії та володіє кораблями, котрі підозрюють у шпигунстві на користь Росії, хоча офіційно вони проводять дослідження.
Західні розвідувальні служби вважають, що російські військовослужбовці неодноразово пірнали та проводили навчання поблизу затонулого порома Естонія.
“Є підозра, що там могли бути встановлені датчики для моніторингу руху кораблів і підводних човнів, а також для запису звуків гвинтів та інших характерних сигналів підрозділів НАТО”, – пише SZ.
Затонулий пором розташований у стратегічному місці біля узбережжя Фінляндії біля входу у Фінську затоку. Дайвінг там заборонений.
Розвідслужби підозрюють, що Росія має шпигунські системи у різних місцях Балтійського моря та інших вод. Мюнхенська газета зазначає, що Литва на початку 2024 року оголосила про виявлення гідролокатора російського зразка. Схожі відкриття також були зроблені у Великій Британії, Ірландії та Латвії.
У розслідуванні зазначається, що російські датчики також можуть бути розташовані у німецьких територіальних водах, і “можливо, їх уже знайшли”. Пором Естонія, що прямував з Таллінна до Стокгольма, затонув у ніч з 27 на 28 вересня 1994 року в міжнародних водах біля узбережжя Фінляндії, ставши місцем останнього спочинку для більшості з 852 жертв. 137 людей врятували. Це була одна з найгірших морських катастроф кінця 20 століття.
Раніше стало відомо, що патрульні кораблі ВМС Естонії, починаючи з 27 грудня охоронятимуть підводний кабель Estlink 1, що забезпечує енергетичні зв’язки між Естонією і Фінляндією.
Швеція направить свої кораблі та літак у Балтику
Позначка: Журналісти
-
Росіяни використовують затонулий пором для шпигунства у Балтиці – ЗМІ
-
Зеленський відреагував на загибель журналістів у Краматорську
Сьогодні в Краматорську Росія вдарила дроном по автомобілю знімальної групи українського телеканалу Freedom, в результаті чого загинули журналістка Олена Губанова і оператор Євген Кармазін, а журналіст Олександр Количев отримав важкі поранення. Президент України Володимир Зеленський висловив співчуття рідним та колегам загиблих і побажав швидкого одужання пораненому журналісту. Зеленський наголосив, що це вже не перший випадок, коли російські атаки спрямовані на журналістів, що висвітлюють війну в Україні. Він закликав усіх у світі підтримати оборону України та тискати на Росію, щоб якнайшвидше завершити цю війну.
-
У Краматорську дрон росіян вбив журналістів телеканалу Freedom
У результаті атаки російським дроном у Краматорську загинули журналістка телеканалу Freedom Олена Губанова та оператор Євген Кармазін. Цю інформацію оголосив очільник Донецької ОВА Вадим Філашкін у Telegram. Журналісти активно висвітлювали події в області під час вторгнення РФ, розкривали правду про злочини та допомагали цивільному населенню. Їх втрата є великою трагедією для всіх, хто пам’ятатиме їх як світлих, чуйних та справедливих людей.
-
Динамівський голкіпер розповів, як слід і як не слід сприймати гру команди
Воротар Динамо Руслан Нещерет взяв участь у прес-конференції перед матчем другого туру Ліги конференцій і поділився своїми думками щодо гри команди. Він визнав, що критика є справедливою, але вірить у потенціал своєї команди. Нещерет зазначив, що нещасливі результати не завадять їм тримати високий рівень гри і продовжувати працювати на результат. У поточному сезоні Нещерет виступив у 14 матчах і пропустив 15 м’ячів, але зберіг чисті ворота у чотирьох матчах. У єврокубках він зіграв сім матчів і тричі не пропустив гол.
-
Україна ініціює санкції проти журналістів престуру на ТОТ
МЗС України ініціює заборону на вʼїзд журналістам і іншим учасникам туру до тимчасово окупованих Авдіївки та Курахового на Донеччині, організованого Міністерством оборони РФ. Про це заявив речник МЗС України Георгій Тихий на брифінгу, повідомляє Укрінформ. Мова про AFP, AP, TF1, Al Arabiya, Al Hadath, One America, китайське видання Phoenix та турецьке Milliyet.
Речник МЗС зауважив, що Київ звʼязується з цими виданнями, щоб донести недопустимість таких дій і вимогу їх припинити.
Окрім журналістів, участь у цій поїздці, організованій російськими окупантами, взяли окремі громадяни. Тихий уточнив, що ці громадяни – блогери, колишні посадовці зі США, Словаччини, Бразилії, Чехії, Франції, Туреччини.
“Список таких імен у нас є. По всіх прізвищах з цього списку ми будемо ініціювати заборони на вʼїзд. Люди, які не поважають державний кордон України, не мають перетинати його в майбутньому. Для ЗМІ, які взяли участь у цьому турі, буде і ширший набір наслідків для їхньої репутації”, – зазначив Тихий.
Раніше речник нагадав про складну ситуацію українських журналістів: наразі щонайменше 28 осіб незаконно утримуються в Росії, що створює значні труднощі для їх звільнення. Як приклад він навів багаторічний процес звільнення кореспондента УНІАН Дмитра Хилюка. Також Україна засуджує і вважає ганебним рішення Міжнародного паралімпійського комітету про поновлення членства паралімпійських комітетів Росії та Білорусі. -
Репортери без кордонів виділять €2 млн на підтримку медіа України
Міжнародна організація Репортери без кордонів (RSF) спрямує 2 млн євро на підтримку українських медіа за трьома напрямками до кінця 2026 року. Про це повідомила регіональна координаторка RSF з питань України Полін Мофре, передає Детектор медіа в четвер, 9 жовтня.
Під час панельної дискусії Підтримка ЄС незалежних медіа в Україні у межах Donbas Media Forum 2025 вона зауважила, що медійний проєкт фінансується Європейським Союзом і реалізується RSF. Він розпочався цього року і завершиться наприкінці 2026-го. Проєкт фокусується на трьох цілях. Першим напрямком є підтримка журналістів та медіа в Україн в умовах війни.
“Це надання обладнання, захисного спорядження через Центр свободи преси, який знаходиться у Львові, а також обладнання для роботи. Це підтримка через фінансову екстрену допомогу, щоб журналісти могли платити зарплати, орендувати приміщення, працювати, задовольняти свої основні потреби тижні чи місяці, не думаючи та не боячись цього. Це також підтримка журналістів, яким потрібно переїхати, щоб захистити себе. Ми знаємо, що, наприклад, наразі є деякі гострі потреби журналістів із Сумської, Донецької та деяких інших регіонів у переселенні. І це також психологічна підтримка журналістів”, – розповіла Мофре.Другим напрямком є підтримка незалежних медіа, третім є моніторинг ситуації в Україні – дій, скоєних проти журналістів, доступу до інформації – та адвокація.
Раніше RSF подала дев’ять скарг до Міжнародного кримінального суду проти Росії через воєнні злочини, скоєні проти журналістів, які працюють та висвітлюють повномасштабне вторгнення РФ в Україну.
Мофре нагадала, що минулого тижня на Донеччині, внаслідок російської прицільної дронової атаки, загинув французький фотожурналіст Антоні Лаллікана. Український фоторепортер, член Української Асоціації професійних фотографів Георгій Іванченко зазнав поранення – йому довелося ампутувати ногу.
Загалом було вбито 14 журналістів, які висвітлювали повномасштабне вторгнення РФ в Україну. За її словами, це також є способом вшанування їхньої пам’яті, визнання їхньої роботи, а також неймовірної праці українських і міжнародних журналістів, які приїжджають до України, щоб фіксувати події, викривати правду та документувати ситуацію.“26 українських журналістів зараз перебувають в російському полоні, важливо документувати це, а також підтримувати роботу, яку ви всі робите”, – наголосила Мофре. За словами регіональної координаторки RSF з питань України, у межах проєкту щодо надання допомоги не передбачений відкритий конкурс.
“Це завжди залежить від потреб. Тож медіа можуть звернутися до нас, після чого ми аналізуємо ситуацію та надаємо екстрену підтримку, яка становить приблизно від 8000 до 10 000 євро”, – пояснила Мофре.
-
Тренер Динамо пояснив, з якої причини матч киян пропустив Ярмоленко
Після матчу з Металістом 1925 головний тренер Динамо Київ Олександр Шовковський відповідав на запитання журналістів на пресконференції. Йому поставили питання про відсутність Андрія Ярмоленка на полі під час матчу, у якому Динамо зіграло внічию. Шовковський пояснив, що Ярмоленко залишив команду через сімейні проблеми, які футболіст не розкрив. Тренер вважає таку ситуацію дивною.
-
Помер засновник видання Наші гроші
Журналіст-розслідувач Олекса Шалайський, засновник видання “Наші гроші”, помер від хвороби серця. Він відомий своїми розслідуваннями корупційних схем і був одним з провідних журналістів-розслідувачів в Україні. Один з його відомих матеріалів разом з партнером Юрієм Ніколовим був присвячений “Вишкам Бойка”. Шалайський почав свою кар’єру ще в 1980–1990-х роках і працював у різних виданнях та сайтах, а потім заснував популярне онлайн-видання “Наші гроші”.
-
Росіяни вбили журналіста із Франції на Донеччині
Французький журналіст і фотограф Антоні Лаллікан загинув внаслідок прицільного удару російського FPV-дрона в Донецькій області. Інцидент стався, коли він разом з журналістом та фотографом видання Kyiv Independent Григорієм Іванченком працював на місці подій. Григорій отримав поранення, але його стан стабільний. Незважаючи на те, що журналісти були у бронежилетах з написом PRESS, їх стали ціллю дронової атаки. Президент Франції та міністр закордонних справ України висловили співчуття родині та колегам загиблого журналіста, засудили акт насильства та обіцяють притягнути винних до відповідальності.
-
ПАРЄ закликала Росію звільнити з полону 26 українських журналістів
Парламентська асамблея Ради Європи закликала до негайного звільнення щонайменше 26 українських громадянських журналістів, яких захопила Росія, і запровадження санкцій проти відповідальних осіб. Народний депутат Євгенія Кравчук повідомила про це у Facebook. Резолюцію, яку підтримали 128 делегатів ПАРЄ, у тому числі журналісти, які повернулися з полону, зафіксувала понад 800 злочинів проти медіа, включаючи загибель українських журналістів. У документі є вимога до Росії звільнити українських журналістів, припинити катування й убивства, надати інформацію про полонених і допустити до них Міжнародний комітет Червоного Хреста. Резолюція також закликає держави-члени Ради Європи підтримати міжнародні механізми відповідальності Росії, такі як Реєстр збитків і Спеціальний трибунал за злочин агресії, і вжити санкційний тиск на всіх причетних до цих злочинів.