У ніч на 18 вересня у Києві та області сталися вибухи через атаку російських ударних дронів. Є повідомлення про пожежі після обстрілів, зокрема у Бориспільському та Бучанському районах. Немає інформації про постраждалих. Рятувальники працюють на місці подій. Ситуація стабілізувалася після того, як протиповітряна оборона знищила російські цілі, які атакували столицю. Також була зафіксована атака на автозаправну станцію біля Полтави, де постраждали чотири особи.
Позначка: Житло
-

“Видали заміж” померлу жінку: у Києві викрили квартирну аферу
У Києві розкрили схему аферистів, які виготовили підроблене свідоцтво про шлюб, щоб заволодіти квартирою покійної жінки. Після смерті жінки її квартира мала перейти власність громади, але двоє чоловіків вирішили виготовити фальшивий документ, щоб зареєструвати право власності на себе. Їх затримали під час угоди про продаж квартири, а їм загрожує до 12 років ув’язнення за шахрайство. Аферистів утримують під вартою, а їхній комплісі арештовано. Це лише одна зі схем, які вони використовували для обману та заволодіння майном самотніх мешканців міста.
-

Рієлтори проти орендарів: українці вимагають регуляції
Наразі в Україні діяльність рієлторів не має окремого закону, який би регулював їхню роботу, тому на ринку працює багато некваліфікованих посередників. Законопроєкт №3618, який мав би врегулювати цю сферу, викликав супротив через можливу монополізацію ринку. Відсутність чіткого законодавства створює “сіру зону” на ринку нерухомості, де будь-хто може надавати рієлторські послуги без необхідної кваліфікації. Петиція до президента Володимира Зеленського вимагає врегулювати діяльність рієлторів, обов’язкову реєстрацію та сертифікацію, а також захист прав громадян. Для боротьби з тіньовим ринком нерухомості уряд запроваджує фінмоніторинг, що допоможе збільшити контроль за сплатою податків з орендних доходів.
-

Квартирне питання: як в Україні планують вирішити проблему черг на житло
Житлова політика в глухому куті Лише в Києві у квартирних чергах стоять майже 70 тис. родин, а кількість квартир, які люди отримують, коливається тут в межах 50-100 на рік. Загалом в Україні, за різними оцінками, щорічно видається 200-300 квартир, при тому що в чергах може бути набагато більше, ніж 600 тис. родин, тобто шанси отримати квартиру від держави майже нульові. “Проблема в тому, що це дані лише на 2015 рік, після чого Держстат скасував форму звітності по квартирній черзі, то ж суцільної державної статистики немає – від того й доводиться збирати мозаїку з місцевих джерел. Однак, якщо врахувати наскільки збільшилася кількість людей, які потребують поліпшення житлових умов через війну, лишається тільки уявляти реальні обсяги цієї черги”, – зауважила народний депутат, голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк. Для того, щоб змінити ситуацію, в парламенті зареєстрували законопроєкт № 12377 “Про основні засади житлової політики”.
У пояснювальній записці до нього йдеться про те, що необхідність прийняття такого документа зумовлена, насамперед, тим, що діюча редакція Житлового кодексу України, яка була розроблена в 1983 році та введена в дію на початку 1984-го, не відповідає соціально-економічному та політичному устрою держави, включаючи перехід України до ринкової економіки, і відображає принципи та положення, закладені за радянських часів.
У червні 1995 року постановою Верховної Ради була ухвалена Концепція державної житлової політики, проте євроінтеграційний курс України, закріплений в Конституції, зобов’язує узгодити законодавство й стандарти життя з європейськими зразками. Тому гостро постала необхідність реформування житлової політики та гармонізації норм законодавства з сучасними світовими нормами та стандартами.
Згідно зі статистичними даними станом на 1 січня 2015 року, 657 тис. сімей перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов в органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях, що ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у ньому – Міноборони, СБУ, служби розвідки, Нацполіції, Нацгвардії та інші.
Тим часом в результаті реалізації впродовж декількох десятиліть Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, яка й нині продовжується, в Україні відсутні вільні квартири в комунальних житлових фондах соціального призначення та фондах житла для тимчасового проживання: 98% житлового фонду – це житло, яке перебуває у приватній власності, і тільки 1,5% – соціальне житло державної і комунальної власності. Водночас, згідно з експертними оцінками, 90% житла приватної власності передається в оренду, і цей ринок у тіні, проте соціально доступної оренди в країні не існує. Загалом житлова політика перебуває в глухому куті. І це – суттєва перепона для залучення підтримки міжнародних організацій та донорів для формування житлових фондів. Правила гри змінять Важко навіть уявити, коли держава за нинішніми правилами зможе покрити житлові потреби людей. “Крім того, ці черги чиновники можуть рухати вручну – за хабарі. Тому той, хто стоїть у черзі, наприклад, десятим, може в один момент стати сотим або тисячним”, – констатувала Шуляк. Для того, щоб українці, які потребують вирішення житлового питання, отримали свій шанс, парламент новим законопроєктом має намір змінити правила гри відповідно до сучасних умов. Для цього планують скасувати неефективний Житловий кодекс та запровадити низку інструментів, які, можливо, стануть дієвими. У законопроєкті, зокрема, йдеться про: – запуск одразу кількох фінансово-кредитних механізмів, щоб люди, дохід яких дозволяє, могли придбати житло у власність на пільгових умовах;
– запуск системи соціального та службового житла, яке надаватиметься в тимчасове користування на умовах пільгової оренди;
– соціальну оренду з правом викупу – орендуючи таке житло понад 10 років, у людини з’явиться можливість його викупити (орендні платежі йдуть у револьверний фонд, за кошти якого будується нове соціальне житло для тимчасового користування).
Варто уточнити, що службове житло, згідно новому проєкту закону, не підлягатиме приватизації та надаватиметься лише на період виконання службових обов’язків. Перелік категорій осіб, які матимуть право на таке житло, для Державного житлового фонду визначатиме Кабмін, а для місцевих – самі громади. Саме таким є механізм надання службового житла в користування у більшості країн Європи. В Європі нікого не дивує, що люди навіть після виходу на пенсію винаймають житло, в кращому випадку – соціальне, з меншою орендною платою, ніж у приватних господарів.
Винятком у нас будуть лише військові та ветерани. Вони продовжуватимуть отримувати у власність житло від держави – з Державного житлового фонду. “Зміна правил розподілу й користування службовим житлом назріла дуже давно. Однак на цей раз ми розраховуємо, що вона нарешті відбудеться, оскільки цього вимагає від України Євросоюз за програмою Ukraine Facility. Для цього є й чіткий дедлайн – 4 квартал поточного року, тобто провести його через сесійну залу в другому читанні потрібно вже цієї осені. Темпи, з якими ми працюємо в межах поданих правок, дають сподівання, що це зрештою відбудеться”, – наголосила очільниця профільного комітету. До слова, Ukraine Facility – це програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу. Протягом 2024-2027 років ЄС зобов’язався спрямувати на фінансування держбюджету, стимулювання інвестицій, а також технічну підтримку в реалізації реформ 50 млрд євро.
В новому законопроєкті є ще одна важлива складова майбутньої житлової політики – прозорість та мінімізація участі чиновників. Цьому має допомогти цифровізація – передбачено запуск Єдиної інформаційно-аналітичної системи у житловій сфері.
Система аналізуватиме увесь комплекс факторів, які впливають на підбір оптимального способу вирішення житлового питання того чи іншого громадянина або родини. Це, зокрема, соціальний статус (наприклад, ВПО, багатодітна родина тощо), рівень доходів, наявність житла у власності та багато іншого. І пропонуватиме його. Завдяки цьому не чиновник вирішуватиме, кому з черги надавати житло першому. У Верховній Раді вважають, що це має зробити майбутню житлову політику більш ефективною.
Галина Гірак -

Ворог ударив БпЛА по Чернігівщині: є поранені, пошкоджено будинки
Увечері 1 вересня російські війська завдали удару по Чернігівщині за допомогою ударних дронів. Атака призвела до поранень серед місцевих жителів. Інформацію про наслідки інциденту оприлюднив керівник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус на своєму Telegram-каналі.
Згідно з даними очільника Чернігівської ОВА, атака була спрямована на прикордонну громаду, зокрема на місто Городня. Загалом зафіксовано три вибухи.
Внаслідок ударів постраждала 14-річна дівчинка, яку терміново госпіталізували до обласної дитячої лікарні. Крім того, травми отримала місцева жителька віком 50 років, її доставили до найближчої лікарні. Серйозних пошкоджень зазнали й кілька приватних будинків у місті.
Варто зазначити, що нещодавно російська армія атакували Чернігів дронами типу Шахед. Внаслідок удару виникла пожежа на підприємстві. Поранень зазнали дві жінки. Одна з них госпіталізована, друга відмовилась від шпиталізації.
Також у Сумській області внаслідок російських обстрілів 1 вересня постраждали семеро людей, пошкоджені десятки приватних будинків.
-

Уряд дав старт виплатам за житло для переселенців з ТОТ – Кулеба
На засіданні уряду у середу, 27 серпня, дано старт виплатам за житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
“Запускаємо окремий інструмент для ВПО, чиї оселі залишилися на ТОТ. Людина зможе отримати житловий сертифікат (ваучер) до 2 млн грн на купівлю нової оселі або як перший внесок за іпотекою, чи оплати за іпотечними зобовʼязаннями”, – написав він, додавши, що на початку програми пріоритеом є виплати учасникам бойових дій та людям з інвалідністю внаслідок війни.
За словами Кулеби, наразі для перших виплат є підтвердження про фінаннування $180 млн від міжнародних партнерів.
“Це ресурс на приблизно 3700 родин. Паралельно формуємо додаткові фінансові інструменти, щоб збільшити кількість сертифікатів і охопити більше сімей. Програма запрацює через 2 місяці, адже зараз допрацьовуємо технічні моменти. Подати заявку на допомогу можна буде через застосунок Дія, пізніше – через ЦНАПи та нотаріусів. Перевірка здійснюватиметься автоматично через державні реєстри. Строк розгляду заяви – не більше 30 днів. Розгляд заяв здійснюватимуть комісії при органах місцевого самоврядування або військових адміністраціях “, – повідомив віце-прем’єр.
Окрім того, міністр розповів про розширення програми єВідновлення.
“Протягом останнього року ми суттєво розширили єВідновлення. По-перше, внутрішньо переміщені особи тепер також отримують компенсації за пошкоджене чи зруйноване житло – вже зараз майже 7000 родин ВПО отримали компенсації на суму 9,2 млрд грн. По-друге, запроваджена нова послуга – відбудова на власній ділянці. 632 родини отримали перший транш виплат для відбудови будинку на власній земельній ділянці на суму 775 млн гривень. Вчора ми запустили дистанційне обстеження житла не тільки на територіях бойових дій, а й на територіях можливих бойових діях. Це важливий крок, адже дає можливість людям, які не можуть фізично забезпечити доступ до своїх осель, пройти оцінку дистанційно”, – написав міністр. -

Уряд розширив програму єВідновлення для переселенців
Кабінет Міністрів розширив програму єВідновлення на внутрішньо переміщених осіб, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях. Про це поінформувала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Програма запрацює через два місяці після опублікування постанови.
“Розширюємо програму єВідновлення. Внутрішньо переміщені особи, хто втратив житло на тимчасово окупованих територіях, зможуть отримати допомогу від держави – до 2 млн грн на одну людину або сім’ю”, – зазначила Свириденко.
На старті програма буде доступна для переселенців, які мають статус учасника бойових дій (УБД) та осіб з інвалідністю внаслідок війни.
“Подати заявку на отримання житлового ваучера можна буде через Дію, а згодом – у ЦНАПах чи в нотаріусів”, – розповіла глава уряду. -

У Києві підрахували, скільки будинків постраждали від обстрілів РФ
У Києві відзначено зростання кількості пошкоджених багатоквартирних житлових будинків, з яких частина мешканців була змушена відселитися. Загалом наразі включено 88 об’єктів, з них 49 – у цьому році. Вже відновлено 25 пошкоджених будинків, на семи тривають роботи, а щодо інших триває розробка проєктів та отримання необхідних дозволів. З початку вторгнення Росії в Україну пошкодження зазнали 3129 будівель, зокрема 2134 багатоквартирних житлових будинків. Міські служби надають матеріальну допомогу та відновлюють пошкоджені будівлі. Постраждалі мешканці можуть отримати фінансову допомогу та підтримку від держави через програми Турбота та єВідновлення.
-

Родина топ-митника побудувала під Києвом маєток за 70 млн грн – ЗМІ
Голова Енергетичної митниці, Анатолій Комар, разом зі своєю сім’єю має великий маєток в елітному передмісті Києва. Вони також мають дорогі автомобілі та дочка навчається в престижному коледжі в Лондоні. Комар працював у Службі безпеки України та отримує високу зарплату на митниці. Його родина також володіє іншою нерухомістю в Києві. Журналісти встановили зв’язок Комара з компанією, яка підозрюється у завданні збитків бюджету через махінації з акцизними платежами. Комар не відповів на запитання про походження грошей на майно, але заявив, що будинок звели для іншої людини, а навчання доньки оплачує хрещений батько.
-

Кулеба анонсував запуск компенсацій за житло на ТОТ
Україна запускає програму компенсацій для людей з тимчасово окупованих територій. Віце-прем’єр-міністр Олексій Кулеба оголосив про старт першого етапу виплат під час Міжнародної конференції з відновлення URCC2025. Згідно з угодою з Банком розвитку Ради Європи, на перший етап виділено 80 млн євро через програму єВідновлення. Компенсацію зможуть отримати учасники бойових дій, інваліди війни, родини загиблих захисників. Також підписано угоду на 100 млн євро на компенсації за знищене житло. Ця ініціатива дозволить підтримати близько 3000 родин, що постраждали від російської агресії.
