Європейський Союз готується прийняти 19-й пакет санкцій проти Росії, в який включені чотири китайські компанії, що допомагають обходити обмеження. Це вже не перший раз, коли китайські компанії потрапляють під санкції ЄС, але ці нові компанії є найбільш значущими економічно. Очікується, що пакет санкцій буде ухвалений до кінця тижня, включаючи заборону на імпорт російського газу та заходи щодо тіньового флоту танкерів, військово-промислового комплексу та дипломатів Росії. Крім того, Велика Британія також вже ввела санкції проти деяких російських та китайських компаній.
Позначка: ЗМІ
-
ЗМІ дізналися, хто очолить ПРООН
Колишній прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо призначений на посаду голови Програми розвитку ООН (UNDP). Він змінить на цій посаді Ахіма Штайнера та буде працювати разом з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем. Призначення Де Кроо передували обговорення протягом кількох тижнів, під час яких відбіркова комісія не могла узгодити кандидата, тому рішення ухвалив Гутерріш. Очікується, що Генеральна Асамблея ООН підтвердить це призначення найближчими днями. Пітер Піот, бельгійський політик, висловив впевненість, що це чудове призначення для Бельгії. Посада керівника UNDP є третьою за рангом в ієрархії ООН і включає обов’язки віце-голови Групи сталого розвитку ООН.
-
В ЄС спробують прискорити вступ України – ЗМІ
Країни Європейського Союзу розглядають можливість прийняття нових країн на умовах, коли вони не матимуть повного права голосу. Це допоможе спростити процес розширення ЄС, який наразі блокує Угорщина та інші країни. Нова пропозиція передбачає, що країни-кандидати на членство зможуть приєднуватися до ЄС без права вето, але отримають усі права після проведення необхідних реформ. Ця ініціатива спрямована на розблокування процесу розширення ЄС, який гальмує через певні побоювання країн-членів. Україна, Молдова та Чорногорія зможуть скористатися перевагами членства без права вето на початковому етапі. Європейський Союз прагне розширення на фоні загроз від Росії, проте внутрішні суперечності ускладнюють цей процес. Розширення є стратегічним пріоритетом, а майбутні реформи можуть включати більшість кваліфікованого голосування у політичних питаннях. Попередня пропозиція знаходиться на початковому етапі обговорення між країнами-членами та Єврокомісією, і для її реалізації потрібна одностайна згода всіх країн-членів. Це одна з останніх спроб країн, які підтримують розширення, зрушити процес розширення Євросоюзу, який блокують Будапешт та інші столиці.
-
FT: Трамп закликав Зеленського прийняти умови РФ
Президент США Дональд Трамп під час зустрічі у Білому домі закликав Володимира Зеленського прийняти умови Росії щодо завершення війни, заявивши, що Володимир Путін “знищить Україну”, якщо вона не погодиться. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів.
За їхніми словами, зустріч між лідерами США та України неодноразово перетворювалася на “суперечку на підвищених тонах”, під час якої глава Білого дому “постійно лаявся” та відкидав карти бойових дій, наполягаючи, щоб Зеленський поступився всім Донбасом Росії.
Американський президент, як зазначають джерела, повторював тези, котрі напередодні почув від Путіна під час телефонної розмови, та заявив, що конфлікт є “спецоперацією, навіть не війною”.
Попри це, Трамп згодом підтримав ідею “заморожування” нинішньої лінії фронту. Хоча його позиція, за оцінками європейських посадовців, залишається суперечливою і схильною до коливань.
Зеленський прибув до Вашингтона з проханням про передачу далекобійних ракет Tomahawk, втім, Трамп відмовився надати їх. Європейські офіційні особи повідомили, що під час зустрічі президент США заявив: “Якщо Путін захоче, він знищить вас”.
Глава Білого дому також заявив, що російська економіка “почувається чудово”, всупереч своїм недавнім публічним коментарям про її близький крах.
Російський глава, за даними FT, запропонував новий варіант домовленості, який передбачає передачу Москві всієї території Донбасу, що залишається під контролем України, в обмін на невеликі ділянки в Херсонській і Запорізькій областях.
Ця ініціатива є дещо помірнішою за попередню, озвучену путіним під час зустрічі з Трампом у серпні на Алясці. Тоді він пропонував “заморозити” лінію фронту в інших регіонах, якщо Київ погодиться віддати Донбас.Голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко назвав цю пропозицію неприйнятною, акцентувавши, що Кремль намагається “посіяти розбрат всередині України”.
“Віддати Донбас без бою – неприйнятно для українського суспільства, і Путін це знає. Мова не про території, а про спробу зруйнувати нас ізсередини”, – пояснив він.
Після зустрічі Зеленський у зверненні закликав США, Європу та країни G7 і G20 “вжити рішучих кроків для припинення війни”.
Як відомо, 17 жовтня Зеленський і Трамп зустрілися у Білому домі. Зустріч тривала понад дві години, що довше, ніж очікувалося. Після цього Зеленський провів групову телефонну розмову з європейськими лідерами.
Згодом видання Axios із посиланням на інформовані джерела написало, що Трамп відмовив Зеленському у наданні далекобійних ракет Tomahawk, оскільки після розмови з главою Кремля Володимиром Путіним дав зрозуміти, що його пріоритетом зараз є дипломатія. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск після зустрічі Трампа і Зеленського наголосив на важливості для Європи проявити солідарність з нашою державою.
Трамп роздратував Путіна “томагавками” – експерт -
Італійські видавці вимагають розслідування проти Google через нову функцію
Федерація італійських видавців газет подала скаргу на Google до національного регулятора зв’язку через функцію AI Overviews, яка генерує короткі підсумки без посилань на джерела. Вони вважають, що це призводить до втрати трафіку та загрожує виживанню медіа. Скарги такого змісту вже надійшли з кількох країн ЄС. Європейська асоціація видавців газет також домагається розслідування від Європейської комісії. В FIEG стверджують, що також новий режим AI Mode порушує європейське законодавство. Дослідження показали, що AI Overviews призвели до значного зниження переходів на сайти, а Google відхрещується від результатів цих досліджень.
-
Трамп назвав своє фото на обкладинці Time “найгіршим в історії”
Президент США, Дональд Трамп, висловив своє незадоволення тим, що журнал Time використав його “найгіршу в історії фотографію” на обкладинці. Журнал випустив номер з фото Трампа і заголовками статей про врегулювання конфлікту у Газі. Трамп розкритикував журнал за вибір фото та заявив, що йому не подобається його вигляд на цій знімці.
-
Репортери без кордонів виділять €2 млн на підтримку медіа України
Міжнародна організація Репортери без кордонів (RSF) спрямує 2 млн євро на підтримку українських медіа за трьома напрямками до кінця 2026 року. Про це повідомила регіональна координаторка RSF з питань України Полін Мофре, передає Детектор медіа в четвер, 9 жовтня.
Під час панельної дискусії Підтримка ЄС незалежних медіа в Україні у межах Donbas Media Forum 2025 вона зауважила, що медійний проєкт фінансується Європейським Союзом і реалізується RSF. Він розпочався цього року і завершиться наприкінці 2026-го. Проєкт фокусується на трьох цілях. Першим напрямком є підтримка журналістів та медіа в Україн в умовах війни.
“Це надання обладнання, захисного спорядження через Центр свободи преси, який знаходиться у Львові, а також обладнання для роботи. Це підтримка через фінансову екстрену допомогу, щоб журналісти могли платити зарплати, орендувати приміщення, працювати, задовольняти свої основні потреби тижні чи місяці, не думаючи та не боячись цього. Це також підтримка журналістів, яким потрібно переїхати, щоб захистити себе. Ми знаємо, що, наприклад, наразі є деякі гострі потреби журналістів із Сумської, Донецької та деяких інших регіонів у переселенні. І це також психологічна підтримка журналістів”, – розповіла Мофре.Другим напрямком є підтримка незалежних медіа, третім є моніторинг ситуації в Україні – дій, скоєних проти журналістів, доступу до інформації – та адвокація.
Раніше RSF подала дев’ять скарг до Міжнародного кримінального суду проти Росії через воєнні злочини, скоєні проти журналістів, які працюють та висвітлюють повномасштабне вторгнення РФ в Україну.
Мофре нагадала, що минулого тижня на Донеччині, внаслідок російської прицільної дронової атаки, загинув французький фотожурналіст Антоні Лаллікана. Український фоторепортер, член Української Асоціації професійних фотографів Георгій Іванченко зазнав поранення – йому довелося ампутувати ногу.
Загалом було вбито 14 журналістів, які висвітлювали повномасштабне вторгнення РФ в Україну. За її словами, це також є способом вшанування їхньої пам’яті, визнання їхньої роботи, а також неймовірної праці українських і міжнародних журналістів, які приїжджають до України, щоб фіксувати події, викривати правду та документувати ситуацію.“26 українських журналістів зараз перебувають в російському полоні, важливо документувати це, а також підтримувати роботу, яку ви всі робите”, – наголосила Мофре. За словами регіональної координаторки RSF з питань України, у межах проєкту щодо надання допомоги не передбачений відкритий конкурс.
“Це завжди залежить від потреб. Тож медіа можуть звернутися до нас, після чого ми аналізуємо ситуацію та надаємо екстрену підтримку, яка становить приблизно від 8000 до 10 000 євро”, – пояснила Мофре.
-
В ЄС створюють групу для розслідування шпигунства Угорщини
Брюссель створює спеціальну групу для розслідування інформації європейських ЗМІ про шпигунські операції угорської розвідки, спрямовані в тому числі проти посадовців органів ЄС. Про це заявив речник Єврокомісії Балаш Ужварі під час брифінгу в четвер, 9 жовтня.
“Єврокомісія вивчає всі повідомлення з цього питання, згідно з якими угорська розвідувальна служба проводила шпигунські операції проти ЄС та його персоналу.
Європейська комісія, як завжди, дуже серйозно ставиться до таких звинувачень, і ми залишаємося відданими захисту персоналу, інформації та мереж Єврокомісії від незаконних дій зі збору розвідувальних даних”, – сказав спікер.
За його словами, через питання операційної безпеки на даний момент інших коментарів дати не може.
Проте він запевнив, що “буде створено внутрішню групу для розслідування цих звинувачень”.
Мова про спільне розслідування німецького Der Spiegel, бельгійської щоденної газети De Tijd, угорського видання Direkt36 та інших ЗМІ. Журналісти встановили, що угорські шпигуни та вербувальники як “дипломати” намагалися проникнути до інституцій ЄС. За тих часів європейський комісар Олівер Варгеї був ще послом Угорщини при ЄС.
Оперативник, ім’я якого поки що не розкривається (ЗМІ називали його “В”), перебував у Брюсселі між 2015 і 2017 роками як дипломат, що працював у відділі політики згуртованості посольства Угорщини.
Як відомо, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що Угорщині не слід переходити на євро, адже Європейський Союз “розпадається”, і країні не варто тісніше пов’язувати свою долю з цим блоком. -
ЗМІ: Дрони атакували Сочі під час візиту Путіна
Українські дрони атакували місто Сочі в Росії, де в цей час виступав глава РФ Володимир Путін на Валдайському форумі. Аеропорти у Сочі та Геленджику були закриті через загрозу атак безпілотників. Місцеві жителі почули постріли та вибухи, але загрозу вдалося ліквідувати. Після цього Путін закінчив своє виступ на форумі, в якому відповів на заяви президента США про “паперового тигра” та заявив, що Росія веде війну з НАТО. Це не перший випадок атаки українських дронів на російську територію.
-
В ЄС не домовилися про “стіну дронів” – ЗМІ
Країни Європейського Союзу не погодилися з ідеєю будівництва “стіни дронів”, яка мала б захищати їх від безпілотників, запущених Росією. Деякі країни вважають цей план нереалістичним і надто дорогим, а також бояться, що це може призвести до втрати контролю над національною оборонною політикою. Питання це обговорювалося на зустрічі лідерів ЄС в Копенгагені. Президент Франції Емманюель Макрон наголосив, що захист від дронів є пріоритетом, але ідеальної стіни для Європи не існує. Різні країни мають різні погляди на цю проблему. Наприклад, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив проти цього плану, а аеропорт Мюнхена призупинив рух літаків через безпілотники, що з’явилися над територією. Єврокомісар з оборони заявив, що на створення системи виявлення дронів знадобиться час, а кошти на цей проєкт можуть бути виділені з європейського бюджету. Розбіжності у підходах до цього питання обумовлені різними інтересами країн ЄС.