Адміністрація президента США Дональда Трампа спростувала інформацію ЗМІ про плани відправлення тисяч нелегальних мігрантів, включаючи українців, до військової бази в Гуантанамо. Прес-секретар Білого дому заявила, що ця історія є фейковою новиною, нічого подібного не відбувається. База Гуантанамо є військовою в’язницею з кількома окремими таборами, створеними у 2002 році для утримання полонених та підозрюваних у терористичній діяльності.
Позначка: ЗМІ
-
Невдалий прорив у Київ: ЗМІ викрили сотні росіян, що лікувалися в Білорусі
Журналісти з різних медіа встановили особи 898 російських військових, які були поранені під час спроби захоплення Києва у 2022 році. Ці росіяни отримували лікування в лікарнях у Білорусі. Серед поранених були бійці різних спецпідрозділів та десантники. Також було зазначено, що деякі з них мали причетність до вбивств цивільних осіб. Ім’я командира одного з підрозділів, який може бути причетний до смерті пенсіонерки, було вказано. Документи також підтвердили участь деяких спецпідрозділів та російських військових у конфлікті. Ці дані будуть використані для розслідувань воєнних злочинів.
-
Німеччина зводить бункери через загрозу з Росії – ЗМІ
Німеччина почала посилювати свій цивільний захист та збільшувати кількість бункерів через можливу загрозу війни з Росією. Глава Федерального управління цивільного захисту наголосив, що країна потребує більш широкої підготовки до можливої агресії РФ, особливо після подій на сході України. Німеччина планує конвертувати різноманітні підземні приміщення в укриття для мільйона осіб та покращити систему оповіщення та захист від кібератак. Також влада закликала громадян запасатися продуктами та водою на кілька днів у разі екстреного випадку. Німеччина також планує збільшити чисельність армії та закликала країни НАТО підвищити оборонні можливості перед можливим нападом Росії.
-
Німеччина зводить бункери через російську загрозу
Німеччина збільшує цивільну оборону та планує будувати більше бункерів через можливу загрозу війни з Росією. Глава Федерального управління цивільного захисту та допомоги при стихійних лихах Ральф Тізлер повідомив, що країна готується до можливої агресії з боку РФ протягом наступних чотирьох років. Німеччина планує перетворити підземні структури на укриття для щонайменше 1 мільйона осіб і запланувала виділити на це значні кошти. Також планується оновлення системи оповіщення та захист від хакерських атак. Уряд також розглядає можливість створення служби цивільного захисту та закликав громадян робити запаси продуктів та води на випадок екстрених ситуацій. Німеччина також збільшить чисельність своєї армії через загрозу з боку Росії, а також закликає країни НАТО посилити свої оборонні потужності.
-
Молдова заявила про плани РФ перекинути до Придністров’я 10 тис. солдатів
Росія має намір розмістити 10 тисяч військовослужбовців у невизнаному Придністров’ї, що межує з Одеською областю України, заявив прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан, посилаючись на дані розвідки, повідомляє Financial Times.
За його словами, для цього Кремль планує встановити лояльний уряд у Кишиневі, втрутившись у парламентські вибори, котрі відбудуться у вересні.
“Це спроба підірвати молдовську демократію. Росіяни хочуть посилити свою військову присутність у Придністровському регіоні”, – наголосив Речан. Він додав, що втручання Москви включає онлайн-пропаганду та незаконні грошові перекази партіям і виборцям.
За його даними, у 2024 році Росія витратила на кампанії впливу суму, еквівалентну 1% ВВП Молдови. Це, зокрема, вплинуло на результати референдуму щодо вступу до ЄС, який відбувся з перевагою всього у 0,7%.
“Можна уявити, який тиск справлять 10 тисяч російських солдатів на південний захід України і Румунію – країну-члена НАТО”, – додав Речан.
Наразі у Придністров’ї перебуває невеликий контингент російських військових. Зокрема у 2023 році там було розміщено 450 російських солдатів, тоді як загальний потенціал для розміщення військ оцінюється у 3,1 тисяч. Також діє Оперативна група російських військ чисельністю близько тисячі осіб, яка охороняє склади з 20 тисячами тонн боєприпасів ще радянського зразка.
Молдова неодноразово вимагала від Кремля вивести військових з регіону, розцінюючи їх як окупаційні сили та загрозу нацбезпеці. Схожу резолюцію ухвалили й в ООН, однак Росія її проігнорувала.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) наголошують, що Росія вже тривалий час намагається дестабілізувати Молдову та зробити Придністров’я підконтрольним проксі-утворенням для гібридних операцій проти Молдови, України й НАТО. Кінцева мета Кремля – перетворення Молдови на сателіт Росії. -
“Поза межами пожливого”: західні експерти про атаку на аеродроми РФ
За даними військових експертів, удари, які нанесла СБУ на російські аеродроми 1 червня, стали найбільшою атакою на російську стратегічну авіацію. Операцію “Павутина” назвали наймасштабнішою атакою на стратегічні ядерні сили Росії. Експерти з Німеччини та Ізраїлю вважають цей удар дуже серйозним і непередбачуваним. За отриманими даними, у результаті операції було уражено понад 40 літаків, серед яких були важливі носії стратегічної ядерної зброї. Загальні втрати російської авіації оцінюють у понад $2 млрд. Українські експерти та журналісти називають цю операцію історичною і важливою для безпеки регіону.
-
“Поза межами можливого”: західні експерти про атаку на аеродроми РФ
З початку червня удари Служби безпеки України по російських аеродромах визнані експертами найбільшою атакою на російську стратегічну авіацію. Операцію “Павутина” названо однією з наймасштабніших атак на стратегічні ядерні сили Росії. Експерти з Німеччини, Ізраїлю та України вважають цей удар надзвичайно ефективним і дієвим. На аеродромах було зруйновано понад 40 літаків, включаючи стратегічні бомбардувальники. Російські джерела порівнюють інцидент із “російським Перл-Харбором” і вказують на серйозні втрати у російській авіації. Загалом, удари СБУ завдали Росії значних збитків, що вплине на безпеку Німеччини та Європи.
-
Politico пише про звільнення співробітників Голосу Америки, що залишилися
На цьому тижні 800 штатних співробітників новинної мережі Voice of America (VOA) отримають повідомлення про звільнення. Цю інформацію розповіли виданню Politico чотири співробітники VOA. Як зазначається, це може призвести до завершення історії мовника, який був створений для протидії нацистській пропаганді під час Другої світової війни. Раніше адміністрація президента Дональда Трампа вже звільнила майже 600 підрядників. Працівники вважають, що це скорочення призведе до припинення діяльності міжнародної служби. VOA є частиною Агентства США з глобальних медіа (USAGM). Профспілки стверджують, що звільнення без перемовин порушує колективний договір, але USAGM не реагує на запити. Співробітники отримали повідомлення від відділу кадрів про можливі звільнення найближчим часом. Мережа майже не працювала з 15 березня після підписання указу Трампа про її ліквідацію. Працівники подали позов, але суд відмовився втручатися. Трамп вважає, що VOA є “антитрампівською” і назвав її “Голосом радикальної Америки”, хоча співробітники стверджують, що вони виконують свою обов’язкову функцію повідомляти новини без упередження.
-
У РФ видали 300 тис. посвідчень родичам загиблих – ЗМІ
У російському Міністерстві праці та соцзахисту замовили понад 1,56 мільйона посвідчень для ветеранів бойових дій та 307,9 тисяч – для членів сімей загиблих військовослужбовців на період з 2022 по 2025 рік. Найбільше посвідчень було закуплено у 2023 році, коли Міністерство придбало понад 800 тисяч для ветеранів та понад 250 тисяч для родин загиблих. У 2024 році обсяги знизилися, а в 2025 році знову зросли. Всього за чотири роки було замовлено посвідчення для 11 федеральних відомств, найбільше для Міноборони. Зазначено, що російська армія контролює менше ніж 20% території України, включаючи Крим, “ДНР” та “ЛНР”. За розрахунками журналу Forbes, за нинішніми темпами та рівнями втрат російської армії, для захоплення решти української території може знадобитися близько 230 років та понад 100 мільйонів російських військових.
-
ЄС готується до поетапного згортання захисту біженців з України – ЗМІ
Єврокомісія працює над новою пропозицією щодо тимчасового захисту для українців, які втекли від війни. Питання полягає у подовженні або поступовому припиненні дії Директиви про тимчасовий захист, що надає біженцям правовий захист в ЄС. Єврокомісія вже продовжила дію цієї директиви до березня 2026 року, але тепер обговорюється варіанти виходу з цього режиму. Розглядаються можливості звуження охоплення програми тимчасового захисту, а також створення нового правового механізму. Європейський Союз має розробити стратегію, яка врахує потреби як українців, які хочуть залишитися, так і тих, хто планує повернення.