Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) покликана використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці
Позначка: Зміна клімату
-
Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будуть криголам
-
Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будують криголам
Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) має використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці -
У Японії побито 17 температурних рекордів
У Японії було зафіксовано рекордну спеку 29 липня, коли одразу 17 міст по всій країні встановили нові температурні рекорди. Найвищу температуру 40,3°C зафіксували в місті Комацу, а в Тоямі температура сягнула 39,8°C. Кілька інших міст також пережили спеку від 35,7°C до майже 40°C. У префектурі Хіого була зафіксована найвища температура в історії країни – 41,2°C. Сезон дощів у західних регіонах закінчився раніше через посуху, що призвело до спорожніння водосховищ і загрози для врожаю. Науковці стверджують, що спека є наслідком змін клімату, які стають все більш помітними по всьому світу. В Японії це вже впливає на природні явища, наприклад, цвітіння сакур, яке стає неправильним через недостатньо холодної погоди восени і зимою. Експерти попереджають про подальшу “екстремальну спеку” в країні.
-
Кліматологи озвучили підсумки липня в Києві
У липні середня температура в Києві становила +22,6°C, що на 1,3°C вище за звичай. Було найхолодніше 1 липня, коли температура опустилася до 12,9°C, а найтепліше – 7 липня, коли було +34,4°C. Цього місяця було дуже дощово, зокрема на проспекті Науки випало 97 мм опадів, що на 143% більше за звичай. У червні середня температура була нижче норми на 0,4°C. Весна 2025 року також була однією з найтепліших в історії Києва.
-
Греція запросила допомогу у ліквідації масштабних пожеж
Масштабна лісова пожежа охопила північне передмістя Афін 26 липня, змусивши місцевих жителів евакуюватися. Про це повідомила пожежна служба Греції, інформує Ekathimerini.
Жителі міста Кріонері, що за 20 км на північний схід від Афін, отримали SMS-повідомлення з вимогою евакуюватися до безпечних зон, розповів речник пожежної служби Васіліс Ватракоянніс.
“Є повідомлення про завдані збитки. Ми підрахуємо їх, коли пожежу буде ліквідовано”, – додав він.
Втім, за його словами, “справжні труднощі ще попереду”. Греція звернулася до Механізму цивільного захисту ЄС з проханням надати шість пожежних літаків.
Зазначається, що 145 пожежників і 44 пожежні машини, десять пожежних літаків і сім гелікоптерів намагаються загасити пожежу. Чотири машини швидкої допомоги надали допомогу щонайменше п’ятьом мешканцям, більшість з яких – особи похилого віку з проблемами дихання.
Температура повітря перевищувала 38 градусів за Цельсієм, сухість і сильний вітер сприяли поширенню полум’я.
“За таких умов пожежі поширюються дуже швидко й стають небезпечними. Ці умови, ймовірно, збережуться протягом наступних днів”, – відзначив Ватракогіанніс.
Пожежна служба також бореться ще з чотирма великими пожежами: на південному заході, на двох найбільших островах Греції – Криті на півдні і Евбеї на північ від Афін, а також на острові Кітера на північному заході від Криту. До гасіння залучено щонайменше 335 пожежників, 19 літаків і 13 гелікоптерів, але вони можуть працювати лише вдень.
Загалом за останні 24 години по всій країні зафіксовано 52 осередки займання. -
У Туреччині температура сягнула рекордних 50,5 °C
У турецькому місті Сілопі провінції Ширнак зафіксували новий абсолютний температурний рекорд для Європи – 50,5 °C. Про це повідомила Державна метеорологічна служба країни, інформує Turkiye Today.
Показник перевищив попередній континентальний рекорд – 48,8 °C, зафіксований у серпні 2021 року на Сицилії й офіційно підтверджений Всесвітньою метеорологічною організацією (WMO) у січні 2024 року. До того рекорд належав грецьким містам Афіни та Елефсина з 1977 року (+48,0°C).
У п’ятницю температура перевищила 40 °C у 31 провінції Туреччини. Значення фіксували на висоті 2 метри в тіні. Загалом температура по країні була на 6-12 градусів вищою за сезонну норму.
Найспекотніше – в південно-східних регіонах країни, зокрема в Мардіні, Сіїрті, Шанлиурфі, Батмані та Газіантепі.
Частина території Туреччини входить до європейського кліматичного регіону ВМО, тому рекорд у Сілопі враховується в офіційній європейській статистиці. До цього ж регіону входять також Ізраїль, Сирія, частина Азії та Ґренландія.
У WMO зазначають, що верифікація температурних рекордів проводиться з ретельною перевіркою даних. Представники організації наголошують, що нинішні температурні крайнощі – фрагмент поточного клімату, і в майбутньому Європу можуть очікувати ще екстремальніші показники.
Згідно з даними Copernicus, температура поверхні Середземного моря, включно з Егейським, перевищує середню за 1992–2020 роки на 3°C.
Раніше лісові пожежі у Туреччині спричинили масову евакуацію населення.
Екстремальна спека. Європа перегрівається -
Ціни на продукти зростають через кліматичні аномалії – дослідження
Екстремальні погодні явища, спричинені змінами клімату, викликають різке зростання цін на базові продукти харчування по всьому світу. Про це мовиться у новому дослідженні, проведеному Барселонським центром суперкомп’ютерних технологій, повідомляє FT.
У дослідженні вперше встановлено прямий зв’язок між десятками погодних екстремумів і різким зростанням цін на конкретні продукти. Це підкреслює зростаючу вразливість глобальних продовольчих систем до природних змін.
Попередні роботи зосереджувались на тому, як високі температури знижують урожайність і призводять до довготривалого підвищення загального рівня інфляції. Натомість нове дослідження доводить, що окремі продукти демонструють набагато гостріші короткострокові цінові стрибки, які згодом впливають на загальну інфляцію.
“Багато з погодних явищ, які спричинили зростання цін, були абсолютно безпрецедентними з історичного погляду”, – заявив провідний автор дослідження Максиміліан Коц з Барселонського центру суперкомп’ютерних технологій. – “Температури були далеко за межами того, що ми очікували б у стабільному кліматі, не зміненому людськими викидами”, – додав він.
Приклади короткострокових стрибків включають:- у Великій Британії подорожчання картоплі;
- в Індії ціни на цибулю зросли на 89% після спеки у травні 2024 року;
- у Південній Кореї ціни на капусту підскочили на 70% через літню спеку;
- в Японії ціни на рис зросли на 48% у вересні після серпневих температурних рекордів;
- у Китаї овочі подорожчали на 30%;
- у Каліфорнії та Аризоні вартість овочів зросла на 80% у листопаді 2022 року після посухи;
- в Європі оливкова олія здорожчала на 50% після тривалих посух у південній Іспанії.
Згідно з висновками, такі цінові стрибки зазвичай настають вже через кілька місяців після екстремальних погодних подій.
“Ми знаємо, що ці явища вже стали більш інтенсивними і частими, ніж 30–40 років тому, і очікуємо, що це триватиме, доки викиди парникових газів зростатимуть”, – наголосив Коц. – “Якщо продовольча система реагуватиме так само, як зараз, то ми бачитимемо ще більш екстремальні та непередбачувані коливання цін”, – додав він.
Цінові стрибки також поширюються глобально через торгівлю. Так, у Великій Британії зросла вартість шоколаду після того, як ціна на какао зросла втричі через посуху та спеку в Гані та Кот-д’Івуарі.
Країни з високою залежністю від імпорту, як-от Велика Британія, є особливо вразливими до кліматичних змін в інших регіонах, зазначила співаторка звіту Анна Тейлор, виконавча директорка британського фонду Food Foundation.
Дослідження також викликає занепокоєння для центральних банків, оскільки зростання цін на продукти ускладнює стримування загальної інфляції, особливо в країнах з ринками, що розвиваються.
“Ці аномально високі температури безпосередньо впливають на загальний рівень інфляції, і головним чинником є продукти харчування… Це впливає на всі ціни в цілому”, – наголосив Коц.
Так, минулого тижня Велика Британія повідомила про несподіване зростання інфляції у червні до 3,6% – найвищого показника за минулі 18 місяців. Частково це пояснюється саме подорожчанням продуктів.
Окремо дослідження відзначає, що зростання цін змушує бідніші домогосподарства зменшувати споживання, насамперед, поживних продуктів.
“Споживання фруктів і овочів є дуже вразливим до цінового тиску”, – додала Тейлор.
Раніше стало відомо, що кліматична криза ставить під загрозу майбутнє найпопулярнішого у світі фрукта – банана.
Не до жиру: як зміняться ціни на продукти харчування -
Половина населення Тувалу вирішила мігрувати в Австралію
Жителі острівної держави Тувалу в Тихому океані масово планують переїхати до Австралії через ризик затоплення. Про це напередодні повідомив телеканал NHK.
Вказано, що кількість охочих отримати автралійську візу вже перевищила 5 тисяч осіб, а це майже половина від усього населення Тувалу, яке становить близько 11 тисяч осіб. Тому уряд Австралії достроково завершив прийом звернень на 2026 рік.
Можливість еміграції з’явилася після підписання у 2023 році міжурядової угоди між Австралією і Тувалу про співпрацю в сфері безпеки та міграції. Даний документ передбачає квоту на 280 осіб щороку, яких обиратимуть випадковим чином у рамках лотереї серед охочих переїхати.
Ті, хто буде обраний у лотереї, отримають право на проживання в Австралії зі статусом, що дає змогу легально працювати, навчатися та користуватися системою охорони здоров’я. Остаточний список нових мешканців Австралії сформують до січня 2026 року.
Більшість території Тувалу – це п’ять атолів і чотири острови, що підносяться менш ніж на два метри над рівнем океану. ООН прогнозує, що до 2100 року 95% території Тувалу, включаючи столицю Фунафуті, можуть бути затоплені. -
В Україні зафіксували багато “міні-смерчів”
На півдні України спостерігали кілька “міні-смерчів”, які з’явилися майже одночасно. Відео з цими вихорами опублікував Telegram-канал Курс Одеса. На записах видно, як кілька вихорів утворилися над полем. Деякі з них були досить великими та видними навіть на відстані. Поки немає інформації про постраждалих або завдані збитки. Синоптики попереджали, що влітку вихори можуть виникати через грозові фронти та сильне нагрівання повітря. Такі природні явища стали частішими на Одещині та Миколаївщині.
-
В Європі внаслідок спеки померли понад 2000 людей
Внаслідок сильної спеки в 12 містах Європи померло близько 2300 людей. Про це 9 липня повідомляє Reuters із посиланням на дослідження Імперського коледжу Лондона та Лондонської школи гігієни та тропічної медицини.
Дослідження охоплювало 10 днів, протягом яких великі частини Західної Європи постраждали від екстремальної спеки. У цей період температура в Іспанії перевищила 40 градусів за Цельсієм, а у Франції спалахнули лісові пожежі.
За оцінками, з 2300 людей, які загинули протягом цього періоду, 1500 смертей були пов’язані зі зміною клімату, яка посилила спеку.
“Зміна клімату зробила погоду значно спекотнішою, ніж вона була б без цього, що своєю чергою робить її набагато небезпечнішою”, – сказав дослідник Імперського коледжу Лондона, доктор Бен Кларк.
Дослідження охопило 12 міст, включно із Барселоною, Мадридом, Лондоном і Міланом, де, за словами вчених, зміна клімату підвищила температуру під час спекотної хвилі на 4 градуси за Цельсієм.
Нагадаємо, Західна Європа пережила найтепліший червень за всю історію спостережень. 28 червня в Іспанії зафіксували рекордну температуру 46 градусів за Цельсієм.