У холодний сезон елегантність не повинна страждати під шарами теплого одягу. Стилісти радять дотримуватися послідовності шарів в одязі: спочатку базовий шар (термобілизна, тонкий светр, бавовняна футболка), потім утеплюючий шар (шерстяний светр, фліс), і на завершення зовнішній одяг (пальто, плащ, пуховик). Основним модним елементом холодного сезону 2025-2026 є пальта-оверсайз з широкими плечима та довжиною міді. Щоб уникнути нудності в монохромних образах, рекомендується грати з текстурами і фактурами, включати яскраві кольори, такі як бордовий, смарагдовий, темно-червоний. Психологи також стверджують, що одяг у кольорах, які викликають радість, може позитивно впливати на настрій. Дизайнери весна-літо 2026 пропонують яскраві поєднання кольорів, від ніжно-рожевого до синього та фіолетового. Важливо створювати капсульний гардероб, дотримуючись єдиного стилю та кольорової палітри. Адже одяг є способом виразити себе та покращити впевненість у собі, а правильно підібраний аксесуар може додати завершеності образу.
Позначка: Зима
-
Як правильно мити авто взимку – поради водіям
Не просто бруд Сніг снігом, та не слід забувати, що в зимовий період дорожнє покриття обробляють сумішшю піску та хімічних реагентів для боротьби з ожеледицею. А саме ці речовини, а не звичайний бруд, і становлять узимку головну небезпеку для автомобіля.
Змішуючись зі снігом, реагенти утворюють багно, яке разом із залишками осіннього бруду налипає на машину. Ця брудна маса не тільки псує зовнішній вигляд, а й агресивно впливає на метал, спричиняючи корозію. Найбільше страждають ділянки, не захищені антикорозійним покриттям: днище, арки коліс та пороги. Тож відповідь на запитання, чи треба мити машину взимку, очевидна – це потрібно робити, і не лише для охайного вигляду, а й для збереження нормального технічного стану авто. Аргументи тих, хто проти Водії здебільшого мають сумніви щодо зимового миття своїх авто через низку причин, зокрема:
– при мінусовій температурі внаслідок миття можна отримати такі “сюрпризи”, як замерзлий замок, підмерзлі двері або багажник, адже вода може потрапити в щілини, а ретельно витерти її дуже тяжко;
– також мороз збільшує ризик утворення тріщин у пластикових і гумових елементах – ущільнювачах вікон і дверей тощо;
– під час миття лакофарбове покриття може потріскатися, тоді в мікрощілини забивається вода, яка може перетворитися на лід, що стане причиною руйнуванню фарби на поверхні кузова.
Враховуючи ці зауваження, напрошується такий висновок: щоб не сталося те, чого так бояться водії, взимку машину потрібно мити, але дуже обережно. А при стійкій та значній мінусовій температурі від цього взагалі краще відмовитися, щоб не спричинити шкоду. Проте під час відносно теплої плюсової погоди авто краще мити, щоб тримати його в чистоті. Але у випадку, якщо дуже треба помити машину навіть коли добре підморозило, то це краще зробити на тих мийках, які розташовані в опалюваних приміщеннях, наприклад, у підземних автостоянках. Не нашкодь Щоб не спричинити негативних наслідків, слід чітко дотримуватися кількох простих правил. Тоді вашій машині не буде завдано ніякої шкоди.
У тому випадку, коли ви миєте авто самостійно, просто неба, важливо обирати для цього такі дні, коли на градуснику температура вище нуля. Також під час цієї процедури слід використовувати теплу, а не холодну воду, яка замерзає надто швидко. Гаряча вода теж під забороною, адже вона може викликати мікротріщини в лакофарбовому покритті через різкий температурний перепад. То ж і її потрібно уникати.
Оптимальною вважається температура води в межах 40-50 °C. Коли така тепла вода потрапляє на кузов, вона прогріває його, полегшуючи видалення бруду. Таким чином, зимове миття не шкодить машині, а навпаки – допомагає уникнути корозії, що особливо активізується при потеплінні. Як часто слід мити машину взимку Проста логіка підказує, що регулярність зимового миття залежить від умов експлуатації авто та погодних умов.
Фахівці щодо цього дають кілька практичних порад:
– щоденне використання авто та температура навколишнього середовища близько 0 °C – мити можна приблизно раз на 1-2 тижні, щоб не допустити значного накопичення агресивного бруду;
– за нерегулярної експлуатації достатньо одного миття на місяць;
– при частих температурних коливаннях в межах -5 °C до +5 °C – бажано мити частіше, оскільки в цей період реагенти найактивніше запускають процеси окислення;
– якщо температура стабільно нижче -5 °C, то активність корозійних процесів мінімальна, тому миття можна тимчасово відкласти;
А загалом краще не надто перейматися таким графіком і орієнтуватися на ступінь забруднення. Або просто мити машину регулярно, не чекаючи проблем. Самостійне миття Отже, фахівці не рекомендують мити автомобіль на вулиці при температурі нижче нуля, але якщо альтернатив немає, варто діяти швидко та обережно. Адже вода, що потрапила у щілини, замкові отвори чи мікротріщини, може замерзнути та спричинити пошкодження.
Покрокова інструкція:
– застосовуйте теплу воду температурою 40-50 °C, уникаючи як гарячої, так і холодної води;
– спочатку злегка змочіть кузов і дайте бруду трохи розмокнути;
– починайте мити з верхньої частини, рухаючись донизу, що дасть можливість бруду стікати донизу разом із водою;
– наступний етап – сполосніть авто чистою водою;
– особливу увагу приділіть підкрилкам, адже саме там накопичується найбільше шкідливих речовин;
– якщо на вулиці холодніше ніж -10 °C, мити на відкритому повітрі взагалі не рекомендується – краще скористатися послугами автомийки. Мийка самообслуговування Такий варіант – чудова альтернатива домашньому миттю під час мінусових температур. Адже в таких місцях є все необхідне обладнання, іноді навіть – опалювані бокси, а головне – є можливість сушіння, що критично важливо взимку.Зазвичай у таких місцях миття виконується апаратом високого тиску, що забезпечує відмінну якість.
Ось як зазвичай відбувається таке миття:
– спочатку наносять активну піну під високим тиском, яка ефективно розчиняє бруд та реагенти;
– далі залишки бруду та піни змиваються водою;
– потім з важкодоступних місць вологу видувають компресором;
– кузов просушують теплим повітрям для запобігання обмерзанню;
– замки та гумові ущільнювачі обробляють спеціальним силіконовим засобом для уникнення примерзання.
Крім того, додатково можна скористатися обладнанням для чищення килимків, що дасть можливість підтримувати чистоту не лише зовні, а й у салоні.
Отже, навіть у скептиків не повинно бути сумнівів щодо того, що миття автомобіля взимку – не лише допустиме, а й необхідне. Щоправда, для того, щоб не спричинити машині шкоду, це слід робити досить обережно, дотримуючись простих правил. Таким чином ви збережете гарний зовнішній вигляд авто і продовжите термін його служби.
Важливо також після миття машини не забути просушити салон. Для цього достатньо на кілька хвилин увімкнути грубку і прочинити двері. Це допоможе уникнути зайвої вологи всередині.
Оксана Тарасенко -
Опалювальний сезон все ближче: до чого готуватись
Уряд провів засідання Антикризового енергетичного штабу в Запоріжжі, де було оголошено, що готовність інфраструктури України до опалювального сезону складає понад 80%. Було визначено кілька основних завдань для успішного проходження сезону, які включають забезпечення безпеки енергооб’єктів, відновлення пошкоджених об’єктів, підготовку запасів пального та ремонт газотранспортної системи. Зазначено, що запаси газу в підземних сховищах України перевищують минулорічні показники. Однак, існує загроза можливих російських ударів по енергетичній інфраструктурі. У “Укренерго” вважають, що Україна може пройти опалювальний сезон без обмежень споживання електроенергії, якщо уникнути масштабних атак. Також наголошується на важливості фізичного захисту енергооб’єктів та оперативної роботи ремонтних бригад. Є плани використовувати комерційний імпорт електроенергії з Європи у разі потреби. Крім того, розглядаються можливості зростання тарифів на комунальні послуги. Для отримання субсидій на опалення домогосподарствам, які вже отримують допомогу, не потрібно буде звертатися, але є деякі умови для інших категорій населення.
-
Зима на порозі: чи чекати блекауту та холодних батарей
Україна готується до опалювального сезону, маючи достатні запаси газу, вугілля та нафтопродуктів. Національний блекаут взимку малоймовірний, але існує загроза атак Росії на теплову генерацію в окремих містах. Паливний сектор добре захищений за рахунок децентралізованої системи постачання. Однак, є ризики великих міст і прифронтових регіонів. Міста з підвищеним ризиком проблем під час опалювального сезону – Кривий Ріг, Суми, Харків, Миколаїв, Одеса та Київ. Уряд шукає шляхи реформування енергетики, встановлюючи сонячні панелі та інше устаткування. Однак, децентралізація може вимагати часу. Російські атаки на енергетику призвели до серйозних збитків, але критичні об’єкти не захищені належним чином. Ефективність системи теплопостачання також залежить від запасів газу. Заборгованість населення за комунальні послуги в Україні досягла понад 106 млрд гривень, але оплата за послуги зростає.
-
Росія зриває підготовку до зими – Зеленський
Країна-агресор Росія намагається зірвати підготовку України до зими. Про це сказав президент Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере в Києві в понеділок, 25 серпня.
“Росія намагається зірвати нашу підготовку до зими, завдаючи ударів по нашій енергетичній інфраструктурі. Це стосується не тільки генерації електрики, генерації тепла, але й видобутку нашого природного газу. Тому ми надзвичайно цінуємо допомогу, яку Норвегія надає Україні саме для закупівлі газу”, – заявив він.
За словами Зеленського, минулого року щонайменше мільйон українських сімей мали тепло в оселях завдяки співпраці з Норвегією.
“Цього року виклики також значні. Вже є рішення Норвегії щодо підтримки наших закупівель газу, і дуже розраховуємо на наступні кроки Норвегії”, – додав він. -
Україна шукає газ: опалювальний сезон може бути з дефіцитом
Потрібні мільярди кубометрів Енергетичний експерт Геннадій Рябцев каже: мінімум, що має бути у підземних сховищах газу (ПСГ) на 1 листопада – це 9 мільярдів кубометрів газу. Загалом в ПСГ має зберігатись понад 13,5 мільярдів кубометрів, з яких 4,5 мільярда – це буферний газ, який не можна відбирати, зауважує експерт.
За його словами, загального обсягу “блакитного палива” у 13,5 мільярда кубометрів має вистачити, якщо температура повітря взимку не затримуватиметься надовго нижче позначки мінус 10 градусів за Цельсієм. Якщо ж зима буде холодною, доведеться додатково витрачатися на резервне паливо.
Станом на 13 липня у ПСГ вже знаходилося 4,05 млрд куб. м активного газу або усього близько 8,5 млрд куб. м разом із буферним. Вже на 17 липня запаси природного газу в українських підземних сховищах газу перевищили 9 млрд куб м. Сховища були заповнені на 29,2%.
З позитивних моментів: обсяги закачування газу залишаються помітно вищими, ніж минулого року. Так, з початку липня до українських ПСГ закачано понад 940 млн куб м природного газу, в 1,9 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Всього у липні очікується закачування газу до сховищ на рівні понад 1,7 млрд куб м, що стане найбільшим місячним обсягом закачування за два роки, з серпня 2023 р.
Але попри високі обсяги закачування, у порівнянні з минулим роком у сховищах зберігається на 13,9% або 1,45 млрд куб м менше газу. Цьогорічні запаси залишаються найнижчими як мінімум за останні 12 років, хоч відставання від минулого року скорочується.
За оцінками ExPro, вже на початку серпня запаси в українських ПСГ досягнуть 10 млрд куб м. Але цього недостатньо. Крім того, існують проблеми, на які варто зважати: російські обстріли та відсутність грошей на закупівлю палива. Інфраструктура – під прицілом До 2025 року удари по газовій інфраструктурі виглядали радше точковими. Але після зупинки транзиту російського газу територією України картина кардинально змінилася. Росіяни почали наполегливіше атакувати саме об’єкти газовидобутку на сході України. Постраждали як активи Групи Нафтогаз, так і приватних компаній. Атаки тривають і досі: остання була зафіксована у ніч проти 22 липня.
Систематичні удари по газовій інфраструктурі призвели до значних руйнувань об’єктів газовидобутку, газопроводів та розподільчих станцій. Вони спричинили перебої у газопостачанні та створили гуманітарні виклики для цивільного населення.
Наслідком атак на газовидобуток стало зростання потреби України в імпорті газу. Воно ссвоєю чергою створює додаткове навантаження на державний бюджет та підсилює залежність від зовнішніх постачань. -
В ООН закликали підготувати Україну до зими
Україні слід терміново готуватися до холодів, зокрема на прифронтових територіях, де енергосистеми пошкоджені обстрілами і де досі знаходиться багато людей, які не бажають їхати далеко від своїх домівок. Про це у п’ятницю, 11 липня, сказала представниця Агентства Організації об’єднаних націй у справах біженців в Україні Кароліна Ліндгольм Біллінг в інтерв’ю Associated Press.
Вона зазначила, що Агентство ООН у справах біженців спільно з урядом вже розробляє “план реагування на зиму”, який передбачає грошову допомогу вразливим сім’ям для придбання дров, вугілля та брикетів.
“Більшість українців, змушених тікати з прифронтових регіонів, намагаються залишитися в країні. Саме тому важливо не лише підтримувати евакуйованих, а й допомагати з відновленням зруйнованої інфраструктури, щоб люди мали змогу залишатися на батьківщині”, – пояснила Ліндгольм Біллінг.
“Ми знаємо, що зима додає ще один рівень ризику. Підтримка енергосистем і домогосподарств – критично важлива”, – наголосила вона.
Під час Конференції з відновлення України 10 липня в Римі програма розвитку ООН (ПРООН) та уряд Норвегії оголосили масштабну ініціативу на суму 200 мільйонів доларів, спрямовану на трансформацію енергетичного сектору України, який зазнав значних руйнувань унаслідок війни. -
В Україні мало газу: зима може бути важкою
Газу вже мало Міністр енергетики Герман Галущенко ще в лютому 2025 року зазначав, що росіяни цілеспрямовано б’ють по газовій інфраструктурі, щоб залишити цивільних українців без опалення під час морозів. Тоді ж у лютому “Укргазвидобування” втратило 50% видобутку газу через російські атаки.
А Україна завершила осінньо-зимовий період з рекордно низькими запасами газу. За даними Aggregated Gas Storage Inventory, на початку квітня в підземних сховищах було менше 5 млрд куб. м газу, активного – лише 900 млн куб. м.
Мова йде про обсяг палива, який фізично можна підняти із сховищ (у ПСГ завжди повинен залишатися певний обсяг так званого буферного газу, це близько 4 млрд куб. м для безпечної експлуатації обʼєкта). Для порівняння: рік тому в сховищах залишалося близко 3,5 млрд куб. м активного газу.
А за даними на 11 травня запаси природного газу в українських підземних сховищах газу (ПСГ) 11 травня становили 6,02 млрд куб м. ПСГ були заповнені на 19,4%.
У порівнянні з минулим роком, в травні у сховищах зберігалось на 31,7% або 2,79 млрд куб м менше газу. Цьогорічні запаси є найнижчими на 11 травня як мінімум за останні 11 років.
Причому закачування газу в ПСГ почалося в другій декаді квітня, і зараз його імпорт йде в обсязі 20-21 млн кубометрів на добу, але цього недостатньо.
Вже 2 червня президент Володимир Зеленський під час онлайн-розмови з журналістами попередив: через масовані атаки Росії на енергетичну інфраструктуру Україна може стикнутися з дефіцитом газу. “Ми втратили якісь можливості. Вони відновлюються. Ми домовились з міністром енергетики, що ми будемо шукати можливості, як закрити цей дефіцит, який може бути, якщо не все відновиться, якщо не зможемо повністю забезпечити газом населення”,- сказав глава держави. За словами Зеленського, наразі Україна вже знайшла джерела для покриття половини потреб, однак ще бракує газу на суму приблизно в один мільярд євро. Норвегія допоможе закрити цей обсяг, якщо Україна відчуватиме дефіцит взимку.
І не лише ця держава прийде на допомогу. Україна дорого заплатить за імпорт З початку 2025 року Україна імпортувала 1,12 млрд кубометрів газу. Це вдесятеро більше, ніж за аналогічний період минулого року (118 млн кубометрів).
Причина суттєвого зростання обсягів імпорту газу – потреба в ресурсі на опалювальний сезон 2024−2025 років після пошкодження видобутку внаслідок російських атак у лютому. ЗМІ пишуть, що до середини жовтня Україні необхідно мати в запасі не менше 13 млрд кубометрів газу для безперебійного проходження зимового сезону.
А видання ЕП, з посиланням на співробітників на ринку, дає різні оцінки щодо імпорту залежно від того, чи буде Росія далі обстрілювати газову інфраструктуру та якими будуть наслідки атак. За найбільш оптимістичним варіантом розвитку подій, імпортувати треба щонайменше 4 млрд куб. м палива, за песимістичним – 8 млрд куб. м.
Це обійдеться недешево. Як пише ЕП, в останні місяці газ у ЄС коштував 400-500 дол. за тис. куб. м. Якщо відштовхуватися від поточних цін і витрат на доставку, то за 4,5 млрд куб. м доведеться заплатити понад 2 млрд дол. або близько 85 млрд грн.
Якщо середня річна ціна становитиме близько 350 дол., як торік, то потреба скоротиться до понад 1,5 млрд дол, пишуть аналітики.
Цікаво, що обсяги імпорту газу до України у травні вже зросли до понад 20 млн куб. м на добу. Основні обсяги надходять із: Угорщини – близько 9,1 млн куб. м/добу (найдешевший маршрут); Польщі – 5,9 млн куб. м/добу; Словаччини, яка повернулась як маршрут імпорту з 15 травня – від 0,4 до 5,2 млн куб. м/добу.
Хто ж ще може стати іпортером газу в Україну? Ексміністерка енергетики Ольга Буславець в своєму Facebookповідомила, що наша держава найближчим часом може розпочати імпорт газу по Трансбалканському коридору. Імпортуватися в Україну буде американський LNG (скраплений природний газ – ред.).Цей маршрут дасть змогу додатково імпортувати близько 3 млн кубометрів газу на добу.
Експерти вже міркують, яким буде опалювальний сезон 2025-2026. Чи буде тепло взимку В інтерв’ю Телеграфу народний депутат від фракції Слуга народу, член парламентського комітету з питань енергетики і ЖКП Сергій Нагорняк розповів, що в кінці грудня 2024 року – на початку січня 2025 року росіяни перемкнули свій фокус ракетних атак на газовидобувну і газопідготовчу інфраструктуру. Україна, за його словами, втратила деякі об’єкти. На їхнє відновлення може піти від 6 до 9 місяців, а на деякі – від 18 до 36 місяців, причому за наявності фінансового ресурсу і відповідного обладнання, пояснив нардеп.
Якщо Росія не припинить свої обстріли влітку, є ризик, що частина України взимку буде без газу, заявив Нагорняк.
Україна ризикує увійти в опалювальний сезон 2025–2026 років із браком газу, підтверджує і генеральна менеджерка з безпеки та стійкості DiXi Group Олена Лапенко. Це відбудеться, якщо не буде забезпечено потрібних темпів закачування і стабільного фінансування імпорту.
За її словами, оптимістичний сценарій передбачає накопичення 15 млрд м³ газу в підземних сховищах. У цьому разі, зазначає Лапенко, країна буде “добре підготовлена до зимового періоду навіть в умовах зовнішніх викликів”.
Середній сценарій передбачає досягнення минулорічного рівня – 13 млрд м³. Такий сценарій дозволить покрити базові потреби, однак залишає менше простору для маневру в разі кризи, зазначила експертка.
Найважчий сценарій, за її підрахунками, передбачає накопичення лише 11–12 млрд м³. Обсяг імпорту – до 2 млрд м³, з імовірною потребою в додаткових закупівлях узимку за вищими цінами.
За її словами, Україна має інструменти для покращення ситуації. Серед них: залучення приватного сектору до роботи на газовому ринку через розвиток біржової торгівлі та прозорих умов, укладання довгострокових контрактів, використання механізмів спільних закупівель, активізація закачування вже із червня, а також забезпечення зовнішнього фінансування через гранти, кредити й держгарантії. На думку DiXi Group, залучення приватних трейдерів, прозорий ринок і зміцнення інфраструктури можуть стати вирішальними чинниками для проходження опалювального сезону без нових криз.
На думку ж cпівзасновника Фонду енергетичних стратегій Юрія Корольчука, поки що критичної ситуації у власному видобутку газу поки немає. Він не виключає, що заявами про дефіцит блакитного палива населення поступово готують до підвищення цін на газ.
Втім нагадаємо, що вартість газу для населення офіційно заморожена: вона буде на нинішньому рівні ще щонайменше до 30 квітня 2026 року. Корольчук теж має сумніви, що влада буде підвищувати тариф на газ – він наразі, за словами експерта, повністю покриває всю собівартість.
Валерія Шипуля