Верховний суд США визнав введення попередніх мит Дональдом Трампом незаконними. У відповідь він ввів 10% мито на імпорт з усіх країн. Проте конфлікт не вичерпано оскільки нові мита мають жорстокий термін дії у 150 днів. США загрожує велика торгова битва. Як це вплине на світову торгівлю? Історія конфлікту Згідно із американським законодавством, введення тарифів має схвалювати Конгрес, але президент США Дональд Трамп ввів високі тарифи, заявляючи, що має право це робити самостійно у відповідності із надзвичайним економічним режимом. Йдеться про широкомасштабні імпортні збори, які Трамп почав вводити з квітня 2025 р. Обмеження фактично торкнулися більшості країн світу. Втім, днями Верховний суд США постановив, що Трамп перевищив повноваження, оскільки економічний дефіцит сам по собі не є “надзвичайною загрозою національній безпеці”.
Судове протистояння стало логічним завершенням тривалого конфлікту між розширенням президентських повноважень та нормами Конституції США. Усе почалося з того, що адміністрація намагалася запровадити “дзеркальні” мита, посилаючись на Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA). IEEPA передбачає, що президент може лише “регулювати” імпорт та експорт – у разі надзвичайної ситуації на тлі “загрози” для країни. Цей акт традиційно використовувався для санкцій проти країн-ізгоїв або терористичних організацій, але Трамп інтерпретував його як інструмент для глобального регулювання торговельного балансу, що фактично дозволяло йому вводити тарифи в обхід Конгресу.
Головним аргументом опонентів, серед яких були великі ритейлери та логістичні гіганти, стало те, що право встановлювати податки та збори згідно з Конституцією належить виключно законодавчій гілці влади. Суди нижчих інстанцій спочатку вагалися, проте Верховний суд у став на бік позивачів. “Показово, що за півстоліття існування IEEPA жоден президент не застосовував цей закон для введення мит, не говорячи вже про мита такого розміру та масштабу”, – наголосив голова Верховного суду Джон Робертс. Відповідь Трампа Рішення Верховного суду створило правовий вакуум, оскільки мита, які вже збиралися протягом певного часу, були визнані незаконними, що відкрило шлях до масових позовів про повернення коштів.
Однак адміністрація Трампа не відступила від своєї стратегії. Щоб обійти заборону, юристи Білого дому змінили тактику і використали Розділ 122 Закону про торгівлю 1974 р.
Ця норма є вужчою, але вона прямо дозволяє президенту вводити тимчасові імпортні збори у розмірі до 15% на термін до 150 днів у разі виникнення серйозних проблем із платіжним балансом США. Таким чином, Трамп формально виконав вимогу суду, припинивши дію незаконних наказів, але миттєво замінив їх новими, спираючись на іншу юридичну базу. “Усі мита, пов’язані з національною безпекою, зберігаються, незважаючи на рішення Верховного суду США”, – сказав президент США Дональд Трамп. Він підписав Указ про запровадження глобального тарифу на імпорт з усіх країн світу в розмірі 10%. А наступного дня заявив, що підвищує цю ставку до 15%. Це максимально допустимий рівень, який дозволяє Розділ 122 Закону про торгівлю 1974 р.
Наразі офіційно діє: 10%, але митна та прикордонна служба США (CBP) вже готує технічне оновлення систем для стягнення саме 15%. Політичний цугцванг Ситуація з обмеженням терміну у 150 днів створює унікальний політичний цугцванг, де кожен крок адміністрації чи Конгресу несе ризики для стабільності. Використання Розділу 122 Закону про торгівлю 1974 р. – це фактично спроба Трампа виграти час, поки його юристи шукають стійкішу правову основу після поразки у Верховному суді. “Обмеження у 150 днів означає, що вже на початку літа адміністрація Трампа постане перед вибором: або йти на болючі компроміси з Конгресом для продовження мит, або шукати нові обхідні шляхи”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. З огляду на глибоку поляризацію, переговори з законодавцями можуть перетворитися на чергову кризу з блокуванням бюджету чи інших критичних ініціатив. Якщо Конгрес не дасть згоди, Трамп може спробувати “перезапустити годинник”, видавши нову прокламацію з дещо зміненими умовами, що неминуче спровокує чергове коло судових позовів. Такий стан постійної правової невизначеності є найбільш руйнівним для бізнесу, оскільки компанії не можуть планувати довгострокові контракти, не знаючи, якою буде ціна товару через п’ять місяців.
Для звичайних американців мито у 15% – це прямий податок на споживання. Хоча адміністрація обіцяє розквіт внутрішнього виробництва, це процес на роки, а не на місяці. У короткостроковій перспективі імпортери просто перекладають додаткові витрати на покупців. Експерти прогнозують, що середнє американське домогосподарство може відчути додаткове фінансове навантаження у розмірі від 600 до 1000 дол. на рік. Найбільше подорожчають побутова техніка, одяг та техніка, де частка імпорту є критичною. Світові ринки та “тарифний шок” Радикальний стрибок до 15% став для світових ринків холодним душем. Інвестори побоюються, що це лише початок повномасштабної торговельної війни, де інші країни почнуть вводити дзеркальні заходи. Це вже призвело до підвищеної волатильності валют: долар демонструє нестабільність, оскільки ринок намагається збалансувати вигоди від протекціонізму та ризики сповільнення глобального ВВП. Світові ланцюги постачання, які лише почали стабілізуватися, знову опинилися під загрозою розриву, особливо в секторах електроніки та автомобілебудування, де компоненти часто перетинають кордони кілька разів.
Світова політична еліта реагує на торговельну стратегію Трампа як на безпрецедентний виклик усталеним правилам глобальної економіки.
ЄС, найбільший торговельний партнер країни, заявив про тісний контакт з американською адміністрацією. “Ми продовжуємо виступати за низькі тарифи та працювати над їх зниженням”, – повідомив речник Єврокомісії з питань торгівлі та сільського господарства Олоф Гілл. Китай, зі свого боку, намагається зберігати дипломатичну виваженість, попри очевидні економічні ризики від нових мит. “У торговельних війнах не буває переможців, а протекціонізм – це шлях у нікуди, що шкодить усім учасникам ринку”, – сказав Хе Яду, речник Міністерства комерції КНР. Ситуація для України Ситуація з митами для України лишається предметом торгів. Київ прагне отримати статус “пріоритетного партнера”, щоб вивести металургію та агросектор з-під дії 15% тарифу. Вашингтон використовує ці збори як політичний важіль, натякаючи на преференції в обмін на доступ американського бізнесу до проєктів відбудови. Хоча США вже зробили винятки для критичної сировини, остаточне рішення щодо повного звільнення України від мит очікується лише після завершення весняного раунду переговорів.
Вікторія Хаджирадєва
